Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казимир Бартель (пол. Kazimierz Bartel; 3 березня 1882, Львів, Австро-Угорщина — 26 липня 1941, Львів, Третій Рейх) — польський математик і політик, неодноразовий прем'єр-міністр Польщі.
| Казимир Бартель пол. Kazimierz Bartel | |
|---|---|
| пол. Kazimierz Wladyslaw Bartel | |
 пол. Kazimierz Bartel | |
| 1919 — 1925 | |
| Президент | Юзеф Пілсудський |
| Прем'єр-міністр Польщі | |
| 15 травня 1926 — 15 березня 1930 | |
| Президент | Ігнацій Мосцицький |
| | |
| Народився | 3 березня 1882 Львів, Королівство Галичини та Володимирії |
| Помер | 26 липня 1941 (59 років) Львів |
| Похований | Личаківський цвинтар |
| Відомий як | математик, політик, викладач університету |
| Місце роботи | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Країна |  Польська Республіка Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Освіта | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» (1907)[1] і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1909) |
| Політична партія | Безпартійний блок співпраці з урядом і Польська народна партія «Визволення» |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди |         |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Починав учнем слюсаря. У 16 років розпочав навчання в гімназії, склав екстерном іспит на атестат зрілості.
1907 — закінчив Львівську політехніку (інженерне відділення) з відзнакою. Залишився в інституті асистентом з нарисної геометрії.
1911 — доктор філософії, доцент, завідувач кафедри.
1912 — професор геометрії у Львівській політехнічній школі.
1918 — під час польсько-української війни був у складі команди польського панцерного потягу, який брав участь у боях за залізничний вокзал у Львові.
1919 — командувач польських залізничних військ під час боїв з УГА за Львів.
1919—1925 — міністр залізниць Польщі.
На посаді прем'єр-міністра
15 травня 1926 призначений на посаду прем'єр-міністра. Заявив, що залишатиметься главою уряду лише до виборів нового президента. 16 травня 1926 прем'єр Бартель виступив із заявою, в якій сформулював основні положення своєї політики. Він сказав, що кабінет прийшов до влади, відповідно до закону, без шкоди для конституційного порядку. Також закликав до збереження миру, до працьовитості й відданості Батьківщині. Водночас обіцяв зняти з посад людей некомпетентних і корумпованих. Як на свій моральний авторитет вказав на особу Юзефа Пілсудського, який мав давати прем'єр-міністру керівні вказівки щодо політичної лінії.
Саме Бартель запропонував Пілсудському кандидатуру Ігнація Мосцицького (також професора Львівської політехніки), на пост глави держави. Уряд Бартеля був дуже активним, збираючись що два дні, а іноді щодня.
8 червня 1926 — через три дні після пропозиції щодо Мосцицького було сформовано другий уряд Бартеля. Того ж дня Пілсудський скерував голові кабінету листа з умовами, за яких він прийме рішення про повернення в уряд. Він запропонував відновити декрет про організацію вищих військових властей від 7 січня 1921 року (який давав можливість управління військовим відомствам без контролю з боку уряду і сейму). 9 червня 1926 уряд відновив декрет на своєму першому засіданні, водночас ухваливши резолюцію про розширення повноважень президента. Прем'єр Бартель намагався поліпшити становище польських євреїв. Його уряди розробили зміни до законодавства, спрямовані на усунення обмежень, створених для євреїв за російської царської влади. Кабінет Бартеля оголосив, що він проти Numerus Clausus, а 1927 року прем'єр-міністр домігся прийняття закону про офіційне визнання єврейської громади. Крім того, він подбав про відхилення законів, які мали характер економічних санкцій щодо євреїв (наприклад, про закриття крамниць у неділю).
2 серпня 1926 парламент прийняв поправку до конституції, що істотно посилювала роль президента — його розпорядження набували сили закону, і він міг розпустити обидві палати парламенту на прохання уряду. 20 вересня 1926 християнські демократи оголосили вотум недовіри щодо двох міністрів в уряді Бартеля. Вони були звинувачені в проведенні політичних репресій в державній адміністрації. Бартель поїхав до Пілсудського, щоби дізнатися, що робити далі. І коли пропозицію про вотум недовіри ухвалив Сейм, Бартель пішов у відставку, але Пілсудський рекомендував президентові призначити кабінет у тому ж складі. Проте черговий уряд Бартеля протримався лише 4 дні. У кабінеті Пілсудського Бартель був заступником прем'єр-міністра та міністром віросповідань і народної освіти. Пілсудський не звертав надто багато уваги на поточну роботу свого уряду, приділяючи особливу увагу військовій і зовнішній політиці. Переважно його заміняв Казимир Бартель, який також виконував роль посередника між Пілсудським і маршалом Сейму.
Після виборів у березні 1928 року Пілсудський вирішив висунути Казимира Бартеля на посаду маршала Сейму, але Сейм обрав головою Ігнація Дашинського з ППС.
Четвертий уряд Бартеля
З початком роботи нового парламенту прем'єр-міністр Юзеф Пілсудський подав у відставку, водночас вирішивши, що на його місці буде Казимир Бартель. Ця зміна була лише формальною — Бартель і так керував поточною роботи Ради Міністрів, навіть не обіймаючи офіційно відповідну посаду. 13 квітня 1929 уряд Бартеля пішов у відставку. Його замінив уряд Казимира Світальського, але вже у листопаді парламент усунув кабінет Світальського. Його наступником знову був Казимир Бартель.
П'ятий уряд Бартеля
29 грудня 1929 року Казимир Бартель став прем'єр-міністром вп'яте. Приймав цю посаду з великими сумнівами, в основному через поганий стан здоров'я (хворі нирки). Він також втомився від суперечок з сеймом. 10 січня з'явився на засіданні палати, заявив про свою готовність співпрацювати з парламентом, сказавши: « Я прийшов з доброю волею». В лютому 1930 року уряд Бартеля вніс на розгляд парламенту чотири законопроєкти в справі «військового осадництва» на «кресах», якими передбачалося, зокрема, створити новий фонд земель на потреби колонізації та ускладнити процедуру усунення тих осадників, котрі не обробляють своїх наділів. Проєкти викликали серед українців обурення й острах, що військова колонізація Галичини й Волині, розпочата на початку 20-х років, а згодом фактично згорнута через фінансовий колапс Речі Посполитої, набере нового розмаху. Спочатку Бартелю вдалося налагодити співпрацю з Сеймом, що дозволило прийняти бюджет. Але згодом відносини уряду з парламентом знову погіршились. 12 березня Бартель виступив у Сенаті з промовою, в який стверджував, що Сейм не в змозі виконати завдання, які життя сучасної держави покладає на нього. Бартель також сказав тоді, що депутат парламенту з людини, яка живе з своєї праці, часто перетворюється на людину, яка живе з посади, що тягне за собою далекі політичні наслідки.
15 березня 1930 пішов у відставку, яку прийняв президент. Незабаром після цього він також повноваження депутата парламенту.
На політичній пенсії
Ставши «політичним пенсіонером», повернувся на роботу до Львівської політехніки. Того ж року був обраний її ректором. Отримав звання доктора Honoris Causa, був обраний членом Польської академії наук.
1930—1932 — був президентом Польського математичного товариства. За цей час опублікував свої найважливіші праці, зокрема лекції про перспективу у європейському малярстві. Це було перше таке видання в світі.
1937 — призначений президентом-сенатором і виконував ці функції до початку Другої світової війни.
У вересні 1939 року під час оборони Львова від німецьких військ очолював громадянський комітет.
Після окупації Львова Радянським Союзом йому дозволили продовжити викладання в політехнічному інституті. У 1940 році він з кількома іншими політиками та професорами побував у Москві, де йому, за деякими чутками, запропонували в майбутньому очолити польський уряд. Однак за наявними свідченнями важко стверджувати, що йому справді виснули якусь політичну пропозицію. Фактом є лише підписаний видавничий договір на підготовку підручника з геометрії.
Ян Вайнштейн в одному з «Історичних Зошитів» (Париж) опублікував зміст листа, спрямованого до МЗС Третього Райху, в якому Мюллер (заступник начальника поліції безпеки та служби безпеки Райнгарда Гайдріха) повідомляв, що Бартель на початку 1941 року мав переговори з радянськими керівниками про створення польського уряду, який разом з Радянським Союзом мав оголосити війну Райху. Проте Марія Бартель, вдова екс-прем'єр-міністра, стверджувала, що її чоловік обговорював з росіянами виключно видання своєї книги «Перспектива у живопису» російською мовою.
