Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінотеатр «Київ» — колишній кінотеатр у Львові, що був розташований в історичному центрі міста, у старовинній будівлі початку ХХ століття на проспекті Шевченка, 8. Припинив функціонувати в 2015 році. Тепер у цьому приміщенні міститься приватний океанаріум.
| Кінотеатр «Київ» | |
|---|---|
 Кінотеатр «Київ» (2017 р.) | |
| 49°50′15″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.83750° пн. ш. 24.03111° сх. д.Координати: 49°50′15″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.83750° пн. ш. 24.03111° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів |
| Архітектор | Альфред Захаревич |
| Клієнт | Євгенія Сельська |
| Дата закінчення спорудження | 5 грудня 1912 |
| Адреса | 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 8 |
Назви
- 1912 — «Фрашка»;
- 1913 — «Штука»;
- 1913-1915 — «Кінетофон Едісона»;
- 1915-1919 — «Кіно Червоного Хреста»;
- 1919-1940 — «Химера»;
- 1940-1941 — «Стахановець»;
- 1944-2015 — «Київ».
Історія
Австрійський період
У будинку при вулиці Академічній, 8, збудованому фірмою Івана Левинського, діяв кінотеатр, що за всю більш ніж сторічну історію, декілька разів змінював своїх власників, а відповідно змінювалася і його назва. Так, 5 грудня 1912 року за цією адресою відкрився кінотеатр «Фрашка» (пол. «Fraszka») з глядацькою залою, що налічувала 300 місць, проєкт інтер'єру якого виконав відомий львівський архітектор Альфред Захаревич. Першою власницею цього громадського закладу була Євгенія Сельська, трошки пізніше — Михалина Роман. Остання мала конфлікт із міською владою через незаконне встановлення світлової реклами над кінотеатром.
На початку 1913 року кінотеатр знов змінив свого власника. Новим власником кіноустанови став Йоахим Шаль, з приходом якого кінотеатр «Фрашка» отримав нову назву, вже більш наближену до кіномистецтва, а саме — «Штука» (пол. «Sztuka»), що з польської мови перекладається як мистецтво. Наприкінці 1913 року кінотеатр переходить у власність Польського кінематографічного товариства «Едісон» і відтоді змінюється й його назва на «Кінетофон Едісона» (пол. «Kinetofon Edisona»). У кінотеатрі почали використовували інноваційний, для тогочасного Львова, прилад — кінетофон, що поєднав в одне ціле кінопроєктор та фонограф. Завдяки кінетофону — розробці Томаса Едісона, вперше став можливий перегляд німих фільмів з додаванням звуку, що лунав з грамофону.
Вкладниками кінотеатру було 10 осіб, серед яких слід виділити трьох адвокатів, один із яких працював у Кракові. На момент відкриття капітал закладу становив 150 тис. крон, що було величезною сумою для подібної кіноустанови тогочасної Польщі. До управлінського апарату кінотеатру у 1906 році входили відомий львівський банкір єврейського походження та директор Кредитного земського товариства у Львові Герман Фельдштайн, директор Великого міського театру у Львові, а до того певний час був директором театру Скарбека — Людвік Геллер, «власник концертного бюро у Львові» Максиміліян Тюрк.
Найпершою тут показали стрічку «Галька» (пол. «Halka»), зняту 1913 року польською кіностудією «Космофільм». Це був фільм, який зафіксував на кінострічці однойменну оперу польсько-білоруського композитора Станіслава Монюшка. Фільм отримав надзвичайну популярність серед львівських глядачів завдяки двом чинникам — це якісному, як на той час, звуковому супроводу та польському виробництву стрічки. Так кінетофотон став попередником звукового кіно. У кінотеатрі крім стрічки «Галька» демонстрували й інші екранізації оперних творів, а також відбувалися кіносеанси з показу німих фільмів. «Кінетофон Едісона» став гордістю Львова, оскільки жодне європейське місто, крім Відня, не мало такого кінотеатру. Так було до 1914 року.
Перша світова війна
Через початок першої світової війни і подальших бойових дій на теренах колишньої Австро-угорської імперії декілька установ Львова перепрофільовано для потреб війська. Так, від 1915 року й до закінчення бойових дій заклад діяв під назвою «Кінотеатр Червоного Хреста» (пол. «Кіno Czerwonego Krzyża»), оскільки, він перейшов у власність товариства «Червоного Хреста», а значна частина прибутків від показу кінострічок йшла на благодійність.
Під час війни, перед початком чергового кіносеансу, тут демонстрували новини з фронту. Так, 2—4 січня 1917 року показ військової хроніки відбувся перед початком стрічки «Бідна Марія» (пол. Biedna Marja), а 2—5 березня того ж року в кінотеатрі перед демонстрацією стрічки «Княжа кров» (пол. Krew księcia) відбувся показ воєнного тижневика «Хроніки воєнних подій за тиждень».
Польський період
По закінченню Першої світової війни, 1919 року кінотеатр перейменовано на «Химера» (пол. «Chimera»), хоча він й надалі залишався у власності товариства «Червоного Хреста» ще до середини 1930-х років. Керівником закладу був Еміль Мікульський, котрий згодом став його власником. За час керівництва Мікульського кінотеатр стає одним з найкращих у міжвоєнному Львові. Тут часто відбувалися прем'єрні покази фільмів, тематичні сеанси з лекціями, діяв кіноклуб «Авангард».
Стосовно тематичних сеансів з лекціями, то 7 травня 1933 року у «Химері» викладач Львівського університету ім. Яна Казимира Шарль Сінґевін прочитав французькою мовою лекцію про творчість одного з найвизначніших французьких режисерів, творця жанру музичного фільму Рене Клера, також було показано комедійний мюзикл Р. Клера «Свободу нам!» (фр. A Nous la Liberte), відзнятий у 1931 році. Цікавим було те, що зйомки цієї стрічки відбувалися фактично без сценарію, і акторам була дозволена імпровізація. Квиток на тематичний кіносеанс коштував 75 грошів.
26 травня 1933 року, за сприянням кіноклубу «Авангард», у «Химері» відбувся захід, під час якого організовано перегляд авангардних фільмів. Тут демонструвалися кінострічки «Індустріальна симфонія» (фр. «Symphonie Industrielle») голландця Йоріса Айвенса, «Сентиментальний романс» (рос. «Сентиментальный романс») радянського режисера Сергія Ейзенштейна та польська авангардна стрічка «Європа» (фр. «Europa») Стефана Темерсона, копії яких були надані варшавським кіноклубом «Старт». Під час прем'єрного показу кінострічки «Європа» декламовано однойменну футуристичну поему польського поета Анатоля Стерна, за мотивами якої створено кінострічку. Відомий польський кінокритик міжвоєнного періоду Стефанія Загорська визнала кінострічку «Європа» добрим зразком тогочасного польського кінематографу.
У 1937 році на фасаді кінотеатру було встановлено неонову рекламу.
У 1939 році власником «Химери» ще залишався Еміль Мікульський, але вже тоді кінотеатр був середньої успішності.
Друга світова війна та радянський період
Події так званого «золотого вересня» 1939 року призвели до окупації Червоною Армією східних територій Польщі, у тому числі й Львова. З приходом радянської влади у 1939 році усе, що було пов'язане з минулою владою перейменовується на радянський лад. У 1940 році змінюється й назва кінотеатру. Тепер замість звичної «Химери» на неоновій вивісці «красується» назва «Стахановець» (рос. «Стахановец»). Під цією назвою кінотеатр діяв майже до кінця червня 1941 року. Через окупацію Львова німецькими військами заклад припинив свою роботу.
Під час другої світової війни кінотеатр зазнав значних руйнувань та потребував ремонту і відповідно у 1944—1945 роках був тимчасово непридатний для кінопоказів. Після ремонту він постає під новою назвою «Київ», яку носить й донині.
20—30 травня 1952 року у кінотеатрах «Київ» та (останній вже не існуючий) відбувся кінофестиваль «Сталінська дружба народів», під час якого вперше демонструвалися художні кінострічки Тбіліської кіностудії — «Щит Джургая» (1944), «Клятва» (1946); Київської кіностудії художніх фільмів — «Тарас Шевченко» (1951); Мосфільму — (1950); спільна робота Ленфільму та Талліннфільму — (1950); Ашхабадської кіностудії — (1948).
У радянський період кінотеатр належав до категорії кіноустанов, де відбувалися покази найновіших стрічок у Львові, тому він мав неабияку популярність серед львівських кіноманів.
У 1966 році глядацька зала кінотеатру налічувала 351 місце, а за день у кінотеатрі відбувалося, у середньому, до 7,5 кіносеансів. Постійний штат працівників — 31 особа. Того ж року заклад перевиконав план роботи, оскільки його відвідало трошки більше 808 тис. глядачів. У 1989 році кількість глядацьких місць зменшилася до 304, а за увесь цей рік кінотеатр відвідали близько 507 тисяч глядачів. У 1990 році в кінотеатрі відбувалося в середньому 8,4 сеанси на день.
Період незалежності
Інтер'єр кінозалу було збережений у первісному вигляді від часу його заснування, він мав площу 383 м² і 300 глядацьких місць. До 2015 року кінотеатр був на балансі Львівської міської ради. Тут час від часу відбувалися демонстрації стрічок напрямку артхаус, втім кінетеатр він був менш популярним порівняно з сучасними кінотеатрами інших мереж. Певний час «Київ» функціонував завдяки тому, що деяку площу кінотеатру на першому поверсі було віддано в оренду приватним підприємцям, а також завдяки проведенню різнотематичних конференцій, рокконцертів та фестивалів.
28 липня 2015 року Виконавчий комітет Львівської міськради затвердив містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку на просп. Шевченка, 8. Таким чином виконком ЛМР під час свого чергового засідання дозволив Григорію Козловському та Валентині Свіщовій провести реконструкцію будівлі колишнього кінотеатру «Київ». Реконструкція мала проводитися «за рахунок надбудови частково третього та мансардного поверхів». В серпні 2020 року в колишньому кінотеатрі було відкрито приватний океанаріум.
Примітки
- Назарій Тузяк (28 липня 2017). Депутату ЛМР Григорію Козловському дозволили реконструкцію колишнього кінотеатру у центрі Львова. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 24 грудня 2022.
- НІрина Панчишин (28 серпня 2020). У центрі Львова відкрили перший у місті приватний океанаріум. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2022.
Джерела
- Генега Р. Радянський кінематограф у Львові в перше повоєнне десятиліття // Український історичний журнал. — 2011. — № 2. — С. 106—122.
- Ґєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918—1939 рр. — Львів : часопис «Ї», 2004. — 100 с. — ISBN 966-7790-07-Х.
- Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивий Львів»: просп. Шевченка, 08 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 24 грудня 2022.
- Радянський Львів. 1939–1955: Документи й матеріали / Архівне управління УРСР, ЛДА; уклад.: Губних З. О., Івасюта М. К., Пащенко В. Я. та ін. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1956. — 705 с. — ISBN 966-7790-07-Х.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)
Посилання
- 7 життів кінотеатру «Київ» у Львові. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 11 січня 2016. оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 24 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinoteatr Kiyiv kolishnij kinoteatr u Lvovi sho buv roztashovanij v istorichnomu centri mista u starovinnij budivli pochatku HH stolittya na prospekti Shevchenka 8 Pripiniv funkcionuvati v 2015 roci Teper u comu primishenni mistitsya privatnij okeanarium Kinoteatr Kiyiv Kinoteatr Kiyiv 2017 r 49 50 15 pn sh 24 01 52 sh d 49 83750 pn sh 24 03111 sh d 49 83750 24 03111 Koordinati 49 50 15 pn sh 24 01 52 sh d 49 83750 pn sh 24 03111 sh d 49 83750 24 03111Krayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivArhitektorAlfred ZaharevichKliyentYevgeniya SelskaData zakinchennya sporudzhennya5 grudnya 1912Adresa79005 m Lviv prospekt Shevchenka 8Nazvi1912 Frashka 1913 Shtuka 1913 1915 Kinetofon Edisona 1915 1919 Kino Chervonogo Hresta 1919 1940 Himera 1940 1941 Stahanovec 1944 2015 Kiyiv IstoriyaAvstrijskij period U budinku pri vulici Akademichnij 8 zbudovanomu firmoyu Ivana Levinskogo diyav kinoteatr sho za vsyu bilsh nizh storichnu istoriyu dekilka raziv zminyuvav svoyih vlasnikiv a vidpovidno zminyuvalasya i jogo nazva Tak 5 grudnya 1912 roku za ciyeyu adresoyu vidkrivsya kinoteatr Frashka pol Fraszka z glyadackoyu zaloyu sho nalichuvala 300 misc proyekt inter yeru yakogo vikonav vidomij lvivskij arhitektor Alfred Zaharevich Pershoyu vlasniceyu cogo gromadskogo zakladu bula Yevgeniya Selska troshki piznishe Mihalina Roman Ostannya mala konflikt iz miskoyu vladoyu cherez nezakonne vstanovlennya svitlovoyi reklami nad kinoteatrom Na pochatku 1913 roku kinoteatr znov zminiv svogo vlasnika Novim vlasnikom kinoustanovi stav Joahim Shal z prihodom yakogo kinoteatr Frashka otrimav novu nazvu vzhe bilsh nablizhenu do kinomistectva a same Shtuka pol Sztuka sho z polskoyi movi perekladayetsya yak mistectvo Naprikinci 1913 roku kinoteatr perehodit u vlasnist Polskogo kinematografichnogo tovaristva Edison i vidtodi zminyuyetsya j jogo nazva na Kinetofon Edisona pol Kinetofon Edisona U kinoteatri pochali vikoristovuvali innovacijnij dlya togochasnogo Lvova prilad kinetofon sho poyednav v odne cile kinoproyektor ta fonograf Zavdyaki kinetofonu rozrobci Tomasa Edisona vpershe stav mozhlivij pereglyad nimih filmiv z dodavannyam zvuku sho lunav z gramofonu Vkladnikami kinoteatru bulo 10 osib sered yakih slid vidiliti troh advokativ odin iz yakih pracyuvav u Krakovi Na moment vidkrittya kapital zakladu stanoviv 150 tis kron sho bulo velicheznoyu sumoyu dlya podibnoyi kinoustanovi togochasnoyi Polshi Do upravlinskogo aparatu kinoteatru u 1906 roci vhodili vidomij lvivskij bankir yevrejskogo pohodzhennya ta direktor Kreditnogo zemskogo tovaristva u Lvovi German Feldshtajn direktor Velikogo miskogo teatru u Lvovi a do togo pevnij chas buv direktorom teatru Skarbeka Lyudvik Geller vlasnik koncertnogo byuro u Lvovi Maksimiliyan Tyurk Najpershoyu tut pokazali strichku Galka pol Halka znyatu 1913 roku polskoyu kinostudiyeyu Kosmofilm Ce buv film yakij zafiksuvav na kinostrichci odnojmennu operu polsko biloruskogo kompozitora Stanislava Monyushka Film otrimav nadzvichajnu populyarnist sered lvivskih glyadachiv zavdyaki dvom chinnikam ce yakisnomu yak na toj chas zvukovomu suprovodu ta polskomu virobnictvu strichki Tak kinetofoton stav poperednikom zvukovogo kino U kinoteatri krim strichki Galka demonstruvali j inshi ekranizaciyi opernih tvoriv a takozh vidbuvalisya kinoseansi z pokazu nimih filmiv Kinetofon Edisona stav gordistyu Lvova oskilki zhodne yevropejske misto krim Vidnya ne malo takogo kinoteatru Tak bulo do 1914 roku Persha svitova vijna Cherez pochatok pershoyi svitovoyi vijni i podalshih bojovih dij na terenah kolishnoyi Avstro ugorskoyi imperiyi dekilka ustanov Lvova pereprofilovano dlya potreb vijska Tak vid 1915 roku j do zakinchennya bojovih dij zaklad diyav pid nazvoyu Kinoteatr Chervonogo Hresta pol Kino Czerwonego Krzyza oskilki vin perejshov u vlasnist tovaristva Chervonogo Hresta a znachna chastina pributkiv vid pokazu kinostrichok jshla na blagodijnist Pid chas vijni pered pochatkom chergovogo kinoseansu tut demonstruvali novini z frontu Tak 2 4 sichnya 1917 roku pokaz vijskovoyi hroniki vidbuvsya pered pochatkom strichki Bidna Mariya pol Biedna Marja a 2 5 bereznya togo zh roku v kinoteatri pered demonstraciyeyu strichki Knyazha krov pol Krew ksiecia vidbuvsya pokaz voyennogo tizhnevika Hroniki voyennih podij za tizhden Polskij period Po zakinchennyu Pershoyi svitovoyi vijni 1919 roku kinoteatr perejmenovano na Himera pol Chimera hocha vin j nadali zalishavsya u vlasnosti tovaristva Chervonogo Hresta she do seredini 1930 h rokiv Kerivnikom zakladu buv Emil Mikulskij kotrij zgodom stav jogo vlasnikom Za chas kerivnictva Mikulskogo kinoteatr staye odnim z najkrashih u mizhvoyennomu Lvovi Tut chasto vidbuvalisya prem yerni pokazi filmiv tematichni seansi z lekciyami diyav kinoklub Avangard Stosovno tematichnih seansiv z lekciyami to 7 travnya 1933 roku u Himeri vikladach Lvivskogo universitetu im Yana Kazimira Sharl Singevin prochitav francuzkoyu movoyu lekciyu pro tvorchist odnogo z najviznachnishih francuzkih rezhiseriv tvorcya zhanru muzichnogo filmu Rene Klera takozh bulo pokazano komedijnij myuzikl R Klera Svobodu nam fr A Nous la Liberte vidznyatij u 1931 roci Cikavim bulo te sho zjomki ciyeyi strichki vidbuvalisya faktichno bez scenariyu i aktoram bula dozvolena improvizaciya Kvitok na tematichnij kinoseans koshtuvav 75 groshiv 26 travnya 1933 roku za spriyannyam kinoklubu Avangard u Himeri vidbuvsya zahid pid chas yakogo organizovano pereglyad avangardnih filmiv Tut demonstruvalisya kinostrichki Industrialna simfoniya fr Symphonie Industrielle gollandcya Jorisa Ajvensa Sentimentalnij romans ros Sentimentalnyj romans radyanskogo rezhisera Sergiya Ejzenshtejna ta polska avangardna strichka Yevropa fr Europa Stefana Temersona kopiyi yakih buli nadani varshavskim kinoklubom Start Pid chas prem yernogo pokazu kinostrichki Yevropa deklamovano odnojmennu futuristichnu poemu polskogo poeta Anatolya Sterna za motivami yakoyi stvoreno kinostrichku Vidomij polskij kinokritik mizhvoyennogo periodu Stefaniya Zagorska viznala kinostrichku Yevropa dobrim zrazkom togochasnogo polskogo kinematografu U 1937 roci na fasadi kinoteatru bulo vstanovleno neonovu reklamu U 1939 roci vlasnikom Himeri she zalishavsya Emil Mikulskij ale vzhe todi kinoteatr buv serednoyi uspishnosti Druga svitova vijna ta radyanskij period Podiyi tak zvanogo zolotogo veresnya 1939 roku prizveli do okupaciyi Chervonoyu Armiyeyu shidnih teritorij Polshi u tomu chisli j Lvova Z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci use sho bulo pov yazane z minuloyu vladoyu perejmenovuyetsya na radyanskij lad U 1940 roci zminyuyetsya j nazva kinoteatru Teper zamist zvichnoyi Himeri na neonovij vivisci krasuyetsya nazva Stahanovec ros Stahanovec Pid ciyeyu nazvoyu kinoteatr diyav majzhe do kincya chervnya 1941 roku Cherez okupaciyu Lvova nimeckimi vijskami zaklad pripiniv svoyu robotu Pid chas drugoyi svitovoyi vijni kinoteatr zaznav znachnih rujnuvan ta potrebuvav remontu i vidpovidno u 1944 1945 rokah buv timchasovo nepridatnij dlya kinopokaziv Pislya remontu vin postaye pid novoyu nazvoyu Kiyiv yaku nosit j donini 20 30 travnya 1952 roku u kinoteatrah Kiyiv ta ostannij vzhe ne isnuyuchij vidbuvsya kinofestival Stalinska druzhba narodiv pid chas yakogo vpershe demonstruvalisya hudozhni kinostrichki Tbiliskoyi kinostudiyi Shit Dzhurgaya 1944 Klyatva 1946 Kiyivskoyi kinostudiyi hudozhnih filmiv Taras Shevchenko 1951 Mosfilmu 1950 spilna robota Lenfilmu ta Tallinnfilmu 1950 Ashhabadskoyi kinostudiyi 1948 U radyanskij period kinoteatr nalezhav do kategoriyi kinoustanov de vidbuvalisya pokazi najnovishih strichok u Lvovi tomu vin mav neabiyaku populyarnist sered lvivskih kinomaniv U 1966 roci glyadacka zala kinoteatru nalichuvala 351 misce a za den u kinoteatri vidbuvalosya u serednomu do 7 5 kinoseansiv Postijnij shtat pracivnikiv 31 osoba Togo zh roku zaklad perevikonav plan roboti oskilki jogo vidvidalo troshki bilshe 808 tis glyadachiv U 1989 roci kilkist glyadackih misc zmenshilasya do 304 a za uves cej rik kinoteatr vidvidali blizko 507 tisyach glyadachiv U 1990 roci v kinoteatri vidbuvalosya v serednomu 8 4 seansi na den Period nezalezhnosti Inter yer kinozalu bulo zberezhenij u pervisnomu viglyadi vid chasu jogo zasnuvannya vin mav ploshu 383 m i 300 glyadackih misc Do 2015 roku kinoteatr buv na balansi Lvivskoyi miskoyi radi Tut chas vid chasu vidbuvalisya demonstraciyi strichok napryamku arthaus vtim kineteatr vin buv mensh populyarnim porivnyano z suchasnimi kinoteatrami inshih merezh Pevnij chas Kiyiv funkcionuvav zavdyaki tomu sho deyaku ploshu kinoteatru na pershomu poversi bulo viddano v orendu privatnim pidpriyemcyam a takozh zavdyaki provedennyu riznotematichnih konferencij rokkoncertiv ta festivaliv 28 lipnya 2015 roku Vikonavchij komitet Lvivskoyi miskradi zatverdiv mistobudivni umovi ta obmezhennya na rekonstrukciyu budinku na prosp Shevchenka 8 Takim chinom vikonkom LMR pid chas svogo chergovogo zasidannya dozvoliv Grigoriyu Kozlovskomu ta Valentini Svishovij provesti rekonstrukciyu budivli kolishnogo kinoteatru Kiyiv Rekonstrukciya mala provoditisya za rahunok nadbudovi chastkovo tretogo ta mansardnogo poverhiv V serpni 2020 roku v kolishnomu kinoteatri bulo vidkrito privatnij okeanarium PrimitkiNazarij Tuzyak 28 lipnya 2017 Deputatu LMR Grigoriyu Kozlovskomu dozvolili rekonstrukciyu kolishnogo kinoteatru u centri Lvova zaxid net Zaxid net originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 24 grudnya 2022 NIrina Panchishin 28 serpnya 2020 U centri Lvova vidkrili pershij u misti privatnij okeanarium zaxid net Zaxid net originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 24 grudnya 2022 DzherelaGenega R Radyanskij kinematograf u Lvovi v pershe povoyenne desyatilittya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2011 2 S 106 122 Gyershevska B Z istoriyi kulturi kino u Lvovi 1918 1939 rr Lviv chasopis Yi 2004 100 s ISBN 966 7790 07 H Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivij Lviv prosp Shevchenka 08 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 12 listopada 2019 Procitovano 24 grudnya 2022 Radyanskij Lviv 1939 1955 Dokumenti j materiali Arhivne upravlinnya URSR LDA uklad Gubnih Z O Ivasyuta M K Pashenko V Ya ta in Lviv Knizhkovo zhurnalne vidavnictvo 1956 705 s ISBN 966 7790 07 H Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie Wydanie drugie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 275 s 102 il z planem miasta pol Posilannya7 zhittiv kinoteatru Kiyiv u Lvovi tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 11 sichnya 2016 originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 24 grudnya 2022