Олексій Олександрович Парамонов (рос. Алексей Александрович Парамонов; нар. 21 лютого 1925, Боровськ, Малоярославецький повіт, Калузька губернія, РРФСР — пом. 24 серпня 2018, Москва, Росія) — радянський футболіст (універсал) та хокеїст з м'ячем (захисник).
Олексій Парамонов | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олексій Олександрович Парамонов | |||||||||||||||||
Народження | 21 лютого 1925 | |||||||||||||||||
Боровськ, Малоярославецький повіт, Калузька губернія, РРФСР | ||||||||||||||||||
Смерть | 24 серпня 2018 (93 роки) | |||||||||||||||||
Москва, Росія | ||||||||||||||||||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||||||||||||||||
Зріст | 176 см | |||||||||||||||||
Вага | 72 кг | |||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Росія | |||||||||||||||||
Позиція | нападник, півзахисник | |||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
«Будівельник» (Москва) | ||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||
1954—1957 | СРСР | 13 (0) | ||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||
1965—1967 1976—1977 | «Етуаль дю Сахель» «Етуаль дю Сахель» | |||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||
Олексій Парамонов у Вікісховищі |
Заслужений майстер спорту СРСР (1953), (заслужений тренер РРФСР) (1980), заслужений працівник фізичної культури Української РСР (1985), академік Академії проблем безпеки оборони й правопорядку (2006).
Життєпис
Народився в місті Боровськ Московської (нині Калузької) області в багатодітній родині. У 1927 році сім'я переїжджає до Москви.
Спортивну долю Олексія в значній мірі визначила вчителька фізкультури 430-ї школи м Москви, угледівши в ньому неабиякі фізичні та спортивні задатки. Напередодні Німецько-радянської війни 1941-1945 років повинен був відбутися його дебют в столичній команді «Старт», але свято футболу співпало з днем початку війни — 22 червня 1941 року.
У роки війни працював на заводі деревообробних верстатів, який випускав міномети, і на заводі № 706 Міністерства морського флоту, де пропрацював до кінця війни, досягнувши найвищого шостого розряду слюсаря-лекальника.
Футбольна кар'єра розпочалася в команді «Будівельник», але незабаром за рекомендацією викладача Малаховського обласного технікуму фізичної культури, в який він вступив 1945 року, Г. І. Мезінова, родичкою по дружині з Анатолієм Володимировичем Тарасовим, відомим футбольним, а в подальшому хокейним тренером, запрошений в футбольну команду ВПС (Військово-повітряних Сил). У цей період команду опікав генерал В. І. Сталін. Але незабаром через конфлікт з останнім, А. В. Тарасов, а разом з ним й Олексій покинули команду. Олексій Олександрович вважає А. В. Тарасова своїм першим тренером.
За рекомендацією Миколи Озерова був прийнятий в «Спартак», в якому грав з 15 вересня 1947 року й до 1960 року. У цей період одночасно навчався в Московському педагогічному інституті імені Н. К. Крупської, який закінчив у травні 1960 року за фахом викладача фізичного виховання.
З 1 червня 1960 року працював на різних посадах в Управлінні футболу, в подальшому Федерації футболу, куди запрошений Андрієм Петровичем Старостіним. Згодом — голова Комітету ветеранів РФС.
Парамонов та його дружина Юлія Василівна жили в шлюбі з 1950 року, мали дочку. Обидва володіли французькою мовою. У 2016 році Юлія Парамонова померла.
Парамонов помер 24 серпня 2018 року на 94-му році життя. Похований 27 серпня 2018 року поряд з дружиною на Ваганьковському кладовищі.
Суспільна діяльність
- Відповідальний секретар Федерації футболу (1981-1991).
- Член комітету УЄФА з проведення єврокубків (1983-1990).
- Член комітету УЄФА з футзалу (1991-1994).
- Відповідальний секретар Ради президентів федерацій футболу країн СНД (1993-2002).
- Заступник голови Комітету ветеранів РФС з 1992 року, голова — з 1996 року.
- Радник Президента РФС (1997-2005).
Досягнення
- Командні
Як гравець
- «Спартак»
- «Спартак» (Хокейний клуб)
- Чемпіонат СРСР
- Бронзовий призер (2): 1950, 1951
- збірна СРСР
- Олімпійські ігри
- Чемпіон (1): 1956
- збірна Москви
- Спартакіада народів СРСР
- Чемпіон (1): 1956
Як тренера
- «Етуаль дю Сахель»
- Туніська професійна ліга 1
- Чемпіон (1): 1965/66
- Кубок Тунісу
- Фіналіст (1): 1967
- Особисті
- У чемпіонатах СРСР з футболу провів 318 матчів, забив 65 м'ячів.
- У збірній СРСР (1952-1957) зіграв 13 офіційних матчів.
- У списку «33-х кращих» 1954 (№ 3), 1956 (№ 1).
- У чемпіонатах СРСР з хокею з м'ячем провів 20 матчів.
Нагороди
Державні
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (6 грудня 1999 року) — за видатний внесок у розвиток фізичної культури і спорту
- Орден Пошани (18 травня 2005) — за великий внесок у розвиток фізичної культури і спорту
- Орден Дружби (19 квітня 1995) — за заслуги в розвитку фізичної культури і спорту та великий особистий внесок у відродження та становлення спортивного товариства «Спартак»
- Орден «Знак Пошани» (1957)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Ветеран праці» (1985)
- Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (2005)
- Почесний громадянин Боровська (рішення міської Думи муніципального утворення Міське поселення «Місто Боровськ» від 23 липня 2008 року № 40).
Спортивні
- Кавалер Олімпійського ордена МОК 2001 року
- Кавалер Діамантового ордену УЄФА «За заслуги» 2001 року
- Орден «Спартака» 2005 року
- Національна спортивна премія «Слава» в номінації «Легенда» 2006 рік
- Орден ФІФА «За заслуги» 2006 рік
Публікації
- Парамонов А. А. Игра полузащитника. — два издания 1964 г и 1967 г.
Література
- Горанский И. В. Алексей Парамонов; Футбол — моя судьба. — 2005 г.
Посилання
- Чемпионат. Ру. Рубрика «День в истории». 21 февраля 2008 года
Примітки
- "В вагон зашёл старикашка с ведром самогона: «Где тут спартачи?!» [ 2018-03-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- Указ Президента РФ от 6 декабря 1999 г. № 1602
- Указ Президента РФ от 18 мая 2005 г. № 554
- Указ Президента РФ от 19 апреля 1995 г. № 384
Джерела
- Парамонов Олексій Олександрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Парамонов Олексій Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Парамонов Олексій Олександрович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті worldfootball.net
- Профіль гравця на сайті eu-football.info
- на сайті sports-reference.com (архівна версія) (англ.)
- Профіль гравця на сайті footbook.ru
- Профіль тренера на сайті transfermarkt.com
- Профіль тренера на сайті zerozero.pt
- Профіль та біографія на сайті olympedia.org
- Профіль та біографія на сайті «Збірна Росії з футболу» (рос.)
- Профіль та біографія на сайті «Велика російська енциклопедія» (рос.)
- Профіль та біографія на сайті «Велика російська енциклопедія» (рос.)
- EN ROUTE POUR LA RUSSIE #29 : ALEKSEI PARAMONOV, LA PREMIÈRE ÉTOILE RUSSE DU SAHEL (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Paramonov Oleksij Oleksandrovich Paramonov ros Aleksej Aleksandrovich Paramonov nar 21 lyutogo 1925 Borovsk Maloyaroslaveckij povit Kaluzka guberniya RRFSR pom 24 serpnya 2018 Moskva Rosiya radyanskij futbolist universal ta hokeyist z m yachem zahisnik Oleksij Paramonov Oleksij Paramonov Osobisti dani Povne im ya Oleksij Oleksandrovich Paramonov Narodzhennya 21 lyutogo 1925 1925 02 21 Borovsk Maloyaroslaveckij povit Kaluzka guberniya RRFSR Smert 24 serpnya 2018 2018 08 24 93 roki Moskva Rosiya Pohovannya Vagankovske kladovishe Zrist 176 sm Vaga 72 kg Gromadyanstvo SRSR Rosiya Poziciya napadnik pivzahisnik Informaciya pro klub Potochnij klub zavershiv kar yeru Yunacki klubi Budivelnik Moskva Profesionalni klubi Roki Klub I g 1944 1946 Budivelnik Moskva 1946 1947 VPS M 9 2 1947 1959 Spartak M 264 63 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1954 1957 SRSR 13 0 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 1965 1967 1976 1977 Etual dyu Sahel Etual dyu Sahel Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Oleksij Paramonov u Vikishovishi Zasluzhenij majster sportu SRSR 1953 zasluzhenij trener RRFSR 1980 zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi Ukrayinskoyi RSR 1985 akademik Akademiyi problem bezpeki oboroni j pravoporyadku 2006 ZhittyepisNarodivsya v misti Borovsk Moskovskoyi nini Kaluzkoyi oblasti v bagatoditnij rodini U 1927 roci sim ya pereyizhdzhaye do Moskvi Sportivnu dolyu Oleksiya v znachnij miri viznachila vchitelka fizkulturi 430 yi shkoli m Moskvi ugledivshi v nomu neabiyaki fizichni ta sportivni zadatki Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv povinen buv vidbutisya jogo debyut v stolichnij komandi Start ale svyato futbolu spivpalo z dnem pochatku vijni 22 chervnya 1941 roku U roki vijni pracyuvav na zavodi derevoobrobnih verstativ yakij vipuskav minometi i na zavodi 706 Ministerstva morskogo flotu de propracyuvav do kincya vijni dosyagnuvshi najvishogo shostogo rozryadu slyusarya lekalnika Futbolna kar yera rozpochalasya v komandi Budivelnik ale nezabarom za rekomendaciyeyu vikladacha Malahovskogo oblasnogo tehnikumu fizichnoyi kulturi v yakij vin vstupiv 1945 roku G I Mezinova rodichkoyu po druzhini z Anatoliyem Volodimirovichem Tarasovim vidomim futbolnim a v podalshomu hokejnim trenerom zaproshenij v futbolnu komandu VPS Vijskovo povitryanih Sil U cej period komandu opikav general V I Stalin Ale nezabarom cherez konflikt z ostannim A V Tarasov a razom z nim j Oleksij pokinuli komandu Oleksij Oleksandrovich vvazhaye A V Tarasova svoyim pershim trenerom Za rekomendaciyeyu Mikoli Ozerova buv prijnyatij v Spartak v yakomu grav z 15 veresnya 1947 roku j do 1960 roku U cej period odnochasno navchavsya v Moskovskomu pedagogichnomu instituti imeni N K Krupskoyi yakij zakinchiv u travni 1960 roku za fahom vikladacha fizichnogo vihovannya Z 1 chervnya 1960 roku pracyuvav na riznih posadah v Upravlinni futbolu v podalshomu Federaciyi futbolu kudi zaproshenij Andriyem Petrovichem Starostinim Zgodom golova Komitetu veteraniv RFS Paramonov ta jogo druzhina Yuliya Vasilivna zhili v shlyubi z 1950 roku mali dochku Obidva volodili francuzkoyu movoyu U 2016 roci Yuliya Paramonova pomerla Paramonov pomer 24 serpnya 2018 roku na 94 mu roci zhittya Pohovanij 27 serpnya 2018 roku poryad z druzhinoyu na Vagankovskomu kladovishi Suspilna diyalnistVidpovidalnij sekretar Federaciyi futbolu 1981 1991 Chlen komitetu UYeFA z provedennya yevrokubkiv 1983 1990 Chlen komitetu UYeFA z futzalu 1991 1994 Vidpovidalnij sekretar Radi prezidentiv federacij futbolu krayin SND 1993 2002 Zastupnik golovi Komitetu veteraniv RFS z 1992 roku golova z 1996 roku Radnik Prezidenta RFS 1997 2005 DosyagnennyaKomandni Yak gravec Spartak Chempionat SRSR Chempion 4 1952 1953 1956 1958 Sribnij prizer 2 1954 1955 Bronzovij prizer 2 1948 1949 1957 Kubok SRSR Volodar 2 1950 1958 Finalist 2 1952 1957 Spartak Hokejnij klub Chempionat SRSR Bronzovij prizer 2 1950 1951 zbirna SRSR Olimpijski igri Chempion 1 1956 zbirna Moskvi Spartakiada narodiv SRSR Chempion 1 1956 Yak trenera Etual dyu Sahel Tuniska profesijna liga 1 Chempion 1 1965 66 Kubok Tunisu Finalist 1 1967 Osobisti U chempionatah SRSR z futbolu proviv 318 matchiv zabiv 65 m yachiv U zbirnij SRSR 1952 1957 zigrav 13 oficijnih matchiv U spisku 33 h krashih 1954 3 1956 1 U chempionatah SRSR z hokeyu z m yachem proviv 20 matchiv NagorodiDerzhavni Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 6 grudnya 1999 roku za vidatnij vnesok u rozvitok fizichnoyi kulturi i sportu Orden Poshani 18 travnya 2005 za velikij vnesok u rozvitok fizichnoyi kulturi i sportu Orden Druzhbi 19 kvitnya 1995 za zaslugi v rozvitku fizichnoyi kulturi i sportu ta velikij osobistij vnesok u vidrodzhennya ta stanovlennya sportivnogo tovaristva Spartak Orden Znak Poshani 1957 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Veteran praci 1985 Yuvilejna medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 2005 Pochesnij gromadyanin Borovska rishennya miskoyi Dumi municipalnogo utvorennya Miske poselennya Misto Borovsk vid 23 lipnya 2008 roku 40 Sportivni Kavaler Olimpijskogo ordena MOK 2001 roku Kavaler Diamantovogo ordenu UYeFA Za zaslugi 2001 roku Orden Spartaka 2005 roku Nacionalna sportivna premiya Slava v nominaciyi Legenda 2006 rik Orden FIFA Za zaslugi 2006 rikPublikaciyiParamonov A A Igra poluzashitnika dva izdaniya 1964 g i 1967 g LiteraturaGoranskij I V Aleksej Paramonov Futbol moya sudba 2005 g PosilannyaChempionat Ru Rubrika Den v istorii 21 fevralya 2008 godaPrimitki V vagon zashyol starikashka s vedrom samogona Gde tut spartachi 2018 03 12 u Wayback Machine ros Ukaz Prezidenta RF ot 6 dekabrya 1999 g 1602 Ukaz Prezidenta RF ot 18 maya 2005 g 554 Ukaz Prezidenta RF ot 19 aprelya 1995 g 384DzherelaParamonov Oleksij Oleksandrovich na sajti National Football Teams com angl Paramonov Oleksij Oleksandrovich na sajti transfermarkt com angl Paramonov Oleksij Oleksandrovich na sajti PlaymakerStats com angl Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya na sajti worldfootball net Profil gravcya na sajti eu football info na sajti sports reference com arhivna versiya angl Profil gravcya na sajti footbook ru Profil trenera na sajti transfermarkt com Profil trenera na sajti zerozero pt Profil ta biografiya na sajti olympedia org Profil ta biografiya na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu ros Profil ta biografiya na sajti Velika rosijska enciklopediya ros Profil ta biografiya na sajti Velika rosijska enciklopediya ros EN ROUTE POUR LA RUSSIE 29 ALEKSEI PARAMONOV LA PREMIERE ETOILE RUSSE DU SAHEL fr