Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукас Станіслав Лукас пол Stanisław Lukas 19 листопада 1855 Тернопіль

Станіслав Лукас

Станіслав Лукас
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукас.

Станіслав Лукас (пол. Stanisław Lukas; 19 листопада 1855, Тернопіль — 13 червня 1882, Львів) — польський історик, дослідник історії XVII століття, доктор філософії.

Станіслав Лукас
Stanisław Lukas
image
Народився19 листопада 1855(1855-11-19)
м. Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер13 червня 1882(1882-06-13) (26 років)
м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
·перитоніт
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країнаimage Республіка Польща
Національністьполяк
Діяльністьісторик
Alma materЛьвівський університет
Галузьісторія
Науковий ступіньдоктор філософії
БатькоФранцішек Лукас
МатиАнна
image Станіслав Лукас у Вікісховищі
image

Життєпис

Був наймолодшим сином Францішка і Анни. Середню освіту здобув у Тернополі, у 1872 році склав матуру з відзнакою.

Студіював історію на філософському факультеті Львівського університету під керівництвом Ксаверія Ліске, відвідував також виклади з філософії і класичної філології. Перший докторський склав у 1877 році, натомість другий відклав із причини поїздки до Чехії на лікування. Отримавши цісарську стипендію, виїхав на подальше навчання до Франції і Німеччини, де упродовж п'яти років, окрім студій, займався дослідницькою працею з історії XVII століття. Побут закордоном і контакти з європейськими науковими осередками Франції та Німеччини, мали надзвичайно великий вплив на розвиток таланту Станіслава Лукаса, як науковця.

Розпочав навчання у Берліні (рік під керівництвом Вайца і Дройзена), а наприкінці 1878 прибув до Парижа, де перебував три роки. Навчався в Колеж де Франс (фр. Collège de France), Школі хартій (фр. École des Chartres) та Практичній школі вищих досліджень (фр. École Pratique des Hautes Études). Вивчав спеціальні історичні дисципліни та проводив архівні дослідження. Окрім того, з науковими та туристичними цілями відвідував Бельгію та Англію (Лондон, Оксфорд). У Парижі став членом Історично-літературного товариства. Виїхав зі столиці Франції у 1882 році, а по дорозі до Львова відвідав німецькі університети, де взяв участь у наукових семінарах. До Львова прибув у березні 1882 року, склав там другий ригорозум (15 квітня 1882 відбувся захист докторської дисертації).

Праці

Сучасники вважали Станіслава Лукаса за одного з найздібніших учнів Ксаверія Ліске. Його праці відрізняються письменницьким талантом та ерудицією. Найважливіші праці Лукаса:

  • «Przyłączenie Mazowsza do Korony Polskiej»
  • «Erazm Ciołek, biskup płocki (1503—1522), dyplomata polski 16 wieku»
  • «O rzekomej wyprawie na Turka Olbrachta w 1497»
  • «Stanowisko Erazma Ciołka jako księcia kościoła oraz mecenasa literatury i nauk»
  • «Rozbiór podługoszowej części Kroniki Bernarda Wapowskiego»

Остання з названих праць «Rozbiór podługoszowej części Kroniki Bernarda Wapowskiego» була видана в Кракові в 1880 році і зі всього доробку Лукаса має найбільшу наукову вартість, це була його докторська дисертація. Публікував також менші праці, між іншим у часописах «Biblioteka Warszawska» і «Przegląd Krytyczny». Ініціатор заснування Академічного кола істориків (1878). Працював над бібліографією історії Польщі.

Смерть

Всередині травня 1882 року Станіслав Лукас вніс до Ягеллонського університету подання на габілітацію з всесвітньої історії. Та досягти цього йому не вдалося, бо невдовзі після того захворів і 13 червня 1882 року помер. Причиною смерті стала хвороба: гостра кишкова непрохідність та запалення очеревини.

Станіслав Лукас похований 15 червня 1882 року на 69 полі Личаківського цвинтаря у Львові.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukas Stanislav Lukas pol Stanislaw Lukas 19 listopada 1855 Ternopil 13 chervnya 1882 Lviv polskij istorik doslidnik istoriyi XVII stolittya doktor filosofiyi Stanislav LukasStanislaw LukasNarodivsya19 listopada 1855 1855 11 19 m Ternopil Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer13 chervnya 1882 1882 06 13 26 rokiv m Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina peritonitPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Respublika PolshaNacionalnistpolyakDiyalnististorikAlma materLvivskij universitetGaluzistoriyaNaukovij stupindoktor filosofiyiBatkoFrancishek LukasMatiAnna Stanislav Lukas u VikishovishiZhittyepisBuv najmolodshim sinom Francishka i Anni Serednyu osvitu zdobuv u Ternopoli u 1872 roci sklav maturu z vidznakoyu Studiyuvav istoriyu na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu pid kerivnictvom Ksaveriya Liske vidviduvav takozh vikladi z filosofiyi i klasichnoyi filologiyi Pershij doktorskij sklav u 1877 roci natomist drugij vidklav iz prichini poyizdki do Chehiyi na likuvannya Otrimavshi cisarsku stipendiyu viyihav na podalshe navchannya do Franciyi i Nimechchini de uprodovzh p yati rokiv okrim studij zajmavsya doslidnickoyu praceyu z istoriyi XVII stolittya Pobut zakordonom i kontakti z yevropejskimi naukovimi oseredkami Franciyi ta Nimechchini mali nadzvichajno velikij vpliv na rozvitok talantu Stanislava Lukasa yak naukovcya Rozpochav navchannya u Berlini rik pid kerivnictvom Vajca i Drojzena a naprikinci 1878 pribuv do Parizha de perebuvav tri roki Navchavsya v Kolezh de Frans fr College de France Shkoli hartij fr Ecole des Chartres ta Praktichnij shkoli vishih doslidzhen fr Ecole Pratique des Hautes Etudes Vivchav specialni istorichni disciplini ta provodiv arhivni doslidzhennya Okrim togo z naukovimi ta turistichnimi cilyami vidviduvav Belgiyu ta Angliyu London Oksford U Parizhi stav chlenom Istorichno literaturnogo tovaristva Viyihav zi stolici Franciyi u 1882 roci a po dorozi do Lvova vidvidav nimecki universiteti de vzyav uchast u naukovih seminarah Do Lvova pribuv u berezni 1882 roku sklav tam drugij rigorozum 15 kvitnya 1882 vidbuvsya zahist doktorskoyi disertaciyi Praci Suchasniki vvazhali Stanislava Lukasa za odnogo z najzdibnishih uchniv Ksaveriya Liske Jogo praci vidriznyayutsya pismennickim talantom ta erudiciyeyu Najvazhlivishi praci Lukasa Przylaczenie Mazowsza do Korony Polskiej Erazm Ciolek biskup plocki 1503 1522 dyplomata polski 16 wieku O rzekomej wyprawie na Turka Olbrachta w 1497 Stanowisko Erazma Ciolka jako ksiecia kosciola oraz mecenasa literatury i nauk Rozbior podlugoszowej czesci Kroniki Bernarda Wapowskiego Ostannya z nazvanih prac Rozbior podlugoszowej czesci Kroniki Bernarda Wapowskiego bula vidana v Krakovi v 1880 roci i zi vsogo dorobku Lukasa maye najbilshu naukovu vartist ce bula jogo doktorska disertaciya Publikuvav takozh menshi praci mizh inshim u chasopisah Biblioteka Warszawska i Przeglad Krytyczny Iniciator zasnuvannya Akademichnogo kola istorikiv 1878 Pracyuvav nad bibliografiyeyu istoriyi Polshi SmertVseredini travnya 1882 roku Stanislav Lukas vnis do Yagellonskogo universitetu podannya na gabilitaciyu z vsesvitnoyi istoriyi Ta dosyagti cogo jomu ne vdalosya bo nevdovzi pislya togo zahvoriv i 13 chervnya 1882 roku pomer Prichinoyu smerti stala hvoroba gostra kishkova neprohidnist ta zapalennya ocherevini Stanislav Lukas pohovanij 15 chervnya 1882 roku na 69 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi DzherelaTkachov S Hanas V Lukas Stanislav Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 401 ISBN 966 528 199 2 Polski Slownik Biograficzny T XVIII S 115 116 pol

Дата публікації:
Топ