Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історичний факультет — структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка. Деканом факультету є д.і.н, доцент Сіромський Руслан (з 2022 року). Факультет розташовується на третьому поверсі головного корпусу університету по вул. Університетській, 1.
| Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |
|---|---|
| | |
 Герб історичного факультету | |
| Скорочена назва | Історичний факультет Львівського університету |
| Заклад | Львівський університет |
| Декан | Руслан Сіромський |
| Кількість кафедр | 9 |
| Сфера діяльності | історія, археологія, архівознавство, етнологія, Соціологія |
Контакти | |
| Адреса |  Україна вул. Університетська 1, Львів, 79000 |
| Вебсторінка | clio.lnu.edu.ua |
Історія
1918—1939
На початку 1918—1919 навчального року функціонували чотири кафедри історичного профілю: загальної історії (професор Б. Дембінський), нової історії (професор Шимон Ашкеназі), австрійської історії (професор Людвіг Фінкель — вийшов на пенсію у жовтні 1918 року); польської історії (професор Станіслав Закшевський).
Однією з провідних кафедр стала кафедра соціальної і економічної історії, яку впродовж 1920—1939 років очолював проф. Францішек Буяк. Замість кафедри австрійської історії, ліквідованої у 1919 році, створено кафедру історії середніх віків та допоміжних історичних дисциплін, яку у 1919—1930 роках очолював проф. Я. Птасьнік, а після його смерті — у 1930—1939 роках професор Т. Модельський. Замість кафедри загальної історії з спеціальним оглядом Східної Європи у 1920 році засновано кафедру стародавньої історії. Очолив її проф. К. Хілінський. Відбувався також процес створення нових структурних підрозділів. Одним із них була кафедра історії освіти та шкільництва, якою впродовж 1924—1939 років керував випускник Львівського університету проф. С. Лємпіцький. Окремі напрями історичних студій вважалися пріоритетними, насамперед комплекс антропологічних наук (назва спеціалізації — «Антропологія, етнологія, проісторія»). Над ними працювали три кафедри. 1910 року у Львові вперше серед польських університетів створено кафедру етнології, завідувачем якої став Станіслав Цішевський. Незабаром (у 1913 році) ця кафедра отримала нову назву — кафедра антропології та етнології. Її незмінним керівником аж до 1939 року учений зі світовим ім'ям Ян Чекановський. З метою розширення діапазону антропологічних досліджень у 1921 році Сенат університету ухвалив рішення про створення кафедри доісторичної археології зі спеціальним оглядом праісторії польських земель, завідувачем якої став Леон Козловський. У 1924 року створена кафедра етнології зі спеціальним оглядом етнографії польських земель (завідувач — Адам Фішер). Крім цього, функціонувала заснована ще у 1903 року кафедра класичної археології, керівниками якої були Кароль Гадачек (до 1916 року) та Едмунд Булянда (1916—1939 роках).
Ще одним напрямом у спеціалізації Львівського університету була історія мистецтва, над дослідженням якої працювали дві кафедри історії мистецтва нового часу. Першу з них очолював професор Ян Болоз Антоневич (1893—1920 роках), а після його відходу — Владислав Козицький (1926—1933 роках). Другою впродовж 1919—1939 років керував професор Владислав Подляха.
У міжвоєнний період історичне відділення Львівського університету стало одним із провідних серед польських університетів. Тут сконцентрувався потужний науково-педагогічний кадровий потенціал, сформувались і діяли провідні історичні наукові школи. Найвідомішими серед них були школа стародавньої історії (професори Т. Хілінський та С. Вітковський, Є. Мантойфель, Р. Ганшинець) та три наукові школи в галузі медієвістики: політичної історії Польщі та сусідніх країн (С. Закшевський, Л. Колянковський та ін.), історії польських міст, їх матеріальної та духовної культури (Я. Птасьнік, Л. Харевічова та ін.), суспільно-політичних досліджень (послідовники Ф. К. Ліске та Л. Фінкеля Т. Модельський, К. Тишковський, Ч. Нанке та ін.). Загальноєвропейське визнання отримала заснована професора Ф. Буяком школа соціально-економічної історії.
