Вербі́вка — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 604 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
село Вербівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Бердичівський район |
Громада | Ружинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18020130050063222 |
Основні дані | |
Населення | 604 (2001) |
Площа | 2,119 км² |
Густота населення | 285,04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13615 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°46′41″ пн. ш. 29°26′07″ сх. д. / 49.77806° пн. ш. 29.43528° сх. д.Координати: 49°46′41″ пн. ш. 29°26′07″ сх. д. / 49.77806° пн. ш. 29.43528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 224 м |
Водойми | р. Роставиця |
Найближча залізнична станція | Зарудинці |
Відстань до залізничної станції | 32 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601 |
Карта | |
Вербівка | |
Вербівка | |
Мапа | |
Загальна інформація
Розміщується на правому березі річки Роставиця, за 22 км північно-східніше Ружина та за 32 км від залізничної станції Зарудинці.
Населення
У 1863 році налічувалося 794 мешканці, з них 746 православних, 30 римокатоликів та 28 юдеїв.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 368 осіб, з них: православних — 1 333, чоловіків — 664, жінок — 724.
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 391 особу, з них 688 чоловіків та 703 жінки, дворів — 212.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 636 осіб, з них 795 чоловіків та 841 жінка; етнічний склад: українців — 1 616, росіян — 9, поляків — 4, інші — 7. Кількість домогосподарств — 358, з них несільського типу — 3.
На початок 1970-х років село мало 315 дворів із населенням 1 047 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 761 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 604 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 604 | 100% |
Історія
Час заснування невідомий. Досить давнє поселення, згадується вже на початку 17 століття, належало до Паволоцького ключа, яким володів у першій половині 16 століття Остафій Дашкевич. Внаслідок шлюбу доньки сестриниці Дашкевича Богдани з князем Остафієм Ружинським, весь спадок Дашкевичів перейшов до Ружинських. По смерті у 1610 році князя Романа Ружинського вся його власність перейшла до вдови, Софії з Корабчеських гербу Остоя. У 1635 році Софія продала всю паволоцьку власність, що складалася з 5 міст та 56 сіл, серед них і Вербівка, підканцлерові коронному Томашеві Замойському. У 1665 році, по смерті останнього з гетьманської лінії Замойських, сандомирського воєводи Яна Замойського, село, разом із цілою паволоцькою власністю, перейшло у власність Станіслава Конецпольського, як спадкоємця Замойських по жіночій лінії. У 1719 році перейшло у спадок до Валевських. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року як село Паволоцького ключа, що було у посесії Єрлича, який сплачував 7 злотих і 24,5 грошів до замку та 31 злотих і 8 грошів до скарбу. У 1772 році Валевські продали маєток обозному коронному Єжи Любомирському. У 1774 році Любомирські продали Вербівку сандецькому підстолієві Антонові Бонавентурі Конопацькому. У 1805 році цю власність успадкувала його вдова Домініка. По смерті Конопацької Вербівку успадкував її небіж, колишній офіцер польських військ Віктор Завадинський.
У середині 19 століття — село Вербівської волості Сквирського повіту Київської губернії. Розкинулося у гористій та лісистій місцині, біля витоку безіменного струмка, що формував два ставки та впадав за 3 версти до Раставиці, поруч із селом Соколів Брід. До Сквири — 18 верст, за 6 верст — Кривошиїнці. Була католицька парафія, мировий суд — у Паволочі. Східніше села, на межі з Миньківцями, збереглося стародавнє замковище, з валами та ровами, недалеко на південь проходили Змієві вали, які 40 років тому були дуже видимі, але через постійне розорювання вже майже знищені. Понад село проходив старий караванський шлях із Києва до волоського кордону, в Могилеві над Дністром. Земель, разом із Ревухою, 3 281 десятина (у самій Вербівці близько 2 тис. десятин), належала одному власникові, Вікторові Завадинському, католицької віри, котрий отримав цю власність у спадщину у 1849 році. В середині 18 століття збудовано дерев'яну церкву на кам'яному підмурівку, відреставровану у 1840 році, при ній було 40 десятин землі. По смерті Завадинського у 1871 році, село перейшло до київського купця Попова.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Верхівнянської волості Сквирського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Сквира, де розміщувалася також найближча поштова казенна станція — 18 верст, до волосного центру, с. Верхівня, де знаходилася також поштова земська станція — 9 верст, до найближчої залізничної станції Попільня, де знаходилася найближча телеграфна станція — 18 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім того селяни підробляли у Києві, Одесі та на залізниці. У селі числилося 2 023 десятин землі, з них 1 212 десятин належало поміщикам, 760 десятин — селянам, церкві — 41 десятина. Село належало М. П. Попову, господарював сам поміщик, застосовував трипільну сівозміну. В селі була православна церква, церковно-парафіяльна школа, водяний млин (належав поміщикові). Пожежна команда мала 1 помпу, 5 діжок та 4 багри.
У 1923 році включене до складу новоствореної Вербівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Ружинського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, містечка Ружин — 22 версти, до окружного центру в Бердичеві — 70 верст, до найближчої залізничної станції «Попільня» — 18 верст.
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 304 селян, з них 170 загинуло, 154 нагороджені орденами й медалями. На їх честь у 1966 році встановлено обеліск Слави.
В радянські часи у селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, за яким закріплено 3 049 га угідь, з них 2 872 га ріллі. Господарство мало зерново-буряковий напрямок, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. В селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, 2 магазини.
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Попільнянського району Житомирської області, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Ружинського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вербівської сільської ради включено до складу новоствореної Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Бердичівського району Житомирської області.
Особистості
В селі народилися:
- Аксютіна Елеонора Іванівна (1928—1994) — українська співачка і педагог.
- Якубівський Михайло Михайлович (нар. 1952) — український філолог, поет, етноґраф, журналіст, жертва каральної психіатрії СРСР.
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вербівка // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 623. — 15 000 прим.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 216-217. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 23 липня 2023.
- Wierbówka 6.) W., mylnie Wierzbówka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 219. (пол.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 79. Процитовано 24 липня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1317. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 24 липня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 100-101. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 24 липня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 липня 2023.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 64. Процитовано 23 липня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 223. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 17 липня 2022.
- . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
Посилання
- Погода в селі Вербівка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verbi vka selo v Ukrayini u Ruzhinskij selishnij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 604 osobi 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Verbivka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Ruzhinska selishna gromada Kod KATOTTG UA18020130050063222 Osnovni dani Naselennya 604 2001 Plosha 2 119 km Gustota naselennya 285 04 osib km Poshtovij indeks 13615 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 46 41 pn sh 29 26 07 sh d 49 77806 pn sh 29 43528 sh d 49 77806 29 43528 Koordinati 49 46 41 pn sh 29 26 07 sh d 49 77806 pn sh 29 43528 sh d 49 77806 29 43528 Serednya visota nad rivnem morya 224 m Vodojmi r Rostavicya Najblizhcha zaliznichna stanciya Zarudinci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 32 km Misceva vlada Adresa radi vul O Burdi 44 smt Ruzhin Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13601 Karta Verbivka Verbivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Verbivka Zagalna informaciyaRozmishuyetsya na pravomu berezi richki Rostavicya za 22 km pivnichno shidnishe Ruzhina ta za 32 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zarudinci NaselennyaU 1863 roci nalichuvalosya 794 meshkanci z nih 746 pravoslavnih 30 rimokatolikiv ta 28 yudeyiv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 368 osib z nih pravoslavnih 1 333 cholovikiv 664 zhinok 724 Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 1 391 osobu z nih 688 cholovikiv ta 703 zhinki dvoriv 212 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 636 osib z nih 795 cholovikiv ta 841 zhinka etnichnij sklad ukrayinciv 1 616 rosiyan 9 polyakiv 4 inshi 7 Kilkist domogospodarstv 358 z nih nesilskogo tipu 3 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 315 dvoriv iz naselennyam 1 047 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 761 osobu Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 604 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 604 100 IstoriyaChas zasnuvannya nevidomij Dosit davnye poselennya zgaduyetsya vzhe na pochatku 17 stolittya nalezhalo do Pavolockogo klyucha yakim volodiv u pershij polovini 16 stolittya Ostafij Dashkevich Vnaslidok shlyubu donki sestrinici Dashkevicha Bogdani z knyazem Ostafiyem Ruzhinskim ves spadok Dashkevichiv perejshov do Ruzhinskih Po smerti u 1610 roci knyazya Romana Ruzhinskogo vsya jogo vlasnist perejshla do vdovi Sofiyi z Korabcheskih gerbu Ostoya U 1635 roci Sofiya prodala vsyu pavolocku vlasnist sho skladalasya z 5 mist ta 56 sil sered nih i Verbivka pidkanclerovi koronnomu Tomashevi Zamojskomu U 1665 roci po smerti ostannogo z getmanskoyi liniyi Zamojskih sandomirskogo voyevodi Yana Zamojskogo selo razom iz ciloyu pavolockoyu vlasnistyu perejshlo u vlasnist Stanislava Konecpolskogo yak spadkoyemcya Zamojskih po zhinochij liniyi U 1719 roci perejshlo u spadok do Valevskih Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo Pavolockogo klyucha sho bulo u posesiyi Yerlicha yakij splachuvav 7 zlotih i 24 5 groshiv do zamku ta 31 zlotih i 8 groshiv do skarbu U 1772 roci Valevski prodali mayetok oboznomu koronnomu Yezhi Lyubomirskomu U 1774 roci Lyubomirski prodali Verbivku sandeckomu pidstoliyevi Antonovi Bonaventuri Konopackomu U 1805 roci cyu vlasnist uspadkuvala jogo vdova Dominika Po smerti Konopackoyi Verbivku uspadkuvav yiyi nebizh kolishnij oficer polskih vijsk Viktor Zavadinskij U seredini 19 stolittya selo Verbivskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rozkinulosya u goristij ta lisistij miscini bilya vitoku bezimennogo strumka sho formuvav dva stavki ta vpadav za 3 versti do Rastavici poruch iz selom Sokoliv Brid Do Skviri 18 verst za 6 verst Krivoshiyinci Bula katolicka parafiya mirovij sud u Pavolochi Shidnishe sela na mezhi z Minkivcyami zbereglosya starodavnye zamkovishe z valami ta rovami nedaleko na pivden prohodili Zmiyevi vali yaki 40 rokiv tomu buli duzhe vidimi ale cherez postijne rozoryuvannya vzhe majzhe znisheni Ponad selo prohodiv starij karavanskij shlyah iz Kiyeva do voloskogo kordonu v Mogilevi nad Dnistrom Zemel razom iz Revuhoyu 3 281 desyatina u samij Verbivci blizko 2 tis desyatin nalezhala odnomu vlasnikovi Viktorovi Zavadinskomu katolickoyi viri kotrij otrimav cyu vlasnist u spadshinu u 1849 roci V seredini 18 stolittya zbudovano derev yanu cerkvu na kam yanomu pidmurivku vidrestavrovanu u 1840 roci pri nij bulo 40 desyatin zemli Po smerti Zavadinskogo u 1871 roci selo perejshlo do kiyivskogo kupcya Popova Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Verhivnyanskoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Skvira de rozmishuvalasya takozh najblizhcha poshtova kazenna stanciya 18 verst do volosnogo centru s Verhivnya de znahodilasya takozh poshtova zemska stanciya 9 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Popilnya de znahodilasya najblizhcha telegrafna stanciya 18 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo krim togo selyani pidroblyali u Kiyevi Odesi ta na zaliznici U seli chislilosya 2 023 desyatin zemli z nih 1 212 desyatin nalezhalo pomishikam 760 desyatin selyanam cerkvi 41 desyatina Selo nalezhalo M P Popovu gospodaryuvav sam pomishik zastosovuvav tripilnu sivozminu V seli bula pravoslavna cerkva cerkovno parafiyalna shkola vodyanij mlin nalezhav pomishikovi Pozhezhna komanda mala 1 pompu 5 dizhok ta 4 bagri U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Verbivskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Ruzhinskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi administrativnij centr radi Vidstan do rajonnogo centru mistechka Ruzhin 22 versti do okruzhnogo centru v Berdichevi 70 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Popilnya 18 verst Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 304 selyan z nih 170 zaginulo 154 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest u 1966 roci vstanovleno obelisk Slavi V radyanski chasi u seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu za yakim zakripleno 3 049 ga ugid z nih 2 872 ga rilli Gospodarstvo malo zernovo buryakovij napryamok rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo V seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi biblioteka medichnij punkt dityachi yasla 2 magazini 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi peredane do Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Ruzhinskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Verbivskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu novostvorenoyi Ruzhinskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Berdichivskogo rajonu Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti OsobistostiV seli narodilisya Aksyutina Eleonora Ivanivna 1928 1994 ukrayinska spivachka i pedagog Yakubivskij Mihajlo Mihajlovich nar 1952 ukrayinskij filolog poet etnograf zhurnalist zhertva karalnoyi psihiatriyi SRSR PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Verbivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 623 15 000 prim L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 216 217 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2023 Wierbowka 6 W mylnie Wierzbowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 219 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 79 Procitovano 24 lipnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1317 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 24 lipnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 100 101 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 24 lipnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 24 lipnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 64 Procitovano 23 lipnya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 223 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2023 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2022 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Verbivka