Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карло Бартоломео Растреллі (італ. Carlo Bartolomeo Rastrelli, 1675, Флоренція — 18 (29) листопада 1744, Санкт-Петербург) — уславлений скульптор Російської імперії початку XVIII століття, італієць за походженням. Представник стилю бароко. Займався також архітектурою, дизайном інтер'єрів, розплануванням садів бароко, робив театральні декорації. Батько відомого архітектора Франческо Бартоломео Растреллі.
| Карло Бартоломео Растреллі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Carlo Bartolomeo Растреллі | ||||
| При народженні | Carlo Bartolomeo Растреллі | |||
| Народження | 1675 Флоренція | |||
| Смерть | 18 (29) листопада 1744 | |||
| Петербург | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Російська імперія | |||
| Навчання | У Флоренції | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Напрямок | бароко | |||
| Роки творчості | 1690 — 1743 | |||
| Покровитель | цар Петро І | |||
| Вплив | Лоренцо Берніні | |||
| Твори | монументи, художній надгробок, рельєфи для фонтанів, погруддя, садово-паркова скульптура, плани садів бароко, дизайн інтер'єрів, театральні декорації | |||
| Діти | Франческо Бартоломео Растреллі[1] | |||
| | ||||
 Карло Бартоломео Растреллі у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Флорентійський період
Народився у Флоренції. Походить з дворянської родини, що збідніла. Отримав блискучу художню освіту, що дозволила пізніше працювати і як архітектор, і як інженер-гідравлик, і як театральний декоратор, і значний за талантом, фахом і майстерністю скульптор. У зв'язку з відсутністю значних замов у Флоренції перебрався у папський Рим. Політична та економічна скрута відчувалася і в Римі. Узяв шлюб з жінкою (Анна-Марія), іспанкою за походженням. Молодята разом виїхали на заробітки у Париж.
Паризький період
В Парижі мешкали 15 років (1700–1715). Тут і народився їх первічток, син — Вартоломей Растреллі, майбутній уславлений архітектор. Хлопець отримав в Парижі первісну художню освіту та добре опанував дві мови — італійську (флорентійський діалект) та французьку, якою буде користуватися майже все життя і писатиме нею документи. Навіть себе називатиме французькою — Франсуа Растреллі та буде так підписуватися.
Батько працював в галузі скульптури. Серед найбільш значущих творів батька — надгробок маркіза де Помпона, міністра короля Франції Луї XIV. Аби укріпити власне становище, Растреллі — батько купує диплом графа Папської держави і отримує орден Йоанна Латеранського. Купівля титулу — звична практика в Європі. В сословній ієрархії Франції титул графа — не остання справа, бо з графом більше рахуються.
Останні роки правління Луї XIV теж відрізнялися кризою і значним зменшенням художніх замов. А по смерті короля більшість високоосвічених майстрів залишилася без замов і грошей. Їх скрутним становищем скористався цар Петро І, що наказав своїм агентам закликати на службу у Санкт — Петербург усіх охочих до переїзду. Серед запрошених у Петербург майстрів були — * Філіп Пільман, художник-декоратор
- Олександр Леблон, архітектор і садівник, якого навчав сам Андре Ленотр
- Ніколя Піно, архітектор та скульптор-декоратор по дереву
- Карло Бартоломео Растреллі, переважно скульптор, інженер та майстер ливарної справи.
Петербурзький період
З 1 травня 1715 р. Растреллі-батька прийняли на російську службу за контрактом разом " з сином своїм та учнем працювати на службі Його Царської Величності на три роки в усіх мистецтвах та ремеслах, що він знає ". Аби новоприбульці не їли хліба дарма, до їх обов'язків за котрактом входило — * проектування архітектурних споруд
- проектування садів бароко, паркових каскадів та фонтанів
- створення скульптур з мармуру та різного каменю
- відливка скульптур з міді, свинцю та заліза
- виготовлення портретів з кольорового воску та гіпсу
- виготовлення печаток та матриць для монет та медалей
- створення театральних декорацій та театральних механізмів для вистав
- Растреллі-батько був зобов'язаний також навчати всьому цьому російських учнів, яких йому нададуть.
24 березня 1716 р. родина Растреллі прибула у Петербург. На відміну від Парижу, майстра завантажили значною кількістю замов, що той подовжив працю попри три роки, а потім залишився в Росії на все життя.
На початковому етапі Карло Растреллі займався архітектурою та розплануванням саду бароко в резиденції Стрєльна. Але наштовхнувся на значний спротив з боку свого головного конкурента — французького архітектора і садівника Олександра Леблона. Дійшло до скарг до губернатора та царя. Петро І, більш зацікавлений на той час в Леблоні, став на його бік. І розпорядився на майбутнє займатися архітектурою — Леблону, а скульптурою — Карло Растреллі.
Несподіване рішення царя, тим не менше, сприяло збереженню сил і часу немолодого за віком Растреллі-батька для праці зі скульптурами, адже тому було за сорок. До того ж, скульптура та ливарна справа були довготривалими та трудоміськими. Це добре віддзеркалює рапорт Карло Растреллі для створення першого металевого погруддя князя Меншикова . В переліку — вимоги на необхідні матеріали (червона мідь, віск, гіпс, залізо, глина), потреба в приміщенні-майстерні для захисту від негоди достатнього розміру та ще чотирнадцять фахівців-помічників, серед яких —
- коваль з помічниками
- слюсар
- тесляр
- каменярі-будівельники
- перекладач, бо Карло ще не вивчив російської мови.
По закінченню відливки, чекатимуть, поки вона охолоне. Потім знімуть товсту форму та почнуть розчищати погруддя. А завершуватиме твір чеканка та поліровка металевої поверхні, що робитиме фахівець-чеканщик з відповідними інструментами. А їх нема і треба замовити за кордоном, бо Петербург живе привозом.
До того ж, тут товктимуться учні, яких треба навчати на реальній справі. А передуватиме цьому тяганина з паперами та непрості стосунки з повільною бюрократичною машиною московитів. Не дивно, що металевих погрудь Карло Растреллі встигне створити 5 — 6, а збережуться ще менше.
Тим не менше, Карло Растреллі багато встигав. І зробив значний внесок в барокову скульптуру Росії, як в станкову, так і в монументальну. Він автор першого кінного монументу в мистецтві імперії. Всі його твори — світської, нецерковної тематики, бо він стояв біля самих витоків світського мистецтва Російської імперії.
Вибрані твори
- Надгробок міністра де Помпона, 1707, Париж
- Проект споруди Сената (не здійснено)
- Носова скульптура для царського корабля
- Погруддя майора С.Бухвостова, (не збережено)
- Скульптура солдата-велетня Буржуа, гіпс (не збережено)
- Погруддя невідомого вельможі,1732, Третьяковська галерея
- Декор залів палацика Монплезір
- Портрет В. Поспелова, денщика царя, гіпс (не збережено)
- Погруддя князя Меншикова, 1717, Ермітаж, Петербург
- Погруддя Петра І, Ермітаж, Петербург
- Погруддя Петра І, золочений свинець, Данія, Копенгаген, музей
- Кінний монумент Перта І, Петербург
- Імператриця Анна Іванівна з арапом-хлопчиком, Державний Російський музей, Петербург
- Маскарони для каскаду «Золота гора», Петергоф
- Фонтанна скульптура «Персей верхи з головою Медузи Горгони в руці» та «Андромеда», чотири дельфіни (не збережено)
- Маскарони для Гроту в Стрєльні, (не збережено)
- Алегорична скульптура «Зима» для Верхнього саду в Петергофі, (не збережено)
- Чотири алегоричні скульптури «Пори року», Петергоф, (не збережено)
- Скульптурна група «Нептун на колісниці», (не збережено)
- Скульптура «Самсон роздирає пащу лева», перший варіант, 1735, (не збережено) Фігуру «Самсона» відновив в кінці 18 ст . скульптор Козловський Михайло Іванович
- Відливки декоративних скульптур для різних фонтанів у Петергофі
- Фонтан «Трітон з морським чудовиськом» (не збережено), відновлена у 1956 р.за старими малюнками (скульптор А. Гуржий)
- Проект саду бароко в Стрєльні
Див. також
Джерела
- Дмитренко А.Ф. и др. « 50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л, «Аврора», 1971
- Овсянников Ю.М. «Франческо Бартоломео Растрелли», Л, «Искусство», 1982
- «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л, Стройиздат, 1983
- Павленко Н.И. «Александр Данилович Меншиков», М, «Наука», 1981
- Архилов Н. И., Раскин А. Г. Бартоломео Карло Растрелли. 1675—1744. — Л.-М., Искусство, 1964. — 109 с., 21 л. ил.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Бартоломео Растреллі |
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karlo Bartolomeo Rastrelli ital Carlo Bartolomeo Rastrelli 1675 Florenciya 18 29 listopada 1744 17441129 Sankt Peterburg uslavlenij skulptor Rosijskoyi imperiyi pochatku XVIII stolittya italiyec za pohodzhennyam Predstavnik stilyu baroko Zajmavsya takozh arhitekturoyu dizajnom inter yeriv rozplanuvannyam sadiv baroko robiv teatralni dekoraciyi Batko vidomogo arhitektora Franchesko Bartolomeo Rastrelli Karlo Bartolomeo RastrelliCarlo Bartolomeo RastrelliPri narodzhenni Carlo Bartolomeo RastrelliNarodzhennya 1675 1675 FlorenciyaSmert 18 29 listopada 1744 1744 11 29 PeterburgNacionalnist italiyecKrayina Rosijska imperiyaNavchannya U FlorenciyiDiyalnist skulptorNapryamok barokoRoki tvorchosti 1690 1743Pokrovitel car Petro IVpliv Lorenco BerniniTvori monumenti hudozhnij nadgrobok relyefi dlya fontaniv pogruddya sadovo parkova skulptura plani sadiv baroko dizajn inter yeriv teatralni dekoraciyiDiti Franchesko Bartolomeo Rastrelli 1 Karlo Bartolomeo Rastrelli u VikishovishiZhittyepisFlorentijskij period Narodivsya u Florenciyi Pohodit z dvoryanskoyi rodini sho zbidnila Otrimav bliskuchu hudozhnyu osvitu sho dozvolila piznishe pracyuvati i yak arhitektor i yak inzhener gidravlik i yak teatralnij dekorator i znachnij za talantom fahom i majsternistyu skulptor U zv yazku z vidsutnistyu znachnih zamov u Florenciyi perebravsya u papskij Rim Politichna ta ekonomichna skruta vidchuvalasya i v Rimi Uzyav shlyub z zhinkoyu Anna Mariya ispankoyu za pohodzhennyam Molodyata razom viyihali na zarobitki u Parizh Parizkij period V Parizhi meshkali 15 rokiv 1700 1715 Tut i narodivsya yih pervichtok sin Vartolomej Rastrelli majbutnij uslavlenij arhitektor Hlopec otrimav v Parizhi pervisnu hudozhnyu osvitu ta dobre opanuvav dvi movi italijsku florentijskij dialekt ta francuzku yakoyu bude koristuvatisya majzhe vse zhittya i pisatime neyu dokumenti Navit sebe nazivatime francuzkoyu Fransua Rastrelli ta bude tak pidpisuvatisya Batko pracyuvav v galuzi skulpturi Sered najbilsh znachushih tvoriv batka nadgrobok markiza de Pompona ministra korolya Franciyi Luyi XIV Abi ukripiti vlasne stanovishe Rastrelli batko kupuye diplom grafa Papskoyi derzhavi i otrimuye orden Joanna Lateranskogo Kupivlya titulu zvichna praktika v Yevropi V soslovnij iyerarhiyi Franciyi titul grafa ne ostannya sprava bo z grafom bilshe rahuyutsya Ostanni roki pravlinnya Luyi XIV tezh vidriznyalisya krizoyu i znachnim zmenshennyam hudozhnih zamov A po smerti korolya bilshist visokoosvichenih majstriv zalishilasya bez zamov i groshej Yih skrutnim stanovishem skoristavsya car Petro I sho nakazav svoyim agentam zaklikati na sluzhbu u Sankt Peterburg usih ohochih do pereyizdu Sered zaproshenih u Peterburg majstriv buli Filip Pilman hudozhnik dekorator Oleksandr Leblon arhitektor i sadivnik yakogo navchav sam Andre Lenotr Nikolya Pino arhitektor ta skulptor dekorator po derevu Karlo Bartolomeo Rastrelli perevazhno skulptor inzhener ta majster livarnoyi spravi Peterburzkij period Palac v Stryelni 2009 r Z 1 travnya 1715 r Rastrelli batka prijnyali na rosijsku sluzhbu za kontraktom razom z sinom svoyim ta uchnem pracyuvati na sluzhbi Jogo Carskoyi Velichnosti na tri roki v usih mistectvah ta remeslah sho vin znaye Abi novopribulci ne yili hliba darma do yih obov yazkiv za kotraktom vhodilo proektuvannya arhitekturnih sporud proektuvannya sadiv baroko parkovih kaskadiv ta fontaniv stvorennya skulptur z marmuru ta riznogo kamenyu vidlivka skulptur z midi svincyu ta zaliza vigotovlennya portretiv z kolorovogo vosku ta gipsu vigotovlennya pechatok ta matric dlya monet ta medalej stvorennya teatralnih dekoracij ta teatralnih mehanizmiv dlya vistav Rastrelli batko buv zobov yazanij takozh navchati vsomu comu rosijskih uchniv yakih jomu nadadut Stryelna Sad baroko stan na 2010 r 24 bereznya 1716 r rodina Rastrelli pribula u Peterburg Na vidminu vid Parizhu majstra zavantazhili znachnoyu kilkistyu zamov sho toj podovzhiv pracyu popri tri roki a potim zalishivsya v Rosiyi na vse zhittya Na pochatkovomu etapi Karlo Rastrelli zajmavsya arhitekturoyu ta rozplanuvannyam sadu baroko v rezidenciyi Stryelna Ale nashtovhnuvsya na znachnij sprotiv z boku svogo golovnogo konkurenta francuzkogo arhitektora i sadivnika Oleksandra Leblona Dijshlo do skarg do gubernatora ta carya Petro I bilsh zacikavlenij na toj chas v Lebloni stav na jogo bik I rozporyadivsya na majbutnye zajmatisya arhitekturoyu Leblonu a skulpturoyu Karlo Rastrelli Nespodivane rishennya carya tim ne menshe spriyalo zberezhennyu sil i chasu nemolodogo za vikom Rastrelli batka dlya praci zi skulpturami adzhe tomu bulo za sorok Do togo zh skulptura ta livarna sprava buli dovgotrivalimi ta trudomiskimi Ce dobre viddzerkalyuye raport Karlo Rastrelli dlya stvorennya pershogo metalevogo pogruddya knyazya Menshikova V pereliku vimogi na neobhidni materiali chervona mid visk gips zalizo glina potreba v primishenni majsterni dlya zahistu vid negodi dostatnogo rozmiru ta she chotirnadcyat fahivciv pomichnikiv sered yakih koval z pomichnikami slyusar teslyar kamenyari budivelniki perekladach bo Karlo she ne vivchiv rosijskoyi movi Po zakinchennyu vidlivki chekatimut poki vona oholone Potim znimut tovstu formu ta pochnut rozchishati pogruddya A zavershuvatime tvir chekanka ta polirovka metalevoyi poverhni sho robitime fahivec chekanshik z vidpovidnimi instrumentami A yih nema i treba zamoviti za kordonom bo Peterburg zhive privozom Karlo Rastrelli Kinnij monument caryu Petru I Do togo zh tut tovktimutsya uchni yakih treba navchati na realnij spravi A pereduvatime comu tyaganina z paperami ta neprosti stosunki z povilnoyu byurokratichnoyu mashinoyu moskovitiv Ne divno sho metalevih pogrud Karlo Rastrelli vstigne stvoriti 5 6 a zberezhutsya she menshe Tim ne menshe Karlo Rastrelli bagato vstigav I zrobiv znachnij vnesok v barokovu skulpturu Rosiyi yak v stankovu tak i v monumentalnu Vin avtor pershogo kinnogo monumentu v mistectvi imperiyi Vsi jogo tvori svitskoyi necerkovnoyi tematiki bo vin stoyav bilya samih vitokiv svitskogo mistectva Rosijskoyi imperiyi Vibrani tvoriFontanna skulptura Triton z morskim chudoviskom vidnovlena u 1956 r za starimi malyunkami skulptor A Gurzhij Fontan Triton v otochenni kvitiv Petergof dvorik Oranzhereyi Nadgrobok ministra de Pompona 1707 Parizh Proekt sporudi Senata ne zdijsneno Nosova skulptura dlya carskogo korablya Pogruddya majora S Buhvostova ne zberezheno Skulptura soldata veletnya Burzhua gips ne zberezheno Pogruddya nevidomogo velmozhi 1732 Tretyakovska galereya Dekor zaliv palacika Monplezir Portret V Pospelova denshika carya gips ne zberezheno Pogruddya knyazya Menshikova 1717 Ermitazh Peterburg Pogruddya Petra I Ermitazh Peterburg Pogruddya Petra I zolochenij svinec Daniya Kopengagen muzej Kinnij monument Perta I Peterburg Imperatricya Anna Ivanivna z arapom hlopchikom Derzhavnij Rosijskij muzej Peterburg Maskaroni dlya kaskadu Zolota gora Petergof Fontanna skulptura Persej verhi z golovoyu Meduzi Gorgoni v ruci ta Andromeda chotiri delfini ne zberezheno Maskaroni dlya Grotu v Stryelni ne zberezheno Alegorichna skulptura Zima dlya Verhnogo sadu v Petergofi ne zberezheno Chotiri alegorichni skulpturi Pori roku Petergof ne zberezheno Skulpturna grupa Neptun na kolisnici ne zberezheno Skulptura Samson rozdiraye pashu leva pershij variant 1735 ne zberezheno Figuru Samsona vidnoviv v kinci 18 st skulptor Kozlovskij Mihajlo Ivanovich Vidlivki dekorativnih skulptur dlya riznih fontaniv u Petergofi Fontan Triton z morskim chudoviskom ne zberezheno vidnovlena u 1956 r za starimi malyunkami skulptor A Gurzhij Proekt sadu baroko v StryelniDiv takozhRosijske baroko Skulptura Andre Lenotr Sad baroko Rastrelli znachennya Sadovo parkova skulptura Kozlovskij Mihajlo Ivanovich Teatralno dekoracijne mistectvo Petergof palacovo parkovij ansambl Palacovo parkovi ansambli peredmist Sankt PeterburguDzherelaDmitrenko A F i dr 50 kratkih biografij masterov russkogo iskusstva L Avrora 1971 Ovsyannikov Yu M Franchesko Bartolomeo Rastrelli L Iskusstvo 1982 Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada L Strojizdat 1983 Pavlenko N I Aleksandr Danilovich Menshikov M Nauka 1981 Arhilov N I Raskin A G Bartolomeo Karlo Rastrelli 1675 1744 L M Iskusstvo 1964 109 s 21 l il PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karlo Bartolomeo Rastrelli Portal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Baroko Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649