Упродовж міжвоєнного періоду Львівський університет імені Яна Казимира виключно польською установою. Відсутні кафедри історичного профілю з українською мовою викладання. Українські вчені не мали ані найменшого доступу до університетських кафедр. Це ж стосується і можливості навчання в університеті студентів українців.
1939—1941
Встановлення радянської влади та початок Другої світової війни призвели до значних змін у Львівському університеті. Усі перетворення в університеті проводились за радянськими зразками. Одним із них стало створення на базі кафедр колишнього гуманітарного факультету окремого історичного факультету. Для організації факультету запрошено відомих українських учених, серед яких провідне місце займав видатний історик професор Іван Крип'якевич — фактичний засновник факультету. До червня 1940 року у структурі факультету налічувалось сім кафедр: класичної археології (завідувач — відомий український археолог Я. Пастернак), стародавньої історії (завідувач — проф. К. Маєвський), історії середніх віків (завідувач — відомий український історик Омелян Терлецький), історії УРСР (завідувач — професор Іван Крип'якевич), історії народів СРСР (завідувач — В. Осечинський), історії нового часу (завідувач кафедри Андрій Скаба), історії теорії мистецтва (завідувач — проф. В. Подляха).
1941—1945
За часів німецької окупації Львова університет не функціонував. Багато викладачів та студентів були мобілізовані до Червоної Армії. Чимало їх загинуло в ході воєнних дій чи в результаті нацистського режиму. Значних збитків зазнала матеріальна база університету. Після приходу радянських військ 27 липня 1944 року окупантів зі Львова розпочалося відновлення діяльності університету. Вже через тиждень, а саме 4 серпня 1944 року вийшов перший наказ по університету. Весь тягар відновлення діяльності історичного факультету ліг на плечі проф. І. Крип'якевича, який виконував обов'язки декана. Порівняно з довоєнним періодом, реформувались івиникли нові кафедри: історії стародавнього світу і археології (завідувач — І. Вейцківський), історії середніх віків (завідувач — М. Скорик, з 1945 року — Д. Похилевич), історії УРСР (завідувач — І. Крип'якевич), історії народів СРСР (завідувач — В. Осечинський), історії південних і західних слов'ян (завідувач — М. Кордуба), історії нового часу (завідувач — І. Бєлякевич).
1945—1991
У 1948—1949 роках відбулася структурна реорганізація факультету, в результаті якої зменшено кількість кафедр: об'єднано кафедру історії західних і південних слов'ян та кафедру історії нового часу на їх базі створено кафедру історії нового часу і країн Сходу (завідувач — І. Бєлякович), що проіснувала до 1952 р., коли з неї виокремлено кафедру історії південних і західних слов'ян (завідувач — Дмитро Похилевич). У 1949 році ліквідовано кафедру історії УРСР. Відновлено її у 1957 році (завідувачем став доцент Олег Цибко). Об'єднано також кафедру історії стародавнього світу і археології та кафедру історії середніх віків. Нову кафедру історії стародавнього світу та середніх віків очолив професор Іван Вейцківський.
Від середини 50-х років і до розпаду СРСР кафедральна структура факультету загалом залишалася незмінною у складі п'яти кафедр: історії УРСР, історії СРСР, історії стародавнього світу і середніх віків, нової і новітньої історії, історії південних і західних слов'ян. У зв'язку з тим, що в даному виданні вміщено ґрунтовні нариси про кафедри, не будемо зупинятися на детальних підсумках їхньої діяльності.
У післявоєнні роки у стінах факультету виросли нові покоління істориків. Серед випускників відомий учений директор Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України академік Я. Ісаєвич, директор Інституту народознавства, член-кореспондент НАН України С. Павлюк, заступник міністра закордонних справ України П. Сардарчук, історик і політв'язень В. Мороз, народний депутат України трьох скликань Т. Стецьків, генерал-майор О. Рибяк, правозахисник І. Гель, понад 50 докторів історичних наук, професорів, майже 200 кандитатів історичних наук, десятки директорів музеїв та архівів, сотні директорів шкіл, училищ, технікумів, коледжів, тисячі викладачів та вчителів, працівників державних установ, громадських організацій та політичних партій. Усі вони зробили свій внесок у розвиток української історичної науки, виховували підростаюче покоління. Чимало студентів-істориків зазнали утисків і переслідувань за свої погляди та переконання. У 1973 році серед студентів університету, відрахованих через звинувачення ідеологічного характеру, були студенти-історики І. Сварник, М. Долинська та інші. У 1983 році через релігійні переконання виключено з університету студента М. Цебенка. Позиція національно свідомих студентів та викладачів факультету відвернула тотальну русифікацію, саме вони засівали і плекали у важких умовах ті зерна правди і свободи, що рясно зійшли в період боротьби за утвердження суверенітету України. Історики були серед учасників перших львівських мітингів та київських демонстрацій кінця 80-х-початку 90-х років, людського ланцюга, що з'єднав Львів та Київ у січні 1990 року, та учасників студентського голодування 1990 року. Вони створювали перші опозиційні до влади організації, Товариство української мови імені Шевченка, Народний Рух України.
1991—2013
З відновленням незалежності України на історичному факультеті Львівського університету відновлено дослідження етнологічної проблематики, історичного краєзнавства, візантиністики, розпочато соціологічні дослідження, а також продовжено розвиток історичних напрямів, що склалися у другій половині ХХ століття.
Революція гідності 2013—2014
Студенти історичного факультету брали активну участь у Революції Гідності 2013—2014 років. Деканат та представники профкому працівників факультету демонстрували активну громадянську позицію.
.Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка підтримує Всеукраїнський політичний страйк та вимоги учасників Євромайдану 1 грудня 2013 року. Ми рішуче засуджуємо провокаторів, які намагаються дискредитувати ідею мирних демократичних змін в Україні. Звертаємося до лідерів демократичних країн світу надалі демонструвати солідарність з українським народом. Звертаємося до українських студентів, які стали ініціаторами і каталізаторами Євромайдану, бути зразком громадянської мужності та стійкості у мирному відстоюванні свого права на майбутнє європейської України.
Після окупації Криму Російською Федерацією студенти Кримських ВУЗів переводились на навчання у Львівський університет. У тому числі на історичний факультет. Більшість переведених студентів є представники кримськотатарського народу.
Повномаштабне вторгнення Росії в Україну
Загинули в лавах Сил оборони України:
- Роман Міськів
- Микола Шаравага
- Богдан Сенюк
- Тарас Романюк
- Андрій Прокопчук
- Володимир Гула
- Назарій Андрушків
- Дмитро Грицененко
Окрім спеціальності «історія» на факультеті 4 кафедри готують фахівців за спеціальностями «Археологія», «Архівознавство», «Етнологія» та «Соціологія».
Видатні випусники
Список відомих випускників факультету історії Львівського університету
Декани факультету
- Сіромський Руслан Богданович з 2022
- Качараба Степан Петрович 2019-2022
- Шуст Роман Мар'янович 1994-2019
- Макарчук Степан Арсентійович 1976-1994
- Чорній Володимир Павлович 1973-1976
- Челак Петро Петрович 1959-1973
Примітки
- Заяву схвалено на позачерговому розширеному засіданні ректорату Львівського університету 30 листопада 2013 року (протокол № 14).
- Прийнято на спільному засіданні ректорату та профкому працівників Університету 2 грудня 2013 року (протокол № 15)
- Юля, Гриценко (27 вересня 2023). Загинув випускник Університету Володимир Гула. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 8 січня 2024.
- Юля, Гриценко (19 жовтня 2023). Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Назарій Андрушків. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 8 січня 2024.
- Затверджено вченою радою факультету 26 грудня 2007 року.
- http://uht.org.ua/ua/part/korp/article;10807/ [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] № 36 Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів).
Посилання
Сайт історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.] Історичний факультет Львівського університету [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichnij fakultet strukturnij pidrozdil Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Dekanom fakultetu ye d i n docent Siromskij Ruslan z 2022 roku Fakultet roztashovuyetsya na tretomu poversi golovnogo korpusu universitetu po vul Universitetskij 1 Istorichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaGerb istorichnogo fakultetuSkorochena nazva Istorichnij fakultet Lvivskogo universitetuZaklad Lvivskij universitetDekan Ruslan SiromskijKilkist kafedr 9Sfera diyalnosti istoriya arheologiya arhivoznavstvo etnologiya SociologiyaKontaktiAdresa Ukrayina vul Universitetska 1 Lviv 79000Vebstorinka clio lnu edu uaIstoriya1918 1939 Na pochatku 1918 1919 navchalnogo roku funkcionuvali chotiri kafedri istorichnogo profilyu zagalnoyi istoriyi profesor B Dembinskij novoyi istoriyi profesor Shimon Ashkenazi avstrijskoyi istoriyi profesor Lyudvig Finkel vijshov na pensiyu u zhovtni 1918 roku polskoyi istoriyi profesor Stanislav Zakshevskij Odniyeyu z providnih kafedr stala kafedra socialnoyi i ekonomichnoyi istoriyi yaku vprodovzh 1920 1939 rokiv ocholyuvav prof Francishek Buyak Zamist kafedri avstrijskoyi istoriyi likvidovanoyi u 1919 roci stvoreno kafedru istoriyi serednih vikiv ta dopomizhnih istorichnih disciplin yaku u 1919 1930 rokah ocholyuvav prof Ya Ptasnik a pislya jogo smerti u 1930 1939 rokah profesor T Modelskij Zamist kafedri zagalnoyi istoriyi z specialnim oglyadom Shidnoyi Yevropi u 1920 roci zasnovano kafedru starodavnoyi istoriyi Ocholiv yiyi prof K Hilinskij Vidbuvavsya takozh proces stvorennya novih strukturnih pidrozdiliv Odnim iz nih bula kafedra istoriyi osviti ta shkilnictva yakoyu vprodovzh 1924 1939 rokiv keruvav vipusknik Lvivskogo universitetu prof S Lyempickij Okremi napryami istorichnih studij vvazhalisya prioritetnimi nasampered kompleks antropologichnih nauk nazva specializaciyi Antropologiya etnologiya proistoriya Nad nimi pracyuvali tri kafedri 1910 roku u Lvovi vpershe sered polskih universitetiv stvoreno kafedru etnologiyi zaviduvachem yakoyi stav Stanislav Cishevskij Nezabarom u 1913 roci cya kafedra otrimala novu nazvu kafedra antropologiyi ta etnologiyi Yiyi nezminnim kerivnikom azh do 1939 roku uchenij zi svitovim im yam Yan Chekanovskij Z metoyu rozshirennya diapazonu antropologichnih doslidzhen u 1921 roci Senat universitetu uhvaliv rishennya pro stvorennya kafedri doistorichnoyi arheologiyi zi specialnim oglyadom praistoriyi polskih zemel zaviduvachem yakoyi stav Leon Kozlovskij U 1924 roku stvorena kafedra etnologiyi zi specialnim oglyadom etnografiyi polskih zemel zaviduvach Adam Fisher Krim cogo funkcionuvala zasnovana she u 1903 roku kafedra klasichnoyi arheologiyi kerivnikami yakoyi buli Karol Gadachek do 1916 roku ta Edmund Bulyanda 1916 1939 rokah She odnim napryamom u specializaciyi Lvivskogo universitetu bula istoriya mistectva nad doslidzhennyam yakoyi pracyuvali dvi kafedri istoriyi mistectva novogo chasu Pershu z nih ocholyuvav profesor Yan Boloz Antonevich 1893 1920 rokah a pislya jogo vidhodu Vladislav Kozickij 1926 1933 rokah Drugoyu vprodovzh 1919 1939 rokiv keruvav profesor Vladislav Podlyaha U mizhvoyennij period istorichne viddilennya Lvivskogo universitetu stalo odnim iz providnih sered polskih universitetiv Tut skoncentruvavsya potuzhnij naukovo pedagogichnij kadrovij potencial sformuvalis i diyali providni istorichni naukovi shkoli Najvidomishimi sered nih buli shkola starodavnoyi istoriyi profesori T Hilinskij ta S Vitkovskij Ye Mantojfel R Ganshinec ta tri naukovi shkoli v galuzi mediyevistiki politichnoyi istoriyi Polshi ta susidnih krayin S Zakshevskij L Kolyankovskij ta in istoriyi polskih mist yih materialnoyi ta duhovnoyi kulturi Ya Ptasnik L Harevichova ta in suspilno politichnih doslidzhen poslidovniki F K Liske ta L Finkelya T Modelskij K Tishkovskij Ch Nanke ta in Zagalnoyevropejske viznannya otrimala zasnovana profesora F Buyakom shkola socialno ekonomichnoyi istoriyi Uprodovzh mizhvoyennogo periodu Lvivskij universitet imeni Yana Kazimira viklyuchno polskoyu ustanovoyu Vidsutni kafedri istorichnogo profilyu z ukrayinskoyu movoyu vikladannya Ukrayinski vcheni ne mali ani najmenshogo dostupu do universitetskih kafedr Ce zh stosuyetsya i mozhlivosti navchannya v universiteti studentiv ukrayinciv 1939 1941 Ivan Krip yakevich Vstanovlennya radyanskoyi vladi ta pochatok Drugoyi svitovoyi vijni prizveli do znachnih zmin u Lvivskomu universiteti Usi peretvorennya v universiteti provodilis za radyanskimi zrazkami Odnim iz nih stalo stvorennya na bazi kafedr kolishnogo gumanitarnogo fakultetu okremogo istorichnogo fakultetu Dlya organizaciyi fakultetu zaprosheno vidomih ukrayinskih uchenih sered yakih providne misce zajmav vidatnij istorik profesor Ivan Krip yakevich faktichnij zasnovnik fakultetu Do chervnya 1940 roku u strukturi fakultetu nalichuvalos sim kafedr klasichnoyi arheologiyi zaviduvach vidomij ukrayinskij arheolog Ya Pasternak starodavnoyi istoriyi zaviduvach prof K Mayevskij istoriyi serednih vikiv zaviduvach vidomij ukrayinskij istorik Omelyan Terleckij istoriyi URSR zaviduvach profesor Ivan Krip yakevich istoriyi narodiv SRSR zaviduvach V Osechinskij istoriyi novogo chasu zaviduvach kafedri Andrij Skaba istoriyi teoriyi mistectva zaviduvach prof V Podlyaha 1941 1945 Za chasiv nimeckoyi okupaciyi Lvova universitet ne funkcionuvav Bagato vikladachiv ta studentiv buli mobilizovani do Chervonoyi Armiyi Chimalo yih zaginulo v hodi voyennih dij chi v rezultati nacistskogo rezhimu Znachnih zbitkiv zaznala materialna baza universitetu Pislya prihodu radyanskih vijsk 27 lipnya 1944 roku okupantiv zi Lvova rozpochalosya vidnovlennya diyalnosti universitetu Vzhe cherez tizhden a same 4 serpnya 1944 roku vijshov pershij nakaz po universitetu Ves tyagar vidnovlennya diyalnosti istorichnogo fakultetu lig na plechi prof I Krip yakevicha yakij vikonuvav obov yazki dekana Porivnyano z dovoyennim periodom reformuvalis ivinikli novi kafedri istoriyi starodavnogo svitu i arheologiyi zaviduvach I Vejckivskij istoriyi serednih vikiv zaviduvach M Skorik z 1945 roku D Pohilevich istoriyi URSR zaviduvach I Krip yakevich istoriyi narodiv SRSR zaviduvach V Osechinskij istoriyi pivdennih i zahidnih slov yan zaviduvach M Korduba istoriyi novogo chasu zaviduvach I Byelyakevich 1945 1991 U 1948 1949 rokah vidbulasya strukturna reorganizaciya fakultetu v rezultati yakoyi zmensheno kilkist kafedr ob yednano kafedru istoriyi zahidnih i pivdennih slov yan ta kafedru istoriyi novogo chasu na yih bazi stvoreno kafedru istoriyi novogo chasu i krayin Shodu zaviduvach I Byelyakovich sho proisnuvala do 1952 r koli z neyi viokremleno kafedru istoriyi pivdennih i zahidnih slov yan zaviduvach Dmitro Pohilevich U 1949 roci likvidovano kafedru istoriyi URSR Vidnovleno yiyi u 1957 roci zaviduvachem stav docent Oleg Cibko Ob yednano takozh kafedru istoriyi starodavnogo svitu i arheologiyi ta kafedru istoriyi serednih vikiv Novu kafedru istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv ocholiv profesor Ivan Vejckivskij Vid seredini 50 h rokiv i do rozpadu SRSR kafedralna struktura fakultetu zagalom zalishalasya nezminnoyu u skladi p yati kafedr istoriyi URSR istoriyi SRSR istoriyi starodavnogo svitu i serednih vikiv novoyi i novitnoyi istoriyi istoriyi pivdennih i zahidnih slov yan U zv yazku z tim sho v danomu vidanni vmisheno gruntovni narisi pro kafedri ne budemo zupinyatisya na detalnih pidsumkah yihnoyi diyalnosti U pislyavoyenni roki u stinah fakultetu virosli novi pokolinnya istorikiv Sered vipusknikiv vidomij uchenij direktor Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini akademik Ya Isayevich direktor Institutu narodoznavstva chlen korespondent NAN Ukrayini S Pavlyuk zastupnik ministra zakordonnih sprav Ukrayini P Sardarchuk istorik i politv yazen V Moroz narodnij deputat Ukrayini troh sklikan T Steckiv general major O Ribyak pravozahisnik I Gel ponad 50 doktoriv istorichnih nauk profesoriv majzhe 200 kanditativ istorichnih nauk desyatki direktoriv muzeyiv ta arhiviv sotni direktoriv shkil uchilish tehnikumiv koledzhiv tisyachi vikladachiv ta vchiteliv pracivnikiv derzhavnih ustanov gromadskih organizacij ta politichnih partij Usi voni zrobili svij vnesok u rozvitok ukrayinskoyi istorichnoyi nauki vihovuvali pidrostayuche pokolinnya Chimalo studentiv istorikiv zaznali utiskiv i peresliduvan za svoyi poglyadi ta perekonannya U 1973 roci sered studentiv universitetu vidrahovanih cherez zvinuvachennya ideologichnogo harakteru buli studenti istoriki I Svarnik M Dolinska ta inshi U 1983 roci cherez religijni perekonannya viklyucheno z universitetu studenta M Cebenka Poziciya nacionalno svidomih studentiv ta vikladachiv fakultetu vidvernula totalnu rusifikaciyu same voni zasivali i plekali u vazhkih umovah ti zerna pravdi i svobodi sho ryasno zijshli v period borotbi za utverdzhennya suverenitetu Ukrayini Istoriki buli sered uchasnikiv pershih lvivskih mitingiv ta kiyivskih demonstracij kincya 80 h pochatku 90 h rokiv lyudskogo lancyuga sho z yednav Lviv ta Kiyiv u sichni 1990 roku ta uchasnikiv studentskogo goloduvannya 1990 roku Voni stvoryuvali pershi opozicijni do vladi organizaciyi Tovaristvo ukrayinskoyi movi imeni Shevchenka Narodnij Ruh Ukrayini 1991 2013Z vidnovlennyam nezalezhnosti Ukrayini na istorichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu vidnovleno doslidzhennya etnologichnoyi problematiki istorichnogo krayeznavstva vizantinistiki rozpochato sociologichni doslidzhennya a takozh prodovzheno rozvitok istorichnih napryamiv sho sklalisya u drugij polovini HH stolittya Revolyuciya gidnosti 2013 2014Studenti istorichnogo fakultetu brali aktivnu uchast u Revolyuciyi Gidnosti 2013 2014 rokiv Dekanat ta predstavniki profkomu pracivnikiv fakultetu demonstruvali aktivnu gromadyansku poziciyu Akademichna spilnota Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka pidtrimuye Vseukrayinskij politichnij strajk ta vimogi uchasnikiv Yevromajdanu 1 grudnya 2013 roku Mi rishuche zasudzhuyemo provokatoriv yaki namagayutsya diskredituvati ideyu mirnih demokratichnih zmin v Ukrayini Zvertayemosya do lideriv demokratichnih krayin svitu nadali demonstruvati solidarnist z ukrayinskim narodom Zvertayemosya do ukrayinskih studentiv yaki stali iniciatorami i katalizatorami Yevromajdanu buti zrazkom gromadyanskoyi muzhnosti ta stijkosti u mirnomu vidstoyuvanni svogo prava na majbutnye yevropejskoyi Ukrayini Pislya okupaciyi Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu studenti Krimskih VUZiv perevodilis na navchannya u Lvivskij universitet U tomu chisli na istorichnij fakultet Bilshist perevedenih studentiv ye predstavniki krimskotatarskogo narodu Povnomashtabne vtorgnennya Rosiyi v UkrayinuZaginuli v lavah Sil oboroni Ukrayini Roman Miskiv Mikola Sharavaga Bogdan Senyuk Taras Romanyuk Andrij Prokopchuk Volodimir Gula Nazarij Andrushkiv Dmitro Gricenenko Okrim specialnosti istoriya na fakulteti 4 kafedri gotuyut fahivciv za specialnostyami Arheologiya Arhivoznavstvo Etnologiya ta Sociologiya Vidatni vipusnikiSpisok vidomih vipusknikiv fakultetu istoriyi Lvivskogo universitetuDekani fakultetuSiromskij Ruslan Bogdanovich z 2022 Kacharaba Stepan Petrovich 2019 2022 Shust Roman Mar yanovich 1994 2019 Makarchuk Stepan Arsentijovich 1976 1994 Chornij Volodimir Pavlovich 1973 1976 Chelak Petro Petrovich 1959 1973PrimitkiZayavu shvaleno na pozachergovomu rozshirenomu zasidanni rektoratu Lvivskogo universitetu 30 listopada 2013 roku protokol 14 Prijnyato na spilnomu zasidanni rektoratu ta profkomu pracivnikiv Universitetu 2 grudnya 2013 roku protokol 15 Yulya Gricenko 27 veresnya 2023 Zaginuv vipusknik Universitetu Volodimir Gula Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka ukr Procitovano 8 sichnya 2024 Yulya Gricenko 19 zhovtnya 2023 Zahishayuchi Ukrayinu zaginuv vipusknik Universitetu Nazarij Andrushkiv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka ukr Procitovano 8 sichnya 2024 Zatverdzheno vchenoyu radoyu fakultetu 26 grudnya 2007 roku http uht org ua ua part korp article 10807 14 veresnya 2016 u Wayback Machine 36 Istorichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Lviv PosilannyaSajt istorichnogo fakultetu LNU im I Franka 24 chervnya 2013 u Wayback Machine Istorichnij fakultet Lvivskogo universitetu 3 veresnya 2014 u Wayback Machine Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020