Ружинські

Ружинські (Рожинські) — старовинний русько-литовський князівський рід, який веде свій родовід від , онука засновника Литовської держави князя Гедиміна.

Ружинські

Герб роду
Рід	Ружинські
Титул	Князі
Держава	Велике Князівство Литовське Корона Королівства Польського
Родоначальник
Гілки роду	Розумовські
Споріднені роди	Острозькі, Глинські, Дашкевичі
Володіння	Ружин

Короткі відомості

У документах князі Ружинські згадуються вперше у 1545 році у зв'язку з описом замків Волині. Прізвисько своє Ружинські отримали від назви головної князівської садиби Ружина Ковельського повіту.

Крім Волині Ружинські оселилися й у Київщині, здобувши собі там значні маєтності (Новий Ружин, Котельня, Паволоч та ін.). З цього роду в 16 столітті вийшло кілька козацьких отаманів, старост Черкаських, які ходили походами на татар і яких можна вважати батьками-засновниками Війська Запорізького Низового. З родини Ружинських, як мінімум, п'ятеро свого часу отримало гетьманську булаву.

Представники

Гілка Ружинських, яка прославилась у козацьких війнах вела своє походження від Івана Михайловича (пом. 1545).

• (пом. 1545) — князь ружинський і роговицький.

• Остафій Іванович Ружинський (пом. 1587) — намісник польського воєводи у Києві (1575–1581), козацький гетьман (1581—1583). Одружений з Богданою Іванівною Олізар-Волчкович з Паволочі;

• Богдан Остафійович Ружинський (пом. 1576) — «гетьман низових козаків», оспіваний у народних піснях, загинув, здобуваючи татарську фортецю на Дніпрі — Аслам-Кермен (1576), а дружина його потрапила в татарську неволю;
• Кирик Остафійович Ружинський (пом. близько 1591) — отаман на Запоріжжі, наказний гетьман (1588), згодом черкаський підстароста;

• Роман Кирилович Ружинський (1575—18 квітня 1610) — гетьман військ Лжедмитрія II (1608). У 1609–1610 роках брав участь у поході польських військ на Москву;
• Анна Кирилівна — дружина Станіслава Надаржинського, пізніше Древецького;
• Ядвіга Кирилівна — була чотири рази одружена;
• Гелена Кирилівна— дружина Яна Угровецкого та Семена Немсти

• Миколай Остафійович Ружинський (пом. 1592) — низовий гетьман, не мав нащадків і відписав Паволоч та Новий Ружин брату Кирику;
• Марія Остафіївна — дружина Гордія Сурина, з яким мала доньку Гелену

• Григорій Іванович Ружинський (пом. 1577) — сотник надвірної корогви князів Сангушків;

• Адам Григорович Ружинський

• Михайло Іванович Ружинський (пом. 1589) — гетьман козацького реєстрового війська (1585);

• Ян Михайлович Ружинський;
• Іван Михайлович Ружинський;
• Федора Михайлівна — дружина Андрія Чосновського;
• Маруша Михайлівна — дружина Олександра Залеського;

• Дмитро Іванович Ружинський

• Софія Ружинська, 1609 року на чолі загону з 6000 піхотинців та кіннотників приступом взяла замок князів Корецьких у містечку Черемошні або Черемошне.

За К. Несецьким, остання з роду — дружина ротмістра Петра Свірзького.

Примітки

1. Wolff, Józef (1852-1900). (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. skład główny w Księgarni Gebethnera i Wolffa. OCLC 749850234.
2. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 195. — .
3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 2014-12-08 у Wayback Machine.] — Lwów, 1743. — T. 4. — S. 252. (пол.)

Джерела та література

• Довідник з історії України
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Тесленко І. А. Ружинські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 355. — .
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 896—899. (пол.)

Посилання

• http://uk.rodovid.org/wk/Рід:Ружинські
• Українська геральдика