Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бєлякевич (Білякевич) Іван Іванович (3 липня 1905, Херсон — 9 липня 1984, Львів) — дослідник новітньої історії країн Азії та Африки, участі поляків у першій світовій війні та революції 1917 року, ректор Львівського університету в 1944—1948 роках.
| Бєлякевич Іван Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 липня 1905 Херсон |
| Помер | 9 липня 1984 (79 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Одеський інститут народного господарства |
| Галузь | історія |
| Заклад | Львівський університет |
| Посада | ректор Львівського університету |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Нагороди |      |
Життєпис
Народився 3 липня 1905 року у Херсоні в робітничій родині. У 1919 році закінчив Перше вище початкове училище м. Одеси. У 1924—1927 роках навчався на економічному факультеті Одеського інституту народного господарства.
1920—1921 роках — секретар Одеського портового комітету комсомолу, 1921—1923 — працював у особливому відділі ВЧК–ГПУ м. Одеси. 1924—1930 роках — на комсомольській роботі в Одеському порту.
У 1930 році аспірантуру Одеської філії Всесоюзну науково-дослідницької кафедри сходознавства АН УРСР. 1930—1935 роках — викладав в Одеському інституті інженерів водного господарства, 1935—1941 роках — в Одеському педагогічному інституті, де завідував кафедрою історії колоніальних і залежних країн та був в.о. професора Одеського університету. У червні 1941 року захистив кандидатську дисертацію в Одеському університеті на тему: «Південно-іранське повстання племен 1929 року». З жовтня 1941 по грудень 1942 року — в.о. професора і завідувач кафедрою загальної історії Семипалатинського педінституту. З вересня 1942 року був в.о. професора кафедри загальної історії Іркутського університету, а з лютого 1943 року — її завідувачем. Науково-дослідні його інтереси зосереджувалися в сфері сходознавства і, почасти, славістичної проблематики. У травні 1944 року він перевівся до Київського університету, де працював до жовтня 1944 року. Потім перейшов на роботу до Львівського державного університету. Був ректором Львівського університету у 1944—1948 роках. Надалі викладав на кафедрі нової та новітньої історії того ж університету. У 1950—1952 роках — декан історичного факультету, 1948—1961 роках — завідувач кафедри історії нового та новітнього часу, 1961—1978 роках — доцент цієї кафедри Львівського державного університету.
Достовірних даних про захист кандидатської та докторської дисертацій немає. 1945—1946 роках — старший науковий співробітник Львівського відділу Інституту історії України АН УРСР (за сумісництвом). Працював над темою «Західноукраїнське питання на версальській конференції». Був співорганізатором антиукраїнських ідеологічних кампаній і відзначився як завзятий борець проти історичної школи Михайла Грушевського.
У липні 1946 року Львівський міськвиконком надав Івану Бєлякевичу в користування будинок на вул. Поморській, 58 (нині — вул. Мишуги). Він отримав двоповерховий будинок загальною площею 160 м², що складався з семи кімнат та присадибної ділянки. Через цей щирий «подарунок» Львівський університет змушений був відмовитися на користь помешкання І. Бєлякевича від десяти інших приватних будинків, наданих міською владою для професорсько-викладацького складу вишу.
Похований на 55 полі Личаківського цвинтаря.
Праці
- «Турция и попытка Германии избавиться от русского фронта в период Первой мировой войны» // Труды Восточно-Сибирского университета. — 1944. — Т. 2.
- «Чорноморські протоки в дипломатичних переговорах Англії, Франції, Росії наприкінці 1914 та на початку 1915 рр.» // Наукові записки Львівського університету. Серія історична. — 1946. — Т. 1: вип. 2.
- «Отношение Лиги Наций и США к нападению Японии на Китай и оккупации Маньчжурии в 1931 году» // Наукові записки Львівського університету. Серія історична. — 1949. — Т. 17: вип. 4.
- «Польские трудящиеся в российском революционном движении накануне Февральской революции» // Связи революционеров России и Польши XIX — начала XX в. — М., 1968.
- «Революционное содружество польских и российских трудящихся в 1917 г.» //Из истории участия польских рабочих и солдат в России в подготовке Великой Октябрьской социалистической революции. — Львов, 1957.
- «Строительство социализма в Польской Народной Республике». — Киев, 1977. (в соавт.)
Нагороди
Примітки
- Генега Р. Нові господарі Львова. Частина перша [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Белякевич Иван Иванович (1905—1984) [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]// Иркутский государственный университет: ректоры, деканы, профессора (1918—1998) / Сост. С. И. Кузнецов — Иркутск: агентство «КП-Байкал», издательство Иркутского университета, 1998. — С. 52. (рос.)
Література
- Букач В. М. Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. — Вип. 4. — Одеса: ПНПУ, 2022. — С. 10 -11, http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/15188/3/Bukach%20Valery%20Mykhailovych.%20Іssue.%204..pdf
- Історична наука у Національній академії наук України в особах: Енциклопедичний довідник / Ред. кол.: В. Смолій (гол. ред.), Г. Боряк (заст. гол. ред.), В. Даниленко (заст. гол. ред.), В. Крупина (відп. секретар), Н. Васильєва (секретар-упоряд.). ‒ К: Інститут історії України, 2018. — С. 151—152 . http://resource.history.org.ua/item/0014576
Посилання
- Бєлякевич (Білякевич) Іван Іванович [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Історики України (матеріали до біобібліографії).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byelyakevich Bilyakevich Ivan Ivanovich 3 lipnya 1905 Herson 9 lipnya 1984 Lviv doslidnik novitnoyi istoriyi krayin Aziyi ta Afriki uchasti polyakiv u pershij svitovij vijni ta revolyuciyi 1917 roku rektor Lvivskogo universitetu v 1944 1948 rokah Byelyakevich Ivan IvanovichNarodivsya3 lipnya 1905 1905 07 03 HersonPomer9 lipnya 1984 1984 07 09 79 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina SRSRDiyalnististorikAlma materOdeskij institut narodnogo gospodarstvaGaluzistoriyaZakladLvivskij universitetPosadarektor Lvivskogo universitetuVchene zvannyadocentNaukovij stupinkandidat istorichnih naukNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest ZhittyepisNarodivsya 3 lipnya 1905 roku u Hersoni v robitnichij rodini U 1919 roci zakinchiv Pershe vishe pochatkove uchilishe m Odesi U 1924 1927 rokah navchavsya na ekonomichnomu fakulteti Odeskogo institutu narodnogo gospodarstva 1920 1921 rokah sekretar Odeskogo portovogo komitetu komsomolu 1921 1923 pracyuvav u osoblivomu viddili VChK GPU m Odesi 1924 1930 rokah na komsomolskij roboti v Odeskomu portu U 1930 roci aspiranturu Odeskoyi filiyi Vsesoyuznu naukovo doslidnickoyi kafedri shodoznavstva AN URSR 1930 1935 rokah vikladav v Odeskomu instituti inzheneriv vodnogo gospodarstva 1935 1941 rokah v Odeskomu pedagogichnomu instituti de zaviduvav kafedroyu istoriyi kolonialnih i zalezhnih krayin ta buv v o profesora Odeskogo universitetu U chervni 1941 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu v Odeskomu universiteti na temu Pivdenno iranske povstannya plemen 1929 roku Z zhovtnya 1941 po gruden 1942 roku v o profesora i zaviduvach kafedroyu zagalnoyi istoriyi Semipalatinskogo pedinstitutu Z veresnya 1942 roku buv v o profesora kafedri zagalnoyi istoriyi Irkutskogo universitetu a z lyutogo 1943 roku yiyi zaviduvachem Naukovo doslidni jogo interesi zoseredzhuvalisya v sferi shodoznavstva i pochasti slavistichnoyi problematiki U travni 1944 roku vin perevivsya do Kiyivskogo universitetu de pracyuvav do zhovtnya 1944 roku Potim perejshov na robotu do Lvivskogo