Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богаченко Михайло Богаченко також Богатченко Бокаченко Букаченко роки

Михайло Богаченко

Михайло Богаченко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богаченко.

Михайло Богаченко (також Богатченко, Бокаченко, Букаченко; роки народження та смерті невідомі) — козацький військовий та державний діяч, Паволоцький наказний полковник.

Михайло Богаченко
наказний полковник, керівник Паволоцького полку
? - серпень 1654 — жовтень 1654 - ?
Народивсяневідомо
? (можливо Чигирин)
Померневідомо

Короткий життєпис

Докладна інформація про час, місце народження, походження та ранні роки Михайла Богаченка відсутня. Ймовірно, він міг походити з чигиринської козацької родини , представниками якої були також:

З іншого боку, в Реєстрі Війська Запорозького 1649 року сотником Торчицької сотні Білоцерківського полку, яка після відновлення Паволоцького полку в 1651-1652 роках була включена до останнього, зазначений Михай Букаченко. П'ятнадцятим після сотника в списку цієї сотні зазначено також його можливого родича Панка Букаченка. Можливо Михай Букаченко та Михайло Богаченко — одна й та сама особа, а, отже, останній міг походити із козацької сім'ї Букаченків містечка Торчиця, або разом зі своїм можливим родичем Панком (Паньком) вони могли переселитися до цього містечка перед укладанням реєстру.

Михайло Богаченко, очевидно, перед посіданням посади полковника, повинен був займати певний старшинський уряд, проте не був на провідних ролях. З цим дуже добре узгоджується вищевказане припущення про посідання ним уряду торчицького сотника, принаймні 1649 року. Протягом військових дій Хмельниччини Богаченко, можливо, добре проявив себе, звернув на себе увагу керівництва козацького війська та навіть самого гетьмана, і вже у серпні 1654 року обійняв посаду паволоцького полковника, змінивши на ній Григорія Зубченка.

Найбільше інформації про Михайла Богаченка залишилося в джерелах про виконання ним дипломатичної місії до Кримського ханства як керівника посольства гетьмана. Це призначення свідчить про неабияку довіру до Богаченка з боку очільника козацької держави, а також, про його непересічні якості, які могли стати в пригоді під час виконання довіреної місії. Богдан Хмельницький, одержавши відомості про загострення політичної боротьби в Криму після смерті у першій половині липня 1654 року хана Іслама ІІІ Ґерая, направив туди близько 12-13 серпня посольство на чолі з паволоцьким полковником Михайлом Богаченком. Разом з останнім до посольства входили Лукаш Пухальський і товмач Залепкара.

Посольство було надовго затримане в Криму. В реляції Б. Хмельницького від 15 (25) вересня 1654 року зазначалося, що М. Богаченко досі не повернувся від хана. У листі від 28 вересня (8 жовтня) 1654 р. гетьман уточнює, що М. Бокаченко (Богаченко) паволоцький полковник, і що орда кримська і ногайська, неправду учинивши, того посланця затримали і довгий час не відпускають.

Козацьке посольство М. Богаченка опинилося у досить скрутній ситуації. Каммамбет-мурза, який його супроводжував, боявся потрапити до рук прихильників Сефер Кази-аги й залишив послів у своєму кочовиську (сараї), а сам подався до Ширин-бея, якому повіз листа Хмельницького. Листи гетьмана були послані й до інших кримських беїв. Однак, зваживши на всі обставини, Ширин-бей вирішив піти на замирення з Нуреддин-султаном і Сефер Кази-агою. Тим часом польському послу Яскульському вдається за допомогою коштовних подарунків схилити на свій бік Ширин-бея та Каммамбет-мурзу. Від одного з «надійних татар» козацькі посли довідалися про зміну орієнтації вищезгаданих кримських феодалів. Коли стало відомо про наближення новопризначеного султаном кримського хана Мехмеда IV Ґерая, Богаченка та його товаришів перевели до Перекопа, де тримали три тижні. Беї й султани переконували їх у необхідності зміни гетьманом зовнішньополітичної орієнтації, а потім узагалі ізолювали від зовнішнього світу.

Проте послам вдалося зібрати важливий матеріал про становище в Криму. Їм вдалося знайти «приятеля, що нам зичив добра і всі задуми їх (представників кримської знаті) чуючи, нам розповідав». Зокрема, він «вночі таємно з десять крат говорив: хоча б усі беї і аги присягали, щоб їм не мати віри». Вдалося послам встановити контакти і з українськими полоненими, які також повідомили чимало відомостей. Один з них, «приятель» київського писаря Івана, розповів, що протягом літа «ляхи» і молдавський господар схиляли колишнього хана і беїв до війни проти козацької України. На деякий час кримські органи влади заборонили було спілкуватися татарам і невільникам з перекладачем посольства. За таких обставин М. Богаченко почав посилати на базар Л. Пухальського (котрий знав мову) довідуватися про різні новини.

Імовірно, 2 (12) жовтня Карач-бей, прибувши від Мехмеда IV Ґерая, зібрав своїх наближених, закликав українських послів і поставив їм вимогу, щоб «ессмы, войска, отстали Москвы». При цьому пригрозив, що в разі відмови порвати з Московським царством по Україні вдарять «турецкая, венгерская, мультянская, волоская [землі] и мы со всею ордою». На це Богаченко зауважив: він прибув не для укладення нового договору, а для підтвердження старого, коли «жили брат за брата, и подтвердить братство», нагадав, що самі татари присилали до Хмельницького Каммамбет-мурзу з проханням «о братстве», й запропонував відправити до гетьмана нове посольство. Хоча Карач-мурза був певним, що Хмельницький залишиться вірним союзові з Московією, все ж вирішив написати йому листа з пропозицією відійти від царя, обіцяючи взамін відновлення дружби. 

Близько 5 (15) жовтня відбувся з'їзд кримської знаті для обговорення ряду важливих питань внутрішньо- та зовнішньополітичного життя ханства. На нього закликали також козацьке посольство. Візир звернувся з промовою, зміст якої зводився до необхідності розірвати союз із Москвою й повернутися до підданства польському королеві. По тому до послів звернувся Карач-мурза, який пригрозив майбутнім походом на українські землі татарської орди: «Прежде идем на вам, а назавтрее на москвич[и]». потім їм дав аудієнцію Мехмед IV Ґерай. Він підкреслив свій намір жити в кращому братерстві з козаками, ніж його брат Іслям Ґерай, але це можливо лише за умови розриву з Московією. Хан також написав листа до гетьмана, повідомляючи, що рада висловилася, «чтоб с вами такая пріязнь была, как и преж сего». Він не приховував вигідності для Криму союзу з козаками та рішуче наполягав на розриві союзу козаків з Москвою. В такому разі обіцяв навіть надати Війську Запорозькому збройну допомогу проти Речі Посполитої, коли б вона напала на Україну. Інакше погрожував комбінованим наступом на українські землі Туреччини, Криму, Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії та Молдавії. З листом хана до Чигирина поїхав (разом з українськими послами) Тохтамиш-ага. Водночас Мехмед IV Ґерай дав розпорядження калга-султанові підготуватися до походу. 

Гетьман Богдан Хмельницький, перебуваючи в Корсуні, ймовірно, 16 (26) жовтня прийняв Михайла Богаченка та інших своїх послів, що повернулися з Криму, й довідався про позицію нового хана. Під час розмови з Тохтамиш-агою гетьман рішуче відхилив ультимативні вимоги кримського уряду, але водночас засвідчив готовність жити з ним «в братстве и в совете». Зберігся звіт послів Богдану Хмельницькому від цього ж числа, де вони детально описали всі події під час посольства.

Посольство Михайла Богаченка та Лукаша Пухальського до Криму хоч і не привернуло хана Мехмеда IV Ґерая на бік союзників (козаків та Москви), зате дозволили виграти час. Проте вже у листопаді стала реальною загроза вторгнення Кримської орди.

На жаль, відомості про подальшу долю Михайла Богаченка відсутні. Такі дослідники, як Віра Панашенко, Джордж Ґаєцький та інші вказують, що він був повним паволоцьким полковником протягом 1654-1657 років. Проте найпізніша згадка про паволоцького полковника М. Богаченка, підтверджена іншими писемними джерелами, датується 16 (26) жовтня 1654 р. Більшість дослідників відносять перебування М. Богаченка на посаді паволоцького наказного полковника лише до періоду серпня-жовтня 1654 року, причому, всі писемні згадки про це пов'язані лише з його посольством до Криму. За даними В. Кривошеї, його наступником став Михайло Суличич принаймні з травня 1655 року. Дослідник С. Коваленко взагалі припускає, що Михайло Суличич і Михайло Богаченко — одна і та ж особа. Як він зазначає, М. Суличич іноді послуговувався прізвищем Богаченко.

Примітки

  1. Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. — . — с. 190.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2013. Процитовано 19 липня 2012.
  3. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — ISBN 978-966-02-4850. — с. 77.
  4. Грушевський М. Історія України-Руси. В 10 тт. Т. IX (ІІ пол.). Хмельниччина. Роки 1654—1657. — Нью-Йорк: Видавниче товариство «Книгоспілка», 1957. — с. 948
  5. Документи Богдана Хмельницького / Упор. І.Крип'якевич. — К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1961. — с. 384
  6. Степанков В. С. Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648—1657 рр.). — Кам'янець-Подільський, 2008. — 264 с. — ISBN 978-066-96-959-9-4. — с. 176
  7. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет). — 2-ге вид., доп., перероб. — К.: Либідь, 1995. — 624 с. — ISBN 5-325-00721-1. — с. 484—485
  8. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет). — 2-ге вид., доп., перероб. — К.: Либідь, 1995. — 624 с. — ISBN 5-325-00721-1. — с. 485
  9. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет). — 2-ге вид., доп., перероб. — К.: Либідь, 1995. — 624 с. — ISBN 5-325-00721-1. — с. 486
  10. Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр. У 3-х тт. — Т. 3. (1651—1654 рр.) — К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2014. — c 169
  11. Мицик Ю. о. Гетьман Іван Виговський. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. — ISBN 966-518-254-4. — с. 31
  12. Панашенко В. Полкове управління в Україні (серед. XVII—XVIII ст.). Історичні зошити — К.: Інститут історії України, 1997. — с. 65
  13. George Gajecky. The Cossack Administration of the Hetmanate. Volume Two. — Harvard Ukrainian Research Institute, 1978. — с. 621.
  14. Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. К.: «Стилос», 2010. — с. 690
  15. Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — Т. 3. — Київ: «Стікс-Ко», 2009. — . — с. 13


image Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogachenko Mihajlo Bogachenko takozh Bogatchenko Bokachenko Bukachenko roki narodzhennya ta smerti nevidomi kozackij vijskovij ta derzhavnij diyach Pavolockij nakaznij polkovnik Mihajlo Bogachenkonakaznij polkovnik kerivnik Pavolockogo polku serpen 1654 zhovten 1654 Narodivsyanevidomo mozhlivo Chigirin PomernevidomoKorotkij zhittyepisDokladna informaciya pro chas misce narodzhennya pohodzhennya ta ranni roki Mihajla Bogachenka vidsutnya Jmovirno vin mig pohoditi z chigirinskoyi kozackoyi rodini predstavnikami yakoyi buli takozh Illyash Bogachenko kozackij polkovnik 1648 1649 zv yagelskij polkovnik 1651 nakaznij 1650 1651 ta povnij chigirinskij polkovnik 1658 1659 Semen Bogachenko Generalnij suddya Pravoberezhnoyi Ukrayini v 60 70 h pp XVII st Z inshogo boku v Reyestri Vijska Zaporozkogo 1649 roku sotnikom Torchickoyi sotni Bilocerkivskogo polku yaka pislya vidnovlennya Pavolockogo polku v 1651 1652 rokah bula vklyuchena do ostannogo zaznachenij Mihaj Bukachenko P yatnadcyatim pislya sotnika v spisku ciyeyi sotni zaznacheno takozh jogo mozhlivogo rodicha Panka Bukachenka Mozhlivo Mihaj Bukachenko ta Mihajlo Bogachenko odna j ta sama osoba a otzhe ostannij mig pohoditi iz kozackoyi sim yi Bukachenkiv mistechka Torchicya abo razom zi svoyim mozhlivim rodichem Pankom Pankom voni mogli pereselitisya do cogo mistechka pered ukladannyam reyestru Mihajlo Bogachenko ochevidno pered posidannyam posadi polkovnika povinen buv zajmati pevnij starshinskij uryad prote ne buv na providnih rolyah Z cim duzhe dobre uzgodzhuyetsya vishevkazane pripushennya pro posidannya nim uryadu torchickogo sotnika prinajmni 1649 roku Protyagom vijskovih dij Hmelnichchini Bogachenko mozhlivo dobre proyaviv sebe zvernuv na sebe uvagu kerivnictva kozackogo vijska ta navit samogo getmana i vzhe u serpni 1654 roku obijnyav posadu pavolockogo polkovnika zminivshi na nij Grigoriya Zubchenka Najbilshe informaciyi pro Mihajla Bogachenka zalishilosya v dzherelah pro vikonannya nim diplomatichnoyi misiyi do Krimskogo hanstva yak kerivnika posolstva getmana Ce priznachennya svidchit pro neabiyaku doviru do Bogachenka z boku ochilnika kozackoyi derzhavi a takozh pro jogo neperesichni yakosti yaki mogli stati v prigodi pid chas vikonannya dovirenoyi misiyi Bogdan Hmelnickij oderzhavshi vidomosti pro zagostrennya politichnoyi borotbi v Krimu pislya smerti u pershij polovini lipnya 1654 roku hana Islama III Geraya napraviv tudi blizko 12 13 serpnya posolstvo na choli z pavolockim polkovnikom Mihajlom Bogachenkom Razom z ostannim do posolstva vhodili Lukash Puhalskij i tovmach Zalepkara Posolstvo bulo nadovgo zatrimane v Krimu V relyaciyi B Hmelnickogo vid 15 25 veresnya 1654 roku zaznachalosya sho M Bogachenko dosi ne povernuvsya vid hana U listi vid 28 veresnya 8 zhovtnya 1654 r getman utochnyuye sho M Bokachenko Bogachenko pavolockij polkovnik i sho orda krimska i nogajska nepravdu uchinivshi togo poslancya zatrimali i dovgij chas ne vidpuskayut Kozacke posolstvo M Bogachenka opinilosya u dosit skrutnij situaciyi Kammambet murza yakij jogo suprovodzhuvav boyavsya potrapiti do ruk prihilnikiv Sefer Kazi agi j zalishiv posliv u svoyemu kochovisku sarayi a sam podavsya do Shirin beya yakomu poviz lista Hmelnickogo Listi getmana buli poslani j do inshih krimskih beyiv Odnak zvazhivshi na vsi obstavini Shirin bej virishiv piti na zamirennya z Nureddin sultanom i Sefer Kazi agoyu Tim chasom polskomu poslu Yaskulskomu vdayetsya za dopomogoyu koshtovnih podarunkiv shiliti na svij bik Shirin beya ta Kammambet murzu Vid odnogo z nadijnih tatar kozacki posli dovidalisya pro zminu oriyentaciyi vishezgadanih krimskih feodaliv Koli stalo vidomo pro nablizhennya novopriznachenogo sultanom krimskogo hana Mehmeda IV Geraya Bogachenka ta jogo tovarishiv pereveli do Perekopa de trimali tri tizhni Beyi j sultani perekonuvali yih u neobhidnosti zmini getmanom zovnishnopolitichnoyi oriyentaciyi a potim uzagali izolyuvali vid zovnishnogo svitu Prote poslam vdalosya zibrati vazhlivij material pro stanovishe v Krimu Yim vdalosya znajti priyatelya sho nam zichiv dobra i vsi zadumi yih predstavnikiv krimskoyi znati chuyuchi nam rozpovidav Zokrema vin vnochi tayemno z desyat krat govoriv hocha b usi beyi i agi prisyagali shob yim ne mati viri Vdalosya poslam vstanoviti kontakti i z ukrayinskimi polonenimi yaki takozh povidomili chimalo vidomostej Odin z nih priyatel kiyivskogo pisarya Ivana rozpoviv sho protyagom lita lyahi i moldavskij gospodar shilyali kolishnogo hana i beyiv do vijni proti kozackoyi Ukrayini Na deyakij chas krimski organi vladi zaboronili bulo spilkuvatisya tataram i nevilnikam z perekladachem posolstva Za takih obstavin M Bogachenko pochav posilati na bazar L Puhalskogo kotrij znav movu doviduvatisya pro rizni novini Imovirno 2 12 zhovtnya Karach bej pribuvshi vid Mehmeda IV Geraya zibrav svoyih nablizhenih zaklikav ukrayinskih posliv i postaviv yim vimogu shob essmy vojska otstali Moskvy Pri comu prigroziv sho v razi vidmovi porvati z Moskovskim carstvom po Ukrayini vdaryat tureckaya vengerskaya multyanskaya voloskaya zemli i my so vseyu ordoyu Na ce Bogachenko zauvazhiv vin pribuv ne dlya ukladennya novogo dogovoru a dlya pidtverdzhennya starogo koli zhili brat za brata i podtverdit bratstvo nagadav sho sami tatari prisilali do Hmelnickogo Kammambet murzu z prohannyam o bratstve j zaproponuvav vidpraviti do getmana nove posolstvo Hocha Karach murza buv pevnim sho Hmelnickij zalishitsya virnim soyuzovi z Moskoviyeyu vse zh virishiv napisati jomu lista z propoziciyeyu vidijti vid carya obicyayuchi vzamin vidnovlennya druzhbi Blizko 5 15 zhovtnya vidbuvsya z yizd krimskoyi znati dlya obgovorennya ryadu vazhlivih pitan vnutrishno ta zovnishnopolitichnogo zhittya hanstva Na nogo zaklikali takozh kozacke posolstvo Vizir zvernuvsya z promovoyu zmist yakoyi zvodivsya do neobhidnosti rozirvati soyuz iz Moskvoyu j povernutisya do piddanstva polskomu korolevi Po tomu do posliv zvernuvsya Karach murza yakij prigroziv majbutnim pohodom na ukrayinski zemli tatarskoyi ordi Prezhde idem na vam a nazavtree na moskvich i potim yim dav audiyenciyu Mehmed IV Geraj Vin pidkresliv svij namir zhiti v krashomu braterstvi z kozakami nizh jogo brat Islyam Geraj ale ce mozhlivo lishe za umovi rozrivu z Moskoviyeyu Han takozh napisav lista do getmana povidomlyayuchi sho rada vislovilasya chtob s vami takaya priyazn byla kak i prezh sego Vin ne prihovuvav vigidnosti dlya Krimu soyuzu z kozakami ta rishuche napolyagav na rozrivi soyuzu kozakiv z Moskvoyu V takomu razi obicyav navit nadati Vijsku Zaporozkomu zbrojnu dopomogu proti Rechi Pospolitoyi koli b vona napala na Ukrayinu Inakshe pogrozhuvav kombinovanim nastupom na ukrayinski zemli Turechchini Krimu Rechi Pospolitoyi Valahiyi Transilvaniyi ta Moldaviyi Z listom hana do Chigirina poyihav razom z ukrayinskimi poslami Tohtamish aga Vodnochas Mehmed IV Geraj dav rozporyadzhennya kalga sultanovi pidgotuvatisya do pohodu Getman Bogdan Hmelnickij perebuvayuchi v Korsuni jmovirno 16 26 zhovtnya prijnyav Mihajla Bogachenka ta inshih svoyih posliv sho povernulisya z Krimu j dovidavsya pro poziciyu novogo hana Pid chas rozmovi z Tohtamish agoyu getman rishuche vidhiliv ultimativni vimogi krimskogo uryadu ale vodnochas zasvidchiv gotovnist zhiti z nim v bratstve i v sovete Zberigsya zvit posliv Bogdanu Hmelnickomu vid cogo zh chisla de voni detalno opisali vsi podiyi pid chas posolstva Posolstvo Mihajla Bogachenka ta Lukasha Puhalskogo do Krimu hoch i ne privernulo hana Mehmeda IV Geraya na bik soyuznikiv kozakiv ta Moskvi zate dozvolili vigrati chas Prote vzhe u listopadi stala realnoyu zagroza vtorgnennya Krimskoyi ordi Na zhal vidomosti pro podalshu dolyu Mihajla Bogachenka vidsutni Taki doslidniki yak Vira Panashenko Dzhordzh Gayeckij ta inshi vkazuyut sho vin buv povnim pavolockim polkovnikom protyagom 1654 1657 rokiv Prote najpiznisha zgadka pro pavolockogo polkovnika M Bogachenka pidtverdzhena inshimi pisemnimi dzherelami datuyetsya 16 26 zhovtnya 1654 r Bilshist doslidnikiv vidnosyat perebuvannya M Bogachenka na posadi pavolockogo nakaznogo polkovnika lishe do periodu serpnya zhovtnya 1654 roku prichomu vsi pisemni zgadki pro ce pov yazani lishe z jogo posolstvom do Krimu Za danimi V Krivosheyi jogo nastupnikom stav Mihajlo Sulichich prinajmni z travnya 1655 roku Doslidnik S Kovalenko vzagali pripuskaye sho Mihajlo Sulichich i Mihajlo Bogachenko odna i ta zh osoba Yak vin zaznachaye M Sulichich inodi poslugovuvavsya prizvishem Bogachenko PrimitkiReyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in Redkol F P Shevchenko vidp red ta in K Naukova dumka 1995 ISBN 5 12 002042 9 s 190 PDF Arhiv originalu PDF za 1 lipnya 2013 Procitovano 19 lipnya 2012 Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini K IPiEND imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 ISBN 978 966 02 4850 s 77 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi V 10 tt T IX II pol Hmelnichchina Roki 1654 1657 Nyu Jork Vidavniche tovaristvo Knigospilka 1957 s 948 Dokumenti Bogdana Hmelnickogo Upor I Krip yakevich K Vid vo Akademiyi nauk URSR 1961 s 384 Stepankov V S Rozvidka i kontrrozvidka Bogdana Velikogo 1648 1657 rr Kam yanec Podilskij 2008 264 s ISBN 978 066 96 959 9 4 s 176 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Socialno politichnij portret 2 ge vid dop pererob K Libid 1995 624 s ISBN 5 325 00721 1 s 484 485 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Socialno politichnij portret 2 ge vid dop pererob K Libid 1995 624 s ISBN 5 325 00721 1 s 485 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Socialno politichnij portret 2 ge vid dop pererob K Libid 1995 624 s ISBN 5 325 00721 1 s 486 Dzherela z istoriyi Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1658 rr U 3 h tt T 3 1651 1654 rr K Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo 2014 c 169 Micik Yu o Getman Ivan Vigovskij K Vidavnichij dim KM Akademiya 2004 ISBN 966 518 254 4 s 31 Panashenko V Polkove upravlinnya v Ukrayini sered XVII XVIII st Istorichni zoshiti K Institut istoriyi Ukrayini 1997 s 65 George Gajecky The Cossack Administration of the Hetmanate Volume Two Harvard Ukrainian Research Institute 1978 s 621 Krivosheya V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya K Stilos 2010 s 690 Kovalenko S Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah T 3 Kiyiv Stiks Ko 2009 ISBN 978 966 96849 3 6 s 13 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