Па́волоцький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця України. Створений у червні-липні 1648 року. Полковий центр — місто Паволоч (нині село Попільнянського району Житомирської області).
Паволоцький полк | |
Утворено | [[1648]] |
Ліквідовано | [[1670-ті роки; 1714]] |
Центр | Паволоч |
Сотні | Паволоцька Ходорківська Антонівська Брусилівська Вільнянська Водотиївська Войташівська Дідівщинська Івничанська Карабчиївська Кошівська Коростишівська П'ятигірська Рожівська Ружинська Торчицька Борщагівська Животівська Погребищенська Тетіївська Дзюньківська |
Полковники | |
липень 1648 — жовтень 1649; квітень — вересень 1651 | Іван Куцевич-Миньківський |
1648 - травень 1652 | Адам Хмелецький |
1649, 1651 | Кривоносенко |
1651 - 1653 | Степан Хмелецький |
червень-липень1653 - 1654; травень 1655 - травень 1658 | Михайло Суличич |
квітень 1654 - травень 1655 | Григорій Зубченко |
1654 - 1657 | Михайло Богаченко |
1658 — 1660, 1663 - 1664 | Іван Богун |
1660 — 1663 | Іван Попович |
1663 | Василь Петровський |
1663 - 1664 | Павло Яненко-Хмельницький |
1664 — 1670 | Ярош Грицина |
1670 — 1671 | Бутенко Степан |
1671 — 1673 | Григорій Гамалія |
1673 — 1674 | Андрій Дорошенко |
1674 | Яків Гамалія |
1674 | Костянтин Мигалевський |
1674 — 1675 | Павло Низькогляд |
Історія полку
Заснування полку
Спочатку Паволоч відносилась до Білоцерківського полку, а саме сотенне містечко мало 99 козаків-паволочан і 21 карабчиївця. Організатором полку був паволоцький війт, син священика з села Миньківці, Іван Аврамович Куцевич-Миньківський, який з початком Хмельниччини підняв у травні 1648 року проти поляків жителів Паволочі, Котельні, Кіловки, Лісівців та інших навколишніх сіл. Остаточно полк сформувався в червні-липні 1648 р. під час походу Максима Кривоноса до Брацлава та коли в Паволочі деякий час перебував Богдан Хмельницький.
Полк в роки Хмельниччини
Після Зборівського договору 1649 року об'єднаний з Білоцерківським полком, а 1651 року знову виділено в самостійну одиницю і до його складу крім колишніх земель передано частину Кальницького полку (Погребищенська і Борщагівська сотні). Однак, внаслідок поразки під Берестечком та укладення Білоцерківського миру, Паволоцький полк знову тимчасово припинив самостійне існування. Проте вже з 1652 р. полк знову бере участь у всіх основних військових операціях. Відновлення полку пояснюється необхідністю вдосконалювати адміністративний і військово-територіальний устрій козацької автономії, зосереджувати на важливих стратегічних напрямках мобільні військові підрозділи. Вони мали завдання охороняти кордон, а при необхідності виконувати окремі бойові операції.
Військові підрозділи Паволоцького полку взяли участь у багатьох головних походах та битвах козацько-польських воєн 1648–1649 рр., 1651 р. та 1652–1658 рр. Особливих спустошень полк зазнав під час походу 1651 року Миколи Потоцького до Білої Церкви, а його південна частина — під час походу 1654–1655 років Станіслава «Ревери» Потоцького на Умань.
У 1654 р., після переходу Богдана Хмельницького під протекторат Московського царства після Переяславської ради, до Паволочі приїжджає московський представник Телепнєв для вислуховування присяги на вірність цареві від Паволоцького полку. Хоча, існують свідчення, що тодішній Паволоцький полковник Михайло Суличич раніше на самій Переяславській раді відмовився присягати на вірність цареві.
Роки Руїни. Ліквідація полку
Протягом років Руїни полк зазнав істотних територіальних змін та руху кількості особового складу. Під час гетьманування І. Виговського (1657–1659) полк під керівництвом І. Богуна всіляко підтримував гетьмана, виступив проти його опонентів на чолі з полтавським полковником М. Пушкарем (липень 1658), брав участь у Конотопській битві (липень 1659) проти московських військ.
Паволоцький полк після вступу на гетьманство Юрія Хмельницького перейшов на його сторону і під його керівництвом брав участь у битві під Слободищем (1660) проти польського коронного війська.
У 1663 році Паволоцький полк очолив Василь Петровський, а потім Іван Попович. Сотниками в цей час були: полковим Дем'ян Малинка, ходорківським — Василь Петровський, брусилівським — Андрій Синицький. Під час повстання Івана Поповича 1663 року проти Виговського, головним осередком якого був Паволоцький полк, він також зазнав руйнувань у ході придушення виступу урядовими військами.
У 1666 році полк увійшов до складу гетьманату Петра Дорошенка, він став одним з основних опертів козацької держави. Після Андрусівського перемир'я 1667 року Паволоцький полк залишився за Річчю Посполитою. Територія полку зазнала сильного нищення в період польсько-турецької війни 1672–1676 років і почала занепадати. Спроба московських військ заволодіти ним під час походу 1674 року Павла Животівського на Паволоч скінчилася поразкою.
17 березня 1674 р. на Переяславській раді старшина Паволоцького полку підписала договірні статті, за якими полк вийшов з підпорядкування Дорошенка і визнав гетьманом обох сторін Дніпра Івана Самойловича. Полк припинив своє існування в 70-х роках XVII століття, коли людність Правобережної України було масово переселено (зігнано) на Лівобережжя та Слобожанщину, особливо після походу на Правобережжя в кінці 1674 І. Самойловича. Під час походу 1675 року війська ВКЛ під командуванням польного гетьмана литовського, католика Михайла Казимира Радзивілла на Паволоч полк було захоплено, скасовано і приєднано до Київського воєводства Речі Посполитої. В часи Руїни територія полку обезлюдніла настільки, що він перестав існувати.
У 1685 році територія полку увійшла до складу Фастівського полку, створеного Семеном Палієм. Останній почав швидко залюднювати ці землі людьми з Правобережної та Лівобережної України, з Запорожжя, з Дону. На початку XVIII століття була спроба відновити Паволоцький полк. Так, у 1702 році до відновленого Білоцерківського полку (на який було перейменовано вищезгаданий Фастівський полк) знову увійшла Паволоцька сотня. До 1709 року на території колишньої так званої «Паліївщини» було відновлено, в тому числі, й Паволоцький полк. Проте, за умовами Прутського миру 1711 р. Московське царство відмовилося від претензій на Правобережну Україну, що понесло за собою нову хвилю масового переселення козаків на Лівобережжя та Слобожанщину. 1714 року Паволоцький полк було остаточно ліквідовано.
Адміністративний поділ
Ретроспективно можна стверджувати, що до Зборівського миру 1649 р. Паволоцьку сотню очолювали Довгаль, Ходорківську Присович Гаврило, Антонівську Москаленко Степашко, Брусилівську Богуславець Василь, Вілльську (Вільнянську) Гаврусенко Яцько, Водотийську (Водотиївську) Дикий Олекса (пізніше, можливо, Ханенко Лаврін Степанович), Войташевську (Войташівську) Ященко Іван, Дєдовщинську (Дідівщинську) Охсонка Грицько, Івничанську Антін, Карабачевську (Карабчиївську) Косниченко Івашко, Коростишевську Ігнатенко Іван, П'ятигорську Іван, Рожовську (Рожівську) Стародубенко Михайло, Сквирську Понацька Пархом, Торчицьку Букаченко Михей (пізніше, можливо, Самійло Безсмертний).
Чіткого поділу на сотні в полку не зафіксовано. Полкові населенні пункти — Паволоч, Сквира, Антонів, Брусилів, Вільня, Водотиї, Войташівка (тепер — с. Квітневе), Дідівщина, Івниця, Карабчиїв, Коростишів, Чуднів, Шамраївка, Ходорків, Корнин, Верхівня, Бистрик, Білилівка, Вчорайше, Трубіївка, Білопілля, Строків, Ягнятин, Таборівка з 1651 р. — Торчиця, Борщагівка, Погребище, П'ятигори, Рожів, Тетіїв, Ружин, Дзюньків, Животів, Кошів, Лобачів тощо; у 1654 частина території Вінницького полку з містечком Дзюньків відійшла до Паволоцького полку. За реєстром 1654 у полку налічувалося 14 міст і містечок.
Османський опис адміністративного поділу України (05.10.1678)
Роз’яснення щодо [кількості] фортець, паланок і полковників держави Україна, з цієї [Правобережної] сторони Дніпра.
5 аркуш
Паланки у підпорядкуванні полковника фортеці Павлоч,
за виключенням сіл, де зараз у них все ще знаходяться поляки.
• фортеця Павлоч
• паланка Торчиха
• Паланка Володарка
• паланка Антонов
• паланка Селезеновка
• паланка Сквіра
• паланка Погребище
• паланка Борчоховка
• паланка Джунков
• паланка Балиловка
• паланка П’ятихор
• паланка Тетіїв
• паланка Животів
• паланка Бердичев
• паланка Махновка
• паланка Бестрик
• паланка Лесчин
• паланка Кодня
• паланка П’ятка
• паланка Сладовище
• паланка Котельня
• паланка Троянов
• паланка Васельков
• паланка Житомир
• паланка Ходорков
• паланка Брушилов
• паланка Тодоровка – не локалізовано.
• паланка Водотийе
• паланка Корнин
• паланка Біло Поле
• паланка Ружин
• паланка [В]черешне
Полковники
Полковниками були Іван Куцевич-Миньківський (1648–1649, 1651, 1656), названий син Максима Кривоноса Кривоносенко на початку 1649 р. був паволоцьким сотником; Степан Хмелецький (1652–1653), Михайло Суличич (1653–1654, 1655–1658), Григорій Зубченко (1654–1655), Іван Богун (1658–1660, 1663–1664), Іван Попович (1660–1663), Ярош Грицина (1664–1671), Григорій Гамалія (1671–1673), Андрій Дорошенко (1673–1674), Яків Гамалія (1674), Костянтин Мигалевський (1674), Павло Низькогляд (липень 1674–1675). Наказними полковниками були Адам Хмелецький (1648- травень 1652), Степан Хмелецький (1651–1652), у квітні 1651 р. — Кривоносенко, Григорій Зубченко (квітень 1654), Михайло Богаченко (вересень 1654–1657), Василь Петровський (1663) та Павло Яненко-Хмельницький (1663–1664), Бутенко Степан (1670–1671).
Примітки
- Махорін Г. Л., Оленська І. С. Край над Унавою. — Житомир: «Волинь», 2006. — с. 149
- Сергійчук В. І. Армія Богдана Хмельницького. — К., 1996. — с. 37-38.
- Іван Кунцевич-Миньківський — один з багатьох // Ю. Мицик. Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети[1] [ 20 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Сергійчук В. І. Армія Богдана Хмельницького… С. 43
- Коваленко Сергій. Паволоцький полк… Т. 3.[2][недоступне посилання з червня 2019]
- Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886 . — Т. 7. — с. 922[3] [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 18 травня 2012.
- Паволоч: 500 років в ліку писаного віку / Автоупорядник В. П. Бленда. — К, 2009. — с. 81.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К., 2008. — с. 98. — ISBN 978-966-02-4850.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. — Дніпропетровськ, 2007. — с. 77.
- «Паволоцький полк» у «Ілюстрованій енциклопедії українського козацтва»[4] [ 20 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Іван Ярмошик. Козацькі сторінки історії села Паволоч на Житомирщині[5] [ 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Паволоч: 500 років в ліку писаного віку / Автоупорядник В. П. Бленда. — К, 2009. — с. 82.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. — Дніпропетровськ, 2007. — с. 26.
- Махорін Г. Л., Оленська І. С. Край над Унавою. — Житомир: «Волинь», 2006. — с. 150.
- Стаття «ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК (Винницький полк, Кальницький полк)» у «Енциклопедії історії України»[6] [ 30 березня 2013 у Wayback Machine.]
- ОСМАНСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ В ДОКУМЕНТАХ XVII–XVIII СТ (PDF).
- Персональний склад КОЗАЦЬКОЇ Старшини АРМІЇ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО[7] [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Сергійчук В. І. Армія Богдана Хмельницького. — К., 1996. — с. 92.
Джерела та література
- В. В. Панашенко. Паволоцький полк [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 18. — .
Література
- Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate, v. 2. Harvard, 1978.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 роках. — Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2007. — 380 с. — .
- Коваленко Сергій. Паволоцький полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009.
- Максимович М. А. Собрание сочинений. К., 1876. — Т. 1. (рос.)
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Панашенко В. Полкове управління в Україні (серед. XVII—XVIII ст.). — К., 1997.
Посилання
- Паволоцький полк [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa volockij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya Ukrayini Stvorenij u chervni lipni 1648 roku Polkovij centr misto Pavoloch nini selo Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Pavolockij polk Utvoreno 1648 Likvidovano 1670 ti roki 1714 Centr Pavoloch Sotni Pavolocka Hodorkivska Antonivska Brusilivska Vilnyanska Vodotiyivska Vojtashivska Didivshinska Ivnichanska Karabchiyivska Koshivska Korostishivska P yatigirska Rozhivska Ruzhinska Torchicka Borshagivska Zhivotivska Pogrebishenska Tetiyivska Dzyunkivska Polkovniki lipen 1648 zhovten 1649 kviten veresen 1651 Ivan Kucevich Minkivskij 1648 traven 1652 Adam Hmeleckij 1649 1651 Krivonosenko 1651 1653 Stepan Hmeleckij cherven lipen1653 1654 traven 1655 traven 1658 Mihajlo Sulichich kviten 1654 traven 1655 Grigorij Zubchenko 1654 1657 Mihajlo Bogachenko 1658 1660 1663 1664 Ivan Bogun 1660 1663 Ivan Popovich 1663 Vasil Petrovskij 1663 1664 Pavlo Yanenko Hmelnickij 1664 1670 Yarosh Gricina 1670 1671 Butenko Stepan 1671 1673 Grigorij Gamaliya 1673 1674 Andrij Doroshenko 1674 Yakiv Gamaliya 1674 Kostyantin Migalevskij 1674 1675 Pavlo NizkoglyadIstoriya polkuZasnuvannya polku Spochatku Pavoloch vidnosilas do Bilocerkivskogo polku a same sotenne mistechko malo 99 kozakiv pavolochan i 21 karabchiyivcya Organizatorom polku buv pavolockij vijt sin svyashenika z sela Minkivci Ivan Avramovich Kucevich Minkivskij yakij z pochatkom Hmelnichchini pidnyav u travni 1648 roku proti polyakiv zhiteliv Pavolochi Kotelni Kilovki Lisivciv ta inshih navkolishnih sil Ostatochno polk sformuvavsya v chervni lipni 1648 r pid chas pohodu Maksima Krivonosa do Braclava ta koli v Pavolochi deyakij chas perebuvav Bogdan Hmelnickij Polk v roki Hmelnichchini Pislya Zborivskogo dogovoru 1649 roku ob yednanij z Bilocerkivskim polkom a 1651 roku znovu vidileno v samostijnu odinicyu i do jogo skladu krim kolishnih zemel peredano chastinu Kalnickogo polku Pogrebishenska i Borshagivska sotni Odnak vnaslidok porazki pid Berestechkom ta ukladennya Bilocerkivskogo miru Pavolockij polk znovu timchasovo pripiniv samostijne isnuvannya Prote vzhe z 1652 r polk znovu bere uchast u vsih osnovnih vijskovih operaciyah Vidnovlennya polku poyasnyuyetsya neobhidnistyu vdoskonalyuvati administrativnij i vijskovo teritorialnij ustrij kozackoyi avtonomiyi zoseredzhuvati na vazhlivih strategichnih napryamkah mobilni vijskovi pidrozdili Voni mali zavdannya ohoronyati kordon a pri neobhidnosti vikonuvati okremi bojovi operaciyi Vijskovi pidrozdili Pavolockogo polku vzyali uchast u bagatoh golovnih pohodah ta bitvah kozacko polskih voyen 1648 1649 rr 1651 r ta 1652 1658 rr Osoblivih spustoshen polk zaznav pid chas pohodu 1651 roku Mikoli Potockogo do Biloyi Cerkvi a jogo pivdenna chastina pid chas pohodu 1654 1655 rokiv Stanislava Reveri Potockogo na Uman U 1654 r pislya perehodu Bogdana Hmelnickogo pid protektorat Moskovskogo carstva pislya Pereyaslavskoyi radi do Pavolochi priyizhdzhaye moskovskij predstavnik Telepnyev dlya visluhovuvannya prisyagi na virnist carevi vid Pavolockogo polku Hocha isnuyut svidchennya sho todishnij Pavolockij polkovnik Mihajlo Sulichich ranishe na samij Pereyaslavskij radi vidmovivsya prisyagati na virnist carevi Roki Ruyini Likvidaciya polku Teritoriya Pavolockogo polku na suchasnij mapi Protyagom rokiv Ruyini polk zaznav istotnih teritorialnih zmin ta ruhu kilkosti osobovogo skladu Pid chas getmanuvannya I Vigovskogo 1657 1659 polk pid kerivnictvom I Boguna vsilyako pidtrimuvav getmana vistupiv proti jogo oponentiv na choli z poltavskim polkovnikom M Pushkarem lipen 1658 brav uchast u Konotopskij bitvi lipen 1659 proti moskovskih vijsk Pavolockij polk pislya vstupu na getmanstvo Yuriya Hmelnickogo perejshov na jogo storonu i pid jogo kerivnictvom brav uchast u bitvi pid Slobodishem 1660 proti polskogo koronnogo vijska U 1663 roci Pavolockij polk ocholiv Vasil Petrovskij a potim Ivan Popovich Sotnikami v cej chas buli polkovim Dem yan Malinka hodorkivskim Vasil Petrovskij brusilivskim Andrij Sinickij Pid chas povstannya Ivana Popovicha 1663 roku proti Vigovskogo golovnim oseredkom yakogo buv Pavolockij polk vin takozh zaznav rujnuvan u hodi pridushennya vistupu uryadovimi vijskami U 1666 roci polk uvijshov do skladu getmanatu Petra Doroshenka vin stav odnim z osnovnih opertiv kozackoyi derzhavi Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 roku Pavolockij polk zalishivsya za Richchyu Pospolitoyu Teritoriya polku zaznala silnogo nishennya v period polsko tureckoyi vijni 1672 1676 rokiv i pochala zanepadati Sproba moskovskih vijsk zavoloditi nim pid chas pohodu 1674 roku Pavla Zhivotivskogo na Pavoloch skinchilasya porazkoyu 17 bereznya 1674 r na Pereyaslavskij radi starshina Pavolockogo polku pidpisala dogovirni statti za yakimi polk vijshov z pidporyadkuvannya Doroshenka i viznav getmanom oboh storin Dnipra Ivana Samojlovicha Polk pripiniv svoye isnuvannya v 70 h rokah XVII stolittya koli lyudnist Pravoberezhnoyi Ukrayini bulo masovo pereseleno zignano na Livoberezhzhya ta Slobozhanshinu osoblivo pislya pohodu na Pravoberezhzhya v kinci 1674 I Samojlovicha Pid chas pohodu 1675 roku vijska VKL pid komanduvannyam polnogo getmana litovskogo katolika Mihajla Kazimira Radzivilla na Pavoloch polk bulo zahopleno skasovano i priyednano do Kiyivskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi V chasi Ruyini teritoriya polku obezlyudnila nastilki sho vin perestav isnuvati U 1685 roci teritoriya polku uvijshla do skladu Fastivskogo polku stvorenogo Semenom Paliyem Ostannij pochav shvidko zalyudnyuvati ci zemli lyudmi z Pravoberezhnoyi ta Livoberezhnoyi Ukrayini z Zaporozhzhya z Donu Na pochatku XVIII stolittya bula sproba vidnoviti Pavolockij polk Tak u 1702 roci do vidnovlenogo Bilocerkivskogo polku na yakij bulo perejmenovano vishezgadanij Fastivskij polk znovu uvijshla Pavolocka sotnya Do 1709 roku na teritoriyi kolishnoyi tak zvanoyi Paliyivshini bulo vidnovleno v tomu chisli j Pavolockij polk Prote za umovami Prutskogo miru 1711 r Moskovske carstvo vidmovilosya vid pretenzij na Pravoberezhnu Ukrayinu sho poneslo za soboyu novu hvilyu masovogo pereselennya kozakiv na Livoberezhzhya ta Slobozhanshinu 1714 roku Pavolockij polk bulo ostatochno likvidovano Administrativnij podilRetrospektivno mozhna stverdzhuvati sho do Zborivskogo miru 1649 r Pavolocku sotnyu ocholyuvali Dovgal Hodorkivsku Prisovich Gavrilo Antonivsku Moskalenko Stepashko Brusilivsku Boguslavec Vasil Villsku Vilnyansku Gavrusenko Yacko Vodotijsku Vodotiyivsku Dikij Oleksa piznishe mozhlivo Hanenko Lavrin Stepanovich Vojtashevsku Vojtashivsku Yashenko Ivan Dyedovshinsku Didivshinsku Ohsonka Gricko Ivnichansku Antin Karabachevsku Karabchiyivsku Kosnichenko Ivashko Korostishevsku Ignatenko Ivan P yatigorsku Ivan Rozhovsku Rozhivsku Starodubenko Mihajlo Skvirsku Ponacka Parhom Torchicku Bukachenko Mihej piznishe mozhlivo Samijlo Bezsmertnij Chitkogo podilu na sotni v polku ne zafiksovano Polkovi naselenni punkti Pavoloch Skvira Antoniv Brusiliv Vilnya Vodotiyi Vojtashivka teper s Kvitneve Didivshina Ivnicya Karabchiyiv Korostishiv Chudniv Shamrayivka Hodorkiv Kornin Verhivnya Bistrik Bililivka Vchorajshe Trubiyivka Bilopillya Strokiv Yagnyatin Taborivka z 1651 r Torchicya Borshagivka Pogrebishe P yatigori Rozhiv Tetiyiv Ruzhin Dzyunkiv Zhivotiv Koshiv Lobachiv tosho u 1654 chastina teritoriyi Vinnickogo polku z mistechkom Dzyunkiv vidijshla do Pavolockogo polku Za reyestrom 1654 u polku nalichuvalosya 14 mist i mistechok Osmanskij opis administrativnogo podilu Ukrayini 05 10 1678 Roz yasnennya shodo kilkosti fortec palanok i polkovnikiv derzhavi Ukrayina z ciyeyi Pravoberezhnoyi storoni Dnipra 5 arkush Palanki u pidporyadkuvanni polkovnika forteci Pavloch za viklyuchennyam sil de zaraz u nih vse she znahodyatsya polyaki fortecya Pavloch palanka Torchiha Palanka Volodarka palanka Antonov palanka Selezenovka palanka Skvira palanka Pogrebishe palanka Borchohovka palanka Dzhunkov palanka Balilovka palanka P yatihor palanka Tetiyiv palanka Zhivotiv palanka Berdichev palanka Mahnovka palanka Bestrik palanka Leschin palanka Kodnya palanka P yatka palanka Sladovishe palanka Kotelnya palanka Troyanov palanka Vaselkov palanka Zhitomir palanka Hodorkov palanka Brushilov palanka Todorovka ne lokalizovano palanka Vodotije palanka Kornin palanka Bilo Pole palanka Ruzhin palanka V chereshnePolkovnikiPolkovnikami buli Ivan Kucevich Minkivskij 1648 1649 1651 1656 nazvanij sin Maksima Krivonosa Krivonosenko na pochatku 1649 r buv pavolockim sotnikom Stepan Hmeleckij 1652 1653 Mihajlo Sulichich 1653 1654 1655 1658 Grigorij Zubchenko 1654 1655 Ivan Bogun 1658 1660 1663 1664 Ivan Popovich 1660 1663 Yarosh Gricina 1664 1671 Grigorij Gamaliya 1671 1673 Andrij Doroshenko 1673 1674 Yakiv Gamaliya 1674 Kostyantin Migalevskij 1674 Pavlo Nizkoglyad lipen 1674 1675 Nakaznimi polkovnikami buli Adam Hmeleckij 1648 traven 1652 Stepan Hmeleckij 1651 1652 u kvitni 1651 r Krivonosenko Grigorij Zubchenko kviten 1654 Mihajlo Bogachenko veresen 1654 1657 Vasil Petrovskij 1663 ta Pavlo Yanenko Hmelnickij 1663 1664 Butenko Stepan 1670 1671 PrimitkiMahorin G L Olenska I S Kraj nad Unavoyu Zhitomir Volin 2006 s 149 Sergijchuk V I Armiya Bogdana Hmelnickogo K 1996 s 37 38 ISBN 5 7707 9797 5 Ivan Kuncevich Minkivskij odin z bagatoh Yu Micik Polkovodci Vijska Zaporizkogo Istorichni portreti 1 20 bereznya 2014 u Wayback Machine Sergijchuk V I Armiya Bogdana Hmelnickogo S 43 Kovalenko Sergij Pavolockij polk T 3 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 7 s 922 3 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 Procitovano 18 travnya 2012 Pavoloch 500 rokiv v liku pisanogo viku Avtouporyadnik V P Blenda K 2009 s 81 ISBN 978 966 02 4655 3 Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K 2008 s 98 ISBN 978 966 02 4850 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rokah Dnipropetrovsk 2007 s 77 Pavolockij polk u Ilyustrovanij enciklopediyi ukrayinskogo kozactva 4 20 bereznya 2014 u Wayback Machine Ivan Yarmoshik Kozacki storinki istoriyi sela Pavoloch na Zhitomirshini 5 27 lyutogo 2015 u Wayback Machine Pavoloch 500 rokiv v liku pisanogo viku Avtouporyadnik V P Blenda K 2009 s 82 ISBN 978 966 02 4655 3 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rokah Dnipropetrovsk 2007 s 26 Mahorin G L Olenska I S Kraj nad Unavoyu Zhitomir Volin 2006 s 150 ISBN 966 8059 66 2 Stattya VINNICKIJ POLK Vinnickij polk Kalnickij polk u Enciklopediyi istoriyi Ukrayini 6 30 bereznya 2013 u Wayback Machine OSMANSKO UKRAYiNSKA DIPLOMATIYa V DOKUMENTAH XVII XVIII ST PDF Personalnij sklad KOZACKOYi Starshini ARMIYi BOGDANA HMELNICKOGO 7 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Sergijchuk V I Armiya Bogdana Hmelnickogo K 1996 s 92 ISBN 5 7707 9797 5Dzherela ta literaturaV V Panashenko Pavolockij polk 25 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 18 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Gajecky G The Cossack Administration of the Hetmanate v 2 Harvard 1978 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rokah Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 380 s ISBN 978 966 383 095 7 Kovalenko Sergij Pavolockij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 3 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2009 Maksimovich M A Sobranie sochinenij K 1876 T 1 ros Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Panashenko V Polkove upravlinnya v Ukrayini sered XVII XVIII st K 1997 PosilannyaPavolockij polk 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4