Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великі Лісівці — село в Україні, у Попільнянській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 432 особи (2001). У 1923—2016 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Великі Лісівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Попільнянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040390030096909 |
| Облікова картка | с. Великі Лісівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1746 |
| Населення | 432 (2001) |
| Площа | 2,534 км² |
| Густота населення | 170,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13526 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′58″ пн. ш. 29°22′20″ сх. д. / 49.98278° пн. ш. 29.37222° сх. д.Координати: 49°58′58″ пн. ш. 29°22′20″ сх. д. / 49.98278° пн. ш. 29.37222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 205 м |
| Водойми | р. Унава |
| Найближча залізнична станція | Попільня |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Б. Хмельницького, 7, смт Попільня, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13501 |
| Карта | |
  Великі Лісівці | |
 Великі Лісівці | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Розташоване за 8 км північно-західніше смт Попільня та залізничної станції Попільня, на правому березі річки Унава. Поблизу села пролягає автошлях Житомир — Сквира.
Населення
У середині 19 століття налічувалося 734 жителі, з них 722 православних, 12 католиків. Станом на 1885 рік в селі мешкало 782 особи, налічувалося 104 дворових господарства.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 319 осіб, з них: православних — 1 268, чоловіків — 619, жінок — 700.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 331 особу, з них чоловіків — 650 та 681 жінка, дворів — 215.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 729 осіб, дворів — 267.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 505 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 432 особи.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,38 % |
| російська | 1,62 % |
Історія
Відоме з 1746 року. Входило до Паволоцького ключа, згодом, разом із ним, належало Ф. Уварову, який продав село Добровольському, той — Дяковському. У 1748 році збудовано нову церкву, на місці старої, описаної у візитації Паволоцького деканату 1746 року.
У середині 19 століття — поселення Сквирського повіту Київської губернії, на правій стороні Унави, за 12 верст північніше Паволочі. Землі 1 571 десятин, належить поміщикові Ф. Дяковському, католику, який придбав село у 1850 році. Церкві належало 53 десятини землі, в тому числі під лісом.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Попільнянської волості Сквирського повіту Київської губернії, на річці Унава. Були церковна парафія, школа, заїзд, лавка.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Попільнянської волості Сквирського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Сквира — 30 верст, до волосного центру, с. Попільня, де розміщувалися також найближча поштова земська станція — 4 версти, до найближчої залізничної станції Попільня, де розміщувалася також поштово-телеграфна станція — 7 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. У селі числилося 1 859 десятин землі, з них 830 десятин належало поміщикам, 860 десятин — селянам, церкві — 57 десятин, іншим прошаркам населення — 112 десятин. Село належало дворянинові К. Г. Дяківському, господарював сам поміщик, застосовував трипільну сівозміну. В селі була православна церква, церковно-парафіяльна школа, водяний млин, кузня, 2 маслобійні, казенна винна лавка, хлібна комора. Пожежна команда мала насос, 4 діжки та 2 багри.
У 1923 році включене до складу новоствореної Великолісовецької сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Попільнянського району Білоцерківської округи, адміністративний центр ради.
На фронтах німецько-радянської війни воювали 145 селян, з них 80 нагороджені орденами й медалями, 83 загинули. На їх честь встановлено пам'ятник та, у 1967 році, споруджено обеліск Слави.
У радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1 247,3 га угідь, в тому числі 1 194,8 га рілля, 26 га саду, 13 га лісу, 5 га водоймищ. Були цегельний завод та пилорама. Господарство вирощувало зернові та технічні культури, мало розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
В селі були восьмирічна школа, будинок культури, 2 бібліотеки, медичний пункт, сезонні дитячі ясла, 2 магазини.
17 серпня 2016 року включене до складу новоствореної Попільнянської селищної територіальної громади Попільняського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Дітковський Анатолій Павлович (1934—2021) — український вчений, доцент кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 20 травня 2020.
- Великі Лісівці // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 575. — 15 000 прим.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 212-213. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 червня 2023.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 171. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 83. Процитовано 22 червня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1359-1360. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 червня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 221. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2023.
- Великолісівецька сільська рада Житомирська область, Житомирський район. Процитовано 20 травня 2020.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 червня 2023.
Посилання
- Погода в селі Великі Лісівці [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veliki Lisivci selo v Ukrayini u Popilnyanskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 432 osobi 2001 U 1923 2016 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Veliki LisivciKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Popilnyanska selishna gromadaKod KATOTTG UA18040390030096909Oblikova kartka s Veliki Lisivci Osnovni daniZasnovane 1746Naselennya 432 2001 Plosha 2 534 km Gustota naselennya 170 48 osib km Poshtovij indeks 13526Geografichni daniGeografichni koordinati 49 58 58 pn sh 29 22 20 sh d 49 98278 pn sh 29 37222 sh d 49 98278 29 37222 Koordinati 49 58 58 pn sh 29 22 20 sh d 49 98278 pn sh 29 37222 sh d 49 98278 29 37222Serednya visota nad rivnem morya 205 mVodojmi r UnavaNajblizhcha zaliznichna stanciya PopilnyaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 kmMisceva vladaAdresa radi vul B Hmelnickogo 7 smt Popilnya Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13501KartaVeliki LisivciVeliki LisivciMapa Veliki Lisivci u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovane za 8 km pivnichno zahidnishe smt Popilnya ta zaliznichnoyi stanciyi Popilnya na pravomu berezi richki Unava Poblizu sela prolyagaye avtoshlyah Zhitomir Skvira NaselennyaU seredini 19 stolittya nalichuvalosya 734 zhiteli z nih 722 pravoslavnih 12 katolikiv Stanom na 1885 rik v seli meshkalo 782 osobi nalichuvalosya 104 dvorovih gospodarstva Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 319 osib z nih pravoslavnih 1 268 cholovikiv 619 zhinok 700 Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 1 331 osobu z nih cholovikiv 650 ta 681 zhinka dvoriv 215 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 729 osib dvoriv 267 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 505 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 432 osobi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 38 rosijska 1 62 IstoriyaVidome z 1746 roku Vhodilo do Pavolockogo klyucha zgodom razom iz nim nalezhalo F Uvarovu yakij prodav selo Dobrovolskomu toj Dyakovskomu U 1748 roci zbudovano novu cerkvu na misci staroyi opisanoyi u vizitaciyi Pavolockogo dekanatu 1746 roku U seredini 19 stolittya poselennya Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na pravij storoni Unavi za 12 verst pivnichnishe Pavolochi Zemli 1 571 desyatin nalezhit pomishikovi F Dyakovskomu katoliku yakij pridbav selo u 1850 roci Cerkvi nalezhalo 53 desyatini zemli v tomu chisli pid lisom Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Popilnyanskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na richci Unava Buli cerkovna parafiya shkola zayizd lavka Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Popilnyanskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Skvira 30 verst do volosnogo centru s Popilnya de rozmishuvalisya takozh najblizhcha poshtova zemska stanciya 4 versti do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Popilnya de rozmishuvalasya takozh poshtovo telegrafna stanciya 7 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo U seli chislilosya 1 859 desyatin zemli z nih 830 desyatin nalezhalo pomishikam 860 desyatin selyanam cerkvi 57 desyatin inshim prosharkam naselennya 112 desyatin Selo nalezhalo dvoryaninovi K G Dyakivskomu gospodaryuvav sam pomishik zastosovuvav tripilnu sivozminu V seli bula pravoslavna cerkva cerkovno parafiyalna shkola vodyanij mlin kuznya 2 maslobijni kazenna vinna lavka hlibna komora Pozhezhna komanda mala nasos 4 dizhki ta 2 bagri U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Velikolisoveckoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Popilnyanskogo rajonu Bilocerkivskoyi okrugi administrativnij centr radi Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 145 selyan z nih 80 nagorodzheni ordenami j medalyami 83 zaginuli Na yih chest vstanovleno pam yatnik ta u 1967 roci sporudzheno obelisk Slavi U radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 1 247 3 ga ugid v tomu chisli 1 194 8 ga rillya 26 ga sadu 13 ga lisu 5 ga vodojmish Buli cegelnij zavod ta pilorama Gospodarstvo viroshuvalo zernovi ta tehnichni kulturi malo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo V seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi 2 biblioteki medichnij punkt sezonni dityachi yasla 2 magazini 17 serpnya 2016 roku vklyuchene do skladu novostvorenoyi Popilnyanskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Popilnyaskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiDitkovskij Anatolij Pavlovich 1934 2021 ukrayinskij vchenij docent kafedri operativnoyi hirurgiyi ta topografichnoyi anatomiyi Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Oleksandra Bogomolcya Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 20 travnya 2020 Veliki Lisivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 575 15 000 prim L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 212 213 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 171 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 83 Procitovano 22 chervnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1359 1360 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 11 chervnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 221 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2023 Velikolisivecka silska rada Zhitomirska oblast Zhitomirskij rajon Procitovano 20 travnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Veliki Lisivci 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi