Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ампі́р (фр. empire — буквально «імперія», «імперський») — стиль у європейській архітектурі (і мистецтві загалом) кінця XVIII — початку XIX ст.
Ампір був своєрідним продовженням революційного класицизму (і неокласицизму загалом), тільки урочистішим і пафоснішим. Взірцем для художників залишався Стародавній Рим, але тепер уже не республіканський, а імператорський — з його палацами та тріумфальними арками. Для ампіру характерні прагнення до строгої величі та помпезності, холодної елегантності та звеличення абсолютну владу військових монархій (Перша імперія у Франції, російського царя Олександра I). В декоративному оформленні архітектурних споруд, меблів та ін. застосовувалися військові емблеми, зброя часів Стародавнього Риму, лаврові вінці, крилаті грифони, сфінкси, леви та ін.
Ампір у Франції
У Франції добу ампіру обмежують 1799–1815 рр. і називають його . Наполеон I та справді наполегливо утверджував цей стиль, що, на його переконання, якнайкраще відповідав духу його імперії. Французькі митці зверталися не лише до римської спадщини, а до давньоєгипетських мотивів — на згадку про єгипетський похід Бонапарта. Провідними живописцями нової доби стали Жак-Луї Давід та його учень Франсуа Жерар, скульптором — Антоніо Канова, композитором — Гаспаре Спонтіні. Вважається, що улюбленим архітектором Наполеона I був П'єр Фонтен.
Наполеонівський ампір — стиль жорсткий, пафосний і холодний, офіційний, більш символічний.
Для французьких дослідників ампір лише черговий етап повернення національного мистецтва до античних, класичних витоків, тому П. Верле називав ампір «затверділим класицизмом Людовика XVI». Російський мистецтвознавець Ігор Грабар, наполягав, що «блискучий розвиток класицизму Франції був розірваний холодною диктатурою ампіру». Ампір не вважають вищим щаблем розвитку класицизму, бо по відмиранню нав'язаного Наполеоном державі ампіру, класицизм в країні був відновлений і трохи перегодом переродився в академізм XIX ст.
Характерні архітектурні пам'ятники ампіру в Парижі: церква Мадлен (арх. П. Віньйон, 1807), тріумфальні арки на площі Зірки (архітектор Ж.-Ф. Шальгрен, 1806–1837) та на площі Каррузель (архітектори Ш. Персьє та П. Фонтен, 1806), Вандомська колона (архітектори Ш. Лепер та Ж. Гондуен, 1810). У французькому живопису риси ампіру проявились у творчості Франсуа Жерара (1770—1837), Ан-Луї Жіроде (1767—1824) та ін. Жироде в цьому переліку займає особливе місце тому, що мав неабиякі колористичні здібності. Навіть його етюди, серйозні та майстерні, вражають яскравою палітрою та святковим настроєм («Головка жінки в тюрбані», музей Ермітаж).
Саме Жерара Наполеон обрав для створення інавгураційного портрета у повний зріст (замок Фонтенбло).
Ампір російської імперії
В Європі поза Францією не мав популярності як «стиль загарбників», не сприймався мешканцями захоплених державних утворень, залишився лише стилем військової еліти. Ампір практично був прийнятим лише в наполеонівській Франції та в Російській імперії, де мав, однак, дещо різне політичне навантаження — звеличення влади Наполеона та його військових прибічників у Франції (його нової військової еліти), в Росії — звеличення влади царя та уславлення перемоги над арміями загарбників-французів, тріумф переможців. Ампір, як стиль, офіційно підтриманий царатом, утримував власні позиції в Російській імперії значно довше, приблизно до кінця 1830-х років.
Російський ампір, добровільно прийнятий царатом, мав власні особливості. Він мав довший період існування і його розділяють на 1) петербурзький та 2) провінційний. Однак, російський ампір не втрачав всіх недоліків французького зразка — регламентованості, пафосу, орієнтації на звеличення військової еліти, цього разу російської, яку очолював російський імператор. Як і в Європі, жорстко зарегламентований стиль не дав в Російській імперії помітних регіональних шкіл чи напрямків. Хоча ампір в Москві та в провінціях був більш декоративний і мав поверхневий характер.
Поверхневість стилю відбилась в одноманітності декоративних елементів, пишних і важких, арсенал яких запозичений з мистецтва Стародавнього Риму та, значно менше, з мистецтва Стародавнього Єгипту (стилізовані сфінкси, стилізовані голови фараонів тощо).
-
![image]()
Михайлівський палац, Санкт-Петербург, нині Російський музей. -
![image]()
Павільйон Миловид. Царицино (палацово-парковий ансамбль) -
![image]()
-
![image]()
Садиба і палац кн. Гагаріних -
![image]()
Садиба Усачових-Найдьонових, Земляний Вал. -
![image]()
Проєкт Доменіко Жилярді. Мавзолей (садиба Суханово), поземний фіксаційний план. -
![image]()
Олександрінський театр, Санкт-Петербург. -
![image]()
Зразки московського ампіру, садиба Луніних, Никитський бульвар.
Термін «Ампір» іноді застосовується і до мистецтва українського та російського класицизму 1-ї третини XIX ст.
Зразком ампіру в Петербурзі стала забудова Двірцевої площі (Будинок Головного штабу, арх. Карло Россі) та велична Олександрівська колона (архітектор Огюст Монферран). Усі ознаки стилю ампір притаманні й Олександрійському театру та . До пам'яток стилю ампір треба залічити й Нарвські тріумфальні ворота в Петербурзі та Тріумфальну арку в Москві (архітектор Йосип Бове, 1834 р., ворота були зруйновані у 1936 р., відновлення з 1966 року). В стилістиці пізнього класицизму та ампіру було побудовано й декілька російських садиб.
Цілком ампірними стали будівлі Провіантських складів в Москві (проєкт-архітектор Стасов В. П., 1769—1848), нещодавно віддані під Музей історії столиці Росії.
-
![image]()
Петербург. Двірцева площа (Санкт-Петербург). -
![image]()
Микулинці (Україна), палац графів Реїв, бічний фасад.
Ампір в Мілані
Міланський ампір суттєво відрізнявся від паризького ампіру, позаяк мав італійські архітектурні традиції та власний репертуар (композиційний і декоративний), попри теоретичну пов'язаність з офіційним ампіром паризького зразка. Зразків міланського ампіру небагато, але вони відрізнялись величчю і містобудівним чи ансамблевим значенням.
В Мілані в цей період архітектор Луїджі Каньола (Cagnola) вибудував монументальні Тічинські ворота (1801–1814 рр.) Школою для архітекторів були проєктні кресленики Джованні Антоніо Антоліні (Antolini), котрий запроєктував великий Форум Бонапарта (1800 р.) в монументальних і холодних формах. Форми та вишуканий декор міланського Форуму Бонапарта перейшли в архітектурний арсенал Доменіко Жилярді, що працюватиме в Москві.
Зразки ампіру на теренах України
До зразків архітектури ампіру в Києві слід додати будівлю Старого Арсеналу (архітектор , початок XIX століття), де практичність переважає над мистецькими якостями, бо це склад для зброї.
Як стиль — ампір не мав підстав для виникнення та сталого розвитку в Україні, котра тоді була однією з провінцій класичної військової імперії. Ампір був і залишився модою військової еліти Російської імперії, привнесеної штучно з метрополії в колоніальну провінцію, і зник, як мода.
- Монумент на честь перемоги Царя Петра I над шведами, Полтава (архітектор Тома де Томон).
- Ансамбль Круглої площі в Полтаві.
- Колишній Ніжинський ліцей в місті Ніжин (архітектор Луїджі Руска)
- Палац графів Реїв, Микулинці.
- Монумент дюку Рішельє, Одеса
- Монумент Незалежності на Майдані Незалежності у Києві.
- Червоний корпус Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка у Києві.
Від монументів до порцеляни
Зразком ампіру став монумент полководцю О. В. Суворову роботи скульптора Михайла Козловського в образі давньоримського бога війни Марса (Марсове поле, Петербург, 1801 р.)
Взірцями ампіру в Російській імперії стали пізні твори художника В. Л. Боровиковського, українця за походженням (портрет М. І. Довгорукової,1801 р., Держ. Третьяковська галерея), у Франції — портрети — «Наполеон на Аркольському мості» (Ермітаж, Петербург), Жана Огюста Домініка Енгра — портрет Жозефа Мольтедо (Метрополітен-музей, Нью-Йорк), мадам де Сенонн (Нант, музей мистецтв) та його вчителя Ж. Л. Давіда — портрет мадам Рекам'є (Лувр, Париж), всі пізні твори Жака-Луї Давіда.
Поодинокі зразки стилю ампір прийшли й в сценографію, тобто оздоблення театральних вистав. Зразками ампіру в сценографії стали декорація геніального П'єтро Гонзага для вистави та проєкт театральної завіси для театру в Петербурзі художника А. Роллера 1840-х рр.
Ампір залишив багато зразків в порцеляні Франції та Росії. Найкращий приклад — так званий Єгипетський сервіз Наполеона Бонапарта (мануфактура Севра 1807 року).
Ампір виявився затребуваним і в створенні театральних декорацій в часи, коли стиль поступився своїм місцем іншим стильовим напрямкам — романтизму, реалізму, імпресіонізму, сецесії. Свідоцтвом цьому стали театральні декорації до опери Дж. Паізієлло «Дідона» (1830 р.), сценографа Антона Радла до опери Антоніо Сальєрі «Пальміра», (до 1852 р.). Ампірні форми, холодно величні, лапідарні у своїй завершеності, використовували прихильники академізму навіть наприкінці 19 століття (алегорична скульптура «Вільна Поезія», 1877 р., скульптор Піо Феді, Італія, базиліка Санта Кроче, Флоренція).
-
![image]()
Худ. Франсуа Жерар, портрет Мюрата, Версаль. -
![image]()
Дукат міста Парма, 1815 р. ампір -
![image]()
Заміська каплиця в стилі ампір, Реджо Емілья, Італія -
![image]()
Михайло Козловський. Монумент Олександру Суворову. Петербург, ампір -
![image]()
Худ. Ф. Жерар, Марія Валевська, 1812 р. Версаль. Сукня в стилі ампір
-
![image]()
Канапа доби ампір -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Стіл, ампір, Єлисейський палац, Париж -
![image]()
Консоль, ампір, Єлисейський палац, Париж -
![image]()
Софа, ампір, Єлисейський палац, Париж -
![image]()
Гризайль доби ампір
-
![image]()
Скорбященська церква с. Залазіно Тверська обл., гризайль бл.1828 р. -
![image]()
Доменіко Жилярді. Московський університет, актова зала старого корпусу. -
![image]()
Зразок гризайлі. Скорбященська церква с. Залазіно Тверська обл.
Див. також
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.68
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ампір |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бенуа Ф. Искусство Франции эпохи революции и первой империи. М.—Л., 1940.
- Эрмитаж за 200 лет, Л., «Советский художник», 1966.
- Коваленская Н. Н., История русского искусства 18 в., Моск.университет, 1962.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ampir Ampi r fr empire bukvalno imperiya imperskij stil u yevropejskij arhitekturi i mistectvi zagalom kincya XVIII pochatku XIX st Triumfalna arka u ParizhiSpalnya Napoleona I u Velikomu Trianoni Ampir buv svoyeridnim prodovzhennyam revolyucijnogo klasicizmu i neoklasicizmu zagalom tilki urochistishim i pafosnishim Vzircem dlya hudozhnikiv zalishavsya Starodavnij Rim ale teper uzhe ne respublikanskij a imperatorskij z jogo palacami ta triumfalnimi arkami Dlya ampiru harakterni pragnennya do strogoyi velichi ta pompeznosti holodnoyi elegantnosti ta zvelichennya absolyutnu vladu vijskovih monarhij Persha imperiya u Franciyi rosijskogo carya Oleksandra I V dekorativnomu oformlenni arhitekturnih sporud mebliv ta in zastosovuvalisya vijskovi emblemi zbroya chasiv Starodavnogo Rimu lavrovi vinci krilati grifoni sfinksi levi ta in Ampir u FranciyiU Franciyi dobu ampiru obmezhuyut 1799 1815 rr i nazivayut jogo Napoleon I ta spravdi napoleglivo utverdzhuvav cej stil sho na jogo perekonannya yaknajkrashe vidpovidav duhu jogo imperiyi Francuzki mitci zvertalisya ne lishe do rimskoyi spadshini a do davnoyegipetskih motiviv na zgadku pro yegipetskij pohid Bonaparta Providnimi zhivopiscyami novoyi dobi stali Zhak Luyi David ta jogo uchen Fransua Zherar skulptorom Antonio Kanova kompozitorom Gaspare Spontini Vvazhayetsya sho ulyublenim arhitektorom Napoleona I buv P yer Fonten Napoleonivskij ampir stil zhorstkij pafosnij i holodnij oficijnij bilsh simvolichnij Dlya francuzkih doslidnikiv ampir lishe chergovij etap povernennya nacionalnogo mistectva do antichnih klasichnih vitokiv tomu P Verle nazivav ampir zatverdilim klasicizmom Lyudovika XVI Rosijskij mistectvoznavec Igor Grabar napolyagav sho bliskuchij rozvitok klasicizmu Franciyi buv rozirvanij holodnoyu diktaturoyu ampiru Ampir ne vvazhayut vishim shablem rozvitku klasicizmu bo po vidmirannyu nav yazanogo Napoleonom derzhavi ampiru klasicizm v krayini buv vidnovlenij i trohi peregodom pererodivsya v akademizm XIX st Imperatricya Zhozefina Hudozhnik Fransua Zherar 1801 Harakterni arhitekturni pam yatniki ampiru v Parizhi cerkva Madlen arh P Vinjon 1807 triumfalni arki na ploshi Zirki arhitektor Zh F Shalgren 1806 1837 ta na ploshi Karruzel arhitektori Sh Persye ta P Fonten 1806 Vandomska kolona arhitektori Sh Leper ta Zh Gonduen 1810 U francuzkomu zhivopisu risi ampiru proyavilis u tvorchosti Fransua Zherara 1770 1837 An Luyi Zhirode 1767 1824 ta in Zhirode v comu pereliku zajmaye osoblive misce tomu sho mav neabiyaki koloristichni zdibnosti Navit jogo etyudi serjozni ta majsterni vrazhayut yaskravoyu palitroyu ta svyatkovim nastroyem Golovka zhinki v tyurbani muzej Ermitazh Sharl Menye Poliptih Apollon i muzi Klivlend SShA Same Zherara Napoleon obrav dlya stvorennya inavguracijnogo portreta u povnij zrist zamok Fontenblo Ampir rosijskoyi imperiyiMoskva Triumfalna arka Peterburzkij ampir Vijskovi trofeyi stilizovani pid Starodavnij Rim Skulpturnij dekor arki Genaralnogo vijskovogo shtaba Kolishnij palac Rozumovskogo v Moskvi vul Tverska 21 Ampirnij inter yer Nini Anglijskij klub V Yevropi poza Franciyeyu ne mav populyarnosti yak stil zagarbnikiv ne sprijmavsya meshkancyami zahoplenih derzhavnih utvoren zalishivsya lishe stilem vijskovoyi eliti Ampir praktichno buv prijnyatim lishe v napoleonivskij Franciyi ta v Rosijskij imperiyi de mav odnak desho rizne politichne navantazhennya zvelichennya vladi Napoleona ta jogo vijskovih pribichnikiv u Franciyi jogo novoyi vijskovoyi eliti v Rosiyi zvelichennya vladi carya ta uslavlennya peremogi nad armiyami zagarbnikiv francuziv triumf peremozhciv Ampir yak stil oficijno pidtrimanij caratom utrimuvav vlasni poziciyi v Rosijskij imperiyi znachno dovshe priblizno do kincya 1830 h rokiv Rosijskij ampir dobrovilno prijnyatij caratom mav vlasni osoblivosti Vin mav dovshij period isnuvannya i jogo rozdilyayut na 1 peterburzkij ta 2 provincijnij Odnak rosijskij ampir ne vtrachav vsih nedolikiv francuzkogo zrazka reglamentovanosti pafosu oriyentaciyi na zvelichennya vijskovoyi eliti cogo razu rosijskoyi yaku ocholyuvav rosijskij imperator Yak i v Yevropi zhorstko zareglamentovanij stil ne dav v Rosijskij imperiyi pomitnih regionalnih shkil chi napryamkiv Hocha ampir v Moskvi ta v provinciyah buv bilsh dekorativnij i mav poverhnevij harakter Poverhnevist stilyu vidbilas v odnomanitnosti dekorativnih elementiv pishnih i vazhkih arsenal yakih zapozichenij z mistectva Starodavnogo Rimu ta znachno menshe z mistectva Starodavnogo Yegiptu stilizovani sfinksi stilizovani golovi faraoniv tosho Mihajlivskij palac Sankt Peterburg nini Rosijskij muzej Paviljon Milovid Caricino palacovo parkovij ansambl Mavzolej sadiba Suhanovo Sadiba i palac kn Gagarinih Sadiba Usachovih Najdonovih Zemlyanij Val Proyekt Domeniko Zhilyardi Mavzolej sadiba Suhanovo pozemnij fiksacijnij plan Oleksandrinskij teatr Sankt Peterburg Zrazki moskovskogo ampiru sadiba Luninih Nikitskij bulvar Termin Ampir inodi zastosovuyetsya i do mistectva ukrayinskogo ta rosijskogo klasicizmu 1 yi tretini XIX st Zrazkom ampiru v Peterburzi stala zabudova Dvircevoyi ploshi Budinok Golovnogo shtabu arh Karlo Rossi ta velichna Oleksandrivska kolona arhitektor Ogyust Monferran Usi oznaki stilyu ampir pritamanni j Oleksandrijskomu teatru ta Do pam yatok stilyu ampir treba zalichiti j Narvski triumfalni vorota v Peterburzi ta Triumfalnu arku v Moskvi arhitektor Josip Bove 1834 r vorota buli zrujnovani u 1936 r vidnovlennya z 1966 roku V stilistici piznogo klasicizmu ta ampiru bulo pobudovano j dekilka rosijskih sadib Cilkom ampirnimi stali budivli Proviantskih skladiv v Moskvi proyekt arhitektor Stasov V P 1769 1848 neshodavno viddani pid Muzej istoriyi stolici Rosiyi Peterburg Dvirceva plosha Sankt Peterburg Mikulinci Ukrayina palac grafiv Reyiv bichnij fasad Ampir v MilaniDzhovanni Antonio Antolini Forum Napoleona proyekt Milanskij ampir suttyevo vidriznyavsya vid parizkogo ampiru pozayak mav italijski arhitekturni tradiciyi ta vlasnij repertuar kompozicijnij i dekorativnij popri teoretichnu pov yazanist z oficijnim ampirom parizkogo zrazka Zrazkiv milanskogo ampiru nebagato ale voni vidriznyalis velichchyu i mistobudivnim chi ansamblevim znachennyam V Milani v cej period arhitektor Luyidzhi Kanola Cagnola vibuduvav monumentalni Tichinski vorota 1801 1814 rr Shkoloyu dlya arhitektoriv buli proyektni kresleniki Dzhovanni Antonio Antolini Antolini kotrij zaproyektuvav velikij Forum Bonaparta 1800 r v monumentalnih i holodnih formah Formi ta vishukanij dekor milanskogo Forumu Bonaparta perejshli v arhitekturnij arsenal Domeniko Zhilyardi sho pracyuvatime v Moskvi Zrazki ampiru na terenah UkrayiniDo zrazkiv arhitekturi ampiru v Kiyevi slid dodati budivlyu Starogo Arsenalu arhitektor pochatok XIX stolittya de praktichnist perevazhaye nad misteckimi yakostyami bo ce sklad dlya zbroyi Yak stil ampir ne mav pidstav dlya viniknennya ta stalogo rozvitku v Ukrayini kotra todi bula odniyeyu z provincij klasichnoyi vijskovoyi imperiyi Ampir buv i zalishivsya modoyu vijskovoyi eliti Rosijskoyi imperiyi privnesenoyi shtuchno z metropoliyi v kolonialnu provinciyu i znik yak moda Monument na chest peremogi Carya Petra I nad shvedami Poltava arhitektor Toma de Tomon Ansambl Krugloyi ploshi v Poltavi Kolishnij Nizhinskij licej v misti Nizhin arhitektor Luyidzhi Ruska Palac grafiv Reyiv Mikulinci Monument dyuku Rishelye Odesa Monument Nezalezhnosti na Majdani Nezalezhnosti u Kiyevi Chervonij korpus Kiyivskogo Nacionalnogo Universitetu imeni Tarasa Shevchenka u Kiyevi Vid monumentiv do porcelyaniHud Anton Radl teatralna dekoraciya v stili ampir opera Antonio Salyeri Palmira do 1852 r Hud Zhan Battist Vika Koroleva Dzhuliya Bonapart z ditmi Muzej Kapodimonte Neapol Ampir sk Pio Fedi alegorichna skulptura Vilna Poeziya nadgrobok poeta Dzhovanni Battista Nikkolini 1877 r Santa Kroche Florenciya Zrazkom ampiru stav monument polkovodcyu O V Suvorovu roboti skulptora Mihajla Kozlovskogo v obrazi davnorimskogo boga vijni Marsa Marsove pole Peterburg 1801 r Vzircyami ampiru v Rosijskij imperiyi stali pizni tvori hudozhnika V L Borovikovskogo ukrayincya za pohodzhennyam portret M I Dovgorukovoyi 1801 r Derzh Tretyakovska galereya u Franciyi portreti Napoleon na Arkolskomu mosti Ermitazh Peterburg Zhana Ogyusta Dominika Engra portret Zhozefa Moltedo Metropoliten muzej Nyu Jork madam de Senonn Nant muzej mistectv ta jogo vchitelya Zh L Davida portret madam Rekam ye Luvr Parizh vsi pizni tvori Zhaka Luyi Davida Poodinoki zrazki stilyu ampir prijshli j v scenografiyu tobto ozdoblennya teatralnih vistav Zrazkami ampiru v scenografiyi stali dekoraciya genialnogo P yetro Gonzaga dlya vistavi ta proyekt teatralnoyi zavisi dlya teatru v Peterburzi hudozhnika A Rollera 1840 h rr Ampir zalishiv bagato zrazkiv v porcelyani Franciyi ta Rosiyi Najkrashij priklad tak zvanij Yegipetskij serviz Napoleona Bonaparta manufaktura Sevra 1807 roku Ampir viyavivsya zatrebuvanim i v stvorenni teatralnih dekoracij v chasi koli stil postupivsya svoyim miscem inshim stilovim napryamkam romantizmu realizmu impresionizmu secesiyi Svidoctvom comu stali teatralni dekoraciyi do operi Dzh Paiziyello Didona 1830 r scenografa Antona Radla do operi Antonio Salyeri Palmira do 1852 r Ampirni formi holodno velichni lapidarni u svoyij zavershenosti vikoristovuvali prihilniki akademizmu navit naprikinci 19 stolittya alegorichna skulptura Vilna Poeziya 1877 r skulptor Pio Fedi Italiya bazilika Santa Kroche Florenciya Hud Fransua Zherar portret Myurata Versal Dukat mista Parma 1815 r ampir Zamiska kaplicya v stili ampir Redzho Emilya Italiya Mihajlo Kozlovskij Monument Oleksandru Suvorovu Peterburg ampir Hud F Zherar Mariya Valevska 1812 r Versal Suknya v stili ampirKanapa dobi ampir Nakaminnij godinnik z Galateyeyu zolochena bronza Franciya 1822 r Madrid Zolochenij glek dlya vina v stili ampir palac To Rejms Stil ampir Yelisejskij palac Parizh Konsol ampir Yelisejskij palac Parizh Sofa ampir Yelisejskij palac Parizh Karl Shrejbe Krislo v stili ampir 1815 r Monrealskij muzej krasnih mistectv KanadaGrizajl dobi ampirGrizajl dobi ampir Sadiba ArhangelskeSkorbyashenska cerkva s Zalazino Tverska obl grizajl bl 1828 r Domeniko Zhilyardi Moskovskij universitet aktova zala starogo korpusu Zrazok grizajli Skorbyashenska cerkva s Zalazino Tverska obl Div takozhSadiba Mebli Porcelyana Moda PortretPrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 68PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AmpirUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Benua F Iskusstvo Francii epohi revolyucii i pervoj imperii M L 1940 Ermitazh za 200 let L Sovetskij hudozhnik 1966 Kovalenskaya N N Istoriya russkogo iskusstva 18 v Mosk universitet 1962