Марія Валерія Австрійська, повне ім'я Марія Валерія Матільда Амалія, (нім. Marie Valerie von Österreich), (22 квітня 1868 — 6 вересня 1924) — ерцгерцогиня Австрійська, донька імператора Австрії Франца Йозефа I та імператриці Сіссі, дружина ерцгерцога , принца Угорщини, Хорватії та Богемії.
Марія Валерія Австрійська | |
---|---|
нім. Marie Valerie von Österreich | |
Ім'я при народженні | нім. Marie Valerie Mathilde Amalie von Österreich |
Народилася | 22 квітня 1868 Буда, Угорщина |
Померла | 6 вересня 1924 (56 років) Вальзеє ·злоякісна пухлина |
Країна | Угорщина |
Діяльність | аристократка |
Титул | Ерцгерцогиня Австрійська |
Конфесія | католицизм |
Рід | Габсбурги |
Батько | Франц Йосиф I |
Мати | Єлизавета Баварська |
Брати, сестри | Рудольф, Софія Австрійська і Ґізела Австрійська |
У шлюбі з | Франц Сальватор Австро-Тосканський |
Діти | Єлизавета Франциска, Ядвіґа |
Нагороди | |
|
Біографія
Дитинство та юність
Принцеса Марія Валерія народилась 22 квітня 1868 року в Буді в Угорщині. Вона була молодшою донькою імператриці Сіссі та імператора Австрії Франца Йосифа I.
З моменту народження попередньої дитини — брата Валерії Рудольфа минуло вже десять років. А сестрі Ґізелі вже виповнилося дванадцять. На відміну від старших дітей, яких виховувала бабуся, Марію Валерію залишили матері. Як писала її бабуся Софія у листі до матері Єлизавети Людовіки:
«Сіссі повністю захоплена любов'ю і турботою до цього маленького янгола».
Валерія стала улюбленою дитиною Єлизавети. При дворі навіть уїдливо говорили «єдиною дитиною», оскільки імператриця присвячувала їй набагато більше уваги, ніж іншим дітям. Дівчинка також любила матір, але, як згадувала потім у щоденнику, часто відчувала себе незручно через її надмірну увагу. Сама ж Валерія була скромною і практичною натурою.
Її також називали «Угорським малям». Валерія народилася в Угорщині небагатьом більше ніж через дев'ять місяців після коронації батьків в Будапешті 8 червня 1867 року. Єлизавета свідомо вибрала цю країну для пологів через те, що на її землях королівські нащадки не народжувались вже декілька століть. У випадку народження хлопчика, Сіссі мала намір назвати його Стефаном на честь святого покровителя Угорщини.
Більшу частину дитячих років Марія Валерія також провела в Угорщині разом із своєю кузиною Марією-Луїзою Ларріш-Валерзеє.
Зловмисні чутки приписували батьківство Валерії Андраші Дюла, який був другом Єлизавети. У дитинстві дівчинка дуже переживала, коли чула їх. До того ж вона була більше схожа на Франца Йозефа, ніж інші його діти, тож коли вона підросла, чутки зникли самі собою. Але завдяки тій атмосфері, що вони створили, Валерія почала відчувати антипатію до всього угорського, яку підсилювало бажання матері, щоб дочка розмовляла лише мовою країни, в якій народилась. Дівчинка дуже зраділа, коли їй було дозволено розмовляти німецькою з батьком, якого вона обожнювала.
Крім того, принцеса знала англійську, французьку та італійську мови. Вона полюбляла писати п'єси та вірші, була талановитим художником-аматором, особливо їй вдавалися картини з квітами. Валерії також подобався віденській Бурґтеатр, вона намагалася брати участь у його постановках так часто, наскільки це було можливо.
1886 року Валерія познайомилася на балу із Францом Сальватором Австро-Тосканським, який був її троюрідним братом. Молоді люди закохалися і побралися через чотири роки.
Шлюб та діти
31 липня 1890 року в гірському містечку Ішлі Марія Валерія побралася із Францом Сальватором. Шлюб був запланований раніше, але його відклали через самогубство старшого брата Валерії — принца Рудольфа.
Після медового місяця, який пара провела подорожуючи Італією, Швейцарєю та Баварією, молодята оселилися у Вельсі. 1892 року народилася їхня перша донька — Єлизавета Франциска, яку всі називали просто Елла. Згодом з'явилося ще дев'ятеро діточок:
- Єлизавета Франциска (1892–1930) — одружена з графом Георгом Вальдбурзьким, мала трьох доньок та сина. Померла від пневмонії у 38 років.
- Франц Карл Сальватор (1893–1918) — ерцгерцог Австрійський. Кавалер Ордену Золотого руна. Помер під час епідемії іспанки. Був неодружений, дітей не мав.
- Губерт Сальватор (1894–1971) — ерцгерцог Австрійський. Кавалер Ордену Золотого руна. Одружений із принцесою Розмарі Салм-Салмською, мав тринадцятеро дітей.
- Ядвіґа (1896–1970) — одружена із графом Бернардом Штольбергом, мали дев'ятеро дітей.
- Теодор Сальватор (1899–1978) — ерцгерцог Австрійський. Кавалер Ордену Золотого руна. Одружений із графинею Марією Терезією Вальдбурзькою, мав двох синів та двох доньок.
- Гертруда (1900–1962) — пошлюблена Георг Вальдбурзьким, після смерті старшої сестри Єлизавети — його першої дружини, мали сина та доньку.
- Марія Єлизавета (1901–1936) — померла неодруженою у віці 35 років.
- Клеменс Сальватор (1904–1974) — принц Альтенбурзький, одружений із графинею Ресегуір де Міремон Єлизаветою Марією, мав сім синів та дві доньки.
- Матільда Марія (1906–1991) — одружена із доктором філософії та політиком Ернстом Гефелем, дітей не мала.
- Агнеса (26 червня 1911) — померла через кілька годин після народження.
Гувернанткою подружжя запросило Ельзу Кьолер. 11 червня 1895 року Франц та Валерія придбали у герцога Единбурзького Альфреда замок Вальзеє і зайнялися його повним оновленням. 4 вересня 1897 року відбулося святкове заселення у цей замок на Дунаї. Жителі містечка Вальзеє з радістю вітали нових господарів, адже ерцгерцогиня користувалася серед них репутацією дуже доброї та милосердної жінки.
У вересні 1898 року загинула її мати, імператриця Єлизавета. Для батька, який ще не отямився від самогубства єдиного сина, це стало важким ударом. Принцеси Валерія та Ґізела, як могли, втішали його.
1900 року ерцгерцогиня Валерія стала патронесою Червоного Хреста; вона засновувала шпиталі та збирала значні кошти на благочинність.
1911 року народилася її молодша донька — Агнеса, яка вмерла невдовзі після народження. Чоловік, із яким від початку відносини були гармонійними, почав заводити коханок, одна з яких, принцеса Стефанія Гогенлое у 1914 році народила від нього сина.
Після смерті батька у 1916 році, Марія Валерія отримала у спадок, окрім іншого, замок Персенбог.
Під час Першої Світової війни Валерія створила у себе в замку шпиталь для поранених і сама допомагала доглядати за ними. Вона була віруючою католичкою, багато часу присвячувала підтримці релігійних благодійних організацій. У народі її прозвали «Янголом Вальдзеє». Була дамою Ордену Зіркового хреста.
Після закінчення війни ерцгерцогиня офіційно визнала закінчення правління династії Габсбургів і підписала документи по зреченню прав на престол за себе та всіх нащадків. Це дозволило їй зберегти будинок і майно за нової влади.
1924 року лікарі діагностували у неї лімфому. Допомогти виявилося вже неможливо. 6 вересня 1924 року принцеса Марія Валерія померла в оточенні родини.
Незадовго до її смерті сестра Ґізела писала в листі:
«Повинна додати, що бачила Валері, — у повній свідомості, вона повністю розуміє свій стан. І так побожно його прийняла, що навіть з радістю чекає на відхід».
Валерію поховали у склепі за головним вівтарем парафіяльної церкви у Зіндельбурзі. Кілька тисяч людей супроводжувало її труну до місця поховання.
За життя Марія Валерія вела щоденник, який був повністю опублікований лише 2000 року. До цього він лише частково цитувався за рукописом авторами біографій Єлизавети Баварської та кронпринца Рудольфа.
Франц Сальватор після смерті дружини познайомився із баронесою Мелані фон Різенфелс. Вони побралися 1934 року у Відні. Шлюб був морганатичним і дітей у ньому не було. Франц помер 20 квітня 1939 року.
Галерея
- Батьки Марії Валерії — Франц та Єлизавета
- Імператриця Сіссі — мати Валерії
- Марія Валерія (зліва) із кузиною Марією-Луїзою Ларріш-Валерзеє
- Із сестрою Гізелою (справа), бл. 1890
- Фото 1890 року
- Із чоловіком Францем Сальватором
- Із донькою Еллою
- Доньки Гертруда і Ядвіґа, до 1910
Родинне дерево
Примітки
- Geneall.net. Clemens von Habsburg, Prinz von Altenburg
- Офіційний сайт замку Персенбог. Історія [1] [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також
- Міст Марії Валерії — міст названий на честь ерцгерцогині.
Література
- Maria Valeria d'Asburgo, La prediletta. Il diario della figlia di Sissi, a cura di Martha e Horst Schad, traduzione di Flavia Foradini, Trieste, mgs press, 1998. (італ.)
- Marie Valérie von Österreich; Martha Schad (Hrsg.): Das Tagebuch der Lieblingstochter der Kaiserin Elisabeth. 1878—1899. 2. Auflage. Piper, München 2000, (нім.)
- Martha Schad: Kaiserin Elisabeth und ihre Töchter. Piper, München 1997, (нім.)
Посилання
- Монархи Європи. Династія Габсбургів [ 20 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Valeriya Avstrijska povne im ya Mariya Valeriya Matilda Amaliya nim Marie Valerie von Osterreich 22 kvitnya 1868 6 veresnya 1924 ercgercoginya Avstrijska donka imperatora Avstriyi Franca Jozefa I ta imperatrici Sissi druzhina ercgercoga princa Ugorshini Horvatiyi ta Bogemiyi Mariya Valeriya Avstrijskanim Marie Valerie von OsterreichIm ya pri narodzhenninim Marie Valerie Mathilde Amalie von OsterreichNarodilasya22 kvitnya 1868 1868 04 22 Buda UgorshinaPomerla6 veresnya 1924 1924 09 06 56 rokiv Valzeye zloyakisna puhlinaKrayina UgorshinaDiyalnistaristokratkaTitulErcgercoginya AvstrijskaKonfesiyakatolicizmRidGabsburgiBatkoFranc Josif IMatiYelizaveta BavarskaBrati sestriRudolf Sofiya Avstrijska i Gizela AvstrijskaU shlyubi zFranc Salvator Avstro ToskanskijDitiYelizaveta Franciska YadvigaNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Princesa Mariya Valeriya narodilas 22 kvitnya 1868 roku v Budi v Ugorshini Vona bula molodshoyu donkoyu imperatrici Sissi ta imperatora Avstriyi Franca Josifa I Mariya Valeriya v dityachi roki Z momentu narodzhennya poperednoyi ditini brata Valeriyi Rudolfa minulo vzhe desyat rokiv A sestri Gizeli vzhe vipovnilosya dvanadcyat Na vidminu vid starshih ditej yakih vihovuvala babusya Mariyu Valeriyu zalishili materi Yak pisala yiyi babusya Sofiya u listi do materi Yelizaveti Lyudoviki Sissi povnistyu zahoplena lyubov yu i turbotoyu do cogo malenkogo yangola Valeriya stala ulyublenoyu ditinoyu Yelizaveti Pri dvori navit uyidlivo govorili yedinoyu ditinoyu oskilki imperatricya prisvyachuvala yij nabagato bilshe uvagi nizh inshim dityam Divchinka takozh lyubila matir ale yak zgaduvala potim u shodenniku chasto vidchuvala sebe nezruchno cherez yiyi nadmirnu uvagu Sama zh Valeriya bula skromnoyu i praktichnoyu naturoyu Yiyi takozh nazivali Ugorskim malyam Valeriya narodilasya v Ugorshini nebagatom bilshe nizh cherez dev yat misyaciv pislya koronaciyi batkiv v Budapeshti 8 chervnya 1867 roku Yelizaveta svidomo vibrala cyu krayinu dlya pologiv cherez te sho na yiyi zemlyah korolivski nashadki ne narodzhuvalis vzhe dekilka stolit U vipadku narodzhennya hlopchika Sissi mala namir nazvati jogo Stefanom na chest svyatogo pokrovitelya Ugorshini Valeriya iz batkami bratom ta sestroyu Bilshu chastinu dityachih rokiv Mariya Valeriya takozh provela v Ugorshini razom iz svoyeyu kuzinoyu Mariyeyu Luyizoyu Larrish Valerzeye Zlovmisni chutki pripisuvali batkivstvo Valeriyi Andrashi Dyula yakij buv drugom Yelizaveti U ditinstvi divchinka duzhe perezhivala koli chula yih Do togo zh vona bula bilshe shozha na Franca Jozefa nizh inshi jogo diti tozh koli vona pidrosla chutki znikli sami soboyu Ale zavdyaki tij atmosferi sho voni stvorili Valeriya pochala vidchuvati antipatiyu do vsogo ugorskogo yaku pidsilyuvalo bazhannya materi shob dochka rozmovlyala lishe movoyu krayini v yakij narodilas Divchinka duzhe zradila koli yij bulo dozvoleno rozmovlyati nimeckoyu z batkom yakogo vona obozhnyuvala Krim togo princesa znala anglijsku francuzku ta italijsku movi Vona polyublyala pisati p yesi ta virshi bula talanovitim hudozhnikom amatorom osoblivo yij vdavalisya kartini z kvitami Valeriyi takozh podobavsya videnskij Burgteatr vona namagalasya brati uchast u jogo postanovkah tak chasto naskilki ce bulo mozhlivo 1886 roku Valeriya poznajomilasya na balu iz Francom Salvatorom Avstro Toskanskim yakij buv yiyi troyuridnim bratom Molodi lyudi zakohalisya i pobralisya cherez chotiri roki Shlyub ta diti Mariya Valeriya ta Franc Salvator 31 lipnya 1890 roku v girskomu mistechku Ishli Mariya Valeriya pobralasya iz Francom Salvatorom Shlyub buv zaplanovanij ranishe ale jogo vidklali cherez samogubstvo starshogo brata Valeriyi princa Rudolfa Pislya medovogo misyacya yakij para provela podorozhuyuchi Italiyeyu Shvejcaryeyu ta Bavariyeyu molodyata oselilisya u Velsi 1892 roku narodilasya yihnya persha donka Yelizaveta Franciska yaku vsi nazivali prosto Ella Zgodom z yavilosya she dev yatero ditochok Yelizaveta Franciska 1892 1930 odruzhena z grafom Georgom Valdburzkim mala troh donok ta sina Pomerla vid pnevmoniyi u 38 rokiv Franc Karl Salvator 1893 1918 ercgercog Avstrijskij Kavaler Ordenu Zolotogo runa Pomer pid chas epidemiyi ispanki Buv neodruzhenij ditej ne mav Gubert Salvator 1894 1971 ercgercog Avstrijskij Kavaler Ordenu Zolotogo runa Odruzhenij iz princesoyu Rozmari Salm Salmskoyu mav trinadcyatero ditej Podruzhzhya z ditmi Yadviga 1896 1970 odruzhena iz grafom Bernardom Shtolbergom mali dev yatero ditej Teodor Salvator 1899 1978 ercgercog Avstrijskij Kavaler Ordenu Zolotogo runa Odruzhenij iz grafineyu Mariyeyu Tereziyeyu Valdburzkoyu mav dvoh siniv ta dvoh donok Gertruda 1900 1962 poshlyublena Georg Valdburzkim pislya smerti starshoyi sestri Yelizaveti jogo pershoyi druzhini mali sina ta donku Mariya Yelizaveta 1901 1936 pomerla neodruzhenoyu u vici 35 rokiv Klemens Salvator 1904 1974 princ Altenburzkij odruzhenij iz grafineyu Reseguir de Miremon Yelizavetoyu Mariyeyu mav sim siniv ta dvi donki Matilda Mariya 1906 1991 odruzhena iz doktorom filosofiyi ta politikom Ernstom Gefelem ditej ne mala Agnesa 26 chervnya 1911 pomerla cherez kilka godin pislya narodzhennya Guvernantkoyu podruzhzhya zaprosilo Elzu Koler 11 chervnya 1895 roku Franc ta Valeriya pridbali u gercoga Edinburzkogo Alfreda zamok Valzeye i zajnyalisya jogo povnim onovlennyam 4 veresnya 1897 roku vidbulosya svyatkove zaselennya u cej zamok na Dunayi Zhiteli mistechka Valzeye z radistyu vitali novih gospodariv adzhe ercgercoginya koristuvalasya sered nih reputaciyeyu duzhe dobroyi ta miloserdnoyi zhinki U veresni 1898 roku zaginula yiyi mati imperatricya Yelizaveta Dlya batka yakij she ne otyamivsya vid samogubstva yedinogo sina ce stalo vazhkim udarom Princesi Valeriya ta Gizela yak mogli vtishali jogo 1900 roku ercgercoginya Valeriya stala patronesoyu Chervonogo Hresta vona zasnovuvala shpitali ta zbirala znachni koshti na blagochinnist 1911 roku narodilasya yiyi molodsha donka Agnesa yaka vmerla nevdovzi pislya narodzhennya Cholovik iz yakim vid pochatku vidnosini buli garmonijnimi pochav zavoditi kohanok odna z yakih princesa Stefaniya Gogenloe u 1914 roci narodila vid nogo sina Pislya smerti batka u 1916 roci Mariya Valeriya otrimala u spadok okrim inshogo zamok Persenbog Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Valeriya stvorila u sebe v zamku shpital dlya poranenih i sama dopomagala doglyadati za nimi Vona bula viruyuchoyu katolichkoyu bagato chasu prisvyachuvala pidtrimci religijnih blagodijnih organizacij U narodi yiyi prozvali Yangolom Valdzeye Bula damoyu Ordenu Zirkovogo hresta Pislya zakinchennya vijni ercgercoginya oficijno viznala zakinchennya pravlinnya dinastiyi Gabsburgiv i pidpisala dokumenti po zrechennyu prav na prestol za sebe ta vsih nashadkiv Ce dozvolilo yij zberegti budinok i majno za novoyi vladi 1924 roku likari diagnostuvali u neyi limfomu Dopomogti viyavilosya vzhe nemozhlivo 6 veresnya 1924 roku princesa Mariya Valeriya pomerla v otochenni rodini Nezadovgo do yiyi smerti sestra Gizela pisala v listi Povinna dodati sho bachila Valeri u povnij svidomosti vona povnistyu rozumiye svij stan I tak pobozhno jogo prijnyala sho navit z radistyu chekaye na vidhid Valeriyu pohovali u sklepi za golovnim vivtarem parafiyalnoyi cerkvi u Zindelburzi Kilka tisyach lyudej suprovodzhuvalo yiyi trunu do miscya pohovannya Za zhittya Mariya Valeriya vela shodennik yakij buv povnistyu opublikovanij lishe 2000 roku Do cogo vin lishe chastkovo cituvavsya za rukopisom avtorami biografij Yelizaveti Bavarskoyi ta kronprinca Rudolfa Franc Salvator pislya smerti druzhini poznajomivsya iz baronesoyu Melani fon Rizenfels Voni pobralisya 1934 roku u Vidni Shlyub buv morganatichnim i ditej u nomu ne bulo Franc pomer 20 kvitnya 1939 roku GalereyaBatki Mariyi Valeriyi Franc ta Yelizaveta Imperatricya Sissi mati Valeriyi Mariya Valeriya zliva iz kuzinoyu Mariyeyu Luyizoyu Larrish Valerzeye Iz sestroyu Gizeloyu sprava bl 1890 Foto 1890 roku Iz cholovikom Francem Salvatorom Iz donkoyu Elloyu Donki Gertruda i Yadviga do 1910Rodinne derevoFranc II Mariya Tereziya Neapolitanska Maksimilian I Karolina Badenska Pij Avgust Bavarskij Ameliya Arenberzka Maksimilian I Karolina Badenska Franc Karl Avstrijskij Sofiya Bavarska Maksimilian Bavarskij Lyudovika Bavarska Franc Josif I Yelizaveta Bavarska Mariya Valeriya PrimitkiGeneall net Clemens von Habsburg Prinz von Altenburg Oficijnij sajt zamku Persenbog Istoriya 1 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Div takozhMist Mariyi Valeriyi mist nazvanij na chest ercgercogini LiteraturaMaria Valeria d Asburgo La prediletta Il diario della figlia di Sissi a cura di Martha e Horst Schad traduzione di Flavia Foradini Trieste mgs press 1998 ital Marie Valerie von Osterreich Martha Schad Hrsg Das Tagebuch der Lieblingstochter der Kaiserin Elisabeth 1878 1899 2 Auflage Piper Munchen 2000 ISBN 3 7844 2702 2 nim Martha Schad Kaiserin Elisabeth und ihre Tochter Piper Munchen 1997 ISBN 3 7844 2665 4 nim PosilannyaMonarhi Yevropi Dinastiya Gabsburgiv 20 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros