Петраков Валерій Юрійович

Валерій Юрійович Петраков (16 травня 1958, Брянськ) — радянський і російський футболіст і тренер. Виступав на позиції нападника. Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1979).

Валерій Петраков
Валерій Петраков
Особисті дані
Повне ім'я	Валерий Юрьевич Петраков
Народження	16 травня 1958(1958-05-16) (66 років)
	Брянськ, СРСР
Зріст	184
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	Іртиш (Омськ)
Юнацькі клуби
	Динамо (Брянськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1975–1976 Динамо (Брянськ) 29 (1) 1976–1980 Локомотив (Москва) 107 (36) 1981–1985 Торпедо (Москва) 121 (33) 1986 Локомотив (Москва) 23 (2) 1987–1990 Команда ГРВН/ЗГВ () 1987–1989 ? (21) 1989–1990 Нордгаузен ? (10) 1990–1992 ? (33 )
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1978 СРСР 2 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1997 Торпедо-Лужники-д 1997–2001 Торпедо (Москва) тренер 2001–2003 Том 2003–2005 Москва 2005 Ростов (в. о.) 2005–2008 Том 2009 Аланія 2011–2012 Динамо (Брянськ) 2012–2013 Хімки 2014 Торпедо (Москва) (мол.) 2014–2016 Торпедо (Москва) 2016–2018 Том 2019–2020 Промінь 2021–2022 Зірка (Перм) 2022– Іртиш (Омськ) 2023– Іртиш (Омськ) президент
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра

Клубна

Вихованець брянського «Динамо». У 1975—1976 роках виступав у брянському «Динамо».

З 1976 по 1980 Петраков грав у складі московського «Локомотива», де забив свій перший хет-трик у матчі «Крила Рад» (Куйбишев) — «Локомотив» (Москва), матч закінчився з рахунком 0:4. 2 листопада 1979 повторив своє досягнення в матчі проти «Динамо» (Тбілісі) (4:2). Загалом Петраков зіграв за «Локомотив» 107 матчів, забивши 36 м'ячів.

У 1981 році Петраков перейшов до складу московського «Торпедо», що в ті роки виступав у вищому дивізіоні. За чотири роки зіграв 121 гру, забив 33 м'ячі. Свій третій хет-трик в офіційних матчах СРСР за московське «Торпедо» забив 8 квітня 1983 року у грі проти кутаїського «Торпедо», що закінчилася з рахунком 4:1.

1986 році переходить назад в московський «Локомотив», в якому він виходить на поле у 23 матчах і забиває 2 голи.

Тричі оформлював хет-трик у чемпіонатах СРСР.

У 1987 відправився в розташування ГРВН, де отримав можливість грати в клубах Першої ліги НДР. У 1987—1989 роках грав за клуб «Айнхайт» (Вернігероде), забив 21 м'яч. У 1989—1990 грав у «Нордхаузені», забив 10 м'ячів. За власними спогадами в інтерв'ю, допоміг цим клубам вийти в Оберлігу, де грати радянським спортсменам було заборонено.

Завершив свою футбольну кар'єру Валерій Петраков у шведському клубі «Лулео», забивши 33 м'ячі у ворота супротивників клубу.

У збірній

За збірну СРСР у 1978 році зіграв два товариські матчі та забив один гол.

Тренерська

З 1997 року працював у тренерському штабі московського «Торпедо».

У червні 2001 року очолив клуб першого дивізіону «Том». За два з половиною роки томський клуб перетворився із середняка турніру на одного з його лідерів. Двічі під керівництвом Петракова «Том» зупинялася за крок від підвищення у класі, займаючи третє місце у 2002 та 2003 роках.

На початку 2004 року перебрався до клубу Прем'єр-ліги «Торпедо-Металург», який незабаром був перейменований на «Москву». У дебютний під керівництвом Петракова сезон команда посіла 9 місце у чемпіонаті країни. 14 липня 2005 Петраков був несподівано звільнений з «Москви» з формулюванням «у зв'язку з подальшим розвитком клубу», а новим головним тренером «городян» став Леонід Слуцький. Після такого звільнення матчі проти ФК «Москва» та Слуцького стали для Петракова принциповими.

У 2006 році, бувши тренером «Томі», він обіграв свій колишній клуб 1:0, сказавши журналістам: «Ви ж знаєте, як я розлучався з „Москвою“. Тому сьогодні і я, і хлопці показали, хто чим дихає і хто на якомусь етапі знаходиться».

У 2009 році працював головним тренером владикавказької «Аланії», яка виступала у першому дивізіоні. 10 серпня 2009 року рішенням Опікунської ради «Аланії» Петракова було усунуто з посади головного тренера команди.

26 травня 2011 року був призначений головним тренером брянського «Динамо». Після відкликання ліцензії команди у 2012 році залишився безробітним, і 16 серпня 2012 року у пресі з'являються повідомлення про те, що Петраков може очолити московське «Торпедо».

22 жовтня 2012 року очолив підмосковні «Хімки», де працював до 6 червня 2013 року.

22 жовтня 2014 року став головним тренером молодіжної команди московського «Торпедо», а 4 листопада 2014 року був призначений головним тренером «Торпедо» після звільнення .

13 квітня 2016 року розірвав контракт з «Торпедо» і знову повернувся до «Томі». За результатами сезону 2015/16 через стикові матчі вивів «Том» у Прем'єр-лігу.

28 квітня 2018 року достроково залишив посаду головного тренера команди, після поразки від «Зеніту-2» (1:2).

11 листопада 2019 року очолив владивостоцький «Промінь». Після закінчення сезону «Промінь» було розформовано.

У вересні 2021 року очолив пермську «Зірку», турнірне становище команди у ФНЛ-2 покращилося, проте після закінчення сезону клуб був розформований. У липні 2022 року став головним тренером омського «Іртишу». Під керівництвом Петракова команда посіла друге місце у групі 4 Другої ліги та пробилася до «золотої групи» Дивізіону «А». Після закінчення сезону президент «Іртишу» Сергій Новіков заявив, що клуб не продовжив контракти з низкою співробітників, серед яких був і Петраков. Незабаром засновники клубу не продовжили угоду вже з самим Новіковим, і Петраков став головним тренером та президентом «Іртишу».

Особисте життя

Син Юрій (нар. 1991) — футболіст, тренер.

Досягнення

Командні

Як гравець:

«Торпедо» Москва

• Кубок СРСР
  • Володар (1): 1985/86
  • Фіналіст (1): 1982

Молодіжна збірна СРСР

• Чемпіонат світу серед молодіжних команд
  • Чемпіон (1): 1977
• Чемпіонат Європи серед молодіжних команд
  • Чемпіон (1): 1980

«Локомотив» Москва

• Кубок МССЗ
  • Володар (2): 1976, 1979

Збірна Москви

• Спартакіада народів СРСР
  • Чемпіон (1): 1979

Як тренер:

«Том»

• Перший дивізіон / Першість ФНЛ
  • Бронзовий призер (3): 2002, 2003, 2015/16

Нагороди

• Відзнака «За заслуги перед Томською областю» (5 грудня 2006 року) — за великий внесок у розвиток фізичної культури та спорту Томської області, високий професіоналізм та ефективне керівництво футбольною командою «Том».

Примітки

1. Валерий Петраков: «В ГДР мы выводили команду в „вышку“ — и переходили в другую». www.fclm.ru. оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
2. Валерий Петраков: «Семин выгнал меня за бокал шампанского». www.sport-express.ru. оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
3. Петраков уволен, главным тренером «Москвы» стал Леонид Слуцкий. оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 22 вересня 2011.
4. РАЗОШЛИСЬ МИРОМ. ХОТЯ КАКОЙ УЖ ТАМ МИР…. оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 22 вересня 2011.
5. Валерий КЛИМОВ: «МЫ ЗНАЛИ, КАК ВАЖЕН ЭТОТ МАТЧ ДЛЯ ПЕТРАКОВА». оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 22 вересня 2011.
6. ПОБИВ «МОСКВУ», СИБИРЬ ГРОЗИТ ПЕТЕРБУРГУ. оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
7. Валерий Петраков отправлен в отставку. [ 2009-08-14 у Wayback Machine.] // Официальный сайт ФК «Алания»
8. Валерий Петраков назначен главным тренером молодёжной команды «Торпедо». оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
9. Савичев покидает пост главного тренера «Торпедо», его сменит Петраков — Игнатьев. оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
10. ВАЛЕРИЙ ПЕТРАКОВ ПОКИДАЕТ «ТОРПЕДО». fc-tm.ru. оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 13 квітня 2016.
11. Елена Силантьева. Валерий Петраков возглавил омский ФК «Иртыш». vesti-omsk.ru. Процитовано 4 липня 2022. {{}}: Недійсний |deadurl=dead ()
12. Валерий Петраков сменил Сергея Новикова на посту президента ФК «Иртыш». оригіналу за 12 липня 2023. Процитовано 12 липня 2023.
13. Интервью президента клуба Сергея Новикова на сборах в Подольске на YouTube
14. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання