У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сурини пол Suryny давній український шляхетський рід який панував н

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Сурини (пол. Suryny) — давній український шляхетський рід, який панував на землях Київщини. Сповідували католицизм і православ'я.

Один із пагорбів над Кам'янкою у Житомирі має назву Сурина гора.

Маєтки

У XVI столітті володіли маєтками: Білі Береги над Прип’ятю, Гаврилівці в Київському повіті, Варевичі, Іллінці та частками земель у Соколовичах, Гуничах і Раківщині в Овруцькому повіті. Також Сурини в період з 1548 по 1550 роки володіли щойно збудованим Чорнобильским замком.

А в XVII столітті в родини були наступні села: Бабиничі, Виступовичі, Гажин, Годотемль, Жерев, Кузьмичі, Покалів , Раківщина та Татариновичі.

У першій половині XVIII століття за ними залишався Гостомель та вже у 1789 року був у власності Станіслава Прушинського.

У XIX столітті Суринам належали частини земель у Браталів та Волосів в Житомирському повіті, а також хутір Людвиківка в Бердичівському повіті Київської губернії.

Герб

Немиря та Станіслав Сурини в своїх печатках використовували М-подібний родовий знак з'єднаний стовпом із півмісяцем рогами догори. Цей родовий власний герб Суринів походив від герба Massalski.

Відомі представники

Павло Сурин Путятич — дворянин господарський, дружина Духна з Волчкевичів, дідичка Варевичів

Немиря — бирчий київський
- Андрій (пом. після 1581)
- Гордій (пом. до 1598) — у шлюбі з княжною Марушою Остафіївною Ружинською
  - Олена (Гелена) — дружина Миколая Стефановича Стецького
Станіслав (Стась) — у 1547 році отримав від польського короля на два роки замок Чорнобиль
- Гарасим (пом. 1613) — київський земський підсудок (1597—1613 рр.). Від дружини ? Солтанівни отримав на посаг землі Овруцького повіту: Годотемль, Виступовичі, Гажин, Кузьмичі. Пізніше придбав Покалів
  - Іван (пом. до 1613)
    - Петро — власник села Виступовичі та Раківщина
  - Василь (пом. до 1613)
    - Адам — опікун синів Олени та Миколая Стецьких. Власник Годотемля.
      - Мартин — писар гродський мстиславський (1632)
        Степан
        Флоріан
        Фаустин
        Яків (Якуб) — одружений із Катериною Петжан (пол. Katarzyna Petrzan)
        Адольф-Йосип-Калясантій (пом. 1889, Житомир) — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії. Власник частини Волосова, губернський секретар. Був одружений 1844 року із Люциною Сташкевич (пол. Lucyna Staszkiewicz), пізніше із Доміцелією Келіус.
        Антон-Норберт — провізор у містечку Червоне
        Роман (1887) — 1939 року заарештований у місті Вовковиськ як соціально небезпечний елемент. Відбув 8 років таборів у Караганді.
        
        Роман-Адольф
        
        Олександр (1847)
        
        Феліціяна (1849)
        
        Марія — дружина Грабовського
        
        Іоанна — дружина Подгорського
        
        Марія — дружина Бржостовського
        
        Миколай-Іван — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії
  - Андрій (пом. 1619) — київський гродський писар (1600—1606 рр.), власник сіл Бабиничі та Жерев. У шлюбі з Ганною Бережецькою
    - Олександр — власник Виступовичів та Гажина. У шлюбі з Олександрою Іванівною Лозкою. У 1631 році його маєток був у заставі Корчевським.
    - Миколай — власник Татариновичів
    - Рафаїл — прийняв духовний сан та відмовився від володінь
    - Іван — власник сіл Жерев та Бабиничі (пізніше їх придбав Ян Ростковський)
- Потій (пом. 1595) — продав у 1582 році частку Соколовичів Кмітам
Томіла — дружина Йозефа Малишка
Полонія — дружина Кіндрата Кнєгинінського

У 1899 році до дворян Волинської губернії причислена родина Гілярія-Сигізмунда Яновича:

Йосип — дружина Христина (пом. 1821 Дубно) власниця частини села Малий Браталів.
- Ян (Іван) — підпоручик артилерії. Успадкував маєток Малий Браталів, де й мешкав з родиною. Дружина Аделаїда.
  - Аделаїда (1824-25 р.н.)
  - Ян (Іван) (1826-27 р.н.)
  - Катажина (Катерина) (1829-30 р.н.)
  - Христина (1831-32 р.н. пом. 1896) — дівиця
  - Октавія (1832-33 р.н.)
  - Констанція (1833-34 р.н.)
  - Адам (1834-35 р.н.)
  - Гілярій-Сигізмунд (пом. 1920) — успадкував від батька землі Малого Браталова. Причислений до дворян Волинської губернії
    - Станіслав
    - Анелія
    - Марія (1892)
    - Аделія
  - Дорота (пом. 1893) — дівиця, мала незаконнонароджену доньку
- Йозефа-Текля (1798)

У 1885 до дворян Київської губернії причислена гілка:

Михайло Васильович
- Аполон

Інші представники

Ремігіян — стольник житомирський (1688—1702), власник маєтку Виступовичі
- Діонісій
  - Роман-Домінік-Каєтан
  - Ян-Флоріан-Міхал
  - Фелікс-Констанцій-Антоній
  - Міхал-Юліан-Максиміліан
  - Матеуш-Маврицій
Юзеф — підстолій овруцький (1701—1729)
Ян — мечник житомирський (1702—1715)
Стефан — мечник чернігівський (1718—1750)

Джерела

Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569‒1648) / Пер. з польськ. Л. Лисенко; Наук. ред. Н. Старченко. Національний університет "Києво-Могилянська академія"; Центр європейських гуманітарних досліджень ; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. ‒ К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. ‒ 616 с.
Однороженко О. Шляхетська геральдика Київської землі XV – першої половини XVII cт. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих Сфрагістичний щорічник. – Випуск ІІ. – Київ, 2012. – С. 170–256.
Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XII–XVIII wieku: spisy. – T. 3: Ziemie ruskie. – Zeszyt 4: Urzędnicy wojewόdztw kijowskiego i czernichowskiego XV–XVIII wieku / Opracowali: Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. – Kόrnik, 2002. – 344 s.
Н. Яковенко. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
Список дворян Волынской губернии. Житомир : Волынская губернская типография, 1906. - 522 с.

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.