Фомін Віктор Трохимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фомін.

Віктор Трохимович Фомін (нар. 13 січня 1929, Слов'янськ, Артемівська округа, Українська РСР, СРСР — пом. 29 грудня 2007, Україна) — радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Віктор Фомін
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Трохимович Фомін
Народження	13 січня 1929(1929-01-13)
	Слов'янськ, УРСР
Смерть	29 грудня 2007(2007-12-29) (78 років)
	Україна
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1948 «Сталь» (Жданов)  ? (-?) 1949–1953 «Шахтар» (Сталіно) 90 (24) 1953–1959 «Динамо» (Київ) 121 (13) 1959–1960 «Арсенал» (Київ) 24 (7) 1960 «Локомотив» (Вінниця) 8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1955–1957 СРСР 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1970–1971 «Шахтар» Кадіївка 1973–1974 «Авангард» Севастополь 1975 «Металург» З 1978 «Спартак» І-Ф 1981–1986 «СКА» (Київ) 1987–1988 «Кремінь» (Кременчук) 1991 «Океан» К
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Насамперед відомий виступами за «Динамо» (Київ), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Вихованець «Локомотиву» зі Слов'янську. У дорослому футболі дебютував 1948 року виступами за команду клубу «Сталь» (Жданов), в якій провів один сезон.

Шахтар

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Шахтар» (Сталіно), до складу якого приєднався 1949 року. У 1950 році ввійшов до Списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР і став найкращим футболістом України. Відіграв за донецьку команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Шахтаря», був основним гравцем атакувальної ланки команди. Зіграв 90 матчів і забив 24 голи. Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1951.

Динамо

Влітку 1953 року за сприяння заступника міністра МВС Мільштейна в умовах заборони на переходи гравців по ходу сезону був переведений в київське «Динамо» (Київ), у складі якого провів наступні шість років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі київського «Динамо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Відіграв 121 матч і забив 13 голів. Володар Кубка СРСР 1954. В складі збірної України бронзовий призер Спартакіади народів СРСР 1956.

Завершення кар'єри

Протягом 1959–1960 років захищав кольори команди клубу . Завершив ігрову кар'єру у нижчоліговому «Локомотиві» (Вінниця), за який виступав протягом 1960 року.

Тренерська діяльність

Після завершення ігрової кар'єри був тренером низки українських нижчолігових команд.

Смерть

Помер 29 грудня 2007 року на 79-му році життя.

Виступи за збірну

1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР в товариській грі проти збірної Швеції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі.Ще кілька матчів зіграв за другу збірну.За збірну УССР зіграв 4 гри (1956).

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  СРСР

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
26/06/1955	Стокгольм	Швеція	0 – 6	СРСР	товариський матч	-	41'
21/07/1957	Софія (місто)	Болгарія	0 – 4	СРСР	товариський матч	-	65'
27/07/1957	Москва	СРСР	2 – 1	Фінляндія	Відбір до ЧС 1958	-
Усього		Матчів	3		Голів	0

Посилання

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)