Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смолька Станіслав (пол. Stanisław Smolka; 29 червня 1854, Львів — 27 серпня 1924) — історик і публіцист, професор Львівського та Ягелонського університетів.
| Станіслав Смолька | |
|---|---|
| пол. Stanisław Smolka | |
 | |
| Народився | 29 червня 1854[1][2] Львів, Австрійська імперія |
| Помер | 27 серпня 1924[2][3] (70 років) Новолучки, Білорусь |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | історик, політик, медієвіст, публіцист |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка Люблінський католицький університет |
| Посада | посол до Галицького сейму[d], d і член Палати панів Імперської Ради[d] |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Вчителі | Ксаверій Ліске |
| Членство | d d |
| Батько | Францішек Смолька |
| У шлюбі з | d Q125117908? |
| Діти | Q119890524? |
| Нагороди |   |
 Станіслав Смолька у Вікісховищі | |
Біографія
Наймолодший син адвоката і політика Францішека Смольки та його дружини Леокадії з Бекєрів (нім. Backer von Salzheim). Середню освіту здобув у ІІІ гімназії ім. Франца Йозефа у Львові. Завдяки атмосфері, яка панувала вдома, йому прищепився польський патріотизм та любов до історії. Станіслав дуже рано подорослішав, як інтелектуально так й емоційно. Замість навчання в останньому (8-му) класі гімназії він поступив вільним слухачем до Львівського університету.
Вже у 17 років в «Тижневику Великопольському» він надрукував кілька «Кореспонденцій зі Львова» присвячених культурному життю.
1871 року склав екстерном екзамени для отримання атестату зрілості і восени цього ж року виїхав на подальше навчання до Ґеттінгенського університету.
Навчання в цьому університеті тривало лише 3 роки і вже в липні 1873 року він отримав ступінь доктора на підставі дисертації «Polnische Annalen bis zum Anfange des vierzehnten lahrhunderts».
Ще у березні 1874 року Станіслава було запрошено до Історичної комісії Академії знань і з її подання він виїхав на кількамісячну наукову подорож по архівах Познані, Гнєзна, Торуня, Гданська, Тшемешна, Королевця (Кенігсберга). Після її завершення, у вересні 1874 року він отримав посаду секретаря наукового відділу в Національній бібліотеці імені Оссолінських у Львові з завданням організації видання історичних джерел.
6 травня 1875 Смолька звернувся до філософського факультету Ягелонського університету щодо габілітації за напрямом всесвітньої історії середньовіччя та нових часів. Рецензентами його наукового доробку були Юзеф Шуйський та . Габілітаційне колоквіум відбулось 28 червня 1875 року. Одноголосним рішенням ради відділу він був допущений до габілітаційної лекції на тему «Przegląd stosunków domu habsburskiego do Węgier aż do ustalenia dynastii habsburskiej na tronie węgierskim z Ferdynandem I»; ця лекція відбулась 3 липня 1875 року. На початку зимового семестру 1876/7 років Смолька отримав посаду позаштатного професора історії Австрії. Штатним професором став у 1880 році, а в 1881 його було обрано членом Академії наук.
Коли в лютому 1883 року помер Юзеф Шуйський, постало питання обрання нового завідувача кафедрою історії Польщі. Скликана з цього приводу комісія однозначно вказала на кандидатуру Смольки.
1881 року Станіслав став керівником літературного відділу часопису «Czas», що дозволило йому налагодити контакти з письменниками (Юзеф Ігнацій Крашевський, Генрик Сенкевич). Пізніше він очолив цей часопис і редагував його до липня 1887 року.
1884 року Смолька став постійним членом Академії знань. Спочатку він був секретарем історично-філософського відділу, а в 1890 став секретарем генеральним і виконував цю функцію протягом 12 років.
Як секретар Відділу організував спільно з В. Закшевським та М. Бобжинським Римську експедицію для досліджень з історії Польщі в Ватиканському архіві, який вперше був відкритий для науковців в 1881 році. В 1885 відбулось початкове ознайомлення з цією справою в Римі, а перша експедиція під керівництвом самого Смольки почала дослідження в 1886 році. З цього часу він керував щорічними експедиціями аж до 1901 року. Їх результатом стали так звані Римські теки в кількості близько 200 та розпочата в 1913 році видавнича серія «Monumenta Poloniae Vaticana».
Поворот в житті Смольки наступив 1902 році, коли внаслідок погіршення стану здоров'я Станіслав вже не міг добре виконувати свої університетські обов'язки та значно уповільнив свою наукову роботу. Листом від 3 квітня 1903 року він склав свої обов'язки з посади генерального секретаря Академії знань.
Після деякого покращення стану здоров'я у 1905 році вчений повернувся до активного життя в краківському середовищі. Він став головою комітету Академії знань з видавництва «Джерел до історії Польщі після поділів». В 1906 році він був у Львові у справі заснування там державного архіву.
Двома роками пізніше з рекомендації Академії наук він обійняв посаду директора Державного архіву місцевих та земських актів у Кракові, яку займав до 1919 року.
1919—24 — професор Католицького університетуту в Любліні. Творець наукової школи (учні — Ф. Буяк, С. Кентжинський, Я.-К. Кохановський, Ф. Конечни, С. Кшижановський, С. Кутшеба, В. Собеський, В. Токаж, Б. Ульяновський, С. Закшевський та ін.)
Помер 27 серпня 1924 року в Новошицях (Полісся).
Політичні погляди
Не дивлячись на опанування Смолькою наукового стилю викладу матеріалів, не всі його праці позбавлені націоналістичних емоцій та безсторонності. Так у своїй книзі «Die reussische Welt» («Світ русинів»), котра вийшла у Відні в 1916 році, Смолька змальовує українців як неповноцінну націю, яка не може претендувати на державно-політичні права котрі є у інших народів, передовсім на право на свою державу. Видання книги німецькою мовою та її швидкий переклад французькою, мав служити цілям антиукраїнської пропаганди на Заході. Головною метою такої пропаганди була дискредитація ідеї української державності та згода на передачу території Галичини до складу Польщі в умовах поразки Центральних Держав та післявоєнного переділу кордонів.
Праці
- Polnische Annalen bis zum Anfange des vierzehnten Jahrhunderts (1873)[недоступне посилання з липня 2019]
- Początki feudalizmu, studium historyczne (Lw. 1874)[недоступне посилання з липня 2019]
- Polska i Austrya w latach 1526 i 1527 // Przewodnik Naukowy i Literacki_Dodatek do «Gazety Lwowskiej»_1877_Tom 5_Zeszyt 1-6[недоступне посилання з липня 2019]
- O pojęciu, zadaniu i stanowisku historyi // Ateneum_pismo naukowe i literackie_1879_T. 3_z. 8-9[недоступне посилання з липня 2019]
- Mieszko Stary i jego wiek (W. 1881)[недоступне посилання з липня 2019]
- Uwagi o pierwotnym ustroju społecznym Polski Piastowskiej z powodu rozpraw pp. Bobrzyńskiego i Piekosińskiego // Rozprawy i Sprawozdania z Posiedzeń Wydziału Historyczno-Filozoficznego Akademii Umiejętności_1881_Tom 14[недоступне посилання з липня 2019]
- Szkice historyczne_Serya pierwsza_1882[недоступне посилання з липня 2019]
- Szkice historyczne_Serya druga_1883[недоступне посилання з липня 2019]
- Wstępny wykład przy objęciu katedry historyi polskiéj na Uniwersytecie Jagiellońskim (odb. Kr. 1883)[недоступне посилання з липня 2019]
- Leon XIII wobec nauki i cywilizacji (1885)[недоступне посилання з липня 2019]
- Rok 1386, w pięciowiekową rocznicę (Kr. 1886)[недоступне посилання з липня 2019]
- Kiejstut i Jagiełło // Pamiętnik Akademii Umiejętności w Krakowie_Wydziały Filologiczny i Historyczno-Filozoficzny_Tom 7_1889[недоступне посилання з липня 2019]
- Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego_rozbiór krytyczny (r. 1889)[недоступне посилання з липня 2019]
- Stanowisko mocarstw wobec Konstytucyi Trzeciego Maja (Kr. 1891)[недоступне посилання з липня 2019]
- Jan Długosz, jego życie i stanowisko w piśmiennictwie (1893 Kr.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Sprawozdanie z prac archiwalnych w Archiwum Watykańskim i innych archiwach rzymskich za rok 1892 (1893)[недоступне посилання з липня 2019]
- Polska i Brandenburgia za czasów Jagiełły (1896)[недоступне посилання з липня 2019]
- Polacy, Czesi i Niemcy (1898 Kr.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Pamitnik Napoleona Sierawskiego, oficera konnego puku gwardyi, za czasów W.Ks. Konstantego (1907)[недоступне посилання з липня 2019]
- Polityka Lubeckiego przed powstaniem listopadowem (Kr. 1907): Tom 1[недоступне посилання з липня 2019]: Tom 2[недоступне посилання з липня 2019]
- Dziennik Franciszka Smolki 1848—1849 w listach do żony (1913)[недоступне посилання з липня 2019]
- Po 85 latach. Przemówienie wygłoszone w Teatrze miejskim d. 29 listopada 1915 r. na uroczystem przedstawieniu z powodu rocznicy listopadowej (1915)[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- http://en.isabart.org/person/126225
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- The Fine Art Archive — 2003.
- Тельвак В. В. Смолька Станіслав [ 2016-12-21 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 674. — .
- Костельник Г. У відповідь проф-ви Станіславови Смольці з нагоди єго книжки «Die reussische Welt» / Передрук з «Ниви» / Г. Костельник. Львів, 1917. 63 с.
Література
- Barycz H. Do charakterystyki Stanisława Smolki, «Życie i Myśl», R. 2: 1951.— S. 398—418;
- Barycz H. Stanisław Smolka jako organizator nauki, profesor i wychowawca, w: Spór o historyczną szkołę krakowską.— Kr., 1972.— S. 119—44;
- Barycz H. Stanisław Smolka w życiu i w nauce.— Kr., 1975 (fot.);
- Chodynicki K. Stanisław Smolka, «Ateneum Wił.» T. 2: 1924 s. I—XIII;
- Gieysztor A. Posłowie do: Smolka S., Mieszko Stary i jego wiek.— W., 1959.— S. 645—72 (bibliogr. prac S-i do r. 1881);
- Gieysztor A. Stanisław Smolka jako mediewista, w: Spór o historyczną szkołę krakowską.— Kr., 1972.— S. 95—118;
- Halecki O. Od Polski piastowskiej do jagiellońskiej. Uwagi na tle spuścizny naukowej śp. Stanisława Smolki, «Przegl. Hist.» T. 25: 1925.— S. 222—38;
- Maternicki J. Stanisław Smolka — powrót historiografii polskiej do mitu jagiellońskiego, w: Historiografia i kultura historyczna.— W., 1990;
- Przelaskowski R. Historiografia polska w dobie pozytywizmu (1865—1920). Kompendium dokumentacyjne.— W., 1968;
- Tymieniecki K. Charakterystyka naukowej działalności Stanisława Smolki (1854—1924), «Życie i Myśl» R. 1: 1950.— S. 476—509, 726—66;
- Tyszkiewicz T. «Sobótka» (1869—1871), «Tygodnik Wielkopolski» (1870—1874), P. 1961
Посилання
- Смолька Станіслав // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1783. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smolka Stanislav pol Stanislaw Smolka 29 chervnya 1854 18540629 Lviv 27 serpnya 1924 istorik i publicist profesor Lvivskogo ta Yagelonskogo universitetiv Stanislav Smolkapol Stanislaw SmolkaNarodivsya 29 chervnya 1854 1854 06 29 1 2 Lviv Avstrijska imperiyaPomer 27 serpnya 1924 1924 08 27 2 3 70 rokiv Novoluchki BilorusPohovannya Rakovickij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnist istorik politik mediyevist publicistAlma mater Gettingenskij universitetGaluz istoriyaZaklad Yagellonskij universitet LNU im I Franka Lyublinskij katolickij universitetPosada posol do Galickogo sejmu d d i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d Naukovij stupin doktor istorichnih naukVchiteli Ksaverij LiskeChlenstvo d dBatko Francishek SmolkaU shlyubi z d Q125117908 Diti Q119890524 Nagorodi Stanislav Smolka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smolka BiografiyaNajmolodshij sin advokata i politika Francisheka Smolki ta jogo druzhini Leokadiyi z Bekyeriv nim Backer von Salzheim Serednyu osvitu zdobuv u III gimnaziyi im Franca Jozefa u Lvovi Zavdyaki atmosferi yaka panuvala vdoma jomu prishepivsya polskij patriotizm ta lyubov do istoriyi Stanislav duzhe rano podoroslishav yak intelektualno tak j emocijno Zamist navchannya v ostannomu 8 mu klasi gimnaziyi vin postupiv vilnim sluhachem do Lvivskogo universitetu Vzhe u 17 rokiv v Tizhneviku Velikopolskomu vin nadrukuvav kilka Korespondencij zi Lvova prisvyachenih kulturnomu zhittyu 1871 roku sklav eksternom ekzameni dlya otrimannya atestatu zrilosti i voseni cogo zh roku viyihav na podalshe navchannya do Gettingenskogo universitetu Navchannya v comu universiteti trivalo lishe 3 roki i vzhe v lipni 1873 roku vin otrimav stupin doktora na pidstavi disertaciyi Polnische Annalen bis zum Anfange des vierzehnten lahrhunderts She u berezni 1874 roku Stanislava bulo zaprosheno do Istorichnoyi komisiyi Akademiyi znan i z yiyi podannya vin viyihav na kilkamisyachnu naukovu podorozh po arhivah Poznani Gnyezna Torunya Gdanska Tshemeshna Korolevcya Kenigsberga Pislya yiyi zavershennya u veresni 1874 roku vin otrimav posadu sekretarya naukovogo viddilu v Nacionalnij biblioteci imeni Ossolinskih u Lvovi z zavdannyam organizaciyi vidannya istorichnih dzherel 6 travnya 1875 Smolka zvernuvsya do filosofskogo fakultetu Yagelonskogo universitetu shodo gabilitaciyi za napryamom vsesvitnoyi istoriyi serednovichchya ta novih chasiv Recenzentami jogo naukovogo dorobku buli Yuzef Shujskij ta Gabilitacijne kolokvium vidbulos 28 chervnya 1875 roku Odnogolosnim rishennyam radi viddilu vin buv dopushenij do gabilitacijnoyi lekciyi na temu Przeglad stosunkow domu habsburskiego do Wegier az do ustalenia dynastii habsburskiej na tronie wegierskim z Ferdynandem I cya lekciya vidbulas 3 lipnya 1875 roku Na pochatku zimovogo semestru 1876 7 rokiv Smolka otrimav posadu pozashtatnogo profesora istoriyi Avstriyi Shtatnim profesorom stav u 1880 roci a v 1881 jogo bulo obrano chlenom Akademiyi nauk Koli v lyutomu 1883 roku pomer Yuzef Shujskij postalo pitannya obrannya novogo zaviduvacha kafedroyu istoriyi Polshi Sklikana z cogo privodu komisiya odnoznachno vkazala na kandidaturu Smolki 1881 roku Stanislav stav kerivnikom literaturnogo viddilu chasopisu Czas sho dozvolilo jomu nalagoditi kontakti z pismennikami Yuzef Ignacij Krashevskij Genrik Senkevich Piznishe vin ocholiv cej chasopis i redaguvav jogo do lipnya 1887 roku 1884 roku Smolka stav postijnim chlenom Akademiyi znan Spochatku vin buv sekretarem istorichno filosofskogo viddilu a v 1890 stav sekretarem generalnim i vikonuvav cyu funkciyu protyagom 12 rokiv Yak sekretar Viddilu organizuvav spilno z V Zakshevskim ta M Bobzhinskim Rimsku ekspediciyu dlya doslidzhen z istoriyi Polshi v Vatikanskomu arhivi yakij vpershe buv vidkritij dlya naukovciv v 1881 roci V 1885 vidbulos pochatkove oznajomlennya z ciyeyu spravoyu v Rimi a persha ekspediciya pid kerivnictvom samogo Smolki pochala doslidzhennya v 1886 roci Z cogo chasu vin keruvav shorichnimi ekspediciyami azh do 1901 roku Yih rezultatom stali tak zvani Rimski teki v kilkosti blizko 200 ta rozpochata v 1913 roci vidavnicha seriya Monumenta Poloniae Vaticana Povorot v zhitti Smolki nastupiv 1902 roci koli vnaslidok pogirshennya stanu zdorov ya Stanislav vzhe ne mig dobre vikonuvati svoyi universitetski obov yazki ta znachno upovilniv svoyu naukovu robotu Listom vid 3 kvitnya 1903 roku vin sklav svoyi obov yazki z posadi generalnogo sekretarya Akademiyi znan Pislya deyakogo pokrashennya stanu zdorov ya u 1905 roci vchenij povernuvsya do aktivnogo zhittya v krakivskomu seredovishi Vin stav golovoyu komitetu Akademiyi znan z vidavnictva Dzherel do istoriyi Polshi pislya podiliv V 1906 roci vin buv u Lvovi u spravi zasnuvannya tam derzhavnogo arhivu Dvoma rokami piznishe z rekomendaciyi Akademiyi nauk vin obijnyav posadu direktora Derzhavnogo arhivu miscevih ta zemskih aktiv u Krakovi yaku zajmav do 1919 roku 1919 24 profesor Katolickogo universitetutu v Lyublini Tvorec naukovoyi shkoli uchni F Buyak S Kentzhinskij Ya K Kohanovskij F Konechni S Kshizhanovskij S Kutsheba V Sobeskij V Tokazh B Ulyanovskij S Zakshevskij ta in Pomer 27 serpnya 1924 roku v Novoshicyah Polissya Politichni poglyadiNe divlyachis na opanuvannya Smolkoyu naukovogo stilyu vikladu materialiv ne vsi jogo praci pozbavleni nacionalistichnih emocij ta bezstoronnosti Tak u svoyij knizi Die reussische Welt Svit rusiniv kotra vijshla u Vidni v 1916 roci Smolka zmalovuye ukrayinciv yak nepovnocinnu naciyu yaka ne mozhe pretenduvati na derzhavno politichni prava kotri ye u inshih narodiv peredovsim na pravo na svoyu derzhavu Vidannya knigi nimeckoyu movoyu ta yiyi shvidkij pereklad francuzkoyu mav sluzhiti cilyam antiukrayinskoyi propagandi na Zahodi Golovnoyu metoyu takoyi propagandi bula diskreditaciya ideyi ukrayinskoyi derzhavnosti ta zgoda na peredachu teritoriyi Galichini do skladu Polshi v umovah porazki Centralnih Derzhav ta pislyavoyennogo peredilu kordoniv PraciPolnische Annalen bis zum Anfange des vierzehnten Jahrhunderts 1873 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Poczatki feudalizmu studium historyczne Lw 1874 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Polska i Austrya w latach 1526 i 1527 Przewodnik Naukowy i Literacki Dodatek do Gazety Lwowskiej 1877 Tom 5 Zeszyt 1 6 nedostupne posilannya z lipnya 2019 O pojeciu zadaniu i stanowisku historyi Ateneum pismo naukowe i literackie 1879 T 3 z 8 9 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mieszko Stary i jego wiek W 1881 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Uwagi o pierwotnym ustroju spolecznym Polski Piastowskiej z powodu rozpraw pp Bobrzynskiego i Piekosinskiego Rozprawy i Sprawozdania z Posiedzen Wydzialu Historyczno Filozoficznego Akademii Umiejetnosci 1881 Tom 14 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Szkice historyczne Serya pierwsza 1882 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Szkice historyczne Serya druga 1883 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Wstepny wyklad przy objeciu katedry historyi polskiej na Uniwersytecie Jagiellonskim odb Kr 1883 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Leon XIII wobec nauki i cywilizacji 1885 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rok 1386 w pieciowiekowa rocznice Kr 1886 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kiejstut i Jagiello Pamietnik Akademii Umiejetnosci w Krakowie Wydzialy Filologiczny i Historyczno Filozoficzny Tom 7 1889 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko litewskiego rozbior krytyczny r 1889 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Stanowisko mocarstw wobec Konstytucyi Trzeciego Maja Kr 1891 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Jan Dlugosz jego zycie i stanowisko w pismiennictwie 1893 Kr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sprawozdanie z prac archiwalnych w Archiwum Watykanskim i innych archiwach rzymskich za rok 1892 1893 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Polska i Brandenburgia za czasow Jagielly 1896 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Polacy Czesi i Niemcy 1898 Kr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pamitnik Napoleona Sierawskiego oficera konnego puku gwardyi za czasow W Ks Konstantego 1907 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Polityka Lubeckiego przed powstaniem listopadowem Kr 1907 Tom 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Tom 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dziennik Franciszka Smolki 1848 1849 w listach do zony 1913 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Po 85 latach Przemowienie wygloszone w Teatrze miejskim d 29 listopada 1915 r na uroczystem przedstawieniu z powodu rocznicy listopadowej 1915 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Primitkihttp en isabart org person 126225 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Telvak V V Smolka Stanislav 2016 12 21 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 674 ISBN 978 966 00 1290 5 Kostelnik G U vidpovid prof vi Stanislavovi Smolci z nagodi yego knizhki Die reussische Welt Peredruk z Nivi G Kostelnik Lviv 1917 63 s LiteraturaBarycz H Do charakterystyki Stanislawa Smolki Zycie i Mysl R 2 1951 S 398 418 Barycz H Stanislaw Smolka jako organizator nauki profesor i wychowawca w Spor o historyczna szkole krakowska Kr 1972 S 119 44 Barycz H Stanislaw Smolka w zyciu i w nauce Kr 1975 fot Chodynicki K Stanislaw Smolka Ateneum Wil T 2 1924 s I XIII Gieysztor A Poslowie do Smolka S Mieszko Stary i jego wiek W 1959 S 645 72 bibliogr prac S i do r 1881 Gieysztor A Stanislaw Smolka jako mediewista w Spor o historyczna szkole krakowska Kr 1972 S 95 118 Halecki O Od Polski piastowskiej do jagiellonskiej Uwagi na tle spuscizny naukowej sp Stanislawa Smolki Przegl Hist T 25 1925 S 222 38 Maternicki J Stanislaw Smolka powrot historiografii polskiej do mitu jagiellonskiego w Historiografia i kultura historyczna W 1990 Przelaskowski R Historiografia polska w dobie pozytywizmu 1865 1920 Kompendium dokumentacyjne W 1968 Tymieniecki K Charakterystyka naukowej dzialalnosci Stanislawa Smolki 1854 1924 Zycie i Mysl R 1 1950 S 476 509 726 66 Tyszkiewicz T Sobotka 1869 1871 Tygodnik Wielkopolski 1870 1874 P 1961PosilannyaSmolka Stanislav Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1783 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro polskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi