Оле́г Анато́лійович Тара́н (нар. 11 січня 1960, Покров) — український футбольний тренер. У минулому — радянський та український футболіст. З 28 жовтня 2013 року — головний тренер запорізького «Металурга».
Олег Таран | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Олег Анатолійович Таран | |
Народження | 11 січня 1960 (64 роки) | |
Покров, СРСР | ||
Зріст | 179 см | |
Вага | 76 кг | |
Громадянство | СРСР Україна | |
Позиція | нападник | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1978–1980 1980 1981–1982 1982 1983–1988 1989 1990 1990 1991 1991–1992 1992 1992–1993 1992–1993 1993–1994 1994 | «Динамо» К «Чорноморець» О СКА (Одеса) ЦСКА (Москва) «Дніпро» Д «Металург» З «Металург» З «Хапоель Цафрірім» / «Металург» З «Маркарюдс» «Металург» З «Енергія» НК «ТСВ Елтінген» «Дніпро» Д | 6 (0) 15 (0) 43 (20) 21 (3) 134 (45) 40 (16) ? 15 (4) 16 (2) 27 (4) ? 1 (0) ? ? 7 (1) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | І (г) |
–1978 1979 | СРСР (юнаки) СРСР (юніори) | |
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
1997—2000 2001—2002 2003 2007—2009 2012–2013 2013—2014 | «Кривбас» «Металург» З «Слован» Б «Кривбас» «Кривбас» «Металург» З | |
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Олег Таран у Вікісховищі |
Кар'єра гравця
Клубні виступи
Вихованець ДЮСШ м. Орджонікідзе та київського спортінтернату (з 1973).
З 1977 році прийшов до київського «Динамо», в якому виступав здебільшого за дублюючий склад, протягом 1978—1980 лише 6 разів виходив на поле у складі основної команди клубу. 1980 року переїхав до Одеси, де виступав за «Чорноморець», а згодом (в рахунок виконання військової повинності у збройних силах СРСР) — за місцевий СКА. Завершив службу у збройних силах у 1982 році, виступаючи за ЦСКА (Москва).
1983 року переходить до дніпропетровського «Дніпра», у складі якого проводить найкращі 6 сезонів своєї футбольної кар'єри, стає чемпіоном СРСР (1983) та володарем звання «Футболіст року України» (1983), срібним призером (1987) та двічі бронзовим призером (1984 та 1985) першості СРСР. Загалом у ці роки у складі «Дніпра» проводить 134 матчі, відзначається 45 забитими голами. 1988 року отримує травму, після відновлення грає здебільшого за дублюючий склад, а наступного року переходить до запорізького «Металурга», який виступає у першій лізі чемпіонату СРСР.
1990 року переїздить до Марокко, де стає чемпіоном країни у складі команди з Касабланки. По завершенні сезону в Марокко, повертається до «Металурга» (Запоріжжя), подальші виступи у якому перериваються періодами гри за кордоном — у складі ізраїльського «Хапоель Цафрірім» 1991 року та шведського у 1992. Згодом виступає в аматорських клубах «Енергія» з Нової Каховки та німецькому «ТСВ Елтінген». 1994 року повертається до «Дніпра» та проводить у його складі останні 7 матчів своєї професійної кар'єри як гравця.
Виступи за збірні
Виступав за збірні команди СРСР на юнацькому (до 17 років) та юніорському (до 19 років) рівнях. У 17 років здобув бронзу юнацького чемпіонату Європи, а наступного року разом зі збірною СРСР виграв аналогічний турнір. 1979 року став срібним призером юніорського чемпіонату світу, перемогу на якому здобула юніорська збірна Аргентини, у складі якої виступав Дієго Марадона.
Кар'єра тренера
По завершенні виступів у складі «Дніпра» залишається у команді як помічник головного тренера, позицію якого обіймають Олександр Лисенко, а згодом німецький спеціаліст Бернд Штанге. 1997 року розпочинає власну кар'єру на посаді головного тренера — приймає криворізький «Кривбас». У першому сезоні під керівництвом Тарана команда займає 8-ме місце у чемпіонаті України, а у двох наступних поспіль — виграє бронзові нагороди чемпіонату, здобуваючи право участі у Кубку УЄФА.
По ходу сезону 2000—2001 тренер переїздить до Запоріжжя, де очолює знайомий з часів кар'єри як гравця «Металург». Наступного сезону приводить команду на 4-те місце в чемпіонаті України, після чого полишає клуб. Згодом працює помічником тренера в Чехії, 2003 року деякий час очолює тренерський штаб «Слована» з Братислави, після чого на деякий час полишає тренерську роботу.
2007 року повертається до «Кривбаса», де протягом наступних 3-х сезонів успішно вирішує значно менш амбіційне ніж наприкінці 1990-х завдання — утримує команду у вищій лізі чемпіонату України. Після провальної осінньої частини сезону 2009—2010, по результатах якої команда знаходилася на останньому рядку турнірної таблиці, маючи в активі лише 7 очок після 16 ігор, Тарана було звільнено з посади головного тренера клубу.
За 2,5 роки, у липні 2012, знову повернувся до «Кривбаса», утретє очоливши тренерський штаб команди, цього разу як виконувач обов'язків головного тренера. 19 травня 2013 року подав у відставку в зв'язку з невизначенністю подальшої долі криворізького клубу. 28 жовтня 2013 року призначений головним тренером запорізького «Металурга», у якому працював до 7 листопада 2014 року.
Влітку 2018 був призначений головним тренером новоствореного МФК Металург. Перед Олегом Тараном стояла амбіційна мета — вийти у Першу Лігу. Наприкінці сезону команда посіла інше місце, яке не гарантувало автоматичне підвищення у класі, проект давала можливість поборотися у перехідних матчах. Але, на жаль, за сумою двох матчів проти ФК «Агробізнес» — 1:4, запоріжці мали попрощатися з Першою лігою, а талановитий тренер із роботою у клубі.
Досягнення
Як гравця
- Чемпіон СРСР: 1983;
- : 1990;
- Володар кубка федерації футболу СРСР: 1986
- Срібний призер чемпіонату СРСР: 1987;
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (2): 1984 та 1985;
- Чемпіон Європи (U-18): 1978
- Срібний призер молодіжного чемпіонату світу 1979;
- Бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи 1977;
- Футболіст року України: 1983
Як тренера
Примітки
- Официальный сайт футбольного клуба «Металлург» Запорожье[недоступне посилання з липня 2019]
- UA-Футбол. Олег Таран: «Главное — стабильность и выдержка»
- UA-Футбол. Олег Таран — и.о. главного тренера «Кривбасса»
- Олег Таран подає у відставку
- . Офіційний сайт ФК «Металург» Запоріжжя (рос.). 28-10-2013. Архів оригіналу за 29-10-2013. Процитовано 28-10-2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таран Олег Анатолійович |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль на сайті Одесский футбол (рос.)
- Профіль на сайті www.ukrsoccerhistory.com (рос.)
- Олег ТАРАН: «Днепр» — это бренд — інтерв'ю на сайті Про футбол, 4 березня 2005 (рос.)
- Олег Таран: Главное — стабильность и выдержка — інтерв'ю на сайті www.ua-football.com (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Taran Ole g Anato lijovich Tara n nar 11 sichnya 1960 Pokrov ukrayinskij futbolnij trener U minulomu radyanskij ta ukrayinskij futbolist Z 28 zhovtnya 2013 roku golovnij trener zaporizkogo Metalurga Oleg Taran Oleg Taran Osobisti dani Povne im ya Oleg Anatolijovich Taran Narodzhennya 11 sichnya 1960 1960 01 11 64 roki Pokrov SRSR Zrist 179 sm Vaga 76 kg Gromadyanstvo SRSR Ukrayina Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1978 1980 1980 1981 1982 1982 1983 1988 1989 1990 1990 1991 1991 1992 1992 1992 1993 1992 1993 1993 1994 1994 Dinamo K Chornomorec O SKA Odesa CSKA Moskva Dnipro D Metalurg Z Metalurg Z Hapoel Cafririm Metalurg Z Markaryuds Metalurg Z Energiya NK TSV Eltingen Dnipro D 6 0 15 0 43 20 21 3 134 45 40 16 15 4 16 2 27 4 1 0 7 1 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1978 1979 SRSR yunaki SRSR yuniori Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 1997 2000 2001 2002 2003 2007 2009 2012 2013 2013 2014 Krivbas Metalurg Z Slovan B Krivbas Krivbas Metalurg Z Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Oleg Taran u VikishovishiKar yera gravcyaKlubni vistupi Vihovanec DYuSSh m Ordzhonikidze ta kiyivskogo sportinternatu z 1973 Z 1977 roci prijshov do kiyivskogo Dinamo v yakomu vistupav zdebilshogo za dublyuyuchij sklad protyagom 1978 1980 lishe 6 raziv vihodiv na pole u skladi osnovnoyi komandi klubu 1980 roku pereyihav do Odesi de vistupav za Chornomorec a zgodom v rahunok vikonannya vijskovoyi povinnosti u zbrojnih silah SRSR za miscevij SKA Zavershiv sluzhbu u zbrojnih silah u 1982 roci vistupayuchi za CSKA Moskva 1983 roku perehodit do dnipropetrovskogo Dnipra u skladi yakogo provodit najkrashi 6 sezoniv svoyeyi futbolnoyi kar yeri staye chempionom SRSR 1983 ta volodarem zvannya Futbolist roku Ukrayini 1983 sribnim prizerom 1987 ta dvichi bronzovim prizerom 1984 ta 1985 pershosti SRSR Zagalom u ci roki u skladi Dnipra provodit 134 matchi vidznachayetsya 45 zabitimi golami 1988 roku otrimuye travmu pislya vidnovlennya graye zdebilshogo za dublyuyuchij sklad a nastupnogo roku perehodit do zaporizkogo Metalurga yakij vistupaye u pershij lizi chempionatu SRSR 1990 roku pereyizdit do Marokko de staye chempionom krayini u skladi komandi z Kasablanki Po zavershenni sezonu v Marokko povertayetsya do Metalurga Zaporizhzhya podalshi vistupi u yakomu pererivayutsya periodami gri za kordonom u skladi izrayilskogo Hapoel Cafririm 1991 roku ta shvedskogo u 1992 Zgodom vistupaye v amatorskih klubah Energiya z Novoyi Kahovki ta nimeckomu TSV Eltingen 1994 roku povertayetsya do Dnipra ta provodit u jogo skladi ostanni 7 matchiv svoyeyi profesijnoyi kar yeri yak gravcya Vistupi za zbirni Vistupav za zbirni komandi SRSR na yunackomu do 17 rokiv ta yuniorskomu do 19 rokiv rivnyah U 17 rokiv zdobuv bronzu yunackogo chempionatu Yevropi a nastupnogo roku razom zi zbirnoyu SRSR vigrav analogichnij turnir 1979 roku stav sribnim prizerom yuniorskogo chempionatu svitu peremogu na yakomu zdobula yuniorska zbirna Argentini u skladi yakoyi vistupav Diyego Maradona Kar yera treneraPo zavershenni vistupiv u skladi Dnipra zalishayetsya u komandi yak pomichnik golovnogo trenera poziciyu yakogo obijmayut Oleksandr Lisenko a zgodom nimeckij specialist Bernd Shtange 1997 roku rozpochinaye vlasnu kar yeru na posadi golovnogo trenera prijmaye krivorizkij Krivbas U pershomu sezoni pid kerivnictvom Tarana komanda zajmaye 8 me misce u chempionati Ukrayini a u dvoh nastupnih pospil vigraye bronzovi nagorodi chempionatu zdobuvayuchi pravo uchasti u Kubku UYeFA Po hodu sezonu 2000 2001 trener pereyizdit do Zaporizhzhya de ocholyuye znajomij z chasiv kar yeri yak gravcya Metalurg Nastupnogo sezonu privodit komandu na 4 te misce v chempionati Ukrayini pislya chogo polishaye klub Zgodom pracyuye pomichnikom trenera v Chehiyi 2003 roku deyakij chas ocholyuye trenerskij shtab Slovana z Bratislavi pislya chogo na deyakij chas polishaye trenersku robotu 2007 roku povertayetsya do Krivbasa de protyagom nastupnih 3 h sezoniv uspishno virishuye znachno mensh ambicijne nizh naprikinci 1990 h zavdannya utrimuye komandu u vishij lizi chempionatu Ukrayini Pislya provalnoyi osinnoyi chastini sezonu 2009 2010 po rezultatah yakoyi komanda znahodilasya na ostannomu ryadku turnirnoyi tablici mayuchi v aktivi lishe 7 ochok pislya 16 igor Tarana bulo zvilneno z posadi golovnogo trenera klubu Za 2 5 roki u lipni 2012 znovu povernuvsya do Krivbasa utretye ocholivshi trenerskij shtab komandi cogo razu yak vikonuvach obov yazkiv golovnogo trenera 19 travnya 2013 roku podav u vidstavku v zv yazku z neviznachennistyu podalshoyi doli krivorizkogo klubu 28 zhovtnya 2013 roku priznachenij golovnim trenerom zaporizkogo Metalurga u yakomu pracyuvav do 7 listopada 2014 roku Vlitku 2018 buv priznachenij golovnim trenerom novostvorenogo MFK Metalurg Pered Olegom Taranom stoyala ambicijna meta vijti u Pershu Ligu Naprikinci sezonu komanda posila inshe misce yake ne garantuvalo avtomatichne pidvishennya u klasi proekt davala mozhlivist poborotisya u perehidnih matchah Ale na zhal za sumoyu dvoh matchiv proti FK Agrobiznes 1 4 zaporizhci mali poproshatisya z Pershoyu ligoyu a talanovitij trener iz robotoyu u klubi DosyagnennyaYak gravcya Chempion SRSR 1983 1990 Volodar kubka federaciyi futbolu SRSR 1986 Sribnij prizer chempionatu SRSR 1987 Bronzovij prizer chempionatu SRSR 2 1984 ta 1985 Chempion Yevropi U 18 1978 Sribnij prizer molodizhnogo chempionatu svitu 1979 Bronzovij prizer yunackogo chempionatu Yevropi 1977 Futbolist roku Ukrayini 1983 Yak trenera Bronzovij prizer chempionatu Ukrayini 2 1998 1999 ta 1999 2000 PrimitkiOficialnyj sajt futbolnogo kluba Metallurg Zaporozhe nedostupne posilannya z lipnya 2019 UA Futbol Oleg Taran Glavnoe stabilnost i vyderzhka UA Futbol Oleg Taran i o glavnogo trenera Krivbassa Oleg Taran podaye u vidstavku Oficijnij sajt FK Metalurg Zaporizhzhya ros 28 10 2013 Arhiv originalu za 29 10 2013 Procitovano 28 10 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Taran Oleg Anatolijovich Statistika vistupiv v Ukrayini na oficijnomu sajti UAF Profil na sajti Odesskij futbol ros Profil na sajti www ukrsoccerhistory com ros Oleg TARAN Dnepr eto brend interv yu na sajti Pro futbol 4 bereznya 2005 ros Oleg Taran Glavnoe stabilnost i vyderzhka interv yu na sajti www ua football com ros