Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туркме́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (туркм. Түркменистан Совет Социалистик Республикасы, рос. Туркменская Советская Социалистическая Республика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною від СРСР. Нині це країна Туркменістан.
Түркменистан Совет Социалистик Республикасы Türkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy Туркменская Советская Социалистическая Республика Туркменська Радянська Соціалістична Республіка | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Гімн | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Ашгабат | ||||||||||||
| Мови | туркменська, російська | ||||||||||||
| Форма правління | Радянська республіка | ||||||||||||
| Історія | |||||||||||||
| - Засновано | 27 жовтня 1924 | ||||||||||||
| - Ліквідовано | 27 жовтня 1991 | ||||||||||||
| Площа | 488 100 км2 | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - | 3 522 000 осіб | ||||||||||||
| Густота | 7,2 осіб/км² | ||||||||||||
| Валюта | карбованець | ||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Адміністративний поділ
Спочатку Туркменська РСР ділилася на 4 повіти (Красноводський, Мервскій, Полторацький, Тедженський), 5 районних шуро (Ільялінське, Куня-Ургенчське, Порсінське, Тахтінское, Ташаузьке), 2 вілайєта (Керкинський, Ленінсько-Туркменський) і 1 тумен (Келіфському).
4 грудня 1924 республіку було розділено на 5 округів:
У 1926 Мервський і Полторацький округи були скасовані. Атрекський, Байрам-Алійський, Бахарденська, Безмеінський, Гінцбурзький, Іолотанський, Казанджікський, Кара-Калинський, Красноводський, Мервський, Серахський, Тахта-Базарський і Тедженський райони, що раніше входили у ці округи, перейшли в пряме підпорядкування Туркменської РСР. Через рік Ленінський округ був перейменований в Чарджуйський. Утворено нові райони республіканського підпорядкування: Гасан-Кулійський і Геок-Тепінський. Перейменовано райони республіканського підпорядкування: Безмеінський на Полторацький, Гінцбурзький на Каахкінський, Полторацький на Ашхабадський.
У 1930 округи були скасовані. Туркменська РСР стала ділитися на райони: Атрекський, Байрам-Алійський, Бахарденський, Бурдаликський, Гасан-Кулійський, Геок-Тепінський, Дарган-Атинський, Дейнауський, Ільялінський, Іолотанський, Каахкінський, Казанджікський, Карабекаульський, Кара-Калинський, Карлюкський, Керкинський, Кизил -Аякський, Красноводський, Куня-Ургенчський, Кушкінський, Мервський, Порсінський, Саятський, Серахський, Старо-Чарджуйський, Тахта-Базарський, Тахтінський, Ташаузький, Тедженський, Фарабський, Халачський, Ходжамбаський і Чаршангінський. У 1931 Старо-Чарджуйський район був перейменований в Чарджуйський.
У 1932 утворений , куди відійшло 5 районів (Ільялінський, Куня-Ургенчський, Порсінський, Тахтінський і Ташаузький). У тому ж році створено 2 нових райони республіканського підпорядкування: Ербентський і Кирк-Куінський. Через рік був утворений , куди увійшли Бурдаликський, Карлюкський, Керкинський, Кизил-Аякський, Халачський, Ходжамбасський і Чаршангінський райони. Атрекський район перейменований в Кизил-Атрекський.
У 1934 скасований Кирк-Куінський район. У 1935 утворені Кагановічеський, Кіровський і Сталінський райони. У 1936 утворений Ашхабадський район. У 1937 перейменовані райони: Мервський в Марийський, Чарджуйський в Чарджоуський. Утворені Молотовську і Туркмен-Калинський райони. Скасовано Кушкінський район. У 1938 утворені Векіль-Базарський, Куйбишевський, Сакарський і Сакар-Чагінський райони. На початку 1939 утворені Кизил-Арватський і Небіт-Дазький райони.
21 листопада 1939 року в республіці було обласний поділ (округи скасовані):
У 1943 році утворено . У 1947 Керкинський і Красноводська області були скасовані. У 1952 Красноводська область відновлена (знову скасована в 1955). У 1959 скасована Ашхабадська область. При цьому Ашхабадський, Бахарденська, Гасан-Кулійський, Геок-Тепінський, Каахкінський, Казанджікський, Кара-Калинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський і Красноводський райони перейшли в республіканське підпорядкування.
У 1963 році всі області були скасовані, а райони укрупнені. У результаті Туркменська РСР стала ділитися на такі райони: Ашхабадський, Байрам-Алійський, Геок-Тепінський, Дейнауський, Іолотанський, Казанджікський, Калінінський, Керкинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський, Куня-Ургенчський, Ленінський, Марийський, Мургабський, Саятський, Тахта-Базарський, Тахтінський, Ташаузький, Тедженський, Ходжамбаський і Чарджоуський. У 1964 були утворені Ільялінський, Каахкінський, Карабекаульський, Сакар-Чагінський, Серахський, Туркмен-Калинський і Чаршангінський райони, а в 1965 році — Бахарденська, Гасан-Кулійський, Дарган-Атинський, Кара-Калинський, Красноводський і Фарабський.
У 1970 році були відновлені Марийська, Ташаузська і Чарджоуська області. У республіканському підпорядкуванні залишилися Ашхабадська, Бахарденська, Гасан-Кулійський, Геок-Тепінський, Казанджікський, Кара-Калинський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський і Красноводський райони. У 1973 відновлені Ашхабадська і Красноводська області, куди увійшли всі райони республіканського підпорядкування. Однак в 1988 році Ашхабадська і Красноводська області знову були скасовані. Ашхабадський, Бахарденський, Геок-Тепінський, Каахкінський, Казанджікський, Кизил-Арватський, Кизил-Атрекський, Кіровський, Красноводський, Серахський і Тедженський райони перейшли в республіканське підпорядкування. У січні 1991 році утворена . Після цього в республіканському підпорядкуванні залишилися Ашхабадський, Бахарденський, Геок-Тепінський, Каахкінський, Кіровський, Серахський і Тедженський райони.
Економіка
Бурхливий розвиток економіки союзної республіки відбувся в 1960—1970-ті роки. Валовий збір бавовни-сирцю в 1960—1980-х роках збільшився з 0,36 млн тонн до 1,3 млн тонн, потім темпи росту уповільнилися і в 1990 році зібрали лише 1,4 млн тонн. Видобуток природного газу збільшився в цей же період з 1,1 млрд кубометрів до 63,2 млрд кубометрів у рік. У 1980-ті роки збільшення продовжилося і в 1990 році склало 87,8 млрд кубометрів (10,8 % загальносоюзного видобутку).
Див. також
Посилання
- Curtis, Glenn E. (1996). Turkmenistan: A Country Study. . Washington: United States Government Printing Office. OCLC 45380435.
- Edgar, Adrienne Lynn (2004), Tribal Nation: The Making of Soviet Turkmenistan, Princeton, New Jersey: Princeton University Press
- Туркменская Социалистическая Советская Республика // Атлас Союза Советских Социалистических Республик . Изд. ЦИК СССР, 1928.
| Ця стаття не містить . (квітень 2014) |
 | Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turkme nska Radya nska Socialisti chna Respu blika turkm Tүrkmenistan Sovet Socialistik Respublikasy ros Turkmenskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika odna z respublik SRSR v 1991 roci stala nezalezhnoyu vid SRSR Nini ce krayina Turkmenistan Tүrkmenistan Sovet Socialistik Respublikasy Turkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy Turkmenskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991Prapor GerbGimnTRSR istorichni kordoni na kartiStolicya AshgabatMovi turkmenska rosijskaForma pravlinnya Radyanska respublikaIstoriya Zasnovano 27 zhovtnya 1924 Likvidovano 27 zhovtnya 1991Plosha 488 100 km2Naselennya 3 522 000 osib Gustota 7 2 osib km Valyuta karbovanecPoperednik NastupnikHorezmska Narodna Radyanska RespublikaBuharska Narodna Radyanska RespublikaTurkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika TurkmenistanVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turkmenska Radyanska Socialistichna RespublikaAdministrativnij podilSpochatku Turkmenska RSR dililasya na 4 poviti Krasnovodskij Mervskij Poltorackij Tedzhenskij 5 rajonnih shuro Ilyalinske Kunya Urgenchske Porsinske Tahtinskoe Tashauzke 2 vilajyeta Kerkinskij Leninsko Turkmenskij i 1 tumen Kelifskomu 4 grudnya 1924 respubliku bulo rozdileno na 5 okrugiv U 1926 Mervskij i Poltorackij okrugi buli skasovani Atrekskij Bajram Alijskij Bahardenska Bezmeinskij Gincburzkij Iolotanskij Kazandzhikskij Kara Kalinskij Krasnovodskij Mervskij Serahskij Tahta Bazarskij i Tedzhenskij rajoni sho ranishe vhodili u ci okrugi perejshli v pryame pidporyadkuvannya Turkmenskoyi RSR Cherez rik Leninskij okrug buv perejmenovanij v Chardzhujskij Utvoreno novi rajoni respublikanskogo pidporyadkuvannya Gasan Kulijskij i Geok Tepinskij Perejmenovano rajoni respublikanskogo pidporyadkuvannya Bezmeinskij na Poltorackij Gincburzkij na Kaahkinskij Poltorackij na Ashhabadskij U 1930 okrugi buli skasovani Turkmenska RSR stala dilitisya na rajoni Atrekskij Bajram Alijskij Bahardenskij Burdalikskij Gasan Kulijskij Geok Tepinskij Dargan Atinskij Dejnauskij Ilyalinskij Iolotanskij Kaahkinskij Kazandzhikskij Karabekaulskij Kara Kalinskij Karlyukskij Kerkinskij Kizil Ayakskij Krasnovodskij Kunya Urgenchskij Kushkinskij Mervskij Porsinskij Sayatskij Serahskij Staro Chardzhujskij Tahta Bazarskij Tahtinskij Tashauzkij Tedzhenskij Farabskij Halachskij Hodzhambaskij i Charshanginskij U 1931 Staro Chardzhujskij rajon buv perejmenovanij v Chardzhujskij U 1932 utvorenij kudi vidijshlo 5 rajoniv Ilyalinskij Kunya Urgenchskij Porsinskij Tahtinskij i Tashauzkij U tomu zh roci stvoreno 2 novih rajoni respublikanskogo pidporyadkuvannya Erbentskij i Kirk Kuinskij Cherez rik buv utvorenij kudi uvijshli Burdalikskij Karlyukskij Kerkinskij Kizil Ayakskij Halachskij Hodzhambasskij i Charshanginskij rajoni Atrekskij rajon perejmenovanij v Kizil Atrekskij U 1934 skasovanij Kirk Kuinskij rajon U 1935 utvoreni Kaganovicheskij Kirovskij i Stalinskij rajoni U 1936 utvorenij Ashhabadskij rajon U 1937 perejmenovani rajoni Mervskij v Marijskij Chardzhujskij v Chardzhouskij Utvoreni Molotovsku i Turkmen Kalinskij rajoni Skasovano Kushkinskij rajon U 1938 utvoreni Vekil Bazarskij Kujbishevskij Sakarskij i Sakar Chaginskij rajoni Na pochatku 1939 utvoreni Kizil Arvatskij i Nebit Dazkij rajoni 21 listopada 1939 roku v respublici bulo oblasnij podil okrugi skasovani Ashhabadska oblast Krasnovodska oblast Marijska oblast Chardzhouska oblast U 1943 roci utvoreno U 1947 Kerkinskij i Krasnovodska oblasti buli skasovani U 1952 Krasnovodska oblast vidnovlena znovu skasovana v 1955 U 1959 skasovana Ashhabadska oblast Pri comu Ashhabadskij Bahardenska Gasan Kulijskij Geok Tepinskij Kaahkinskij Kazandzhikskij Kara Kalinskij Kizil Arvatskij Kizil Atrekskij i Krasnovodskij rajoni perejshli v respublikanske pidporyadkuvannya U 1963 roci vsi oblasti buli skasovani a rajoni ukrupneni U rezultati Turkmenska RSR stala dilitisya na taki rajoni Ashhabadskij Bajram Alijskij Geok Tepinskij Dejnauskij Iolotanskij Kazandzhikskij Kalininskij Kerkinskij Kizil Arvatskij Kizil Atrekskij Kunya Urgenchskij Leninskij Marijskij Murgabskij Sayatskij Tahta Bazarskij Tahtinskij Tashauzkij Tedzhenskij Hodzhambaskij i Chardzhouskij U 1964 buli utvoreni Ilyalinskij Kaahkinskij Karabekaulskij Sakar Chaginskij Serahskij Turkmen Kalinskij i Charshanginskij rajoni a v 1965 roci Bahardenska Gasan Kulijskij Dargan Atinskij Kara Kalinskij Krasnovodskij i Farabskij U 1970 roci buli vidnovleni Marijska Tashauzska i Chardzhouska oblasti U respublikanskomu pidporyadkuvanni zalishilisya Ashhabadska Bahardenska Gasan Kulijskij Geok Tepinskij Kazandzhikskij Kara Kalinskij Kizil Arvatskij Kizil Atrekskij i Krasnovodskij rajoni U 1973 vidnovleni Ashhabadska i Krasnovodska oblasti kudi uvijshli vsi rajoni respublikanskogo pidporyadkuvannya Odnak v 1988 roci Ashhabadska i Krasnovodska oblasti znovu buli skasovani Ashhabadskij Bahardenskij Geok Tepinskij Kaahkinskij Kazandzhikskij Kizil Arvatskij Kizil Atrekskij Kirovskij Krasnovodskij Serahskij i Tedzhenskij rajoni perejshli v respublikanske pidporyadkuvannya U sichni 1991 roci utvorena Pislya cogo v respublikanskomu pidporyadkuvanni zalishilisya Ashhabadskij Bahardenskij Geok Tepinskij Kaahkinskij Kirovskij Serahskij i Tedzhenskij rajoni EkonomikaBurhlivij rozvitok ekonomiki soyuznoyi respubliki vidbuvsya v 1960 1970 ti roki Valovij zbir bavovni sircyu v 1960 1980 h rokah zbilshivsya z 0 36 mln tonn do 1 3 mln tonn potim tempi rostu upovilnilisya i v 1990 roci zibrali lishe 1 4 mln tonn Vidobutok prirodnogo gazu zbilshivsya v cej zhe period z 1 1 mlrd kubometriv do 63 2 mlrd kubometriv u rik U 1980 ti roki zbilshennya prodovzhilosya i v 1990 roci sklalo 87 8 mlrd kubometriv 10 8 zagalnosoyuznogo vidobutku Div takozhAdministrativnij podil SRSRPosilannyaCurtis Glenn E 1996 Turkmenistan A Country Study Washington United States Government Printing Office OCLC 45380435 Edgar Adrienne Lynn 2004 Tribal Nation The Making of Soviet Turkmenistan Princeton New Jersey Princeton University Press Turkmenskaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Atlas Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik Izd CIK SSSR 1928 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2014 Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi