Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білоцерківський полк адміністративно територіальна і військова одиниця Правобережної України в 17 18 століттях Полковий

Білоцерківський полк

Білоцерківський полк

Білоцерківський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Правобережної України в 17 — 18 століттях. Полковий центр — місто Біла Церква. Належить до корінних козацьких полків. Як військово-адміністративна одиниця, згідно з Куруківським договором, постав у 1625 році як полк реєстрових козаків.

Білоцерківський полк

image

Герб полкового центру
Утворено 1625
Ліквідовано 1676
Центр Біла Церква
Сотні 1649 2290 (3035). Найчисельніший з Білої Церкви (1742).
Антонів
Чорний Камінь
Германівка
Кам'яний Брід
Бишів
Боярка
Брусилів
Вільня
Вільховець
Водотиї
Войташівка
Дідівщина
Івниця
Карабчиїв
Коростишівська
Паволоч
П'ятигори
Рожів
Сквира
Торчиця
Фастів
Ходорків




Полковники
1632 — 1637, 1653 — 1654 — ? Яків Клиша
1637 — 1638 Василь Сакун
1638 — 1648 Станіслав Канівський
1648, 1653, 1664 Самійло Фридрикевич
1648 — 1649 Іван Гиря
1649 — 1651 Михайло Громика
1651 — ? Самійло Курманчук
1654 — 1656 Макар Москаленко
1656 — 1658 Яків Люторенко
1658 — 1663 (з перервами) Іван Кравченко
1664 — 1665
1665 — 1667 Яків Кульган
1667 — 1671, 1674 - 1675 Степан Бутенко
1672 — 1673, 1676 Гнат Макуха
1673 — 1674 Дорошенко Григорій

Територія полку на сході межувала з Київським, на півдні — Корсунським, на заході — Уманським та Вінницьким полками.

Брав участь в Костянтинівській і Батозькій битві та інших боях визвольної війни українського народу 1648—54 років. За часів правління Виговського брав участь в Конотопській битві під час російсько-української війни (1658—1659).

Історія

Під час Хмельниччини, в середині липня 1649 р., за наказом гетьмана було переформовано 18 сотень «за пропольські настрої». Однією з причин був високий відсоток шляхтичів, зокрема у Білоцерківській полковій сотні вони складали 21,5 %.

В 1651 році східна частина полку відійшла до Паволоцького полку (Паволоч, Сквира, Антонів, Торчиця).

За Андрусівським перемир'ям 1667 полк мав відійти під владу Речі Посполитої. Після передачі, згідно з Журавненською угодою, у 1674-му році полякам території Білоцерківщини полк занепав, а населення почало масово переселятися на Лівобережну Україну.

Як військовий підрозділ гетьманату П. Дорошенка проіснував до 1676-го року коли й був ліквідований.

Відновлення

У 1685 р. польський сейм прийняв ухвалу про поновлення на території колишніх українських полків козацтва з усіма його правами та вольностями. Внаслідок цього правобережні полки було відроджено, почалось швидке заселення території людьми, які прибували сюди з інших українських земель.

В 1702, під час повстання, Самійло Самусь 10 листопада захопив місцеву фортецю та оволодів містом. Незабаром Семен Палій на нетривалий час, 1703 — початку 1704, переніс полковий центр до Білої Церкви. Після того як Палія в кінці липня, за наказом Івана Мазепи, було підступно заарештовано повстання захлинулося, а територію знов опанували поляки.В 1704-1711 до складу полку була долучена Мотовилівська сотня.

На початку 1711 р. полк був єдиним з полків Правобережжя, що чинив опір армії Пилипа Орлика під час його походу на Правобережну Україну.

У 1711–1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силоміць переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками.

Призначення

Полк призначався для охорони Речі Посполитої від нападів військ Кримського ханства І забезпечував третє перекриття Чорного шляху, який був одним з основних шляхів, використовуваних для цих нападів. Перше перекриття забезпечувалося силами Чигиринського полку, друге — військами Корсунського полку. Полк розміщувався в межах Білоцерківського староства, яке було однією з королівщин Київського воєводства.

Основний склад полку 2214 козаків, або 74 % було зосереджено на віддалі не більше 50 кілометрів по обидва боки від Чорного шляху. При цьому південніше від нього у межиріччі Гнилого та Гірського Тікичів розміщувався відділок з 748 козаків і основним осередком цього відділку було містечко Чорний Камінь.

Північніше ж від Чорного шляху у водозборі Росі розміщувалася решта −1466 козаків, і їх основним осередком було полкове місто Біла Церква, де мешкав Полковник і де перебував полковий уряд. Хоча південний відділок і був порівняно нечисельним, але його розташування всередині вигину Чорного шляху давало змогу малими силами виконувати бойові завдання щодо його охорони з півдня і навпаки, розміщення північного відділку Білоцерківського полку з зовнішнього боку цього самого вигину Чорного шляху потребувало більших сил для його охорони з півночі.

Паволоцький відділок Білоцерківського полку нараховував 776 козаків і розміщувався в північно-західній частині Білоцерківського полку і основним його осередком було місто Паволоч. Його призначення було дещо відмінним від призначення вищеописуваних відділків. Цей відділок був обернутий на захід, оскільки Паволоцький полк, його попередник, був утворений на початку Великого повстання 1648 року як один із осередків зосередження сил для наступу на захід — проти Польського королівства Речі Посполитої.

Склад

Реєстр 1649 року

За «Реєстром Війська Запорозького 1649 року» до полку було вписано 2990 козаків, що становило 7,38 % всього складу Реєстру. За чисельністю полк був більше за середній (2530 козаків). До списку полку було вписано й весь склад Паволоцького полку, створеного 1648 року, який повинен був бути скасований за умовами Зборівської угоди 1649 року. В полку було 23 сотні (полкова з Білої Церкви, а також сотні з Чорного Каменю, Германівки, Кам'яного Броду, Фастова, Волховця, Боярки, Антонева, Торчиці, П'ятигор'я, Сквири, Дідівщини, Карабчева, Паволочі, Ходорків, Івниці, Бишева, Водолії, Вилля, Брусилова, Рожева, Войташівки, Коростишева), в яких нараховувалося 2 990 козаків і до полку входило 22 значні поселення.

Реєстр 1654 року

За переписом 1654 налічував 19 міст і містечок (Фастів, Боярка, Ставище, Володарка, Шавулиха, Богуслав, Рокитне та ін.), в яких жило лише козаків і міщан 6668. Основну масу населення полку становило селянство (посполиті).

Великим козацьким центром у Білоцерківському полку була Чорнокам'янська сотня, яка, крім Чорного Каменя, включала Насташки, Ставище, Синявку, Лесевичі, Ковшевату, Шавулиху, Вільнанку, які пізніше виділились в окремі сотні.

В полку було 18 сотень, сотенними містами були:

Інші полковники

Див. також

Примітки

  1. За Зборівським реєстром 1649-го козаки цього полку розписувалися не за сотеними, а за прикріпленими містечковими територіями (23 підрозділи)
  2. «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
  3. Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
  4. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. ст.115-116
  5. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 3 червня 2013.
  6. Сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: РЕЄСТР — перший паспорт козацтва [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  7. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 3 червня 2013.
  8. Сайт «Дзензелівка»: І покажем, що ми браття козацького роду![недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

  • Автореф. дис. д-ра іст. наук: 07.00.06 / В. В. Кривошея; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського. — К., 2006. — 33 с.
  • Грушевський М. Історія України-Руси. — Том VIII. — Розділ XIV. — С. 10.
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2007.
  • Коваленко С. Білоцерківський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького // Енциклопедія у 3-х томах. — Том 1. — К. : Видавництво «Стікс», 2007.
  • Кривошея В. . — К. : Стилос, 2002.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Панашенко В. В. Білоцерківський полк [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 292. — .
  • Реєстр війська запорозького 1649 року. — Київ, 1995. — С. 500—501.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 10. — СПБ, 1878.
  • Максимович М. А. Собрание сочинений, т. 1. — К., 1876.
  • Gajecky G. The Cossack administration of the Hetmanate. — Cambridge: 1978. — Vol.2. — P. 570—578.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bilocerkivskij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya Pravoberezhnoyi Ukrayini v 17 18 stolittyah Polkovij centr misto Bila Cerkva Nalezhit do korinnih kozackih polkiv Yak vijskovo administrativna odinicya zgidno z Kurukivskim dogovorom postav u 1625 roci yak polk reyestrovih kozakiv Bilocerkivskij polk Gerb polkovogo centru Utvoreno 1625 Likvidovano 1676 Centr Bila Cerkva Sotni 1649 2290 3035 Najchiselnishij z Biloyi Cerkvi 1742 Antoniv Chornij Kamin Germanivka Kam yanij Brid Bishiv Boyarka Brusiliv Vilnya Vilhovec Vodotiyi Vojtashivka Didivshina Ivnicya Karabchiyiv Korostishivska Pavoloch P yatigori Rozhiv Skvira Torchicya Fastiv Hodorkiv Polkovniki 1632 1637 1653 1654 Yakiv Klisha 1637 1638 Vasil Sakun 1638 1648 Stanislav Kanivskij 1648 1653 1664 Samijlo Fridrikevich 1648 1649 Ivan Girya 1649 1651 Mihajlo Gromika 1651 Samijlo Kurmanchuk 1654 1656 Makar Moskalenko 1656 1658 Yakiv Lyutorenko 1658 1663 z perervami Ivan Kravchenko 1664 1665 1665 1667 Yakiv Kulgan 1667 1671 1674 1675 Stepan Butenko 1672 1673 1676 Gnat Makuha 1673 1674 Doroshenko Grigorij Teritoriya polku na shodi mezhuvala z Kiyivskim na pivdni Korsunskim na zahodi Umanskim ta Vinnickim polkami Brav uchast v Kostyantinivskij i Batozkij bitvi ta inshih boyah vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 54 rokiv Za chasiv pravlinnya Vigovskogo brav uchast v Konotopskij bitvi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni 1658 1659 IstoriyaPid chas Hmelnichchini v seredini lipnya 1649 r za nakazom getmana bulo pereformovano 18 soten za propolski nastroyi Odniyeyu z prichin buv visokij vidsotok shlyahtichiv zokrema u Bilocerkivskij polkovij sotni voni skladali 21 5 V 1651 roci shidna chastina polku vidijshla do Pavolockogo polku Pavoloch Skvira Antoniv Torchicya Za Andrusivskim peremir yam 1667 polk mav vidijti pid vladu Rechi Pospolitoyi Pislya peredachi zgidno z Zhuravnenskoyu ugodoyu u 1674 mu roci polyakam teritoriyi Bilocerkivshini polk zanepav a naselennya pochalo masovo pereselyatisya na Livoberezhnu Ukrayinu Yak vijskovij pidrozdil getmanatu P Doroshenka proisnuvav do 1676 go roku koli j buv likvidovanij Vidnovlennya U 1685 r polskij sejm prijnyav uhvalu pro ponovlennya na teritoriyi kolishnih ukrayinskih polkiv kozactva z usima jogo pravami ta volnostyami Vnaslidok cogo pravoberezhni polki bulo vidrodzheno pochalos shvidke zaselennya teritoriyi lyudmi yaki pribuvali syudi z inshih ukrayinskih zemel V 1702 pid chas povstannya Samijlo Samus 10 listopada zahopiv miscevu fortecyu ta ovolodiv mistom Nezabarom Semen Palij na netrivalij chas 1703 pochatku 1704 perenis polkovij centr do Biloyi Cerkvi Pislya togo yak Paliya v kinci lipnya za nakazom Ivana Mazepi bulo pidstupno zaareshtovano povstannya zahlinulosya a teritoriyu znov opanuvali polyaki V 1704 1711 do skladu polku bula doluchena Motovilivska sotnya Na pochatku 1711 r polk buv yedinim z polkiv Pravoberezhzhya sho chiniv opir armiyi Pilipa Orlika pid chas jogo pohodu na Pravoberezhnu Ukrayinu U 1711 1712 rr za nakazom rosijskoyi vladi bilshu chastinu kozakiv ta civilnih meshkanciv bulo silomic pereseleno na Livoberezhzhya a polk likvidovano razom z inshimi pravoberezhnimi polkami PriznachennyaPolk priznachavsya dlya ohoroni Rechi Pospolitoyi vid napadiv vijsk Krimskogo hanstva I zabezpechuvav tretye perekrittya Chornogo shlyahu yakij buv odnim z osnovnih shlyahiv vikoristovuvanih dlya cih napadiv Pershe perekrittya zabezpechuvalosya silami Chigirinskogo polku druge vijskami Korsunskogo polku Polk rozmishuvavsya v mezhah Bilocerkivskogo starostva yake bulo odniyeyu z korolivshin Kiyivskogo voyevodstva Osnovnij sklad polku 2214 kozakiv abo 74 bulo zoseredzheno na viddali ne bilshe 50 kilometriv po obidva boki vid Chornogo shlyahu Pri comu pivdennishe vid nogo u mezhirichchi Gnilogo ta Girskogo Tikichiv rozmishuvavsya viddilok z 748 kozakiv i osnovnim oseredkom cogo viddilku bulo mistechko Chornij Kamin Pivnichnishe zh vid Chornogo shlyahu u vodozbori Rosi rozmishuvalasya reshta 1466 kozakiv i yih osnovnim oseredkom bulo polkove misto Bila Cerkva de meshkav Polkovnik i de perebuvav polkovij uryad Hocha pivdennij viddilok i buv porivnyano nechiselnim ale jogo roztashuvannya vseredini viginu Chornogo shlyahu davalo zmogu malimi silami vikonuvati bojovi zavdannya shodo jogo ohoroni z pivdnya i navpaki rozmishennya pivnichnogo viddilku Bilocerkivskogo polku z zovnishnogo boku cogo samogo viginu Chornogo shlyahu potrebuvalo bilshih sil dlya jogo ohoroni z pivnochi Pavolockij viddilok Bilocerkivskogo polku narahovuvav 776 kozakiv i rozmishuvavsya v pivnichno zahidnij chastini Bilocerkivskogo polku i osnovnim jogo oseredkom bulo misto Pavoloch Jogo priznachennya bulo desho vidminnim vid priznachennya visheopisuvanih viddilkiv Cej viddilok buv obernutij na zahid oskilki Pavolockij polk jogo poperednik buv utvorenij na pochatku Velikogo povstannya 1648 roku yak odin iz oseredkiv zoseredzhennya sil dlya nastupu na zahid proti Polskogo korolivstva Rechi Pospolitoyi SkladReyestr 1649 roku Za Reyestrom Vijska Zaporozkogo 1649 roku do polku bulo vpisano 2990 kozakiv sho stanovilo 7 38 vsogo skladu Reyestru Za chiselnistyu polk buv bilshe za serednij 2530 kozakiv Do spisku polku bulo vpisano j ves sklad Pavolockogo polku stvorenogo 1648 roku yakij povinen buv buti skasovanij za umovami Zborivskoyi ugodi 1649 roku V polku bulo 23 sotni polkova z Biloyi Cerkvi a takozh sotni z Chornogo Kamenyu Germanivki Kam yanogo Brodu Fastova Volhovcya Boyarki Antoneva Torchici P yatigor ya Skviri Didivshini Karabcheva Pavolochi Hodorkiv Ivnici Bisheva Vodoliyi Villya Brusilova Rozheva Vojtashivki Korostisheva v yakih narahovuvalosya 2 990 kozakiv i do polku vhodilo 22 znachni poselennya Reyestr 1654 roku Za perepisom 1654 nalichuvav 19 mist i mistechok Fastiv Boyarka Stavishe Volodarka Shavuliha Boguslav Rokitne ta in v yakih zhilo lishe kozakiv i mishan 6668 Osnovnu masu naselennya polku stanovilo selyanstvo pospoliti Velikim kozackim centrom u Bilocerkivskomu polku bula Chornokam yanska sotnya yaka krim Chornogo Kamenya vklyuchala Nastashki Stavishe Sinyavku Lesevichi Kovshevatu Shavulihu Vilnanku yaki piznishe vidililis v okremi sotni V polku bulo 18 soten sotennimi mistami buli Bila Cerkva 1037 Antoniv 69 Boyarka Zvenigorodskij rajon 30 Germanivka 99 Vilhovec 100 Kam yanij Brid 30 Pavoloch 99 Trilisi Torchicya 100 Chornij Kam yanec Chornij Kamin 700 kozakiv Nastashka Stavishe Sinyavka Lesevichi Kovshuvata Shavuliha Fastiv 100 Inshi polkovniki Sava Moskalenko nakaznij Semen Polovec Danilo Girya nakaznij Matvij Polozhnij nakaznij 1654 rik I Klisha nakaznij Makar Moskalenko I Sulimenko nakaznij Mihajlo Omelchenko I Kravchenko ta inshiDiv takozhReyestrove kozactvo Fastivskij polkPrimitkiZa Zborivskim reyestrom 1649 go kozaki cogo polku rozpisuvalisya ne za sotenimi a za prikriplenimi mistechkovimi teritoriyami 23 pidrozdili Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Kiyiv Naukova dumka 1995 Reestra vsego Vojska Zaporozhskogo poslѣ Zborovskago dogovora s korolem Polskim Yanom Kazimirom sostavlennye 1649 goda oktyabrya 16 dnya Arhivovano 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine Izdannye po podlinniku O M Bodyanskim Moskva Izdanie Imperatorskago Obshestva Istorii i Drevnostej Rossijskih pri Moskovskom Universitetѣ 1875 S VIII IX Krivosheya V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Bilocerkivskij polk st 115 116 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 3 chervnya 2013 Sajt Ukrayinske Reyestrove Kozactvo REYeSTR pershij pasport kozactva 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2013 Sajt Dzenzelivka I pokazhem sho mi brattya kozackogo rodu nedostupne posilannya z chervnya 2019 DzherelaAvtoref dis d ra ist nauk 07 00 06 V V Krivosheya NAN Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznav im M S Grushevskogo K 2006 33 s Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom VIII Rozdil XIV S 10 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 Kovalenko S Bilocerkivskij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 1 K Vidavnictvo Stiks 2007 Krivosheya V K Stilos 2002 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Panashenko V V Bilocerkivskij polk 5 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 292 ISBN 966 00 0734 5 Reyestr vijska zaporozkogo 1649 roku Kiyiv 1995 S 500 501 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii t 10 SPB 1878 Maksimovich M A Sobranie sochinenij t 1 K 1876 Gajecky G The Cossack administration of the Hetmanate Cambridge 1978 Vol 2 P 570 578

Дата публікації:
Топ