Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микита Павлович Симонян (при народженні — Мкртич Погосович Симонян, вірм. Նիկիտա (Մկրտիչ) Սիմոնյան, рос. Никита Павлович Симонян, нар. 12 жовтня 1926, Армавір) — вірменський радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, пізніше — радянський та російський футбольний функціонер. Рекордсмен «Спартака» за кількістю забитих м'ячів в різних турнірах — 160 голів у 244 офіційних іграх.
 | |||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Микита Павлович Симонян | ||||||||||||||||||||||
| Народження | 12 жовтня 1926 (97 років) | ||||||||||||||||||||||
| Армавір, СРСР | |||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | ||||||||||||||||||||||
| Вага | 70 кг | ||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Росія | ||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність*** | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | |||||||||||||||||||||||
| *** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||
 Микита Симонян у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Золото | Мельбурн 1956 | футбол |
Клубна кар'єра
Вихованець сухумського футболу, з 1944 року почав залучатися до дорослої команди .
Наприкінці 1945 року до Сухумі на тренувальні збори приїхали команди московських «Крил Рад», що провели з місцевими «динамівцями» низку тренувальних зустрічей. У двох матчах проти молодіжного складу «Крил Рад» та одній грі проти головної команди клубу сухумцям вдалося забити п'ять м'ячів, усі з яких записав до свого активу молодий Симонян. Перспективний форвард зацікавив тренерів московської команди і невдовзі приєднався до її складу.
Дебютував у складі московських «Крил Рад» у першій же грі команди в чемпіонаті СРСР 1946 року, в якій приніс перемогу над мінськими «динамівцями» (1:0). Загалом відіграв за «Крила» три сезони, взявши участь у 52 матчах чемпіонату.
За результатами сезону 1948 року «Крила Рад» зайняли останній рядок турнірної таблиці в першій групі радянського чемпіонату і команду було вирішено розформувати. Згідно з принципами радянського «аматорського футболу» гравці підлягали розподілу до інших команд союзної першості, зокрема, Симонян мав поповнити лави московського «Торпедо». Втім, тренерський штаб розформованих «Крил Рад» перейшов до московського «Спартака» і вмовив Симоняна подати заяву про переведення саме до цієї столичної команди.
Подальша ігрова кар'єра Симоняна була нерозривно пов'язана саме з московськими «спартаківцями». Футболіст відразу став ключовою фігурою нападу своєї нової команди, у першому ж сезоні в «Спартаку» став найкращим бомбардиром радянської першості 1949 року, забивши 26 голів. Наступного сезону знову став переможцем бомбардирських перегонів, цього разу відзначившись 34 голами у 36 іграх команди в чемпіонаті, а також допоміг «спартаківцям» здобути Кубок СРСР.
Загалом провів у «Спартаку» одинадцять сезонів, ставши справжньою легендою «Спартака». За цей час додав до своїх титулів ще одну перемогу у розіграшах Кубка СРСР, чотири рази ставав чемпіоном країни, в сезоні 1953 року утретє став найкращим бомбардиром радянської футбольної першості. Утримує клубний рекорд «Спартака» за кількістю забитих м'ячів — 160 голів у 244 офіційних іграх в різних турнірах.
Виступи за збірну
1954 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 22 матчі, забивши 12 голів.
1956 року був включений до заявки радянської команди для участі в Олімпійських іграх 1956 року в австралійському Мельбурні. В матчах перших етапів олімпійського футбольного турніру тренери збірної досвідченого 29-річного Симоняна не використовували, натомість на вістрі атак радянської команди грав перспективний 19-річний Едуард Стрєльцов. На турнірі Симонян дебютував лише у фінальній грі проти збірної Югославії, яку футболісти з СРСР виграли з рахунком 1:0, ставши таким чином олімпійськими чемпіонами.
За два роки, у 1958, був учасником тогорічного чемпіонату світу у Швеції, який для збірної СРСР став дебютною світовою першістю, а для 31-річного Симоняна — першим і останнім по-справжньому великим турніром у кар'єрі. На чемпіонаті радянська збірна дійшла до стадії чвертьфіналів, де поступилася господарям турніру, збірній Швеції, з рахунком 0:2. Симонян відіграв в усіх п'яти іграх команди на мундіалі, а також став автором першого гола радянської збірної на чемпіонатах світу, відкривши рахунок у стартовій грі групового етапу проти збірної Англії (нічия 2:2).
Кар'єра тренера та функціонера
Завершив виступи на футбольному полі у 1959 році. Засновник ФК «Спартак» (Москва) та його багаторічний очільник запропонував зірковому нападнику команди спробувати свої сили на тренерській роботі, тож вже наступного 1960 року 33-річний Симонян розпочав свою тренерську кар'єру.
Очолював команду «Спартака» до 1965 року, та згодом, протягом 1967–1972 років. Двічі приводив команду до перемог у чемпіонатах СРСР — в сезонах 1962 та 1969; також здобув три перемоги у розіграшах Кубка СРСР.
Наприкінці 1972 року тренер, що мав вірменське коріння, прийняв запрошення очолити найсильнішу команду Вірменської РСР, єреванський «Арарат». Результатом приходу ще досить молодого, однак вже досвідченого та титулованого, тренера став найбільш успішний в історії «Арарата» сезон 1973 року, в якому єреванці спочатку стали володарями Кубка країни, а згодом здобули й свою єдину в історії перемогу у чемпіонаті СРСР. Після цього золотого «дублю» п'яте місце «Арарата» в чемпіонаті наступного сезону було розцінене як провал, і під шквалом критики Симонян вирішив покинути команду, прийнявши пропозицію перейти на роботу до управління футболу Держкомспорту СРСР.
Працюючи у Державному спортивному комітеті, був куратором підготовки збірної СРСР з футболу, протягом 1977–1979 був головним тренером збірної. Пізніше, у 1988, нетривалий час знову виконував обов'язки очільника національної команди.
В першій половині 1980-х повертався до клубної роботи, спочатку очолював тренерський штаб одеського «Чорноморця» (у 1980–1981), а згодом знову працював з єреванським «Араратом» (1984–1985).
В подальшому зосередився на роботі футбольного функціонера, працював у Федерації футболу СРСР, а після розпаду СРСР — в Російському футбольному союзі (РФС). Від моменту створення останнього в 1992 році незмінно обирався на посаду віце-президента цієї футбольної федерації. Наприкінці 2009 — на початку 2010 виконував обов'язки Президента РФС. Після невдалого виступу збірної Росії на Євро-2012 та наступної відставки Президента РФС 25 червня 2012 Симоняна було знову призначено виконувачем обов'язки президента Російського футбольного союзу (національної футбольної федерації Росії).
Титули і досягнення
Як гравця
![image]()
Олімпійський чемпіон: 1956- Володар Кубка СРСР (2):
- Чемпіон СРСР (4):
- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР (3):
Як тренера
- Чемпіон СРСР (3):
- Володар Кубка СРСР (3):
Державні нагороди
- Орден Пошани (Вірменія) (2011)
Примітки
- Зведена статистика усіх гравців ФК «Спартак» (Москва) [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.] на неофіційному сайті клубу. (рос.)
- Ларин Александр. Легенды советского спорта. Справочник. Алма-Ата, 1991 - С. 35
- [. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 24 березня 2013. Симонян получил орден почета от президента Армении (рос.)]
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Симонян Микита Павлович
- Микита Симонян на rusteam.permian.ru [ 6 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [ 16 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikita Pavlovich Simonyan pri narodzhenni Mkrtich Pogosovich Simonyan virm Նիկիտա Մկրտիչ Սիմոնյան ros Nikita Pavlovich Simonyan nar 12 zhovtnya 1926 Armavir virmenskij radyanskij futbolist napadnik Po zavershenni igrovoyi kar yeri futbolnij trener piznishe radyanskij ta rosijskij futbolnij funkcioner Rekordsmen Spartaka za kilkistyu zabitih m yachiv v riznih turnirah 160 goliv u 244 oficijnih igrah Mikita Simonyan Mikita Simonyan Osobisti dani Povne im ya Mikita Pavlovich Simonyan Narodzhennya 12 zhovtnya 1926 1926 10 12 97 rokiv Armavir SRSR Zrist 172 sm Vaga 70 kg Gromadyanstvo SRSR Rosiya Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1944 1945 1946 1948 Krila Rad Moskva 52 9 1949 1959 Spartak Moskva 233 133 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1954 1958 SRSR 22 12 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1960 1965 Spartak Moskva 1967 1972 Spartak Moskva 1973 1974 Ararat 1977 1979 SRSR 1980 1981 Chornomorec 1984 1985 Ararat Zvannya nagorodi Nagorodi Olimpijskij orden Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Informaciyu onovleno 5 lipnya 2012 Informaciyu pro igri ta goli za nacionalnu zbirnu onovleno 5 lipnya 2012 Tilki na posadi golovnogo trenera Mikita Simonyan u Vikishovishi Sportivni medali Zoloto Melburn 1956 futbolKlubna kar yeraVihovanec suhumskogo futbolu z 1944 roku pochav zaluchatisya do dorosloyi komandi Naprikinci 1945 roku do Suhumi na trenuvalni zbori priyihali komandi moskovskih Kril Rad sho proveli z miscevimi dinamivcyami nizku trenuvalnih zustrichej U dvoh matchah proti molodizhnogo skladu Kril Rad ta odnij gri proti golovnoyi komandi klubu suhumcyam vdalosya zabiti p yat m yachiv usi z yakih zapisav do svogo aktivu molodij Simonyan Perspektivnij forvard zacikaviv treneriv moskovskoyi komandi i nevdovzi priyednavsya do yiyi skladu Debyutuvav u skladi moskovskih Kril Rad u pershij zhe gri komandi v chempionati SRSR 1946 roku v yakij prinis peremogu nad minskimi dinamivcyami 1 0 Zagalom vidigrav za Krila tri sezoni vzyavshi uchast u 52 matchah chempionatu Za rezultatami sezonu 1948 roku Krila Rad zajnyali ostannij ryadok turnirnoyi tablici v pershij grupi radyanskogo chempionatu i komandu bulo virisheno rozformuvati Zgidno z principami radyanskogo amatorskogo futbolu gravci pidlyagali rozpodilu do inshih komand soyuznoyi pershosti zokrema Simonyan mav popovniti lavi moskovskogo Torpedo Vtim trenerskij shtab rozformovanih Kril Rad perejshov do moskovskogo Spartaka i vmoviv Simonyana podati zayavu pro perevedennya same do ciyeyi stolichnoyi komandi Podalsha igrova kar yera Simonyana bula nerozrivno pov yazana same z moskovskimi spartakivcyami Futbolist vidrazu stav klyuchovoyu figuroyu napadu svoyeyi novoyi komandi u pershomu zh sezoni v Spartaku stav najkrashim bombardirom radyanskoyi pershosti 1949 roku zabivshi 26 goliv Nastupnogo sezonu znovu stav peremozhcem bombardirskih peregoniv cogo razu vidznachivshis 34 golami u 36 igrah komandi v chempionati a takozh dopomig spartakivcyam zdobuti Kubok SRSR Zagalom proviv u Spartaku odinadcyat sezoniv stavshi spravzhnoyu legendoyu Spartaka Za cej chas dodav do svoyih tituliv she odnu peremogu u rozigrashah Kubka SRSR chotiri razi stavav chempionom krayini v sezoni 1953 roku utretye stav najkrashim bombardirom radyanskoyi futbolnoyi pershosti Utrimuye klubnij rekord Spartaka za kilkistyu zabitih m yachiv 160 goliv u 244 oficijnih igrah v riznih turnirah Vistupi za zbirnu1954 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi SRSR Protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 5 rokiv proviv u formi golovnoyi komandi krayini 22 matchi zabivshi 12 goliv 1956 roku buv vklyuchenij do zayavki radyanskoyi komandi dlya uchasti v Olimpijskih igrah 1956 roku v avstralijskomu Melburni V matchah pershih etapiv olimpijskogo futbolnogo turniru treneri zbirnoyi dosvidchenogo 29 richnogo Simonyana ne vikoristovuvali natomist na vistri atak radyanskoyi komandi grav perspektivnij 19 richnij Eduard Stryelcov Na turniri Simonyan debyutuvav lishe u finalnij gri proti zbirnoyi Yugoslaviyi yaku futbolisti z SRSR vigrali z rahunkom 1 0 stavshi takim chinom olimpijskimi chempionami Za dva roki u 1958 buv uchasnikom togorichnogo chempionatu svitu u Shveciyi yakij dlya zbirnoyi SRSR stav debyutnoyu svitovoyu pershistyu a dlya 31 richnogo Simonyana pershim i ostannim po spravzhnomu velikim turnirom u kar yeri Na chempionati radyanska zbirna dijshla do stadiyi chvertfinaliv de postupilasya gospodaryam turniru zbirnij Shveciyi z rahunkom 0 2 Simonyan vidigrav v usih p yati igrah komandi na mundiali a takozh stav avtorom pershogo gola radyanskoyi zbirnoyi na chempionatah svitu vidkrivshi rahunok u startovij gri grupovogo etapu proti zbirnoyi Angliyi nichiya 2 2 Kar yera trenera ta funkcioneraZavershiv vistupi na futbolnomu poli u 1959 roci Zasnovnik FK Spartak Moskva ta jogo bagatorichnij ochilnik zaproponuvav zirkovomu napadniku komandi sprobuvati svoyi sili na trenerskij roboti tozh vzhe nastupnogo 1960 roku 33 richnij Simonyan rozpochav svoyu trenersku kar yeru Ocholyuvav komandu Spartaka do 1965 roku ta zgodom protyagom 1967 1972 rokiv Dvichi privodiv komandu do peremog u chempionatah SRSR v sezonah 1962 ta 1969 takozh zdobuv tri peremogi u rozigrashah Kubka SRSR Naprikinci 1972 roku trener sho mav virmenske korinnya prijnyav zaproshennya ocholiti najsilnishu komandu Virmenskoyi RSR yerevanskij Ararat Rezultatom prihodu she dosit molodogo odnak vzhe dosvidchenogo ta titulovanogo trenera stav najbilsh uspishnij v istoriyi Ararata sezon 1973 roku v yakomu yerevanci spochatku stali volodaryami Kubka krayini a zgodom zdobuli j svoyu yedinu v istoriyi peremogu u chempionati SRSR Pislya cogo zolotogo dublyu p yate misce Ararata v chempionati nastupnogo sezonu bulo rozcinene yak proval i pid shkvalom kritiki Simonyan virishiv pokinuti komandu prijnyavshi propoziciyu perejti na robotu do upravlinnya futbolu Derzhkomsportu SRSR Pracyuyuchi u Derzhavnomu sportivnomu komiteti buv kuratorom pidgotovki zbirnoyi SRSR z futbolu protyagom 1977 1979 buv golovnim trenerom zbirnoyi Piznishe u 1988 netrivalij chas znovu vikonuvav obov yazki ochilnika nacionalnoyi komandi V pershij polovini 1980 h povertavsya do klubnoyi roboti spochatku ocholyuvav trenerskij shtab odeskogo Chornomorcya u 1980 1981 a zgodom znovu pracyuvav z yerevanskim Araratom 1984 1985 V podalshomu zoseredivsya na roboti futbolnogo funkcionera pracyuvav u Federaciyi futbolu SRSR a pislya rozpadu SRSR v Rosijskomu futbolnomu soyuzi RFS Vid momentu stvorennya ostannogo v 1992 roci nezminno obiravsya na posadu vice prezidenta ciyeyi futbolnoyi federaciyi Naprikinci 2009 na pochatku 2010 vikonuvav obov yazki Prezidenta RFS Pislya nevdalogo vistupu zbirnoyi Rosiyi na Yevro 2012 ta nastupnoyi vidstavki Prezidenta RFS 25 chervnya 2012 Simonyana bulo znovu priznacheno vikonuvachem obov yazki prezidenta Rosijskogo futbolnogo soyuzu nacionalnoyi futbolnoyi federaciyi Rosiyi Tituli i dosyagnennyaYak gravcya Olimpijskij chempion 1956 Volodar Kubka SRSR 2 Spartak Moskva 1950 1958 Chempion SRSR 4 Spartak Moskva 1952 1953 1956 1958 Najkrashij bombardir chempionatu SRSR 3 1949 26 goliv 1950 34 goli 1953 14 goliv Yak trenera Chempion SRSR 3 Spartak Moskva 1962 1969 Ararat 1973 Volodar Kubka SRSR 3 Spartak Moskva 1963 1965 1971 Ararat 1973Derzhavni nagorodiOrden Poshani Virmeniya 2011 PrimitkiZvedena statistika usih gravciv FK Spartak Moskva 19 serpnya 2012 u Wayback Machine na neoficijnomu sajti klubu ros Larin Aleksandr Legendy sovetskogo sporta Spravochnik Alma Ata 1991 S 35 Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2013 Simonyan poluchil orden pocheta ot prezidenta Armenii ros DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Simonyan Mikita Pavlovich Mikita Simonyan na rusteam permian ru 6 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Statistika vistupiv u zmagannyah pid egidoyu FIFA 16 veresnya 2012 u Wayback Machine angl Statistika vistupiv na sajti national football teams com 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi