Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державний музей міської скульптури — єдиний в Російській Федерації музейний заклад, що опікується вивченням, збереженням, реставрацією та популяризацією пам'яток монументальної та меморіальної пластики, котрі розташовані в місті Санкт-Петербург просто неба .
| Державний музей міської скульптури | |
|---|---|
 | |
| 59°55′22″ пн. ш. 30°23′04″ сх. д. / 59.92298055558377712° пн. ш. 30.384647222249778764° сх. д.Координати: 59°55′22″ пн. ш. 30°23′04″ сх. д. / 59.92298055558377712° пн. ш. 30.384647222249778764° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Росія |
| Розташування |  Росія Санкт-Петербург, Невський проспект, буд. 179/2, літера «А», ст. метро Олександра Невського |
| Засновано | 1932, відкритий у 1936 р. |
| Директор | Тимофєєв Володимир Миколайович, 2010 р. |
| Сайт | gmgs.ru |
  Державний музей міської скульптури (Росія) | |
 Державний музей міської скульптури у Вікісховищі | |
Передумови створення
Велика кількість монументальної та меморіальної пластики в місті була обумовлена специфічним станом столиці Російської імперії. Місто швидко перебрало на себе роль нового політичного та мистецького центра, залишивши в 18 ст. Москві лише роль першого релігійного центра держави (де вінчали на царство) та другої столиці.
Завдяки бурхливому розвитку та забудові на манер відомих європейських столиць, Санкт-Петербург швидко акумулював в собі значні кошти, людські ресурси та низку митців, здатних вирішити амбітні проекти Петра I, Олександра Меншикова, Єлизавети Петрівни, Катерини II, Павла I, Олександра I тощо. Саме в Петербурзі було створене перше бронзове погруддя за західноєвропейським зразком (1716 року), саме тут роками точилися справи по створенню першого в державі кінного монумента, виконаного Карло Бартоломео Растреллі (1675–1744). Традиція запрошення іноземних майстрів на працю в Петербург роками продовжувалась в 18-19 ст., як і намагання виховати власні національні сили для розв'язання культурних проблем феодальної за характером, але європейської за формами культури імперії. Все це обумовило велику кількість монументальної та меморіальної пластики, котра була розташована в садах і майданах Санкт-Петербург просто неба. З часом вона тільки збільшувалась. І до історичного надбання додали низку монументів і пам'ятних знаків підрадянського періоду. Згодом до них додали і буржуазні — після відновлення в 1991 р. в країні капіталізму (погруддя італійських архітекторів, що працювали в місті, монумент Михайлу Ломоносову на Університетській набережній, Петро І в кріслі і бронзовий сфінкс роботи Михайла Шемякіна тощо.)
Вандалізм на цвинтарях
Надгробок барокового типу із мармуру чи кольорових різновидів каменю не отримав в Росії поширення, як то було в країнах Західної Європи, культура котрих була настояна на католицький традиції пишних поховань. Навіть імператорські могили в Петропавлівському соборі виконані у вигляді блоків-прямокутників, відомих з 16 ст. Пишнота, різьба по каменю з гербами померлих вельмож прийшли в меморіальну пластику пізніше. Зазвичай це кам'яна чи металева стулка, рясно прикрашена рослинними візерунками і гербами, картушами, пишними епітафіями панегіричного характеру (надгробок Б. І. Позоровського 1705 р., надгробок Д. Г. Ржевської 1720-х, надгробок Якова Брюса 1740-х рр. тощо.)
Своєрідний розквіт художній надгробок в Росії мав наприкінці 18 ст., коли до створення меморіальної пластики в стилістиці пізнього бароко і класицизму звернулась низка іноземних та російських митців, серед яких Проузенбергер, Й. Г. Остеррайх, Антоніо Рінальді, , Шубін Федот Іванович, Козловський Михайло Іванович, Мартос Іван Петрович, Я. Замельгак, Жан Домінік Рашетт та інші. Після імператорських наказів про вільні права російських дворян початку 1760-х рр. замовниками надгробків стає широке коло провінційних дворян, котрі не завжди входять в близьке оточення імператорської родини, як раніше. В меморіальну пластику приходять спрощення, стереотипні рішення класицизму, приреченого на повтори та копіювання давно вже вироблених зразків. Деградація меморіальної пластики мала місце і в добу дикого капіталізму на зламі 19-20 ст. з його дешевим пафосом прощання.
