Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Львів був столицею Галичини, а отже у ньому відбувалися різні політично–суспільні процеси та зміни. Усі події галицького життя стосувалися безпосередньо Львівського університету: професорсько-викладацького складу, їх оточення та усю академічну спільноту.
Спочатку у Львові у 1586 р. діяла . Згодом у 1608 р. єзуїти тут відкрили свою середню школу — колегію, а у 1661 році король Ян II Казимир видав декрет, що надавав єзуїтській колегії гідність Академії та титул університету. Саме цю дату вважають роком заснування Львівського університету. Проте ця процедура була зроблена без погодження з усіма королівськими інституціями й сенат не ратифікував королівський декрет. Лише у 1758–1759 рр. польський король Август III та папа римський Климент XIII підтвердили статус вищої школи.
Після того, як у 1772 р. Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів та було скасовано діяльність католицьких чернечих орденів, Академія отримала будівлю монастиря та костелу тринітаріїв, де у 1784 році було організовано бібліотеку.
Даний навчальний заклад наприкінці ХІХ–на початку XX століття був центром боротьби за національну школу. Відомо, що після розпаду Австро-Угорської імперії, Галичина була захоплена Польщею. Міністерство освіти Польщі вже 18 листопада 1918 р. спеціальним розпорядженням оголосило, що бере Львівський університет під свою опіку, і присвоїло йому ім’я польського короля Яна Казимира.
Структура навчального закладу
Львівський університет складався з чотирьох факультетів: теологічного, юридичного, філософського, медичного.
Перший готував ксьондзів (священиків) для римо-католицьких та греко-католицьких церков. Другий — чиновників для суду, прокуратури та державних установ. Філософський готував вчителів для середніх шкіл. Медичний — лікарів.
Три перших факультети діяли постійно, а останній був закритий у 1805 р. Лише 1891 р. імператор видав указ про його відкриття, котре відбулося 1894 р.
Діяльність Львівського університету регламентувалася Загальними приписами міністра освіти від 1 жовтня 1850 р. і рядом міністерських та імператорських розпоряджень, котрі зібрані у Збірнику університетських законів.
Важливими ланками у структурі вищої школи були академічна бібліотека і канцелярія, що займалася діловодством. Кафедр, у сучасному розумінні цього слова, на початку ХХ ст. ще не існувало. Вони ототожнювалися із професором, котрий вів певний курс. На медичному факультеті кафедри були лише польськими, а на решті також й українськими.
У 1894 р. було відкрито кафедру всесвітньої історії з особливою угодою до Східної Європи, її ще називають кафедра історії України. У 1900 р. почала діяти ще одна — кафедра української мови та літератури і церковно-слов’янської мови.
Важливою подією, котра припала на кінець ХІХ ст. стало становлення польської наукової історичної школи у Львівському університеті. Так, у 1871 р. була видана імператорська постанова відповідно до якої усі обмеження, що досі стояли на перешкоді проведення лекцій польською чи руською (українською) мовами на правничому та філософському факультетах Львівського університету мали бути повністю ліквідовані, а на кафедри цих факультетів могли працевлаштовуватися лише ті кандидати, які досконало володіли однією з двох місцевих мов.
Станом на 1874 р. нараховувалося 8 українських, 59 польських, 46 німецьких, 13 латинських предметів, а на 1900 р. — 17 українських, 167 польських, 3 німецькі, 15 латинських.
Керівним органом вищої школи була колегія професорів, яка обиралася на один рік і складалася із звичайних і надзвичайних професорів та доцентів. Вона вирішувала кадрові питання, контролювала організацію і хід навчального процесу, затверджувала навчальні плани та програми, присуджувала науковий ступінь доктора наук, вирішувала питання видачі документів про освіту, реорганізації та відкриття кафедр, зарахування студентів тощо. Рішення приймалися більшістю голосів.
Колегія професорів була керівним колегіальним органом факультету. До неї входили декан, продекан, професори факультету і два приват – доценти. Перший здійснював безпосереднє керівництво факультетом, його обирала колегія професорів факультету з числа звичайних професорів і затверджував міністр освіти. Продекан допомагав виконувати обов’язки.
Професорсько-викладацький склад можна поділити на основний та допоміжний. До першого належали професори й доценти, до другого — асистенти, лектори. Професори поділялися на звичайних (ординарні [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]) та незвичайні (екстраординарні). Статус затверджував імператор.
На 1900 р. загальна кількість викладачів складала 147: 49 звичайних, 19 надзвичайних, 37 приватних та 42 асистенти. На 1913 р. всього викладачів 222, з них: 4 почесних, 63 звичайних, 17 надзвичайних, 4 платних, 66 приватних, 68 асистентів. Професори виходили на пенсію (емеритуру) у віці 65 років, проте їм дозволялося працювати до 70-ти літнього віку. Тоді він ставав почесним.
Доценти поділялися на штатних (платних) та приватних. Усі вони не вважалися державними службовцями та були обмежені в управлінні факультетом. Щоб отримати доцентуру, необхідно було стати доктором наук і пройти габілітацію — після апробації наукової праці здати колоквіум зі спеціальності й прочитати пробну лекцію перед комісією та професорською колегією. Звичайні, надзвичайні професори та штатні доценті отримували гроші від держави.
Також при університеті працював службовий персонал, що займався адміністративно-господарською діяльністю.
Внесок відомих діячів професорсько-викладацького складу
Одним із відомих представників професорсько-викладацького складу був перший професор права, котрий викладав українською мовою — Омелян Огоновський. Він зробив значний внесок у розробку української юридичної термінології.
Серед відомих представників професорсько-викладацького складу був професор Михайло Грушевський, що обраний на посаду завідувача кафедри всесвітньої історії з спеціальним оглядом на історію Східної Європи, а також викладав ряд спецкурсів: «Історіографія руська», «Великий рух народів», «Боротьба за Галичину та Волинь у XVI ст.», «Історія Східної Європи у XVII ст.», «Історія Руси у XVII – XVIII ст.». Професор навчав студентів організовувати свою дослідницьку діяльність та розширювати знання про минуле.
вважають фактичним засновником історичного факультету, де він викладав курс історії УРСР.
Завдяки праці професора В. Маслюка «Латиномовні поетики і риторики XVII–першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні», науковий обіг було введено нові факти і приклади у дослідженні та інтерпретації українських латиномовних курсів поетичного та ораторського мистецтва.
Розвиток класичної філології у Львівському університеті у повоєнний час пов’язаний з іменем Й. Кобова. Він був засновник наукової школи з вивчення граматичної спадщини античних дослідників мови.
Також у Львівському українському університеті працювали інші відомі вчені: критик, літературознавець і перекладач В. Щурат, медик М. Панчишин, юрист Є. Давидяк, атрополог І. Раковський, математики В. Левицький і М. Чайковський, історик М. Кордуба.
Видатні випускники університету
Відомими випускниками, котрий закінчив юридичний факультет був Семен Бендасюк. Це галицький громадський діяч, котрий брав активну участь у написанні статей у «Прикарпатську Русь». Він один із представників москвофільського напрямку.
Герш Лаутерпахт — юрист, один із авторів концепції прав людини як норми міжнародного права.
Рафал Лемкін — науковець-правник, вперше запровадив слова геноцид як правове поняття.
Казимир Айдукевич був одним із представників Львівсько – Варшавської школи логіки і семантики. Воював у австрійській армії на Італійському фронті під час Першої Світової війни.
Сидір Єзерський відомий своїми перекладами драми Ф. Шіллера «Підступність і кохання», повістей Ю. Коженьовського «Анілька» та «Поступова панна», роману Е. Дж. Булвера-Літтона «Останні дні Помпеї».
Серед випускників поетів можна виділити Богдана Ігоря Антонича — відомого прозаїка, літературознавця.
Висновки
Отже, Львівський університет на межі ХІХ–ХХ ст. був одним із важливих освітніх центрів Галичини.
Потужна діяльність професорсько-викладацького складу дала досить велику кількість випускників та заклала підвалини для подальшої роботи закладу.
Примітки
- . Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 26 березня 2018.
- . www.memory.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 25 лютого 2017.
Джерела
- Благий В. Структура та викладацький склад вищих шкіл Львова на початку ХХ ст. / Благий В. // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2000. № 35. – С. 207 – 220.
- Домбровський Р. Класична філологія у Львівському університеті / Р. Домбровський, Б. Чернюх. // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2013. — № 49. – С. 340–349.
- Львівський національний університет імені Івана Франка. URL: http://www.lnu.edu.ua/(дата[недоступне посилання з червня 2019] звернення 25.02.2017)
- Сухий О. Львівський університет на рубежі ХІХ-ХХ ст.: організація, школи, громадське життя // Вісник Львів. Ун -ту. Сер. істор.. — 2013. — № 49. — С. 52–77.
- Шуст Р. Історична наука у Львівському університеті: 350 років розвитку. // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2013. — № 49. — С. 11–41.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lviv buv stoliceyu Galichini a otzhe u nomu vidbuvalisya rizni politichno suspilni procesi ta zmini Usi podiyi galickogo zhittya stosuvalisya bezposeredno Lvivskogo universitetu profesorsko vikladackogo skladu yih otochennya ta usyu akademichnu spilnotu Navchalni plani Lvivskogo universitetu 1765 Spochatku u Lvovi u 1586 r diyala Zgodom u 1608 r yezuyiti tut vidkrili svoyu serednyu shkolu kolegiyu a u 1661 roci korol Yan II Kazimir vidav dekret sho nadavav yezuyitskij kolegiyi gidnist Akademiyi ta titul universitetu Same cyu datu vvazhayut rokom zasnuvannya Lvivskogo universitetu Prote cya procedura bula zroblena bez pogodzhennya z usima korolivskimi instituciyami j senat ne ratifikuvav korolivskij dekret Lishe u 1758 1759 rr polskij korol Avgust III ta papa rimskij Kliment XIII pidtverdili status vishoyi shkoli Lvivskij universitet kincya XIX stolittya Budinok Galickogo sejmu K Auer Litografiya Pislya togo yak u 1772 r Galichina uvijshla do skladu imperiyi Gabsburgiv ta bulo skasovano diyalnist katolickih chernechih ordeniv Akademiya otrimala budivlyu monastirya ta kostelu trinitariyiv de u 1784 roci bulo organizovano biblioteku Danij navchalnij zaklad naprikinci HIH na pochatku XX stolittya buv centrom borotbi za nacionalnu shkolu Vidomo sho pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Galichina bula zahoplena Polsheyu Ministerstvo osviti Polshi vzhe 18 listopada 1918 r specialnim rozporyadzhennyam ogolosilo sho bere Lvivskij universitet pid svoyu opiku i prisvoyilo jomu im ya polskogo korolya Yana Kazimira Struktura navchalnogo zakladuLvivskij universitet skladavsya z chotiroh fakultetiv teologichnogo yuridichnogo filosofskogo medichnogo Pershij gotuvav ksondziv svyashenikiv dlya rimo katolickih ta greko katolickih cerkov Drugij chinovnikiv dlya sudu prokuraturi ta derzhavnih ustanov Filosofskij gotuvav vchiteliv dlya serednih shkil Medichnij likariv Tri pershih fakulteti diyali postijno a ostannij buv zakritij u 1805 r Lishe 1891 r imperator vidav ukaz pro jogo vidkrittya kotre vidbulosya 1894 r Lvivskij universitet 1850 1920 rr Diyalnist Lvivskogo universitetu reglamentuvalasya Zagalnimi pripisami ministra osviti vid 1 zhovtnya 1850 r i ryadom ministerskih ta imperatorskih rozporyadzhen kotri zibrani u Zbirniku universitetskih zakoniv Vazhlivimi lankami u strukturi vishoyi shkoli buli akademichna biblioteka i kancelyariya sho zajmalasya dilovodstvom Kafedr u suchasnomu rozuminni cogo slova na pochatku HH st she ne isnuvalo Voni ototozhnyuvalisya iz profesorom kotrij viv pevnij kurs Na medichnomu fakulteti kafedri buli lishe polskimi a na reshti takozh j ukrayinskimi U 1894 r bulo vidkrito kafedru vsesvitnoyi istoriyi z osoblivoyu ugodoyu do Shidnoyi Yevropi yiyi she nazivayut kafedra istoriyi Ukrayini U 1900 r pochala diyati she odna kafedra ukrayinskoyi movi ta literaturi i cerkovno slov yanskoyi movi Vazhlivoyu podiyeyu kotra pripala na kinec HIH st stalo stanovlennya polskoyi naukovoyi istorichnoyi shkoli u Lvivskomu universiteti Tak u 1871 r bula vidana imperatorska postanova vidpovidno do yakoyi usi obmezhennya sho dosi stoyali na pereshkodi provedennya lekcij polskoyu chi ruskoyu ukrayinskoyu movami na pravnichomu ta filosofskomu fakultetah Lvivskogo universitetu mali buti povnistyu likvidovani a na kafedri cih fakultetiv mogli pracevlashtovuvatisya lishe ti kandidati yaki doskonalo volodili odniyeyu z dvoh miscevih mov Stanom na 1874 r narahovuvalosya 8 ukrayinskih 59 polskih 46 nimeckih 13 latinskih predmetiv a na 1900 r 17 ukrayinskih 167 polskih 3 nimecki 15 latinskih Kerivnim organom vishoyi shkoli bula kolegiya profesoriv yaka obiralasya na odin rik i skladalasya iz zvichajnih i nadzvichajnih profesoriv ta docentiv Vona virishuvala kadrovi pitannya kontrolyuvala organizaciyu i hid navchalnogo procesu zatverdzhuvala navchalni plani ta programi prisudzhuvala naukovij stupin doktora nauk virishuvala pitannya vidachi dokumentiv pro osvitu reorganizaciyi ta vidkrittya kafedr zarahuvannya studentiv tosho Rishennya prijmalisya bilshistyu golosiv Kolegiya profesoriv bula kerivnim kolegialnim organom fakultetu Do neyi vhodili dekan prodekan profesori fakultetu i dva privat docenti Pershij zdijsnyuvav bezposerednye kerivnictvo fakultetom jogo obirala kolegiya profesoriv fakultetu z chisla zvichajnih profesoriv i zatverdzhuvav ministr osviti Prodekan dopomagav vikonuvati obov yazki Lvivskij universitet 1900 r Profesorsko vikladackij sklad mozhna podiliti na osnovnij ta dopomizhnij Do pershogo nalezhali profesori j docenti do drugogo asistenti lektori Profesori podilyalisya na zvichajnih ordinarni 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine ta nezvichajni ekstraordinarni Status zatverdzhuvav imperator Na 1900 r zagalna kilkist vikladachiv skladala 147 49 zvichajnih 19 nadzvichajnih 37 privatnih ta 42 asistenti Na 1913 r vsogo vikladachiv 222 z nih 4 pochesnih 63 zvichajnih 17 nadzvichajnih 4 platnih 66 privatnih 68 asistentiv Profesori vihodili na pensiyu emerituru u vici 65 rokiv prote yim dozvolyalosya pracyuvati do 70 ti litnogo viku Todi vin stavav pochesnim Docenti podilyalisya na shtatnih platnih ta privatnih Usi voni ne vvazhalisya derzhavnimi sluzhbovcyami ta buli obmezheni v upravlinni fakultetom Shob otrimati docenturu neobhidno bulo stati doktorom nauk i projti gabilitaciyu pislya aprobaciyi naukovoyi praci zdati kolokvium zi specialnosti j prochitati probnu lekciyu pered komisiyeyu ta profesorskoyu kolegiyeyu Zvichajni nadzvichajni profesori ta shtatni docenti otrimuvali groshi vid derzhavi Takozh pri universiteti pracyuvav sluzhbovij personal sho zajmavsya administrativno gospodarskoyu diyalnistyu Vnesok vidomih diyachiv profesorsko vikladackogo skladuOdnim iz vidomih predstavnikiv profesorsko vikladackogo skladu buv pershij profesor prava kotrij vikladav ukrayinskoyu movoyu Omelyan Ogonovskij Vin zrobiv znachnij vnesok u rozrobku ukrayinskoyi yuridichnoyi terminologiyi Sered vidomih predstavnikiv profesorsko vikladackogo skladu buv profesor Mihajlo Grushevskij sho obranij na posadu zaviduvacha kafedri vsesvitnoyi istoriyi z specialnim oglyadom na istoriyu Shidnoyi Yevropi a takozh vikladav ryad speckursiv Istoriografiya ruska Velikij ruh narodiv Borotba za Galichinu ta Volin u XVI st Istoriya Shidnoyi Yevropi u XVII st Istoriya Rusi u XVII XVIII st Profesor navchav studentiv organizovuvati svoyu doslidnicku diyalnist ta rozshiryuvati znannya pro minule vvazhayut faktichnim zasnovnikom istorichnogo fakultetu de vin vikladav kurs istoriyi URSR Zavdyaki praci profesora V Maslyuka Latinomovni poetiki i ritoriki XVII pershoyi polovini XVIII st ta yih rol u rozvitku teoriyi literaturi na Ukrayini naukovij obig bulo vvedeno novi fakti i prikladi u doslidzhenni ta interpretaciyi ukrayinskih latinomovnih kursiv poetichnogo ta oratorskogo mistectva Rozvitok klasichnoyi filologiyi u Lvivskomu universiteti u povoyennij chas pov yazanij z imenem J Kobova Vin buv zasnovnik naukovoyi shkoli z vivchennya gramatichnoyi spadshini antichnih doslidnikiv movi Takozh u Lvivskomu ukrayinskomu universiteti pracyuvali inshi vidomi vcheni kritik literaturoznavec i perekladach V Shurat medik M Panchishin yurist Ye Davidyak atropolog I Rakovskij matematiki V Levickij i M Chajkovskij istorik M Korduba Vidatni vipuskniki universitetuVidomimi vipusknikami kotrij zakinchiv yuridichnij fakultet buv Semen Bendasyuk Ce galickij gromadskij diyach kotrij brav aktivnu uchast u napisanni statej u Prikarpatsku Rus Vin odin iz predstavnikiv moskvofilskogo napryamku Rafael Lemkin Gersh Lauterpaht yurist odin iz avtoriv koncepciyi prav lyudini yak normi mizhnarodnogo prava Rafal Lemkin naukovec pravnik vpershe zaprovadiv slova genocid yak pravove ponyattya Kazimir Ajdukevich buv odnim iz predstavnikiv Lvivsko Varshavskoyi shkoli logiki i semantiki Voyuvav u avstrijskij armiyi na Italijskomu fronti pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Sidir Yezerskij vidomij svoyimi perekladami drami F Shillera Pidstupnist i kohannya povistej Yu Kozhenovskogo Anilka ta Postupova panna romanu E Dzh Bulvera Littona Ostanni dni Pompeyi Bogdan Igor Antonich Sered vipusknikiv poetiv mozhna vidiliti Bogdana Igorya Antonicha vidomogo prozayika literaturoznavcya VisnovkiOtzhe Lvivskij universitet na mezhi HIH HH st buv odnim iz vazhlivih osvitnih centriv Galichini Potuzhna diyalnist profesorsko vikladackogo skladu dala dosit veliku kilkist vipusknikiv ta zaklala pidvalini dlya podalshoyi roboti zakladu Primitki Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka ukr Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2018 www memory gov ua ukr Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 26 bereznya 2018 resource history org ua Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 26 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2017 DzherelaBlagij V Struktura ta vikladackij sklad vishih shkil Lvova na pochatku HH st Blagij V Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2000 35 S 207 220 Dombrovskij R Klasichna filologiya u Lvivskomu universiteti R Dombrovskij B Chernyuh Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2013 49 S 340 349 Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka URL http www lnu edu ua data nedostupne posilannya z chervnya 2019 zvernennya 25 02 2017 Suhij O Lvivskij universitet na rubezhi HIH HH st organizaciya shkoli gromadske zhittya Visnik Lviv Un tu Ser istor 2013 49 S 52 77 Shust R Istorichna nauka u Lvivskomu universiteti 350 rokiv rozvitku Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2013 49 S 11 41