derzhavnogo universitetu Buv rektorom Lvivskogo universitetu u 1944 1948 rokah Nadali vikladav na kafedri novoyi ta novitnoyi istoriyi togo zh universitetu U 1950 1952 rokah dekan istorichnogo fakultetu 1948 1961 rokah zaviduvach kafedri istoriyi novogo ta novitnogo chasu 1961 1978 rokah docent ciyeyi kafedri Lvivskogo derzhavnogo universitetu Dostovirnih danih pro zahist kandidatskoyi ta doktorskoyi disertacij nemaye 1945 1946 rokah starshij naukovij spivrobitnik Lvivskogo viddilu Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR za sumisnictvom Pracyuvav nad temoyu Zahidnoukrayinske pitannya na versalskij konferenciyi Buv spivorganizatorom antiukrayinskih ideologichnih kampanij i vidznachivsya yak zavzyatij borec proti istorichnoyi shkoli Mihajla Grushevskogo U lipni 1946 roku Lvivskij miskvikonkom nadav Ivanu Byelyakevichu v koristuvannya budinok na vul Pomorskij 58 nini vul Mishugi Vin otrimav dvopoverhovij budinok zagalnoyu plosheyu 160 m sho skladavsya z semi kimnat ta prisadibnoyi dilyanki Cherez cej shirij podarunok Lvivskij universitet zmushenij buv vidmovitisya na korist pomeshkannya I Byelyakevicha vid desyati inshih privatnih budinkiv nadanih miskoyu vladoyu dlya profesorsko vikladackogo skladu vishu Pohovanij na 55 poli Lichakivskogo cvintarya Praci Turciya i popytka Germanii izbavitsya ot russkogo fronta v period Pervoj mirovoj vojny Trudy Vostochno Sibirskogo universiteta 1944 T 2 Chornomorski protoki v diplomatichnih peregovorah Angliyi Franciyi Rosiyi naprikinci 1914 ta na pochatku 1915 rr Naukovi zapiski Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 1946 T 1 vip 2 Otnoshenie Ligi Nacij i SShA k napadeniyu Yaponii na Kitaj i okkupacii Manchzhurii v 1931 godu Naukovi zapiski Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 1949 T 17 vip 4 Polskie trudyashiesya v rossijskom revolyucionnom dvizhenii nakanune Fevralskoj revolyucii Svyazi revolyucionerov Rossii i Polshi XIX nachala XX v M 1968 Revolyucionnoe sodruzhestvo polskih i rossijskih trudyashihsya v 1917 g Iz istorii uchastiya polskih rabochih i soldat v Rossii v podgotovke Velikoj Oktyabrskoj socialisticheskoj revolyucii Lvov 1957 Stroitelstvo socializma v Polskoj Narodnoj Respublike Kiev 1977 v soavt NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora Medali Za bojovi zaslugi Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Za doblesnu pracyu V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina ta inshimi PrimitkiGenega R Novi gospodari Lvova Chastina persha 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine DzherelaBelyakevich Ivan Ivanovich 1905 1984 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine Irkutskij gosudarstvennyj universitet rektory dekany professora 1918 1998 Sost S I Kuznecov Irkutsk agentstvo KP Bajkal izdatelstvo Irkutskogo universiteta 1998 S 52 ros LiteraturaBukach V M Naukovci Pivdennoukrayinskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni K D Ushinskogo Biografichnij slovnik Vip 4 Odesa PNPU 2022 S 10 11 http dspace pdpu edu ua bitstream 123456789 15188 3 Bukach 20Valery 20Mykhailovych 20Issue 204 pdf Istorichna nauka u Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini v osobah Enciklopedichnij dovidnik Red kol V Smolij gol red G Boryak zast gol red V Danilenko zast gol red V Krupina vidp sekretar N Vasilyeva sekretar uporyad K Institut istoriyi Ukrayini 2018 S 151 152 http resource history org ua item 0014576PosilannyaByelyakevich Bilyakevich Ivan Ivanovich 30 grudnya 2017 u Wayback Machine Istoriki Ukrayini materiali do biobibliografiyi