Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Францішек Ксаверій Ліске (пол. Franciszek Ksawery Liske; 18 жовтня 1838, Сльонсково — 27 лютого 1891, Львів) — польський історик і археограф, доктор філософії, професор, ректор Львівського університету (1879—1880), засновник Львівської історичної школи.
| Ксаверій Ліске | |
|---|---|
| пол. Franciszek Ksawery Liske | |
 | |
| Народився | 18 жовтня 1838 Сльонсково, Ґміна Ютросін, Равицький повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща[1] |
| Помер | 27 лютого 1891 (52 роки) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[2] |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Діяльність | історик, політик, медієвіст, викладач університету |
| Alma mater | Вроцлавський університет, Берлінський університет |
| Галузь | історія, археографія |
| Заклад | Львівський університет |
| Посада | Ректор Львівського університету (1879—1880) |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Відомі учні | Освальд Бальцер, Людвік Фінкель, Ф. Паппе, Станіслав Смолька, Антоній Прохаска, Станіслав Лукас, Ф. Бостель, В. Чермак, К. Ґурський, Александер Семкович |
| Членство | Історичне товариство у Львові Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Відомий завдяки: | засновник Львівської історичної школи |
 Ксаверій Ліске у Вікісховищі | |
Життєпис
Ксаверій Ліске народився 18 жовтня 1838 р. у Великому князівстві Познанському.
У 1850—1860 рр. навчався у гімназії м. Лешно. Під впливом вчителя Ю. К. Плебанського зацікавився історією. У травні 1860 р. вступив до Вроцлавського університету, де студіював філософію, філологію та історію. Брав участь у семінарах під керівництвом проф. Юнкмана. Особливий вплив на Ксаверія справили лекції поляка проф. В. Цибульського. Брав активну участь в позауніверситетській діяльності: був членом та головою наукового осередку польської молоді в університеті — «Слов'янського Товариства» («Towarzystwo Słowiańskie»).
У 1863 р. під час Січневого повстання виступив як палкий патріот польської державності, як комісар Бидгоського воєводства взяв участь у його підготовці.
З початку 1865 р. продовжив студії в університеті Гумбольдта (Берлін). Був учнем Леопольда фон Ранке, Йоганна Густава Дройзена, Г. Вайтза, т. ін. відомих тогочасних німецьких істориків. Зацікавився Актами Томіціанів та епохою панування короля Сиґізмунда I Старого та зробив перші кроки у науковій роботі.
Науковий Ступінь доктора філософії Ксаверій Ліске здобув у 1867 р. у м. Лейпциг. Інавгураційною працею стало дослідження «Polnische Diplomatie im Jahre 1526. Ein Beitrag zur Geschichte des ungarisch-österreichischen Thronstreites nach der Schlacht bei Mohacs».
У 1868 р. за сприянням проф. Львівського університету Антонія Малецького переїхав до Львова. З січня 1869 р. працював у «Бернардинському архіві» над виданням документів цього архіву під назвою «Akta grodzkie i ziemskie».
Паралельно працював у Львівському університеті де в 1869 р. став приват-доцентом всесвітньої історії, 30 листопада 1871 року заштатним професором, 24 грудня — штатним професором. Протягом 1876—1877 навчального року займав посаду декана філософського факультету, а у 1879—1880 навчальному році — ректора університету. Увесь цей час докладав багато зусиль для утвердження наукового статусу університету у краї. Великою мірою завдяки його заходам відбулась його повна дегерманізація.
Вихований на засадах німецької критичної історичної школи, науковець переніс на львівський ґрунт її дослідницькі методи та виховав тут цілу плеяду талановитих учнів, серед яких, зокрема, Освальд Бальцер, Людвік Фінкель, Ф. Паппе, Станіслав Смолька, Антоній Прохаска, Станіслав Лукас, Ф. Бостель, В. Чермак, К. Ґурський, Александер Семкович та ін. В історичному семінарі історика брали участь також українці, відомо, що його учнями були Корнило Заклинський, та Михайло Вагилевич.
У зв'язку із погіршенням стану здоров'я у 1883 р. був змушений припинити викладати в університеті. Попри це продовжував активно працювати ще майже десять років. Займався написанням розвідок та рецензій, аналізував та видавав документи архіву і проводив семінари з історії та палеографії.
У 1887 р. за ініціативи Ксаверія Ліске у Львові було закладено Історичне товариство та його друкований орган часопис «Історичний квартальник» («Kwartalnik historyczny»).
У 1890 р. взяв участь у діяльності II З'їзду польських істориків у Львові. Не маючи змоги брати участь у ньому безпосередньо, переказав організаторам реферат, у якому висунув потребу пробудження наукового життя у Галичині шляхом заснування регіональних та локальних Історичних гуртків.
27 лютого 1891 р. життя Ксаверія Ліске обірвалось. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Наукові праці
- Marcin Kromer, biskup warmiński — dziejopis wieku XVI. — Poznań 1869.
- Bolesław Chrobry i Otto III w Gnieźnie. — Lwów 1869.
- Austria wobec trzeciego rozbioru Polski. — Lwów 1870.
- Szczerbiec i złote wrota kijowskie. — Kraków 1869.
- Konstytucja 3 maja i mocarstwa niemieckie. — Lwów 1873.
- Cudzoziemcy w Polsce. — Lwów 1876.
- Elekcja w Rzeszy r. 1519. — Warszawa 1876.
- Filip Auril i jego pobyt w Polsce. — Warszawa 1877.
Джерела
- Стеблій Ф. І. Ліске Францішек-Ксавери [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 224. — .
- Уніят В. Ліске Ксаверій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 376. — .
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- вебсторінка
- вебсторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francishek Ksaverij Liske pol Franciszek Ksawery Liske 18 zhovtnya 1838 Slonskovo 27 lyutogo 1891 Lviv polskij istorik i arheograf doktor filosofiyi profesor rektor Lvivskogo universitetu 1879 1880 zasnovnik Lvivskoyi istorichnoyi shkoli Ksaverij Liskepol Franciszek Ksawery LiskeNarodivsya 18 zhovtnya 1838 1838 10 18 Slonskovo Gmina Yutrosin Ravickij povit Velikopolske voyevodstvo Respublika Polsha 1 Pomer 27 lyutogo 1891 1891 02 27 52 roki Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 2 Pohovannya Lichakivskij cvintarKrayina Avstro UgorshinaNacionalnist polyakDiyalnist istorik politik mediyevist vikladach universitetuAlma mater Vroclavskij universitet Berlinskij universitetGaluz istoriya arheografiyaZaklad Lvivskij universitetPosada Rektor Lvivskogo universitetu 1879 1880 Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofiyiVidomi uchni Osvald Balcer Lyudvik Finkel F Pappe Stanislav Smolka Antonij Prohaska Stanislav Lukas F Bostel V Chermak K Gurskij Aleksander SemkovichChlenstvo Istorichne tovaristvo u Lvovi Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejVidomij zavdyaki zasnovnik Lvivskoyi istorichnoyi shkoli Ksaverij Liske u VikishovishiZhittyepisKsaverij Liske narodivsya 18 zhovtnya 1838 r u Velikomu knyazivstvi Poznanskomu U 1850 1860 rr navchavsya u gimnaziyi m Leshno Pid vplivom vchitelya Yu K Plebanskogo zacikavivsya istoriyeyu U travni 1860 r vstupiv do Vroclavskogo universitetu de studiyuvav filosofiyu filologiyu ta istoriyu Brav uchast u seminarah pid kerivnictvom prof Yunkmana Osoblivij vpliv na Ksaveriya spravili lekciyi polyaka prof V Cibulskogo Brav aktivnu uchast v pozauniversitetskij diyalnosti buv chlenom ta golovoyu naukovogo oseredku polskoyi molodi v universiteti Slov yanskogo Tovaristva Towarzystwo Slowianskie U 1863 r pid chas Sichnevogo povstannya vistupiv yak palkij patriot polskoyi derzhavnosti yak