Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франкі вський райо н один з районів Львівської міськради що охоплює територію центрально південної частини міста Львова

Франківський район

Франківський район

Франкі́вський райо́н — один з районів Львівської міськради, що охоплює територію центрально-південної частини міста Львова. Місцевості з яких складається район: На байках (також Новий Світ), Богданівка (частково), Кульпарків, Кастелівка, Вулька. Створений 15 квітня 1973 року як Радянський район міста Львова. У 90-ті роки минулого століття отримав свою теперішню назву. Постійне населення станом на 1 січня 2021 року становить 156 284 людей.

Франківський район
image
Герб Львова
Основні дані
Країна: image Україна
Місто: image Львів
Утворений: 1973
Населення: 156,2 (01.01.2021)
Географічні координати: 49°48′40″ пн. ш. 23°59′48″ сх. д. / 49.81111145002777363° пн. ш. 23.99694443002777788° сх. д. / 49.81111145002777363; 23.99694443002777788Координати: 49°48′40″ пн. ш. 23°59′48″ сх. д. / 49.81111145002777363° пн. ш. 23.99694443002777788° сх. д. / 49.81111145002777363; 23.99694443002777788
image
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: м. Львів, вул. Чупринки, 85, 79044
Мапа
image Франківський район у Вікісховищі

Найбільші вулиці: Степана Бандери, Героїв УПА, Кульпарківська, Стрийська, Володимира Великого, Наукова, Антоновича, Коновальця, Генерала Чупринки, Княгині Ольги. На території району наявні такі відомі навчальні заклади: Національний університет «Львівська політехніка» та Національний лісотехнічний університет, Палац спорту «Україна» (вул. Мельника), спорткомплекс «Локомотив» (вул. Федьковича), Аквапарк «Пляж» (вул. Княгині Ольги).

Адреса районної адміністрації: вул. Чупринки, 85, 79052.

Назва

Франківський район Львова є одним з наймолодших у місті — як окрема адміністративна одиниця, він був створений 15 квітня 1973 року отримавши назву Радянський район міста Львова. Однак свою сучасну назву він отримав 3 лютого 1993 року, коли ВРУ своєю постановою затвердила його нову назву — Франківський район міста Львова.

Населення

Хоча у Львові, як і в більшості великих міст, спостерігається скорочення населення, у Франківському районі є незначний позитивний приріст числа мешканців району, а впродовж восьми років демографічна ситуація покращилася майже на 10 тисяч мешканців

Рік Кількість
2015 151 100
2011 148 954
2010 148 625
2003 139 651

При цьому кількість новонароджених у районі є на стабільному рівні, а кількість померлих — поступово скорочується. Себто приріст населення відбувається внаслідок переїзду з інших районів Львова.

Рік Народилися Померли
2009 1304
2008 1330 1691
2007 1257 1663
2006 1344 1640
2005 1287 1766
2004 1360
2003 1260
2002 1334

У 2001 році у Франківському районі проживало 137 624 особи. Національний склад району був таким:

Національність Частка, %
українці 84,9
росіяни 11,4
поляки 0,9
білоруси 0,5
євреї 0,3
вірмени 0,1
інші 0,6
не вказали 1,3

Розподіл національностей Франківського району за рідною мовою:

Національність Усього, осіб Частка,

%

Рідна мова
своєї

національності

українська російська
осіб % осіб % осіб %
українці 116 843 84,9 114 285 97,8 - - 2 489 2,1
росіяни 15 693 11,4 14 485 92,3 1 197 7,6 - -
поляки 1 254 0,9 629 50,2 486 38,8 136 10,9
білоруси 691 0,5 134 19,4 156 22,6 399 57,7
євреї 433 0,3 19 4,4 102 23,6 311 71,8
вірмени 179 0,1 61 34,1 42 23,5 75 41,9
німці 78 0,1 16 20,5 29 37,2 33 42,3
молдовани 75 0,1 28 37,3 26 34,7 21 28,0
татари 71 0,1 14 19,7 4 5,6 53 74,7
грузини 61 0,0 22 36,1 12 19,7 27 44,3
азербайджанці 57 0,0 37 64,9 10 17,5 10 17,5
інші 427 0,3 137 32,1 102 23,9 170 39,8
не вказали 1 762 1,3 - - 9 0,5 1 0,1

Історія

Перші поселення

Території сучасного Франківського району Львова відносно пізно ввійшли до складу міста. Раніше вони були або взагалі незаселені, або ж тут були села, які згодом були приєднані до Львова. Дільниці, які розташовані між центром та залізницею були забудовані у другій половині XIX століття та у міжвоєнний період, а території від вулиці Володимира Великого та до межі міста — у другій половині XX століття. Зокрема ще у XV столітті на території сучасної обласної психіатричної лікарні розташовувався ліс. Перша згадка про приміське поселення Кульпарків датується 1426 роком. XYI століттям датується і перша згадка про село «На байках» — згодом воно дало свою назву однойменній дільниці Львова, яка постала на їх місці (сучасна вулиця Київська та прилеглі до неї).

image
Документ, датований 1899 роком. Згадуються назви Kulparków, Lwów та Lemberg

Щоправда, саме село Кульпарків було невеликим — у 1570 році воно налічувало 12 господарств, однак тут був також млин та цегельний завод. У XVII столітті над Вулецьким потоком, притокою Полтви було закладено село Вулька — воно було розташоване в районі сучасної вулиці Сахарова, де наявні Вулецькі пагорби. У середині XVIII століття, а точніше у 1750 році у планах міста була вказана безіменна дорога, якою проходила межа між Галицьким та Краківським передмістям — сучасна вулиця Бандери. Функцію межі, однак уже між Франківським та Галицьким районами Львова ця вулиця виконує і тепер.

Початок урбаністичного освоєння

Саме звідси у 1840 році почалось урбаністичне освоєння цієї території, щоправда першою назвою нової вулиці Львова був Новий Світ. Утім, більш бурхливо ця територія почала розвиватися трохи згодом. У 1861 році, після будівництва залізниці Львів — Перемишль у місцевості Богданівка було збудовано найбільший у Львові хлібзавод «Меркурій» (сучасний хлібзавод N1). У 1870—1875 році на території колишнього села Кульпарків збудовано психіатричну клініку.

Нова територія освоювалась комплексно, зокрема на перетині сучасних вулиць Бандери та Чупринки було збудовано школу святої Магдалени, яка мала неофіційну назву «Магдуся» — зараз у цьому приміщенні є одразу дві львівські школи — N3 з українською мовою викладання та N10 імені св. Марії Магдалини з польською.

Іван Левинський та забудова Кастелівки

Однак, особливо долучилися до розвитку цієї нової частини Львова видатні українські архітектори Іван Левинський та Юліан Захаревич. У 1885 році будівельна фірма Івана Левинського розпочала освоєння цих ділянок, надавши їм назву Кастелівка — тепер цю назву має вулиця, яка розташована паралельно із сучасною вулицею Сахарова. На початку XX століття будівельна фірма Івана Левинського звела тут 50 комфортабельних будинків. Не випадково, що вже за часів незалежності одній з вулиць у цьому районі Львова, яка розташована між вулицями Котляревського та Генерала Чупринки присвоїли ім'я Івана Левинського, а розташована поруч із нею невелика вулиця отримала ім'я .

На початку 1890-x років Іван Левинський за невелику ціну придбав величезний шмат землі, а коли почав його забудовувати модерними будівлями, ціни на нерухомість у цій частині Львова швидко пішли вгору, Кастелівка стала однією з найпрестижніших частин міста.

Утім, нова частина Львова забудовувалась не лише престижними будинками. У 1890 році на початку сучасної вулиці Степана Бандери було збудовано управління та казарми міської поліції — вже у 1919 році вони перетворились на сумнозвісну тюрму на Лонцького, де політичних в'язнів утримувала спершу польська, потім радянська, німецька та знову радянська влади.

Однією з перших культових споруд, які з'явилися в цій частині міста стала Церква святого Климентія папи, яку було споруджено у 1893–1895 роках.

image
Вигляд на електростанцію та трамвайне депо (1894)

Оскільки новий район користувався чималою популярністю серед жителів Львова, саме тут з'явилася одна з перших у місті трамвайних ліній. Для того, щоб забезпечити роботу нового виду транспорту, на Вульці було збудоване трамвайне депо, а за допомогою фірми «Siemens & Halske» поруч із депо була зведена перша у місті електростанція потужністю 400 кінських сил, тобто сучасних 300 кВт.

Але якщо спочатку трамвайна лінія пролягала лише вулицею Сапєги (нині Бандери), то вже у січні 1907 року трамвайне сполучення з'єднало центр міста із вулицею Крижовою (Генерала Чупринки) та 29 листопада (Коновальця) — зараз за цим маршрутом ходить трамвай N2.

Території сучасного Франківського району пов'язані з біографією як видатних українців, так і поляків. Зокрема у 1896–1902 році у будинку 14 на вулиці Крижовій (генерала Чупринки) проживав видатний український поет Іван Якович Франко, а у будинку N6 на вулиці Героїв Майдану у 1908–1914 роках був штаб Юзефа Пілсудського. Також територія сучасного Франківського району зіграла значну роль у розвиткові львівського футболу в міжвоєнний період. На місці нинішньої військової частини (за радянських часів — 7-й мотострілецький Прикарпатський полк, тепер 80-та аеромобільна бригада) у міжвоєнний час було два стадіони: футбольного клубу «Поґонь», який був чемпіоном Польщі, та ТЗР — Товариства рухомих забав.

Також ці території на околиці Львова швидко почали перетворюватися на центр вищої освіти, зокрема військової — у 1899 році на вулиці Парковій було створено Кадетський корпус, який готував молодших офіцерів для австро-угорської армії. Згодом навчальний заклад працював для потреб міжвоєнного війська польського, радянської армії, і врешті, армії незалежної України. При цьому, упродовж років у ньому мінялись як спеціальності, за якими велась підготовка, так і назва навчального закладу — тепер це Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 1874 році на сучасній вулиці Генерала Чупринки виник іще один осередок вищої освіти — Лісотехнічна школа, сучасний Національний лісотехнічний університет України.

Міжвоєнна забудова

У міжвоєнні роки продовжується забудова престижними будинками, зокрема у 1930 році до Львова було приєднано село Кульпарків, також у 30-ті роки було ліквідовано Городоцький цвинтар (тепер його територію частково займає Привокзальний ринок).

У липні 1941 року на Вулецьких пагорбах відбулась одна з найтрагічніших подій в історії німецької окупації Львова — тут було розстріляно кілька десятків професорів Львівських вищих навчальних закладів, найбільше серед них виявилося викладачів Львівської політехніки. Серед тих, хто був знищений на Вулецьких пагорбах виявився і колишній прем'єр-міністр міжвоєнної Польщі, а на той момент професор Львівської політехніки 59-річний Казимир Бартель

Забудова радянських часів

Після завершення Другої світової війни якоїсь особливої цікавості до цієї частини Львова радянська влада не виявляла, тож активної житлової забудови тут не велось, так само цю частину Львова, за окремими винятками, оминула індустріалізація — як підсумок — за радянських часів тут не було значного промислового будівництва, за окремими винятками. Одним з таких винятків став зведений у 1945 році на вулиці Стрийській завод «Львівприлад», і лише у 1954 році на вулиці Тургенєва (нині Героїв УПА) з'явилося (наприкінці 1990-х років припинив існування, а на його місці розташувались численні бізнес-центри та офіси), а поряд з ним: Львівський завод телеграфної апаратури. У 1956 році з'явилось і ВО «Термоприлад».

Натомість на околиці Львова один за одним з'являлися парки. Зокрема у 1950-х роках між вулицею Чупринки, Гіпсовою та залізничною колією був закладений (перша назва — сквер Геологів). У 1954 році було закладено Ботанічний сад Львівського лісотехнічного університету, а у 60-роки XX століття було закладено одразу два парки: Боднарівку, який тоді отримав назву «Парк 50-річчя Жовтня» та Піскові Озера (радянська назва — Алтайські озера). Останній парк було облаштовано на місці колишніх піщаних кар'єрів, звідки й походить назва. Тоді ж на території парку утворились і два озерця, які згодом стали одним з улюблених місць відпочинку львів'ян.

Також у 50-х роках минулого століття на початку вулиці Кульпарківської відкрився кардіологічний центр. У 1952 році у Львові починається тролейбусний рух і в трамвайному депо на вулиці Городоцькій з'являється перше в місті тролейбусне депо. Утім, перша тролейбусна лінія у Франківському районі пролягла його межею — вулицею Стрийською, з'єднавши Львівський автобусний завод із центром міста.

У 1961–1962 роках на стадіоні «Сільмаш» виступала однойменна футбольна команда — саме на її базі було створено найпопулярніший львівський футбольний клуб «Карпати».

image
Транспортна розв'язка на перехресті вул. Володимира Великого і вул. Княгині Ольги

Однак по справжньому активне освоєння території Франківського району розпочалося лише у 1960—70-ті роки, коли вздовж вулиці Артема (нині Володимира Великого) було розбудовано комплекс п'яти- і дев'ятиповерхових житлових будівель, а на перехресті з вул. Стрийською — будівлю видавництва «Вільна Україна». У 1966 році на сучасній вулиці Тролейбусній з'явилося ще одне комунальне підприємство, яке визначає розвиток всього міста — Львівелектротранс.

Задля розвитку нового мікрорайону знищувалися старі цвинтарі, зокрема у 1970-х роках був ліквідований . Водночас, у 70-х роках XX століття продовжилось озеленення цієї частини Львова — поруч із вулицею Артема (нині Володимира Великого) було закладено парк «Горіховий гай». Примітною будівлею 80-х років минулого століття став збудований на розі вулиць Володимира Великого та Княгині Ольги ЦУМ «Львів», який в народі отримав назву «Новий ЦУМ» (Старий ЦУМ — ТЦ «Магнус»).

У 1980-х роках продовжилася забудова вулиць Наукової та Княгині Ольги — останню розширили для трамвайної колії, яка з'єднала цей район з центром міста. Трамвайну колію через Наукову мали продовжити до вулиці Трускавецької, задля цього розпочали будівництво моста, однак його так і не вдалось завершити — зараз там розташована автостоянка. Також у 1980 році частину вулиці Наукової та сучасної Симоненка з'єднали з центром за допомогою тролейбусної лінії. У 2012 році тролейбусну лінію по вулиці Науковій продовжили до вулиці , згодом — до вул. Стрийської.

У роки Незалежності України

У 90-х роках активна розбудова району вулиць Володимира Великого—Наукової фактично припинилася, єдина значна новобудова тих часів — греко-католицький на вулиці Василя Симоненка. Її будівництво розпочалося 12 серпня 1990 року, коли було освячено камінь під новобудову каплички. Власне, саму церкву розпочали будувати у вересні 1991 року. Відкриття та освячення храму відбулося 22 грудня 1996 року, а значні роботи з будівництва капличок, допоміжних приміщень, розпису храму тощо, завершилися в 2011 році.

І вже у 2000-х роках на вулиці Науковій виникли торговельні центри — розташовані поруч супермаркети «Арсен», «ВАМ» та низка інших.

Основні вулиці та місцевості

Умовно, Франківський район можна поділити на дві частини. Перша, стара частина тягнеться від вулиці Бандери до залізничної колії, тут переважає забудова кінця XIX та довоєнна забудова, престижна малоповерхова, котеджна забудова.

image
вулиця Коновальця, 78 (1925) за проектом Яна Новорити.

Основними вулицями в цій частині є: Героїв УПА, Антоновича, Сахарова, Кульпарківська.

Друга частина Франківського району обмежена чотирикутником вулиць Володимира Великого—Кульпарківської—Наукової—Стрийської, який перетинається вулицею Княгині Ольги. Тут переважає багатоповерхова забудова — «хрущовки», а також будинки в стилі конструктивізму 70-90-х років минулого століття. В обидвох частинах району наявні вкраплення найновішої забудови 2000-х та 2010-х років.

Пам'ятники, пам'ятні місця

image
Відкриття нового монумента, 2011 рік

У Франківському районі Львова не має значної кількості пам'ятників. Одним з найвідоміших пам'ятників, які тут розташовані — відкритий 3 липня 2011 року в Студентському парку, пам'ятник знищеним львівським професорам, який вшановує пам'ять викладачів львівських вишів, що були на цьому місці, Вулецьких пагорбах, знищені нацистами у перші дні війни. У ніч з 3 на 4 липня 1941 року тут було розстріляно 45 польських учених і викладачів. Спершу пам'ять професорів була вшанована тільки хрестом, встановленим на місці вбивства, однак у 2011 році завдяки зусиллям «Львівської політехніки» та мерій Львова та Вроцлава постав монумент.

Культові споруди

УГКЦ

image
Церква свв. Володимира і Ольги, вул. Симоненка

Поза сумнівом найбільшим храмом у Франківському районі є греко-католицький Собор святих Володимира та Ольги на вулиці Симоненка. Камінь на місці майбутнього храму було закладено 12 серпня 1990 року, восени того ж року була зведена каплиця, а будівництво храму розпочалось у вересні 1991 року. Його зведено за проектом Мирона Вендзиловича. Хоча 22 грудня 1996 року відбулось освячення храму, значні будівельні роботи й упорядкування в ньому тривали аж до 2011 року. При храмі діє , бібліотека, ряд мирянських організацій, гуртки та численні спільноти, зокрема тут проводять свої зібрання групи Анонімних Алкоголіків(АА)та Анонімних Наркоманів(АН), Центр християнської родини.

Також на території храму збудовано адміністративно-господарський будиночок. Тут розміщені: адміністративні приміщення, майстерня і трапезна для неповносправних, приміщення для гурткової роботи, християнське кафе, книгарня тощо. До свята Богоявлення Господнього у 2010 році на території храму було збудовано каплицю Водосвяття за спеціальним проектом із чашею всередині для освячення води та багатьма краниками.

На вулиці Володимира Великого 10-а є ще один греко-католицький храм —

Церква святого Климентія Папи на вулиці Чупринки,70 розташована у приміщенні комплексу монастиря кармеліток босих, спорудження якого розпочалось 5 вересня 1893 року на Кастелівці. Автором проекту храму був Ф. Штатц, який працював у Кельні, а пристосовував проект до особливостей ділянки видатний український архітектор Іван Левинський. Храм потерпів під час польсько-української війни 1918—1919 рр. — було пошкоджено його дах. У міжвоєнні роки його було не лише відремонтовано, а й продовжувалися роботи з перебудови та впорядкування храму і його території. 25 червня 1939 року Львівський архієпископ Болеслав Твардовський провів коронацію ікони Матері Божої Неустанної Помочі єпископськими золотими коронами.

У вересні 1939 р. під час нальоту німецької авіації був знищений шпиль вежі костелу. Хоча більшовицька влада не ліквідувала монастир цілком, сестрам залишили лише кілька келій, а більшу частину кляштору перетворили на будівлю для бездомних та старців, що призвело до значної руйнації приміщень.

Відповідно до заповіту архієпископа Б. Твардовського, після його смерті 22 листопада 1944 р. урну з його серцем вмуровано до стіни вівтаря костелу.

На початку 1946 р. було прийнято рішення про виїзд сестер-кармеліток до Польщі. 13 травня того ж року відправили останню Службу Божу, і черниці виїхали до Перемишля, а потім до Каліша, де збудували новий монастир. З собою сестри забрали чудотворну ікону, частину скульптур, літургічні шати, начиння та урну з серцем архієпископа. Декілька скульптур передали львівському костелу св. Антонія.

Після від'їзду монахинь, приміщення монастиря та костелу зайняла частина внутрішніх військ НКВС, а у 60-х роках минулого століття — телефонна станція. При цьому було понищено та перебудовано внутрішні приміщення церкви. І лише в роки незалежності України «Укртелеком» передав частину приміщень УГКЦ, де зараз і розташовано храм святого Климентія Папи Римського.

На вулиці Залізняка, 11 перебуває ще один греко-католицький храм — святого Йосифа обручника, який обслуговує . Цю ділянку у 1906 році придбали отці-єзуїти. У 1914 році вони отримали дозвіл на спорудження каплиці, однак її спорудження завершилось лише у 1927 році. Під час війни її було пошкоджено, а 21 липня 1949 року було передано Львівському лісотехнічному інституту. Тут розмістився навчальний корпус актовий зал, а на місці пошкодженої каплиці — танцювальний зал. У 1991 році розпочався процес повернення каплиці та всіх її будівель церкві — тут оселилися сестри-монахині, однак лише у 1995 році Український державний лісотехнічний університет повністю звільнив святиню.

На вулиці Науковій 23/4 у 2016 році збудовано . Ще один греко-католицький будується на вулиці , 31. При обласній психіатричній лікарні, що на вулиці Кульпарківській діє каплиця святого Йосифа, якою опікується отець-емерит Іван Курач.

На території Академії сухопутних військ на вулиці Героїв Майдану, 32 при центрі військового капеланства діє храм святого архістратига Михаїла. Будівництво військового храму було ініційоване ще у 1934 році. У 1936–1937 роках вдалося збудувати каплицю, однак після війни тут розмістилися лекційні кімнати. Військовий храм відродився лише за часів незалежності України. Оскільки приміщення каплиці на той момент було повністю перебудоване, то священикам віддали приміщення колишнього австрійського військового клубу. Перше Богослужіння тут було проведене у 2000 році. 20 листопада 2005 року був освячений відновлений військовий храм.

Також у Франківському районі поруч зі студентськими гуртожитками НУ Львівська політехніка є , яким опікується центр студентського капеланства. А на вулиці Природній (поруч із Національним лісотехнічним університетом) розташований іще один студентський храм святого Володимира.

УПЦ КП

Українська православна церква Київського патріархату представлена на території Франківського району двома однойменними храмами Стрітення Господнього на вулиці Княгині Ольги, 5-а та Володимира Великого, 93. Перший із них цікавий тим, що хоча це сучасний храм, однак він є дерев'яним.

УАПЦ

На території парку Боднарівка (перехрестя вулиць Наукової та Стрийської) розташована , яка належить до Львівської єпархії УАПЦ.

УПЦ МП

Свято-Троїцький храм на вулиці Антоновича належить до Львівської єпархії УПЦ МП. Сама громада була зареєстрована ще наприкінці 90-х років минулого століття, однак лише у листопаді 2003 року їй вдалося придбати одне з приміщень збанкрутілого заводу «Кінескоп» — саме на цьому місці почалося будівництво храму. Територію колишнього цеху розчистили від сміття і на його місці звели невеликий храм. Окрім того при храмі діє недільна школа в якій навчається до 60 дітей. Богослужіння в храмі ведуться церковнослов'янською мовою. На дзвіниці храму встановлено 8 дзвонів.

Цвинтарі

image
Городоцький цвинтар

На території Франківського району немає чинних або закритих цвинтарів, водночас на території району було декілька кладовищ, які не дійшли до нашого часу. Зокрема, поруч із Львівською обласною психіатричною лікарнею, де зараз проходить вул. Володимира Великого, було лікарняне кладовище. Наприкінці 70-х років у зв'язку з міською забудовою це кладовище ліквідовано, а останки захоронень були перенесені рідними на інші міські кладовища. Колишнього в 1925–1927 рр. директора закладу, Романа Загульського, лікарня перепоховала на Личаківському кладовищі.

На вулиці Городоцькій нині є Привокзальний ринок, який частково займає територію, ліквідованого польською владою в 1930-ті роки, Городоцького цвинтаря.

Крім цього, на вулиці Стрийській, колись був Стрийський цвинтар, знищений у 70-х роках під час спорудження Монументу бойової слави радянських Збройних сил.

Театри, кінотеатри, палаци культури

У парку «Горіховий гай», за адресою вулиця Володимира Великого, 14-а розташований кінотеатр  — за радянських часів він називався «Орлёнок» (укр. Орлятко).

Стадіони

На території Франківського району є чимало стадіонів та спортивних споруд. Серед них, розташований за адресою вулиця Городоцька, 207 або Сулими, 1 стадіон «Сільмаш», який був облаштований ще у міжвоєнні роки на ньому грала польська команда RKS(укр. Робітничий Клуб Спортовий), а у післявоєнні роки футбольний клуб «Сільмаш». Після того, як клуб переміг у чемпіонаті та кубку області, він здобув право грати у класі «Б» чемпіонату Радянського Союзу. Дещо згодом на базі цього клубу було створено ФК «Карпати». Від своїх попередників львівські «Карпати» успадкували смугасту біло-зелену форму.

На стадіоні «Динамо», що на вулиці Володимира Янева (бічна вулиця на початку вул.. Володимира Великого), СТ «Динамо» проводить змагання з офіцерського триборства, кульової стрільби, міні-футболу, легкої атлетики та гирьового спорту. На базі спортивного комплексу «Динамо» розміщені: — сучасний тризальний комплекс (важка атлетика, боротьба, лучний тир); — міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям; — 15 тенісних кортів; — футбольне поле з л/а доріжками; — лукове стрільбище.

На території Франківського району є Львівське державне училище фізичної культури, яке має власну спортивну базу.

Власні стадіони також мають інші вищі навчальні заклади, які розташовані на території Франківського району — Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Національний лісотехнічний університет. Окрім того на вулиці Мельника розташований стадіон та .

image
Львівський аквапарк «Пляж»

Одна з найбільших спортивних споруд не лише в районі, а й у всьому Львові — комплекс водних видів спорту «Аквапарк» був збудований у червні 1985 року. У комплексі розмістився 50-метровий спортивний басейн, в якому тренувалися стрибуни у воду, групи синхронного плавання, плавці СК «Динамо», «Трудові Резерви», «Авангард», «Локомотив». У 2002 році комплекс перейшов на нову форму власності — Закрите акціонерне товариство. Після реконструктивних та будівельних робіт у серпні 2008 року відбулося відкриття одного з найбільших критих аквапарків України.

Аквапарк «ПЛЯЖ» — це перший у Львові комплекс, який поєднує в собі розважальний, спортивний та оздоровчий відпочинок. Загальна площа цього комплексу становить 13,5 тис. м², з них 8,5 тис. м² займає сам аквапарк та фітнес-центр.

Навчальні заклади

На території Франківського району Львова розташовано низку вищих навчальних закладів як державної, так і приватної форми власності. Окрім того тут є чимало середніх спеціалізованих професійних закладів, розвинута мережа середніх загальноосвітніх шкіл.

Один з основних навчальних закладів Львова, який розташований у Франківському районі Львова — Академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Навчальний заклад було засновано ще у 1899 році як школа кадетів піхоти, відтоді він готував офіцерські кадри для австро-угорської, польської, радянської та української армії. Навчальний заклад протягом своєї історії неодноразово міняв свою військову спеціалізацію та назву. Деякий час він перебував у складі НУ «Львівська політехніка», однак з 1 вересня 2009 року знову став самостійним навчальним закладом.

image
Головний навчальний корпус Національного лісотехнічного університету

Національний лісотехнічний університет України було засновано у 1874 році, зараз у ньому навчається близько 7000 студентів. Університет включає 6 факультетів та 32 кафедри.

Окрім того, на території Франківського району розташовані гуртожитки Національного університету «Львівська політехніка», навчальні корпуси Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола, Львівський інститут менеджменту, Львівський медичний інститут, Львівський університет бізнесу та права, львівська філія Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Медицина

Як і інші райони міста Львова, Франківський має добре розвинуту як медичну, так і аптекову мережу. Що ж до медичних установ, то в районі є як медичні заклади загальноміського і навіть загально обласного значення, так і поліклініки та амбулаторії сімейної медицини, які розраховані на надання медичної допомоги винятково мешканцям району чи конкретного мікрорайону.

На вулиці Чупринки, 45 розташовані корпуси , яка надає медичну допомогу 160 тисячам мешканців Франківського а також частини Галицького та Залізничного районів. У ній є 430 ліжок та функціонує 7 стаціонарних відділень: терапевтичне, нефрологічне, пульмонологічне, хірургічне, урологічне, неврологічне, міський гастроентерологічний центр та відділення анестезіології та інтенсивної терапії, є поліклініка для дорослих та дитяча поліклініка. Лікарня є клінічною базою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, науково-дослідного інституту патології крові та трансфузійної медицини і Львівського державного медичного коледжу.

Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня розташована на вулиці Кульпарківській, 95 і є одним з найстаріших лікувальних закладів міста — у 1870 році на цьому ж місці було розпочато будівництво «Дому для божевільних», а її будівництво завершилось у 1875 році. На початку тут утримували лише хворих, однак з розвитком психіатрії, у міжвоєнні часи тут розпочали і лікарську практику. Упродовж своєї історії, лікарня неодноразово міняла свою назву, сучасна — з 2006 року. Також упродовж історії лікарні тут з'являлись або закривались певні відділення, також багато років вона мала своє підсобне господарство.

На вулиці Кульпарківській, 35 є ще одна велика медична установа . Кардіоцентр було створено у 1995 році, у ньому є чотири стаціонарні відділення на 220 ліжок, зокрема 60 ліжок інфарктного відділення. Клініка користає низку передових медичних технологій, особливо активно вона працює над проблемою лікування інфаркту міокарду.

На вулиці Котляревського, 53-а розташовано перший в Україні та єдиний у Львівській області госпіс — основне призначення якої — догляд за невиліковно хворими. Ідея створення госпісу була закладена до програми «Українського милосердя і здоров'я» ще в 1989 році. Ним зацікавилася допомогова служба Мальтійського ордену, яка подарувала Львову частину лікарняного обладнання. Завдяки розумінню і сприянню міської адміністрації, був виділений будинок колишньої дитячої лікарні, в якому зробили капітальний ремонт, із метою створення максимально комфортних умов для важкої категорії хворих. Сам госпіс було відкрито у березні 1997 року. Він розрахований на стаціонар 30 ліжок. Його завданням є створення оптимальної якості життя в умовах важкої хвороби, полегшення безмежних страждань людини, її болю. діє на підставі Статуту лікарні та Ліцензії на медичну практику.

Окрім того на території Франківського району розташовані: Львівська обласна лікарня позалегеневих форм туберкульозу, обласний лікарсько-фізкультурний диспансер, обласний шкірвенерологічний диспансер. Також є ряд поліклінік — поліклінічні відділення 3-ї, 5-ї та 10-ї міських лікарень, поліклініка психіатричної лікарні, низка дитячих поліклінік, найбільшою поліклінікою в районі є 2- га міська поліклініка, яка розташована на вулиці Симоненка.

Парки

Франківський район має декілька невеликих парків — як у старій частині району, так і в новій. На перехресті вулиць Наукової та Стрийської розташований невеликий парк, площею 5,8 га, який називається «Боднарівка» — саме так називається і ця частина Львова. Парк було закладено у 60-х роках минулого століття під назвою «50-річчя Жовтня». У 70-х роках минулого століття тут було встановлено списаний літак Ан-10 в якому розташовувався кінотеатр «Літак». У 2010–2011 році було зроблено реконструкцію парку — зроблено освітлення, встановлено лавочки, дитячий майданчик. Прикрасою паркою є , яка належить до Львівської єпархії УАПЦ.

Найбільшим парком у Франківському районі є «Горіховий гай», однак проблема в тому, що він не є суцільним масивом — приблизно посередині його розділяє майже навпіл залізниця Львів-Чернівці. 12 квітня 2009 року ЛМР своєю ухвалою затвердила межі парку «Горіховий гай» — 35,8631 га, при цьому вони складаються із трьох ділянок площею 2,427 га, 15,2624 га та 18,1737 га.

image
Озеро в «Горіховому гаю»

«Горіховий гай» розпочинається навпроти будинку Податкової адміністрації, біля студентських гуртожитків «Львівської політехніки» і далі від вулиці Сахарова, вздовж вулиці Бойківської і до житлової забудови вулиць Володимира Великого та Княгині Ольги. На території парку розташовано два озера, щоправда, одне з них висихає, а також , де починається потік Вулька (притока Полтви). Також, на території парку є кінотеатр «Сокіл» (колишнє «Орлятко»). Парк перебуває у критичному стані і є сильно засміченим. Назва парку походить від численних горіхів, які тут ростуть.

Ще один парк у старій частині Франківського району — Студентський парк, назва якого походить від розташованих поруч студентських гуртожитків НУ «Львівська політехніка» — парк розташований на схилах Вулецьких пагорбів між вулицями Бой-Желенського та Сахарова. Загальна площа зеленої зони — 15 гектарів, однак у межах парку лише 6 гектарів. Парк відомий тим, що саме тут, у липні 1941 року, нацистами було розстріляно львівських професорів — у пам'ять про це тут встановлено знак.

Стара частина Франківського району багата на зелені зони, одна з них — Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України. Він був заснований у 1954 році як дендропарк. 22 лютого 1991 року постановою КМУ, дендропарку надано статус Державного ботанічного саду. Усього, тут росте 200 сортів дерев та чагарників, він входить до міжнародного союзу Ботанічних садів. Його площа — 10,8 гектарів. На території самого дендропарку збереглося старе дерево ясена звичайного, вік якого оцінюється в 180 років. Ці «залишки» колишніх лісів дають можливість зробити висновки, що в районі розміщення дендрарію, природній ландшафт в минулому формували букові чи дубово-букові ліси по обидва боки від потоку, який тік від , що були біля нинішнього Парку культури. Ботанічний сад, окрім навчальної мети, слугує для забезпечення акліматизації та введення в культуру рідкісних, цінних або рослин на межі зникнення. У 1995 році, рішенням Львівської міської ради Ботанічному саду до постійного користування було передано земельну ділянку площею 3,35 га, де зараз функціонує розсадник деревно-чагарникових рослин.

Недалеко від Ботанічного саду лісотехнічного університету є парк «Піскові озера». Він розташований на вулиці , у місцевості престижної забудови На Байках. Загальна площа парку — 5,8 гектарів, у його центрі перебувають два невеличких ставки, з'єднані між собою — Піщані озера, їхня площа — 2,4 гектари. Парк відіграє значну рекреаційну роль. Сам парк облаштований у 1960-ті роки на місці колишніх піщаних кар'єрів, власне звідси і його назва. У радянські часи парк та озера називали Алтайськими — від радянської назви вулиці Гординського. Сучасну назву парк отримав на початку 1990-х років минулого століття.

Урешті, наприкінці вулиці Коновальця розташований невеликий Кульпарківський сквер, який заклали у 1950-х роках. Спершу він називався Парк геологів.

Водойми

У Франківському районі розташовано декілька невеликих ставків, значна частина з них наявні у парках.

Піскові Озера розташовані в однойменному парку, між вулицями Коновальця та Чупринки у м. Львові. Штучного походження. Складаються з двох самостійних частин: північної й південної, що сполучені між собою штучною протокою. Північне озеро має довжину 180 м, ширину 50 м. Глибина озера до 1,5 м. Південне озеро штучного походження. Довжина озера 150 м ширина 100 м глибина до 1,5 м. Площа озер 2,4 га. Утім, за даними дослідника Львова, Ірини Котлобулатової, у цій частині вулиці Коновальця був ставок Франца, названий на честь власника цих земель Юзефа Франца — ця територія так і називалась Францівка. Власне, на місці цих ставів і утворилися сучасні Піскові озера.

Два невеликих ставки розташовані на початку вулиці Володимира Великого — за адресою Володимира Великого 2 площею 0,89 га та Володимира Великого, 14 площею 1,91 га. Ставки не мають власної назви.

Невеликий ставок є на перехресті Наукової-Стрийської, в якому водяться карасі, щуки, окуні.

Два озера в парку «Горіховий гай» перебувають у загрозливому стані, одне з них повільно висихає, тому й втрачають своє значення як рекреаційні. Водночас ситуацією перейнялись екологічні організації, які ініціюють акції з очищення прибережної території.

У набагато кращому стані невелике озеро між вулицями Симоненка-Володимира Великого та Науковою — хоча і ставок перебуває між щільною забудовою. Він є центром відпочинкової зони у цьому мікрорайоні, в озері навіть плаває пара лебедів.

З джерел поблизу вулиці Володимира Великого починається одна з приток Полтви — . Далі він тече під вулицею Сахарова та повертає на вулицю Вітовського. На початку вулиці Стрийської він з'єднується із річкою Залізна Вода та утворює річку Сороку, яка біля проспекту Шевченка вливається до Полтви. Щоправда, усі ці річки є під землею. Свого часу Вулецький потік був повноводним та утворював на своєму шляху декілька ставів, з них до наших часів зберігся тільки один — на його місці облаштовано спортивний комплекс «Медик».

Транспорт

Залізничний транспорт

Хоча територією Франківського району проходить залізнична лінія Львів-Чернівці, на території району розташовано лише зупинковий пункт «Вулиця Коновальця», де зупиняються окремі дизель-поїзди Ходорівського напрямку. Сам зупинковий пункт було збудовано у 1994 році, коли у Львові здійснили першу спробу запустити міський електропотяг Львів-Сихів. Тоді ж було електрифіковану цю частину залізничного шляху.

Другу спробу запровадити міський електропотяг було здійснено у грудні 2009 року, коли у Львові почав курсувати міський рейковий електропотяг Сихів-Підзамче. Однак за словами дослідника Львова Ігоря Мельника, наявність поблизу зупинкового пункту маленького будиночка свідчить, що зупинка потягів була тут іще на початку XX століття.

Автостанції

На території Франківського району немає автостанцій приміського чи далекого сполучення.

Автобуси, маршрутні таксі

Франківський район має добре розвинуту мережу ліній маршрутних таксі, яка є частиною загальнольвівської транспортної мережі. Усі основні вулиці та об'єкти району мають транспортне сполучення з іншими частинами міста.

Трамваї

Перша трамвайна колія була прокладена у 1895 році по тодішній вулиці Леона Сапеги (Степана Бандери), а вже у 1907 році трамвайна колія пройшла вулицями Крижовою (Чупринки) та 29 листопада (Коновальця). Ще одна трамвайна лінія з'явилась у 1931 році на вулиці На Байках (Київська). Хоча у довоєнному Львові була добре розвинута трамвайна мережа, однак на території Франківського району вона розвинулась уже в повоєнні роки. У 1952 році в сучасній конфігурації з'явився трамвай N2. Наступним етапом у розвиткові трамвайної мережі став 1988 рік — тоді трамвайна колія була прокладена вулицями Сахарова та Княгині Ольги — відтоді транспортне сполучення значної частини Франківського району з центром міста здійснюється за допомогою трамвайного маршруту N3. У 1989 році його доповнив трамвай N5, який з'єднує вулиці Наукову—Княгині Ольги із вулицею Замарстинівською.

Тролейбуси

Для Франківського району притаманна добре розвинута тролейбусна мережа, яку тут почали розбудовувати ще у 1955 році — тоді тролейбусний маршрут N4 з'єднав автобусний завод через вулицю Стрийську із площею Міцкевича, а тролейбусний маршрут N5 з'єднав 7-й кілометр вулиці Стрийської із тою таки ж площею Міцкевича. Утім, визначальним для розвитку тролейбусної мережі став 1966 рік — тоді на вулиці Тролейбусній було збудовано тролейбусне депо — воно там є й досі. Також, того року було відкрито тролейбусний маршрут N9, який з'єднав центр через вулицю Тургенєва (Героїв УПА) з Окружною. Уже в 1972 році тролейбусна мережа з'явилась на вулиці Артема (Володимира Великого), якою почав курсувати тролейбус N3. У 1980 році з'явилася ще одна тролейбусна лінія по вулиці Кульпарківській, до Наукової. У 2012 році цю тролейбусну лінію було продовжено майже по всій вулиці Науковій — до перехрестя з вулицею Академіка Підстригача.

Ринки й торгівля

image
Вигляд на Привокзальний ринок з вулиці Городоцької

У Франківському районі представлено всі основні торговельні мережі — як продуктовими товарами, так і мережі побутової техніки, різноманітних споживчих товарів, які працюють у Львові. Так само в районі добре розвинута торговельна мережа невеликих та середніх крамниць. Водночас, у районі є декілька місць, де концентруються торговельні мережі. Перша з них — привокзальна частина району. Саме тут є третій за розмірами продуктово-речовий ринок міста — Привокзальний. Він займає окремий квартал обмежений вулицями Городоцькою, , та Алли Горської. Також частина торговельних рядів наявна на площі Липневій. Ринок розташовано на місці ліквідованого у 1930-х роках минулого століття Городецького кладовища. Площа ринку становить 1,7 гектари. Окрім того поруч розташовано торговельний комплекс загальною площею 10 670 метрів квадратних. Ринок має надзвичайно вдале розташування, адже розташований навпроти приміського залізничного вокзалу та недалеко від Головного залізничного вокзалу.

Поруч із Привокзальним ринком наявний торговельний центр «Скриня» який було відкрито у липні 2006 року. Це 4-поверхова будівля загальною площею 8300 м² та торговельною 5900 м² де проводиться торгівля різноманітними промисловими товарами.

Ще одним великим торговельним центром району є , який розташований на вулиці Володимира Великого. Серед львів'ян він відомий також під неофіційною назвою «Новий ЦУМ». Його було збудовано наприкінці 80-х років минулого століття і на свій час, він був найбільшим універсальним магазином в Україні. Поруч з універмагом розташовано міні-ринок , за адресою вул. Княгині Ольги, 112.

Ще одним місцем зосередження торговельних мереж є середня частина вулиці Наукової, де перебуває низка великих супермаркетів як продовольчої групи, так і супермаркетів побутової техніки та електроніки.

На вулиці Кульпарківській, 226 А споруджено найбільший у Західній Україні торгово-розважальний комплекс «Victoria Gardens». Це триповерхова будівля з проміжним ярусом між другим і третім поверхами, обладнаним під офісні приміщення. Загальна площа торгово-розважального центру складає 102 000 м². Відкрився він 29 жовтня 2016 року.

Промисловість

Франківський район у значній мірі оминула повоєнна індустріалізація — одразу після війни тут не проводилися великі будівельні роботи. Попри це в районі є декілька великих підприємств, які визначають промислове обличчя міста. Щоправда, значна частина колишніх радянських підприємств так і не зуміла пристосуватися до ринкових умов, тож вони або взагалі збанкрутували, або ледь-ледь животіють.

Одним з великих підприємств, яким вдалось пережити економічну кризу 90-х років минулого століття є , який розташований за адресою вулиця Стрийська, 108.

Також на вулиці Стрийській, 202 є .

Одне з не багатьох державних підприємств у місті — ДП , розташоване за адресою вулиця Стрийська, 48. Підприємство було засновано у 1945 році і зараз воно є головним виробником в Україні та в країнах СНД приладів контролю, автоматичного регулювання, вимірювання та реєстрації різних фізичних величин. Підприємство займає площу 5,46 гектарів, з них будівлі — 3,6 гектари, загальна чисельність працівників — 1600 чоловік.

На вулиці Науковій, 3 розташовані корпуси ПАТ НВО . Підприємство було створене у 1956 році, це було перше підприємство в СРСР, яке фактично з нуля створило та розвивало школу вітчизняної промислової термометрії. За часів незалежності України, підприємство продовжило випуск промислових термометрів, окрім того розпочало випуск приладів обліку тепла, вимірювання та регулювання вологості повітря. Технологічні можливості підприємства дозволяють виробляти прилади для контролю температури від мінус 271 до плюс 4000 градусів.

Одним з найбільших підприємств району є . Окрім того, в районі є ще декілька підприємств, частина з них, як ВАТ «Львівсільмаш», «Кінескоп» фактично є втраченими.

Інформаційні технології

У 2009 році KPMG, одна з найвідоміших міжнародних аудиторських компаній, внесла Львів до списку 30 найпотенціальніших міст світу з розвитку інформаційних технологій. У Франківському районі розміщені офісні будівлі IT-компаній, як-от: SoftServe, з офісом на вулиці Володимира Великого, 52 та компактно розміщеними чотирма офісами на вулицях Героїв УПА, та Федьковича, ELEKS на вулиці Науковій, 7г, на вулиці Науковій, 7б, GlobalLogic на вулиці Федьковича, 60 та інші.

Галерея

  • image
    Адмін. корпус НЛТУУ на вул. Чупринки, 103; арх. І. Левинський
  • image
    Житловий будинок на вул. Чупринки, 60; арх. І. Левинський
  • image
    Житловий будинок на вул. Котляревського, 25; арх. І. Левинський
  • image
    Житловий будинок на вул. Чупринки, 11-а; арх. І. Левинський
  • image
    Церква святого Климентія Папи Римського, вул. Чупринки, 70
  • image
    Вулиця Генерала Чупринки
  • image
    Парк Боднарівка

Примітки

  1. Звіт про роботу Франківської районної адміністрації за 2021 рік
  2. Про перейменування Радянського району міста Львова | від 03.02.1993 № 2987-XII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  3. Головне управління статистики у Львівській області. www.lv.ukrstat.gov.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  4. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові (1991).
  5. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові (1991) [djvu] — Друкована література. Процитовано 2 лютого 2017.
  6. Історія Львова в документах і матеріалах. Процитовано 2 лютого 2017.
  7. Львів: Туристичний путівник. | Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy. www.asv.gov.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  8. . www.lvivguide.info. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  9. Трегубова Т.О., Мих Р.М. Львів: Архітектурно-історичний нарис. www.twirpx.com. Процитовано 2 лютого 2017.
  10. Школа №10 - Головна сторінка. shkola10.at.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  11. Львівській загальноосвітній школі №10 присвоїли ім’я св. Марії Магдалени.
  12. «Магдуся» — одна з найдавніших шкіл у Львові.
  13. Архітектура Львова кінця ХІХ - початку ХХ століть: спадщина Івана Левинського та його фірми. www.map.lviv.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  14. Мапи Google. Мапи Google. Процитовано 2 лютого 2017.
  15. . www.apriori.lviv.ua (укр.). с. 306. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017. {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
  16. . www.cdvr.org.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  17. Тюрма на Лонцького | Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів. www.lonckoho.lviv.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  18. . www.lvivtrans.net. Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 2 лютого 2017.
  19. 2 трамвай (вул. Пасічна - вул. Коновальця), схема руху та GPS дані, Львів. Процитовано 2 лютого 2017.
  20. У міжвоєнному Львові було 15 стадіонів. Чи всі збереглись. 4 вересня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  21. http://www.asv.gov.ua/
  22. . nltu.edu.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  23. KAŹŃ PROFESORÓW LWOWSKICH W LIPCU 1941 ROKU. www.lwow.home.pl. Процитовано 2 лютого 2017.
  24. Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи... Історична правда. Процитовано 2 лютого 2017.
  25. ДП «Львівприлад» - Wikimapia. wikimapia.org (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  26. Львівський завод «Кінескоп», унікальні фото 1954 року. Фотографії старого Львова (укр.). 16 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2017.
  27. User, Super. . thermo.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  28. “Алтайські” озера, або перший спортивно-біговий парк в Україні. Фотографії старого Львова (укр.). 21 червня 2015. Процитовано 2 лютого 2017.
  29. Вул. Володимира Великого, 02 — поліграфічний комбінат «Вільна Україна». www.lvivcenter.org (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  30. . www.pohlyad.com (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  31. Торговий центр Львів (ЦУМ), вул. Кн. Ольги — Торгові центри Львова — Novobudovy.com. novobudovy.com (uk-ua) . Процитовано 2 лютого 2017.
  32. Старий ЦУМ - тепер Торговий центр «МАГНУС» | Спільнота небайдужих: Львів — це наша культурна спадщина. lviv.ridne.net (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  33. . www.tourist.lviv.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  34. . www.lvivbest.com (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  35. . viochurch.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  36. . www.viochurch.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  37. . viochurch.lviv.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 2 лютого 2017.
  38. Торговий центр ВАМ, м. Львів, вул. Наукова - Торгові центри Львова — Novobudovy.com. novobudovy.com (uk-ua) . Процитовано 2 лютого 2017.
  39. . viochurch.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  40. Анонімні алкоголіки й наркомани. www.aa.lviv.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  41. . www.viochurch.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  42. . Львівська міська рада (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  43. Храм Святого Климентія Папи - Головна сторінка. clyment-church.at.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  44. . sestrymyloserdja.blogspot.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2017.
  45. Храм святого Йосифа — м. Львів, вул. Залізняка, 11 — на мапі. www.dlab.com.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  46. Згромадження Сестер Милосердя Святого Вінкентія (УГКЦ). Процитовано 2 лютого 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  47. Митрополит Ігор освятив храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у м. Львові. Католицький Оглядач. Процитовано 2 лютого 2017.
  48. Храм Різдва св. Івана Хрестителя — м. Львів, вул. Кобилиці, 31 — на мапі. www.dlab.com.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  49. . Львівська міська рада (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  50. . kapelanstvo.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2017.
  51. Церква Архистратига Михаїла - Wikimapia. wikimapia.org (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  52. Головна | Капеланство. www.kapelanstvo.com.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  53. Студентський храм Блаженного священномученика Олексія Зарицького | Капеланство. kapelanstvo.info. Процитовано 2 лютого 2017.
  54. УГКЦ. www.ugcc.lviv.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  55. . www.3dmaps.com.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  56. . nltu.edu.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  57. . Львівська міська рада (uk-ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  58. Кінотеатр «Сокіл» | LvivOnline — афіша подій Львова (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  59. . www.fckarpaty.lviv.ua. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 2 лютого 2017.
  60. СТ Динамо. www.dynamo-lviv.com. Процитовано 2 лютого 2017.
  61. УФК - Львівське державне училище фізичної культури. www.ufk.lviv.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  62. Головна - Аквапарк «ПЛЯЖ». Аквапарк «ПЛЯЖ» (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  63. . www.5mkpolyklinika.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  64. Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня. www.guoz.lviv.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  65. Мережа медичних закладів. www.guoz.lviv.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  66. . www.sites.google.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  67. Лікарні, дитячі клінічні лікарні — Львів | Dlab. www.dlab.com.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  68. Свв. мучеників Бориса і Гліба. Процитовано 2 лютого 2017.
  69. Високий замок online — Головна. Високий замок online (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  70. У Львові затверджено межі парку «Горіховий гай». www.zik.ua (ua) . Процитовано 2 лютого 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  71. Львова (29 серпня 2015). Горіховий гай, або озерна оаза Львова (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  72. У Львові відкрили пам'ятник розстріляним нацистами науковцям. Процитовано 2 лютого 2017.
  73. Ботанічний сад загальнодержавного значення Національного лісотехнічного університету України. botsad.nltu.edu.ua (uk-ua) . Процитовано 2 лютого 2017.
  74. Кульпарківський сквер. www.mapyourinfo.com. Процитовано 2 лютого 2017.[недоступне посилання з вересня 2019]
  75. Разом, ГО. . www.together.lviv.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 2 лютого 2017.
  76. Місце, де вирує життя: Львів за межами туристичних путівників. zaxid.net. Процитовано 2 лютого 2017.
  77. . www.ltdaily.info (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  78. http://www.pohlyad.com/index.php?id=30&no_cache=1 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.].
  79. Вул. Горбачевського, 24 – спортивний комплекс "Медик". www.lvivcenter.org (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  80. . www.vox-populi.com.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2017.
  81. 120 років львівського трамваю. Збруч. Процитовано 2 лютого 2017.
  82. . www.ct.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2017.
  83. . lviv.travel (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  84. Ринки (оптові, продуктові, автомобільні) — Львів | Dlab. www.dlab.com.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  85. Скриня - торговий центр - Львів. www.skrynya.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 2 лютого 2017.
  86. Супермаркети електроніки, будівельні, дитячі — Львів | Dlab. www.dlab.com.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  87. Львівський каменеобробний завод «Каменяр». lvivskiy-kameneobrobniy-zavod-kamenyar.business-guide.com.ua. Процитовано 2 лютого 2017.
  88. Львівський Приладобудівний Завод – Прилади вимірювальні та реєструвальні. Львівський Приладобудівний Завод (укр.). Процитовано 2 лютого 2017.
  89. . www.thermo.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  90. Події 2009 року, що змінили Львів. [ 2010-01-03 у Wayback Machine.] Офіційний портал Львівської міської ради

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franki vskij rajo n odin z rajoniv Lvivskoyi miskradi sho ohoplyuye teritoriyu centralno pivdennoyi chastini mista Lvova Miscevosti z yakih skladayetsya rajon Na bajkah takozh Novij Svit Bogdanivka chastkovo Kulparkiv Kastelivka Vulka Stvorenij 15 kvitnya 1973 roku yak Radyanskij rajon mista Lvova U 90 ti roki minulogo stolittya otrimav svoyu teperishnyu nazvu Postijne naselennya stanom na 1 sichnya 2021 roku stanovit 156 284 lyudej Frankivskij rajonGerb LvovaOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto LvivUtvorenij 1973Naselennya 156 2 01 01 2021 Geografichni koordinati 49 48 40 pn sh 23 59 48 sh d 49 81111145002777363 pn sh 23 99694443002777788 sh d 49 81111145002777363 23 99694443002777788 Koordinati 49 48 40 pn sh 23 59 48 sh d 49 81111145002777363 pn sh 23 99694443002777788 sh d 49 81111145002777363 23 99694443002777788Mapa rajonuRajonna vladaAdresa administraciyi m Lviv vul Chuprinki 85 79044Mapa Frankivskij rajon u Vikishovishi Najbilshi vulici Stepana Banderi Geroyiv UPA Kulparkivska Strijska Volodimira Velikogo Naukova Antonovicha Konovalcya Generala Chuprinki Knyagini Olgi Na teritoriyi rajonu nayavni taki vidomi navchalni zakladi Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ta Nacionalnij lisotehnichnij universitet Palac sportu Ukrayina vul Melnika sportkompleks Lokomotiv vul Fedkovicha Akvapark Plyazh vul Knyagini Olgi Adresa rajonnoyi administraciyi vul Chuprinki 85 79052 NazvaFrankivskij rajon Lvova ye odnim z najmolodshih u misti yak okrema administrativna odinicya vin buv stvorenij 15 kvitnya 1973 roku otrimavshi nazvu Radyanskij rajon mista Lvova Odnak svoyu suchasnu nazvu vin otrimav 3 lyutogo 1993 roku koli VRU svoyeyu postanovoyu zatverdila jogo novu nazvu Frankivskij rajon mista Lvova NaselennyaHocha u Lvovi yak i v bilshosti velikih mist sposterigayetsya skorochennya naselennya u Frankivskomu rajoni ye neznachnij pozitivnij pririst chisla meshkanciv rajonu a vprodovzh vosmi rokiv demografichna situaciya pokrashilasya majzhe na 10 tisyach meshkanciv Rik Kilkist2015 151 1002011 148 9542010 148 6252003 139 651 Pri comu kilkist novonarodzhenih u rajoni ye na stabilnomu rivni a kilkist pomerlih postupovo skorochuyetsya Sebto pririst naselennya vidbuvayetsya vnaslidok pereyizdu z inshih rajoniv Lvova Rik Narodilisya Pomerli2009 13042008 1330 16912007 1257 16632006 1344 16402005 1287 17662004 13602003 12602002 1334 U 2001 roci u Frankivskomu rajoni prozhivalo 137 624 osobi Nacionalnij sklad rajonu buv takim Nacionalnist Chastka ukrayinci 84 9rosiyani 11 4polyaki 0 9bilorusi 0 5yevreyi 0 3virmeni 0 1inshi 0 6ne vkazali 1 3 Rozpodil nacionalnostej Frankivskogo rajonu za ridnoyu movoyu Nacionalnist Usogo osib Chastka Ridna movasvoyeyi nacionalnosti ukrayinska rosijskaosib osib osib ukrayinci 116 843 84 9 114 285 97 8 2 489 2 1rosiyani 15 693 11 4 14 485 92 3 1 197 7 6 polyaki 1 254 0 9 629 50 2 486 38 8 136 10 9bilorusi 691 0 5 134 19 4 156 22 6 399 57 7yevreyi 433 0 3 19 4 4 102 23 6 311 71 8virmeni 179 0 1 61 34 1 42 23 5 75 41 9nimci 78 0 1 16 20 5 29 37 2 33 42 3moldovani 75 0 1 28 37 3 26 34 7 21 28 0tatari 71 0 1 14 19 7 4 5 6 53 74 7gruzini 61 0 0 22 36 1 12 19 7 27 44 3azerbajdzhanci 57 0 0 37 64 9 10 17 5 10 17 5inshi 427 0 3 137 32 1 102 23 9 170 39 8ne vkazali 1 762 1 3 9 0 5 1 0 1IstoriyaPershi poselennya Teritoriyi suchasnogo Frankivskogo rajonu Lvova vidnosno pizno vvijshli do skladu mista Ranishe voni buli abo vzagali nezaseleni abo zh tut buli sela yaki zgodom buli priyednani do Lvova Dilnici yaki roztashovani mizh centrom ta zalizniceyu buli zabudovani u drugij polovini XIX stolittya ta u mizhvoyennij period a teritoriyi vid vulici Volodimira Velikogo ta do mezhi mista u drugij polovini XX stolittya Zokrema she u XV stolitti na teritoriyi suchasnoyi oblasnoyi psihiatrichnoyi likarni roztashovuvavsya lis Persha zgadka pro primiske poselennya Kulparkiv datuyetsya 1426 rokom XYI stolittyam datuyetsya i persha zgadka pro selo Na bajkah zgodom vono dalo svoyu nazvu odnojmennij dilnici Lvova yaka postala na yih misci suchasna vulicya Kiyivska ta prilegli do neyi Dokument datovanij 1899 rokom Zgaduyutsya nazvi Kulparkow Lwow ta Lemberg Shopravda same selo Kulparkiv bulo nevelikim u 1570 roci vono nalichuvalo 12 gospodarstv odnak tut buv takozh mlin ta cegelnij zavod U XVII stolitti nad Vuleckim potokom pritokoyu Poltvi bulo zakladeno selo Vulka vono bulo roztashovane v rajoni suchasnoyi vulici Saharova de nayavni Vulecki pagorbi U seredini XVIII stolittya a tochnishe u 1750 roci u planah mista bula vkazana bezimenna doroga yakoyu prohodila mezha mizh Galickim ta Krakivskim peredmistyam suchasna vulicya Banderi Funkciyu mezhi odnak uzhe mizh Frankivskim ta Galickim rajonami Lvova cya vulicya vikonuye i teper Pochatok urbanistichnogo osvoyennya Same zvidsi u 1840 roci pochalos urbanistichne osvoyennya ciyeyi teritoriyi shopravda pershoyu nazvoyu novoyi vulici Lvova buv Novij Svit Utim bilsh burhlivo cya teritoriya pochala rozvivatisya trohi zgodom U 1861 roci pislya budivnictva zaliznici Lviv Peremishl u miscevosti Bogdanivka bulo zbudovano najbilshij u Lvovi hlibzavod Merkurij suchasnij hlibzavod N1 U 1870 1875 roci na teritoriyi kolishnogo sela Kulparkiv zbudovano psihiatrichnu kliniku Nova teritoriya osvoyuvalas kompleksno zokrema na peretini suchasnih vulic Banderi ta Chuprinki bulo zbudovano shkolu svyatoyi Magdaleni yaka mala neoficijnu nazvu Magdusya zaraz u comu primishenni ye odrazu dvi lvivski shkoli N3 z ukrayinskoyu movoyu vikladannya ta N10 imeni sv Mariyi Magdalini z polskoyu Ivan Levinskij ta zabudova Kastelivki Odnak osoblivo doluchilisya do rozvitku ciyeyi novoyi chastini Lvova vidatni ukrayinski arhitektori Ivan Levinskij ta Yulian Zaharevich U 1885 roci budivelna firma Ivana Levinskogo rozpochala osvoyennya cih dilyanok nadavshi yim nazvu Kastelivka teper cyu nazvu maye vulicya yaka roztashovana paralelno iz suchasnoyu vuliceyu Saharova Na pochatku XX stolittya budivelna firma Ivana Levinskogo zvela tut 50 komfortabelnih budinkiv Ne vipadkovo sho vzhe za chasiv nezalezhnosti odnij z vulic u comu rajoni Lvova yaka roztashovana mizh vulicyami Kotlyarevskogo ta Generala Chuprinki prisvoyili im ya Ivana Levinskogo a roztashovana poruch iz neyu nevelika vulicya otrimala im ya Na pochatku 1890 x rokiv Ivan Levinskij za neveliku cinu pridbav velicheznij shmat zemli a koli pochav jogo zabudovuvati modernimi budivlyami cini na neruhomist u cij chastini Lvova shvidko pishli vgoru Kastelivka stala odniyeyu z najprestizhnishih chastin mista Utim nova chastina Lvova zabudovuvalas ne lishe prestizhnimi budinkami U 1890 roci na pochatku suchasnoyi vulici Stepana Banderi bulo zbudovano upravlinnya ta kazarmi miskoyi policiyi vzhe u 1919 roci voni peretvorilis na sumnozvisnu tyurmu na Lonckogo de politichnih v yazniv utrimuvala spershu polska potim radyanska nimecka ta znovu radyanska vladi Odniyeyu z pershih kultovih sporud yaki z yavilisya v cij chastini mista stala Cerkva svyatogo Klimentiya papi yaku bulo sporudzheno u 1893 1895 rokah Viglyad na elektrostanciyu ta tramvajne depo 1894 Oskilki novij rajon koristuvavsya chimaloyu populyarnistyu sered zhiteliv Lvova same tut z yavilasya odna z pershih u misti tramvajnih linij Dlya togo shob zabezpechiti robotu novogo vidu transportu na Vulci bulo zbudovane tramvajne depo a za dopomogoyu firmi Siemens amp Halske poruch iz depo bula zvedena persha u misti elektrostanciya potuzhnistyu 400 kinskih sil tobto suchasnih 300 kVt Ale yaksho spochatku tramvajna liniya prolyagala lishe vuliceyu Sapyegi nini Banderi to vzhe u sichni 1907 roku tramvajne spoluchennya z yednalo centr mista iz vuliceyu Krizhovoyu Generala Chuprinki ta 29 listopada Konovalcya zaraz za cim marshrutom hodit tramvaj N2 Teritoriyi suchasnogo Frankivskogo rajonu pov yazani z biografiyeyu yak vidatnih ukrayinciv tak i polyakiv Zokrema u 1896 1902 roci u budinku 14 na vulici Krizhovij generala Chuprinki prozhivav vidatnij ukrayinskij poet Ivan Yakovich Franko a u budinku N6 na vulici Geroyiv Majdanu u 1908 1914 rokah buv shtab Yuzefa Pilsudskogo Takozh teritoriya suchasnogo Frankivskogo rajonu zigrala znachnu rol u rozvitkovi lvivskogo futbolu v mizhvoyennij period Na misci ninishnoyi vijskovoyi chastini za radyanskih chasiv 7 j motostrileckij Prikarpatskij polk teper 80 ta aeromobilna brigada u mizhvoyennij chas bulo dva stadioni futbolnogo klubu Pogon yakij buv chempionom Polshi ta TZR Tovaristva ruhomih zabav Takozh ci teritoriyi na okolici Lvova shvidko pochali peretvoryuvatisya na centr vishoyi osviti zokrema vijskovoyi u 1899 roci na vulici Parkovij bulo stvoreno Kadetskij korpus yakij gotuvav molodshih oficeriv dlya avstro ugorskoyi armiyi Zgodom navchalnij zaklad pracyuvav dlya potreb mizhvoyennogo vijska polskogo radyanskoyi armiyi i vreshti armiyi nezalezhnoyi Ukrayini Pri comu uprodovzh rokiv u nomu minyalis yak specialnosti za yakimi velas pidgotovka tak i nazva navchalnogo zakladu teper ce Akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo U 1874 roci na suchasnij vulici Generala Chuprinki vinik ishe odin oseredok vishoyi osviti Lisotehnichna shkola suchasnij Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini Mizhvoyenna zabudova U mizhvoyenni roki prodovzhuyetsya zabudova prestizhnimi budinkami zokrema u 1930 roci do Lvova bulo priyednano selo Kulparkiv takozh u 30 ti roki bulo likvidovano Gorodockij cvintar teper jogo teritoriyu chastkovo zajmaye Privokzalnij rinok U lipni 1941 roku na Vuleckih pagorbah vidbulas odna z najtragichnishih podij v istoriyi nimeckoyi okupaciyi Lvova tut bulo rozstrilyano kilka desyatkiv profesoriv Lvivskih vishih navchalnih zakladiv najbilshe sered nih viyavilosya vikladachiv Lvivskoyi politehniki Sered tih hto buv znishenij na Vuleckih pagorbah viyavivsya i kolishnij prem yer ministr mizhvoyennoyi Polshi a na toj moment profesor Lvivskoyi politehniki 59 richnij Kazimir Bartel Zabudova radyanskih chasiv Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni yakoyis osoblivoyi cikavosti do ciyeyi chastini Lvova radyanska vlada ne viyavlyala tozh aktivnoyi zhitlovoyi zabudovi tut ne velos tak samo cyu chastinu Lvova za okremimi vinyatkami ominula industrializaciya yak pidsumok za radyanskih chasiv tut ne bulo znachnogo promislovogo budivnictva za okremimi vinyatkami Odnim z takih vinyatkiv stav zvedenij u 1945 roci na vulici Strijskij zavod Lvivprilad i lishe u 1954 roci na vulici Turgenyeva nini Geroyiv UPA z yavilosya naprikinci 1990 h rokiv pripiniv isnuvannya a na jogo misci roztashuvalis chislenni biznes centri ta ofisi a poryad z nim Lvivskij zavod telegrafnoyi aparaturi U 1956 roci z yavilos i VO Termoprilad Natomist na okolici Lvova odin za odnim z yavlyalisya parki Zokrema u 1950 h rokah mizh vuliceyu Chuprinki Gipsovoyu ta zaliznichnoyu koliyeyu buv zakladenij persha nazva skver Geologiv U 1954 roci bulo zakladeno Botanichnij sad Lvivskogo lisotehnichnogo universitetu a u 60 roki XX stolittya bulo zakladeno odrazu dva parki Bodnarivku yakij todi otrimav nazvu Park 50 richchya Zhovtnya ta Piskovi Ozera radyanska nazva Altajski ozera Ostannij park bulo oblashtovano na misci kolishnih pishanih kar yeriv zvidki j pohodit nazva Todi zh na teritoriyi parku utvorilis i dva ozercya yaki zgodom stali odnim z ulyublenih misc vidpochinku lviv yan Takozh u 50 h rokah minulogo stolittya na pochatku vulici Kulparkivskoyi vidkrivsya kardiologichnij centr U 1952 roci u Lvovi pochinayetsya trolejbusnij ruh i v tramvajnomu depo na vulici Gorodockij z yavlyayetsya pershe v misti trolejbusne depo Utim persha trolejbusna liniya u Frankivskomu rajoni prolyagla jogo mezheyu vuliceyu Strijskoyu z yednavshi Lvivskij avtobusnij zavod iz centrom mista U 1961 1962 rokah na stadioni Silmash vistupala odnojmenna futbolna komanda same na yiyi bazi bulo stvoreno najpopulyarnishij lvivskij futbolnij klub Karpati Transportna rozv yazka na perehresti vul Volodimira Velikogo i vul Knyagini Olgi Odnak po spravzhnomu aktivne osvoyennya teritoriyi Frankivskogo rajonu rozpochalosya lishe u 1960 70 ti roki koli vzdovzh vulici Artema nini Volodimira Velikogo bulo rozbudovano kompleks p yati i dev yatipoverhovih zhitlovih budivel a na perehresti z vul Strijskoyu budivlyu vidavnictva Vilna Ukrayina U 1966 roci na suchasnij vulici Trolejbusnij z yavilosya she odne komunalne pidpriyemstvo yake viznachaye rozvitok vsogo mista Lvivelektrotrans Zadlya rozvitku novogo mikrorajonu znishuvalisya stari cvintari zokrema u 1970 h rokah buv likvidovanij Vodnochas u 70 h rokah XX stolittya prodovzhilos ozelenennya ciyeyi chastini Lvova poruch iz vuliceyu Artema nini Volodimira Velikogo bulo zakladeno park Gorihovij gaj Primitnoyu budivleyu 80 h rokiv minulogo stolittya stav zbudovanij na rozi vulic Volodimira Velikogo ta Knyagini Olgi CUM Lviv yakij v narodi otrimav nazvu Novij CUM Starij CUM TC Magnus U 1980 h rokah prodovzhilasya zabudova vulic Naukovoyi ta Knyagini Olgi ostannyu rozshirili dlya tramvajnoyi koliyi yaka z yednala cej rajon z centrom mista Tramvajnu koliyu cherez Naukovu mali prodovzhiti