Після більшовицького перевороту 1917 р. почалося систематичне знищення монументів царям в столичних та провінційних містах. Пафос революційної руйнації зачепив і низку старовинних цвинтарів та церков, коли поруйнували та висадили в повітря сакральні споруди та цвинтарні каплиці, незважаючи на їх значну мистецьку чи меморіальну вартість. Процес почався ще за царату на початку 20 ст. і набув велетенського масштабу в роки СРСР за підтримки комуністичного уряду.
Після закриття чи ліквідації низки старовинних цвинтарів в Ленінграді почалося дослідження розташованих там меморіальних пам'яток і надгробків, коли мистецькі якісні зразки переносили в окремі заклади. Так виникли збірки меморіальних пам'яток і надгробків в Донському монастирі (Москва) чи Некрополь майстрів мистецтв (Олександро-Невська лавра) без перенесення на нове місце самих поховань (!). Вийшла парадоксальна ситуація, коли поховання розташоване на одному цвинтарі, а його художній надгробок — на іншому. Із поруйнованих церков, соборів і цвинтарів переносили лише художні надгробки. Вони та невелика кількість збережених могил і стануть фондами новоствореного Музею міської скульптури в Ленінграді. Але історична традиція була штучно розірвана.
Заснування
В музейній колекції на початок 21 століття — більш ніж три тисячі монументальних скульптур, пам'ятних дощок, меморіальних об'єктів та пам'ятних знаків, розташованих просто неба в садах і парках, скверах, на вулицях та майданах Санкт-Петербурга.
Музей засновано 28 липня 1932 року на колишній території старовинних некрополів Олександро-Невської лаври. Саме тут була історично нагромаджена значна кількість поховань відомих державних діячів, вельмож і їх родин 18 століття. В 19 столітті до почесних поховань дворян додали могили діячів буржуазної доби - популярних і багатих адвокатів, російських письменників і композиторів, акторів тощо. Саме сюди перевезли надгробки значної мистецької вартості з ліквідованих та закритих цвинтарів колишнього Петербурга в радянську добу.
Значна кількість вельможних поховань збережена також в Благовіщенській церкві-усипальниці. У фондах музею та на обліку на початок 21 століття —
- понад 70 тисяч експонатів та моделей монументів,
- більше 200 монументів в самому місті
- приблизно 1500 меморіальних дощок.
-
![image]()
Сфінкс зі Стародавнього Єгипту, Університетська набережна -
![image]()
Модель ростральної колони для Василівського острову. -
![image]()
Монумент Олександру Грибоєдову біля ТЮГа імені Брянцева
Вандальне ставлення до монументів
Як і в кожному великому місті в Петербурзі спостерігають за вандальним ставленням мешканців до монументів. Вандали відбивали носи і пальці мармуровим філософам і богиням в Літньому саду, були випадки, коли скульптури скидали з постаментів. Реставратори декілька разів були вимушені відновлювати золочення на крилах грифонів Банківського містка. Крила міфічних істот давно вже не вкривають справжнім золотом, а використовують дешевий замінник. Але охочих поздирати золочення не меншає, незважаючи на роз'яснення та попередження.
Новою сторінкою вандалізму стало використання аерозольних фарб для графіті. Агресивно налаштована молодь малює непотріб на пам'ятних дошках, постаментах або замальовує синтетичними фарбами бронзові чи мармурові скульптури. Замальована аерозольними графіті мармурова скульптура потребує негайної реставрації, що дорого коштує. Бронзові монументи в Петербурзі вкривають особливим розчином, засіб допомагає захищати їх поверхню і змивати синтетичні фарби гарячою водою, не зачіпаючи захисної патини.
Філії музею
- Виставковий зал музею, Чорнорецький провулок, 2
- Ростральні колони, Василівський острів
- Нарвські тріумфальні ворота
- Московські тріумфальні ворота
- Єгипетські сфінкси, пристань біля Академії мистецтв
- Чотири скульптури серії «Приборкання коня», Анічков міст
- Міські монументи російським царям (Мідний вершник, монумент Катерині II, кінний монумент Миколі I тощо)
- Міські монументи діячам науки та мистецтв (монументи М. Ломоносову, О. Грибоєдову, М. Лермонтову, О. Суворову тощо)
- Некрополь майстрів мистецтв
- Літераторські містки (з похованнями петербурзьких і російських літераторів)
- Некрополь 18 століття
- Музей-майстерня скульптора М. Анікушина
Джерела і посилання
- История русского искусства, т. 5, под ред. И. Грабаря, текст Н. Н. Врангеля
- Н. Н. Коваленская, «История русского искусства 18 века», 1962, изд. Московского университета
- Н. Н. Коваленская, «Русский классицизм», М. 1964
- сборник «Русское декоративное искусство», М. т. 2, 1963, статья «Мемориальная скульптура»
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2012. Процитовано 22 листопада 2012.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.iskusstvo.tv/News/2012/11/15/v-peterburge-otmetyat-80-letie-muzeya-gorodskoi-skulptury
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний музей міської скульптури
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij muzej miskoyi skulpturi yedinij v Rosijskij Federaciyi muzejnij zaklad sho opikuyetsya vivchennyam zberezhennyam restavraciyeyu ta populyarizaciyeyu pam yatok monumentalnoyi ta memorialnoyi plastiki kotri roztashovani v misti Sankt Peterburg prosto neba Derzhavnij muzej miskoyi skulpturi59 55 22 pn sh 30 23 04 sh d 59 92298055558377712 pn sh 30 384647222249778764 sh d 59 92298055558377712 30 384647222249778764 Koordinati 59 55 22 pn sh 30 23 04 sh d 59 92298055558377712 pn sh 30 384647222249778764 sh d 59 92298055558377712 30 384647222249778764Tip muzejKrayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Sankt Peterburg Nevskij prospekt bud 179 2 litera A st metro Oleksandra NevskogoZasnovano 1932 vidkritij u 1936 r Direktor Timofyeyev Volodimir Mikolajovich 2010 r Sajt gmgs ruDerzhavnij muzej miskoyi skulpturi Rosiya Derzhavnij muzej miskoyi skulpturi u VikishovishiPeredumovi stvorennyaKarlo Rastrelli Kinnij monument caryu Petru I Velika kilkist monumentalnoyi ta memorialnoyi plastiki v misti bula obumovlena specifichnim stanom stolici Rosijskoyi imperiyi Misto shvidko perebralo na sebe rol novogo politichnogo ta misteckogo centra zalishivshi v 18 st Moskvi lishe rol pershogo religijnogo centra derzhavi de vinchali na carstvo ta drugoyi stolici Zavdyaki burhlivomu rozvitku ta zabudovi na maner vidomih yevropejskih stolic Sankt Peterburg shvidko akumulyuvav v sobi znachni koshti lyudski resursi ta nizku mitciv zdatnih virishiti ambitni proekti Petra I Oleksandra Menshikova Yelizaveti Petrivni Katerini II Pavla I Oleksandra I tosho Same v Peterburzi bulo stvorene pershe bronzove pogruddya za zahidnoyevropejskim zrazkom 1716 roku same tut rokami tochilisya spravi po stvorennyu pershogo v derzhavi kinnogo monumenta vikonanogo Karlo Bartolomeo Rastrelli 1675 1744 Tradiciya zaproshennya inozemnih majstriv na pracyu v Peterburg rokami prodovzhuvalas v 18 19 st yak i namagannya vihovati vlasni nacionalni sili dlya rozv yazannya kulturnih problem feodalnoyi za harakterom ale yevropejskoyi za formami kulturi imperiyi Vse ce obumovilo veliku kilkist monumentalnoyi ta memorialnoyi plastiki kotra bula roztashovana v sadah i majdanah Sankt Peterburg prosto neba Z chasom vona tilki zbilshuvalas I do istorichnogo nadbannya dodali nizku monumentiv i pam yatnih znakiv pidradyanskogo periodu Zgodom do nih dodali i burzhuazni pislya vidnovlennya v 1991 r v krayini kapitalizmu pogruddya italijskih arhitektoriv sho pracyuvali v misti monument Mihajlu Lomonosovu na Universitetskij naberezhnij Petro I v krisli i bronzovij sfinks roboti Mihajla Shemyakina tosho Narvski triumfalni vorota foto 1910 roku Vhid v muzej Narvskih triumfalnih vorit Monument Ivanu Krilovu 1855 r Portal Imperatorskoyi Akademiyi mistectvVandalizm na cvintaryahNadgrobok barokovogo tipu iz marmuru chi kolorovih riznovidiv kamenyu ne otrimav v Rosiyi poshirennya yak to bulo v krayinah Zahidnoyi Yevropi kultura kotrih bula nastoyana na katolickij tradiciyi pishnih pohovan Navit imperatorski mogili v Petropavlivskomu sobori vikonani u viglyadi blokiv pryamokutnikiv vidomih z 16 st Pishnota rizba po kamenyu z gerbami pomerlih velmozh prijshli v memorialnu plastiku piznishe Zazvichaj ce kam yana chi metaleva stulka ryasno prikrashena roslinnimi vizerunkami i gerbami kartushami pishnimi epitafiyami panegirichnogo harakteru nadgrobok B I Pozorovskogo 1705 r nadgrobok D G Rzhevskoyi 1720 h nadgrobok Yakova Bryusa 1740 h rr tosho Svoyeridnij rozkvit hudozhnij nadgrobok v Rosiyi mav naprikinci 18 st koli do stvorennya memorialnoyi plastiki v stilistici piznogo baroko i klasicizmu zvernulas nizka inozemnih ta rosijskih mitciv sered yakih Prouzenberger J G Osterrajh Antonio Rinaldi Shubin Fedot Ivanovich Kozlovskij Mihajlo Ivanovich Martos Ivan Petrovich Ya Zamelgak Zhan Dominik Rashett ta inshi Pislya imperatorskih nakaziv pro vilni prava rosijskih dvoryan pochatku 1760 h rr zamovnikami nadgrobkiv staye shiroke kolo provincijnih dvoryan kotri ne zavzhdi vhodyat v blizke otochennya imperatorskoyi rodini yak ranishe V memorialnu plastiku prihodyat sproshennya stereotipni rishennya klasicizmu prirechenogo na povtori ta kopiyuvannya davno vzhe viroblenih zrazkiv Degradaciya memorialnoyi plastiki mala misce i v dobu dikogo kapitalizmu na zlami 19 20 st z jogo deshevim pafosom proshannya Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r pochalosya sistematichne znishennya monumentiv caryam v stolichnih ta provincijnih mistah Pafos revolyucijnoyi rujnaciyi zachepiv i nizku starovinnih cvintariv ta cerkov koli porujnuvali ta visadili v povitrya sakralni sporudi ta cvintarni kaplici nezvazhayuchi na yih znachnu mistecku chi memorialnu vartist Proces pochavsya she za caratu na pochatku 20 st i nabuv veletenskogo masshtabu v roki SRSR za pidtrimki komunistichnogo uryadu Pislya zakrittya chi likvidaciyi nizki starovinnih cvintariv v Leningradi pochalosya doslidzhennya roztashovanih tam memorialnih pam yatok i nadgrobkiv koli mistecki yakisni zrazki perenosili v okremi zakladi Tak vinikli zbirki memorialnih pam yatok i nadgrobkiv v Donskomu monastiri Moskva chi Nekropol majstriv mistectv Oleksandro Nevska lavra bez perenesennya na nove misce samih pohovan Vijshla paradoksalna situaciya koli pohovannya roztashovane na odnomu cvintari a jogo hudozhnij nadgrobok na inshomu Iz porujnovanih cerkov soboriv i cvintariv perenosili lishe hudozhni nadgrobki Voni ta nevelika kilkist zberezhenih mogil i stanut fondami novostvorenogo Muzeyu miskoyi skulpturi v Leningradi Ale istorichna tradiciya bula shtuchno rozirvana ZasnuvannyaV muzejnij kolekciyi na pochatok 21 stolittya bilsh nizh tri tisyachi monumentalnih skulptur pam yatnih doshok memorialnih ob yektiv ta pam yatnih znakiv roztashovanih prosto neba v sadah i parkah skverah na vulicyah ta majdanah Sankt Peterburga Muzej zasnovano 28 lipnya 1932 roku na kolishnij teritoriyi starovinnih nekropoliv Oleksandro Nevskoyi lavri Same tut bula istorichno nagromadzhena znachna kilkist pohovan vidomih derzhavnih diyachiv velmozh i yih rodin 18 stolittya V 19 stolitti do pochesnih pohovan dvoryan dodali mogili diyachiv burzhuaznoyi dobi populyarnih i bagatih advokativ rosijskih pismennikiv i kompozitoriv aktoriv tosho Same syudi perevezli nadgrobki znachnoyi misteckoyi vartosti z likvidovanih ta zakritih cvintariv kolishnogo Peterburga v radyansku dobu Znachna kilkist velmozhnih pohovan zberezhena takozh v Blagovishenskij cerkvi usipalnici U fondah muzeyu ta na obliku na pochatok 21 stolittya ponad 70 tisyach eksponativ ta modelej monumentiv bilshe 200 monumentiv v samomu misti priblizno 1500 memorialnih doshok Sfinks zi Starodavnogo Yegiptu Universitetska naberezhna Model rostralnoyi koloni dlya Vasilivskogo ostrovu Monument Oleksandru Griboyedovu bilya TYuGa imeni BryancevaVandalne stavlennya do monumentivBankivskij mist iz grifonami Yak i v kozhnomu velikomu misti v Peterburzi sposterigayut za vandalnim stavlennyam meshkanciv do monumentiv Vandali vidbivali nosi i palci marmurovim filosofam i boginyam v Litnomu sadu buli vipadki koli skulpturi skidali z postamentiv Restavratori dekilka raziv buli vimusheni vidnovlyuvati zolochennya na krilah grifoniv Bankivskogo mistka Krila mifichnih istot davno vzhe ne vkrivayut spravzhnim zolotom a vikoristovuyut deshevij zaminnik Ale ohochih pozdirati zolochennya ne menshaye nezvazhayuchi na roz yasnennya ta poperedzhennya Novoyu storinkoyu vandalizmu stalo vikoristannya aerozolnih farb dlya grafiti Agresivno nalashtovana molod malyuye nepotrib na pam yatnih doshkah postamentah abo zamalovuye sintetichnimi farbami bronzovi chi marmurovi skulpturi Zamalovana aerozolnimi grafiti marmurova skulptura potrebuye negajnoyi restavraciyi sho dorogo koshtuye Bronzovi monumenti v Peterburzi vkrivayut osoblivim rozchinom zasib dopomagaye zahishati yih poverhnyu i zmivati sintetichni farbi garyachoyu vodoyu ne zachipayuchi zahisnoyi patini Filiyi muzeyuRostralna kolona iz alegoriyeyu richki Dnipro Sankt Peterburg Vistavkovij zal muzeyu Chornoreckij provulok 2 Rostralni koloni Vasilivskij ostriv Narvski triumfalni vorota Moskovski triumfalni vorota Yegipetski sfinksi pristan bilya Akademiyi mistectv Chotiri skulpturi seriyi Priborkannya konya Anichkov mist Miski monumenti rosijskim caryam Midnij vershnik monument Katerini II kinnij monument Mikoli I tosho Miski monumenti diyacham nauki ta mistectv monumenti M Lomonosovu O Griboyedovu M Lermontovu O Suvorovu tosho Nekropol majstriv mistectv Literatorski mistki z pohovannyami peterburzkih i rosijskih literatoriv Nekropol 18 stolittya Muzej majsternya skulptora M AnikushinaDzherela i posilannyaIstoriya russkogo iskusstva t 5 pod red I Grabarya tekst N N Vrangelya N N Kovalenskaya Istoriya russkogo iskusstva 18 veka 1962 izd Moskovskogo universiteta N N Kovalenskaya Russkij klassicizm M 1964 sbornik Russkoe dekorativnoe iskusstvo M t 2 1963 statya Memorialnaya skulptura Primitki Arhiv originalu za 21 listopada 2012 Procitovano 22 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www iskusstvo tv News 2012 11 15 v peterburge otmetyat 80 letie muzeya gorodskoi skulpturyDiv takozhRosijske baroko Pogruddya Nadgrobok Karlo Bartolomeo Rastrelli Kozlovskij Mihajlo Ivanovich Shubin Fedot Ivanovich Martos Ivan Petrovich Bezbozhna p yatirichka Komsomolske rizdvoPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavnij muzej miskoyi skulpturi Portal Mistectvo Portal Muzeyi Portal Skulptura