Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філологічний факультет — структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка, один із найдавніших факультетів закладу, сформований на базі кафедри руської словесності (1848).
| Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |
|---|---|
| | |
 Герб філологічного факультету | |
| Скорочена назва | Філологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка |
Основні дані | |
| Засновано | 1848 |
| Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Декан | Крохмальний Роман Олексійович (в.о. декана) |
| Кількість кафедр | 10 |
| Сфера діяльності | українська, слов'янська, східна філологія |
Контакти | |
| Адреса | вул. Університетська, 1 Львів, 79000, Україна |
| Вебсторінка | Сайт факультету |
Історія
На домагання українців у грудні 1848 у Львівському університеті відкрито першу . Рескриптом австрійського цісаря від 12 грудня 1848 на посаду завідувача кафедри призначено Якова Головацького, українського культурного діяча, ученого, письменника, одного із членів «Руської трійці». 19 грудня 1848 новопризначений очільник кафедри виголосив своє інавгураційне слово. За тодішньою структурою університету кафедра складалася з одного професора, який читав лекції з української (руської) мови та літератури.
Протягом 1867-1894 кафедру очолював Омелян Огоновський, який значно активізував справу викладання української мови і літератури. З його ініціативи було організовано «Семінар для руської (української) філології», в якому слухачі виголошували свої наукові праці.
Після смерті О.Огоновського університетської кафедри домагався Іван Франко, однак тодішній намісник Галичини граф Казімєж Бадені зробив усе для того, щоб не допустити в університет письменника, який закликав український народ до соціального і національного визволення.
У 1895 кафедру посів Олександр Колесса, а 1899 р. було відкрито ще одну українознавчу кафедру, яку очолив Кирило Студинський.
Після українсько-польської війни 1918—1919 р.р. у Львівському університеті було зліквідовано всі українознавчі кафедри і він став повністю польськомовним. Окремим розпорядженням вступ до університету було дозволено тільки тим, що служили в польській армії і були польськими громадянами. У відповідь на це українці організували Український таємний університет (1921—1925 р.р.).
На численні клопотання українців у 1928 в університеті було відкрито кафедру української мови, але очолював її до 1939 поляк Ян Янув.
Підрозділи
У структуру сучасного факультету входить 10 кафедр, 3 інститути, лабораторія фольклористичних досліджень та кабінет літератури української діаспори.
(завідувач доц. )
(завідувач проф. Купчинська Зоряна Олегівна)
(завідувач проф. Гнатюк Михайло Іванович)
(завідувач )
(завідувач проф. Кочан Ірина Миколаївна)
(завідувач проф. Бацевич Флорій Сергійович)
Створена восени 1939 року. Безпосередньою попередницею її була кафедра (заклад) індоєвропейського мовознавства, очолювана проф. Єжи Куриловичем, яка, своєю чергою, стала наступницею кафедри порівняльного індоєвропейського мовознавства, пов'язаної з діяльністю проф. (1910—1916) і Анджея Гавронського (1917—1927). Кафедру загального мовознавства Єжи Курилович очолював до червня 1946 р.. Після нього цю посаду протягом 16 років посідав доц. Євген Володимирович Кротевич (проф. із 1958) — синтаксист і лексиколог.
У зазначений період колектив кафедри активно опрацьовував низку проблем загальнолінгвістичної теорії, русистики і порівняльної славістики; зокрема, визначення основних лінгвістичних понять (Є. В. Кротевич, В. О. Іцкович, І. Г. Галенко, Н. А. Каламова); питання сучасного історичного і діалектного синтаксису російської мови (Є. В. Кротевич, В. О. Іцкович, Л. А. Коробчинська, А. О. Акішина, Е. С. Прутових-Войнова, М. Шатух та ін.); порівняльний синтаксис східнослов'янських мов (Є. В. Кротевич); сучасна, історична і порівняльна морфологія і лексикологія (Ю. В. Большова, В. О. Іцкович, Л. А. Коробчинська, Н. А. Каламова, Е. С. Прутових-Войнова, З. Г. Розова, О. Є. Шелепіна); діалектологія (М. С. Тихомирова); словотвір (І. Г. Галенко, Н. М. Громова); мова і стиль художніх творів (В. Б. Бродська, В. Г. Петровський, Е. С. Прутових-Войнова, С. Й. Цаленчук). Широкий спектр проблем пов'язаний із тим, що з вересня 1950 року після об'єднання з кафедрою російської мови, функціонувала нова адміністративна одиниця — кафедра російської мови і загального мовознавства.
У 60-70-х роках кафедру очолювали: І. Г. Галенко (1961—1963), Б. В. Хричиков (1963—1967, 1970—1972), Н. А. Каламова (1967—1970), І. Є. Грицютенко (1972—1978), В. І. Петровський (1978—1980).
1 вересня 1980 р. відбувається поділ кафедри російської мови і загального мовознавства на дві: кафедру російської мови і кафедру загального мовознавства, яку з 1980 по 1988 роки очолює проф. І. Є. Грицютенко Під його керівництвом працювали доценти І. Г. Галенко, Т. М. Возний, асистенти Ф. С. Бацевич, Л. Ю. Сваричевська, З. М. Бичко, А. М. Судакова. Навчальні дисципліни кафедри: вступ до мовознавства, загальне мовознавство, історичні граматики української та російської мов, історії української та російської літературних мов, української та російської діалектології. З 1985 по 1990 викладачами з погодинною формою оплати працюють проф. Л. М. Полюга і доц. Д. Г. Гринчишин.
З 1989—1990 навчального року починається новий етап в історії кафедри, пов'язаний з відходом історичної граматики, історії літературної мови та діалектології української та російської мов на відповідні кафедри української та російської філології. Їм на заміну запроваджуються нові дисципліни: перська та арабська мови (асист. Я. Г. Полотнюк); японська мова (її як факультативну веде асист. О. Г. Горошкевич). Статус нормативного курсу отримує порівняльно-історичне мовознавство (доц. А. М. Судакова); запроваджується новий спецкурс із функціональної лексикології (доц. Ф. С. Бацевич). Наукова проблематика кафедри повертається у русло функціонального, а з другої половини 90-х років — функціонально-комунікативного дослідження мов різних сімей.
У 1988—1992 роках кафедру очолює доц. Т. М. Возний, з вересня 1993 року — доц. Ф. С. Бацевич.
(завідувач Кравчук Алла Миколаївна)
Створена 1 квітня 2004 р. шляхом поділу кафедри слов'янської філології на дві — кафедру польської філології та кафедру слов'янської філології.
(завідувач Сорока Ольга Богданівна)
Кафедру російської філології створено у Львівському університеті у 1939 р. До зародження й розвитку в ЛДУ причетні такі відомі вчені, як акад. В. І. Борковський, проф. Є. В. Кротевич, проф. А. Д. Оришин, проф. Р. М. Волков, проф. О. В. Чичерін та ін. У 1944 кафедру російської філології поділено на дві — російської мови та російської літератури.
Першим завідувачем кафедри російської літератури був проф. Р. М. Волков , його послідовно змінювали проф. М. М. Пархоменко, доц. В. А. Воробйов, проф. І. П. Вишневський, проф. Е. Ф. Морозова, доц. Л. І. Полякова.
Першим завідувачем кафедри російської мови була доц. Л. А. Курилова, яку згодом змінив професор (пізніше — академік) В. І. Борковський. У 1950 р. кафедра російської мови була об'єднана з кафедрою загального мовознавства, що працювала під керівництвом проф. Є. В. Кротевича, згодом доцентів І. Г. Галенко, Б. В. Хричикова, Н. А. Каламової, проф. І. Є. Грицютенка. З 1980 р. кафедра російської мови існує окремо, як самостійна одиниця. ЇЇ очолював спочатку проф. В. І. Петровський, з 1982 р. — проф. М. А. Алексєєнко, а з 1993 р. проф. Т. А. Космеда.
Проіснувавши окремо понад 50 років, у лютому 1997 кафедри російської мови та російської літератури знову були об'єднані в одну — російської філології, завідувачем якої до кінця 2003 р. була професор Т. А. Космеда, 2004 р. кафедру очолює доц. Єременко І. А.
При кафедрі діє аспірантура за спеціальностями «російська мова» та «російська література». За період свого існування (з 1945 р.) кафедра підготувала понад 40 кандидатів і докторів наук. Сьогодні 95 % складу викладачів кафедри — випускники університету.
У 1995 р. кафедра стала членом Міжнародної асоціації викладачів російської мови та літератури (МАПРЯЛ), а з лютого 2001 р. є також членом Української асоціації викладачів російської мови та літератури (УАПРЯЛ), що діє в межах МАПРЯЛ.
(завідувач Забуранна Ореста Володимирівна)
(директор Роздольська Ірина Володимирівна)
(директор Чопик Ростислав Богданович)
(завідувач )
(завідувач )
Діяльність
Філологія
Філологічний факультет готує фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за напрямом «філологія» із правом продовження навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за такими спеціальностями:
- українська мова та література;
- фольклористика;
- літературна творчість;
- прикладна лінгвістика;
Славістика
- польська мова та література;
- чеська мова та література;
- хорватська мова та література;
- болгарська мова та література;
Сходознавство
- японська мова та література;
- арабська мова та література;
- перська мова та література.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filologichnij fakultet strukturnij pidrozdil Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka odin iz najdavnishih fakultetiv zakladu sformovanij na bazi kafedri ruskoyi slovesnosti 1848 Filologichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Gerb filologichnogo fakultetu Skorochena nazva Filologichnij fakultet LNU im Ivana Franka Osnovni dani Zasnovano 1848 Zaklad Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Dekan Krohmalnij Roman Oleksijovich v o dekana Kilkist kafedr 10 Sfera diyalnosti ukrayinska slov yanska shidna filologiya Kontakti Adresa vul Universitetska 1 Lviv 79000 Ukrayina Vebstorinka Sajt fakultetuIstoriyaNa domagannya ukrayinciv u grudni 1848 u Lvivskomu universiteti vidkrito pershu Reskriptom avstrijskogo cisarya vid 12 grudnya 1848 na posadu zaviduvacha kafedri priznacheno Yakova Golovackogo ukrayinskogo kulturnogo diyacha uchenogo pismennika odnogo iz chleniv Ruskoyi trijci 19 grudnya 1848 novopriznachenij ochilnik kafedri vigolosiv svoye inavguracijne slovo Za todishnoyu strukturoyu universitetu kafedra skladalasya z odnogo profesora yakij chitav lekciyi z ukrayinskoyi ruskoyi movi ta literaturi Protyagom 1867 1894 kafedru ocholyuvav Omelyan Ogonovskij yakij znachno aktivizuvav spravu vikladannya ukrayinskoyi movi i literaturi Z jogo iniciativi bulo organizovano Seminar dlya ruskoyi ukrayinskoyi filologiyi v yakomu sluhachi vigoloshuvali svoyi naukovi praci Pislya smerti O Ogonovskogo universitetskoyi kafedri domagavsya Ivan Franko odnak todishnij namisnik Galichini graf Kazimyezh Badeni zrobiv use dlya togo shob ne dopustiti v universitet pismennika yakij zaklikav ukrayinskij narod do socialnogo i nacionalnogo vizvolennya U 1895 kafedru posiv Oleksandr Kolessa a 1899 r bulo vidkrito she odnu ukrayinoznavchu kafedru yaku ocholiv Kirilo Studinskij Pislya ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 r r u Lvivskomu universiteti bulo zlikvidovano vsi ukrayinoznavchi kafedri i vin stav povnistyu polskomovnim Okremim rozporyadzhennyam vstup do universitetu bulo dozvoleno tilki tim sho sluzhili v polskij armiyi i buli polskimi gromadyanami U vidpovid na ce ukrayinci organizuvali Ukrayinskij tayemnij universitet 1921 1925 r r Na chislenni klopotannya ukrayinciv u 1928 v universiteti bulo vidkrito kafedru ukrayinskoyi movi ale ocholyuvav yiyi do 1939 polyak Yan Yanuv PidrozdiliU strukturu suchasnogo fakultetu vhodit 10 kafedr 3 instituti laboratoriya folkloristichnih doslidzhen ta kabinet literaturi ukrayinskoyi diaspori zaviduvach doc zaviduvach prof Kupchinska Zoryana Olegivna zaviduvach prof Gnatyuk Mihajlo Ivanovich zaviduvach zaviduvach prof Kochan Irina Mikolayivna zaviduvach prof Bacevich Florij Sergijovich Stvorena voseni 1939 roku Bezposerednoyu poperedniceyu yiyi bula kafedra zaklad indoyevropejskogo movoznavstva ocholyuvana prof Yezhi Kurilovichem yaka svoyeyu chergoyu stala nastupniceyu kafedri porivnyalnogo indoyevropejskogo movoznavstva pov yazanoyi z diyalnistyu prof 1910 1916 i Andzheya Gavronskogo 1917 1927 Kafedru zagalnogo movoznavstva Yezhi Kurilovich ocholyuvav do chervnya 1946 r Pislya nogo cyu posadu protyagom 16 rokiv posidav doc Yevgen Volodimirovich Krotevich prof iz 1958 sintaksist i leksikolog U zaznachenij period kolektiv kafedri aktivno opracovuvav nizku problem zagalnolingvistichnoyi teoriyi rusistiki i porivnyalnoyi slavistiki zokrema viznachennya osnovnih lingvistichnih ponyat Ye V Krotevich V O Ickovich I G Galenko N A Kalamova pitannya suchasnogo istorichnogo i dialektnogo sintaksisu rosijskoyi movi Ye V Krotevich V O Ickovich L A Korobchinska A O Akishina E S Prutovih Vojnova M Shatuh ta in porivnyalnij sintaksis shidnoslov yanskih mov Ye V Krotevich suchasna istorichna i porivnyalna morfologiya i leksikologiya Yu V Bolshova V O Ickovich L A Korobchinska N A Kalamova E S Prutovih Vojnova Z G Rozova O Ye Shelepina dialektologiya M S Tihomirova slovotvir I G Galenko N M Gromova mova i stil hudozhnih tvoriv V B Brodska V G Petrovskij E S Prutovih Vojnova S J Calenchuk Shirokij spektr problem pov yazanij iz tim sho z veresnya 1950 roku pislya ob yednannya z kafedroyu rosijskoyi movi funkcionuvala nova administrativna odinicya kafedra rosijskoyi movi i zagalnogo movoznavstva U 60 70 h rokah kafedru ocholyuvali I G Galenko 1961 1963 B V Hrichikov 1963 1967 1970 1972 N A Kalamova 1967 1970 I Ye Gricyutenko 1972 1978 V I Petrovskij 1978 1980 1 veresnya 1980 r vidbuvayetsya podil kafedri rosijskoyi movi i zagalnogo movoznavstva na dvi kafedru rosijskoyi movi i kafedru zagalnogo movoznavstva yaku z 1980 po 1988 roki ocholyuye prof I Ye Gricyutenko Pid jogo kerivnictvom pracyuvali docenti I G Galenko T M Voznij asistenti F S Bacevich L Yu Svarichevska Z M Bichko A M Sudakova Navchalni disciplini kafedri vstup do movoznavstva zagalne movoznavstvo istorichni gramatiki ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov istoriyi ukrayinskoyi ta rosijskoyi literaturnih mov ukrayinskoyi ta rosijskoyi dialektologiyi Z 1985 po 1990 vikladachami z pogodinnoyu formoyu oplati pracyuyut prof L M Polyuga i doc D G Grinchishin Z 1989 1990 navchalnogo roku pochinayetsya novij etap v istoriyi kafedri pov yazanij z vidhodom istorichnoyi gramatiki istoriyi literaturnoyi movi ta dialektologiyi ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov na vidpovidni kafedri ukrayinskoyi ta rosijskoyi filologiyi Yim na zaminu zaprovadzhuyutsya novi disciplini perska ta arabska movi asist Ya G Polotnyuk yaponska mova yiyi yak fakultativnu vede asist O G Goroshkevich Status normativnogo kursu otrimuye porivnyalno istorichne movoznavstvo doc A M Sudakova zaprovadzhuyetsya novij speckurs iz funkcionalnoyi leksikologiyi doc F S Bacevich Naukova problematika kafedri povertayetsya u ruslo funkcionalnogo a z drugoyi polovini 90 h rokiv funkcionalno komunikativnogo doslidzhennya mov riznih simej U 1988 1992 rokah kafedru ocholyuye doc T M Voznij z veresnya 1993 roku doc F S Bacevich zaviduvach Kravchuk Alla Mikolayivna Stvorena 1 kvitnya 2004 r shlyahom podilu kafedri slov yanskoyi filologiyi na dvi kafedru polskoyi filologiyi ta kafedru slov yanskoyi filologiyi zaviduvach Soroka Olga Bogdanivna Kafedru rosijskoyi filologiyi stvoreno u Lvivskomu universiteti u 1939 r Do zarodzhennya j rozvitku v LDU prichetni taki vidomi vcheni yak akad V I Borkovskij prof Ye V Krotevich prof A D Orishin prof R M Volkov prof O V Chicherin ta in U 1944 kafedru rosijskoyi filologiyi podileno na dvi rosijskoyi movi ta rosijskoyi literaturi Pershim zaviduvachem kafedri rosijskoyi literaturi buv prof R M Volkov jogo poslidovno zminyuvali prof M M Parhomenko doc V A Vorobjov prof I P Vishnevskij prof E F Morozova doc L I Polyakova Pershim zaviduvachem kafedri rosijskoyi movi bula doc L A Kurilova yaku zgodom zminiv profesor piznishe akademik V I Borkovskij U 1950 r kafedra rosijskoyi movi bula ob yednana z kafedroyu zagalnogo movoznavstva sho pracyuvala pid kerivnictvom prof Ye V Krotevicha zgodom docentiv I G Galenko B V Hrichikova N A Kalamovoyi prof I Ye Gricyutenka Z 1980 r kafedra rosijskoyi movi isnuye okremo yak samostijna odinicya YiYi ocholyuvav spochatku prof V I Petrovskij z 1982 r prof M A Aleksyeyenko a z 1993 r prof T A Kosmeda Proisnuvavshi okremo ponad 50 rokiv u lyutomu 1997 kafedri rosijskoyi movi ta rosijskoyi literaturi znovu buli ob yednani v odnu rosijskoyi filologiyi zaviduvachem yakoyi do kincya 2003 r bula profesor T A Kosmeda 2004 r kafedru ocholyuye doc Yeremenko I A Pri kafedri diye aspirantura za specialnostyami rosijska mova ta rosijska literatura Za period svogo isnuvannya z 1945 r kafedra pidgotuvala ponad 40 kandidativ i doktoriv nauk Sogodni 95 skladu vikladachiv kafedri vipuskniki universitetu U 1995 r kafedra stala chlenom Mizhnarodnoyi asociaciyi vikladachiv rosijskoyi movi ta literaturi MAPRYaL a z lyutogo 2001 r ye takozh chlenom Ukrayinskoyi asociaciyi vikladachiv rosijskoyi movi ta literaturi UAPRYaL sho diye v mezhah MAPRYaL zaviduvach Zaburanna Oresta Volodimirivna direktor Rozdolska Irina Volodimirivna direktor Chopik Rostislav Bogdanovich Laboratoriya folkloristichnih doslidzhen zaviduvach zaviduvach DiyalnistFilologiya Filologichnij fakultet gotuye fahivciv za osvitno kvalifikacijnim rivnem bakalavr za napryamom filologiya iz pravom prodovzhennya navchannya za osvitno kvalifikacijnim rivnem magistr za takimi specialnostyami ukrayinska mova ta literatura folkloristika literaturna tvorchist prikladna lingvistika Slavistika polska mova ta literatura cheska mova ta literatura horvatska mova ta literatura bolgarska mova ta literatura Shodoznavstvo yaponska mova ta literatura arabska mova ta literatura perska mova ta literatura