Панас Павлович Лисюк 1 лютого 1922 с Миньківці Сквирський повіт Київська губернія УРСР 30 вересня 2012 м Київ Україна ук

Панас Павлович Лисюк (1 лютого 1922, с. Миньківці, Сквирський повіт, (Київська губернія), УРСР — 30 вересня 2012, м. Київ, Україна) — український літературознавець, критик і публіцист, кандидат філологічних наук (1976), член Національної спілки письменників України (1954).

Панас Лисюк
Лисюк Панас Павлович
Народився	1 лютого 1922(1922-02-01) Миньківці, Сквирський район, Україна
Помер	30 вересня 2012(2012-09-30) (90 років) Київ, Україна
Поховання	Київ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, літературознавець, літературний критик, публіцист
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Заклад	Вітчизна, Слово і Час, Дніпро, Наукова думка і КНУКіМ
Мова творів	українська
Роки активності	1953—2012
Magnum opus	«Співець братерства нового»
Членство	Національна спілка письменників України
Учасник	німецько-радянська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисюк.

Життєпис

Панас Лисюк народився 1 лютого 1922 року в селі Миньківці (з 2020 року — Сквирської міської територіальної громади Білоцерківського району) на Київщині. Брав участь у німецько-радянській війні. Демобілізувавшись вступив до Київського педагогічного інституту, який закінчив в 1948 році. У 1952—1974 роках Панас Лисюк працював у редакції журналів «Вітчизна» й «Радянське літературознавство», а потім — у видавництвах «Дніпро» та «Наукова думка». З 1969 року працюючи у редакціях почав займатися науковою діяльністю. Зокрема, обіймав посаду наукового редактора видавництва Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. В 1976 році захистив кандидатську дисертацію та перейшов на викладацьку роботу — працював старшим викладачем української літератури в Київському державному інституті культури — до 1987 року.

Творчість та наукова діяльність

Вчений досліджував творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла Грабовського та Степана Руданського. Панас Лисюк — автор рецензії «Цінне починання» на збірку статей «Т. Г. Шевченко в критиці» (Київ, 1953; «Вітчизна», 1954, № 5), наукової розвідки «Іван Франко про Тараса Шевченка» («Вітчизна», 1956, № 3). У цій праці автор уперше ґрунтовно проаналізовав рукописний конспект Івана Франка «Політична поезія Т. Шевченка». Дослідник створив цілий ряд наукових статей «Т. Шевченко і наша сучасність» (1973), «Боротьба за спадщину Т. Шевченка в Галичині» (1979), «Сила і краса рідної літератури» (1989) тощо. Панасові Лисюку, як письменнику належить післямови до повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, яка побачила світ 1957 року.

Праці

Літературно-естетичні погляди Івана Франка. Київ, 1951;
Павло Грабовський. 1952; Степан Руданський. Київ, 1959;
Співець братерства нового: [Про І. Франка]. Київ: Т-во «Знання» УРСР, 1966. — 60, [3] c. : іл.

Джерела

Л. М. Сіренко. Лисюк Панас Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .

Посилання

Панас Лисюк: втрати [Некролог] / Національна спілка письменників України // Літературна Україна. — 2012. — № 39 (11 жовтня). — С. 14 : фото