Ми́ньківці — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області, що розташоване за 3 км від центру старостинського округу та за 20 км від центру громади.
село Миньківці | |
---|---|
В'їзд у Миньківці | |
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Сквирська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1610 |
Населення | 581 |
Площа | 2,3 км² |
Густота населення | 252,61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09012 |
Телефонний код | +380 4568 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°47′32″ пн. ш. 29°28′13″ сх. д. / 49.79222° пн. ш. 29.47028° сх. д.Координати: 49°47′32″ пн. ш. 29°28′13″ сх. д. / 49.79222° пн. ш. 29.47028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 219 м |
Водойми | потік Атока |
Відстань до обласного центру | 141 км |
Відстань до районного центру | 20 км |
Найближча залізнична станція | Попільня |
Відстань до залізничної станції | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09011, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Малі Лисівці, вул. Центральна, 1 |
Карта | |
Миньківці | |
Миньківці | |
Мапа | |
Миньківці у Вікісховищі |
Межує з такими населеними пунктами: на півдні — с. Кривошиїнці, Цапіївка; на південному-заході — с. Вербівка, на сході — с. Малі Лисівці і на півночі — Соколів Брід.
Миньківці разом з селом Малі Лисівці підпорядковані Малолисовецькому старостинському округу Сквирської міської громади. Населення становить 581 особа.
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 581 особа:
Мовний склад населення Миньківців | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 568 | 97,76 | ||||||||||||
російська | 11 | 1,89 | ||||||||||||
інші | 4 | 0,35 |
Географія
Миньківці розташовані в крайній західній частині Сквирського району. Поверхня території горбиста, у північній частині лісиста, розчленована долиною річки Атока, ярами та балками.
Клімат
Клімат є помірно континентальним.
Ґрунти
Ґрунти — чорноземи малогумусні. Є поклади глини, запаси піску.
Водойми
Селом протікає потік Атока, притока річки Роставиці. Назва потоку має литовське походження і означає «відгалуження річкового русла, рукав, стариця, яка заповнюється водою під час повені».
Флора, фауна
Рослинний покрив представлений: кущами — ліщина, калина, бузина, терен, травами — папороть, суниця, конвалія, герань лісова та різні злакові. Дерева представлені грабом, дубом, липою, берестом, кленом, ясеном, осикою, яблунею, грушею, березою, вербою, сосною. Дика флора — ковил, типчак, тонконіг, пирій, горицвіт — збереглася подекуди на схилах балок, оскільки решта площі розорана під сільськогосподарські культури. На околицях села та в лісі водяться зайці, лисиці, дикі кабани, їжаки, тхори, кроти, ховрахи, кажани, миші польові, вужі, ящірки, жаби трав'яні й ропухи. Із птахів — горобці, синиці, щиглі, сірі ворони, сороки, сизоворонки, дятли, шпаки, чайки, ластівки, чорногузи, дикі голуби, качки. В річці Атока та ставках — окуні, плітки, лини, в'юни, карасі, коропи.
Етимологія
Назва села Миньківці, можна гадати, походить від власного імені Мина, Минко (грец. Μηνάς — місяць, місячний), або від назви річкової прісноводної риби з сімейства тріскових Минь, Миньок (лат. Lota lota), що могла раніше водитись у місцевих водоймах. Подібні топоніми зустрічаються й в інших країнах, зокрема у Польщіпол. Minken, Minkowskie, Minkowice, походження яких дослідник топоніміки Сілезії Генріх Адами пояснює у своїй книзі, як старопольська форма німецького імені Minkowicz і означає «Село Святого Миколая» (нім. Dorf der St. Nicolaus).
Історія
Вперше село Миньківці, як Слобода Миньковецького згадується 1610 р. у переліку сіл, які у спадок за заповітом після смерті князя Романа Ружинського, власника тамтешніх земель, отримала його дружина Софія Карапчийовська, яка проживала на той час у Паволочі.
З початком Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького тутешні землі опинились у вирі буремних подій. У 1648 р. було утворено Паволоцький полк. Організатором полку був паволоцький війт, син священика з Миньківців, Іван Аврамович Куцевич-Миньківський, який з початком Хмельниччини у травні 1648 р. підняв проти поляків мешканців навколишніх сіл. Землі Миньківців з яких він родом, та інших навколишніх сіл були надані у володіння Івану Куцевичу-Миньківському за бойові заслуги. Згодом після його смерті за наказом Богдана Хмельницького землі Миньківців та сусіднього села Вербівка, були повернуті його дітям, про що Хмельницьким 19(27) червня 1657 р. в Чигирині був виданий відповідний Універсал.
Миньківці неодноразово потерпали від ворожих нападів. В інвентарі Паволочі і сіл, які до неї належать, написаного під час вступу до тих маєтностей Яна Олександра Конецпольського 20 січня 1683 р. зазначається, що Миньківці (Minkowa Wolica) і решта сіл були пусті. Новий власник віддав їх у оренду відповідно до контракту в 1701 р. за 18 тисяч Якубу Ледуховському.
В XVIII ст. село у складі ружинських володінь належало князям Любомирським, послідовно: Юрію — воєводі сандомирському, Йосипу — сину його, Станіславу і Касперу. По смерті Каспера в 1780 р. перейшло до його дочки Софії, що була одружена спочатку з Яковом Протопотоцьким, а після розлучення з ним, за генералом Валеріаном Зубовим, а після його смерті з Уваровим.
Миньківці другої половини XIX ст. описує Лаврентій Іванович Похилевич в своїй книзі «Сказания о населённых местностях Киевской губернии», яка була видана в 1864 р.. Зокрема він пише: «Миньківці, село при невеликій річечці, що зветься Атокою, яка впадає в Роставицю; від Паволочі в 10-ти верстах. Мешканців обох статей: православних — 560, римо-католиків — 20. Прихідна церква Свято-Воздвиженська, дерев'яна, побудована в 1794 р., а в 1851 р. відновлена. До її побудови існувала старіша, про яку в візиті (Паволоцького деканату 1741 р.) йдеться про те, що побудована вона в 1726 р.; прихожан мала 30 дворів в Миньківцях і 4 в Вербівці. За штатом перебуває в 6-му класі зі зменшеною платнею для священика до 67 рублів, а для дяка до 24 рублів. Церкві належить 87 десятин землі. В Миньківському приході перебуває також село Соколів Брід, що розташоване за 4 версти.»
На початку 1880-х рр. в Миньківцях — колишньому власницькому селі Кривошиїнецької волості Сквирського повіту Київської губернії мешкало 513 осіб, налічувалось 65 дворів, існувала православна церква та постоялий дім.
За переписом 1897 р. кількість мешканців зросла до 927 осіб (474 чоловічої статі та 453 — жіночої), з яких 909 — православної віри.
Важкі випробування випали на долю Миньківців і всієї України на початку ХХ ст.. Перша світова війна, Революція, Визвольні змагання, окупація російських комуністів, Голодомори, репресії, Друга світова війна — забрали багато життів і завдали неоціненних втрат селу. Особливо трагічною подією був штучно створений комуністичним режимом геноцид української нації — Голодомор 1932—1933 рр., який забрав життя мільйонів людей. У Миньківцях загальна кількість померлих від голоду — 382 особи; кількість розкуркулених — 4 родини. 2004 р. на сільському кладовищі встановлено пам'ятний знак «Жертвам Голодомору 1932—1933 років», автори пам'ятника Гаврилюк І. І. та Гаврилюк Р. І. Мартиролог жителів села Миньківці — жертв Голодомору 1932—1933 рр. укладений за свідченнями очевидців Чвирук О. М.,1913 р.н.; Луценко В. О.,1921 р.н.; записаними у 2007—2008 роках Мельник Г. А.,секретарем Малолисовецької сільської ради.
Список жителів села Миньківці — жертв Голодомору 1932—1933 років |
---|
* Поліщук Микола Семенович * Поліщук Віктор Семенович * Поліщук Галина Семенівна * Бойко Надія Семенівна * Григоренко Іван Денисович * Назаренко Михайло Євмин. * Колесник Павло Євминович * Колесник Степан Євминович * Колесник Андрій Євминович * Бойко Іван Денисович * Москалюк Олена Дмитрівна * Левчук Кузьма Дмитрович * Левчук Лідія Кузьмівна * Лувчук Іван Дмитрович * Савчук * Сідлецький Серафим * Сідлецький Іван * Сорока Іван Григорович * Сорока Данило Григорович * Сорока Марина * Сорока Микола Антонович * Сорока Лукаш Антонович * Марчук Микола Степанович * Марчук Іван Степанович * Марчук * Марчук Оксана Степанівна * Макарчук Галина Степанівна * Глабець Микола Степанович * Бойко Галина Степанівна * Бойко Лідія Андріївна * Андрощук Григорій Іванович * Андрощук Мина Іванович * Андрощук Марина Іванівна * Бойко Харитон * Явлюк Михайло * Явлюк Антося * Явдюк Марія * Явдюк Неля * Явдюк Ольга * Григоренко Марина * Левчук Тодосія Кузьмівна * Цапок Василь * Цапок Софія * Цапок Мартин * Григоренко Олексій * Григоренко Олександр * Максименко Степан * Максименко Маруся * Максименко Олександр * Степанович * Бойко Миша Сидорович * Бойко Сидор * Максименко Захар * Максименко Текля * Григоренко Міша * Григоренко Гриша * Григоренко Василь Лаврин. * Григоренко Микола Лаврин. * Григоренко Федора Лаврин. * Майданський Міша * Майданська Наталія * Закутенко Тодося * Закутенко Настя * Бунич Надія * Бунич Іван * Чихмиз Олена * Бунич Олена * Полішук Григорій * Поліщук Олена * Григоренко Надія * Григоренко Марина * Григоренко Віра * Григоренко Микола * Григоренко Митрофан * Григоренко Ганна * Бойко Григорій * Колесник Степан * Колесник Павло * Пума Марина * Пума Антон * Пума Гриша * Пума Оксана * Бойко Гаша * Бойко Оксана * Бойко Пилип * Бойко Олександр * Григоренко Надія * Григоренко Іван * Іванюк Лисавета * Іванюк Федір * Іванюк Микола * Іванюк Олена * Іванюк Надія * Григоренко Іван * Григоренко Ярина * Григоренко Віра * Диченко Никифор * Диченко Степан * Полішук Пилип * Григоренко Савка * Григоренко Михайло * Григоренко Василь * Григоренко Павло * Григоренко Лукаш * Григоренко Софія (невістка) * Григоренко Степан * Григоренко Марина * Григоренко Надія * Григоренко Іван * Макснменко Яків Гаврилович * Максименко Онопрій, 2 сини * Григоренко Іван Абрамович * Григоренко Віра * Григоренко Іван * Григоренко Василь * Григоренко Іван * Григоренко Наталка * Поліщук Григорій * Григоренко Андрій * Баланчук Гаврило * Баланчук Антоніна * Харченко Михайло Федорович * Левчук — батько, мати, 2 сини * Миколюк — батько, мати, брат * Григоренко Надія Семенівна * Григоренко — син * Сідлецький Остап * Сідлецька Устина * Сідлецький Федір * Сідлецький Лукаш * Сідлецька Серафима * Сідлецька Марія * Колесник Павло * Колесник Марія * Колесник Савел * Колесник Марина * Колесник — дочка, син * Карпінський * Карпінська Федора * Карпінський Михайло * Карпінська Маруся — дитина * Левчук Прокоп * Левчук Данило * Левчук Олена * Левчук Омелян * Луценко Семен * Луценко Микола * Луценко Людмила * Григоренко Михайло * Григоренко Югина * Григоренко Павло * Григоренко Марія * Григоренко Охрім * Григоренко Харитон * Рикалюк Галина |
1937 р. сталінським режимом було продовжено рух на знищення українського народу. Було розпочато каральні репресії. Особливо під них потрапляли ті, хто мав власну думку і не схвалював дій радянської влади. В Миньківцях в грудні 1937 р. за доносом місцевої влади та зфальшованими обвинувачуваннями був заарештований та Трійкою УНКВС по Київській області 22 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу корінний житель села українець Диченко Лука Тарасович, 1877 року народження. Вирок виконано 13 січня 1938 р.. Місце поховання ймовірно, Биківнянські могили, поблизу Києва. Був реабілітований у 1989 р..
Трагічними були й роки німецько-радянської війни 1941—1945 рр.. Село було окуповане німцями з 15 липня 1941 р. по 28 грудня 1943 р.. З війни не повернулися 76 місцевих жителів, розстріляно в тюрмах 3 особи. Нагороджені орденом Великої Вітчизняної війни — 2 особи, орденом Слави ІІІ ступеня — 4 особи, орденом Червоної Зірки — 5 осіб, медалями — 80 осіб. На честь них в селі встановлено пам'ятний меморіал.
В 1946—1947 рр. село знову потерпало від чергового голоду в Україні, який тоталітарна влада влаштувала після руйнівної війни, що двічі пройшла українською землею. Провадження голоду відбувалося шляхом пограбування села через здійснення репресивної хлібозаготівельної та податкової політики, насильницькі зверхнадмірні зернопоставки.
В 1970-1990-ті рр. значно активізувалось індивідуальне житлове будівництво, спостерігалось незначне покращення життя та умов праці.
Після Чорнобильської трагедії 26 квітня 1986 р. в селі було збудовано близько 100 житлових будинків для переселенців з забруднених радіацією північних районів Житомирської та Київської області, а також значно покращена інфраструктура села.
Сучасність
На сьогодні у Миньківцях діють сільський клуб, ФАП, кілька магазинів, відділ зв'язку, бібліотека. На території села працюють сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Дружні сходи», ПП Бондарчук Л. М. Діє постійне автобусне сполучення зі Сквирою та Києвом. У Миньківцях створено Громадську організацію Місцевий розвиток села — «Разом дієвіше» в рамках проекту ПРООН, яка реалізувала мікропроект «Спорудження водонапірної свердловини в с. Миньківці». Зареєстровано релігійні громади: ХВЄ «Заповіт» та Українська Православна Церква (КП) Святої Варвари, що здійсніють богослужіння у власних приміщеннях. В районному футбольному чемпіонаті село представляє місцева команда «Фортуна» — переможець турніру в 2013 р..
Кілька жителів села беруть активну участь у війні на сході України. 13 травня 2014 — в бою біля Слов'янська загинув уродженець села — Славіцький Олег Вікторович — сержант, стрілець-номер обслуги аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних Сил України. 19 липня 2014 р. — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). На фасаді школи с. Малі Лисовці, де навчався Олег Славіцький йому було встановлено меморіальну таблицю.
На вимогу Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в селі було перейменовано вулицю Котовського — на вулицю Відродження, вулицю Леніна — на вулицю Квітнева, вулицю Радянське Прикарпаття — на вулицю Прикарпаття.. Щороку 28 серпня мешканці села Миньківці святкують День соборності села.
Відомі люди
Народилися:
- Грінченко Галина Феодосіївна — українська радянська діячка, вчителька Попільнянської середньої школи Житомирської області, доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Кандидат педагогічних наук.
- — українська письменниця, член міжрегіональної спілки письменників України та літературного об'єднання ім. Б. Горбатова.
- Лисюк Панас Павлович (1922—2012) — український літературознавець, критик і публіцист, кандидат філологічних наук (1976), член Національної спілки письменників України (1954).
- Олег Славіцький (1975—2014) — сержант Збройних сил України. Учасник війни на сході України.
Галерея
- Соняшникове поле на околицях с. Миньківці
- Пам'ятник загиблим односельчанам у 1941-1945 рр.
- Урочище Шевчик (Межа трьох районів: Сквирського,Ружинського та Попільнянського)
- Відділення зв'язку та Будинок культури
- Старий яблуневий сад
- Молитовний дім церкви «Заповіт»
- Миньківці. Сосновий ліс та вулиця Лісова.
Див. також
Джерела
- Сквира: сторінки історії. Вид. 2, змінене і доповнене / В. І. Цимбалюк, В. С. Вернигора, Т. О. Ільченко та ін./ За редакцією кандидата педагогічних наук В. І. Цимбалюка. — Біла Церква, 2003. — 411 с.
- Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси.упор. В. В. Болгов — Київ, 2011. — Т. 2. — 448 с. —
- Heinrich Adamy: Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch's Buchhandlung, 1888, s. 21.
- Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich. T.VII. st.874,918,923.
- Універсали Богдана Хмельницького. 1648—1657 [Текст] / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; упоряд. І. Крип'якевич, І. Бутич; ред. кол. В. Смолій [та ін.]. — Київ: Альтернативи, 1998. — 383 с.+дод. — (Матеріали до українського дипломатарію. Серія 1 «Універсали українських гетьманів»). —
- Л. Похилевич. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. Киев, 1864.
- Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произведенного стат. учреждениями М-ва вн. дел: Вып. 1 — 8. — СПб.: Центр. статист. комитет, 1880—1886. — 8 т. Вып. 3: Губернии Малороссийские и юго-западные: [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. — 1885. — [8], 333 c.: табл. — В подзаг.: По дан. обслед-я произвед. стат. учреждениями М-ва вн. дел, по поруч. Стат. Совета.
- Національна книга пам’яті жертв Голодомору в Україні. Київська область / Гай А.І. — Київ : Буква, 2008. — С. 802. — .
- Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — С. 750-789. — .
Посилання
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2022.
- Сквира: сторінки історії. Вид. 2, змінене і доповнене / В. І. Цимбалюк, В. С. Вернигора, Т. О. Ільченко та ін./ За редакцією кандидата педагогічних наук В. І. Цимбалюка. — Біла Церква, 2003. — 411 с.
- Heinrich Adamy: Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung. Breslau: Verlag von Priebotsch's Buchhandlung, 1888, s. 21.
- Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich. T.VII. st.918.
- Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich. T.VII. st.923.
- Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich. T.XI. st.874
- Давня міра відстані 1верста = 1.067 км
- Л. Похилевич. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. Киев, 1864.
- Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произведенного стат. учреждениями М-ва вн. дел: Вып. 1 — 8. — СПб.: Центр. статист. комитет, 1880—1886. — 8 т. Вып. 3: Губернии Малороссийские и юго-западные: [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. — 1885. — [8], 333 c.: табл. — В подзаг.: По дан. обслед-я произвед. стат. учреждениями М-ва вн. дел, по поруч. Стат. Совета.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.- стор. 96.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору в Україні. Київська область. Сквирський район. с. Миньківці. Розділ 1. Ст..802
- Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. — Київ: Основа, 2007. — Т. 2. — 758 с. — .
- упор. В. В. Болгов Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси. — Київ, 2011. — Т. 2. — с. 250 —
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi nkivci selo v Ukrayini u Skvirskij miskij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti sho roztashovane za 3 km vid centru starostinskogo okrugu ta za 20 km vid centru gromadi selo Minkivci V yizd u MinkivciV yizd u Minkivci Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Bilocerkivskij rajon Gromada Skvirska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1610 Naselennya 581 Plosha 2 3 km Gustota naselennya 252 61 osib km Poshtovij indeks 09012 Telefonnij kod 380 4568 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 47 32 pn sh 29 28 13 sh d 49 79222 pn sh 29 47028 sh d 49 79222 29 47028 Koordinati 49 47 32 pn sh 29 28 13 sh d 49 79222 pn sh 29 47028 sh d 49 79222 29 47028 Serednya visota nad rivnem morya 219 m Vodojmi potik Atoka Vidstan do oblasnogo centru 141 km Vidstan do rajonnogo centru 20 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Popilnya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 24 km Misceva vlada Adresa radi 09011 Kiyivska obl Bilocerkivskij r n s Mali Lisivci vul Centralna 1 Karta Minkivci Minkivci Mapa Minkivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Minkivci Mezhuye z takimi naselenimi punktami na pivdni s Krivoshiyinci Capiyivka na pivdennomu zahodi s Verbivka na shodi s Mali Lisivci i na pivnochi Sokoliv Brid Minkivci razom z selom Mali Lisivci pidporyadkovani Malolisoveckomu starostinskomu okrugu Skvirskoyi miskoyi gromadi Naselennya stanovit 581 osoba NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo 581 osoba Movnij sklad naselennya Minkivciv Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 568 97 76 rosijska 11 1 89 inshi 4 0 35GeografiyaMinkivci roztashovani v krajnij zahidnij chastini Skvirskogo rajonu Poverhnya teritoriyi gorbista u pivnichnij chastini lisista rozchlenovana dolinoyu richki Atoka yarami ta balkami Klimat Klimat ye pomirno kontinentalnim Grunti Grunti chornozemi malogumusni Ye pokladi glini zapasi pisku Vodojmi Stavok Cap na r Atoka Selom protikaye potik Atoka pritoka richki Rostavici Nazva potoku maye litovske pohodzhennya i oznachaye vidgaluzhennya richkovogo rusla rukav staricya yaka zapovnyuyetsya vodoyu pid chas poveni Flora fauna Roslinnij pokriv predstavlenij kushami lishina kalina buzina teren travami paporot sunicya konvaliya geran lisova ta rizni zlakovi Dereva predstavleni grabom dubom lipoyu berestom klenom yasenom osikoyu yabluneyu grusheyu berezoyu verboyu sosnoyu Dika flora kovil tipchak tonkonig pirij goricvit zbereglasya podekudi na shilah balok oskilki reshta ploshi rozorana pid silskogospodarski kulturi Na okolicyah sela ta v lisi vodyatsya zajci lisici diki kabani yizhaki thori kroti hovrahi kazhani mishi polovi vuzhi yashirki zhabi trav yani j ropuhi Iz ptahiv gorobci sinici shigli siri voroni soroki sizovoronki dyatli shpaki chajki lastivki chornoguzi diki golubi kachki V richci Atoka ta stavkah okuni plitki lini v yuni karasi koropi EtimologiyaNazva sela Minkivci mozhna gadati pohodit vid vlasnogo imeni Mina Minko grec Mhnas misyac misyachnij abo vid nazvi richkovoyi prisnovodnoyi ribi z simejstva triskovih Min Minok lat Lota lota sho mogla ranishe voditis u miscevih vodojmah Podibni toponimi zustrichayutsya j v inshih krayinah zokrema u Polshipol Minken Minkowskie Minkowice pohodzhennya yakih doslidnik toponimiki Sileziyi Genrih Adami poyasnyuye u svoyij knizi yak staropolska forma nimeckogo imeni Minkowicz i oznachaye Selo Svyatogo Mikolaya nim Dorf der St Nicolaus IstoriyaVpershe selo Minkivci yak Sloboda Minkoveckogo zgaduyetsya 1610 r u pereliku sil yaki u spadok za zapovitom pislya smerti knyazya Romana Ruzhinskogo vlasnika tamteshnih zemel otrimala jogo druzhina Sofiya Karapchijovska yaka prozhivala na toj chas u Pavolochi Z pochatkom Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo tuteshni zemli opinilis u viri buremnih podij U 1648 r bulo utvoreno Pavolockij polk Organizatorom polku buv pavolockij vijt sin svyashenika z Minkivciv Ivan Avramovich Kucevich Minkivskij yakij z pochatkom Hmelnichchini u travni 1648 r pidnyav proti polyakiv meshkanciv navkolishnih sil Zemli Minkivciv z yakih vin rodom ta inshih navkolishnih sil buli nadani u volodinnya Ivanu Kucevichu Minkivskomu za bojovi zaslugi Zgodom pislya jogo smerti za nakazom Bogdana Hmelnickogo zemli Minkivciv ta susidnogo sela Verbivka buli povernuti jogo dityam pro sho Hmelnickim 19 27 chervnya 1657 r v Chigirini buv vidanij vidpovidnij Universal Minkivci neodnorazovo poterpali vid vorozhih napadiv V inventari Pavolochi i sil yaki do neyi nalezhat napisanogo pid chas vstupu do tih mayetnostej Yana Oleksandra Konecpolskogo 20 sichnya 1683 r zaznachayetsya sho Minkivci Minkowa Wolica i reshta sil buli pusti Novij vlasnik viddav yih u orendu vidpovidno do kontraktu v 1701 r za 18 tisyach Yakubu Leduhovskomu V XVIII st selo u skladi ruzhinskih volodin nalezhalo knyazyam Lyubomirskim poslidovno Yuriyu voyevodi sandomirskomu Josipu sinu jogo Stanislavu i Kasperu Po smerti Kaspera v 1780 r perejshlo do jogo dochki Sofiyi sho bula odruzhena spochatku z Yakovom Protopotockim a pislya rozluchennya z nim za generalom Valerianom Zubovim a pislya jogo smerti z Uvarovim Minkivci drugoyi polovini XIX st opisuye Lavrentij Ivanovich Pohilevich v svoyij knizi Skazaniya o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii yaka bula vidana v 1864 r Zokrema vin pishe Minkivci selo pri nevelikij richechci sho zvetsya Atokoyu yaka vpadaye v Rostavicyu vid Pavolochi v 10 ti verstah Meshkanciv oboh statej pravoslavnih 560 rimo katolikiv 20 Prihidna cerkva Svyato Vozdvizhenska derev yana pobudovana v 1794 r a v 1851 r vidnovlena Do yiyi pobudovi isnuvala starisha pro yaku v viziti Pavolockogo dekanatu 1741 r jdetsya pro te sho pobudovana vona v 1726 r prihozhan mala 30 dvoriv v Minkivcyah i 4 v Verbivci Za shtatom perebuvaye v 6 mu klasi zi zmenshenoyu platneyu dlya svyashenika do 67 rubliv a dlya dyaka do 24 rubliv Cerkvi nalezhit 87 desyatin zemli V Minkivskomu prihodi perebuvaye takozh selo Sokoliv Brid sho roztashovane za 4 versti Na pochatku 1880 h rr v Minkivcyah kolishnomu vlasnickomu seli Krivoshiyineckoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 513 osib nalichuvalos 65 dvoriv isnuvala pravoslavna cerkva ta postoyalij dim Za perepisom 1897 r kilkist meshkanciv zrosla do 927 osib 474 cholovichoyi stati ta 453 zhinochoyi z yakih 909 pravoslavnoyi viri Vazhki viprobuvannya vipali na dolyu Minkivciv i vsiyeyi Ukrayini na pochatku HH st Persha svitova vijna Revolyuciya Vizvolni zmagannya okupaciya rosijskih komunistiv Golodomori represiyi Druga svitova vijna zabrali bagato zhittiv i zavdali neocinennih vtrat selu Osoblivo tragichnoyu podiyeyu buv shtuchno stvorenij komunistichnim rezhimom genocid ukrayinskoyi naciyi Golodomor 1932 1933 rr yakij zabrav zhittya miljoniv lyudej U Minkivcyah zagalna kilkist pomerlih vid golodu 382 osobi kilkist rozkurkulenih 4 rodini 2004 r na silskomu kladovishi vstanovleno pam yatnij znak Zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv avtori pam yatnika Gavrilyuk I I ta Gavrilyuk R I Martirolog zhiteliv sela Minkivci zhertv Golodomoru 1932 1933 rr ukladenij za svidchennyami ochevidciv Chviruk O M 1913 r n Lucenko V O 1921 r n zapisanimi u 2007 2008 rokah Melnik G A sekretarem Malolisoveckoyi silskoyi radi Spisok zhiteliv sela Minkivci zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv Polishuk Mikola Semenovich Polishuk Viktor Semenovich Polishuk Galina Semenivna Bojko Nadiya Semenivna Grigorenko Ivan Denisovich Nazarenko Mihajlo Yevmin Kolesnik Pavlo Yevminovich Kolesnik Stepan Yevminovich Kolesnik Andrij Yevminovich Bojko Ivan Denisovich Moskalyuk Olena Dmitrivna Levchuk Kuzma Dmitrovich Levchuk Lidiya Kuzmivna Luvchuk Ivan Dmitrovich Savchuk Sidleckij Serafim Sidleckij Ivan Soroka Ivan Grigorovich Soroka Danilo Grigorovich Soroka Marina Soroka Mikola Antonovich Soroka Lukash Antonovich Marchuk Mikola Stepanovich Marchuk Ivan Stepanovich Marchuk Marchuk Oksana Stepanivna Makarchuk Galina Stepanivna Glabec Mikola Stepanovich Bojko Galina Stepanivna Bojko Lidiya Andriyivna Androshuk Grigorij Ivanovich Androshuk Mina Ivanovich Androshuk Marina Ivanivna Bojko Hariton Yavlyuk Mihajlo Yavlyuk Antosya Yavdyuk Mariya Yavdyuk Nelya Yavdyuk Olga Grigorenko Marina Levchuk Todosiya Kuzmivna Capok Vasil Capok Sofiya Capok Martin Grigorenko Oleksij Grigorenko Oleksandr Maksimenko Stepan Maksimenko Marusya Maksimenko Oleksandr Stepanovich Bojko Misha Sidorovich Bojko Sidor Maksimenko Zahar Maksimenko Teklya Grigorenko Misha Grigorenko Grisha Grigorenko Vasil Lavrin Grigorenko Mikola Lavrin Grigorenko Fedora Lavrin Majdanskij Misha Majdanska Nataliya Zakutenko Todosya Zakutenko Nastya Bunich Nadiya Bunich Ivan Chihmiz Olena Bunich Olena Polishuk Grigorij Polishuk Olena Grigorenko Nadiya Grigorenko Marina Grigorenko Vira Grigorenko Mikola Grigorenko Mitrofan Grigorenko Ganna Bojko Grigorij Kolesnik Stepan Kolesnik Pavlo Puma Marina Puma Anton Puma Grisha Puma Oksana Bojko Gasha Bojko Oksana Bojko Pilip Bojko Oleksandr Grigorenko Nadiya Grigorenko Ivan Ivanyuk Lisaveta Ivanyuk Fedir Ivanyuk Mikola Ivanyuk Olena Ivanyuk Nadiya Grigorenko Ivan Grigorenko Yarina Grigorenko Vira Dichenko Nikifor Dichenko Stepan Polishuk Pilip Grigorenko Savka Grigorenko Mihajlo Grigorenko Vasil Grigorenko Pavlo Grigorenko Lukash Grigorenko Sofiya nevistka Grigorenko Stepan Grigorenko Marina Grigorenko Nadiya Grigorenko Ivan Maksnmenko Yakiv Gavrilovich Maksimenko Onoprij 2 sini Grigorenko Ivan Abramovich Grigorenko Vira Grigorenko Ivan Grigorenko Vasil Grigorenko Ivan Grigorenko Natalka Polishuk Grigorij Grigorenko Andrij Balanchuk Gavrilo Balanchuk Antonina Harchenko Mihajlo Fedorovich Levchuk batko mati 2 sini Mikolyuk batko mati brat Grigorenko Nadiya Semenivna Grigorenko sin Sidleckij Ostap Sidlecka Ustina Sidleckij Fedir Sidleckij Lukash Sidlecka Serafima Sidlecka Mariya Kolesnik Pavlo Kolesnik Mariya Kolesnik Savel Kolesnik Marina Kolesnik dochka sin Karpinskij Karpinska Fedora Karpinskij Mihajlo Karpinska Marusya ditina Levchuk Prokop Levchuk Danilo Levchuk Olena Levchuk Omelyan Lucenko Semen Lucenko Mikola Lucenko Lyudmila Grigorenko Mihajlo Grigorenko Yugina Grigorenko Pavlo Grigorenko Mariya Grigorenko Ohrim Grigorenko Hariton Rikalyuk Galina 1937 r stalinskim rezhimom bulo prodovzheno ruh na znishennya ukrayinskogo narodu Bulo rozpochato karalni represiyi Osoblivo pid nih potraplyali ti hto mav vlasnu dumku i ne shvalyuvav dij radyanskoyi vladi V Minkivcyah v grudni 1937 r za donosom miscevoyi vladi ta zfalshovanimi obvinuvachuvannyami buv zaareshtovanij ta Trijkoyu UNKVS po Kiyivskij oblasti 22 grudnya 1937 r zasudzhenij do rozstrilu korinnij zhitel sela ukrayinec Dichenko Luka Tarasovich 1877 roku narodzhennya Virok vikonano 13 sichnya 1938 r Misce pohovannya jmovirno Bikivnyanski mogili poblizu Kiyeva Buv reabilitovanij u 1989 r Tragichnimi buli j roki nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr Selo bulo okupovane nimcyami z 15 lipnya 1941 r po 28 grudnya 1943 r Z vijni ne povernulisya 76 miscevih zhiteliv rozstrilyano v tyurmah 3 osobi Nagorodzheni ordenom Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 2 osobi ordenom Slavi III stupenya 4 osobi ordenom Chervonoyi Zirki 5 osib medalyami 80 osib Na chest nih v seli vstanovleno pam yatnij memorial V 1946 1947 rr selo znovu poterpalo vid chergovogo golodu v Ukrayini yakij totalitarna vlada vlashtuvala pislya rujnivnoyi vijni sho dvichi projshla ukrayinskoyu zemleyu Provadzhennya golodu vidbuvalosya shlyahom pograbuvannya sela cherez zdijsnennya represivnoyi hlibozagotivelnoyi ta podatkovoyi politiki nasilnicki zverhnadmirni zernopostavki V 1970 1990 ti rr znachno aktivizuvalos individualne zhitlove budivnictvo sposterigalos neznachne pokrashennya zhittya ta umov praci Pislya Chornobilskoyi tragediyi 26 kvitnya 1986 r v seli bulo zbudovano blizko 100 zhitlovih budinkiv dlya pereselenciv z zabrudnenih radiaciyeyu pivnichnih rajoniv Zhitomirskoyi ta Kiyivskoyi oblasti a takozh znachno pokrashena infrastruktura sela SuchasnistCerkva Svyatoyi Velikomuchenici Varvari UPC KP Na sogodni u Minkivcyah diyut silskij klub FAP kilka magaziniv viddil zv yazku biblioteka Na teritoriyi sela pracyuyut silskogospodarski pidpriyemstva TOV Druzhni shodi PP Bondarchuk L M Diye postijne avtobusne spoluchennya zi Skviroyu ta Kiyevom U Minkivcyah stvoreno Gromadsku organizaciyu Miscevij rozvitok sela Razom diyevishe v ramkah proektu PROON yaka realizuvala mikroproekt Sporudzhennya vodonapirnoyi sverdlovini v s Minkivci Zareyestrovano religijni gromadi HVYe Zapovit ta Ukrayinska Pravoslavna Cerkva KP Svyatoyi Varvari sho zdijsniyut bogosluzhinnya u vlasnih primishennyah V rajonnomu futbolnomu chempionati selo predstavlyaye misceva komanda Fortuna peremozhec turniru v 2013 r Kilka zhiteliv sela berut aktivnu uchast u vijni na shodi Ukrayini 13 travnya 2014 v boyu bilya Slov yanska zaginuv urodzhenec sela Slavickij Oleg Viktorovich serzhant strilec nomer obslugi aeromobilno desantnogo vzvodu 4 yi aeromobilno desantnoyi roti 2 go aeromobilno desantnogo bataljonu 95 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi Visokomobilnih desantnih vijsk Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini 19 lipnya 2014 r za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Na fasadi shkoli s Mali Lisovci de navchavsya Oleg Slavickij jomu bulo vstanovleno memorialnu tablicyu Na vimogu Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki v seli bulo perejmenovano vulicyu Kotovskogo na vulicyu Vidrodzhennya vulicyu Lenina na vulicyu Kvitneva vulicyu Radyanske Prikarpattya na vulicyu Prikarpattya Shoroku 28 serpnya meshkanci sela Minkivci svyatkuyut Den sobornosti sela Vidomi lyudiNarodilisya Grinchenko Galina Feodosiyivna ukrayinska radyanska diyachka vchitelka Popilnyanskoyi serednoyi shkoli Zhitomirskoyi oblasti docent kafedri pedagogiki ta metodiki pochatkovogo navchannya Zhitomirskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 go sklikannya Kandidat pedagogichnih nauk ukrayinska pismennicya chlen mizhregionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini ta literaturnogo ob yednannya im B Gorbatova Lisyuk Panas Pavlovich 1922 2012 ukrayinskij literaturoznavec kritik i publicist kandidat filologichnih nauk 1976 chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1954 Oleg Slavickij 1975 2014 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini Uchasnik vijni na shodi Ukrayini GalereyaSonyashnikove pole na okolicyah s Minkivci Pam yatnik zagiblim odnoselchanam u 1941 1945 rr Urochishe Shevchik Mezha troh rajoniv Skvirskogo Ruzhinskogo ta Popilnyanskogo Viddilennya zv yazku ta Budinok kulturi Starij yablunevij sad Molitovnij dim cerkvi Zapovit Minkivci Sosnovij lis ta vulicya Lisova Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast DzherelaSkvira storinki istoriyi Vid 2 zminene i dopovnene V I Cimbalyuk V S Vernigora T O Ilchenko ta in Za redakciyeyu kandidata pedagogichnih nauk V I Cimbalyuka Bila Cerkva 2003 411 s Mista i sela Ukrayini Kiyivshina istoriko krayeznavchi narisi upor V V Bolgov Kiyiv 2011 T 2 448 s ISBN 978 966 1641 31 9 Heinrich Adamy Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung Breslau Verlag von Priebotsch s Buchhandlung 1888 s 21 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich T VII st 874 918 923 Universali Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 Tekst Nac akad nauk Ukrayini In t istoriyi Ukrayini uporyad I Krip yakevich I Butich red kol V Smolij ta in Kiyiv Alternativi 1998 383 s dod Materiali do ukrayinskogo diplomatariyu Seriya 1 Universali ukrayinskih getmaniv ISBN 966 7217 53 1 L Pohilevich Skazaniya o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obsledovaniya proizvedennogo stat uchrezhdeniyami M va vn del Vyp 1 8 SPb Centr statist komitet 1880 1886 8 t Vyp 3 Gubernii Malorossijskie i yugo zapadnye Harkovskaya Poltavskaya Chernigovskaya Kievskaya Volynskaya Podolskaya 1885 8 333 c tabl V podzag Po dan obsled ya proizved stat uchrezhdeniyami M va vn del po poruch Stat Soveta Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru v Ukrayini Kiyivska oblast Gaj A I Kiyiv Bukva 2008 S 802 ISBN 978 966 7195 95 3 Reabilitovani istoriyeyu Kiyivska oblast Kniga druga Kiyiv Osnova 2007 T 2 S 750 789 ISBN 966 699 170 5 PosilannyaPrimitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2022 Skvira storinki istoriyi Vid 2 zminene i dopovnene V I Cimbalyuk V S Vernigora T O Ilchenko ta in Za redakciyeyu kandidata pedagogichnih nauk V I Cimbalyuka Bila Cerkva 2003 411 s Heinrich Adamy Die Schlesischen Ortsnamen ihre entstechung und bedeutung Breslau Verlag von Priebotsch s Buchhandlung 1888 s 21 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich T VII st 918 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich T VII st 923 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego I innych kraiow slowianskich T XI st 874 Davnya mira vidstani 1versta 1 067 km L Pohilevich Skazaniya o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obsledovaniya proizvedennogo stat uchrezhdeniyami M va vn del Vyp 1 8 SPb Centr statist komitet 1880 1886 8 t Vyp 3 Gubernii Malorossijskie i yugo zapadnye Harkovskaya Poltavskaya Chernigovskaya Kievskaya Volynskaya Podolskaya 1885 8 333 c tabl V podzag Po dan obsled ya proizved stat uchrezhdeniyami M va vn del po poruch Stat Soveta Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g stor 96 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru v Ukrayini Kiyivska oblast Skvirskij rajon s Minkivci Rozdil 1 St 802 Reabilitovani istoriyeyu Kiyivska oblast Kniga druga Kiyiv Osnova 2007 T 2 758 s ISBN 966 699 170 5 upor V V Bolgov Mista i sela Ukrayini Kiyivshina istoriko krayeznavchi narisi Kiyiv 2011 T 2 s 250 ISBN 978 966 1641 31 9 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi