Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Жорж» — готель у Львові, яскравий приклад архітектури фешенебельних готелів XIX — початку XX ст у стилі пізнього історизму з елементами сецесії та ар-деко. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Знаходиться за адресою площа Міцкевича, 1.
| Готель «Жорж» | ||||
 | ||||
| Інформація та статистика | ||||
| Розташування | площа Міцкевича, 1 | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Україна | |||
| Дата відкриття | 8 січня 1901 | |||
| Архітектор | Фердинанд Фельнер і Герман Гельмер | |||
| Кількість ресторанів | 1 | |||
| Вебсайт | georgehotel.com.ua/index.htm | |||
 Фотографії у Вікісховищі | ||||
Історія
Як стверджував львівський історик Францішек Яворський, перша будівля готелю на цьому місці була зведена 1793 року. Готель, споруджений за проєктом невідомого архітектора як тодішній заїзд, мав назву «Під трьома гаками».
Вже 1811 року було споруджено новий готель «De Russie». Відкриття відбулось 3 грудня 1811 року. Це була триповерхова класична споруда із двома в'їздами на подвір'я. Фасад першого поверху прикрашений горизонтальним рустом, другого і третього — лізенами. Фасад увінчаний балюстрадним парапетом, котрий на рівні в'їздів ставав суцільним. Споруда прикрашена ампірними рельєфами. Мистецтвознавець Юрій Бірюльов припускає, що авторами рельєфів могли бути брати Йоган і Гартман Вітвери. Він також стверджує, що у 1810—1811 роках під керівництвом Гартмана Вітвера під час скульптурного оформлення фасадів працював Йоган Міхаель Гаар.
Зі сторони вулиці Хорунщини (нинішня Мирослава Скорика) існував великий сад з альтанками. Автором однієї з альтанок, у вигляді грецького храму був Вінцент Равський-старший.
1816 року готель переходить у власність до купця Ґеорґа (Жоржа) Гофмана (1778–1839). Після цього на правій суцільній ділянці парапету уміщено літери «G» і «H» — ініціали власника. Від середини XIX століття готель стали називати «Жоржем» за іменем першого власника. Починаючи від 1864 року перший поверх було зайнято різноманітними крамницями. Протягом другої половини століття родиною Гофманів зроблено ряд переважно незначних реконструкцій. 1872 року проведено перепланування першого поверху, пов'язане зі створенням єдиного центрального входу. При цьому бокові заїзди було закладено і перетворено на торгові приміщення. 1874 року до готелю прибудовано довгий двоповерховий флігель із фасадом на південно-західній межі ділянки. Протягом 1881–1883 років прибудовано ще два флігелі (три- і чотириповерховий), внаслідок чого готель став великою замкнутою спорудою із внутрішнім двором. 1888 року проведено реконструкцію перекриття та даху головного (найстарішого) будинку. Альфредом Каменобродським було виконано проєкт реконструкції фасаду у стилі історизму, котрий однак не було реалізовано. Наприкінці XIX століття прийнято рішення збудувати повністю новий готель, а старий було розібрано у квітні 1899. Донині зберігся малюнок Франца Ковалишина та кілька фотографій старої будівлі. Одна з фотографій фіксує процес розбирання старого готелю.
21 січня 1876 року Владислав Белза відкрив видавничо-торгівельний заклад «Книгарня Владислава Белзи», який знаходився у готелі «Жорж»].. Книгарня профінансувала 1876–1878 роках 26 видання. У 1878 році «Книгарня Владислава Белзи» припинила існування.
Сучасна будівля
У 1898 році новий проєкт розробила віденська архітектурна спілка Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Замовницею виступала Марія Гофман — остання власниця готелю з родини Гофманів. Австрійські креслення були дещо видозмінені львівськими архітекторами Іваном Левинським та Юліаном Цибульським і 1899 року затверджені магістратом. Будівництво тривало протягом 1899–1900 років. Урочисте відкриття відбулось 8 січня 1901 року. Первинно готель мав 93 номери, серед яких 32 були «апартаментами» класу «люкс». Номери коштували від 6 до 24 золотих ринських за добу.
Відразу після відкриття споруду не раз піддавали критиці. Зокрема дослідник львівської архітектури Богдан Януш писав: Величезна споруда готелю не відрізняється архітектурною вартістю, а відома лише завдяки сучасному внутрішньому устаткуванню. Критично висловлювався також архітектор та мистецтвознавець Казимир Мокловський, який високо оцінив лише скульптуру Марконі, зауваживши, що самій будівлі бракує стилістичної єдності.
1906 року власником готелю стає Товариство взаємного страхування приватних розпорядників. Розпочато реконструкцію, під час якої Іваном Левинським надбудовано третій і четвертий поверхи південного крила. 1909 року за проектом Володимира Підгородецького реконструйовано покрівлю і у мансардному поверсі створено офісні приміщення. У 1920-х роках готель стає власністю Пенсійного закладу для службовців.
У 1910–1912 роках в готелі «Жорж» діяла книгарня Альфреда Альтенберґа, згодом у 1912 — 1920 рр. там знаходилася видавнича спілка «Г. Альтенберґ, Г. Зейфарт, Е. Венде і спілка». В готелі продавались газети та залізничні квитки. Щонайменше станом на 1911 рік готель був повністю забезпечений електричним освітленням від власної електростанції, містив ліфт на електроприводі, і загалом вважався одним з найкращих в Європі.
У 1911 -1914 році номерний фонд складався з 82 номерів вартістю проживання від 3 корон (включаючи послуги обслуговування та вартість електрики).
У 1927–1929 роках відбулося перепланування внутрішніх приміщень, а також надбудовано п'ятий поверх на південному фасаді. 1932 року у стилі ар деко було перебудовано читальну залу та ресторан готелю (архітектор Тадеуш Врубель). Скульптурне оздоблення ресторану за ескізами Врубеля виконала фірма скульптора Людвіка Репіховського. 1940—1950-ті роки готель зазнав чергової реконструкції. Останню реконструкцію проведено в 1990-ті роки.
26 лютого 1980 року рішенням міської ради № 130 будинок визнано пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 185-М).[]
Архітектура
Будівля мурована з цегли, із високим мансардним дахом. Трапецієподібна у плані із внутрішнім подвір'ям. Головний вхід влаштовано у північно-східному фасаді, від площі Міцкевича. Внутрішнє планування типового для готелів коридорного типу з двостороннім розташуванням кімнат. На першому поверсі — великий вестибюль із входами до ресторану та службових приміщень. На верхніх поверхах також коридорне планування з двостороннім розміщенням приміщень.
Фасад споруди має неоренесансне членування, пожвавлене необароковою орнаментикою. Перший поверх відділений балконною балюстрадою, на верхніх поверхах — арочні вікна в обрамленнях. На фронтоні — рельєф «Святий Юрій» (фр. Жорж), у нішах — алегорії Європи, Азії, Америки і Африки, що символізують чотири сторони світу. Виконані скульпторами Леонардом Марконі, Антоном Попелем, відлиті ймовірно в майстерні Роберта Адольфа Гебеля. Статуя «Європа» виділяється однією деталлю: вона тримає в руках маленьке погруддя — скульптурний портрет Леонарда Марконі.
В інтер'єрі, що має перші ознаки сецесії, збереглася ліпнина у вестибюлі, мармурові сходи, керамічні каміни 1900 року. Первісне сецесійне оздоблення номерів не збережене.
 |  |  |  |  |
«Святий Юрій» — рельєф на фронтоні готелю | «Африка» | «Америка» | «Азія» | «Європа» |
Відомі особистості, що зупинялися в готелі
- Оноре де Бальзак,
- Ференц Ліст,
- Етель Ліліан Войнич,
- Моріс Равель,
- Жан-Поль Сартр,
- Ян Кєпура,
- Мозаффар ед-Дін-шах,
- Юзеф Пілсудський
- Ігнацій Ян Падеревський,
- Леонід Брежнєв — під час «боротьби» з ОУН та УПА
- Микита Хрущов,
- Еван МакГрегор.
12 листопада 1863 року під час наради у готелі поліцією були заарештовані кілька учасників антиросійського повстання 1863—1864 років, зокрема, .
Примітки
- (польська) . Львів: Księgarnia Polska Bernarda Połonieckiego. 1911. с. 13. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 34. — .
- Бірюльов Ю. О. Гаар // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 448. — .
- Belza W. Katalog Ksiegarni Wladyslawa Belzy. — Lwow, 1876. — S. 55 (пол.)
- Конопка М.Касова книга книгарні як джерело книгознавчих досліджень. Вісник Львівського університету, 2011. — Випуск 6. — С. 78–88. — Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології» [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Швець В. Tempus edax rerum // Архітектурний вісник. — 1997. — № 4. — С. 12.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 116.
- (польська) . Księgarnia Polska Bernarda Połonieckiego. 1914. с. 13. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 240.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 161.
- Дорош А. Мешканці Нового світу // Галицька брама. — 2008. — № 3-4 (159—160). — С. 29.
- Как будущий «рулевой» Страны Советов с ОУН на Львовщине боролся [ 27 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 108. (пол.)
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 221, 222, 366, 367, 463. — .
- Сиряміна Н. Чарівна еклектика старого Львова: готель «Жорж» // Архітектурний вісник. — 1997. — № 4. — С. 42—45.
- Харчук Х. «Жорж» // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 42, 43. — .
Посилання
- Ігор Жук та Христина Харчук: «Готель Жорж», на сайті Інтерактивний Львів. [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Координати: 49°50′19″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8386611° пн. ш. 24.0305806° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhorzh gotel u Lvovi yaskravij priklad arhitekturi feshenebelnih goteliv XIX pochatku XX st u stili piznogo istorizmu z elementami secesiyi ta ar deko Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Znahoditsya za adresoyu plosha Mickevicha 1 Gotel Zhorzh Gotel Zhorzh Informaciya ta statistika Roztashuvannya plosha Mickevicha 1Krayina UkrayinaData vidkrittya 8 sichnya 1901Arhitektor Ferdinand Felner i German GelmerKilkist restoraniv 1Vebsajt georgehotel com ua index htm Fotografiyi u Vikishovishi Poperednya budivlya gotelyu pid chas rozbirannya 1899 Nerealizovanij proekt rekonstrukciyi fasadu vid 1888 roku Arhitektor Alfred Kamenobrodskij Vhid do gotelyu pl Marijska Lviv IstoriyaYak stverdzhuvav lvivskij istorik Francishek Yavorskij persha budivlya gotelyu na comu misci bula zvedena 1793 roku Gotel sporudzhenij za proyektom nevidomogo arhitektora yak todishnij zayizd mav nazvu Pid troma gakami Vzhe 1811 roku bulo sporudzheno novij gotel De Russie Vidkrittya vidbulos 3 grudnya 1811 roku Ce bula tripoverhova klasichna sporuda iz dvoma v yizdami na podvir ya Fasad pershogo poverhu prikrashenij gorizontalnim rustom drugogo i tretogo lizenami Fasad uvinchanij balyustradnim parapetom kotrij na rivni v yizdiv stavav sucilnim Sporuda prikrashena ampirnimi relyefami Mistectvoznavec Yurij Biryulov pripuskaye sho avtorami relyefiv mogli buti brati Jogan i Gartman Vitveri Vin takozh stverdzhuye sho u 1810 1811 rokah pid kerivnictvom Gartmana Vitvera pid chas skulpturnogo oformlennya fasadiv pracyuvav Jogan Mihael Gaar Zi storoni vulici Horunshini ninishnya Miroslava Skorika isnuvav velikij sad z altankami Avtorom odniyeyi z altanok u viglyadi greckogo hramu buv Vincent Ravskij starshij 1816 roku gotel perehodit u vlasnist do kupcya Georga Zhorzha Gofmana 1778 1839 Pislya cogo na pravij sucilnij dilyanci parapetu umisheno literi G i H iniciali vlasnika Vid seredini XIX stolittya gotel stali nazivati Zhorzhem za imenem pershogo vlasnika Pochinayuchi vid 1864 roku pershij poverh bulo zajnyato riznomanitnimi kramnicyami Protyagom drugoyi polovini stolittya rodinoyu Gofmaniv zrobleno ryad perevazhno neznachnih rekonstrukcij 1872 roku provedeno pereplanuvannya pershogo poverhu pov yazane zi stvorennyam yedinogo centralnogo vhodu Pri comu bokovi zayizdi bulo zakladeno i peretvoreno na torgovi primishennya 1874 roku do gotelyu pribudovano dovgij dvopoverhovij fligel iz fasadom na pivdenno zahidnij mezhi dilyanki Protyagom 1881 1883 rokiv pribudovano she dva fligeli tri i chotiripoverhovij vnaslidok chogo gotel stav velikoyu zamknutoyu sporudoyu iz vnutrishnim dvorom 1888 roku provedeno rekonstrukciyu perekrittya ta dahu golovnogo najstarishogo budinku Alfredom Kamenobrodskim bulo vikonano proyekt rekonstrukciyi fasadu u stili istorizmu kotrij odnak ne bulo realizovano Naprikinci XIX stolittya prijnyato rishennya zbuduvati povnistyu novij gotel a starij bulo rozibrano u kvitni 1899 Donini zberigsya malyunok Franca Kovalishina ta kilka fotografij staroyi budivli Odna z fotografij fiksuye proces rozbirannya starogo gotelyu 21 sichnya 1876 roku Vladislav Belza vidkriv vidavnicho torgivelnij zaklad Knigarnya Vladislava Belzi yakij znahodivsya u goteli Zhorzh Knigarnya profinansuvala 1876 1878 rokah 26 vidannya U 1878 roci Knigarnya Vladislava Belzi pripinila isnuvannya Suchasna budivlyaU 1898 roci novij proyekt rozrobila videnska arhitekturna spilka Ferdinanda Felnera ta Germana Gelmera Zamovniceyu vistupala Mariya Gofman ostannya vlasnicya gotelyu z rodini Gofmaniv Avstrijski kreslennya buli desho vidozmineni lvivskimi arhitektorami Ivanom Levinskim ta Yulianom Cibulskim i 1899 roku zatverdzheni magistratom Budivnictvo trivalo protyagom 1899 1900 rokiv Urochiste vidkrittya vidbulos 8 sichnya 1901 roku Pervinno gotel mav 93 nomeri sered yakih 32 buli apartamentami klasu lyuks Nomeri koshtuvali vid 6 do 24 zolotih rinskih za dobu Vidrazu pislya vidkrittya sporudu ne raz piddavali kritici Zokrema doslidnik lvivskoyi arhitekturi Bogdan Yanush pisav Velichezna sporuda gotelyu ne vidriznyayetsya arhitekturnoyu vartistyu a vidoma lishe zavdyaki suchasnomu vnutrishnomu ustatkuvannyu Kritichno vislovlyuvavsya takozh arhitektor ta mistectvoznavec Kazimir Moklovskij yakij visoko ociniv lishe skulpturu Markoni zauvazhivshi sho samij budivli brakuye stilistichnoyi yednosti 1906 roku vlasnikom gotelyu staye Tovaristvo vzayemnogo strahuvannya privatnih rozporyadnikiv Rozpochato rekonstrukciyu pid chas yakoyi Ivanom Levinskim nadbudovano tretij i chetvertij poverhi pivdennogo krila 1909 roku za proektom Volodimira Pidgorodeckogo rekonstrujovano pokrivlyu i u mansardnomu poversi stvoreno ofisni primishennya U 1920 h rokah gotel staye vlasnistyu Pensijnogo zakladu dlya sluzhbovciv U 1910 1912 rokah v goteli Zhorzh diyala knigarnya Alfreda Altenberga zgodom u 1912 1920 rr tam znahodilasya vidavnicha spilka G Altenberg G Zejfart E Vende i spilka V goteli prodavalis gazeti ta zaliznichni kvitki Shonajmenshe stanom na 1911 rik gotel buv povnistyu zabezpechenij elektrichnim osvitlennyam vid vlasnoyi elektrostanciyi mistiv lift na elektroprivodi i zagalom vvazhavsya odnim z najkrashih v Yevropi U 1911 1914 roci nomernij fond skladavsya z 82 nomeriv vartistyu prozhivannya vid 3 koron vklyuchayuchi poslugi obslugovuvannya ta vartist elektriki U 1927 1929 rokah vidbulosya pereplanuvannya vnutrishnih primishen a takozh nadbudovano p yatij poverh na pivdennomu fasadi 1932 roku u stili ar deko bulo perebudovano chitalnu zalu ta restoran gotelyu arhitektor Tadeush Vrubel Skulpturne ozdoblennya restoranu za eskizami Vrubelya vikonala firma skulptora Lyudvika Repihovskogo 1940 1950 ti roki gotel zaznav chergovoyi rekonstrukciyi Ostannyu rekonstrukciyu provedeno v 1990 ti roki 26 lyutogo 1980 roku rishennyam miskoyi radi 130 budinok viznano pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij 185 M dzherelo ArhitekturaBudivlya murovana z cegli iz visokim mansardnim dahom Trapeciyepodibna u plani iz vnutrishnim podvir yam Golovnij vhid vlashtovano u pivnichno shidnomu fasadi vid ploshi Mickevicha Vnutrishnye planuvannya tipovogo dlya goteliv koridornogo tipu z dvostoronnim roztashuvannyam kimnat Na pershomu poversi velikij vestibyul iz vhodami do restoranu ta sluzhbovih primishen Na verhnih poverhah takozh koridorne planuvannya z dvostoronnim rozmishennyam primishen Fasad sporudi maye neorenesansne chlenuvannya pozhvavlene neobarokovoyu ornamentikoyu Pershij poverh viddilenij balkonnoyu balyustradoyu na verhnih poverhah arochni vikna v obramlennyah Na frontoni relyef Svyatij Yurij fr Zhorzh u nishah alegoriyi Yevropi Aziyi Ameriki i Afriki sho simvolizuyut chotiri storoni svitu Vikonani skulptorami Leonardom Markoni Antonom Popelem vidliti jmovirno v majsterni Roberta Adolfa Gebelya Statuya Yevropa vidilyayetsya odniyeyu detallyu vona trimaye v rukah malenke pogruddya skulpturnij portret Leonarda Markoni V inter yeri sho maye pershi oznaki secesiyi zbereglasya lipnina u vestibyuli marmurovi shodi keramichni kamini 1900 roku Pervisne secesijne ozdoblennya nomeriv ne zberezhene Svyatij Yurij relyef na frontoni gotelyu Afrika Amerika Aziya Yevropa Vidomi osobistosti sho zupinyalisya v goteliOnore de Balzak Ferenc List Etel Lilian Vojnich Moris Ravel Zhan Pol Sartr Yan Kyepura Mozaffar ed Din shah Yuzef Pilsudskij Ignacij Yan Paderevskij Leonid Brezhnyev pid chas borotbi z OUN ta UPA Mikita Hrushov Evan MakGregor 12 listopada 1863 roku pid chas naradi u goteli policiyeyu buli zaareshtovani kilka uchasnikiv antirosijskogo povstannya 1863 1864 rokiv zokrema Primitki polska Lviv Ksiegarnia Polska Bernarda Polonieckiego 1911 s 13 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 34 ISBN 978 83 7543 009 7 Biryulov Yu O Gaar Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 448 ISBN 978 966 7007 68 8 Belza W Katalog Ksiegarni Wladyslawa Belzy Lwow 1876 S 55 pol Konopka M Kasova kniga knigarni yak dzherelo knigoznavchih doslidzhen Visnik Lvivskogo universitetu 2011 Vipusk 6 S 78 88 Seriya Knigoznavstvo bibliotekoznavstvo ta informacijni tehnologiyi 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Shvec V Tempus edax rerum Arhitekturnij visnik 1997 4 S 12 Biriulow J Rzezba S 116 polska Ksiegarnia Polska Bernarda Polonieckiego 1914 s 13 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Biriulow J Rzezba S 240 Biriulow J Rzezba S 161 Dorosh A Meshkanci Novogo svitu Galicka brama 2008 3 4 159 160 S 29 Kak budushij rulevoj Strany Sovetov s OUN na Lvovshine borolsya 27 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Tyrowicz M Dzieduszycki Izydor 1842 1888 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VI S 108 pol DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 221 222 366 367 463 ISBN 978 966 7022 77 8 Siryamina N Charivna eklektika starogo Lvova gotel Zhorzh Arhitekturnij visnik 1997 4 S 42 45 Harchuk H Zhorzh Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 S 42 43 ISBN 978 966 7007 69 0 PosilannyaGotel Zhorzh u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Gotel Zhorzh u Vikishovishi Igor Zhuk ta Hristina Harchuk Gotel Zhorzh na sajti Interaktivnij Lviv 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Oficijna storinka 2 listopada 2011 u Wayback Machine Koordinati 49 50 19 pn sh 24 01 50 sh d 49 8386611 pn sh 24 0305806 sh d 49 8386611 24 0305806