Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оскар Пешель 17 березня 1826 Дрезден Німецький союз 31 серпня 1875 Лейпциг королівство Саксонія Німеччина німецький геог

Оскар Пешель

Оскар Пешель

Оскар Пешель (17 березня 1826, Дрезден, Німецький союз — 31 серпня 1875, Лейпциг, королівство Саксонія, Німеччина) — німецький географ і антрополог, який багато сприяв новій постановці землезнавства та посиленню інтересу до цієї науки в Німеччині. Завдяки його дослідженням рельєфу земної поверхні нині визнається одним із родоначальників геоморфології.

Оскар Пешель
нім. Oscar Peschel
image
Народився17 березня 1826(1826-03-17)[1][2][…]
Дрезден, Німецький союз[4]
Помер31 серпня 1875(1875-08-31)[1][2][…] (49 років)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький Райх[4]
Країнаimage Королівство Саксонія
Діяльністьантрополог, географ, письменник, викладач університету
Alma materЄнський університет[5]
ЗакладЛейпцизький університет
Аспіранти, докторантиd[5]
ЧленствоСаксонська академія наук
Баварська академія наук
image Оскар Пешель у Вікісховищі

Життєпис

Народився сім'ї офіцера. У 1845—1848 роках вивчав право в Лейпцигу та Гайдельберзі. Після закінчення університету деякий час входив до складу редколегії журналу [de]. Редагуючи протягом 17 років (1854—1871) щотижневий журнал Ausland, він перетворив його з огляду духовного та морального життя народів на «огляд нових досліджень у галузі природи, землезнавства та народознавства». Чи не перший у Німеччині він ще на початку 1860 звернув увагу на книгу Чарльза Дарвіна «Походження видів» і присвятив кілька статей загальнодоступному викладу нового вчення. Після виходу його «Історії епохи Великих відкриттів» (нім. Geschichte des Zeitalters der Entdeckungen; Штутгарт, 1858; 2-е видання — 1877) комісія, яку заснував баварський король Максиміліан II для складання історії окремих наук, запропонувала Пешелю написати історію географії, що він і виконав 1865 року в ґрунтовній праці «Історія географії до Гумбольдта і Ріттера» (нім. Geschichte der Erdkunde bis auf A. v. Humboldt und K. Ritter; Мюнхен, 1865; 2-ге видання, А. Руге, вийшло вже після смерті автора; інші статті Пешеля, Abhandlungen zur Erd-und Völkerkunde, видав Левенберг, Лейпциг, 1877—1879).

Збірник статей Пешеля з питань загального землезнавства видано 1870 року під назвою «Нові проблеми порівняльної географії як спроба морфології земної поверхні» (нім. Neue Probleme der vergleichenden. Erdkunde als Versuch einer Morphologie der Erdoberfläche; Лейпциг, 1870; 4-те видання — 1883). На підставі цих талановитих нарисів лежить прагнення ввести у вивчення земної поверхні порівняльні методи, раніше застосовані в порівняльній анатомії для вивчення організації тварин, щоб досліджувати причинні зв'язки в природі. Пешель одним із перших почав активно складати топографічні карти для своїх досліджень, чим значно збагатив порівняльну методологію, але при цьому допускав формалізацію порівняльного методу, оскільки вивчав походження та класифікацію різних форм рельєфу лише на основі їх морфометричних даних та конфігурації. Ці нариси застаріли вже на кінець XIX століття, але свого часу вони вказали нові цілі та шляхи географії. Інша низка статей, про вплив природи різних країн на розвиток людської культури, започаткувала нову велику працю Пешеля під назвою «Етнологія» (нім. Völkerkunde; 1875; 7 видань). Це — один із найкращих загаільних та доступних творів для ознайомлення з побутом та умовами життя менш культурних народів. У своїх роботах Пешель виділяв сім людських рас: австралоїди, монголоїди (до яких відносив і індіанців), негроїди, бушмени (капоїди), дравіди та європеоїди.

У квітні 1871 Пешель зайняв кафедру географії в Лейпцизькому університеті. За короткий час він встиг значно підняти рівень викладання землезнавства та підготувати кілька учнів, які продовжили цю справу. Своїми працями Пешель вплинув на новітній розвиток географії в Німеччині, де вона до нього перебувала під надмірним впливом школи К. Ріттера, яка бачила в огляді земної поверхні лише хіба що вступ до вивчення людської історії. Пешель вказав на завдання землезнавства, яке має спиратися на дані природознавства. Хоча він не мав значної природничо-наукової підготовки і діяльність його як професора тривала недовго (чотири роки), проте з його ім'ям багато хто пов'язував настання нового періоду в історії географії в Німеччині.

Цікаві факти

Саме Пешелю належить фраза, яку часто помилково приписують Отто фон Бісмарку: «Битву під Садовою виграв прусський шкільний учитель.». Точно фраза звучала так: «…Народна освіта відіграє вирішальну роль у війні… коли пруссаки побили австрійців, це була перемога прусського вчителя над австрійським шкільним учителем» (газета «Закордон», липень 1866 р.).

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119115204 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
    d:Track:Q2111979
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Пешель Оскар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Прусский учитель выиграл сражение при Садовой. оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oskar Peshel 17 bereznya 1826 Drezden Nimeckij soyuz 31 serpnya 1875 Lejpcig korolivstvo Saksoniya Nimechchina nimeckij geograf i antropolog yakij bagato spriyav novij postanovci zemleznavstva ta posilennyu interesu do ciyeyi nauki v Nimechchini Zavdyaki jogo doslidzhennyam relyefu zemnoyi poverhni nini viznayetsya odnim iz rodonachalnikiv geomorfologiyi Oskar Peshelnim Oscar PeschelNarodivsya17 bereznya 1826 1826 03 17 1 2 Drezden Nimeckij soyuz 4 Pomer31 serpnya 1875 1875 08 31 1 2 49 rokiv Lejpcig Korolivstvo Saksoniya Nimeckij Rajh 4 Krayina Korolivstvo SaksoniyaDiyalnistantropolog geograf pismennik vikladach universitetuAlma materYenskij universitet 5 ZakladLejpcizkij universitetAspiranti doktorantid 5 ChlenstvoSaksonska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Oskar Peshel u VikishovishiZhittyepisNarodivsya sim yi oficera U 1845 1848 rokah vivchav pravo v Lejpcigu ta Gajdelberzi Pislya zakinchennya universitetu deyakij chas vhodiv do skladu redkolegiyi zhurnalu de Redaguyuchi protyagom 17 rokiv 1854 1871 shotizhnevij zhurnal Ausland vin peretvoriv jogo z oglyadu duhovnogo ta moralnogo zhittya narodiv na oglyad novih doslidzhen u galuzi prirodi zemleznavstva ta narodoznavstva Chi ne pershij u Nimechchini vin she na pochatku 1860 zvernuv uvagu na knigu Charlza Darvina Pohodzhennya vidiv i prisvyativ kilka statej zagalnodostupnomu vikladu novogo vchennya Pislya vihodu jogo Istoriyi epohi Velikih vidkrittiv nim Geschichte des Zeitalters der Entdeckungen Shtutgart 1858 2 e vidannya 1877 komisiya yaku zasnuvav bavarskij korol Maksimilian II dlya skladannya istoriyi okremih nauk zaproponuvala Peshelyu napisati istoriyu geografiyi sho vin i vikonav 1865 roku v gruntovnij praci Istoriya geografiyi do Gumboldta i Rittera nim Geschichte der Erdkunde bis auf A v Humboldt und K Ritter Myunhen 1865 2 ge vidannya A Ruge vijshlo vzhe pislya smerti avtora inshi statti Peshelya Abhandlungen zur Erd und Volkerkunde vidav Levenberg Lejpcig 1877 1879 Zbirnik statej Peshelya z pitan zagalnogo zemleznavstva vidano 1870 roku pid nazvoyu Novi problemi porivnyalnoyi geografiyi yak sproba morfologiyi zemnoyi poverhni nim Neue Probleme der vergleichenden Erdkunde als Versuch einer Morphologie der Erdoberflache Lejpcig 1870 4 te vidannya 1883 Na pidstavi cih talanovitih narisiv lezhit pragnennya vvesti u vivchennya zemnoyi poverhni porivnyalni metodi ranishe zastosovani v porivnyalnij anatomiyi dlya vivchennya organizaciyi tvarin shob doslidzhuvati prichinni zv yazki v prirodi Peshel odnim iz pershih pochav aktivno skladati topografichni karti dlya svoyih doslidzhen chim znachno zbagativ porivnyalnu metodologiyu ale pri comu dopuskav formalizaciyu porivnyalnogo metodu oskilki vivchav pohodzhennya ta klasifikaciyu riznih form relyefu lishe na osnovi yih morfometrichnih danih ta konfiguraciyi Ci narisi zastarili vzhe na kinec XIX stolittya ale svogo chasu voni vkazali novi cili ta shlyahi geografiyi Insha nizka statej pro vpliv prirodi riznih krayin na rozvitok lyudskoyi kulturi zapochatkuvala novu veliku pracyu Peshelya pid nazvoyu Etnologiya nim Volkerkunde 1875 7 vidan Ce odin iz najkrashih zagailnih ta dostupnih tvoriv dlya oznajomlennya z pobutom ta umovami zhittya mensh kulturnih narodiv U svoyih robotah Peshel vidilyav sim lyudskih ras avstraloyidi mongoloyidi do yakih vidnosiv i indianciv negroyidi bushmeni kapoyidi dravidi ta yevropeoyidi U kvitni 1871 Peshel zajnyav kafedru geografiyi v Lejpcizkomu universiteti Za korotkij chas vin vstig znachno pidnyati riven vikladannya zemleznavstva ta pidgotuvati kilka uchniv yaki prodovzhili cyu spravu Svoyimi pracyami Peshel vplinuv na novitnij rozvitok geografiyi v Nimechchini de vona do nogo perebuvala pid nadmirnim vplivom shkoli K Rittera yaka bachila v oglyadi zemnoyi poverhni lishe hiba sho vstup do vivchennya lyudskoyi istoriyi Peshel vkazav na zavdannya zemleznavstva yake maye spiratisya na dani prirodoznavstva Hocha vin ne mav znachnoyi prirodnicho naukovoyi pidgotovki i diyalnist jogo yak profesora trivala nedovgo chotiri roki prote z jogo im yam bagato hto pov yazuvav nastannya novogo periodu v istoriyi geografiyi v Nimechchini Cikavi faktiSame Peshelyu nalezhit fraza yaku chasto pomilkovo pripisuyut Otto fon Bismarku Bitvu pid Sadovoyu vigrav prusskij shkilnij uchitel Tochno fraza zvuchala tak Narodna osvita vidigraye virishalnu rol u vijni koli prussaki pobili avstrijciv ce bula peremoga prusskogo vchitelya nad avstrijskim shkilnim uchitelem gazeta Zakordon lipen 1866 r PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119115204 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Professorenkatalog der Universitat Leipzig 2006 d Track Q2111979 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Peshel Oskar Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Prusskij uchitel vyigral srazhenie pri Sadovoj originalu za 30 sichnya 2017 Procitovano 14 sichnya 2017 LiteraturaPeshel Oskar Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaPeshel Oskar Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros

Дата публікації:
Топ