komisar Bidgoskogo voyevodstva vzyav uchast u jogo pidgotovci Z pochatku 1865 r prodovzhiv studiyi v universiteti Gumboldta Berlin Buv uchnem Leopolda fon Ranke Joganna Gustava Drojzena G Vajtza t in vidomih togochasnih nimeckih istorikiv Zacikavivsya Aktami Tomicianiv ta epohoyu panuvannya korolya Sigizmunda I Starogo ta zrobiv pershi kroki u naukovij roboti Naukovij Stupin doktora filosofiyi Ksaverij Liske zdobuv u 1867 r u m Lejpcig Inavguracijnoyu praceyu stalo doslidzhennya Polnische Diplomatie im Jahre 1526 Ein Beitrag zur Geschichte des ungarisch osterreichischen Thronstreites nach der Schlacht bei Mohacs U 1868 r za spriyannyam prof Lvivskogo universitetu Antoniya Maleckogo pereyihav do Lvova Z sichnya 1869 r pracyuvav u Bernardinskomu arhivi nad vidannyam dokumentiv cogo arhivu pid nazvoyu Akta grodzkie i ziemskie Paralelno pracyuvav u Lvivskomu universiteti de v 1869 r stav privat docentom vsesvitnoyi istoriyi 30 listopada 1871 roku zashtatnim profesorom 24 grudnya shtatnim profesorom Protyagom 1876 1877 navchalnogo roku zajmav posadu dekana filosofskogo fakultetu a u 1879 1880 navchalnomu roci rektora universitetu Uves cej chas dokladav bagato zusil dlya utverdzhennya naukovogo statusu universitetu u krayi Velikoyu miroyu zavdyaki jogo zahodam vidbulas jogo povna degermanizaciya Vihovanij na zasadah nimeckoyi kritichnoyi istorichnoyi shkoli naukovec perenis na lvivskij grunt yiyi doslidnicki metodi ta vihovav tut cilu pleyadu talanovitih uchniv sered yakih zokrema Osvald Balcer Lyudvik Finkel F Pappe Stanislav Smolka Antonij Prohaska Stanislav Lukas F Bostel V Chermak K Gurskij Aleksander Semkovich ta in V istorichnomu seminari istorika brali uchast takozh ukrayinci vidomo sho jogo uchnyami buli Kornilo Zaklinskij ta Mihajlo Vagilevich U zv yazku iz pogirshennyam stanu zdorov ya u 1883 r buv zmushenij pripiniti vikladati v universiteti Popri ce prodovzhuvav aktivno pracyuvati she majzhe desyat rokiv Zajmavsya napisannyam rozvidok ta recenzij analizuvav ta vidavav dokumenti arhivu i provodiv seminari z istoriyi ta paleografiyi U 1887 r za iniciativi Ksaveriya Liske u Lvovi bulo zakladeno Istorichne tovaristvo ta jogo drukovanij organ chasopis Istorichnij kvartalnik Kwartalnik historyczny U 1890 r vzyav uchast u diyalnosti II Z yizdu polskih istorikiv u Lvovi Ne mayuchi zmogi brati uchast u nomu bezposeredno perekazav organizatoram referat u yakomu visunuv potrebu probudzhennya naukovogo zhittya u Galichini shlyahom zasnuvannya regionalnih ta lokalnih Istorichnih gurtkiv 27 lyutogo 1891 r zhittya Ksaveriya Liske obirvalos Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Naukovi praciMogila Ksaveriya Liske na Lichakivskomu cvintari u LvoviMarcin Kromer biskup warminski dziejopis wieku XVI Poznan 1869 Boleslaw Chrobry i Otto III w Gnieznie Lwow 1869 Austria wobec trzeciego rozbioru Polski Lwow 1870 Szczerbiec i zlote wrota kijowskie Krakow 1869 Konstytucja 3 maja i mocarstwa niemieckie Lwow 1873 Cudzoziemcy w Polsce Lwow 1876 Elekcja w Rzeszy r 1519 Warszawa 1876 Filip Auril i jego pobyt w Polsce Warszawa 1877 DzherelaSteblij F I Liske Francishek Ksaveri 11 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 224 ISBN 978 966 00 1028 1 Uniyat V Liske Ksaverij Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 376 ISBN 966 528 199 2 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro polskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi vebstorinka d Track Q36774d Track Q35127 vebstorinka d Track Q36774d Track Q35127