Прем'єр-міністр польського уряду у вигнанні генерал Владислав Сікорський хотів співпрацювати з Казимиром Бартелем. Він мав намір призначити його послом у СРСР, позитивно оцінюючи позицію Бартеля в 1939—1941 роках. Сікорський вважав його одним із небагатьох людей з колишніх санаційних кіл, з ким можна було співпрацювати. Проте він не зміг знайти Бартеля в СРСР, і послом призначили Станіслава Кота.
Німецька окупація
Після німецької окупації Львова 30 червня 1941 року Бартель був заарештований 2 липня і доставлений спочатку у в'язницю гестапо на вул. Пелчинську. Там, як згадує , що знаходився поруч, ставлення до Бартеля було досить добре. Зокрема колишній прем'єр-міністр міг отримувати і відсилати листи своїй дружині і одержувати обіди з дому. Тоді Бартеля не викликали на допити і не висували жодних звинувачень проти нього. Але 21 липня його перевели до тюрми на Лонцького, де почали ставитися до нього дуже жорстоко.
Називали його прислужником жидо-комуни, а один раз, як свідчить Стефанович, гестапівець наказав Бартелю чистити чоботи українцеві з гільфсгестапо, «щоби польський професор і міністр чистив чоботи українському конюхові». Бартель був психічно надломлений і не міг зрозуміти, в чому суть всієї трагедії. Гітлерівці запропонували йому створити маріонетковий уряд окупованої Польщі. Бартель відмовився і, за особистою вказівкою Гіммлера, був розстріляний на світанку 26 липня 1941 року. Найімовірніше, його розстріляли на Янівських Пісках або на Вулецьких горбах. Як випливає з одного свідчення, у ніч проти 8 жовтня 1943 року зондеркоманда з євреїв за німецьким розпорядженням розкопала тіла убитих польських професорів у колективній могилі. У суботу 9 жовтня 1943 року, як описують очевидці, тіла склали у штабель. Люди знайшли в одязі документи і виявили, що серед убитих були професори Бартель і Тадеуш Островський. Складені в штабель тіла спалили. У наступні дні зондеркомандою попіл був просіяний і розсіяний по навколишніх полях.
Пам'ять
У 1966 році у 25-ту річницю розстрілу львівських професорів, у краківському костелі Франциска Ассізького відкрита меморіальна таблиця з іменами жертв нацизму. Поруч з нею також окремий напис на честь Казимира Бартеля.
Посилання
- Бартель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ми пам'ятаємо [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Казимир Бартель [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Скакун Р. «Пацифікація»: польські репресії 1930 року в Галичині; Ін-т історії Церкви Укр. катол. ун-ту. — Л. : Вид-во Укр. Катол. ун-ту, 2012. — С.18
- Sławomir Kalbarczyk. Kazimierz Bartel pod okupacją sowiecką we Lwowie.//Przegląd historyczny, 1991. — T. 82, zesz. 2. — S. 285—286.
- Оля Гнатюк. Відвага і страх. — К.: Дух і літера, 2015. — С. 150.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimir Bartel pol Kazimierz Bartel 3 bereznya 1882 Lviv Avstro Ugorshina 26 lipnya 1941 Lviv Tretij Rejh polskij matematik i politik neodnorazovij prem yer ministr Polshi Kazimir Bartel pol Kazimierz Bartelpol Kazimierz Wladyslaw BartelKazimir Bartel pol Kazimierz Bartel1919 1925Prezident Yuzef PilsudskijPrem yer ministr Polshi15 travnya 1926 15 bereznya 1930Prezident Ignacij MoscickijNarodivsya 3 bereznya 1882 1882 03 03 Lviv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer 26 lipnya 1941 1941 07 26 59 rokiv LvivPohovanij Lichakivskij cvintarVidomij yak matematik politik vikladach universitetuMisce roboti Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Krayina Polska Respublika Avstro UgorshinaNacionalnist polyakOsvita Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Alma mater Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 1907 1 i Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1909 Politichna partiya Bezpartijnij blok spivpraci z uryadom i Polska narodna partiya Vizvolennya Religiya katolicizmNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochinav uchnem slyusarya U 16 rokiv rozpochav navchannya v gimnaziyi sklav eksternom ispit na atestat zrilosti 1907 zakinchiv Lvivsku politehniku inzhenerne viddilennya z vidznakoyu Zalishivsya v instituti asistentom z narisnoyi geometriyi 1911 doktor filosofiyi docent zaviduvach kafedri 1912 profesor geometriyi u Lvivskij politehnichnij shkoli 1918 pid chas polsko ukrayinskoyi vijni buv u skladi komandi polskogo pancernogo potyagu yakij brav uchast u boyah za zaliznichnij vokzal u Lvovi 1919 komanduvach polskih zaliznichnih vijsk pid chas boyiv z UGA za Lviv 1919 1925 ministr zaliznic Polshi Na posadi prem yer ministra 15 travnya 1926 priznachenij na posadu prem yer ministra Zayaviv sho zalishatimetsya glavoyu uryadu lishe do viboriv novogo prezidenta 16 travnya 1926 prem yer Bartel vistupiv iz zayavoyu v yakij sformulyuvav osnovni polozhennya svoyeyi politiki Vin skazav sho kabinet prijshov do vladi vidpovidno do zakonu bez shkodi dlya konstitucijnogo poryadku Takozh zaklikav do zberezhennya miru do pracovitosti j viddanosti Batkivshini Vodnochas obicyav znyati z posad lyudej nekompetentnih i korumpovanih Yak na svij moralnij avtoritet vkazav na osobu Yuzefa Pilsudskogo yakij mav davati prem yer ministru kerivni vkazivki shodo politichnoyi liniyi Same Bartel zaproponuvav Pilsudskomu kandidaturu Ignaciya Moscickogo takozh profesora Lvivskoyi politehniki na post glavi derzhavi Uryad Bartelya buv duzhe aktivnim zbirayuchis sho dva dni a inodi shodnya 8 chervnya 1926 cherez tri dni pislya propoziciyi shodo Moscickogo bulo sformovano drugij uryad Bartelya Togo zh dnya Pilsudskij skeruvav golovi kabinetu lista z umovami za yakih vin prijme rishennya pro povernennya v uryad Vin zaproponuvav vidnoviti dekret pro organizaciyu vishih vijskovih vlastej vid 7 sichnya 1921 roku yakij davav mozhlivist upravlinnya vijskovim vidomstvam bez kontrolyu z boku uryadu i sejmu 9 chervnya 1926 uryad vidnoviv dekret na svoyemu pershomu zasidanni vodnochas uhvalivshi rezolyuciyu pro rozshirennya povnovazhen prezidenta Prem yer Bartel namagavsya polipshiti stanovishe polskih yevreyiv Jogo uryadi rozrobili zmini do zakonodavstva spryamovani na usunennya obmezhen stvorenih dlya yevreyiv za rosijskoyi carskoyi vladi Kabinet Bartelya ogolosiv sho vin proti Numerus Clausus a 1927 roku prem yer ministr domigsya prijnyattya zakonu pro oficijne viznannya yevrejskoyi gromadi Krim togo vin podbav pro vidhilennya zakoniv yaki mali harakter ekonomichnih sankcij shodo yevreyiv napriklad pro zakrittya kramnic u nedilyu 2 serpnya 1926 parlament prijnyav popravku do konstituciyi sho istotno posilyuvala rol prezidenta jogo rozporyadzhennya nabuvali sili zakonu i vin mig rozpustiti obidvi palati parlamentu na prohannya uryadu 20 veresnya 1926 hristiyanski demokrati ogolosili votum nedoviri shodo dvoh ministriv v uryadi Bartelya Voni buli zvinuvacheni v provedenni politichnih represij v derzhavnij administraciyi Bartel poyihav do Pilsudskogo shobi diznatisya sho robiti dali I koli propoziciyu pro votum nedoviri uhvaliv Sejm Bartel pishov u vidstavku ale Pilsudskij rekomenduvav prezidentovi priznachiti kabinet u tomu zh skladi Prote chergovij uryad Bartelya protrimavsya lishe 4 dni U kabineti Pilsudskogo Bartel buv zastupnikom prem yer ministra ta ministrom virospovidan i narodnoyi osviti Pilsudskij ne zvertav nadto bagato uvagi na potochnu robotu svogo uryadu pridilyayuchi osoblivu uvagu vijskovij i zovnishnij politici Perevazhno jogo zaminyav Kazimir Bartel yakij takozh vikonuvav rol poserednika mizh Pilsudskim i marshalom Sejmu Pislya viboriv u berezni 1928 roku Pilsudskij virishiv visunuti Kazimira Bartelya na posadu marshala Sejmu ale Sejm obrav golovoyu Ignaciya Dashinskogo z PPS Chetvertij uryad BartelyaZ pochatkom roboti novogo parlamentu prem yer ministr Yuzef Pilsudskij podav u vidstavku vodnochas virishivshi sho na jogo misci bude Kazimir Bartel Cya zmina bula lishe formalnoyu Bartel i tak keruvav potochnoyu roboti Radi Ministriv navit ne obijmayuchi oficijno vidpovidnu posadu 13 kvitnya 1929 uryad Bartelya pishov u vidstavku Jogo zaminiv uryad Kazimira Svitalskogo ale vzhe u listopadi parlament usunuv kabinet Svitalskogo Jogo nastupnikom znovu buv Kazimir Bartel P yatij uryad Bartelya29 grudnya 1929 roku Kazimir Bartel stav prem yer ministrom vp yate Prijmav cyu posadu z velikimi sumnivami v osnovnomu cherez poganij stan zdorov ya hvori nirki Vin takozh vtomivsya vid superechok z sejmom 10 sichnya z yavivsya na zasidanni palati zayaviv pro svoyu gotovnist spivpracyuvati z parlamentom skazavshi Ya prijshov z dobroyu voleyu V lyutomu 1930 roku uryad Bartelya vnis na rozglyad parlamentu chotiri zakonoproyekti v spravi vijskovogo osadnictva na kresah yakimi peredbachalosya zokrema stvoriti novij fond zemel na potrebi kolonizaciyi ta uskladniti proceduru usunennya tih osadnikiv kotri ne obroblyayut svoyih nadiliv Proyekti viklikali sered ukrayinciv oburennya j ostrah sho vijskova kolonizaciya Galichini j Volini rozpochata na pochatku 20 h rokiv a zgodom faktichno zgornuta cherez finansovij kolaps Rechi Pospolitoyi nabere novogo rozmahu Spochatku Bartelyu vdalosya nalagoditi spivpracyu z Sejmom sho dozvolilo prijnyati byudzhet Ale zgodom vidnosini uryadu z parlamentom znovu pogirshilis 12 bereznya Bartel vistupiv u Senati z promovoyu v yakij stverdzhuvav sho Sejm ne v zmozi vikonati zavdannya yaki zhittya suchasnoyi derzhavi pokladaye na nogo Bartel takozh skazav todi sho deputat parlamentu z lyudini yaka zhive z svoyeyi praci chasto peretvoryuyetsya na lyudinu yaka zhive z posadi sho tyagne za soboyu daleki politichni naslidki 15 bereznya 1930 pishov u vidstavku yaku prijnyav prezident Nezabarom pislya cogo vin takozh povnovazhennya deputata parlamentu Na politichnij pensiyiStavshi politichnim pensionerom povernuvsya na robotu do Lvivskoyi politehniki Togo zh roku buv obranij yiyi rektorom Otrimav zvannya doktora Honoris Causa buv obranij chlenom Polskoyi akademiyi nauk 1930 1932 buv prezidentom Polskogo matematichnogo tovaristva Za cej chas opublikuvav svoyi najvazhlivishi praci zokrema lekciyi pro perspektivu u yevropejskomu malyarstvi Ce bulo pershe take vidannya v sviti 1937 priznachenij prezidentom senatorom i vikonuvav ci funkciyi do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni U veresni 1939 roku pid chas oboroni Lvova vid nimeckih vijsk ocholyuvav gromadyanskij komitet Pislya okupaciyi Lvova Radyanskim Soyuzom jomu dozvolili prodovzhiti vikladannya v politehnichnomu instituti U 1940 roci vin z kilkoma inshimi politikami ta profesorami pobuvav u Moskvi de jomu za deyakimi chutkami zaproponuvali v majbutnomu ocholiti polskij uryad Odnak za nayavnimi svidchennyami vazhko stverdzhuvati sho jomu spravdi visnuli yakus politichnu propoziciyu Faktom ye lishe pidpisanij vidavnichij dogovir na pidgotovku pidruchnika z geometriyi Yan Vajnshtejn v odnomu z Istorichnih Zoshitiv Parizh opublikuvav zmist lista spryamovanogo do MZS Tretogo Rajhu v yakomu Myuller zastupnik nachalnika policiyi bezpeki ta sluzhbi bezpeki Rajngarda Gajdriha povidomlyav sho Bartel na pochatku 1941 roku mav peregovori z radyanskimi kerivnikami pro stvorennya polskogo uryadu yakij razom z Radyanskim Soyuzom mav ogolositi vijnu Rajhu Prote Mariya Bartel vdova eks prem yer ministra stverdzhuvala sho yiyi cholovik obgovoryuvav z rosiyanami viklyuchno vidannya svoyeyi knigi Perspektiva u zhivopisu rosijskoyu movoyu Prem yer ministr polskogo uryadu u vignanni general Vladislav Sikorskij hotiv spivpracyuvati z Kazimirom Bartelem Vin mav namir priznachiti jogo poslom u SRSR pozitivno ocinyuyuchi poziciyu Bartelya v 1939 1941 rokah Sikorskij vvazhav jogo odnim iz nebagatoh lyudej z kolishnih sanacijnih kil z kim mozhna bulo spivpracyuvati Prote vin ne zmig znajti Bartelya v SRSR i poslom priznachili Stanislava Kota Nimecka okupaciyaPislya nimeckoyi okupaciyi Lvova 30 chervnya 1941 roku Bartel buv zaareshtovanij 2 lipnya i dostavlenij spochatku u v yaznicyu gestapo na vul Pelchinsku Tam yak zgaduye sho znahodivsya poruch stavlennya do Bartelya bulo dosit dobre Zokrema kolishnij prem yer ministr mig otrimuvati i vidsilati listi svoyij druzhini i oderzhuvati obidi z domu Todi Bartelya ne viklikali na dopiti i ne visuvali zhodnih zvinuvachen proti nogo Ale 21 lipnya jogo pereveli do tyurmi na Lonckogo de pochali stavitisya do nogo duzhe zhorstoko Nazivali jogo prisluzhnikom zhido komuni a odin raz yak svidchit Stefanovich gestapivec nakazav Bartelyu chistiti choboti ukrayincevi z gilfsgestapo shobi polskij profesor i ministr chistiv choboti ukrayinskomu konyuhovi Bartel buv psihichno nadlomlenij i ne mig zrozumiti v chomu sut vsiyeyi tragediyi Gitlerivci zaproponuvali jomu stvoriti marionetkovij uryad okupovanoyi Polshi Bartel vidmovivsya i za osobistoyu vkazivkoyu Gimmlera buv rozstrilyanij na svitanku 26 lipnya 1941 roku Najimovirnishe jogo rozstrilyali na Yanivskih Piskah abo na Vuleckih gorbah Yak viplivaye z odnogo svidchennya u nich proti 8 zhovtnya 1943 roku zonderkomanda z yevreyiv za nimeckim rozporyadzhennyam rozkopala tila ubitih polskih profesoriv u kolektivnij mogili U subotu 9 zhovtnya 1943 roku yak opisuyut ochevidci tila sklali u shtabel Lyudi znajshli v odyazi dokumenti i viyavili sho sered ubitih buli profesori Bartel i Tadeush Ostrovskij Skladeni v shtabel tila spalili U nastupni dni zonderkomandoyu popil buv prosiyanij i rozsiyanij po navkolishnih polyah Pam yatU 1966 roci u 25 tu richnicyu rozstrilu lvivskih profesoriv u krakivskomu kosteli Franciska Assizkogo vidkrita memorialna tablicya z imenami zhertv nacizmu Poruch z neyu takozh okremij napis na chest Kazimira Bartelya PosilannyaBartel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mi pam yatayemo 13 listopada 2011 u Wayback Machine Kazimir Bartel 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Skakun R Pacifikaciya polski represiyi 1930 roku v Galichini In t istoriyi Cerkvi Ukr katol un tu L Vid vo Ukr Katol un tu 2012 S 18 Slawomir Kalbarczyk Kazimierz Bartel pod okupacja sowiecka we Lwowie Przeglad historyczny 1991 T 82 zesz 2 S 285 286 Olya Gnatyuk Vidvaga i strah K Duh i litera 2015 S 150