Берестовець (Коростенський район)

Берестове́ць (до 1946 року — Татарнóвичі) — село в Україні, у Коростенській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 288 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Берестовець
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Коростенська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060090030012777
Облікова картка	с. Берестовець с. Берестовець (до 2020 р.)
Основні дані
Перша згадка	1629
Колишня назва	Татарновичі
Населення	288 (2001)
Площа	26,307 км²
Густота населення	10,95 осіб/км²
Поштовий індекс	11532
Географічні дані
Географічні координати	51°01′12″ пн. ш. 28°52′13″ сх. д. / 51.02000° пн. ш. 28.87028° сх. д. / 51.02000; 28.87028Координати: 51°01′12″ пн. ш. 28°52′13″ сх. д. / 51.02000° пн. ш. 28.87028° сх. д. / 51.02000; 28.87028
Середня висота над рівнем моря	164 м
Водойми	р. Лозниця
Найближча залізнична станція	Коростень
Відстань до залізничної станції	18 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. Грушевського, 22, м. Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11501
Карта
Берестовець
Берестовець
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Берестовець.

Загальна інформація

Розташоване за 18 км північно-східніше районного центру, м. Коростень та залізничної станції Коростень.

Населення

Станом на 1885 рік в селі мешкало 630 осіб, налічувалося 64 дворових господарства.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 126 осіб, з них: православних — 1 084, чоловіків — 528, жінок — 598.

Наприкінці 19 століття в селі нараховувалося 195 дворів та 1 130 мешканців, станом на 1906 рік в селі було 188 домогосподарств та 1 200 жителів. У 1923 році чисельність населення становила 1 387 осіб, кількість дворів — 250.

У 1972 році кількість мешканців становила 579 осіб, дворів — 330.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 492 особи, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 288 осіб.

Історія

Згадується в акті від 2 листопада 1629 року як власність Миколи Сурина, чиї піддані із села Татарновичі фігурували в справі копного суду про крадіжку меду з бортей селян сусіднього села Липлянське. У 1805 році, за кошти поміщика Тадея Тележинського, збудовано дерев'яну, криту бляхою, церкву.

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Татарновицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, на річці Лозниця, волосний центр, за 35 верст від центру повіту, м. Овруч. В селі був заїзд, парафіяльна церква. За 7 верст — залізорудний завод з водяним млином у Рудні-Кам'янці, до с. Ходаки 5 верст, до с. Дідковичі — 10 верст.

Наприкінці 19 століття — Татарновичі (пол. Tatarnowicze), село Татарновицької волості Овруцького повіту Волинської губернії, волосний центр. Розкинулося над річкою Лозницею, за 33 версти від центру повіту, м. Овруч. Місцева церква приписана до парафії с. Ходаки (за 5 верст), оновлена 1875 року, за кошти вірян та церкви. При церкві була дерев'яна дзвіниця. Землі при церкві не було, натомість парафіяни мали церковний податок збіжжям. Парафіян — 1 075 обох статей, дворів — 127. З 1884 року діяло однокласне народне училище. Великий землевласник — Володимир Раєвський.

У 1906 році — село Татарновицької волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 35 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость.

У 1923 році включене до складу новоствореної Татарновицької (згодом — Берестовецька) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Народицького району Коростенської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 25 верст від районного центру, містечка Народичі.

На фронтах радянсько-німецької війни воювали 257 селян, з них 103 загинули, 114 нагороджені орденами й медалями. На їх честь у 1967 році споруджено обеліск.

В радянські часи в селі розміщувалася бригада колгоспу, були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село перейменоване на Берестовець. В складі сільської ради, входило до Чоповицького (5.03.1927 р., 17.02.1935 р.), Малинського (5.02.1931 р.), Народицького (28.11.1957 р., 8.12.1966 р.) та Коростенського (30.12.1962 р., 3.04.1967 р.) районів.

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Берестівської сільської ради Коростенського району включено до складу новоутвореної Коростенської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.

Примітки

1. (PDF). http://history.org.ua/. с. 332. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2021.
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 230. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург : типография "Общественная польза" : паровая типо-литография Н. Л. Ныркина, 1905. с. 28. Процитовано 6 серпня 2022.
4. Tatarnowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 653. (пол.)
5. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 174. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2021.
6. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 122. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
7. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 12 грудня 2021.
8. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 388. Процитовано 8 січня 2023.
9. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 200, 547. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 12 грудня 2021.
10. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
11. . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 11 травня 2021.

Посилання

• Погода в селі Берестовець [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]