Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едуард Анатолійович Стрєльцо́в (рос. Эдуард Анатольевич Стрельцов; * 21 липня 1937, селище Перово, Московська область, СРСР — †22 липня 1990, Москва) — радянський футболіст. Заслужений майстер спорту СРСР. Один з найталановитіших гравців у історії московського «Торпедо» та збірної СРСР. Найкращий футболіст Радянського Союзу 1967 та 1968 років.
 | ||
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Едуард Анатолійович Стрєльцов | |
| Народження | 21 липня 1937 | |
| селище Перово, СРСР | ||
| Смерть | 22 липня 1990 (53 роки) | |
| Москва | ||
| Поховання | Ваганьковське кладовище | |
| Зріст | 182 см | |
| Вага | 80 кг | |
| Прізвисько | Стрелец, Русский танк, Советский Пеле і El Pelé Rus | |
| Громадянство |  СРСР | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1954–1958 1965–1970 |  Торпедо (Москва) Торпедо (Москва) Всього: | 89 (48) 133 (51) 222 (99) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1955—1968 | СРСР | 38 (25) |
| Звання, нагороди | ||
| Звання |  | |
| Нагороди |
| |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
 Едуард Стрєльцов у Вікісховищі | ||
Життєпис
Початок
Його батько, який після кінця війни залишив сім'ю, працював слюсарем. Дитинство хлопця пов'язане із заводом «Фрезер», де він ще в 1950 (з 13-річного віку) почав грати за дорослу команду. Коли наприкінці 1953-го юнаки «Фрезера» грали з юнаками московського «Торпедо», Стрєльцова та ще пару гравців запросили на оглядини до вищолігової команди.
У сезоні 1954 відбувся дебют у найвищій лізі — 16-річний Едуард Стрєльцов вийшов на заміну у грі проти харківського «Авангарду». 14 квітня 1954 юнак вперше потрапив до стартового складу — у матчі з «Динамо» (Тбілісі). Москвичі програли 1:2, а єдиний гол за команду забив Стрєльцов. У нападі він швидко зігрався з молодим, але дещо досвідченішим Валентином Івановом.
26 червня 1955 17-річний талант дебютував у збірній СРСР та відразу у першій грі забив три голи під час розгрому збірної Швеції (6:0). Того сезону Едуард зіграв у всіх двадцяти двох матчах першості Союзу і забив 15 голів, ставши наймолодшим у історії найкращим бомбардиром чемпіонату (того року йому виповнилось лише 18). Рекорд юного гравця «Торпедо» так ніколи і не було побито за усі роки існування чемпіонату СРСР.
У сезоні 1956 він забив 12 голів у двадцяти двох матчах чемпіонату і у складі збірної переміг на Олімпіаді 1956 у Мельбурні. Тоді медалі вручали тільки учасникам фіналу, а Стрєльцов провів чотири гри (2 голи) — усі, крім фіналу, де замість нього грав досвідчений «спартаківець» Микита Симонян. Згодом Симонян поривався віддати свою медаль Стрєльцову, але 19-річний хлопець навіть слухати не хотів про таке.
Початок кінця
Радянський Союз готувався до першої участі у відбіркових іграх до чемпіонату світу. У групі СРСР мав боротися з Польщею та Фінляндією. Поляки та радянські футболісти по два рази обіграли фінів, а оскільки поділили очки і між собою то грали додатковий матч на нейтральному полі — у Ляйпциґу. Едуард гостював у товариша з команди — Валентина Іванова і ледь не проґавив потяг до НДР. Ту листопадову гру він провів на високому рівні, забивши один гол і допомігши здобути перемогу, яка вивела радянську збірну на чемпіонат світу 1958, що відбувався наступного року.
Набагато серйозніше порушення дисципліни відбулося в кінці січня 1958 — Стрєльцова посадили на три доби за конфлікт з міліціонером.
Навесні 1958 Едик забив п'ять голів за 8 ігор і разом зі збірною перебував на травневому зборі у Тарасівці Московської області. Тоді він вже був популярним футболістом і заслуженим майстром спорту. 26 травня 1958 року на тренувальну базу приїхала міліцейська машина. Вона забрала трьох футболістів: «спартаківців» Михайла Огонькова, Бориса Татушина і «торпедівця» Едуарда Стрєльцова. Їх звинуватили у зґвалтуванні, що відбулося після пиятики ввечері напередодні. Через певний час Татушина і Огонькова відпустили, а Едуарда Анатолійовича Стрєльцова засудили на 12 років позбавлення волі. Спорткомітет СРСР дискваліфікував гравця довічно.
Невідомо чому за таку зірку не заступилися найвищі чини держави, для слави якої він дивував європейські стадіони у попередні роки. У опитуванні «Франс Футболу» на «Золотий м'яч» 1956 Едик набрав два очки і поділив 13–20 місця. Через рік, у 1957-му, він був уже сьомим — Європа його знала. Фахівці сходились на думці, що чемпіонат світу 1958 мав засвітити талант Стрєльцова на міжнародному рівні, а гру 20-річного «торпедівця» можна би було порівняти до гри 17-річного Пеле, який став зіркою саме після цього турніру. Серед європейських гравців футболістів калібру Стрєльцова майже не було. У чвертьфіналі чемпіонату світу СРСР програв господарям і майбутнім віце-чемпіонам шведам — 0:2. У нападі бракувало Едуарда Стрєльцова.
Кінець
Його звільнили достроково — у 1963 році. Стрєльцов жив у Москві, працював на заводі ЗІЛ. Колишній нападник дуже хотів повернутися до футболу, але все залежало від керівництва клубу «Торпедо».
Як не дивно Стрєльцов був у непоганій кондиції. Першим сезоном після ув'язнення став 1965. «Стрєлєц» вже не був таким швидким, як раніше, але досвід дозволяв Едуардові бути лідером атак команди і передавати досвід молодим. Він допоміг команді стати чемпіоном СРСР 1965 року, забивши 12 голів. У кінці сезону нападник потрапив до списку 33 найкращих під № 1 на своїй позиції. Наступного, 1966 року «Торпедо» посіло 6 місце, а Стрєльцов забив 12 м'ячів у чемпіонаті. Хоча нападник був серед провідних футболістів Радянського Союзу, його не взяли на чемпіонат світу 1966, оскільки влада все ще вважала його «невиїзним» і не випускала закордон.
У 1967 році його знову викликають до збірної Союзу, де у підсумку він проведе 38 ігор і заб'є 25 голів (у середньому: 0,66 гола за гру). Того ж року гравця команди, яка зайняла тільки 12 місце у першості країни, визнали найкращим футболістом СРСР. Наступного року він удостоївся цього звання вдруге, забивши 21 гол за 32 матчі чемпіонату (понад третину — уся команда забила 60). У середині 1969-го отримав травму, яка й змусила припинити гру після сезону 1970.
Один з найталановитіших гравців у історії футболу жодного разу не зіграв на чемпіонаті світу: неприємний інцидент виключив таку можливість у 1958 та 1962 роках. У 1966 гравця викликали до збірної вже після турніру, а у 1970-му 33-річний Стрєльцов вже просто «догравав». Багатолітній партнер Валентин Іванов вже був тренером команди, закінчив кар'єру Валерій Воронін.
Едуард Анатолійович працював з дитячими командами, грав у матчах ветеранів, але паління і алкоголь залишалися атрибутами його життя. Помер 22 липня 1990 р. в Москві від раку легенів.
Пам'ять
Біля стадіону «Торпедо» у Москві Стрєльцову було поставлено пам'ятник, а самій арені присвоєно його ім'я.
Пам'яті Стрєльцова присвячений російський художній фільм «Стрєльцов», прем'єра якого відбулася у 2020 році.
Титули та досягнення
- Чемпіон СРСР: 1965
- Володар Кубка СРСР: 1968
![image]()
Олімпійський чемпіон: 1956- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1955
- Найкращий футболіст СРСР: 1967 і 1968
- У списку 33 найкращих — 5 разів (4 рази — № 1)
- Член клубу Григорія Федотова: 10 місце (142 голи)
Примітки
- Станом на 1січня 1992 року.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стрєльцов Едуард Анатолійович |
- Дані про гравця на сторінці збірної СРСР/Росії [ 18 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Статистики кар'єри на klisf.info(рос.)
- (рос.)
Джерела
- Футбол. Специальное приложение. — 2007. — № 3.
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stryelcov Eduard Anatolijovich Stryelco v ros Eduard Anatolevich Strelcov 21 lipnya 1937 selishe Perovo Moskovska oblast SRSR 22 lipnya 1990 Moskva radyanskij futbolist Zasluzhenij majster sportu SRSR Odin z najtalanovitishih gravciv u istoriyi moskovskogo Torpedo ta zbirnoyi SRSR Najkrashij futbolist Radyanskogo Soyuzu 1967 ta 1968 rokiv Eduard Stryelcov Eduard Stryelcov Osobisti dani Povne im ya Eduard Anatolijovich Stryelcov Narodzhennya 21 lipnya 1937 1937 07 21 selishe Perovo SRSR Smert 22 lipnya 1990 1990 07 22 53 roki Moskva Pohovannya Vagankovske kladovishe Zrist 182 sm Vaga 80 kg Prizvisko Strelec Russkij tank Sovetskij Pele i El Pele Rus Gromadyanstvo SRSR Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1954 1958 1965 1970 Torpedo Moskva Torpedo Moskva Vsogo 89 48 133 51 222 99 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1955 1968 SRSR 38 25 Zvannya nagorodi Zvannya Zasluzhenij majster sportu SRSR Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Eduard Stryelcov u VikishovishiZhittyepisPochatok Jogo batko yakij pislya kincya vijni zalishiv sim yu pracyuvav slyusarem Ditinstvo hlopcya pov yazane iz zavodom Frezer de vin she v 1950 z 13 richnogo viku pochav grati za doroslu komandu Koli naprikinci 1953 go yunaki Frezera grali z yunakami moskovskogo Torpedo Stryelcova ta she paru gravciv zaprosili na oglyadini do visholigovoyi komandi U sezoni 1954 vidbuvsya debyut u najvishij lizi 16 richnij Eduard Stryelcov vijshov na zaminu u gri proti harkivskogo Avangardu 14 kvitnya 1954 yunak vpershe potrapiv do startovogo skladu u matchi z Dinamo Tbilisi Moskvichi prograli 1 2 a yedinij gol za komandu zabiv Stryelcov U napadi vin shvidko zigravsya z molodim ale desho dosvidchenishim Valentinom Ivanovom 26 chervnya 1955 17 richnij talant debyutuvav u zbirnij SRSR ta vidrazu u pershij gri zabiv tri goli pid chas rozgromu zbirnoyi Shveciyi 6 0 Togo sezonu Eduard zigrav u vsih dvadcyati dvoh matchah pershosti Soyuzu i zabiv 15 goliv stavshi najmolodshim u istoriyi najkrashim bombardirom chempionatu togo roku jomu vipovnilos lishe 18 Rekord yunogo gravcya Torpedo tak nikoli i ne bulo pobito za usi roki isnuvannya chempionatu SRSR U sezoni 1956 vin zabiv 12 goliv u dvadcyati dvoh matchah chempionatu i u skladi zbirnoyi peremig na Olimpiadi 1956 u Melburni Todi medali vruchali tilki uchasnikam finalu a Stryelcov proviv chotiri gri 2 goli usi krim finalu de zamist nogo grav dosvidchenij spartakivec Mikita Simonyan Zgodom Simonyan porivavsya viddati svoyu medal Stryelcovu ale 19 richnij hlopec navit sluhati ne hotiv pro take Pochatok kincya Radyanskij Soyuz gotuvavsya do pershoyi uchasti u vidbirkovih igrah do chempionatu svitu U grupi SRSR mav borotisya z Polsheyu ta Finlyandiyeyu Polyaki ta radyanski futbolisti po dva razi obigrali finiv a oskilki podilili ochki i mizh soboyu to grali dodatkovij match na nejtralnomu poli u Lyajpcigu Eduard gostyuvav u tovarisha z komandi Valentina Ivanova i led ne progaviv potyag do NDR Tu listopadovu gru vin proviv na visokomu rivni zabivshi odin gol i dopomigshi zdobuti peremogu yaka vivela radyansku zbirnu na chempionat svitu 1958 sho vidbuvavsya nastupnogo roku Nabagato serjoznishe porushennya disciplini vidbulosya v kinci sichnya 1958 Stryelcova posadili na tri dobi za konflikt z milicionerom Navesni 1958 Edik zabiv p yat goliv za 8 igor i razom zi zbirnoyu perebuvav na travnevomu zbori u Tarasivci Moskovskoyi oblasti Todi vin vzhe buv populyarnim futbolistom i zasluzhenim majstrom sportu 26 travnya 1958 roku na trenuvalnu bazu priyihala milicejska mashina Vona zabrala troh futbolistiv spartakivciv Mihajla Ogonkova Borisa Tatushina i torpedivcya Eduarda Stryelcova Yih zvinuvatili u zgvaltuvanni sho vidbulosya pislya piyatiki vvecheri naperedodni Cherez pevnij chas Tatushina i Ogonkova vidpustili a Eduarda Anatolijovicha Stryelcova zasudili na 12 rokiv pozbavlennya voli Sportkomitet SRSR diskvalifikuvav gravcya dovichno Nevidomo chomu za taku zirku ne zastupilisya najvishi chini derzhavi dlya slavi yakoyi vin divuvav yevropejski stadioni u poperedni roki U opituvanni Frans Futbolu na Zolotij m yach 1956 Edik nabrav dva ochki i podiliv 13 20 miscya Cherez rik u 1957 mu vin buv uzhe somim Yevropa jogo znala Fahivci shodilis na dumci sho chempionat svitu 1958 mav zasvititi talant Stryelcova na mizhnarodnomu rivni a gru 20 richnogo torpedivcya mozhna bi bulo porivnyati do gri 17 richnogo Pele yakij stav zirkoyu same pislya cogo turniru Sered yevropejskih gravciv futbolistiv kalibru Stryelcova majzhe ne bulo U chvertfinali chempionatu svitu SRSR prograv gospodaryam i majbutnim vice chempionam shvedam 0 2 U napadi brakuvalo Eduarda Stryelcova Kinec Jogo zvilnili dostrokovo u 1963 roci Stryelcov zhiv u Moskvi pracyuvav na zavodi ZIL Kolishnij napadnik duzhe hotiv povernutisya do futbolu ale vse zalezhalo vid kerivnictva klubu Torpedo Yak ne divno Stryelcov buv u nepoganij kondiciyi Pershim sezonom pislya uv yaznennya stav 1965 Stryelyec vzhe ne buv takim shvidkim yak ranishe ale dosvid dozvolyav Eduardovi buti liderom atak komandi i peredavati dosvid molodim Vin dopomig komandi stati chempionom SRSR 1965 roku zabivshi 12 goliv U kinci sezonu napadnik potrapiv do spisku 33 najkrashih pid 1 na svoyij poziciyi Nastupnogo 1966 roku Torpedo posilo 6 misce a Stryelcov zabiv 12 m yachiv u chempionati Hocha napadnik buv sered providnih futbolistiv Radyanskogo Soyuzu jogo ne vzyali na chempionat svitu 1966 oskilki vlada vse she vvazhala jogo neviyiznim i ne vipuskala zakordon U 1967 roci jogo znovu viklikayut do zbirnoyi Soyuzu de u pidsumku vin provede 38 igor i zab ye 25 goliv u serednomu 0 66 gola za gru Togo zh roku gravcya komandi yaka zajnyala tilki 12 misce u pershosti krayini viznali najkrashim futbolistom SRSR Nastupnogo roku vin udostoyivsya cogo zvannya vdruge zabivshi 21 gol za 32 matchi chempionatu ponad tretinu usya komanda zabila 60 U seredini 1969 go otrimav travmu yaka j zmusila pripiniti gru pislya sezonu 1970 Odin z najtalanovitishih gravciv u istoriyi futbolu zhodnogo razu ne zigrav na chempionati svitu nepriyemnij incident viklyuchiv taku mozhlivist u 1958 ta 1962 rokah U 1966 gravcya viklikali do zbirnoyi vzhe pislya turniru a u 1970 mu 33 richnij Stryelcov vzhe prosto dogravav Bagatolitnij partner Valentin Ivanov vzhe buv trenerom komandi zakinchiv kar yeru Valerij Voronin Eduard Anatolijovich pracyuvav z dityachimi komandami grav u matchah veteraniv ale palinnya i alkogol zalishalisya atributami jogo zhittya Pomer 22 lipnya 1990 r v Moskvi vid raku legeniv Pam yatBilya stadionu Torpedo u Moskvi Stryelcovu bulo postavleno pam yatnik a samij areni prisvoyeno jogo im ya Pam yati Stryelcova prisvyachenij rosijskij hudozhnij film Stryelcov prem yera yakogo vidbulasya u 2020 roci Tituli ta dosyagnennyaChempion SRSR 1965 Volodar Kubka SRSR 1968 Olimpijskij chempion 1956 Najkrashij bombardir chempionatu SRSR 1955 Najkrashij futbolist SRSR 1967 i 1968 U spisku 33 najkrashih 5 raziv 4 razi 1 Chlen klubu Grigoriya Fedotova 10 misce 142 goli PrimitkiStanom na 1sichnya 1992 roku PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Stryelcov Eduard Anatolijovich Dani pro gravcya na storinci zbirnoyi SRSR Rosiyi 18 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Statistiki kar yeri na klisf info ros ros Dzherela Futbol Specialnoe prilozhenie 2007 3 ros