Чемпіона́т СРСР з футбо́лу (рос. Чемпионат СССР по футболу) — щорічна першість серед футбольних команд Радянського Союзу. Перший регулярний чемпіонат провели у 1936 році (до того першість розігрували нерегулярно), останній — у 1991 році. Всього було розіграно 54 першості. Найбільше чемпіонських титулів здобуло «Динамо» (Київ) — 13.
Засновано | 1936 |
---|---|
Скасовано | 1991 |
Регіон | СРСР |
Конфедерація | УЄФА |
Кількість команд | 16 |
Рівень в ієрархії | 1 |
Пониження в класі | Перша ліга |
Внутрішній кубок | Кубок СРСР |
Міжнародні турніри | Кубок чемпіонів Кубок володарів кубків Кубок УЄФА |
Найбільше перемог | «Динамо» (Київ) (13) |
У найвищому дивізіоні радянського футболу в різні роки грали команди з усіх союзних республік, окрім Киргизької і Туркменської РСР.
Календар і структура
Календар
Тоді як у більшості європейських чемпіонатів сезон проводять за системою «осінь-весна», радянська першість відмовилась від цієї ідеї. Кліматичні особливості північних районів Росії не дозволяли проведення футбольних поєдинків найвищого рівня у листопаді-грудні та березні, як практикують у Англії, Італії чи Іспанії.
Зазвичай чемпіонат СРСР починався у квітні та закінчувався у листопаді, тобто відбувався у межах одного календарного року. Чемпіонат проводили щороку, крім 1936 і 1976 років, коли було проведено по дві короткі першості — весняну та осінню. Також першість не проводили у роки німецької окупації Радянського Союзу (1941—1944) — у 1941 році чемпіонат почали, але не закінчили, а перша повоєнна першість відбулася у 1945 році.
Структура
Форма турніру змінювалася щокілька років, а кількість команд у найвищому дивізіоні коливався від 7 (у першому чемпіонаті, весна 1936) до 26-ти (1938). Чемпіонат розігрували переважно у 2 кола — кожна команда зустрічалася з іншою двічі: вдома і на виїзді. У 1938 році через велику кількість команд змагання провели у одне коло, а в 60-х роках провели експерименти з розділенням колективів на 2 підгрупи, найкращі команди яких потім виборювали звання чемпіона у фінальному турнірі.
1970 рік став часом остаточного формування структури вищої ліги (таку назву отримав клас «А»): у ній було 16 (або 18) команд — вони розігрували між собою круговий турнір у 2 кола (кожен з кожним зіграв домашній і виїзний матч). Дві найгірші команди у першу лігу. Натомість найкращі клуби першої ліги наступного сезону посідали місце тих команд, які вибули.
Історія
Нерегулярні першості 1922—1935 років
У перші роки після створення Радянського Союзу першість розігрували між собою збірні міст або союзних республік. До 1935 року проведено 7 таких турнірів. Календар і форма проведення змагань змінювалася кожного турніру.
В I чемпіонаті країни брали участь збірні команди 3 міст і 1 округу. Через відсутність футболістів Петрограду турнір виграла команда Москви. Наступні 3 чемпіонати провели у рамках найбільших спортивних змагань тих років: Всесоюзних свят фізкультури 1923 і 1924 та Всесоюзної спартакіади 1928. У 1923 році першими стали москвичі, в 1924 — Україна, котру представляли харків'яни. У змаганнях Всесоюзної спартакіади разом з радянськими командами брали участь 4 колективи закордонних робочих спортивних організацій (усього 21 команда). Це викликало підвищений інтерес до турніру з боку уболівальників. Окремі ігри відвідувало понад 40 000 глядачів — рекордна на ті часи цифра. Перемогла команда Москви.
У першості 1931 року переможцями стала збірна РРФСР, а у 1932 — збірна Москви. Останній чемпіонат для збірних команд міст відбувся у 1935 році. У ньому взяли участь команди 6 міст (Москва, Ленінград, Харків, Київ, Баку і Тифліс). Перемогу здобула команда Москви.
Крім всерадянських першостей популярними у 1920-х, 30-х рр. були чемпіонати окремих союзних республік та традиційні матчі між збірними міст. Тоді ж виникли і найстаріші футбольні клуби СРСР: московські «Динамо», ДПМВ (згодом ЦСКА), КОР (пізніший «Локомотив») (1923), «Пролетарська кузня» (згодом «Торпедо») (1924) і «Спартак» (1935); ленінградське і тбіліське «Динамо» (1925); київське «Динамо» (1927) і донецький «Стахановець» (потім «Шахтар») (1935).
Довоєнні чемпіонати 1936—1940
Чемпіонати з 1936 року вирішили проводити щорічно між командами спортивних клубів і відомств.
Перша гра чемпіонату СРСР відбулась 22 травня 1936 року в Ленінграді між «Динамо» (Ленінград) і «Локомотивом» (Москва). Рахунок відкрив на 5 хв. нападник гостей Віктор Лавров, але у підсумку «Локомотив» програв 3:1.
У довоєнний період лідерами радянського футболу були московські «Динамо» і «Спартак». На двох команди й виграли всі чемпіонати до початку радянсько-німецької війни. Динамівці тріумфували у чемпіонатах 1936 (весна), 1937 та 1940, а спартаківці — 1936 (осінь), 1938 і 1939. «Спартак» одним з перших на теренах Союзу випробував тактичну систему («дубль-ве»). Таке новаторське рішення дозволило «червоно-білим» два роки поспіль робити «дубль» — у 1938 і 1939 роках команда вигравала і чемпіонат і Кубок СРСР. Це досягнення так ніколи й не було повторено чи побито.
Повоєнні роки (1945—1951)
Перші роки по війні набрав силу армійський клуб ЦСКА (Москва) — той сильний колектив кінця 1940-х рр. прославився під прізвиськом «команда лейтенантів». ЦСКА перемагало у чемпіонаті СРСР три роки поспіль (1946—1948). Повторити це досягнення за всю історію радянських чемпіонатів зуміла лише одна команда — київське «Динамо» у 60-х роках. У лінії нападу армійців виділялись результативні нападники Григорій Федотов і Всеволод Бобров.
1952—1960
Радянська асоціація футболу нарешті вступила у ФІФА і збірна СРСР дебютувала на Олімпійських іграх (1952) та чемпіонатах світу (1958). Флагманами футболу стали московські «Спартак» і «Динамо». Обидві команди мали у своїх рядах майстрів найвищого класу, спартаківці: Ігоря Нетто і Микиту Симоняна, а динамівці — Лева Яшина — одного з найкращих воротарів у історії футболу.
1961—1970 — кінець московської гегемонії
У 1961 році чемпіоном вперше стає немосковський колектив — «Динамо» (Київ). У 1966-68 роках динамівці тричі поспіль вигравали першість СРСР, у чому велика заслуга наставника киян — Віктора Маслова, який впровадив у команді новітню (тактичну систему 4-4-2). Київський колектив мав у своїх рядах таких виконавців, як Андрій Біба, Анатолій Бишовець, Василь Турянчик, Йожеф Сабо та Євген Рудаков.
1970-ті
Протягом 1970-х років «Динамо» (Київ) тільки у двох чемпіонатах залишався без медалей. Почав кар'єру бомбардир Олег Блохін — майбутній найкращий голеадор чемпіонатів СРСР (211 голів) і гравець, який проведе рекордну кількість ігор у «вишці» — 432. Наставником киян призначено Валерія Лобановського.
Після 1977 року, коли майже половина ігор (44,6 %) завершилось унічию, Федерація футболу СРСР пішла на радикальний крок — ввела т. зв. «ліміт нічиїх». Тобто команди не мали права звести унічию більше ігор, ніж було передбачено обмеженням (спочатку 8 ігор, потім — 10). Врешті-решт цей штучний ліміт відмінили у 1988 році.
1980-ті і 1990-ті
Найпринциповішим протистоянням першості стали ігри «Спартак» (Москва)—«Динамо» (Київ). Ці два клуби мали найбільше представників у збірній СРСР, яку тренував Валерій Лобановський. До еліти радянського футболу увійшло українське «Дніпро» (Дніпропетровськ) — чемпіон країни у 1983 і 1988 роках.
Першим радянським легіонером у закордонних чемпіонатах став восени 1980 року Анатолій Зінченко. Масовий від'їзд футболістів за кордони СРСР почався у 1988—1989 роках — після початку «перебудови», яка зачепила і спорт.
У 1991 році у зв'язку з розпадом СРСР завершився останній, 54-й чемпіонат Радянського Союзу з футболу. Його виграв ЦСКА (Москва).
Велика турнірна таблиця
Показано статистику команд, які грали у вищій лізі чемпіонату СРСР. Всі 54 турніри провели лише два клуби: «Динамо» (Москва) і «Динамо» (Київ). За перемогу нараховано 2 очки, за нічию — одне.
Медалі | № | Команда | Т | І | В | Н | П | М'ячів | Очок | % | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
12 | 12 | 9 | 1. | «Спартак» (Москва) | 53 | 1453 | 722 | 385 | 346 | 2483 — 1467 | 1829 | 62,9 | |
11 | 11 | 5 | 2. | «Динамо» (Москва) | 54 | 1487 | 707 | 405 | 375 | 2438 — 1461 | 1819 | 61,2 | |
13 | 11 | 3 | 3. | «Динамо» (Київ) | 54 | 1483 | 681 | 456 | 346 | 2306 — 1566 | 1818 | 61,3 | |
2 | 5 | 13 | 4. | «Динамо» (Тбілісі) | 51 | 1424 | 621 | 406 | 397 | 2176 — 1677 | 1648 | 57,9 | |
3 | 3 | 6 | 5. | «Торпедо» (Москва) | 51 | 1455 | 601 | 433 | 421 | 2059 — 1656 | 1635 | 56,2 | |
7 | 4 | 6 | 6. | ЦСКА (Москва) | 48 | 1328 | 586 | 364 | 378 | 2034 — 1454 | 1536 | 57,8 | |
1 | 1 | 7. | «Зеніт» (Ленінград) | 49 | 1402 | 464 | 411 | 527 | 1725 — 1914 | 1339 | 47,8 | ||
2 | 2 | 8. | «Шахтар» (Донецьк) | 44 | 1288 | 434 | 379 | 475 | 1522 — 1641 | 1247 | 48,4 | ||
1 | 3 | 9. | «Динамо» (Мінськ) | 39 | 1145 | 372 | 340 | 433 | 1257 — 1421 | 1084 | 47,3 | ||
1 | 2 | 10. | «Арарат» (Єреван) | 33 | 1026 | 352 | 280 | 394 | 1150 — 1306 | 984 | 48,0 | ||
1 | 11. | «Локомотив» (Москва) | 39 | 1001 | 303 | 289 | 409 | 1218 — 1431 | 895 | 44,7 | |||
1 | 12. | «Нефтчі» (Баку) | 27 | 884 | 253 | 270 | 361 | 907 — 1141 | 776 | 43,9 | |||
1 | 13. | «Чорноморець» | 24 | 738 | 244 | 217 | 277 | 777 — 884 | 705 | 47,8 | |||
14. | «Кайрат» (Алма-Ата) | 24 | 780 | 226 | 234 | 320 | 742 — 983 | 686 | 44,0 | ||||
15. | «Пахтакор» (Ташкент) | 22 | 722 | 212 | 211 | 299 | 805 — 1035 | 635 | 44,0 | ||||
1 | 16. | СКА (Ростов-на-Дону) | 21 | 680 | 218 | 194 | 268 | 843 — 911 | 630 | 46,3 | |||
2 | 2 | 2 | 17. | «Дніпро» | 19 | 554 | 227 | 154 | 173 | 729 — 634 | 608 | 54,9 | |
18. | «Крила Рад» (Куйбишев) | 26 | 715 | 185 | 209 | 321 | 675 — 996 | 579 | 40,5 | ||||
19. | «Металіст» (Харків) | 14 | 438 | 133 | 124 | 181 | 413 — 530 | 390 | |||||
1 | 20. | «Зоря» (Ворошиловград) | 14 | 412 | 125 | 135 | 152 | 416 — 469 | 385 | 46,7 | |||
21. | «Динамо» (Ленінград) | 17 | 397 | 135 | 102 | 160 | 589 — 649 | 372 | 46,9 | ||||
22. | «Торпедо» (Кутаїсі) | 13 | 439 | 104 | 129 | 206 | 395 — 655 | 337 | 38,4 | ||||
1 | 23. | «Жальгіріс» (Вільнюс) | 11 | 330 | 107 | 93 | 130 | 349 — 463 | 705 | 46,5 | |||
24. | «Ротор» (Волгоград) | 11 | 293 | 91 | 66 | 136 | 352 — 488 | 248 | 42,3 | ||||
25. | «Ністру» (Кишинів) | 11 | 312 | 69 | 84 | 159 | 312 — 534 | 635 | 35,6 | ||||
26. | «Карпати» (Львів) | 9 | 244 | 68 | 85 | 91 | 250 — 301 | 221 | 45,3 | ||||
27. | «Даугава» (Рига) | 7 | 203 | 51 | 48 | 104 | 198 — 311 | 150 | 37,0 | ||||
28. | ВПС (Москва) | 6 | 161 | 58 | 32 | 71 | 235 — 270 | 148 | 46,0 | ||||
29. | «Крила Рад» (Москва) | 6 | 143 | 32 | 39 | 72 | 525 — 706 | 103 | 36,0 | ||||
1 | 30. | «Металург» (Москва) | 4 | 91 | 40 | 17 | 34 | 173 — 170 | 97 | 53,3 | |||
31. | «Локомотив» (Харків) | 4 | 114 | 34 | 23 | 57 | 112 — 176 | 91 | 42,5 | ||||
32. | «Кубань» (Краснодар) | 3 | 102 | 29 | 26 | 47 | 111 — 145 | 84 | 41,2 | ||||
33. | «Адміралтієць» (Ленінград) | 3 | 84 | 26 | 17 | 41 | 122 — 149 | 69 | 41.1 | ||||
34. | «Памір» (Душанбе) | 3 | 84 | 21 | 27 | 36 | 74 — 104 | 69 | 41.1 | ||||
35. | «Електрик» (Ленінград) | 5 | 80 | 22 | 18 | 40 | 112 — 163 | 62 | 38.8 | ||||
36. | «Факел» (Воронеж) | 2 | 66 | 20 | 17 | 29 | 63 — 83 | 57 | 43.2 | ||||
37. | «Трудові резерви» (Ленінград) | 3 | 68 | 16 | 23 | 29 | 82 — 113 | 55 | 40.4 | ||||
38. | «Волга» (Горький) | 3 | 85 | 14 | 27 | 44 | 58 — 143 | 55 | 32.3 | ||||
39. | «Спартак» (Тбілісі) | 2 | 64 | 21 | 11 | 32 | 82 — 109 | 53 | 41.4 | ||||
40. | «Спартак» (Владикавказ) | 2 | 62 | 16 | 16 | 30 | 64 — 89 | 48 | 38.7 | ||||
41. | «Динамо» (Одеса) | 2 | 51 | 16 | 13 | 22 | 64 — 102 | 45 | 44.1 | ||||
42. | СКА (Одеса) | 2 | 68 | 4 | 19 | 45 | 38 — 121 | 27 | 19.9 | ||||
43. | «Металург» (Запоріжжя) | 1 | 30 | 9 | 7 | 14 | 27 — 38 | 25 | 41.7 | ||||
44. | ВМС (Москва) | 1 | 28 | 7 | 9 | 12 | 30 — 50 | 23 | 41.1 | ||||
45. | «Таврія» (Сімферополь) | 1 | 34 | 8 | 7 | 19 | 27 — 54 | 23 | 33.8 | ||||
46. | «Сільмаш» (Харків) | 1 | 25 | 8 | 6 | 11 | 34 — 45 | 22 | 44.0 | ||||
47. | «Уралмаш» (Свердловськ) | 1 | 34 | 7 | 8 | 19 | 19 — 39 | 22 | 32.4 | ||||
48. | «Сталінець» (Москва) | 1 | 25 | 8 | 5 | 12 | 36 — 44 | 21 | 42.0 | ||||
49. | «Локомотив» (Київ) | 1 | 25 | 8 | 5 | 12 | 43 — 64 | 21 | 42.0 | ||||
50. | «Шинник» (Ярославль) | 1 | 32 | 6 | 9 | 17 | 20 — 48 | 21 | 32.8 | ||||
51. | «Динамо» (Ростов-на-Дону) | 1 | 25 | 7 | 6 | 12 | 39 — 43 | 20 | 40.0 | ||||
52. | «Темп» (Баку) | 1 | 25 | 6 | 8 | 11 | 33 — 40 | 20 | 40.0 | ||||
53. | «Спартак» (Ленінград) | 1 | 25 | 6 | 8 | 11 | 30 — 39 | 20 | 40.0 | ||||
54. | «Калев» (Таллінн) | 2 | 58 | 3 | 14 | 41 | 46 — 146 | 20 | 17.2 | ||||
55. | «Динамо» (Кіровабад) | 1 | 38 | 5 | 9 | 24 | 25 — 59 | 19 | 25.0 | ||||
56. | «Гурія» (Ланчхуті) | 1 | 30 | 5 | 8 | 17 | 18 — 38 | 18 | 30.0 | ||||
57. | «Спартак» (Харків) | 1 | 25 | 5 | 7 | 13 | 43 — 63 | 17 | 34.0 | ||||
58. | «Більшовик» (Ленінград) | 1 | 25 | 7 | 3 | 15 | 35 — 57 | 17 | 34,0 | ||||
59. | ОБО (Свердловськ) | 1 | 22 | 6 | 4 | 12 | 31 — 45 | 16 | 36.4 | ||||
60. | «Харчовик» (Москва) | 1 | 25 | 5 | 6 | 14 | 25 — 53 | 16 | 32,0 | ||||
61. | «Локомотив» (Тбілісі) | 1 | 25 | 5 | 5 | 15 | 44 — 62 | 15 | 30,0 | ||||
62. | Команда міста Калініна | 1 | 13 | 5 | 4 | 4 | 19 — 19 | 14 | 53.9 | ||||
63. | «Буревісник» (Москва) | 1 | 25 | 4 | 4 | 17 | 28 — 87 | 12 | 24,0 |
Особисті досягнення
Тренери-чемпіони
Таблиця всіх головних тренерів, які ставали чемпіонами СРСР з футболу та клуби, з якими вони здобували медалі різного ґатунку.
Зауваження: У осіній першості 1936 «Спартаком» (Москва) керувала тренерська рада. У таблиці цей чемпіонський титул записано на Михайла Козлова. У 1990 році Валерій Лобановський керував «Динамо» (Київ) протягом першої половини першості, потім старшим тренером став Анатолій Пузач. Чемпіонський титул враховано обидвом спеціалістам.
Футболісти-чемпіони
Таблиця найтитулованіших гравців (понад 5 золотих медалей), які ставали чемпіонами СРСР з футболу.
Місце | Футболіст | Чемпіонств | Команди, з якими здобуто титул і роки |
---|---|---|---|
1. | Олег Блохін | 8 | «Динамо» (Київ): 1971, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 |
2-4. | Володимир Веремеєв | 7 | «Динамо» (Київ): 1968, 1971, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981 |
2-4. | Володимир Мунтян | 7 | «Динамо» (Київ): 1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977 |
2-4. | Євген Рудаков | 7 | «Динамо» (Київ): 1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977 |
5-7. | Володимир Безсонов | 6 | «Динамо» (Київ): 1977, 1980, 1981, 1985, 1986, 1990 |
5-7. | Володимир Дьомін | 6 | «Спартак» (Москва): 1939; ЦСКА (Москва): 1946, 1947, 1948, 1950, 1951 |
5-7. | Віктор Колотов | 6 | «Динамо» (Київ): 1971, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981 |
300 матчів
Список гравців, які провели 300 і більше матчів у вищій лізі.
Сто бомбардирів
Список ста найрезультативніших гравців елітного дивізіону радянського футболу.
|
|
Сто українських бомбардирів
Список найвлучніших футболістів українських команд в іграх елітної ліги радянського футболу.
|
|
Див. також
Примітки
- Анатолий Алексеевич Зинченко — первый советский легионер (peoples.ru)
- Пирогов Б. А. Футбол. — Москва: «Советский спорт», 1995. — 512 с., ил. — (История отечественного спорта).
- . «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
Джерела
- Санин А. Футбол 1965. Справочник-календарь. — Москва, 1965. — 80 с.
- Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клуби. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва, «Физкультура и спорт», 1972.
- Романенко А. М. Футбол-89. Довідник-календар. — Київ: Здоров'я, 1989. — 128 с.
- «Великие клубы» № 3 (26), березень 2007 р.
- Газета «Український футбол» за 30 листопада 2012 року, № 128-129
Вебресурси
- Клюб любителів історії і статистики футболу (КЛІСФ)(рос.)
- Підсумкова таблиця чемпіонату СРСР всіх часів (англ.)
- Список чемпіонів на rsssf (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chempiona t SRSR z futbo lu ros Chempionat SSSR po futbolu shorichna pershist sered futbolnih komand Radyanskogo Soyuzu Pershij regulyarnij chempionat proveli u 1936 roci do togo pershist rozigruvali neregulyarno ostannij u 1991 roci Vsogo bulo rozigrano 54 pershosti Najbilshe chempionskih tituliv zdobulo Dinamo Kiyiv 13 Chempionat SRSR z futboluZasnovano 1936Skasovano 1991Region SRSRKonfederaciya UYeFAKilkist komand 16Riven v iyerarhiyi 1Ponizhennya v klasi Persha ligaVnutrishnij kubok Kubok SRSRMizhnarodni turniri Kubok chempioniv Kubok volodariv kubkiv Kubok UYeFANajbilshe peremog Dinamo Kiyiv 13 U najvishomu divizioni radyanskogo futbolu v rizni roki grali komandi z usih soyuznih respublik okrim Kirgizkoyi i Turkmenskoyi RSR Kalendar i strukturaKalendar Todi yak u bilshosti yevropejskih chempionativ sezon provodyat za sistemoyu osin vesna radyanska pershist vidmovilas vid ciyeyi ideyi Klimatichni osoblivosti pivnichnih rajoniv Rosiyi ne dozvolyali provedennya futbolnih poyedinkiv najvishogo rivnya u listopadi grudni ta berezni yak praktikuyut u Angliyi Italiyi chi Ispaniyi Zazvichaj chempionat SRSR pochinavsya u kvitni ta zakinchuvavsya u listopadi tobto vidbuvavsya u mezhah odnogo kalendarnogo roku Chempionat provodili shoroku krim 1936 i 1976 rokiv koli bulo provedeno po dvi korotki pershosti vesnyanu ta osinnyu Takozh pershist ne provodili u roki nimeckoyi okupaciyi Radyanskogo Soyuzu 1941 1944 u 1941 roci chempionat pochali ale ne zakinchili a persha povoyenna pershist vidbulasya u 1945 roci Struktura Forma turniru zminyuvalasya shokilka rokiv a kilkist komand u najvishomu divizioni kolivavsya vid 7 u pershomu chempionati vesna 1936 do 26 ti 1938 Chempionat rozigruvali perevazhno u 2 kola kozhna komanda zustrichalasya z inshoyu dvichi vdoma i na viyizdi U 1938 roci cherez veliku kilkist komand zmagannya proveli u odne kolo a v 60 h rokah proveli eksperimenti z rozdilennyam kolektiviv na 2 pidgrupi najkrashi komandi yakih potim viboryuvali zvannya chempiona u finalnomu turniri 1970 rik stav chasom ostatochnogo formuvannya strukturi vishoyi ligi taku nazvu otrimav klas A u nij bulo 16 abo 18 komand voni rozigruvali mizh soboyu krugovij turnir u 2 kola kozhen z kozhnim zigrav domashnij i viyiznij match Dvi najgirshi komandi u pershu ligu Natomist najkrashi klubi pershoyi ligi nastupnogo sezonu posidali misce tih komand yaki vibuli IstoriyaNeregulyarni pershosti 1922 1935 rokiv U pershi roki pislya stvorennya Radyanskogo Soyuzu pershist rozigruvali mizh soboyu zbirni mist abo soyuznih respublik Do 1935 roku provedeno 7 takih turniriv Kalendar i forma provedennya zmagan zminyuvalasya kozhnogo turniru V I chempionati krayini brali uchast zbirni komandi 3 mist i 1 okrugu Cherez vidsutnist futbolistiv Petrogradu turnir vigrala komanda Moskvi Nastupni 3 chempionati proveli u ramkah najbilshih sportivnih zmagan tih rokiv Vsesoyuznih svyat fizkulturi 1923 i 1924 ta Vsesoyuznoyi spartakiadi 1928 U 1923 roci pershimi stali moskvichi v 1924 Ukrayina kotru predstavlyali harkiv yani U zmagannyah Vsesoyuznoyi spartakiadi razom z radyanskimi komandami brali uchast 4 kolektivi zakordonnih robochih sportivnih organizacij usogo 21 komanda Ce viklikalo pidvishenij interes do turniru z boku ubolivalnikiv Okremi igri vidviduvalo ponad 40 000 glyadachiv rekordna na ti chasi cifra Peremogla komanda Moskvi U pershosti 1931 roku peremozhcyami stala zbirna RRFSR a u 1932 zbirna Moskvi Ostannij chempionat dlya zbirnih komand mist vidbuvsya u 1935 roci U nomu vzyali uchast komandi 6 mist Moskva Leningrad Harkiv Kiyiv Baku i Tiflis Peremogu zdobula komanda Moskvi Krim vseradyanskih pershostej populyarnimi u 1920 h 30 h rr buli chempionati okremih soyuznih respublik ta tradicijni matchi mizh zbirnimi mist Todi zh vinikli i najstarishi futbolni klubi SRSR moskovski Dinamo DPMV zgodom CSKA KOR piznishij Lokomotiv 1923 Proletarska kuznya zgodom Torpedo 1924 i Spartak 1935 leningradske i tbiliske Dinamo 1925 kiyivske Dinamo 1927 i doneckij Stahanovec potim Shahtar 1935 Stahanovec potim Shahtar Doneck Foto 1937 roku koli klub posiv 3 misce u klasi B ta vijshov do elitnogo divizionuDovoyenni chempionati 1936 1940 Chempionati z 1936 roku virishili provoditi shorichno mizh komandami sportivnih klubiv i vidomstv Persha gra chempionatu SRSR vidbulas 22 travnya 1936 roku v Leningradi mizh Dinamo Leningrad i Lokomotivom Moskva Rahunok vidkriv na 5 hv napadnik gostej Viktor Lavrov ale u pidsumku Lokomotiv prograv 3 1 U dovoyennij period liderami radyanskogo futbolu buli moskovski Dinamo i Spartak Na dvoh komandi j vigrali vsi chempionati do pochatku radyansko nimeckoyi vijni Dinamivci triumfuvali u chempionatah 1936 vesna 1937 ta 1940 a spartakivci 1936 osin 1938 i 1939 Spartak odnim z pershih na terenah Soyuzu viprobuvav taktichnu sistemu dubl ve Take novatorske rishennya dozvolilo chervono bilim dva roki pospil robiti dubl u 1938 i 1939 rokah komanda vigravala i chempionat i Kubok SRSR Ce dosyagnennya tak nikoli j ne bulo povtoreno chi pobito Povoyenni roki 1945 1951 Pershi roki po vijni nabrav silu armijskij klub CSKA Moskva toj silnij kolektiv kincya 1940 h rr proslavivsya pid prizviskom komanda lejtenantiv CSKA peremagalo u chempionati SRSR tri roki pospil 1946 1948 Povtoriti ce dosyagnennya za vsyu istoriyu radyanskih chempionativ zumila lishe odna komanda kiyivske Dinamo u 60 h rokah U liniyi napadu armijciv vidilyalis rezultativni napadniki Grigorij Fedotov i Vsevolod Bobrov 1952 1960 Radyanska asociaciya futbolu nareshti vstupila u FIFA i zbirna SRSR debyutuvala na Olimpijskih igrah 1952 ta chempionatah svitu 1958 Flagmanami futbolu stali moskovski Spartak i Dinamo Obidvi komandi mali u svoyih ryadah majstriv najvishogo klasu spartakivci Igorya Netto i Mikitu Simonyana a dinamivci Leva Yashina odnogo z najkrashih vorotariv u istoriyi futbolu 1961 1970 kinec moskovskoyi gegemoniyi U 1961 roci chempionom vpershe staye nemoskovskij kolektiv Dinamo Kiyiv U 1966 68 rokah dinamivci trichi pospil vigravali pershist SRSR u chomu velika zasluga nastavnika kiyan Viktora Maslova yakij vprovadiv u komandi novitnyu taktichnu sistemu 4 4 2 Kiyivskij kolektiv mav u svoyih ryadah takih vikonavciv yak Andrij Biba Anatolij Bishovec Vasil Turyanchik Jozhef Sabo ta Yevgen Rudakov 1970 ti Protyagom 1970 h rokiv Dinamo Kiyiv tilki u dvoh chempionatah zalishavsya bez medalej Pochav kar yeru bombardir Oleg Blohin majbutnij najkrashij goleador chempionativ SRSR 211 goliv i gravec yakij provede rekordnu kilkist igor u vishci 432 Nastavnikom kiyan priznacheno Valeriya Lobanovskogo Pislya 1977 roku koli majzhe polovina igor 44 6 zavershilos unichiyu Federaciya futbolu SRSR pishla na radikalnij krok vvela t zv limit nichiyih Tobto komandi ne mali prava zvesti unichiyu bilshe igor nizh bulo peredbacheno obmezhennyam spochatku 8 igor potim 10 Vreshti resht cej shtuchnij limit vidminili u 1988 roci 1980 ti i 1990 ti Najprincipovishim protistoyannyam pershosti stali igri Spartak Moskva Dinamo Kiyiv Ci dva klubi mali najbilshe predstavnikiv u zbirnij SRSR yaku trenuvav Valerij Lobanovskij Do eliti radyanskogo futbolu uvijshlo ukrayinske Dnipro Dnipropetrovsk chempion krayini u 1983 i 1988 rokah Pershim radyanskim legionerom u zakordonnih chempionatah stav voseni 1980 roku Anatolij Zinchenko Masovij vid yizd futbolistiv za kordoni SRSR pochavsya u 1988 1989 rokah pislya pochatku perebudovi yaka zachepila i sport U 1991 roci u zv yazku z rozpadom SRSR zavershivsya ostannij 54 j chempionat Radyanskogo Soyuzu z futbolu Jogo vigrav CSKA Moskva Velika turnirna tablicyaPokazano statistiku komand yaki grali u vishij lizi chempionatu SRSR Vsi 54 turniri proveli lishe dva klubi Dinamo Moskva i Dinamo Kiyiv Za peremogu narahovano 2 ochki za nichiyu odne Medali Komanda T I V N P M yachiv Ochok 12 12 9 1 Spartak Moskva 53 1453 722 385 346 2483 1467 1829 62 911 11 5 2 Dinamo Moskva 54 1487 707 405 375 2438 1461 1819 61 213 11 3 3 Dinamo Kiyiv 54 1483 681 456 346 2306 1566 1818 61 32 5 13 4 Dinamo Tbilisi 51 1424 621 406 397 2176 1677 1648 57 93 3 6 5 Torpedo Moskva 51 1455 601 433 421 2059 1656 1635 56 27 4 6 6 CSKA Moskva 48 1328 586 364 378 2034 1454 1536 57 81 1 7 Zenit Leningrad 49 1402 464 411 527 1725 1914 1339 47 82 2 8 Shahtar Doneck 44 1288 434 379 475 1522 1641 1247 48 41 3 9 Dinamo Minsk 39 1145 372 340 433 1257 1421 1084 47 31 2 10 Ararat Yerevan 33 1026 352 280 394 1150 1306 984 48 01 11 Lokomotiv Moskva 39 1001 303 289 409 1218 1431 895 44 71 12 Neftchi Baku 27 884 253 270 361 907 1141 776 43 91 13 Chornomorec 24 738 244 217 277 777 884 705 47 814 Kajrat Alma Ata 24 780 226 234 320 742 983 686 44 015 Pahtakor Tashkent 22 722 212 211 299 805 1035 635 44 01 16 SKA Rostov na Donu 21 680 218 194 268 843 911 630 46 32 2 2 17 Dnipro 19 554 227 154 173 729 634 608 54 918 Krila Rad Kujbishev 26 715 185 209 321 675 996 579 40 519 Metalist Harkiv 14 438 133 124 181 413 530 3901 20 Zorya Voroshilovgrad 14 412 125 135 152 416 469 385 46 721 Dinamo Leningrad 17 397 135 102 160 589 649 372 46 922 Torpedo Kutayisi 13 439 104 129 206 395 655 337 38 41 23 Zhalgiris Vilnyus 11 330 107 93 130 349 463 705 46 524 Rotor Volgograd 11 293 91 66 136 352 488 248 42 325 Nistru Kishiniv 11 312 69 84 159 312 534 635 35 626 Karpati Lviv 9 244 68 85 91 250 301 221 45 327 Daugava Riga 7 203 51 48 104 198 311 150 37 028 VPS Moskva 6 161 58 32 71 235 270 148 46 029 Krila Rad Moskva 6 143 32 39 72 525 706 103 36 01 30 Metalurg Moskva 4 91 40 17 34 173 170 97 53 331 Lokomotiv Harkiv 4 114 34 23 57 112 176 91 42 532 Kuban Krasnodar 3 102 29 26 47 111 145 84 41 233 Admiraltiyec Leningrad 3 84 26 17 41 122 149 69 41 134 Pamir Dushanbe 3 84 21 27 36 74 104 69 41 135 Elektrik Leningrad 5 80 22 18 40 112 163 62 38 836 Fakel Voronezh 2 66 20 17 29 63 83 57 43 237 Trudovi rezervi Leningrad 3 68 16 23 29 82 113 55 40 438 Volga Gorkij 3 85 14 27 44 58 143 55 32 339 Spartak Tbilisi 2 64 21 11 32 82 109 53 41 440 Spartak Vladikavkaz 2 62 16 16 30 64 89 48 38 741 Dinamo Odesa 2 51 16 13 22 64 102 45 44 142 SKA Odesa 2 68 4 19 45 38 121 27 19 943 Metalurg Zaporizhzhya 1 30 9 7 14 27 38 25 41 744 VMS Moskva 1 28 7 9 12 30 50 23 41 145 Tavriya Simferopol 1 34 8 7 19 27 54 23 33 846 Silmash Harkiv 1 25 8 6 11 34 45 22 44 047 Uralmash Sverdlovsk 1 34 7 8 19 19 39 22 32 448 Stalinec Moskva 1 25 8 5 12 36 44 21 42 049 Lokomotiv Kiyiv 1 25 8 5 12 43 64 21 42 050 Shinnik Yaroslavl 1 32 6 9 17 20 48 21 32 851 Dinamo Rostov na Donu 1 25 7 6 12 39 43 20 40 052 Temp Baku 1 25 6 8 11 33 40 20 40 053 Spartak Leningrad 1 25 6 8 11 30 39 20 40 054 Kalev Tallinn 2 58 3 14 41 46 146 20 17 255 Dinamo Kirovabad 1 38 5 9 24 25 59 19 25 056 Guriya Lanchhuti 1 30 5 8 17 18 38 18 30 057 Spartak Harkiv 1 25 5 7 13 43 63 17 34 058 Bilshovik Leningrad 1 25 7 3 15 35 57 17 34 059 OBO Sverdlovsk 1 22 6 4 12 31 45 16 36 460 Harchovik Moskva 1 25 5 6 14 25 53 16 32 061 Lokomotiv Tbilisi 1 25 5 5 15 44 62 15 30 062 Komanda mista Kalinina 1 13 5 4 4 19 19 14 53 963 Burevisnik Moskva 1 25 4 4 17 28 87 12 24 0Osobisti dosyagnennyaTreneri chempioni Tablicya vsih golovnih treneriv yaki stavali chempionami SRSR z futbolu ta klubi z yakimi voni zdobuvali medali riznogo gatunku Misce Trener Medali Komandi z yakimi zdobuto medalizol srib bron1 Valerij Lobanovskij 8 4 2 Dinamo Kiyiv 2 Mihajlo Yakushin 6 6 1 Dinamo Moskva 3 Boris Arkadyev 6 2 2 CBChA Moskva Dinamo Moskva 4 Viktor Maslov 4 4 Dinamo Kiyiv Torpedo Moskva 5 Mikita Simonyan 3 2 2 Spartak Moskva Ararat Yerevan 6 Kostyantin Byeskov 2 7 2 Spartak Moskva Dinamo Moskva 7 Oleksandr Sevidov 2 2 2 Dinamo Moskva Dinamo Kiyiv Dinamo Minsk 8 9 Kostyantin Kvashnin 2 2 1 Dinamo Moskva Spartak Moskva 8 9 en 2 2 1 Spartak Moskva 10 11 Vasil Sokolov 2 1 Spartak Moskva 10 11 Pavlo Sadirin 2 1 CSKA Moskva Zenit Leningrad 12 Yevgen Kucherevskij 1 2 Dnipro Dnipropetrovsk 13 Nodar Ahalkaci 1 1 3 Dinamo Tbilisi 14 V yacheslav Solovjov 1 1 1 Dinamo Kiyiv Dinamo Tbilisi 15 17 Oleg Romancev 1 1 Spartak Moskva 15 17 en 1 1 Dinamo Moskva 15 17 Eduard Malofeyev 1 1 Dinamo Minsk Dinamo Moskva 18 Valentin Ivanov 1 4 Torpedo Moskva 19 Gavrilo Kachalin 1 3 Dinamo Tbilisi Dinamo Moskva 20 21 Volodimir Yemec 1 2 Dnipro Dnipropetrovsk 20 21 Valentin Nikolayev 1 2 CSKA Moskva 22 27 Anatolij Puzach 1 Dinamo Kiyiv 22 27 Petro Popov 1 Spartak Moskva 22 27 German Zonin 1 Zorya Voroshilovgrad 22 27 Oleksandr Ponomarov 1 Dinamo Moskva 22 27 Viktor Mar yenko 1 Torpedo Moskva 22 27 Mihajlo Kozlov 1 Spartak Moskva Zauvazhennya U osinij pershosti 1936 Spartakom Moskva keruvala trenerska rada U tablici cej chempionskij titul zapisano na Mihajla Kozlova U 1990 roci Valerij Lobanovskij keruvav Dinamo Kiyiv protyagom pershoyi polovini pershosti potim starshim trenerom stav Anatolij Puzach Chempionskij titul vrahovano obidvom specialistam Futbolisti chempioni Tablicya najtitulovanishih gravciv ponad 5 zolotih medalej yaki stavali chempionami SRSR z futbolu Misce Futbolist Chempionstv Komandi z yakimi zdobuto titul i roki1 Oleg Blohin 8 Dinamo Kiyiv 1971 1974 1975 1977 1980 1981 1985 19862 4 Volodimir Veremeyev 7 Dinamo Kiyiv 1968 1971 1974 1975 1977 1980 19812 4 Volodimir Muntyan 7 Dinamo Kiyiv 1966 1967 1968 1971 1974 1975 19772 4 Yevgen Rudakov 7 Dinamo Kiyiv 1966 1967 1968 1971 1974 1975 19775 7 Volodimir Bezsonov 6 Dinamo Kiyiv 1977 1980 1981 1985 1986 19905 7 Volodimir Domin 6 Spartak Moskva 1939 CSKA Moskva 1946 1947 1948 1950 19515 7 Viktor Kolotov 6 Dinamo Kiyiv 1971 1974 1975 1977 1980 1981300 matchivSpisok gravciv yaki proveli 300 i bilshe matchiv u vishij lizi M Gravec Igri1 Oleg Blohin 4322 Viktor Shustikov 4273 Galimzyan Husayinov 4104 Mikola Osyanin 4025 4006 Mihajlo Sokolovskij 4007 Sergij Bondarenko 3928 Volodimir Fedotov 3829 Leonid Buryak 37710 Slava Metreveli 37511 Oleksandr Bubnov 37512 Volodimir Saharov 37213 Volodimir Ploskina 37114 Eduard Markarov 37015 Anatolij Davidov 37016 Igor Netto 36717 Fedir Cherenkov 36618 Ashot Hachatryan 36619 Viktor Kuznecov 35520 Anatolij Dem yanenko 35321 Gennadij Logofet 34922 34623 34224 Avtandil Gogoberidze 34125 Berador Abdurayimov 34026 Oleksandr Polukarov 33927 33628 Volodimir Golubyev 33629 Rinat Dasayev 33530 Sergij Salnikov 33331 Pavlo Sadirin 33332 Viktor Voroshilov 33033 Oleksandr Tkachenko 328 M Gravec Igri34 32735 Lev Yashin 32636 Sergij Prigoda 32537 Manuchar Machayidze 32438 Oleksandr Chivadze 32439 Dmitro Bagrich 32240 32041 Valerij Maslov 31942 Yurij Gavrilov 31843 Jozhef Sabo 31744 Vasil Ishak 31645 Volodimir Maslachenko 31546 Givi Nodiya 31447 Babken Melikyan 31348 Anatolij Kuksov 31249 31250 31251 Sergij Kramarenko 31252 Volodimir Veremyeyev 31953 Vasil Turyanchik 30854 Mihajlo Gershkovich 30855 Oleksandr Zhuravlov 30456 30457 Volodimir Gucayev 30358 Anatolij Konkov 30359 Anatolij Krutikov 30360 Volodimir Muntyan 30261 Revaz Dzodzuashvili 30162 Shota Yamanidze 30063 Oleksandr Minayev 30064 Andrij Yakubik 30065 Otari Gabeliya 300Sto bombardirivDokladnishe Najkrashi bombardiri chempionatu SRSR z futbolu Spisok sta najrezultativnishih gravciv elitnogo divizionu radyanskogo futbolu M Gravec Goli1 Oleg Blohin 2112 Oleksandr Ponomarov 1523 Mikita Simonyan 1444 Sergij Solovjov 1435 Grigorij Fedotov 1326 Eduard Markarov 1297 Avtandil Gogoberidze 1288 Valentin Ivanov 1259 Oleg Protasov 12510 Ramaz Shengeliya 12011 Oleg Kopayev 11912 Sergij Rodionov 11913 Zaur Kaloyev 11714 Galimzyan Husayinov 11515 Boris Pajchadze 10616 Kostyantin Byeskov 10617 Viktor Voroshilov 10618 Andrij Yakubik 10519 Gennadij Krasnickij 10220 Boris Kazakov 10121 Sergij Salnikov 10122 Eduard Malofyeyev 10023 Eduard Stryelcov 10024 Vsevolod Bobrov 9725 Berador Abdurayimov 9626 Givi Nodiya 9327 Horen Oganesyan 9328 Georgij Kondratyev 9329 Volodimir Fedotov 9230 Mikola Dementyev 9131 Gennadij Gusarov 9132 Yurij Gavrilov 9133 Oleksij Grinin 8934 Valerij Gazzayev 8935 Fedir Cherenkov 8936 Mihajlo Mustigin 8837 Viktor Kanevskij 8838 Mihajlo Sokolovskij 8739 Volodimir Domin 8640 Vasil Karcev 8641 Anatolij Ilyin 8442 Slava Metreveli 8443 Vitalij Staruhin 8444 Valentin Nikolayev 8345 Sergij Andryeyev 8246 Viktor Sokolov 8147 Anatolij Banishevskij 8148 Yurij Chesnokov 8049 Sergij Korshunov 7850 78 M Gravec Goli51 Volodimir Kazachonok 7852 David Kipiani 7853 7654 7355 7256 Yurij Falin 7257 Volodimir Kozlov 7258 7259 Valerij Lobanovskij 7160 Mikola Osyanin 7161 7162 Gennadij Matvyeyev 7063 Viktor Serebryanikov 7064 Oleg Bazilevich 6965 Andrij Biba 6966 Valerij Petrakov 6967 Yevstahij Pehlevanidi 6968 6969 Vasil Trofimov 6870 Igor Chislenko 6871 Gajoz Dzhedzhelava 6772 Valentin Bubukin 6773 Volodimir Barkaya 6774 6775 Pavlo Vinkovatov 6676 Shota Yamanidze 6677 Igor Ponomarov 6678 Viktor Grachov 6679 Igor Byelanov 6580 6481 Andrij Zazroyev 6482 6483 Mihajlo Koman 6384 Oleksij Paramonov 6385 Volodimir Ilyin 6386 6387 Leonid Buryak 6388 Volodimir Savdunin 6289 Oleksandr Gulevskij 6290 Vitalij Hmelnickij 6291 Viktor Kolotov 6292 Sergij Kvochkin 6193 Oleksandr Tarhanov 6194 Arkadij Andriasyan 6195 Georgij Zharkov 6096 Yurij Tarasov 6097 Kazbek Tuayev 5998 Vadim Yevtushenko 5999 58100 Mihajlo Gershkovich 58Sto ukrayinskih bombardirivSpisok najvluchnishih futbolistiv ukrayinskih komand v igrah elitnoyi ligi radyanskogo futbolu M Gravec Goli1 Oleg Blohin 2112 Oleg Protasov 1253 Viktor Kanevskij 884 Mihajlo Sokolovskij 875 Vitalij Staruhin 846 Valerij Lobanovskij 717 Viktor Serebryanikov 708 Oleg Bazilevich 699 Andrij Biba 6910 Pavlo Vinkovatov 6611 Igor Byelanov 6512 Viktor Grachov 6513 Mihajlo Koman 6314 Leonid Buryak 6315 Vitalij Hmelnickij 6216 Viktor Kolotov 6217 Yurij Tarasov 6118 Vadim Yevtushenko 5919 Volodimir Muntyan 5720 Gennadij Litovchenko 5621 Volodimir Onishenko 5522 Igor Petrov 5223 Anatolij Bishovec 4924 Anatolij Puzach 4925 Volodimir Lyutij 4926 Jozhef Sabo 4827 Oleg Taran 4528 Volodimir Ploskina 4529 Valerij Porkuyan 4330 Oleksandr Zavarov 4331 Yurij Ananchenko 4232 Volodimir Danilyuk 4233 Anatolij Kuksov 4234 Mikola Fedorenko 4135 Viktor Kuznecov 4036 Oleksandr Pogoryelov 4037 Oleksij Mihajlichenko 3938 Grigorij Balaba 3839 Ishtvan Sekech 3840 Pavlo Komarov 3641 Fedir Dashkov 3642 Yurij Yelisyeyev 3643 Yevgen Shahov 3644 Edvard Kozinkevich 3545 Anatolij Pilipchuk 3546 Stanislav Yevsyeyenko 3547 Viktor Fomin 3448 Vitalij Shevchenko 3449 Volodimir Ustimchik 3450 V yacheslav Semenov 3351 Volodimir Veremyeyev 33 M Gravec Goli52 Roman Hizhak 3253 Viktor Hlus 3154 Viktor Shilovskij 3155 Makar Goncharenko 3056 Sergij Yashenko 3057 Petro Lajko 2958 Anatolij Rodin 2959 Ivan Fedosov 2960 Anatolij Dem yanenko 2961 Mikola Kudrickij 2962 Andrij Zazroyev 2863 Mikola Korolov 2864 Georgij Borzenko 2765 Vasil Moskalenko 2766 Valentin Sapronov 2767 Yurij Goryachev 2768 Volodimir Bezsonov 2769 Eduard Son 2770 Oleksandr Sherbakov 2771 Vitalij Savelyev 2672 Petro Ponomarenko 2673 Volodimir Fink 2674 Oleksandr Malishenko 2675 Ivan Sharij 2576 Sergij Chizhov 2577 Sergij Kravchenko 2578 Oleksandr Vasin 2479 Valerij Yaremchenko 2480 Deziderij Tovt 2481 Lev Brovarskij 2482 Vasil Rac 2483 Yurij Zaharov 2384 Oleksij Hristyan 2385 Yurij Vojnov 2286 Viktor Romanyuk 2287 Ivan Boboshko 2288 Stanislav Kostyuk 2289 Georgij Gramatikopulo 2290 Sergij Morozov 2291 Viktor Kolesnikov 2292 Gennadij Lihachov 2193 Volodimir Troshkin 2194 Anatolij Konkov 2195 Volodimir Rogovskij 2196 Oleg Salenko 2197 Volodimir Makarov 2098 Georgij Ponomarov 2099 Oleksandr Ponomarov 20100 Yurij Reznik 20101 Yurij Bondarenko 20Div takozhFutbolist roku v SRSR Golkiper roku v SRSR Spisok najkrashih futbolnih suddiv SRSR Ukrayinski rekordsmeni chempionativ SRSR z futbolu Ukrayinski futbolni klubi peremozhci oficijnih turnirivPrimitkiAnatolij Alekseevich Zinchenko pervyj sovetskij legioner peoples ru Pirogov B A Futbol Moskva Sovetskij sport 1995 512 s il Istoriya otechestvennogo sporta Istoriya ta statistika ukrayinskogo futbolu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 DzherelaSanin A Futbol 1965 Spravochnik kalendar Moskva 1965 80 s Soskin A Vsyo o futbole Strany Klubi Turniry Futbolisty Trenery Sudi Moskva Fizkultura i sport 1972 Romanenko A M Futbol 89 Dovidnik kalendar Kiyiv Zdorov ya 1989 128 s Velikie kluby 3 26 berezen 2007 r Gazeta Ukrayinskij futbol za 30 listopada 2012 roku 128 129VebresursiKlyub lyubiteliv istoriyi i statistiki futbolu KLISF ros Pidsumkova tablicya chempionatu SRSR vsih chasiv angl Spisok chempioniv na rsssf angl