Битва під Садовою

Битва під Садовою (або при Кеніґґрец, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасне Градець-Кралове у Чехії) — найбільша битва австро-прусської війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливу в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні. Битва відбулася 3 липня 1866 року.

Битва під Садовою
Австро-прусська війна
Координати: 50°12′36″ пн. ш. 15°49′48″ сх. д. / 50.21000000002777597° пн. ш. 15.830000000028° сх. д. / 50.21000000002777597; 15.830000000028
Дата: 3 липня 1866 Місце: Богемія Результат: перемога Пруссії
Сторони
Королівство Пруссія	Австрійська імперія  Королівство Саксонія
Командувачі
Вільгельм I Гельмут фон Мольтке	(Людвіг Бенедек)
Військові сили
221 тис. солдат 770 гармат	214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців) 650 гармат
Втрати
8975 солдат	44 200 солдат та 116 гармат

Хід битви

Командувачі прусськими військами у битві під Садовою
Зверху вниз та зліва направо: # Бісмарк # генерал # генерал (фон Штейнмец) # фон Роон # генерал фон Флісс # генерал Херварт фон Біттенфельд

Австрійська Північна армія (215 тис. вояків із 770 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), коли до неї підійшли Ельбська й Силезька прусські армії (221 тис. вояків, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I. 3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Силезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал (Л. Бенедек) почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від міста Кеніґґрец. Однак погано організований відхід на обмеженому просторі межиріччя незабаром перетворився на хаотичну втечу. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, й лише це врятувало Північну армію від цілковитого знищення.

3 липня відбулася вирішальна битва в районі Кеніґґрец, у якій брали участь 221 тис. прусів й 215 тис. австрійців. Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага пруссів у артилерії. У багатонаціональній австрійській армії багато народів не хотіли воювати за Габсбургів. Сотні й навіть тисячі італійців та румунів здійснили дезертирство з поля бою під Садовою. Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши, разом із союзними саксонськими військами, вбитими та пораненими близько 15 тис. й 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — майже в 5 разів більше, ніж пруси, втрати яких не перевищували 9 тис. чоловік.

У мистецтві

Баталію неодноразово було відображено в образотворчих та музичних творах, як-то ^[de].

• Битва під Садовою: кронпринц Фрідріх Карл успішно командує прусськими полками.
• . Битва при Кеніггреці (1866).

Див. також

• (Оскар Пешель)

Література

• Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.

Посилання

• Садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план. (рос.)

Примітки

1. 1900 вбито, 275 зникло безвісти, 6800 поранено
2. 5735 вбито, 7925 зникло безвісти, 8440 поранено, 22 тис. потрапило у полон