Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ша́цький райо́н — колишній район у північно-західній частині Волинської області в Україні, утворений в 1940 році, у 1963 році був приєднаний до Любомльського району, у 1993 відновлений, а у 2020 ліквідований, його територія увійшла до переутвореного Ковельського району. Колишній районний центр — Шацьк.
| Шацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Волинська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Волинська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 0725700000 | ||||
| Утворений: | 3 лютого 1993 року (раніше існував у 1940—1962 роках) | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 16685 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 759 км² | ||||
| Густота: | 22.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3355 | ||||
| Поштові індекси: | 44000—44031 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Шацьк | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 8 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 30 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Карпук Сергій Вікторович | ||||
| Голова РДА: | Плейтух Віктор Павлович (перший заступник голови) | ||||
| Вебсторінка: | Шацька РДА Шацька районна рада | ||||
| Адреса: | 44000 Волинська обл., Шацький район, смт Шацьк, вул. 50-річчя Перемоги, 1б | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Шацький район розташований у крайньому північно-західному куточку України. Це чудовий озерно-лісовий край Волині. Район утворений у 1940 році, а в результаті хрущовської реформи у 1963 році був приєднаний до Любомльського району. Відновлено Шацький адміністративний район постановою Верховної Ради України 3 лютого 1993 року, до його складу ввійшли Шацька селищна і 8 сільських рад:
- Грабівська сільська рада
- Піщанська сільська рада
- Пульмівська сільська рада
- Пулемецька сільська рада
- Прип'ятська сільська рада
- Ростанська сільська рада
- Світязька сільська рада
- Самійличівська сільська рада
Шацький район займає територію площею 750 км² (3.7 % території області), на якій розміщенні 24 озера, протікає 3 річки. Найбільші з озер: перлина України — Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимир, не менш привабливе — Пісочне. Завдяки цим мальовничим природним ландшафтам, значній мозаїчності рослинного покриву, масивам лісу, а також характерному для даної місцевості помірно-теплому і м'якому клімату ця територія характеризується високим рекреаційним потенціалом.
З метою найкращого збереження і використання неповторності ландшафтів, їх біорізноманіття, унікальних рекреаційних ресурсів в 1983 році створено Шацький національний природний парк, площа якого в наш час[] становить 49 тис. га.
Природоохоронна цінність лісо-болотно-озерного комплексу визнана міжнародною спільнотою. Рішенням 17-ї сесії Бюро Координаційного Комітету ЮНЕСКО-МАБ у березні 2002 року Шацькому національному природному парку надано статус Біосферного Резервату ЮНЕСКО.
За функціональними особливостями рекреаційну діяльність парку можна поділити на лікувальну, оздоровчу, спортивно-туристичну, пізнавальну.
На сьогодні переважаючим на території району є загальнооздоровчий відпочинок в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь і Пісочне. Саме тут сконцентрована велика кількість (56), (6), стаціонари (4). Для охочих оздоровитись і підлікуватись в районі працюють санаторій «Лісова пісня» на 600 місць та пансіонат «Шацькі озера» на 700 місць. Вся оздоровча інфраструктура району розрахована на одночасний прийом до 10-ти тисяч відпочиваючих та туристів. Крім цього, на берегах озер функціонують 5 палаткових містечок.
Клімат
Клімат Шацького району помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою і нестійкими морозами, частими відлигами та нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню. Температура води в переважній більшості озер району стає придатною для купання з другої декади червня і триває в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Максимальна температура води +22ºС.
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Шацький (загальнодержавного значення).
Ботанічні заказники
Втенський (загальнодержавного значення).
Гідрологічні заказники
Іхтіологічні заказники
Ландшафтні заказники
Чахівський (загальнодержавного значення), Чахівський (місцевого значення).
Лісові заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Дуб-велетень-1, Дуб-велетень-2, Сосна і дуб-1, Сосна і дуб-2.
Історія
У Шацькому районі цивільні органи управління ОУН діяли в 20 % населених пунктів.
Населення
На території району розташовані селище міського типу Шацьк та 30 сільських населених пунктів, проживає всього 17.8 тисяч населення, в тому числі 5.6 тисяч — міського та 12.2 тисячі — сільського. Природне скорочення населення на 1000 жителів становить 11 чоловік. Проте в останні роки дещо зростає народжуваність і скорочується смертність. Більшість працездатного населення району зайнято в сільському та лісовому господарствах і в сфері обслуговування.
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 17879 | 98,17 % |
| росіяни | 181 | 0,99 % |
| білоруси | 114 | 0,63 % |
| грузини | 10 | 0,05 % |
| інші | 29 | 0,16 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 17981 | 98,73 % |
| російська | 163 | 0,89 % |
| білоруська | 56 | 0,31 % |
| інші | 13 | 0,07 % |
Символіка
Символікою Шацького району є герб та прапор. Вони затверджені рішенням сесії Шацької Районної ради від 07.02.2007 № 12/16.
Економіка
Туризм
Через вигідне географічне розміщення, багату природу, сприятливу екологію район має потужний потенціал для розвитку туризму. Розвиток туризму відбувається у контексті розвитку туристичної індустрії, яка окрім туристичних підприємств включає галузі торгівлі та громадського харчування, транспорту, сфери побутового обслуговування, культури, освіти, мистецтва.
Найпоширенішим є сільський (зелений) туризм. Найбільш розвивається він в зоні інтенсивної рекреації озер Світязь, Пісочне. Безпосереднім обслуговуванням туристів в основному займаються жителі сіл. У районі створено туристичну агенцію «Світязь-тур» на приватній основі. Вживаються заходи щодо залучення приватного сектора до рекреаційно-туристичного підприємництва. Проходить розробка туристичних маршрутів із включенням до показу об'єктів культурної спадщини
Переважна більшість рекреантів здійснює свій відпочинок на берегах озер, але в період достигання чорниці та появи грибів більшість віддають перевагу відвідуванню лісів. Дуже популярний на озерах парку зимовий спортивно-любительський підлідний лов риби.
За останні роки збільшився потік туристів та екскурсантів в районі, зокрема іноземних. На території району працює значна кількість баз відпочинку, розташованих в переважній більшості в урочищі Гряда. Функціонує та пансіонат «Шацькі озера». Працює 5 наметових містечок. Вся оздоровча інфраструктура розрахована на одночасний прийом до 10 тисяч відпочиваючих та туристів.
Багатство і різноманітність природних ресурсів та рекреаційні можливості в районі можуть бути основою для створення й функціонування багатьох видів туризму, зокрема мисливського, рибальського, пізнавального, кінного, релігійного, спортивного, водного.
Неповторність ландшафтів району, їх багате різноманіття стали першоосновою створення в 1983 році Шацького національного природного парку, площа якого сягає 48,9 га. На території парку знаходиться 24 озера, які за походженням відносяться до різних генетичних типів. Найбільше озеро Світязь, площа якого становить понад 2,6 тис. га з найбільшою глибиною −58,4 метрів (саме тому його називають «Українським Байкалом»).
Для диференційованого способу ведення природоохоронного господарства з метою збереження унікальних об'єктів живої і неживої природи, відновлення корінних екосистем порушених антропогенним впливом, упорядкування рекреаційного використання природних ресурсів парку, проведено зонування його території. Виділено такі функціональні зони: заповідна; регульованої рекреації; стаціонарної рекреації; господарська.
До заповідної зони (4805 га) включено озеро Мошне, водно-болотні угіддя озер Довге і Кругле з прилеглими лісовими масивами, а також лісові масиви «Князь Багон» та ур. «Пулемецьке», болотні угіддя «Унич» та між озерами Пулемецьке і Острівянське. Тут забороняється рекреаційна та господарська діяльність, за виключенням проведення наукових досліджень.
Зона регульованої рекреації (12325 га) виділена для короткочасного відпочинку та оздоровлення населення, огляду особливо пам'ятних місць, влаштування туристичних маршрутів, екологічних стежок, рекреаційних і інформаційних пунктів. Зона стаціонарної рекреації (1283 га) — виділена в місцях розміщення об'єктів обслуговування відвідувачів парку. Господарська зона (30584 га) включає землі колективних сільськогосподарських підприємств, держлісгоспу та інших землекористувачів.
Для ознайомлення відвідувачів з природою парку на його території обладнані 2 еколого-пізнавальні стежки «Лісова пісня» (5,6 км) і «Світязянка» (5,2 км). На в'їздах у парк оформлені 2 інформаційні пункти, а для короткочасної зупинки і відпочинку обладнані 3 рекреаційні пункти «Перемут», «Турист» і «Венське».
На березі цілющого озера Пісочне функціонує санаторій «Лісова Пісня» (440 місць). Цілюща вода, піщані пляжі і багата своєю різноманітністю природа сприяє лікуванню та відпочинку в санаторії. Провідним фактором у лікуванні є комплексна фітотерапія з використанням екологічно чистої місцевої фітосировини та цілющого меду. На мальовничому південному березі найбільшого озера Світязь розміщений пансіонат «Шацькі озера» (486 місць).
Торговельна сфера
Упродовж останніх років зростає мережа приватних підприємств торгівлі та громадського харчування (магазини, кафе, бари і кіоски), які щорічно збільшують обсяги реалізації товарів і продукції.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Т 0301, Т 0302, Т 0306, Т 0307 та Т 0314.
Залізничне сполучення відсутнє.
Освіта
У районі функціонують:
- Шацький лісовий коледж, яким понад 20 років керував заслужений лісівник України Валентин Васильович Сулько, його іменем названо цей заклад.
- 17 загальноосвітніх шкіл:
- 7 загально-освітніх шкіл І-ІІІ ст.,
- 8 шкіл І-ІІ ст.,
- 2 школи — І ступеня.
- 9 дитячих садків;
- музична школа,
- спортивна школа.
За підсумками навчання в 2010 р. свідоцтва з відзнакою отримали 21 (8,5 %) випускників 9-х класів, золотими та срібними медалями нагороджено 9 (7 %) випускників 11-х класів.
У шести школах забезпечено регулярне безоплатне підвезення учнів до місць навчання і додому. На виконання районної програми «Шкільний автобус» до загальноосвітніх шкіл району за кошти місцевого бюджету підвозиться 189 учнів, що становить 100 %.
Актуальним напрямом роботи у 2010/11навчальному році залишається пошук, розвиток і підтримка обдарованої учнівської молоді. З цією метою в районі організовано філії Волинської обласної Малої академії наук. У наш час[] працює 3 філії МАН за секціями: історія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк), хімія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк), біологія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк, с. Пульмо), географія (ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Шацьк, с. Світязь), фольклористика (ЗОШ І-ІІІ ст. с. Пульмо), зарубіжна література (ЗОШ І-ІІІ ст. с. Світязь)
Медицина
Медичні послуги населенню надають на 90 ліжкомісць, Піщанська та Пульмівська лікарські амбулаторії, 23 ФАПи, 9 аптек та аптечних кіосків.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шацького району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,57 % (проголосували 9 574 із 12 504 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,22 % (5 000 виборців); Юлія Тимошенко — 15,96 % (1 528 виборців), Олег Ляшко — 13,09 % (1 253 виборців), Анатолій Гриценко — 7,02 % (672 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,89 %.
Визначні пам'ятки
Пам'ятки архітектури
Пам'ятки архітектури національного значення
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1839), Шацьк
- Петропавлівська церква (1846), Світязь — головний храм Петропавлівського монастиря
- Свято-Казанська церква (1801), Піща
Пам'ятки архітектури місцевого значення
- Церква Святої Варвари (початок 18 століття), Острів'я
- Церква Святого Миколая (1896), Пульмо
- Садиба Гутовського (19-20 століття), Піща
Цінні архітектурні об'єкти, котрі не мають охоронного статусу
- Цвинтарна каплиця (1802), Піща
Пам'ятки історії
Персоналії
Уродженці району
Серед відомих уродженців району:
- Абжолтовська Властиміла — перекладачка;
- Пашечко Михайло Іванович — доктор технічних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка»;
- — письменник, поет та журналіст;
- Цюриць Сергій Назарович — член Спілки письменників України.
Гості району
У 1974 році на Шацьких озерах відпочивали космонавти Павло Попович і Юрій Артюхін.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 96/2019-рп «Про звільнення В.Голядинця з посади голови Шацької районної державної адміністрації Волинської області»
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — .
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 9 березня 2018.
- http://www.shaadm.gov.ua/index.php?ctg=7&t=1 [ 25 березня 2012 у Wayback Machine.] Шацька РДА. Соціальна сфера→Освіта
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.
- Упорядник Склянчук М. Ю. Любомльщина історична, туристична, інвестиційно приваблива: Довідник-путівник.—Луцьк: Надстир'я, 2011.—256 с.+іл.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шацький район |
- Шацька райрада [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
 Білорусь | Білорусь | Ратнівський район |
 | Старовижівський район | |
 Польща | Любомльський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sha ckij rajo n kolishnij rajon u pivnichno zahidnij chastini Volinskoyi oblasti v Ukrayini utvorenij v 1940 roci u 1963 roci buv priyednanij do Lyubomlskogo rajonu u 1993 vidnovlenij a u 2020 likvidovanij jogo teritoriya uvijshla do pereutvorenogo Kovelskogo rajonu Kolishnij rajonnij centr Shack Shackij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Volinska oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Volinska oblastKod KOATUU 0725700000Utvorenij 3 lyutogo 1993 roku ranishe isnuvav u 1940 1962 rokah Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 16685 na 1 1 2019 Plosha 759 km Gustota 22 5 osib km Tel kod 380 3355Poshtovi indeksi 44000 44031Naseleni punkti ta radiRajonnij centr ShackSelishni radi 1Silski radi 8Smt 1Sela 30Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Karpuk Sergij ViktorovichGolova RDA Plejtuh Viktor Pavlovich pershij zastupnik golovi Vebstorinka Shacka RDA Shacka rajonna radaAdresa 44000 Volinska obl Shackij rajon smt Shack vul 50 richchya Peremogi 1bMapaShackij rajon u VikishovishiDiv takozh Shackij rajon znachennya GeografiyaShackij rajon roztashovanij u krajnomu pivnichno zahidnomu kutochku Ukrayini Ce chudovij ozerno lisovij kraj Volini Rajon utvorenij u 1940 roci a v rezultati hrushovskoyi reformi u 1963 roci buv priyednanij do Lyubomlskogo rajonu Vidnovleno Shackij administrativnij rajon postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini 3 lyutogo 1993 roku do jogo skladu vvijshli Shacka selishna i 8 silskih rad Grabivska silska rada Pishanska silska rada Pulmivska silska rada Pulemecka silska rada Prip yatska silska rada Rostanska silska rada Svityazka silska rada Samijlichivska silska rada Shackij rajon zajmaye teritoriyu plosheyu 750 km 3 7 teritoriyi oblasti na yakij rozmishenni 24 ozera protikaye 3 richki Najbilshi z ozer perlina Ukrayini Svityaz Pulemecke Luki Lyucimir ne mensh privablive Pisochne Zavdyaki cim malovnichim prirodnim landshaftam znachnij mozayichnosti roslinnogo pokrivu masivam lisu a takozh harakternomu dlya danoyi miscevosti pomirno teplomu i m yakomu klimatu cya teritoriya harakterizuyetsya visokim rekreacijnim potencialom Z metoyu najkrashogo zberezhennya i vikoristannya nepovtornosti landshaftiv yih bioriznomanittya unikalnih rekreacijnih resursiv v 1983 roci stvoreno Shackij nacionalnij prirodnij park plosha yakogo v nash chas koli stanovit 49 tis ga Prirodoohoronna cinnist liso bolotno ozernogo kompleksu viznana mizhnarodnoyu spilnotoyu Rishennyam 17 yi sesiyi Byuro Koordinacijnogo Komitetu YuNESKO MAB u berezni 2002 roku Shackomu nacionalnomu prirodnomu parku nadano status Biosfernogo Rezervatu YuNESKO Za funkcionalnimi osoblivostyami rekreacijnu diyalnist parku mozhna podiliti na likuvalnu ozdorovchu sportivno turistichnu piznavalnu Na sogodni perevazhayuchim na teritoriyi rajonu ye zagalnoozdorovchij vidpochinok v zoni intensivnoyi rekreaciyi ozer Svityaz i Pisochne Same tut skoncentrovana velika kilkist 56 6 stacionari 4 Dlya ohochih ozdorovitis i pidlikuvatis v rajoni pracyuyut sanatorij Lisova pisnya na 600 misc ta pansionat Shacki ozera na 700 misc Vsya ozdorovcha infrastruktura rajonu rozrahovana na odnochasnij prijom do 10 ti tisyach vidpochivayuchih ta turistiv Krim cogo na beregah ozer funkcionuyut 5 palatkovih mistechok Klimat Klimat Shackogo rajonu pomirno kontinentalnij vologij z m yakoyu zimoyu i nestijkimi morozami chastimi vidligami ta nezharkim litom znachnimi opadami zatyazhnimi vesnoyu ta osinnyu Temperatura vodi v perevazhnij bilshosti ozer rajonu staye pridatnoyu dlya kupannya z drugoyi dekadi chervnya i trivaye v serednomu 80 dniv do drugoyi dekadi veresnya Maksimalna temperatura vodi 22ºS Prirodno zapovidnij fond Nacionalni prirodni parki Shackij zagalnoderzhavnogo znachennya Botanichni zakazniki Vtenskij zagalnoderzhavnogo znachennya Gidrologichni zakazniki Pishanskij Pulemeckij Ihtiologichni zakazniki Sominec Landshaftni zakazniki Chahivskij zagalnoderzhavnogo znachennya Chahivskij miscevogo znachennya Lisovi zakazniki Rostanskij Yalinnik Botanichni pam yatki prirodi Dub veleten 1 Dub veleten 2 Sosna i dub 1 Sosna i dub 2 IstoriyaU Shackomu rajoni civilni organi upravlinnya OUN diyali v 20 naselenih punktiv NaselennyaNa teritoriyi rajonu roztashovani selishe miskogo tipu Shack ta 30 silskih naselenih punktiv prozhivaye vsogo 17 8 tisyach naselennya v tomu chisli 5 6 tisyach miskogo ta 12 2 tisyachi silskogo Prirodne skorochennya naselennya na 1000 zhiteliv stanovit 11 cholovik Prote v ostanni roki desho zrostaye narodzhuvanist i skorochuyetsya smertnist Bilshist pracezdatnogo naselennya rajonu zajnyato v silskomu ta lisovomu gospodarstvah i v sferi obslugovuvannya Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 17879 98 17 rosiyani 181 0 99 bilorusi 114 0 63 gruzini 10 0 05 inshi 29 0 16 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 17981 98 73 rosijska 163 0 89 biloruska 56 0 31 inshi 13 0 07 SimvolikaDokladnishe Gerb Shackogo rajonu ta Prapor Shackogo rajonu Simvolikoyu Shackogo rajonu ye gerb ta prapor Voni zatverdzheni rishennyam sesiyi Shackoyi Rajonnoyi radi vid 07 02 2007 12 16 EkonomikaTurizm U volinskih lisah Cherez vigidne geografichne rozmishennya bagatu prirodu spriyatlivu ekologiyu rajon maye potuzhnij potencial dlya rozvitku turizmu Rozvitok turizmu vidbuvayetsya u konteksti rozvitku turistichnoyi industriyi yaka okrim turistichnih pidpriyemstv vklyuchaye galuzi torgivli ta gromadskogo harchuvannya transportu sferi pobutovogo obslugovuvannya kulturi osviti mistectva Najposhirenishim ye silskij zelenij turizm Najbilsh rozvivayetsya vin v zoni intensivnoyi rekreaciyi ozer Svityaz Pisochne Bezposerednim obslugovuvannyam turistiv v osnovnomu zajmayutsya zhiteli sil U rajoni stvoreno turistichnu agenciyu Svityaz tur na privatnij osnovi Vzhivayutsya zahodi shodo zaluchennya privatnogo sektora do rekreacijno turistichnogo pidpriyemnictva Prohodit rozrobka turistichnih marshrutiv iz vklyuchennyam do pokazu ob yektiv kulturnoyi spadshini Perevazhna bilshist rekreantiv zdijsnyuye svij vidpochinok na beregah ozer ale v period dostigannya chornici ta poyavi gribiv bilshist viddayut perevagu vidviduvannyu lisiv Duzhe populyarnij na ozerah parku zimovij sportivno lyubitelskij pidlidnij lov ribi Za ostanni roki zbilshivsya potik turistiv ta ekskursantiv v rajoni zokrema inozemnih Na teritoriyi rajonu pracyuye znachna kilkist baz vidpochinku roztashovanih v perevazhnij bilshosti v urochishi Gryada Funkcionuye sanatorij Lisova pisnya ta pansionat Shacki ozera Pracyuye 5 nametovih mistechok Vsya ozdorovcha infrastruktura rozrahovana na odnochasnij prijom do 10 tisyach vidpochivayuchih ta turistiv Bagatstvo i riznomanitnist prirodnih resursiv ta rekreacijni mozhlivosti v rajoni mozhut buti osnovoyu dlya stvorennya j funkcionuvannya bagatoh vidiv turizmu zokrema mislivskogo ribalskogo piznavalnogo kinnogo religijnogo sportivnogo vodnogo Nepovtornist landshaftiv rajonu yih bagate riznomanittya stali pershoosnovoyu stvorennya v 1983 roci Shackogo nacionalnogo prirodnogo parku plosha yakogo syagaye 48 9 ga Na teritoriyi parku znahoditsya 24 ozera yaki za pohodzhennyam vidnosyatsya do riznih genetichnih tipiv Najbilshe ozero Svityaz plosha yakogo stanovit ponad 2 6 tis ga z najbilshoyu glibinoyu 58 4 metriv same tomu jogo nazivayut Ukrayinskim Bajkalom Dlya diferencijovanogo sposobu vedennya prirodoohoronnogo gospodarstva z metoyu zberezhennya unikalnih ob yektiv zhivoyi i nezhivoyi prirodi vidnovlennya korinnih ekosistem porushenih antropogennim vplivom uporyadkuvannya rekreacijnogo vikoristannya prirodnih resursiv parku provedeno zonuvannya jogo teritoriyi Vidileno taki funkcionalni zoni zapovidna regulovanoyi rekreaciyi stacionarnoyi rekreaciyi gospodarska Do zapovidnoyi zoni 4805 ga vklyucheno ozero Moshne vodno bolotni ugiddya ozer Dovge i Krugle z prileglimi lisovimi masivami a takozh lisovi masivi Knyaz Bagon ta ur Pulemecke bolotni ugiddya Unich ta mizh ozerami Pulemecke i Ostrivyanske Tut zaboronyayetsya rekreacijna ta gospodarska diyalnist za viklyuchennyam provedennya naukovih doslidzhen Zona regulovanoyi rekreaciyi 12325 ga vidilena dlya korotkochasnogo vidpochinku ta ozdorovlennya naselennya oglyadu osoblivo pam yatnih misc vlashtuvannya turistichnih marshrutiv ekologichnih stezhok rekreacijnih i informacijnih punktiv Zona stacionarnoyi rekreaciyi 1283 ga vidilena v miscyah rozmishennya ob yektiv obslugovuvannya vidviduvachiv parku Gospodarska zona 30584 ga vklyuchaye zemli kolektivnih silskogospodarskih pidpriyemstv derzhlisgospu ta inshih zemlekoristuvachiv Dlya oznajomlennya vidviduvachiv z prirodoyu parku na jogo teritoriyi obladnani 2 ekologo piznavalni stezhki Lisova pisnya 5 6 km i Svityazyanka 5 2 km Na v yizdah u park oformleni 2 informacijni punkti a dlya korotkochasnoyi zupinki i vidpochinku obladnani 3 rekreacijni punkti Peremut Turist i Venske Na berezi cilyushogo ozera Pisochne funkcionuye sanatorij Lisova Pisnya 440 misc Cilyusha voda pishani plyazhi i bagata svoyeyu riznomanitnistyu priroda spriyaye likuvannyu ta vidpochinku v sanatoriyi Providnim faktorom u likuvanni ye kompleksna fitoterapiya z vikoristannyam ekologichno chistoyi miscevoyi fitosirovini ta cilyushogo medu Na malovnichomu pivdennomu berezi najbilshogo ozera Svityaz rozmishenij pansionat Shacki ozera 486 misc Torgovelna sfera Uprodovzh ostannih rokiv zrostaye merezha privatnih pidpriyemstv torgivli ta gromadskogo harchuvannya magazini kafe bari i kioski yaki shorichno zbilshuyut obsyagi realizaciyi tovariv i produkciyi TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi T 0301 T 0302 T 0306 T 0307 ta T 0314 Zaliznichne spoluchennya vidsutnye OsvitaU rajoni funkcionuyut Shackij lisovij koledzh yakim ponad 20 rokiv keruvav zasluzhenij lisivnik Ukrayini Valentin Vasilovich Sulko jogo imenem nazvano cej zaklad 17 zagalnoosvitnih shkil 7 zagalno osvitnih shkil I III st 8 shkil I II st 2 shkoli I stupenya 9 dityachih sadkiv muzichna shkola sportivna shkola Za pidsumkami navchannya v 2010 r svidoctva z vidznakoyu otrimali 21 8 5 vipusknikiv 9 h klasiv zolotimi ta sribnimi medalyami nagorodzheno 9 7 vipusknikiv 11 h klasiv U shesti shkolah zabezpecheno regulyarne bezoplatne pidvezennya uchniv do misc navchannya i dodomu Na vikonannya rajonnoyi programi Shkilnij avtobus do zagalnoosvitnih shkil rajonu za koshti miscevogo byudzhetu pidvozitsya 189 uchniv sho stanovit 100 Aktualnim napryamom roboti u 2010 11navchalnomu roci zalishayetsya poshuk rozvitok i pidtrimka obdarovanoyi uchnivskoyi molodi Z ciyeyu metoyu v rajoni organizovano filiyi Volinskoyi oblasnoyi Maloyi akademiyi nauk U nash chas koli pracyuye 3 filiyi MAN za sekciyami istoriya ZOSh I III st smt Shack himiya ZOSh I III st smt Shack biologiya ZOSh I III st smt Shack s Pulmo geografiya ZOSh I III st smt Shack s Svityaz folkloristika ZOSh I III st s Pulmo zarubizhna literatura ZOSh I III st s Svityaz MedicinaDokladnishe ta Medichni poslugi naselennyu nadayut na 90 lizhkomisc Pishanska ta Pulmivska likarski ambulatoriyi 23 FAPi 9 aptek ta aptechnih kioskiv Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Shackogo rajonu bulo stvoreno 29 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 76 57 progolosuvali 9 574 iz 12 504 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 52 22 5 000 viborciv Yuliya Timoshenko 15 96 1 528 viborciv Oleg Lyashko 13 09 1 253 viborciv Anatolij Gricenko 7 02 672 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 89 Viznachni pam yatkiPam yatki arhitekturi Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Shackogo rajonu Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1839 Shack Petropavlivska cerkva 1846 Svityaz golovnij hram Petropavlivskogo monastirya Svyato Kazanska cerkva 1801 PishaPam yatki arhitekturi miscevogo znachennya Cerkva Svyatoyi Varvari pochatok 18 stolittya Ostriv ya Cerkva Svyatogo Mikolaya 1896 Pulmo Sadiba Gutovskogo 19 20 stolittya PishaCinni arhitekturni ob yekti kotri ne mayut ohoronnogo statusu Cvintarna kaplicya 1802 PishaPam yatki istoriyi Dokladnishe Perelik pam yatok istoriyi Shackogo rajonuPersonaliyiUrodzhenci rajonu Sered vidomih urodzhenciv rajonu Abzholtovska Vlastimila perekladachka Pashechko Mihajlo Ivanovich doktor tehnichnih nauk profesor Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika pismennik poet ta zhurnalist Cyuric Sergij Nazarovich chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Gosti rajonu U 1974 roci na Shackih ozerah vidpochivali kosmonavti Pavlo Popovich i Yurij Artyuhin PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 9 lipnya 2019 roku 96 2019 rp Pro zvilnennya V Golyadincya z posadi golovi Shackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Volinskoyi oblasti Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2011 Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 49 ISBN 978 966 1502 55 9 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 9 bereznya 2018 http www shaadm gov ua index php ctg 7 amp t 1 25 bereznya 2012 u Wayback Machine Shacka RDA Socialna sfera Osvita ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 7 bereznya 2016 Uporyadnik Sklyanchuk M Yu Lyubomlshina istorichna turistichna investicijno privabliva Dovidnik putivnik Luck Nadstir ya 2011 256 s il ISBN 978 966 517 717 3DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shackij rajonShacka rajrada 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilorus Bilorus Ratnivskij rajonStarovizhivskij rajon Polsha Lyubomlskij rajon