Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Верхі́вня — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 074 особи. У 1866—1923 роках — адміністративний центр колишньої Верхівнянської волості, у 1923—2020 роках — центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Верхівня | |
|---|---|
 Палац Евеліни Ганської | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Ружинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020130060076737 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1 074 |
| Площа | 4,653 км² |
| Густота населення | 230,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13613 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′16″ пн. ш. 29°18′46″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 29.31278° сх. д.Координати: 49°48′16″ пн. ш. 29°18′46″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 29.31278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 205 м |
| Водойми | р. Постіл |
| Найближча залізнична станція | Брівки |
| Відстань до залізничної станції | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601 |
| Карта | |
  Верхівня | |
 Верхівня | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Розташоване за 30 км від Бердичева, за 18 км на північний схід від Ружина та 18 км від найближчої залізничної станції Брівки, на річці Постіл (Верховенка).
Населення
У 1863 налічувалося 1 274 жителі, з них 1 148 православних, 50 католиків та 76 юдеїв, у другій половині 19 століття — 1 227 осіб.
За довідником 1885 року в селі мешкало 1 436 осіб, налічувалося 222 дворових господарства. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 2 232 особи, з них чоловіків — 1 150 та 1 083 жінки, дворів — 347.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 2 440 осіб, з них: православних — 2 068, юдеїв — 316, чоловіків — 1 211, жінок — 1 229.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 2 738 осіб, з них 1 316 чоловіків та 1 422 жінки; етнічний склад: українців — 2 595, росіян — 10, євреїв — 120, поляків — 10, інших — 3. Кількість домогосподарств — 614, з них несільського типу — 42.
На початок 1970-х років село мало 594 двори із населенням 2 056 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 457 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 074 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,35 % |
| російська | 0,47 % |
| молдовська | 0,09 % |
Історія
На околиці села виявлено давньоруський курганний могильник. Вперше згадується у 1600 році. Час заснування — 1600 рік. У 1600 році — власність Ядвіґи Фальчевської княгині Ружинської. 10 жовтня 1604 року у селі зупинялося українсько-польське військо, яке 20 червня 1605 року захопило Москву. У 1607 та 1609 роках належало князеві Романові Ружинському. Згадується у документах Житомирського гродського суду у 1609 та 1611 роках, у справах про заставу села та постої жовнірів. У 1613 році — власність княгині Софії Ружинської. У 1618 році поміщик Стрибель скаржився на селян з Верхівні, котрі пограбували його маєток. Відповідно до реєстру податків Київського воєводства, з 1628 року село належало до Самуеля Тучапського, який платив від 3 димів, 6 городників, млину та попа. Під час Хмельниччини селом володів паволоцький полковник Іван Миньківський. У 1657 році Богдан Хмельницький спеціальним універсалом закріпив село за нащадками Миньківського. За Андрусівським перемир'ям 1667 року село залишилося у складі Речі Посполитої і, разом з навколишніми селами, стало власністю князя Любомирського. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року як власність Скорупки, мало 47 дворів, сплачувало 7 злотих і 9 грошів до замку та 29 злотих і 6 грошів до скарбу.
У 1728 році збудовано парафіяльну церкву, про що свідчить запис у візитації Паволоцького деканату від 1741 року. Там же значиться і кількість дворів на той час — 57. На початку 18 століття Верхівня, з навколишніми селами, належала до маєтку Любомирських: у 1729 році — Юрія Любомирського, згодом, послідовно, Йосипа, Станіслава та Каспера. Біля 1780 року від Каспера Любомирського маєток придбав Іван, після Івана він перейшов до Вацлава Ганського, батька Ганни Мнішек. У 1810 році В. Ганський збудував на поміщицькому дворі кам'яну римо-католицьку каплицю.
На початку 19 століття у селі засновано суконну фабрику, 1836 році на ній працювали 328 працівників. Для роботи на фабриці поміщик Ганський у 1833 році переселив 55 селянських родин із Горностайпільського ключа Радомисльського повіту. У 1836 році на сільськогосподарських роботах були зайняті 1 031 душ кріпаків. Починаючи з 1837 року, в селі відбувалися ярмарки — спочатку щотижня, згодом — через два тижні.
У 1847 році до села приїхав Оноре де Бальзак, який був знайомий із вдовою графа В. Ганського Евеліною. У Верхівні він працював над драмою «Мачуха» та повістю «Утаємничений», рукопис якої підписано «Верхівня, Україна, грудень 1847 р.». Також тут написано його «Лист про Київ». Після виїзду до Франції 2 лютого 1848 році, Бальзак повернувся у вересні того ж року для одруження з Евеліною Ганською. У травні 1850 року, після березневого вінчання у Бердичеві, подружжя назавжди виїхало до Парижа.
У середині 19 століття — село Сквирського повіту Київської губернії, на річці Верховенка, що впадає за 3 версти від Трубіївки до Роставиці, за 26 верст від Сквири. За 2 версти на південь розміщувалася крута гора, яку називали Королихою. За переказами місцевих жителів під горою колись відбулася битва між невідомими королем та королевою, котру виграла королева. У селі розміщувалася головне управління маєтку у Сквирському повіті, що від 1847 року належав Ганні Мнішек (до шлюбу Ганська). Всього маєток налічував 20 986 десятин землі та 3 035 ревізьких душ чоловічої статі. До маєтку входили Верхівня, Мусіївка, Бистріївка, Крилівка, Борщагівка, Скибинці, Кур'янці, Мармуліївка, Капустинці, Княжа та Чепіжинці. У 1832 році церкву піднято на кам'яний фундамент, покрито бляхою та пофарбовано. При церкві було 45 десятин землі. Від середини 19 століття містечко перейшло до графів Жевуських. На той час налічувалося 349 дворів та 2 384 жителі. У 1861 році для викупу селянами відвели 1 319 десятин землі за 35 тис. рублів, які мали бути сплачені за 49 років. У 1866 році містечко стало центром новоутвореної Верхівнянської волості Сквирського повіту.
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Верхівнянської волості Сквирського повіту Київської губернії, за 27 верст від Сквири, на річці Верші. Були волосне правління, церковна парафія, католицька каплиця, школа, 3 заїзди, винокурня.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Верхівнянської волості Сквирського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Сквира — 25 верст, до найближчої залізничної станції Бровки, де розміщувалася також поштово-телеграфна станція — 15 верст. Поштова казенна станція розміщувалася в Ружині, поштова земська — у Верхівні. Основним заняттям мешканців було хліборобство, крім того селяни підробляли в Києві, Одесі та на залізниці. У селі числилося 2 800 десятин землі, з них 1 519 десятин належало поміщикам, 1 281 десятина — селянам (215 осіб), церкві — 45 десятин. Селом володів Адам Жевуський, господарство вів орендатор Едуард Легоцький, господарював за трипільною сівозміною. В селі була православна церква, каплиця, синагога, церковно-парафіяльна школа, винна лавка, три водяні млини. Пожежна команда мала 1 помпу, 5 діжок та 4 багри.
У червні 1906 року відбувся антивладний виступ селян. У 1912 році з 444 селянських господарств 100 були безземельними або мали менше однієї десятини землі, 95 — мали від 1 до 2, 80 — від 2 до 3 десятин. Малоземельні господарства становили 61,9 % від загальної кількості. З 275 малоземельних господарств 143 не мали худоби.
У 1923 році включене до складу новоствореної Верхівнянської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Ружинського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, містечка Ружин — 15 верст, до окружного центру у Бердичеві — 60 верст, до найближчої залізничної станції, Бровки — 15 версти.
У серпні 1921 року в селі відкрито агрошколу, яку 1932 року реорганізовано в технікум. 1925 року відкрито семирічну школу, яку, у 1935 році, перетворено на середню школу. 22 жовтня 1923 року в селі організовано ТСОЗ «Червоний хлібороб», 1924 року виникло ще одне колективне господарство. 1929 року створено колгосп «Червоний хлібороб». 13 лютого 1935 року, село, в складі сільської ради, передане до Вчорайшенського району Київської області.
На фронтах німецько-радянської війни воювали 313 селян, 148 з них загинули. На їх честь у селі споруджено обеліск Слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 4 226,7 га земель, з них 3 306,7 — рілля. Село газифіковане, були універмаг, їдальня, поштове відділення, побутовий комбінат, лікарня, аптека, дитячі ясла та садок, два клуби, три бібліотеки, середня школа, сільськогосподарський технікум. У 1959 році в одній із кімнат технікуму, де колись жив Бальзак, створено меморіальну експозицію, на будівлі встановлено меморіальну дошку.
28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Вчорайшенського району, село передане до складу Ружинського району, 30 грудня 1962 року — до складу Попільнянського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Ружинського району Житомирської області.
2005 року у Андрушівській астрономічній обсерваторії відкрито астероїд головного поясу, який було названо на честь села — 155116 Верхівня.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Верхівнянської сільської ради Ружинського району включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Музеї, пам'ятки
- .
- Верхівнянський парк
- Маєток Ганських
- Пам'ятник Оноре де Бальзаку та його дружині Евеліні Ганській.
Відомі люди
- Коган Костянтин Єфремович (1911—?) — український звукооператор.
- Хрущ Сергій Юрійович (1975—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, Герой України.
Примітки
- Маленков Р., Година О. Верхівня. Україна інкогніта. Процитовано 27 серпня 2023.
- Бовсунівський М., Турун В. Верхівня, Ружинський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 614-621. — 15 000 прим.
- Wierzchownia, Wierchownia… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 414. (пол.)
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 202-203, 726. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 26 серпня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 170. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1318. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2023.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 79. Процитовано 26 серпня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 100-101. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 27 серпня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 27 серпня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- Похід на Москву / П. Блавацький. — Київ: Видавець Корбуш, 2020. — 208 с.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 65. Процитовано 27 серпня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 224. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2023.
- (155116) Verkhivnya. Minor Planet Center (англійська) . Процитовано 27 серпня 2023.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 16 серпня 2022.
- Музей Бальзака на Житомирщині
- На Житомирщині відкрили пам’ятник Оноре де Бальзаку та Евеліні Ганській. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 23 березня 2022.
Посилання
- Погода в селі Верхівня
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhi vnya selo v Ukrayini u Ruzhinskij selishnij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 1 074 osobi U 1866 1923 rokah administrativnij centr kolishnoyi Verhivnyanskoyi volosti u 1923 2020 rokah centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo VerhivnyaPalac Evelini GanskoyiKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Berdichivskij rajonGromada Ruzhinska selishna gromadaKod KATOTTG UA18020130060076737Osnovni daniZasnovane 1600Naselennya 1 074Plosha 4 653 km Gustota naselennya 230 82 osib km Poshtovij indeks 13613Geografichni daniGeografichni koordinati 49 48 16 pn sh 29 18 46 sh d 49 80444 pn sh 29 31278 sh d 49 80444 29 31278 Koordinati 49 48 16 pn sh 29 18 46 sh d 49 80444 pn sh 29 31278 sh d 49 80444 29 31278Serednya visota nad rivnem morya 205 mVodojmi r PostilNajblizhcha zaliznichna stanciya BrivkiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 kmMisceva vladaAdresa radi vul O Burdi 44 smt Ruzhin Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13601KartaVerhivnyaVerhivnyaMapa Verhivnya u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovane za 30 km vid Berdicheva za 18 km na pivnichnij shid vid Ruzhina ta 18 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brivki na richci Postil Verhovenka NaselennyaU 1863 nalichuvalosya 1 274 zhiteli z nih 1 148 pravoslavnih 50 katolikiv ta 76 yudeyiv u drugij polovini 19 stolittya 1 227 osib Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 1 436 osib nalichuvalosya 222 dvorovih gospodarstva Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 2 232 osobi z nih cholovikiv 1 150 ta 1 083 zhinki dvoriv 347 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 2 440 osib z nih pravoslavnih 2 068 yudeyiv 316 cholovikiv 1 211 zhinok 1 229 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 2 738 osib z nih 1 316 cholovikiv ta 1 422 zhinki etnichnij sklad ukrayinciv 2 595 rosiyan 10 yevreyiv 120 polyakiv 10 inshih 3 Kilkist domogospodarstv 614 z nih nesilskogo tipu 42 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 594 dvori iz naselennyam 2 056 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 457 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 1 074 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 35 rosijska 0 47 moldovska 0 09 IstoriyaNa okolici sela viyavleno davnoruskij kurgannij mogilnik Vpershe zgaduyetsya u 1600 roci Chas zasnuvannya 1600 rik U 1600 roci vlasnist Yadvigi Falchevskoyi knyagini Ruzhinskoyi 10 zhovtnya 1604 roku u seli zupinyalosya ukrayinsko polske vijsko yake 20 chervnya 1605 roku zahopilo Moskvu U 1607 ta 1609 rokah nalezhalo knyazevi Romanovi Ruzhinskomu Zgaduyetsya u dokumentah Zhitomirskogo grodskogo sudu u 1609 ta 1611 rokah u spravah pro zastavu sela ta postoyi zhovniriv U 1613 roci vlasnist knyagini Sofiyi Ruzhinskoyi U 1618 roci pomishik Stribel skarzhivsya na selyan z Verhivni kotri pograbuvali jogo mayetok Vidpovidno do reyestru podatkiv Kiyivskogo voyevodstva z 1628 roku selo nalezhalo do Samuelya Tuchapskogo yakij plativ vid 3 dimiv 6 gorodnikiv mlinu ta popa Pid chas Hmelnichchini selom volodiv pavolockij polkovnik Ivan Minkivskij U 1657 roci Bogdan Hmelnickij specialnim universalom zakripiv selo za nashadkami Minkivskogo Za Andrusivskim peremir yam 1667 roku selo zalishilosya u skladi Rechi Pospolitoyi i razom z navkolishnimi selami stalo vlasnistyu knyazya Lyubomirskogo Zgaduyetsya u lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak vlasnist Skorupki malo 47 dvoriv splachuvalo 7 zlotih i 9 groshiv do zamku ta 29 zlotih i 6 groshiv do skarbu Napoleon Orda Verhivnya 1860 U 1728 roci zbudovano parafiyalnu cerkvu pro sho svidchit zapis u vizitaciyi Pavolockogo dekanatu vid 1741 roku Tam zhe znachitsya i kilkist dvoriv na toj chas 57 Na pochatku 18 stolittya Verhivnya z navkolishnimi selami nalezhala do mayetku Lyubomirskih u 1729 roci Yuriya Lyubomirskogo zgodom poslidovno Josipa Stanislava ta Kaspera Bilya 1780 roku vid Kaspera Lyubomirskogo mayetok pridbav Ivan pislya Ivana vin perejshov do Vaclava Ganskogo batka Ganni Mnishek U 1810 roci V Ganskij zbuduvav na pomishickomu dvori kam yanu rimo katolicku kaplicyu Na pochatku 19 stolittya u seli zasnovano sukonnu fabriku 1836 roci na nij pracyuvali 328 pracivnikiv Dlya roboti na fabrici pomishik Ganskij u 1833 roci pereseliv 55 selyanskih rodin iz Gornostajpilskogo klyucha Radomislskogo povitu U 1836 roci na silskogospodarskih robotah buli zajnyati 1 031 dush kripakiv Pochinayuchi z 1837 roku v seli vidbuvalisya yarmarki spochatku shotizhnya zgodom cherez dva tizhni U 1847 roci do sela priyihav Onore de Balzak yakij buv znajomij iz vdovoyu grafa V Ganskogo Evelinoyu U Verhivni vin pracyuvav nad dramoyu Machuha ta povistyu Utayemnichenij rukopis yakoyi pidpisano Verhivnya Ukrayina gruden 1847 r Takozh tut napisano jogo List pro Kiyiv Pislya viyizdu do Franciyi 2 lyutogo 1848 roci Balzak povernuvsya u veresni togo zh roku dlya odruzhennya z Evelinoyu Ganskoyu U travni 1850 roku pislya bereznevogo vinchannya u Berdichevi podruzhzhya nazavzhdi viyihalo do Parizha U seredini 19 stolittya selo Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na richci Verhovenka sho vpadaye za 3 versti vid Trubiyivki do Rostavici za 26 verst vid Skviri Za 2 versti na pivden rozmishuvalasya kruta gora yaku nazivali Korolihoyu Za perekazami miscevih zhiteliv pid goroyu kolis vidbulasya bitva mizh nevidomimi korolem ta korolevoyu kotru vigrala koroleva U seli rozmishuvalasya golovne upravlinnya mayetku u Skvirskomu poviti sho vid 1847 roku nalezhav Ganni Mnishek do shlyubu Ganska Vsogo mayetok nalichuvav 20 986 desyatin zemli ta 3 035 revizkih dush cholovichoyi stati Do mayetku vhodili Verhivnya Musiyivka Bistriyivka Krilivka Borshagivka Skibinci Kur yanci Marmuliyivka Kapustinci Knyazha ta Chepizhinci U 1832 roci cerkvu pidnyato na kam yanij fundament pokrito blyahoyu ta pofarbovano Pri cerkvi bulo 45 desyatin zemli Vid seredini 19 stolittya mistechko perejshlo do grafiv Zhevuskih Na toj chas nalichuvalosya 349 dvoriv ta 2 384 zhiteli U 1861 roci dlya vikupu selyanami vidveli 1 319 desyatin zemli za 35 tis rubliv yaki mali buti splacheni za 49 rokiv U 1866 roci mistechko stalo centrom novoutvorenoyi Verhivnyanskoyi volosti Skvirskogo povitu Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke selo Verhivnyanskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 27 verst vid Skviri na richci Vershi Buli volosne pravlinnya cerkovna parafiya katolicka kaplicya shkola 3 zayizdi vinokurnya Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Verhivnyanskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Skvira 25 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brovki de rozmishuvalasya takozh poshtovo telegrafna stanciya 15 verst Poshtova kazenna stanciya rozmishuvalasya v Ruzhini poshtova zemska u Verhivni Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo krim togo selyani pidroblyali v Kiyevi Odesi ta na zaliznici U seli chislilosya 2 800 desyatin zemli z nih 1 519 desyatin nalezhalo pomishikam 1 281 desyatina selyanam 215 osib cerkvi 45 desyatin Selom volodiv Adam Zhevuskij gospodarstvo viv orendator Eduard Legockij gospodaryuvav za tripilnoyu sivozminoyu V seli bula pravoslavna cerkva kaplicya sinagoga cerkovno parafiyalna shkola vinna lavka tri vodyani mlini Pozhezhna komanda mala 1 pompu 5 dizhok ta 4 bagri U chervni 1906 roku vidbuvsya antivladnij vistup selyan U 1912 roci z 444 selyanskih gospodarstv 100 buli bezzemelnimi abo mali menshe odniyeyi desyatini zemli 95 mali vid 1 do 2 80 vid 2 do 3 desyatin Malozemelni gospodarstva stanovili 61 9 vid zagalnoyi kilkosti Z 275 malozemelnih gospodarstv 143 ne mali hudobi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Verhivnyanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Ruzhinskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi administrativnij centr radi Vidstan do rajonnogo centru mistechka Ruzhin 15 verst do okruzhnogo centru u Berdichevi 60 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brovki 15 versti U serpni 1921 roku v seli vidkrito agroshkolu yaku 1932 roku reorganizovano v tehnikum 1925 roku vidkrito semirichnu shkolu yaku u 1935 roci peretvoreno na serednyu shkolu 22 zhovtnya 1923 roku v seli organizovano TSOZ Chervonij hliborob 1924 roku viniklo she odne kolektivne gospodarstvo 1929 roku stvoreno kolgosp Chervonij hliborob 13 lyutogo 1935 roku selo v skladi silskoyi radi peredane do Vchorajshenskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 313 selyan 148 z nih zaginuli Na yih chest u seli sporudzheno obelisk Slavi V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 4 226 7 ga zemel z nih 3 306 7 rillya Selo gazifikovane buli univermag yidalnya poshtove viddilennya pobutovij kombinat likarnya apteka dityachi yasla ta sadok dva klubi tri biblioteki serednya shkola silskogospodarskij tehnikum U 1959 roci v odnij iz kimnat tehnikumu de kolis zhiv Balzak stvoreno memorialnu ekspoziciyu na budivli vstanovleno memorialnu doshku 28 listopada 1957 roku vnaslidok likvidaciyi Vchorajshenskogo rajonu selo peredane do skladu Ruzhinskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku do skladu Popilnyanskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Ruzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 2005 roku u Andrushivskij astronomichnij observatoriyi vidkrito asteroyid golovnogo poyasu yakij bulo nazvano na chest sela 155116 Verhivnya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Verhivnyanskoyi silskoyi radi Ruzhinskogo rajonu vklyucheno do skladu Ruzhinskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Muzeyi pam yatki Verhivnyanskij park Mayetok Ganskih Pam yatnik Onore de Balzaku ta jogo druzhini Evelini Ganskij Vidomi lyudiKogan Kostyantin Yefremovich 1911 ukrayinskij zvukooperator Hrush Sergij Yurijovich 1975 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik vijni na shodi Ukrayini Geroj Ukrayini PrimitkiMalenkov R Godina O Verhivnya Ukrayina inkognita Procitovano 27 serpnya 2023 Bovsunivskij M Turun V Verhivnya Ruzhinskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 614 621 15 000 prim Wierzchownia Wierchownia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 414 pol L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 202 203 726 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 26 serpnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 170 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1318 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2023 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 79 Procitovano 26 serpnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 100 101 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 27 serpnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 27 serpnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Pohid na Moskvu P Blavackij Kiyiv Vidavec Korbush 2020 208 s ISBN 978 966 2955 49 1 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 65 Procitovano 27 serpnya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 224 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2023 155116 Verkhivnya Minor Planet Center anglijska Procitovano 27 serpnya 2023 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2022 Muzej Balzaka na Zhitomirshini Na Zhitomirshini vidkrili pam yatnik Onore de Balzaku ta Evelini Ganskij www ukrinform ua ukr Procitovano 23 bereznya 2022 PosilannyaPogoda v seli Verhivnya