do vulici Truskaveckoyi zadlya cogo rozpochali budivnictvo mosta odnak jogo tak i ne vdalos zavershiti zaraz tam roztashovana avtostoyanka Takozh u 1980 roci chastinu vulici Naukovoyi ta suchasnoyi Simonenka z yednali z centrom za dopomogoyu trolejbusnoyi liniyi U 2012 roci trolejbusnu liniyu po vulici Naukovij prodovzhili do vulici zgodom do vul Strijskoyi U roki Nezalezhnosti Ukrayini U 90 h rokah aktivna rozbudova rajonu vulic Volodimira Velikogo Naukovoyi faktichno pripinilasya yedina znachna novobudova tih chasiv greko katolickij na vulici Vasilya Simonenka Yiyi budivnictvo rozpochalosya 12 serpnya 1990 roku koli bulo osvyacheno kamin pid novobudovu kaplichki Vlasne samu cerkvu rozpochali buduvati u veresni 1991 roku Vidkrittya ta osvyachennya hramu vidbulosya 22 grudnya 1996 roku a znachni roboti z budivnictva kaplichok dopomizhnih primishen rozpisu hramu tosho zavershilisya v 2011 roci I vzhe u 2000 h rokah na vulici Naukovij vinikli torgovelni centri roztashovani poruch supermarketi Arsen VAM ta nizka inshih Osnovni vulici ta miscevostiUmovno Frankivskij rajon mozhna podiliti na dvi chastini Persha stara chastina tyagnetsya vid vulici Banderi do zaliznichnoyi koliyi tut perevazhaye zabudova kincya XIX ta dovoyenna zabudova prestizhna malopoverhova kotedzhna zabudova vulicya Konovalcya 78 1925 za proektom Yana Novoriti Osnovnimi vulicyami v cij chastini ye Geroyiv UPA Antonovicha Saharova Kulparkivska Druga chastina Frankivskogo rajonu obmezhena chotirikutnikom vulic Volodimira Velikogo Kulparkivskoyi Naukovoyi Strijskoyi yakij peretinayetsya vuliceyu Knyagini Olgi Tut perevazhaye bagatopoverhova zabudova hrushovki a takozh budinki v stili konstruktivizmu 70 90 h rokiv minulogo stolittya V obidvoh chastinah rajonu nayavni vkraplennya najnovishoyi zabudovi 2000 h ta 2010 h rokiv Pam yatniki pam yatni miscyaVidkrittya novogo monumenta 2011 rik U Frankivskomu rajoni Lvova ne maye znachnoyi kilkosti pam yatnikiv Odnim z najvidomishih pam yatnikiv yaki tut roztashovani vidkritij 3 lipnya 2011 roku v Studentskomu parku pam yatnik znishenim lvivskim profesoram yakij vshanovuye pam yat vikladachiv lvivskih vishiv sho buli na comu misci Vuleckih pagorbah znisheni nacistami u pershi dni vijni U nich z 3 na 4 lipnya 1941 roku tut bulo rozstrilyano 45 polskih uchenih i vikladachiv Spershu pam yat profesoriv bula vshanovana tilki hrestom vstanovlenim na misci vbivstva odnak u 2011 roci zavdyaki zusillyam Lvivskoyi politehniki ta merij Lvova ta Vroclava postav monument Kultovi sporudiUGKC Cerkva svv Volodimira i Olgi vul Simonenka Poza sumnivom najbilshim hramom u Frankivskomu rajoni ye greko katolickij Sobor svyatih Volodimira ta Olgi na vulici Simonenka Kamin na misci majbutnogo hramu bulo zakladeno 12 serpnya 1990 roku voseni togo zh roku bula zvedena kaplicya a budivnictvo hramu rozpochalos u veresni 1991 roku Jogo zvedeno za proektom Mirona Vendzilovicha Hocha 22 grudnya 1996 roku vidbulos osvyachennya hramu znachni budivelni roboti j uporyadkuvannya v nomu trivali azh do 2011 roku Pri hrami diye biblioteka ryad miryanskih organizacij gurtki ta chislenni spilnoti zokrema tut provodyat svoyi zibrannya grupi Anonimnih Alkogolikiv AA ta Anonimnih Narkomaniv AN Centr hristiyanskoyi rodini Takozh na teritoriyi hramu zbudovano administrativno gospodarskij budinochok Tut rozmisheni administrativni primishennya majsternya i trapezna dlya nepovnospravnih primishennya dlya gurtkovoyi roboti hristiyanske kafe knigarnya tosho Do svyata Bogoyavlennya Gospodnogo u 2010 roci na teritoriyi hramu bulo zbudovano kaplicyu Vodosvyattya za specialnim proektom iz chasheyu vseredini dlya osvyachennya vodi ta bagatma kranikami Na vulici Volodimira Velikogo 10 a ye she odin greko katolickij hram Cerkva svyatogo Klimentiya Papi na vulici Chuprinki 70 roztashovana u primishenni kompleksu monastirya karmelitok bosih sporudzhennya yakogo rozpochalos 5 veresnya 1893 roku na Kastelivci Avtorom proektu hramu buv F Shtatc yakij pracyuvav u Kelni a pristosovuvav proekt do osoblivostej dilyanki vidatnij ukrayinskij arhitektor Ivan Levinskij Hram poterpiv pid chas polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rr bulo poshkodzheno jogo dah U mizhvoyenni roki jogo bulo ne lishe vidremontovano a j prodovzhuvalisya roboti z perebudovi ta vporyadkuvannya hramu i jogo teritoriyi 25 chervnya 1939 roku Lvivskij arhiyepiskop Boleslav Tvardovskij proviv koronaciyu ikoni Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi yepiskopskimi zolotimi koronami U veresni 1939 r pid chas nalotu nimeckoyi aviaciyi buv znishenij shpil vezhi kostelu Hocha bilshovicka vlada ne likviduvala monastir cilkom sestram zalishili lishe kilka kelij a bilshu chastinu klyashtoru peretvorili na budivlyu dlya bezdomnih ta starciv sho prizvelo do znachnoyi rujnaciyi primishen Vidpovidno do zapovitu arhiyepiskopa B Tvardovskogo pislya jogo smerti 22 listopada 1944 r urnu z jogo sercem vmurovano do stini vivtarya kostelu Na pochatku 1946 r bulo prijnyato rishennya pro viyizd sester karmelitok do Polshi 13 travnya togo zh roku vidpravili ostannyu Sluzhbu Bozhu i chernici viyihali do Peremishlya a potim do Kalisha de zbuduvali novij monastir Z soboyu sestri zabrali chudotvornu ikonu chastinu skulptur liturgichni shati nachinnya ta urnu z sercem arhiyepiskopa Dekilka skulptur peredali lvivskomu kostelu sv Antoniya Pislya vid yizdu monahin primishennya monastirya ta kostelu zajnyala chastina vnutrishnih vijsk NKVS a u 60 h rokah minulogo stolittya telefonna stanciya Pri comu bulo ponisheno ta perebudovano vnutrishni primishennya cerkvi I lishe v roki nezalezhnosti Ukrayini Ukrtelekom peredav chastinu primishen UGKC de zaraz i roztashovano hram svyatogo Klimentiya Papi Rimskogo Na vulici Zaliznyaka 11 perebuvaye she odin greko katolickij hram svyatogo Josifa obruchnika yakij obslugovuye Cyu dilyanku u 1906 roci pridbali otci yezuyiti U 1914 roci voni otrimali dozvil na sporudzhennya kaplici odnak yiyi sporudzhennya zavershilos lishe u 1927 roci Pid chas vijni yiyi bulo poshkodzheno a 21 lipnya 1949 roku bulo peredano Lvivskomu lisotehnichnomu institutu Tut rozmistivsya navchalnij korpus aktovij zal a na misci poshkodzhenoyi kaplici tancyuvalnij zal U 1991 roci rozpochavsya proces povernennya kaplici ta vsih yiyi budivel cerkvi tut oselilisya sestri monahini odnak lishe u 1995 roci Ukrayinskij derzhavnij lisotehnichnij universitet povnistyu zvilniv svyatinyu Na vulici Naukovij 23 4 u 2016 roci zbudovano She odin greko katolickij buduyetsya na vulici 31 Pri oblasnij psihiatrichnij likarni sho na vulici Kulparkivskij diye kaplicya svyatogo Josifa yakoyu opikuyetsya otec emerit Ivan Kurach Na teritoriyi Akademiyi suhoputnih vijsk na vulici Geroyiv Majdanu 32 pri centri vijskovogo kapelanstva diye hram svyatogo arhistratiga Mihayila Budivnictvo vijskovogo hramu bulo inicijovane she u 1934 roci U 1936 1937 rokah vdalosya zbuduvati kaplicyu odnak pislya vijni tut rozmistilisya lekcijni kimnati Vijskovij hram vidrodivsya lishe za chasiv nezalezhnosti Ukrayini Oskilki primishennya kaplici na toj moment bulo povnistyu perebudovane to svyashenikam viddali primishennya kolishnogo avstrijskogo vijskovogo klubu Pershe Bogosluzhinnya tut bulo provedene u 2000 roci 20 listopada 2005 roku buv osvyachenij vidnovlenij vijskovij hram Takozh u Frankivskomu rajoni poruch zi studentskimi gurtozhitkami NU Lvivska politehnika ye yakim opikuyetsya centr studentskogo kapelanstva A na vulici Prirodnij poruch iz Nacionalnim lisotehnichnim universitetom roztashovanij ishe odin studentskij hram svyatogo Volodimira UPC KP Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu predstavlena na teritoriyi Frankivskogo rajonu dvoma odnojmennimi hramami Stritennya Gospodnogo na vulici Knyagini Olgi 5 a ta Volodimira Velikogo 93 Pershij iz nih cikavij tim sho hocha ce suchasnij hram odnak vin ye derev yanim UAPC Na teritoriyi parku Bodnarivka perehrestya vulic Naukovoyi ta Strijskoyi roztashovana yaka nalezhit do Lvivskoyi yeparhiyi UAPC UPC MP Svyato Troyickij hram na vulici Antonovicha nalezhit do Lvivskoyi yeparhiyi UPC MP Sama gromada bula zareyestrovana she naprikinci 90 h rokiv minulogo stolittya odnak lishe u listopadi 2003 roku yij vdalosya pridbati odne z primishen zbankrutilogo zavodu Kineskop same na comu misci pochalosya budivnictvo hramu Teritoriyu kolishnogo cehu rozchistili vid smittya i na jogo misci zveli nevelikij hram Okrim togo pri hrami diye nedilna shkola v yakij navchayetsya do 60 ditej Bogosluzhinnya v hrami vedutsya cerkovnoslov yanskoyu movoyu Na dzvinici hramu vstanovleno 8 dzvoniv Cvintari Gorodockij cvintar Na teritoriyi Frankivskogo rajonu nemaye chinnih abo zakritih cvintariv vodnochas na teritoriyi rajonu bulo dekilka kladovish yaki ne dijshli do nashogo chasu Zokrema poruch iz Lvivskoyu oblasnoyu psihiatrichnoyu likarneyu de zaraz prohodit vul Volodimira Velikogo bulo likarnyane kladovishe Naprikinci 70 h rokiv u zv yazku z miskoyu zabudovoyu ce kladovishe likvidovano a ostanki zahoronen buli pereneseni ridnimi na inshi miski kladovisha Kolishnogo v 1925 1927 rr direktora zakladu Romana Zagulskogo likarnya perepohovala na Lichakivskomu kladovishi Na vulici Gorodockij nini ye Privokzalnij rinok yakij chastkovo zajmaye teritoriyu likvidovanogo polskoyu vladoyu v 1930 ti roki Gorodockogo cvintarya Krim cogo na vulici Strijskij kolis buv Strijskij cvintar znishenij u 70 h rokah pid chas sporudzhennya Monumentu bojovoyi slavi radyanskih Zbrojnih sil Teatri kinoteatri palaci kulturiU parku Gorihovij gaj za adresoyu vulicya Volodimira Velikogo 14 a roztashovanij kinoteatr Sokil za radyanskih chasiv vin nazivavsya Orlyonok ukr Orlyatko StadioniNa teritoriyi Frankivskogo rajonu ye chimalo stadioniv ta sportivnih sporud Sered nih roztashovanij za adresoyu vulicya Gorodocka 207 abo Sulimi 1 stadion Silmash yakij buv oblashtovanij she u mizhvoyenni roki na nomu grala polska komanda RKS ukr Robitnichij Klub Sportovij a u pislyavoyenni roki futbolnij klub Silmash Pislya togo yak klub peremig u chempionati ta kubku oblasti vin zdobuv pravo grati u klasi B chempionatu Radyanskogo Soyuzu Desho zgodom na bazi cogo klubu bulo stvoreno FK Karpati Vid svoyih poperednikiv lvivski Karpati uspadkuvali smugastu bilo zelenu formu Na stadioni Dinamo sho na vulici Volodimira Yaneva bichna vulicya na pochatku vul Volodimira Velikogo ST Dinamo provodit zmagannya z oficerskogo triborstva kulovoyi strilbi mini futbolu legkoyi atletiki ta girovogo sportu Na bazi sportivnogo kompleksu Dinamo rozmisheni suchasnij trizalnij kompleks vazhka atletika borotba luchnij tir mini futbolnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam 15 tenisnih kortiv futbolne pole z l a dorizhkami lukove strilbishe Na teritoriyi Frankivskogo rajonu ye Lvivske derzhavne uchilishe fizichnoyi kulturi yake maye vlasnu sportivnu bazu Vlasni stadioni takozh mayut inshi vishi navchalni zakladi yaki roztashovani na teritoriyi Frankivskogo rajonu Akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo Nacionalnij lisotehnichnij universitet Okrim togo na vulici Melnika roztashovanij stadion ta Lvivskij akvapark Plyazh Odna z najbilshih sportivnih sporud ne lishe v rajoni a j u vsomu Lvovi kompleks vodnih vidiv sportu Akvapark buv zbudovanij u chervni 1985 roku U kompleksi rozmistivsya 50 metrovij sportivnij basejn v yakomu trenuvalisya stribuni u vodu grupi sinhronnogo plavannya plavci SK Dinamo Trudovi Rezervi Avangard Lokomotiv U 2002 roci kompleks perejshov na novu formu vlasnosti Zakrite akcionerne tovaristvo Pislya rekonstruktivnih ta budivelnih robit u serpni 2008 roku vidbulosya vidkrittya odnogo z najbilshih kritih akvaparkiv Ukrayini Akvapark PLYaZh ce pershij u Lvovi kompleks yakij poyednuye v sobi rozvazhalnij sportivnij ta ozdorovchij vidpochinok Zagalna plosha cogo kompleksu stanovit 13 5 tis m z nih 8 5 tis m zajmaye sam akvapark ta fitnes centr Navchalni zakladiNa teritoriyi Frankivskogo rajonu Lvova roztashovano nizku vishih navchalnih zakladiv yak derzhavnoyi tak i privatnoyi formi vlasnosti Okrim togo tut ye chimalo serednih specializovanih profesijnih zakladiv rozvinuta merezha serednih zagalnoosvitnih shkil Odin z osnovnih navchalnih zakladiv Lvova yakij roztashovanij u Frankivskomu rajoni Lvova Akademiya suhoputnih vijsk imeni Petra Sagajdachnogo Navchalnij zaklad bulo zasnovano she u 1899 roci yak shkola kadetiv pihoti vidtodi vin gotuvav oficerski kadri dlya avstro ugorskoyi polskoyi radyanskoyi ta ukrayinskoyi armiyi Navchalnij zaklad protyagom svoyeyi istoriyi neodnorazovo minyav svoyu vijskovu specializaciyu ta nazvu Deyakij chas vin perebuvav u skladi NU Lvivska politehnika odnak z 1 veresnya 2009 roku znovu stav samostijnim navchalnim zakladom Golovnij navchalnij korpus Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini bulo zasnovano u 1874 roci zaraz u nomu navchayetsya blizko 7000 studentiv Universitet vklyuchaye 6 fakultetiv ta 32 kafedri Okrim togo na teritoriyi Frankivskogo rajonu roztashovani gurtozhitki Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika navchalni korpusi Lvivskogo derzhavnogo institutu novitnih tehnologij ta upravlinnya imeni V yacheslava Chornovola Lvivskij institut menedzhmentu Lvivskij medichnij institut Lvivskij universitet biznesu ta prava lvivska filiya Derzhavnogo universitetu informacijno komunikacijnih tehnologij MedicinaYak i inshi rajoni mista Lvova Frankivskij maye dobre rozvinutu yak medichnu tak i aptekovu merezhu Sho zh do medichnih ustanov to v rajoni ye yak medichni zakladi zagalnomiskogo i navit zagalno oblasnogo znachennya tak i polikliniki ta ambulatoriyi simejnoyi medicini yaki rozrahovani na nadannya medichnoyi dopomogi vinyatkovo meshkancyam rajonu chi konkretnogo mikrorajonu Na vulici Chuprinki 45 roztashovani korpusi yaka nadaye medichnu dopomogu 160 tisyacham meshkanciv Frankivskogo a takozh chastini Galickogo ta Zaliznichnogo rajoniv U nij ye 430 lizhok ta funkcionuye 7 stacionarnih viddilen terapevtichne nefrologichne pulmonologichne hirurgichne urologichne nevrologichne miskij gastroenterologichnij centr ta viddilennya anesteziologiyi ta intensivnoyi terapiyi ye poliklinika dlya doroslih ta dityacha poliklinika Likarnya ye klinichnoyu bazoyu Lvivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Danila Galickogo naukovo doslidnogo institutu patologiyi krovi ta transfuzijnoyi medicini i Lvivskogo derzhavnogo medichnogo koledzhu Lvivska oblasna klinichna psihiatrichna likarnya roztashovana na vulici Kulparkivskij 95 i ye odnim z najstarishih likuvalnih zakladiv mista u 1870 roci na comu zh misci bulo rozpochato budivnictvo Domu dlya bozhevilnih a yiyi budivnictvo zavershilos u 1875 roci Na pochatku tut utrimuvali lishe hvorih odnak z rozvitkom psihiatriyi u mizhvoyenni chasi tut rozpochali i likarsku praktiku Uprodovzh svoyeyi istoriyi likarnya neodnorazovo minyala svoyu nazvu suchasna z 2006 roku Takozh uprodovzh istoriyi likarni tut z yavlyalis abo zakrivalis pevni viddilennya takozh bagato rokiv vona mala svoye pidsobne gospodarstvo Na vulici Kulparkivskij 35 ye she odna velika medichna ustanova Kardiocentr bulo stvoreno u 1995 roci u nomu ye chotiri stacionarni viddilennya na 220 lizhok zokrema 60 lizhok infarktnogo viddilennya Klinika koristaye nizku peredovih medichnih tehnologij osoblivo aktivno vona pracyuye nad problemoyu likuvannya infarktu miokardu Na vulici Kotlyarevskogo 53 a roztashovano pershij v Ukrayini ta yedinij u Lvivskij oblasti gospis komunalnu misku likarnyu osnovne priznachennya yakoyi doglyad za nevilikovno hvorimi Ideya stvorennya gospisu bula zakladena do programi Ukrayinskogo miloserdya i zdorov ya she v 1989 roci Nim zacikavilasya dopomogova sluzhba Maltijskogo ordenu yaka podaruvala Lvovu chastinu likarnyanogo obladnannya Zavdyaki rozuminnyu i spriyannyu miskoyi administraciyi buv vidilenij budinok kolishnoyi dityachoyi likarni v yakomu zrobili kapitalnij remont iz metoyu stvorennya maksimalno komfortnih umov dlya vazhkoyi kategoriyi hvorih Sam gospis bulo vidkrito u berezni 1997 roku Vin rozrahovanij na stacionar 30 lizhok Jogo zavdannyam ye stvorennya optimalnoyi yakosti zhittya v umovah vazhkoyi hvorobi polegshennya bezmezhnih strazhdan lyudini yiyi bolyu KLML Hospis diye na pidstavi Statutu likarni ta Licenziyi na medichnu praktiku Okrim togo na teritoriyi Frankivskogo rajonu roztashovani Lvivska oblasna likarnya pozalegenevih form tuberkulozu oblasnij likarsko fizkulturnij dispanser oblasnij shkirvenerologichnij dispanser Takozh ye ryad poliklinik poliklinichni viddilennya 3 yi 5 yi ta 10 yi miskih likaren poliklinika psihiatrichnoyi likarni nizka dityachih poliklinik najbilshoyu poliklinikoyu v rajoni ye 2 ga miska poliklinika yaka roztashovana na vulici Simonenka ParkiFrankivskij rajon maye dekilka nevelikih parkiv yak u starij chastini rajonu tak i v novij Na perehresti vulic Naukovoyi ta Strijskoyi roztashovanij nevelikij park plosheyu 5 8 ga yakij nazivayetsya Bodnarivka same tak nazivayetsya i cya chastina Lvova Park bulo zakladeno u 60 h rokah minulogo stolittya pid nazvoyu 50 richchya Zhovtnya U 70 h rokah minulogo stolittya tut bulo vstanovleno spisanij litak An 10 v yakomu roztashovuvavsya kinoteatr Litak U 2010 2011 roci bulo zrobleno rekonstrukciyu parku zrobleno osvitlennya vstanovleno lavochki dityachij majdanchik Prikrasoyu parkoyu ye yaka nalezhit do Lvivskoyi yeparhiyi UAPC Najbilshim parkom u Frankivskomu rajoni ye Gorihovij gaj odnak problema v tomu sho vin ne ye sucilnim masivom priblizno poseredini jogo rozdilyaye majzhe navpil zaliznicya Lviv Chernivci 12 kvitnya 2009 roku LMR svoyeyu uhvaloyu zatverdila mezhi parku Gorihovij gaj 35 8631 ga pri comu voni skladayutsya iz troh dilyanok plosheyu 2 427 ga 15 2624 ga ta 18 1737 ga Ozero v Gorihovomu gayu Gorihovij gaj rozpochinayetsya navproti budinku Podatkovoyi administraciyi bilya studentskih gurtozhitkiv Lvivskoyi politehniki i dali vid vulici Saharova vzdovzh vulici Bojkivskoyi i do zhitlovoyi zabudovi vulic Volodimira Velikogo ta Knyagini Olgi Na teritoriyi parku roztashovano dva ozera shopravda odne z nih visihaye a takozh de pochinayetsya potik Vulka pritoka Poltvi Takozh na teritoriyi parku ye kinoteatr Sokil kolishnye Orlyatko Park perebuvaye u kritichnomu stani i ye silno zasmichenim Nazva parku pohodit vid chislennih gorihiv yaki tut rostut She odin park u starij chastini Frankivskogo rajonu Studentskij park nazva yakogo pohodit vid roztashovanih poruch studentskih gurtozhitkiv NU Lvivska politehnika park roztashovanij na shilah Vuleckih pagorbiv mizh vulicyami Boj Zhelenskogo ta Saharova Zagalna plosha zelenoyi zoni 15 gektariv odnak u mezhah parku lishe 6 gektariv Park vidomij tim sho same tut u lipni 1941 roku nacistami bulo rozstrilyano lvivskih profesoriv u pam yat pro ce tut vstanovleno znak Stara chastina Frankivskogo rajonu bagata na zeleni zoni odna z nih Botanichnij sad Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini Vin buv zasnovanij u 1954 roci yak dendropark 22 lyutogo 1991 roku postanovoyu KMU dendroparku nadano status Derzhavnogo botanichnogo sadu Usogo tut roste 200 sortiv derev ta chagarnikiv vin vhodit do mizhnarodnogo soyuzu Botanichnih sadiv Jogo plosha 10 8 gektariv Na teritoriyi samogo dendroparku zbereglosya stare derevo yasena zvichajnogo vik yakogo ocinyuyetsya v 180 rokiv Ci zalishki kolishnih lisiv dayut mozhlivist zrobiti visnovki sho v rajoni rozmishennya dendrariyu prirodnij landshaft v minulomu formuvali bukovi chi dubovo bukovi lisi po obidva boki vid potoku yakij tik vid sho buli bilya ninishnogo Parku kulturi Botanichnij sad okrim navchalnoyi meti sluguye dlya zabezpechennya aklimatizaciyi ta vvedennya v kulturu ridkisnih cinnih abo roslin na mezhi zniknennya U 1995 roci rishennyam Lvivskoyi miskoyi radi Botanichnomu sadu do postijnogo koristuvannya bulo peredano zemelnu dilyanku plosheyu 3 35 ga de zaraz funkcionuye rozsadnik derevno chagarnikovih roslin Nedaleko vid Botanichnogo sadu lisotehnichnogo universitetu ye park Piskovi ozera Vin roztashovanij na vulici u miscevosti prestizhnoyi zabudovi Na Bajkah Zagalna plosha parku 5 8 gektariv u jogo centri perebuvayut dva nevelichkih stavki z yednani mizh soboyu Pishani ozera yihnya plosha 2 4 gektari Park vidigraye znachnu rekreacijnu rol Sam park oblashtovanij u 1960 ti roki na misci kolishnih pishanih kar yeriv vlasne zvidsi i jogo nazva U radyanski chasi park ta ozera nazivali Altajskimi vid radyanskoyi nazvi vulici Gordinskogo Suchasnu nazvu park otrimav na pochatku 1990 h rokiv minulogo stolittya Ureshti naprikinci vulici Konovalcya roztashovanij nevelikij Kulparkivskij skver yakij zaklali u 1950 h rokah Spershu vin nazivavsya Park geologiv VodojmiU Frankivskomu rajoni roztashovano dekilka nevelikih stavkiv znachna chastina z nih nayavni u parkah Piskovi Ozera roztashovani v odnojmennomu parku mizh vulicyami Konovalcya ta Chuprinki u m Lvovi Shtuchnogo pohodzhennya Skladayutsya z dvoh samostijnih chastin pivnichnoyi j pivdennoyi sho spolucheni mizh soboyu shtuchnoyu protokoyu Pivnichne ozero maye dovzhinu 180 m shirinu 50 m Glibina ozera do 1 5 m Pivdenne ozero shtuchnogo pohodzhennya Dovzhina ozera 150 m shirina 100 m glibina do 1 5 m Plosha ozer 2 4 ga Utim za danimi doslidnika Lvova Irini Kotlobulatovoyi u cij chastini vulici Konovalcya buv stavok Franca nazvanij na chest vlasnika cih zemel Yuzefa Franca cya teritoriya tak i nazivalas Francivka Vlasne na misci cih staviv i utvorilisya suchasni Piskovi ozera Dva nevelikih stavki roztashovani na pochatku vulici Volodimira Velikogo za adresoyu Volodimira Velikogo 2 plosheyu 0 89 ga ta Volodimira Velikogo 14 plosheyu 1 91 ga Stavki ne mayut vlasnoyi nazvi Nevelikij stavok ye na perehresti Naukovoyi Strijskoyi v yakomu vodyatsya karasi shuki okuni Dva ozera v parku Gorihovij gaj perebuvayut u zagrozlivomu stani odne z nih povilno visihaye tomu j vtrachayut svoye znachennya yak rekreacijni Vodnochas situaciyeyu perejnyalis ekologichni organizaciyi yaki iniciyuyut akciyi z ochishennya priberezhnoyi teritoriyi U nabagato krashomu stani nevelike ozero mizh vulicyami Simonenka Volodimira Velikogo ta Naukovoyu hocha i stavok perebuvaye mizh shilnoyu zabudovoyu Vin ye centrom vidpochinkovoyi zoni u comu mikrorajoni v ozeri navit plavaye para lebediv Z dzherel poblizu vulici Volodimira Velikogo pochinayetsya odna z pritok Poltvi Dali vin teche pid vuliceyu Saharova ta povertaye na vulicyu Vitovskogo Na pochatku vulici Strijskoyi vin z yednuyetsya iz richkoyu Zalizna Voda ta utvoryuye richku Soroku yaka bilya prospektu Shevchenka vlivayetsya do Poltvi Shopravda usi ci richki ye pid zemleyu Svogo chasu Vuleckij potik buv povnovodnim ta utvoryuvav na svoyemu shlyahu dekilka staviv z nih do nashih chasiv zberigsya tilki odin na jogo misci oblashtovano sportivnij kompleks Medik TransportZaliznichnij transport Hocha teritoriyeyu Frankivskogo rajonu prohodit zaliznichna liniya Lviv Chernivci na teritoriyi rajonu roztashovano lishe zupinkovij punkt Vulicya Konovalcya de zupinyayutsya okremi dizel poyizdi Hodorivskogo napryamku Sam zupinkovij punkt bulo zbudovano u 1994 roci koli u Lvovi zdijsnili pershu sprobu zapustiti miskij elektropotyag Lviv Sihiv Todi zh bulo elektrifikovanu cyu chastinu zaliznichnogo shlyahu Drugu sprobu zaprovaditi miskij elektropotyag bulo zdijsneno u grudni 2009 roku koli u Lvovi pochav kursuvati miskij rejkovij elektropotyag Sihiv Pidzamche Odnak za slovami doslidnika Lvova Igorya Melnika nayavnist poblizu zupinkovogo punktu malenkogo budinochka svidchit sho zupinka potyagiv bula tut ishe na pochatku XX stolittya Avtostanciyi Na teritoriyi Frankivskogo rajonu nemaye avtostancij primiskogo chi dalekogo spoluchennya Avtobusi marshrutni taksi Frankivskij rajon maye dobre rozvinutu merezhu linij marshrutnih taksi yaka ye chastinoyu zagalnolvivskoyi transportnoyi merezhi Usi osnovni vulici ta ob yekti rajonu mayut transportne spoluchennya z inshimi chastinami mista Tramvayi Persha tramvajna koliya bula prokladena u 1895 roci po todishnij vulici Leona Sapegi Stepana Banderi a vzhe u 1907 roci tramvajna koliya projshla vulicyami Krizhovoyu Chuprinki ta 29 listopada Konovalcya She odna tramvajna liniya z yavilas u 1931 roci na vulici Na Bajkah Kiyivska Hocha u dovoyennomu Lvovi bula dobre rozvinuta tramvajna merezha odnak na teritoriyi Frankivskogo rajonu vona rozvinulas uzhe v povoyenni roki U 1952 roci v suchasnij konfiguraciyi z yavivsya tramvaj N2 Nastupnim etapom u rozvitkovi tramvajnoyi merezhi stav 1988 rik todi tramvajna koliya bula prokladena vulicyami Saharova ta Knyagini Olgi vidtodi transportne spoluchennya znachnoyi chastini Frankivskogo rajonu z centrom mista zdijsnyuyetsya za dopomogoyu tramvajnogo marshrutu N3 U 1989 roci jogo dopovniv tramvaj N5 yakij z yednuye vulici Naukovu Knyagini Olgi iz vuliceyu Zamarstinivskoyu Trolejbusi Dlya Frankivskogo rajonu pritamanna dobre rozvinuta trolejbusna merezha yaku tut pochali rozbudovuvati she u 1955 roci todi trolejbusnij marshrut N4 z yednav avtobusnij zavod cherez vulicyu Strijsku iz plosheyu Mickevicha a trolejbusnij marshrut N5 z yednav 7 j kilometr vulici Strijskoyi iz toyu taki zh plosheyu Mickevicha Utim viznachalnim dlya rozvitku trolejbusnoyi merezhi stav 1966 rik todi na vulici Trolejbusnij bulo zbudovano trolejbusne depo vono tam ye j dosi Takozh togo roku bulo vidkrito trolejbusnij marshrut N9 yakij z yednav centr cherez vulicyu Turgenyeva Geroyiv UPA z Okruzhnoyu Uzhe v 1972 roci trolejbusna merezha z yavilas na vulici Artema Volodimira Velikogo yakoyu pochav kursuvati trolejbus N3 U 1980 roci z yavilasya she odna trolejbusna liniya po vulici Kulparkivskij do Naukovoyi U 2012 roci cyu trolejbusnu liniyu bulo prodovzheno majzhe po vsij vulici Naukovij do perehrestya z vuliceyu Akademika Pidstrigacha Rinki j torgivlyaViglyad na Privokzalnij rinok z vulici Gorodockoyi U Frankivskomu rajoni predstavleno vsi osnovni torgovelni merezhi yak produktovimi tovarami tak i merezhi pobutovoyi tehniki riznomanitnih spozhivchih tovariv yaki pracyuyut u Lvovi Tak samo v rajoni dobre rozvinuta torgovelna merezha nevelikih ta serednih kramnic Vodnochas u rajoni ye dekilka misc de koncentruyutsya torgovelni merezhi Persha z nih privokzalna chastina rajonu Same tut ye tretij za rozmirami produktovo rechovij rinok mista Privokzalnij Vin zajmaye okremij kvartal obmezhenij vulicyami Gorodockoyu ta Alli Gorskoyi Takozh chastina torgovelnih ryadiv nayavna na ploshi Lipnevij Rinok roztashovano na misci likvidovanogo u 1930 h rokah minulogo stolittya Gorodeckogo kladovisha Plosha rinku stanovit 1 7 gektari Okrim togo poruch roztashovano torgovelnij kompleks zagalnoyu plosheyu 10 670 metriv kvadratnih Rinok maye nadzvichajno vdale roztashuvannya adzhe roztashovanij navproti primiskogo zaliznichnogo vokzalu ta nedaleko vid Golovnogo zaliznichnogo vokzalu Poruch iz Privokzalnim rinkom nayavnij torgovelnij centr Skrinya yakij bulo vidkrito u lipni 2006 roku Ce 4 poverhova budivlya zagalnoyu plosheyu 8300 m ta torgovelnoyu 5900 m de provoditsya torgivlya riznomanitnimi promislovimi tovarami She odnim velikim torgovelnim centrom rajonu ye yakij roztashovanij na vulici Volodimira Velikogo Sered lviv yan vin vidomij takozh pid neoficijnoyu nazvoyu Novij CUM Jogo bulo zbudovano naprikinci 80 h rokiv minulogo stolittya i na svij chas vin buv najbilshim universalnim magazinom v Ukrayini Poruch z univermagom roztashovano mini rinok za adresoyu vul Knyagini Olgi 112 She odnim miscem zoseredzhennya torgovelnih merezh ye serednya chastina vulici Naukovoyi de perebuvaye nizka velikih supermarketiv yak prodovolchoyi grupi tak i supermarketiv pobutovoyi tehniki ta elektroniki Na vulici Kulparkivskij 226 A sporudzheno najbilshij u Zahidnij Ukrayini torgovo rozvazhalnij kompleks Victoria Gardens Ce tripoverhova budivlya z promizhnim yarusom mizh drugim i tretim poverhami obladnanim pid ofisni primishennya Zagalna plosha torgovo rozvazhalnogo centru skladaye 102 000 m Vidkrivsya vin 29 zhovtnya 2016 roku PromislovistFrankivskij rajon u znachnij miri ominula povoyenna industrializaciya odrazu pislya vijni tut ne provodilisya veliki budivelni roboti Popri ce v rajoni ye dekilka velikih pidpriyemstv yaki viznachayut promislove oblichchya mista Shopravda znachna chastina kolishnih radyanskih pidpriyemstv tak i ne zumila pristosuvatisya do rinkovih umov tozh voni abo vzagali zbankrutuvali abo led led zhivotiyut Odnim z velikih pidpriyemstv yakim vdalos perezhiti ekonomichnu krizu 90 h rokiv minulogo stolittya ye yakij roztashovanij za adresoyu vulicya Strijska 108 Takozh na vulici Strijskij 202 ye Odne z ne bagatoh derzhavnih pidpriyemstv u misti DP roztashovane za adresoyu vulicya Strijska 48 Pidpriyemstvo bulo zasnovano u 1945 roci i zaraz vono ye golovnim virobnikom v Ukrayini ta v krayinah SND priladiv kontrolyu avtomatichnogo regulyuvannya vimiryuvannya ta reyestraciyi riznih fizichnih velichin Pidpriyemstvo zajmaye ploshu 5 46 gektariv z nih budivli 3 6 gektari zagalna chiselnist pracivnikiv 1600 cholovik Na vulici Naukovij 3 roztashovani korpusi PAT NVO Pidpriyemstvo bulo stvorene u 1956 roci ce bulo pershe pidpriyemstvo v SRSR yake faktichno z nulya stvorilo ta rozvivalo shkolu vitchiznyanoyi promislovoyi termometriyi Za chasiv nezalezhnosti Ukrayini pidpriyemstvo prodovzhilo vipusk promislovih termometriv okrim togo rozpochalo vipusk priladiv obliku tepla vimiryuvannya ta regulyuvannya vologosti povitrya Tehnologichni mozhlivosti pidpriyemstva dozvolyayut viroblyati priladi dlya kontrolyu temperaturi vid minus 271 do plyus 4000 gradusiv Odnim z najbilshih pidpriyemstv rajonu ye Okrim togo v rajoni ye she dekilka pidpriyemstv chastina z nih yak VAT Lvivsilmash Kineskop faktichno ye vtrachenimi Informacijni tehnologiyiU 2009 roci KPMG odna z najvidomishih mizhnarodnih auditorskih kompanij vnesla Lviv do spisku 30 najpotencialnishih mist svitu z rozvitku informacijnih tehnologij U Frankivskomu rajoni rozmisheni ofisni budivli IT kompanij yak ot SoftServe z ofisom na vulici Volodimira Velikogo 52 ta kompaktno rozmishenimi chotirma ofisami na vulicyah Geroyiv UPA ta Fedkovicha ELEKS na vulici Naukovij 7g na vulici Naukovij 7b GlobalLogic na vulici Fedkovicha 60 ta inshi GalereyaAdmin korpus NLTUU na vul Chuprinki 103 arh I Levinskij Zhitlovij budinok na vul Chuprinki 60 arh I Levinskij Zhitlovij budinok na vul Kotlyarevskogo 25 arh I Levinskij Zhitlovij budinok na vul Chuprinki 11 a arh I Levinskij Cerkva svyatogo Klimentiya Papi Rimskogo vul Chuprinki 70 Vulicya Generala Chuprinki Park BodnarivkaPrimitkiZvit pro robotu Frankivskoyi rajonnoyi administraciyi za 2021 rik Pro perejmenuvannya Radyanskogo rajonu mista Lvova vid 03 02 1993 2987 XII zakon3 rada gov ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Golovne upravlinnya statistiki u Lvivskij oblasti www lv ukrstat gov ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi 1991 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi 1991 djvu Drukovana literatura Procitovano 2 lyutogo 2017 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah Procitovano 2 lyutogo 2017 Lviv Turistichnij putivnik Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy www asv gov ua Procitovano 2 lyutogo 2017 www lvivguide info Arhiv originalu za 7 grudnya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2017 Tregubova T O Mih R M Lviv Arhitekturno istorichnij naris www twirpx com Procitovano 2 lyutogo 2017 Shkola 10 Golovna storinka shkola10 at ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivskij zagalnoosvitnij shkoli 10 prisvoyili im ya sv Mariyi Magdaleni Magdusya odna z najdavnishih shkil u Lvovi Arhitektura Lvova kincya HIH pochatku HH stolit spadshina Ivana Levinskogo ta jogo firmi www map lviv ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Mapi Google Mapi Google Procitovano 2 lyutogo 2017 www apriori lviv ua ukr s 306 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka www cdvr org ua uk ua Arhiv originalu za 8 lipnya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2017 Tyurma na Lonckogo Nacionalnij muzej memorial zhertv okupacijnih rezhimiv www lonckoho lviv ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www lvivtrans net Arhiv originalu za 18 listopada 2010 Procitovano 2 lyutogo 2017 2 tramvaj vul Pasichna vul Konovalcya shema ruhu ta GPS dani Lviv Procitovano 2 lyutogo 2017 U mizhvoyennomu Lvovi bulo 15 stadioniv Chi vsi zbereglis 4 veresnya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2017 http www asv gov ua nltu edu ua uk ua Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 KAZN PROFESORoW LWOWSKICH W LIPCU 1941 ROKU www lwow home pl Procitovano 2 lyutogo 2017 Ubivstvo polskih uchenih u Lvovi v lipni 1941 roku fakti mifi Istorichna pravda Procitovano 2 lyutogo 2017 DP Lvivprilad Wikimapia wikimapia org ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivskij zavod Kineskop unikalni foto 1954 roku Fotografiyi starogo Lvova ukr 16 listopada 2014 Procitovano 2 lyutogo 2017 User Super thermo lviv ua uk ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Altajski ozera abo pershij sportivno bigovij park v Ukrayini Fotografiyi starogo Lvova ukr 21 chervnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2017 Vul Volodimira Velikogo 02 poligrafichnij kombinat Vilna Ukrayina www lvivcenter org ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www pohlyad com ukr Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Torgovij centr Lviv CUM vul Kn Olgi Torgovi centri Lvova Novobudovy com novobudovy com uk ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Starij CUM teper Torgovij centr MAGNUS Spilnota nebajduzhih Lviv ce nasha kulturna spadshina lviv ridne net ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www tourist lviv ua Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2017 www lvivbest com ukr Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 viochurch lviv ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 www viochurch lviv ua Arhiv originalu za 4 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 viochurch lviv ua Arhiv originalu za 24 travnya 2018 Procitovano 2 lyutogo 2017 Torgovij centr VAM m Lviv vul Naukova Torgovi centri Lvova Novobudovy com novobudovy com uk ua Procitovano 2 lyutogo 2017 viochurch lviv ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Anonimni alkogoliki j narkomani www aa lviv ua Procitovano 2 lyutogo 2017 www viochurch lviv ua Arhiv originalu za 4 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivska miska rada ukr Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Hram Svyatogo Klimentiya Papi Golovna storinka clyment church at ua Procitovano 2 lyutogo 2017 sestrymyloserdja blogspot com Arhiv originalu za 1 lyutogo 2015 Procitovano 2 lyutogo 2017 Hram svyatogo Josifa m Lviv vul Zaliznyaka 11 na mapi www dlab com ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Zgromadzhennya Sester Miloserdya Svyatogo Vinkentiya UGKC Procitovano 2 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Mitropolit Igor osvyativ hram Vozdvizhennya Chesnogo i Zhivotvoryashogo Hresta u m Lvovi Katolickij Oglyadach Procitovano 2 lyutogo 2017 Hram Rizdva sv Ivana Hrestitelya m Lviv vul Kobilici 31 na mapi www dlab com ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivska miska rada uk ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 kapelanstvo org ua ukr Arhiv originalu za 10 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2017 Cerkva Arhistratiga Mihayila Wikimapia wikimapia org ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Golovna Kapelanstvo www kapelanstvo com ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Studentskij hram Blazhennogo svyashennomuchenika Oleksiya Zarickogo Kapelanstvo kapelanstvo info Procitovano 2 lyutogo 2017 UGKC www ugcc lviv ua Procitovano 2 lyutogo 2017 www 3dmaps com ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 nltu edu ua uk ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivska miska rada uk ua Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Kinoteatr Sokil LvivOnline afisha podij Lvova ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www fckarpaty lviv ua Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2017 ST Dinamo www dynamo lviv com Procitovano 2 lyutogo 2017 UFK Lvivske derzhavne uchilishe fizichnoyi kulturi www ufk lviv ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Golovna Akvapark PLYaZh Akvapark PLYaZh ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www 5mkpolyklinika lviv ua uk ua Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivska oblasna derzhavna klinichna psihiatrichna likarnya www guoz lviv ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Merezha medichnih zakladiv www guoz lviv ua Procitovano 2 lyutogo 2017 www sites google com Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Likarni dityachi klinichni likarni Lviv Dlab www dlab com ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Svv muchenikiv Borisa i Gliba Procitovano 2 lyutogo 2017 Visokij zamok online Golovna Visokij zamok online ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 U Lvovi zatverdzheno mezhi parku Gorihovij gaj www zik ua ua Procitovano 2 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lvova 29 serpnya 2015 Gorihovij gaj abo ozerna oaza Lvova ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 U Lvovi vidkrili pam yatnik rozstrilyanim nacistami naukovcyam Procitovano 2 lyutogo 2017 Botanichnij sad zagalnoderzhavnogo znachennya Nacionalnogo lisotehnichnogo universitetu Ukrayini botsad nltu edu ua uk ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Kulparkivskij skver www mapyourinfo com Procitovano 2 lyutogo 2017 nedostupne posilannya z veresnya 2019 Razom GO www together lviv ua Arhiv originalu za 28 lipnya 2013 Procitovano 2 lyutogo 2017 Misce de viruye zhittya Lviv za mezhami turistichnih putivnikiv zaxid net Procitovano 2 lyutogo 2017 www ltdaily info ukr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 http www pohlyad com index php id 30 amp no cache 1 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Vul Gorbachevskogo 24 sportivnij kompleks Medik www lvivcenter org ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www vox populi com ua Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 2 lyutogo 2017 120 rokiv lvivskogo tramvayu Zbruch Procitovano 2 lyutogo 2017 www ct lviv ua ukr Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 2 lyutogo 2017 lviv travel angl Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Rinki optovi produktovi avtomobilni Lviv Dlab www dlab com ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Skrinya torgovij centr Lviv www skrynya lviv ua uk ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Supermarketi elektroniki budivelni dityachi Lviv Dlab www dlab com ua ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivskij kameneobrobnij zavod Kamenyar lvivskiy kameneobrobniy zavod kamenyar business guide com ua Procitovano 2 lyutogo 2017 Lvivskij Priladobudivnij Zavod Priladi vimiryuvalni ta reyestruvalni Lvivskij Priladobudivnij Zavod ukr Procitovano 2 lyutogo 2017 www thermo lviv ua uk ua Arhiv originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Podiyi 2009 roku sho zminili Lviv 2010 01 03 u Wayback Machine Oficijnij portal Lvivskoyi miskoyi radi

Дата публікації:
Топ