Академі́зм — стиль і напрям у мистецтві XIX століття, який наголошував на необхідності дотримуватися принципів і правил, визначених визнаними офіційними авторитетами в галузі «високого мистецтва» — насамперед національними академіями мистецтв з використанням спадщини античності та Відродження.
Місце академізму в історії мистецтва
Академізм намагався переосмислити та об'єднати досягнення класицизму (неокласицизму), до якого був близьким за духом, та романтизму, ближчого до нього за часом. Водночас, він співіснував з реалізмом, який сприймав академізм як свого найбільшого опонента. Попри це вплив реалізму на академізм безперечний. Іноді академічний спосіб інтерпретації людини та світу середини XIX століття визначають як «ідеалізований натуралізм».
Початком оформлення академізму як окремого напряму можна вважати 30-і роки XIX століття. Найбільш повно академізм в живописі висловив себе у «великому жанрі» — в історичній картині. Історичний жанр традиційно розглядався академіями мистецтв як найважливіший. Міф про пріоритет історичної картини настільки глибоко укорінився в свідомості художників, що багато з них вважали себе нереалізованими через неможливість виразити себе в «високому жанрі».
Чим далі тим більше академізм займав оборонні і агресивні позиції щодо інших мистецьких течій — романтизму (вороже ставлення до творчості Жеріко, Делакруа), реалізму (вороже ставлення до творчості Курбе), імпресіонізму (вороже ставлення до творчості Едуарда Мане тощо). Подібний процес відбувався і в Російській імперії, де академізм і його представники вороже сприйняли появу передвижників, представників критичного реалізму.
Академізм і салонне мистецтво
Академізм і салонне мистецтво тісно пов'язані в XIX ст. Обидва швидко проросли нероздільно один в другого. Почалася справжня експлуатація тільки порядних сюжетів(біблійних чи античних), тільки красивих, зовнішньо привабливих моделей, виправлених за античними зразками, віртуозним технічним виконанням самого живопису чи скульптури. Брутальна, груба дійсність була виштовшнута на вулиці брудних портів, бідняцьких районів, туберкульозних шпиталів і не допускалась в салонне мистецтво. Це була солодкава казка для новітньої групи багатіїв, для каліфів на час, щойно вдершихся до багатств, але не мавших традицій, витончених смаків, справжнього знання мистецтва і його історії. Салонне мистецтво експлуатувало еротику, оголене жіноче і чоловіче тіло, стародавніх римлян, привабливих тваринок(котят, цуценят, козенят, кроликів, голубів), квіти, здебільшого троянди, елегантний сучасний одяг чи екзотичні шати численних Саломей, Клеопатр, Сафо, закоханих пар, оголених жінок з розбитими вазами. Сюжетом картини міг стати бенкет римського імператора, що засипав своїх гостей пелюстками троянд.
Для помираючих від туберкульозу хворих, яких натовпом везли по Рейну в лікарню, це було справжньою образою і приниженням. Саме відштовхуючись від салонного мистецтва виникло строге і правдиве мистецтво Франсуа Мілле,Едуарда Мане, Дега, Ван Гога, Кете Кольвіц.
Криза академізму XIX ст. усвідомлювалася все більше. Показовими були карикатури на класицистів, поява книги « Комічна історія Стародавнього Риму», де осміяні вочевидь набридлі римляни.
В мистецтві Франсуа Мілле є поодинокі зразки академізму («Смертельний поцілунок Сфінкса»). Але могутній талант, як хворобу, відкинув його, аби навернутися до суворого і правдивого реалізму. Едуард Мане порізав усі свої ранішні картини, як неправдиві, нещирі зразки академічного мистецтва. Кете Кольвіц, учениця академіста і представника салонного мистецтва Клінгера, ніщо не запозичила з мистецтва вчителя, окрім технічних навичок. Характеризуючи напрям, якому належить творчість, наприклад, художника Жана Беро, В. Калмикова та В. Тьомкін пишуть в «Енциклопедії сучасного живопису»:
Майстри не стільки висловлювали себе, скільки створювали образ краси, який задовольняв смаки їхніх сучасників; на жаль, часом «хороший смак» розумівся як щось дане раз назавжди і таке, що не розвивається, незмінне. Через це багато картин виглядають штучними, застиглими, надуманими, часом солодкуватими — і технічна майстерність їх не рятує .
Салонне мистецтво, поверхневе, але віртуозне за технічним виконанням, заполонило Салони (звідки і назва), виставки в Парижі і значно поширилося Європою у 19 столітті, як епідемія.
З салонного мистецтва Франції виросло схиблене на віртуозності, коштовностях і дріб'язковому відтворенні екзотики мистецтво Гюстава Моро.
- Генрик Семирадський, «Небезпечна гра», Переяславль-Залеський, Ярославська область
- Вітторіо Маттео Коркос. «Гра пані з її собакою», 1895
- Карикатура з книги «Комічна історія Стародавнього Риму», 1850-ті
- Жан Жером, «Убий його!» (або «Пальці униз»)
- Вільям Бугро, «Відлітаючий Амур»
-
- Фредерік Лейтон. Моряк гине в обіймах Сирени
-
- Буржуазний інтер'єр в стилі салонного мистецтва XIX ст.
-
Представники академізму в живописі
- Вільям Гамільтон (художник), (1751–1801), Британія
- (1786–1868), Франція
- Жан Огюст Домінік Енгр (1780–1867), Франція
- Олександр Кабанель (1808–1879), Франція
- (1815–1879), Франція
- Шарль-Едуар Бутібонн (1816–1897), Франція
- Жан-Леон Жером (1824–1904), Франція
- Поль Леруа (1860–1942), Франція
- П'єр Поль Прюдон (1758–1823), Франція
- Поль Бодрі (1828–1886), Франція
- Бенджамін Вест (1738–1820), США — Британія.
- Джон Флаксман (1755–1826), сукульптор, графік, Велика Британія.
- Федір Бруні (1799–1875), Російська імперія.
- Карло Брюллов (1799–1852), Російська імперія
- Генрик Семирадський або Генрік Семірадський (1843–1902), Російська імперія
- Фредерік Лейтон (1830–1896), Велика Британія
- Адольф Хіремі-Хіршль (1860–1933), Австрійська імперія
- Ульпіано Чека (1860–1916), Іспанія
- (), Іспанія-Франція
- (1840–1906), Іспанія
- Павло (Пауль) Мерварт (1855–1902), Польща
- Андреа Аппіані (1754–1817), Італія
- (Хейз, 1791–1882), Італія
- Стефано Уссі (1822–1901), Італія
Академізм в релігійному живопису
- Боровиковський Володимир Лукич, «Архангел Михаїл», Російський музей
Галерея творів
- Ск. Корто́,«Смерть солдата, що приніс звістку про перемогу греків у Марафоні», Салон 1822
- Худ. Поль Бодрі. «Хвилі і перли», 1862
- Адольф Хіремі-Хіршль. «Присягаюся біля Вуст Правди», 1898 р.
- Худ. Олександр Кабанель. «Грішний янгол»
- Ск. Корто́, «Алегорія міста Брест»
-
- Худ. Касто Пласенсія, «Проголошення республіки в стародавньому Римі», 1877
- Худ. Луїс Альварес Катала, «Модель модного художника»
- Евелін де Морган. «Алегорія Місяця», 1885
- Ск. Мігел Блей. Монумент іспанському королю Альфонсо ХІІ, Буен Ретіро, Мадрид
- Худ. Альфред Стевенс. «Пані в ванні»
- Ск. Ерколе Роза, монумент королю Віктору Еммануїлу ІІ, Мілан, 1896
Академізм в архітектурі
Як і романтизм, в архітектурі академізм не виробив єдиного стилю. Йдеться швидше про сукупність «академічних» стилів, притаманних добі. Окрім переосмисленої в новому дусі неоготики і неоренесансу до них належать неороманський стиль, необароко, неорококо та так званий «псевдоруський стиль». Проте найповнішим втіленням академізму в архітектурі вважають боз-ар.
Інше тлумачення терміну
В XX столітті термін академізм набув іншого тлумачення, що приводить до плутанини змістів. Академізмом почали називати твори митців з потужною художньою освітою, твори високого технічного рівня без певного зв'язку з ідеєю. Академічним тепер міг бути як релігійний твір («Христос перед народом», Глазунов — син), так і твір на побутову тему без зображення біблійних чи історичних персонажів. Найчастіше терміном «академізм» користуються тепер для характеристики побудови композиції, технічного виконання твору, високого щаблю цього виконання. В СРСР, де мистецтво силомиць утримали в межах соціалістичного реалізму, представниками академізму XX століття стали — Ілля Глазунов, Олександр Шилов, Сергій Смирнов та інші, незважаючи на індивідуальність їх художніх манер.
Див. також
Примітки
- Калмикова В. В., Тьомкін В. А. Історія світового живопису. XIX сторіччя. Орієнталізм і Салон. — Ярославський поліграфкомбінат, 2009. — Т. 23. — 128 с.
Джерела
- Art and the Academy in the Nineteenth Century. (2000). Denis, Rafael Cordoso & Trodd, Colin (Eds). Rutgers University Press.
- L'Art-Pompier. (1998). Lécharny, Louis-Marie, Que sais-je?, Presses Universitaires de France.
- L'Art pompier: immagini, significati, presenze dell'altro Ottocento francese (1860–1890). (1997). Luderin, Pierpaolo, Pocket library of studies in art, Olschki.
- G. Planche, Etudes sur l’école française, Paris 1855
- A. Celebonovic, Peinture kitsch ou réalisme bourgeois, Paris 1974
- Ph. Jullian, Le nu 1900, Paris 1976
- Ph. Jullian, Les Orientalistes. La vision de l'Orient par les peintres européens au XIX siècle, Fribourg 1977
- M. Thévoz, L'académisme et ses fantasmes, Paris 1980
- J. Harding, Les peintres pompiers. La peinture académique en France de 1830 à 1880, Paris 1980
- J. Laurent, Art et pouvoir en France de 1973 à 1981. Histoire d'une démission artistique, Saint-Étienne 1982
- N. Pevsner, Le accademie d'arte, Torino 1982
- P. Valéry, Scritti sull'arte, Milano 1984
- J. Thuillier, Peut-on parler d'une peinture «pompier»?, Paris 1984
- Ph. Grunchec, Le concours d'esquisses peintes, 1816–1863, Paris 1986
- C. Ritzenthaller, L'Ecole des Beaux-Arts: les Pompiers, Paris 1987
- M. Haddad, La divine et l'impure. Le nu au XIXe siècle, Paris 1990
- G. Néret, L’érotisme en peinture, Paris 1990
- P. Luderin, L'art pompier. Immagini, significati, presenze dell'altro Ottocento francese (1860–1890), Firenze 1997
- L. M. Lecharny, L'art pompier, Paris 1998
- Молева Н. Белютин Э. «Педагогическая система Академии художеств 18 века» (Петербургской), М, «Искусство», 1956
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Академізм |
- Афанасьєв В. А., Корнєєва Л. Л. Академізм [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademi zm stil i napryam u mistectvi XIX stolittya yakij nagoloshuvav na neobhidnosti dotrimuvatisya principiv i pravil viznachenih viznanimi oficijnimi avtoritetami v galuzi visokogo mistectva nasampered nacionalnimi akademiyami mistectv z vikoristannyam spadshini antichnosti ta Vidrodzhennya Hud Dzhuzeppe Kades Dovira Aleksandra Makedonskogo likaryu Filipu nezvazhayuchi na plitki pro namagannya jogo otruyiti zrazok akademizmu v malyunku kincya XVIII st Misce akademizmu v istoriyi mistectvaAkademizm namagavsya pereosmisliti ta ob yednati dosyagnennya klasicizmu neoklasicizmu do yakogo buv blizkim za duhom ta romantizmu blizhchogo do nogo za chasom Vodnochas vin spivisnuvav z realizmom yakij sprijmav akademizm yak svogo najbilshogo oponenta Popri ce vpliv realizmu na akademizm bezperechnij Inodi akademichnij sposib interpretaciyi lyudini ta svitu seredini XIX stolittya viznachayut yak idealizovanij naturalizm Pochatkom oformlennya akademizmu yak okremogo napryamu mozhna vvazhati 30 i roki XIX stolittya Najbilsh povno akademizm v zhivopisi visloviv sebe u velikomu zhanri v istorichnij kartini Istorichnij zhanr tradicijno rozglyadavsya akademiyami mistectv yak najvazhlivishij Mif pro prioritet istorichnoyi kartini nastilki gliboko ukorinivsya v svidomosti hudozhnikiv sho bagato z nih vvazhali sebe nerealizovanimi cherez nemozhlivist viraziti sebe v visokomu zhanri Chim dali tim bilshe akademizm zajmav oboronni i agresivni poziciyi shodo inshih misteckih techij romantizmu vorozhe stavlennya do tvorchosti Zheriko Delakrua realizmu vorozhe stavlennya do tvorchosti Kurbe impresionizmu vorozhe stavlennya do tvorchosti Eduarda Mane tosho Podibnij proces vidbuvavsya i v Rosijskij imperiyi de akademizm i jogo predstavniki vorozhe sprijnyali poyavu peredvizhnikiv predstavnikiv kritichnogo realizmu Akademizm i salonne mistectvoAkademizm i salonne mistectvo tisno pov yazani v XIX st Obidva shvidko prorosli nerozdilno odin v drugogo Pochalasya spravzhnya ekspluataciya tilki poryadnih syuzhetiv biblijnih chi antichnih tilki krasivih zovnishno privablivih modelej vipravlenih za antichnimi zrazkami virtuoznim tehnichnim vikonannyam samogo zhivopisu chi skulpturi Brutalna gruba dijsnist bula vishtovshnuta na vulici brudnih portiv bidnyackih rajoniv tuberkuloznih shpitaliv i ne dopuskalas v salonne mistectvo Ce bula solodkava kazka dlya novitnoyi grupi bagatiyiv dlya kalifiv na chas shojno vdershihsya do bagatstv ale ne mavshih tradicij vitonchenih smakiv spravzhnogo znannya mistectva i jogo istoriyi Salonne mistectvo ekspluatuvalo erotiku ogolene zhinoche i choloviche tilo starodavnih rimlyan privablivih tvarinok kotyat cucenyat kozenyat krolikiv golubiv kviti zdebilshogo troyandi elegantnij suchasnij odyag chi ekzotichni shati chislennih Salomej Kleopatr Safo zakohanih par ogolenih zhinok z rozbitimi vazami Syuzhetom kartini mig stati benket rimskogo imperatora sho zasipav svoyih gostej pelyustkami troyand Dlya pomirayuchih vid tuberkulozu hvorih yakih natovpom vezli po Rejnu v likarnyu ce bulo spravzhnoyu obrazoyu i prinizhennyam Same vidshtovhuyuchis vid salonnogo mistectva viniklo stroge i pravdive mistectvo Fransua Mille Eduarda Mane Dega Van Goga Kete Kolvic Kriza akademizmu XIX st usvidomlyuvalasya vse bilshe Pokazovimi buli karikaturi na klasicistiv poyava knigi Komichna istoriya Starodavnogo Rimu de osmiyani vochevid nabridli rimlyani V mistectvi Fransua Mille ye poodinoki zrazki akademizmu Smertelnij pocilunok Sfinksa Ale mogutnij talant yak hvorobu vidkinuv jogo abi navernutisya do suvorogo i pravdivogo realizmu Eduard Mane porizav usi svoyi ranishni kartini yak nepravdivi neshiri zrazki akademichnogo mistectva Kete Kolvic uchenicya akademista i predstavnika salonnogo mistectva Klingera nisho ne zapozichila z mistectva vchitelya okrim tehnichnih navichok Harakterizuyuchi napryam yakomu nalezhit tvorchist napriklad hudozhnika Zhana Bero V Kalmikova ta V Tomkin pishut v Enciklopediyi suchasnogo zhivopisu Majstri ne stilki vislovlyuvali sebe skilki stvoryuvali obraz krasi yakij zadovolnyav smaki yihnih suchasnikiv na zhal chasom horoshij smak rozumivsya yak shos dane raz nazavzhdi i take sho ne rozvivayetsya nezminne Cherez ce bagato kartin viglyadayut shtuchnimi zastiglimi nadumanimi chasom solodkuvatimi i tehnichna majsternist yih ne ryatuye Salonne mistectvo poverhneve ale virtuozne za tehnichnim vikonannyam zapolonilo Saloni zvidki i nazva vistavki v Parizhi i znachno poshirilosya Yevropoyu u 19 stolitti yak epidemiya Z salonnogo mistectva Franciyi viroslo shiblene na virtuoznosti koshtovnostyah i drib yazkovomu vidtvorenni ekzotiki mistectvo Gyustava Moro Genrik Semiradskij Nebezpechna gra Pereyaslavl Zaleskij Yaroslavska oblast Vittorio Matteo Korkos Gra pani z yiyi sobakoyu 1895 Karikatura z knigi Komichna istoriya Starodavnogo Rimu 1850 ti Zhan Zherom Ubij jogo abo Palci uniz Vilyam Bugro Vidlitayuchij Amur Skulptor Torvaldsen Ganimed goduye orla Zevsa 1817 Frederik Lejton Moryak gine v obijmah Sireni Gyustav Moro Salomeya tancyuye pered carem Irodom 1876 Burzhuaznij inter yer v stili salonnogo mistectva XIX st Gyustav Moro Yupiter na troni i SemelaPredstavniki akademizmu v zhivopisiHud Engr Narodzhennya Veneri 1848 r Muzej Konde Shantijyi Vilyam Gamilton hudozhnik 1751 1801 Britaniya 1786 1868 Franciya Zhan Ogyust Dominik Engr 1780 1867 Franciya Oleksandr Kabanel 1808 1879 Franciya 1815 1879 Franciya Sharl Eduar Butibonn 1816 1897 Franciya Zhan Leon Zherom 1824 1904 Franciya Pol Lerua 1860 1942 Franciya P yer Pol Pryudon 1758 1823 Franciya Pol Bodri 1828 1886 Franciya Bendzhamin Vest 1738 1820 SShA Britaniya Dzhon Flaksman 1755 1826 sukulptor grafik Velika Britaniya Fedir Bruni 1799 1875 Rosijska imperiya Karlo Bryullov 1799 1852 Rosijska imperiya Genrik Semiradskij abo Genrik Semiradskij 1843 1902 Rosijska imperiya Frederik Lejton 1830 1896 Velika Britaniya Adolf Hiremi Hirshl 1860 1933 Avstrijska imperiya Ulpiano Cheka 1860 1916 Ispaniya Ispaniya Franciya 1840 1906 Ispaniya Pavlo Paul Mervart 1855 1902 Polsha Andrea Appiani 1754 1817 Italiya Hejz 1791 1882 Italiya Stefano Ussi 1822 1901 ItaliyaAkademizm v religijnomu zhivopisuBorovikovskij Volodimir Lukich Arhangel Mihayil Rosijskij muzejGalereya tvorivSk Korto Smert soldata sho prinis zvistku pro peremogu grekiv u Marafoni Salon 1822 Hud Pol Bodri Hvili i perli 1862 Adolf Hiremi Hirshl Prisyagayusya bilya Vust Pravdi 1898 r Hud Oleksandr Kabanel Grishnij yangol Sk Korto Alegoriya mista Brest Hud Zhan Leon Zherom Diogen Zherom Hud Kasto Plasensiya Progoloshennya respubliki v starodavnomu Rimi 1877 Hud Luyis Alvares Katala Model modnogo hudozhnika Evelin de Morgan Alegoriya Misyacya 1885 Sk Migel Blej Monument ispanskomu korolyu Alfonso HII Buen Retiro Madrid Hud Alfred Stevens Pani v vanni Sk Erkole Roza monument korolyu Viktoru Emmanuyilu II Milan 1896Akademizm v arhitekturiYak i romantizm v arhitekturi akademizm ne virobiv yedinogo stilyu Jdetsya shvidshe pro sukupnist akademichnih stiliv pritamannih dobi Okrim pereosmislenoyi v novomu dusi neogotiki i neorenesansu do nih nalezhat neoromanskij stil neobaroko neorokoko ta tak zvanij psevdoruskij stil Prote najpovnishim vtilennyam akademizmu v arhitekturi vvazhayut boz ar Shretter Yevgen Fedorovich Proekt golovnogo fasadu kontori Aleksandrivskogo zavodu v m Katerinoslav nini Dnipro Ne realizovano zlam 19 20 st Inshe tlumachennya terminuV XX stolitti termin akademizm nabuv inshogo tlumachennya sho privodit do plutanini zmistiv Akademizmom pochali nazivati tvori mitciv z potuzhnoyu hudozhnoyu osvitoyu tvori visokogo tehnichnogo rivnya bez pevnogo zv yazku z ideyeyu Akademichnim teper mig buti yak religijnij tvir Hristos pered narodom Glazunov sin tak i tvir na pobutovu temu bez zobrazhennya biblijnih chi istorichnih personazhiv Najchastishe terminom akademizm koristuyutsya teper dlya harakteristiki pobudovi kompoziciyi tehnichnogo vikonannya tvoru visokogo shablyu cogo vikonannya V SRSR de mistectvo silomic utrimali v mezhah socialistichnogo realizmu predstavnikami akademizmu XX stolittya stali Illya Glazunov Oleksandr Shilov Sergij Smirnov ta inshi nezvazhayuchi na individualnist yih hudozhnih maner Div takozhKlasicizm Portret Natyurmort Pobutovij zhanr Istorichnij zhivopis Revolyucijnij klasicizm Inter yer yak zhanr Klasicizm ta ampir v Ukrayini Nyu Britn muzej amerikanskogo mistectvaPrimitkiKalmikova V V Tomkin V A Istoriya svitovogo zhivopisu XIX storichchya Oriyentalizm i Salon Yaroslavskij poligrafkombinat 2009 T 23 128 s DzherelaArt and the Academy in the Nineteenth Century 2000 Denis Rafael Cordoso amp Trodd Colin Eds Rutgers University Press ISBN 0 8135 2795 3 L Art Pompier 1998 Lecharny Louis Marie Que sais je Presses Universitaires de France ISBN 2 13 049341 6 L Art pompier immagini significati presenze dell altro Ottocento francese 1860 1890 1997 Luderin Pierpaolo Pocket library of studies in art Olschki ISBN 88 222 4559 8 G Planche Etudes sur l ecole francaise Paris 1855 A Celebonovic Peinture kitsch ou realisme bourgeois Paris 1974 Ph Jullian Le nu 1900 Paris 1976 Ph Jullian Les Orientalistes La vision de l Orient par les peintres europeens au XIX siecle Fribourg 1977 M Thevoz L academisme et ses fantasmes Paris 1980 J Harding Les peintres pompiers La peinture academique en France de 1830 a 1880 Paris 1980 J Laurent Art et pouvoir en France de 1973 a 1981 Histoire d une demission artistique Saint Etienne 1982 N Pevsner Le accademie d arte Torino 1982 P Valery Scritti sull arte Milano 1984 J Thuillier Peut on parler d une peinture pompier Paris 1984 Ph Grunchec Le concours d esquisses peintes 1816 1863 Paris 1986 C Ritzenthaller L Ecole des Beaux Arts les Pompiers Paris 1987 M Haddad La divine et l impure Le nu au XIXe siecle Paris 1990 G Neret L erotisme en peinture Paris 1990 P Luderin L art pompier Immagini significati presenze dell altro Ottocento francese 1860 1890 Firenze 1997 ISBN 88 222 4559 8 L M Lecharny L art pompier Paris 1998 ISBN 2 13 049341 6 Moleva N Belyutin E Pedagogicheskaya sistema Akademii hudozhestv 18 veka Peterburgskoj M Iskusstvo 1956PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AkademizmAfanasyev V A Kornyeyeva L L Akademizm 21 sichnya 2022 u Wayback Machine VUE