Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косте́л і монастир кармелі́тів бо́сих — бароковий комплекс монастиря Ордену кармелітів босих, зведеного в XVII столітті за міськими мурами Львова неподалік від Краківської брами. В 1990 році комплекс монастиря передано отцям студитам УГКЦ, а собор отримав назву Храм Свято́го Архистратига Миха́їла. Розташований на вул. Винниченка, 22.
| Косте́л монастиря́ кармелі́тів бо́сих | |
|---|---|
 | |
| 49°50′32″ пн. ш. 24°02′14″ сх. д. / 49.84222° пн. ш. 24.03722° сх. д.Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°02′14″ сх. д. / 49.84222° пн. ш. 24.03722° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Архітектор | , Алоїз Вондрашка, Владислав Галицький |
| Засновник | Орден босих кармелітів |
| Початок будівництва | 1634 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | бароко |
| Належність | Українська греко-католицька церква |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Винниченка, 22 |
| Епонім | Зустріч Марії та Єлизавети |
  Костел і монастир кармелітів босих (Львів) (Україна) | |
 Костел і монастир кармелітів босих у Вікісховищі | |
Історія
Перші представники ордену кармелітів босих з'явились у Львові 1613 року. Вони спорудили невеликий дерев'яний монастир із храмом на передмісті неподалік Краківської брами й річки Полтви. Пагорб поблизу міста, над східною лінією фортифікацій ченці придбали у Івана Кщоновича 1631 року. Спорудження розпочато 1634 року. Серед фундаторів були, зокрема, брацлавський, київський воєвода Олександр Заславський, Александер Куропатва, Ельжбета Яцимірська, Яків Собеський. Як вотум за перемогу Речі Посполитої у війнах із Московією і Туреччиною, пожертву на будівництво зробив король Владислав IV Ваза. Львівський золотар шотландського походження Якоб Бурнетт призначав 15000 злотих, які йому був винен коронний гетьман Марцін Каліновський, для будівництва окремої каплиці. Бурнетт мав намір бути похованим у підземеллях костелу.
Автором вважається архітектор італійського походження . Мечислав Орлович правдоподібним будівничим називає його батька-італійця Адама де Лярто. Кармеліти, ймовірно, сподівалися, що монастир увійде у нову лінію міських фортифікацій, яка охопить значно більші терени, ніж тогочасне середмістя. Принаймні такі плани обговорювались і протягом XVII ст. було створено низку проектів. Однак ці фортифікації так і не були реалізовані повністю. «Інтромісія» (офіційне заселення) кармелітів до монастиря і освячення храму відбулись 6 вересня 1642 року. На той час монастир був завершений, але будівництво храму продовжувалось. Через короля ченці добились дозволу на пробиття додаткових проходів у фортифікаціях середмістя, щоб скоротити шлях від міста до храму. Фіртка у зовнішній лінії стін отримала назву «Босацької». Часом звана також «Руською», оскільки така існувала раніше на цьому місці.
У 1648 році монастир, як частина укріплень міста, був здобутий козацькими військами Богдана Хмельницького, внаслідок чого будівля зазнала пошкоджень. Відомо, що до початку XVIII ст. храм простояв без склепінь. Турецьку облогу 1672 року, однак, вдалось витримати. 4 вересня 1704 року під час облоги Львова шведськими військами, загін під особистим командуванням Карла XII взяв штурмом монастир, щоб із нього, з висоти, вести вогонь по місту і фортифікаціях. У той же день через Босацьку фіртку Львів було взято штурмом. Місто було пограбовано, після чого накладено контрибуцію. У місті надовго затяглась кризова ситуація. Пошкоджені фортифікації не доглядались і продовжували руйнуватись. На місці Босацької фіртки було споруджено житлову кам'яницю, на поч. XIX ст. розібрану. 1717 року завершено склепіння, а у 1731–1732 роках храм оздоблено фресками ченця-бернардинця Бенедикта Мазуркевича. У середині XVIII ст. встановлено 12 бічних вівтарів. Із того часу ймовірно походив амвон, дерев'яні лави. 1781 року австрійська влада усунула орден зі Львова. Кармелітів босих переселено до монастиря у Загір'ї (місто у південно-східній Польщі). У львівському монастирі поселено ченців ордену реформатів, а згодом — кармелітів взутих. 1869 року в костелі встановлено і 15 травня урочисто освячено пам'ятник генералові Юзефу Дверницькому авторства Париса Філіппі. У 1945 року влада закрила монастир і ченці виїхали до Кракова. Служби у костелі відбувались ще один рік.
У після воєнні роки, покинуті споруди монастиря спочатку стали місцем проживання безпритульних, а згодом — складом. Впродовж 1960–1980 років, територія колишнього монастирського саду стала місцем спілкування львівських хіпі й інших неформальних угруповань, яке потім перетворилось на знамениту «республіку хіпі», відому як Республіка Святого Саду. Сад став одним з найпопулярніших міць, де слухали і обговорювали найсвіжіші новини світової рок-музики Найголоснішими подіями стали всесоюзні хіп-сейшни, організовані у Святому Саду наприкінці серпня 1976 і влітку 1977. У радянський період, в інтер'єрі демонтовано пам'ятник Дверницькому, який значно пізніше було віднайдено і після реставрації 2001 року встановлено в Латинському катедральному соборі.
Сучасний стан
1989 року перед зачиненим храмом почали проводити богослужіння. 1990 року комплекс монастиря передано отцям студитам УГКЦ. Окрім власне монастиря, тут також розмістились видавництво «Свічадо» та Інститут історії УГКЦ. У храмі проведено низку ремонтних робіт, зокрема усе покриття даху і веж замінено новим мідним. Проведено адаптацію для потреб східного обряду — перед вівтарем збудовано однорядний іконостас. При стовпах встановлено чотири бічні вівтарі. Відлито новий дзвін, у великому вікні над хорами вставлено вітраж. Триває ремонт монастирських приміщень.
Пам'ятні таблиці, епітафії, «гробівці»
В костелі були:
- в каплиці наприкінці правої нави — Станіславу Ліґензі (пом. 1707)
- барокова епітафія з чорного мармуру з портретом шляхтича саської доби та довгим віршем польською мовою, який починався рядками:
Tu leżę Piotr Branicki (пом. 1762) człowiek zbyt ułomny,
Przez czały czas mego życia do rozpusty skłonny. - графів Йосифа Дунін-Борковського (пом. 1815), Лешека Борковського, діячки-педагога Феліції Боберської (пом. 1889, автор Р. Левандовський)
Опис
Інтер'єр храму вирішений у стилі бароко, прикрашено у 1731–1732 розписом, який зберігся у склепіннях центрального нефа і належить пензлеві італійського маляра Дж. К. Педретті та його учня Б. Мазуркевича. Картини на сюжети з історії кармелітського ордену виконані Г. Чайковським. Скульптури у навах створив львівський скульптор 2-ї половини XVII століття Антон Штиль. Вежі на головному фасаді, запроектовані архітектором Алоїзом Вондрашкою у 1835–1839, були завершені під час реставрації 1906 р., яку провадив архітектор Владислав Галицький.
Укріплений монастир являв собою оборонний комплекс, який зміцнював зі сходу систему міських фортифікаційних споруд. Пам'ятка кам'яна, тринефна, без абсид, до неї примикає прямокутний у плані будинок із внутрішнім двориком. Головний західний фасад розчленований пілястрами, завершений високим шпилем, фланкованим двома баштами з багатоярусним бароковими за характером завершеннями. Костел перекритий склепінням.
Світлини
-
![image]()
Головний фасад -
![image]()
Інформаційна табличка -
![image]()
Внутрішній інтер'єр -
![image]()
Головний вівтар -
![image]()
Стінопис на стелі
Див. також
- Костел і монастир кармеліток взутих — колишні костел і монастир у Львові.
- Монастир кармелітів босих (Персенківка) — недіючий монастир у Львові.
- Церква безсребреників Косми і Дам'яна — колишні костел і монастир кармеліток босих у Львові.
- Церква святого Климентія папи — колишні костел і монастир кармеліток босих у Львові.
- Костел святого Мартина — колишні костел і монастир кармелітів взутих у Львові.
- Церква Стрітення Господнього — колишні костел і монастир кармеліток босих у Львові.
Примітки
- Łoziński W. Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640 [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1889. — S. 92. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 180.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 47.
- Смірнов Ю. Латинська катедра зустрічає Івана Павла II // Галицька брама. — 2001. — № 5-6 (77-78). — С. 23.
- Республіка святого саду, або улюблене місце львівських хіпі [ 22 травня 2018 у Wayback Machine.] Dsldslfyj: 22.05.2018
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 182.
Джерела
- Смірнов Ю. Храм Святого Архістратига Михаїла (колишній костел кармелітів босих) // Галицька брама. — 2011. — № 5-6. — С. 30—37.
- Сьомочкін І. До історії Босацької фіртки львівських фортифікацій // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2007. — № 17. — С. 5—14.
- Харчук Х. Костел кармелітів босих // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 479—480. — .
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 179—182. (пол.)
Посилання
- Вигляд з пташиного лету — Вікімапія [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Урбаністичні образи [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Церква Св Михайла [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel karmelitiv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Mihajla Ne plutati z Kostel Vidvidannya Mariyi i monastir karmelitiv vzutih Lviv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monastir karmelitiv bosih Persenkivka Koste l i monastir karmeli tiv bo sih barokovij kompleks monastirya Ordenu karmelitiv bosih zvedenogo v XVII stolitti za miskimi murami Lvova nepodalik vid Krakivskoyi brami V 1990 roci kompleks monastirya peredano otcyam studitam UGKC a sobor otrimav nazvu Hram Svyato go Arhistratiga Miha yila Roztashovanij na vul Vinnichenka 22 Koste l monastirya karmeli tiv bo sih49 50 32 pn sh 24 02 14 sh d 49 84222 pn sh 24 03722 sh d 49 84222 24 03722 Koordinati 49 50 32 pn sh 24 02 14 sh d 49 84222 pn sh 24 03722 sh d 49 84222 24 03722Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektor Aloyiz Vondrashka Vladislav GalickijZasnovnik Orden bosih karmelitivPochatok budivnictva 1634Budivelna sistema ceglaStil barokoNalezhnist Ukrayinska greko katolicka cerkvaStan pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresa vul Vinnichenka 22Eponim Zustrich Mariyi ta YelizavetiKostel i monastir karmelitiv bosih Lviv Ukrayina Kostel i monastir karmelitiv bosih u VikishovishiIstoriyaPershi predstavniki ordenu karmelitiv bosih z yavilis u Lvovi 1613 roku Voni sporudili nevelikij derev yanij monastir iz hramom na peredmisti nepodalik Krakivskoyi brami j richki Poltvi Pagorb poblizu mista nad shidnoyu liniyeyu fortifikacij chenci pridbali u Ivana Kshonovicha 1631 roku Sporudzhennya rozpochato 1634 roku Sered fundatoriv buli zokrema braclavskij kiyivskij voyevoda Oleksandr Zaslavskij Aleksander Kuropatva Elzhbeta Yacimirska Yakiv Sobeskij Yak votum za peremogu Rechi Pospolitoyi u vijnah iz Moskoviyeyu i Turechchinoyu pozhertvu na budivnictvo zrobiv korol Vladislav IV Vaza Lvivskij zolotar shotlandskogo pohodzhennya Yakob Burnett priznachav 15000 zlotih yaki jomu buv vinen koronnij getman Marcin Kalinovskij dlya budivnictva okremoyi kaplici Burnett mav namir buti pohovanim u pidzemellyah kostelu Avtorom vvazhayetsya arhitektor italijskogo pohodzhennya Mechislav Orlovich pravdopodibnim budivnichim nazivaye jogo batka italijcya Adama de Lyarto Karmeliti jmovirno spodivalisya sho monastir uvijde u novu liniyu miskih fortifikacij yaka ohopit znachno bilshi tereni nizh togochasne seredmistya Prinajmni taki plani obgovoryuvalis i protyagom XVII st bulo stvoreno nizku proektiv Odnak ci fortifikaciyi tak i ne buli realizovani povnistyu Intromisiya oficijne zaselennya karmelitiv do monastirya i osvyachennya hramu vidbulis 6 veresnya 1642 roku Na toj chas monastir buv zavershenij ale budivnictvo hramu prodovzhuvalos Cherez korolya chenci dobilis dozvolu na probittya dodatkovih prohodiv u fortifikaciyah seredmistya shob skorotiti shlyah vid mista do hramu Firtka u zovnishnij liniyi stin otrimala nazvu Bosackoyi Chasom zvana takozh Ruskoyu oskilki taka isnuvala ranishe na comu misci U 1648 roci monastir yak chastina ukriplen mista buv zdobutij kozackimi vijskami Bogdana Hmelnickogo vnaslidok chogo budivlya zaznala poshkodzhen Vidomo sho do pochatku XVIII st hram prostoyav bez sklepin Turecku oblogu 1672 roku odnak vdalos vitrimati 4 veresnya 1704 roku pid chas oblogi Lvova shvedskimi vijskami zagin pid osobistim komanduvannyam Karla XII vzyav shturmom monastir shob iz nogo z visoti vesti vogon po mistu i fortifikaciyah U toj zhe den cherez Bosacku firtku Lviv bulo vzyato shturmom Misto bulo pograbovano pislya chogo nakladeno kontribuciyu U misti nadovgo zatyaglas krizova situaciya Poshkodzheni fortifikaciyi ne doglyadalis i prodovzhuvali rujnuvatis Na misci Bosackoyi firtki bulo sporudzheno zhitlovu kam yanicyu na poch XIX st rozibranu 1717 roku zaversheno sklepinnya a u 1731 1732 rokah hram ozdobleno freskami chencya bernardincya Benedikta Mazurkevicha U seredini XVIII st vstanovleno 12 bichnih vivtariv Iz togo chasu jmovirno pohodiv amvon derev yani lavi 1781 roku avstrijska vlada usunula orden zi Lvova Karmelitiv bosih pereseleno do monastirya u Zagir yi misto u pivdenno shidnij Polshi U lvivskomu monastiri poseleno chenciv ordenu reformativ a zgodom karmelitiv vzutih 1869 roku v kosteli vstanovleno i 15 travnya urochisto osvyacheno pam yatnik generalovi Yuzefu Dvernickomu avtorstva Parisa Filippi U 1945 roku vlada zakrila monastir i chenci viyihali do Krakova Sluzhbi u kosteli vidbuvalis she odin rik U pislya voyenni roki pokinuti sporudi monastirya spochatku stali miscem prozhivannya bezpritulnih a zgodom skladom Vprodovzh 1960 1980 rokiv teritoriya kolishnogo monastirskogo sadu stala miscem spilkuvannya lvivskih hipi j inshih neformalnih ugrupovan yake potim peretvorilos na znamenitu respubliku hipi vidomu yak Respublika Svyatogo Sadu Sad stav odnim z najpopulyarnishih mic de sluhali i obgovoryuvali najsvizhishi novini svitovoyi rok muziki Najgolosnishimi podiyami stali vsesoyuzni hip sejshni organizovani u Svyatomu Sadu naprikinci serpnya 1976 i vlitku 1977 U radyanskij period v inter yeri demontovano pam yatnik Dvernickomu yakij znachno piznishe bulo vidnajdeno i pislya restavraciyi 2001 roku vstanovleno v Latinskomu katedralnomu sobori Suchasnij stan1989 roku pered zachinenim hramom pochali provoditi bogosluzhinnya 1990 roku kompleks monastirya peredano otcyam studitam UGKC Okrim vlasne monastirya tut takozh rozmistilis vidavnictvo Svichado ta Institut istoriyi UGKC U hrami provedeno nizku remontnih robit zokrema use pokrittya dahu i vezh zamineno novim midnim Provedeno adaptaciyu dlya potreb shidnogo obryadu pered vivtarem zbudovano odnoryadnij ikonostas Pri stovpah vstanovleno chotiri bichni vivtari Vidlito novij dzvin u velikomu vikni nad horami vstavleno vitrazh Trivaye remont monastirskih primishen Pam yatni tablici epitafiyi grobivci V kosteli buli v kaplici naprikinci pravoyi navi Stanislavu Ligenzi pom 1707 barokova epitafiya z chornogo marmuru z portretom shlyahticha saskoyi dobi ta dovgim virshem polskoyu movoyu yakij pochinavsya ryadkami Tu leze Piotr Branicki pom 1762 czlowiek zbyt ulomny Przez czaly czas mego zycia do rozpusty sklonny grafiv Josifa Dunin Borkovskogo pom 1815 Lesheka Borkovskogo diyachki pedagoga Feliciyi Boberskoyi pom 1889 avtor R Levandovskij OpisInter yer hramu virishenij u stili baroko prikrasheno u 1731 1732 rozpisom yakij zberigsya u sklepinnyah centralnogo nefa i nalezhit penzlevi italijskogo malyara Dzh K Pedretti ta jogo uchnya B Mazurkevicha Kartini na syuzheti z istoriyi karmelitskogo ordenu vikonani G Chajkovskim Skulpturi u navah stvoriv lvivskij skulptor 2 yi polovini XVII stolittya Anton Shtil Vezhi na golovnomu fasadi zaproektovani arhitektorom Aloyizom Vondrashkoyu u 1835 1839 buli zaversheni pid chas restavraciyi 1906 r yaku provadiv arhitektor Vladislav Galickij Ukriplenij monastir yavlyav soboyu oboronnij kompleks yakij zmicnyuvav zi shodu sistemu miskih fortifikacijnih sporud Pam yatka kam yana trinefna bez absid do neyi primikaye pryamokutnij u plani budinok iz vnutrishnim dvorikom Golovnij zahidnij fasad rozchlenovanij pilyastrami zavershenij visokim shpilem flankovanim dvoma bashtami z bagatoyarusnim barokovimi za harakterom zavershennyami Kostel perekritij sklepinnyam SvitliniGolovnij fasad Informacijna tablichka Vnutrishnij inter yer Golovnij vivtar Stinopis na steliDiv takozhKostel i monastir karmelitok vzutih kolishni kostel i monastir u Lvovi Monastir karmelitiv bosih Persenkivka nediyuchij monastir u Lvovi Cerkva bezsrebrenikiv Kosmi i Dam yana kolishni kostel i monastir karmelitok bosih u Lvovi Cerkva svyatogo Klimentiya papi kolishni kostel i monastir karmelitok bosih u Lvovi Kostel svyatogo Martina kolishni kostel i monastir karmelitiv vzutih u Lvovi Cerkva Stritennya Gospodnogo kolishni kostel i monastir karmelitok bosih u Lvovi PrimitkiLozinski W Zlotnictwo lwowskie w dawnych wiekach 1384 1640 11 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1889 S 92 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 180 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 47 Smirnov Yu Latinska katedra zustrichaye Ivana Pavla II Galicka brama 2001 5 6 77 78 S 23 Respublika svyatogo sadu abo ulyublene misce lvivskih hipi 22 travnya 2018 u Wayback Machine Dsldslfyj 22 05 2018 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 182 DzherelaSmirnov Yu Hram Svyatogo Arhistratiga Mihayila kolishnij kostel karmelitiv bosih Galicka brama 2011 5 6 S 30 37 Somochkin I Do istoriyi Bosackoyi firtki lvivskih fortifikacij Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2007 17 S 5 14 Harchuk H Kostel karmelitiv bosih Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 479 480 ISBN 978 966 7007 99 7 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 276 s S 179 182 pol PosilannyaKostel i monastir karmelitiv bosih u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Kostel i monastir karmelitiv bosih u Vikishovishi Viglyad z ptashinogo letu Vikimapiya 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Urbanistichni obrazi 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Cerkva Sv Mihajla 29 listopada 2014 u Wayback Machine