Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нарвські тріумфальні ворота | |
|---|---|
 | |
| 59°54′03″ пн. ш. 30°16′25″ сх. д. / 59.900842000027772372° пн. ш. 30.27382300002777882° сх. д.Координати: 59°54′03″ пн. ш. 30°16′25″ сх. д. / 59.900842000027772372° пн. ш. 30.27382300002777882° сх. д. | |
| Статус |  федерального значення. Рег. № 781510358060006 (ЄДРОКС). Об`єкт № 7810230000 (БД Вікімандрів) |
| Статус спадщини | d[1] |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Санкт-Петербург |
| Архітектурний стиль | Ампір |
| Архітектор | В.П. Стасов |
| Скульптор | С.С. Пименов, В.І. Демут-Малиновський, П.К. Клодт, І. Леппе |
| Засновано | 1814 |
| Будівництво | 1827 — 1834 |
| Встановлено | 1834 |
| Сайт | gmgs.ru/expoz/narvor |
  Нарвські тріумфальні ворота (Росія) | |
 Нарвські тріумфальні ворота у Вікісховищі | |
Нарвські тріумфальні ворота — пам'ятка архітектури стилю ампір у Санкт-Петербурзі. Розташовані на площі Стачєк (до 1923 року — Нарвська площа) біля станції метро «Нарвська».
Тріумфальні ворота були збудовані у 1827—1834 рр. у пам'ять про героїв Вітчизняної війни 1812 року. Архітектор — В.П. Стасов, скульптори — С.С. Пименов, В.І. Демут-Малиновський (колісниця у групі Слави, фігури воїнів та шести коней), П.К. Клодт (перша серйозна робота). Висота арки — більше 30 м, ширина — 28 м, ширина прольоту — більше 8 м, висота прольоту — 15 м.
Дерев'яні тріумфальні ворота
Спочатку тріумфальні ворота були споруджені для зустрічі російських військ, що поверталися з Європи у 1814 році після перемоги над Наполеоном, на [ru], безпосередньо біля межі міста біля [ru]. Вони були споруджені з дерева і алебастру за місяць за проектом архітектора Джакомо Кваренгі. Ворота прикрашали колісниця із шістьма кіньми, якою керувала богиня Слави, та скульптури римських воїнів. Кваренгі представив два проекти воріт: з архітравним перекриттям та із аркою. По обох боках від арки розташовувалися трибуни для глядачів та оркестрів.
Проект мав нагадувати Тріумфальну арку на площі Каррузель у Парижі, яка була споруджена на честь перемоги Наполеона над союзниками, серед яких була і Росія, у битві під Аустерліцом; втім, для побудови було використано алебастр, тобто проект не був розрахований на довге існування. Перші ворота зруйнувалися ще у перший рік спорудження.
Російські війська у 1814 році пройшли під аркою чотири рази: 30 липня, 8 вересня, 18 та 25 жовтня.
Споруджені із дерева та алебастру ворота швидко зіпсувалися. Генерал-губернатор Санкт-Петербурга, учасник Вітчизняної війни М.А. Милорадович виступив за реконструкцію споруди, і на найвищому рівні імператор Микола І ухвалив рішення про побудову нових кам'яних воріт на березі річки Тараканівки, дещо південніше за попереднє місце розташування.
Відновлення із цегли та міді
Василь Стасов у цілому зберіг задум Кваренгі та 26 серпня 1827, на річницю Бородінської битви, було закладено перший камінь. Особливість проекту нових воріт полягала в тому, що конструкцію створювали з цегляної кладки, яку обшивали мідними листами, з яких зроблена і скульптурна група: шістка коней (Петро Клодт), якою керує крилата богиня Ніка (Степан Пименов), що тримає лавровий вінок. Ця композиція була встановлена замість традиційної квадриги. Ніку супроводжують чотири фігури Фами (Слави), прикрашені атрибутами слави, перемоги та миру, встановлені за римським зразком на антрвольті центральної арки. Головний антаблемент рішуче виступає перед парними композитними колонами, які оточують вхід та підтримують колосальні скульптури.
Скульптор Василь Демут-Малиновський відповідав за скульптурне оздоблення воріт. Скульптури римських воїнів були замінені на давньоруських витязів (Степан Пименов та Василь Демут-Малиновський). Крилаті жіночі фігури та барельєфи із геніями Слави створив скульптор Іван Леппе.
По боках воріт є надписи: Начаты 26 августа 1827 года. Открыты 17(29) августа 1834 года. (Початі 26 серпня 1827 року. Відкриті 17(29) серпня 1834 року). Також є надписи, де вказано місця вирішальних битв та військові підрозділи.
Мистецтвознавці зазначають, що скульптура Нарвських воріт відрізняється строгістю та простотою, яка позбавлена алегоричного ускладнення образів, так характерного для монументально-декоративних творів того часу.
Подивитися на нові Тріумфальні ворота приїхала імператорська родина; також було випущено бронзову медаль.
[ru] Стасов збудував і на дорозі, що вела до Москви.
Етапи реставрації
Ефектна спочатку мідь вже через декілька років після відкриття через петербурзький клімат почала кородувати. У 1877—1880 роках ворота були відреставровані під керівництвом архітектора М.І. Рилло, внаслідок чого мідні листи були замінені на залізні, що, втім, лише посилило корозію.
У 1888 році в приміщенні воріт помістили частину архіву міської Думи.
28 февраля 1917 року під час Лютневої революції натовп робітників та солдат підпалив пам'ятник. Архів згорів, також були пошкоджені бронзові прикраси.
У 1924 році було почато нову реставрацію, яка була перервана з початком Другої світової війни, під час якої ворота сильно постраждали від артобстрілів та бомбардувань (більше двох тисяч пробоїн, відбиті частини декору, зруйнований карниз).
Через ці ворота воїни Ленінградського гарнізону йшли на фронт. Біля воріт було збудовано протитанкові укріплення. У 1944 році через арки проходили війська, що зняли блокаду Ленінграда.
Після війни ворота реставрувалися ще тричі: у в 1949—1952 роках (архітектор І.Н. Бенуа), у 1978—1980 та 2002—2003 роках.
Музей-пам'ятник «Нарвські тріумфальні ворота»
У приміщеннях воріт, куди ведуть двоє гвинтових сходів, працює Музей Воїнської слави, створений у 1987 році рішення Головного управління культури міста Ленінграда. У тому ж році у Державному музеї міської скульптури з'явився новий філіал — «Нарвські тріумфальні ворота», у якому представлена атрибутика Вітчизняної війни 1812 року та проводяться тематичні виставки.
Див. також
- [ru]
- [ru]
- Станція метро «Нарвська»
- Кривава неділя (1905)
- Музей міської скульптури
- Тріумфальні ворота в Москві
Примітки
- Постановление Правительства РФ № 527 от 10.07.2001
- 50 биографий мастеров русского искусства. — Л : Аврора, 1970. — С. 80.
- Пилявский, 1960, с. 15.
- Газета «Нарвская застава» 19(299) май 2012
- Пилявский, 1960, с. 17.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2019. Процитовано 1 квітня 2019.
Джерела
- Пилявский В. И. Русские триумфальные памятники. — Л., 1960. — 56 с.
- Раскин А. Г. Триумфальные арки Ленинграда. — Л. : Лениздат, 1977. — 232 с.
- Нарвские триумфальные ворота : [альбом-каталог к 180-летию Памятника]. — СПб. : Государственный музей городской скульптуры, 2014. — 49 с.
- Гусаров А.Ю. Памятники воинской славы Петербурга. — СПб, 2010. — .
Посилання
- Нарвские Триумфальные ворота [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Энциклопедия Санкт-Петербурга
- Narva Triumphal Arch [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.] – Історія на сторінці Saint Petersburg.com (англ.)
- Фотографії та інформація про Нарвські тріумфальні ворота [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Triumfalna arka znachennya Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri zamovnik Shablon Viznachna pam yatka nevidomi parametri rozmir zobrazhennyaNarvski triumfalni vorota59 54 03 pn sh 30 16 25 sh d 59 900842000027772372 pn sh 30 27382300002777882 sh d 59 900842000027772372 30 27382300002777882 Koordinati 59 54 03 pn sh 30 16 25 sh d 59 900842000027772372 pn sh 30 27382300002777882 sh d 59 900842000027772372 30 27382300002777882Status federalnogo znachennya Reg 781510358060006 YeDROKS Ob yekt 7810230000 BD Vikimandriv Status spadshini d 1 Krayina Rosiya ISO3166 1 alpha 3 RUS ISO3166 1 cifrovij 643 Roztashuvannya Sankt PeterburgArhitekturnij stil AmpirArhitektor V P StasovSkulptor S S Pimenov V I Demut Malinovskij P K Klodt I LeppeZasnovano 1814Budivnictvo 1827 1834Vstanovleno 1834Sajt gmgs ru expoz narvorNarvski triumfalni vorota Rosiya Narvski triumfalni vorota u Vikishovishi Narvski triumfalni vorota pam yatka arhitekturi stilyu ampir u Sankt Peterburzi Roztashovani na ploshi Stachyek do 1923 roku Narvska plosha bilya stanciyi metro Narvska Triumfalni vorota buli zbudovani u 1827 1834 rr u pam yat pro geroyiv Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku Arhitektor V P Stasov skulptori S S Pimenov V I Demut Malinovskij kolisnicya u grupi Slavi figuri voyiniv ta shesti konej P K Klodt persha serjozna robota Visota arki bilshe 30 m shirina 28 m shirina prolotu bilshe 8 m visota prolotu 15 m Derev yani triumfalni vorotaSpochatku triumfalni vorota buli sporudzheni dlya zustrichi rosijskih vijsk sho povertalisya z Yevropi u 1814 roci pislya peremogi nad Napoleonom na ru bezposeredno bilya mezhi mista bilya ru Voni buli sporudzheni z dereva i alebastru za misyac za proektom arhitektora Dzhakomo Kvarengi Vorota prikrashali kolisnicya iz shistma kinmi yakoyu keruvala boginya Slavi ta skulpturi rimskih voyiniv Kvarengi predstaviv dva proekti vorit z arhitravnim perekrittyam ta iz arkoyu Po oboh bokah vid arki roztashovuvalisya tribuni dlya glyadachiv ta orkestriv Proekt mav nagaduvati Triumfalnu arku na ploshi Karruzel u Parizhi yaka bula sporudzhena na chest peremogi Napoleona nad soyuznikami sered yakih bula i Rosiya u bitvi pid Austerlicom vtim dlya pobudovi bulo vikoristano alebastr tobto proekt ne buv rozrahovanij na dovge isnuvannya Pershi vorota zrujnuvalisya she u pershij rik sporudzhennya Rosijski vijska u 1814 roci projshli pid arkoyu chotiri razi 30 lipnya 8 veresnya 18 ta 25 zhovtnya Sporudzheni iz dereva ta alebastru vorota shvidko zipsuvalisya General gubernator Sankt Peterburga uchasnik Vitchiznyanoyi vijni M A Miloradovich vistupiv za rekonstrukciyu sporudi i na najvishomu rivni imperator Mikola I uhvaliv rishennya pro pobudovu novih kam yanih vorit na berezi richki Tarakanivki desho pivdennishe za poperednye misce roztashuvannya Vidnovlennya iz cegli ta midiNarvski triumfalni vorota na ploshi Stachyek Narvski triumfalni vorota u 1910 roci Svyashennik Georgij Gapon iz natovpom pid chas Krivavoyi nedili Vasil Stasov u cilomu zberig zadum Kvarengi ta 26 serpnya 1827 na richnicyu Borodinskoyi bitvi bulo zakladeno pershij kamin Osoblivist proektu novih vorit polyagala v tomu sho konstrukciyu stvoryuvali z ceglyanoyi kladki yaku obshivali midnimi listami z yakih zroblena i skulpturna grupa shistka konej Petro Klodt yakoyu keruye krilata boginya Nika Stepan Pimenov sho trimaye lavrovij vinok Cya kompoziciya bula vstanovlena zamist tradicijnoyi kvadrigi Niku suprovodzhuyut chotiri figuri Fami Slavi prikrasheni atributami slavi peremogi ta miru vstanovleni za rimskim zrazkom na antrvolti centralnoyi arki Golovnij antablement rishuche vistupaye pered parnimi kompozitnimi kolonami yaki otochuyut vhid ta pidtrimuyut kolosalni skulpturi Skulptor Vasil Demut Malinovskij vidpovidav za skulpturne ozdoblennya vorit Skulpturi rimskih voyiniv buli zamineni na davnoruskih vityaziv Stepan Pimenov ta Vasil Demut Malinovskij Krilati zhinochi figuri ta barelyefi iz geniyami Slavi stvoriv skulptor Ivan Leppe Po bokah vorit ye nadpisi Nachaty 26 avgusta 1827 goda Otkryty 17 29 avgusta 1834 goda Pochati 26 serpnya 1827 roku Vidkriti 17 29 serpnya 1834 roku Takozh ye nadpisi de vkazano miscya virishalnih bitv ta vijskovi pidrozdili Mistectvoznavci zaznachayut sho skulptura Narvskih vorit vidriznyayetsya strogistyu ta prostotoyu yaka pozbavlena alegorichnogo uskladnennya obraziv tak harakternogo dlya monumentalno dekorativnih tvoriv togo chasu Podivitisya na novi Triumfalni vorota priyihala imperatorska rodina takozh bulo vipusheno bronzovu medal ru Stasov zbuduvav i na dorozi sho vela do Moskvi Etapi restavraciyiShist konej kolisnici Niki na vershini arki foto Ivonna Novicka Genij Slavi detal Skulptura voyina Efektna spochatku mid vzhe cherez dekilka rokiv pislya vidkrittya cherez peterburzkij klimat pochala koroduvati U 1877 1880 rokah vorota buli vidrestavrovani pid kerivnictvom arhitektora M I Rillo vnaslidok chogo midni listi buli zamineni na zalizni sho vtim lishe posililo koroziyu U 1888 roci v primishenni vorit pomistili chastinu arhivu miskoyi Dumi 28 fevralya 1917 roku pid chas Lyutnevoyi revolyuciyi natovp robitnikiv ta soldat pidpaliv pam yatnik Arhiv zgoriv takozh buli poshkodzheni bronzovi prikrasi U 1924 roci bulo pochato novu restavraciyu yaka bula perervana z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni pid chas yakoyi vorota silno postrazhdali vid artobstriliv ta bombarduvan bilshe dvoh tisyach proboyin vidbiti chastini dekoru zrujnovanij karniz Cherez ci vorota voyini Leningradskogo garnizonu jshli na front Bilya vorit bulo zbudovano protitankovi ukriplennya U 1944 roci cherez arki prohodili vijska sho znyali blokadu Leningrada Pislya vijni vorota restavruvalisya she trichi u v 1949 1952 rokah arhitektor I N Benua u 1978 1980 ta 2002 2003 rokah Muzej pam yatnik Narvski triumfalni vorota Vhid do muzeyu U primishennyah vorit kudi vedut dvoye gvintovih shodiv pracyuye Muzej Voyinskoyi slavi stvorenij u 1987 roci rishennya Golovnogo upravlinnya kulturi mista Leningrada U tomu zh roci u Derzhavnomu muzeyi miskoyi skulpturi z yavivsya novij filial Narvski triumfalni vorota u yakomu predstavlena atributika Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku ta provodyatsya tematichni vistavki Div takozh ru ru Stanciya metro Narvska Krivava nedilya 1905 Muzej miskoyi skulpturi Triumfalni vorota v MoskviPrimitkiPostanovlenie Pravitelstva RF 527 ot 10 07 2001 50 biografij masterov russkogo iskusstva L Avrora 1970 S 80 Pilyavskij 1960 s 15 Gazeta Narvskaya zastava 19 299 maj 2012 Pilyavskij 1960 s 17 Arhiv originalu za 9 bereznya 2019 Procitovano 1 kvitnya 2019 DzherelaPilyavskij V I Russkie triumfalnye pamyatniki L 1960 56 s Raskin A G Triumfalnye arki Leningrada L Lenizdat 1977 232 s Narvskie triumfalnye vorota albom katalog k 180 letiyu Pamyatnika SPb Gosudarstvennyj muzej gorodskoj skulptury 2014 49 s Gusarov A Yu Pamyatniki voinskoj slavy Peterburga SPb 2010 ISBN 978 5 93437 363 5 PosilannyaNarvskie Triumfalnye vorota 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Sankt Peterburga Narva Triumphal Arch 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Istoriya na storinci Saint Petersburg com angl Fotografiyi ta informaciya pro Narvski triumfalni vorota 20 sichnya 2021 u Wayback Machine angl