Неокласици́зм (від грец. νέος — «молодий, новий» і «класицизм», новий класицизм) — стиль у світовому мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі кінця XVIII — початку XIX ст. Назву неокласицизм використовують для того, щоб відрізняти цей стиль від спорідненого з ним класицизму кінця XVII ст. Хронологічно неокласицизм йде після рококо і є своєрідною реакцією на нього.
У німецькій і російській літературі для позначення стилю кінця XVIII століття зазвичай використовують термін класицизм або новий класицизм, а неокласицизмом називають «ретроспективний» стиль початку XX століття.
У Східній Європі неокласицизм називають класицизмом. Термін «неокласицизм» використовують у західній літературі[].
Народження стилю. Йоганн Вінкельман
Своєрідна «втома» від панування рококо призвела до того, що ще в 1754 р. гравер Шарль-Ніколя Кошен Молодший опублікував памфлет «Заклик ювелірів», що призначався для паризької гільдії ювелірів. Він вимагав простоти форм, дотримання правил, які продиктовані здоровим глуздом, створив девіз «Не змінювати природний стан речей». Але глибоке теоретичне обґрунтування новий стиль отримав лише в працях Йоганна Вінкельмана (1717—1768), який поєднав ідеї Просвітництва з зверненням до античності.
Вінкельман намагався систематизувати велику кількість пам'ятників та скласти історію античного мистецтва, відокремивши її від загальної історії. В книжці «Історія мистецтва давнини», 1764 («нім. Geschichte der Kunst des Altertums») він стверджував, що «Єдиний шлях зробитися великими … — це наслідувати древніх». Відкриття послідовності стилів в древньому мистецтві, було тісно пов'язане з неприйняттям, яке викликало у Вінкельмана мистецтво бароко та рококо у порівнянні з . Аналогія з цією зміною смаку стояла в нього перед очима всюди, в тому числі і при дослідженні творів античного мистецтва, і допомагала йому розчленувати їх на історичні щаблі. За Вінкельманом, головним завданням мистецтва має бути «прекрасне», якому підпорядковуються і індивідуальна правда, і дія, і ефект; сутність ж прекрасного полягає в зображенні типу, створеного нашої фантазією і природою, а в її основі лежать вірність пропорцій, благородна простота, спокійна велич і плавна гармонійність контурів. Існує, вчив Вінкельман, тільки одна краса, що має позачасове значення, тому що вона закладена в самій природі і реалізується нею там, де щасливо збігаються милість небес.
Характерні риси неокласицизму:
- Мав демократичний, інтернаціональний, просвітницький характер (класицизм стверджував перемогу абсолютної влади). У XVIII ст. на формування неокласицизму вплинули археологічні розкопки в Італії (1748 — початок розкопок Помпеї) та діяльність філософів-енциклопедистів;
- Естетика поєднується з філософією просвітництва та утопічними соціальними ідеями;
- Пуризм — вимога очистити мистецтво від впливу бароко та рококо.
Від «стилю Людовіка XVI» до «революційного класицизму»
У Франції неокласицизм спочатку називали «стилем Людовіка XVI» на противагу класицистичному «стилю Людовіка XIV». Приватні замовники Франції були переважно прихильниками стриманих варіантів бароко чи французького рококо. Але неокласицизм підживлював замовленнями і грошима королівський двір, що вбачав в ньому ідеальні умови схвалення абсолютизму. Саме королівський двір створив Школу образотворчих мистецтв, де переважав класицизм як офіційний державний стиль. З початком Великої французької революції стиль отримав новий поштовх для розвитку — цей оновлений і переосмислений неокласицизм часто іменують «революційним класицизмом».
Розвиток неокласицизму в живописі можна простежити за роботами визнаного лідера цього напрямку — Жака-Луї Давіда — учня майстра рококо Ж. М. Вьєна. Перші твори Давида цілком в стилі рококо. На полотні «Смерть філософа Сенеки» фігурки людей — маленькі, всі метушаться навколо помираючого, жести — занадто театральні, а колорит — як на обгортці цукерки. Забуваєш, що це розповідь про смерть. Після одержання Римської премії і перебування у Римі виникає абсолютно інший митець, послідовник неокласицизму, його найкращий представник у мистецтві Франції 18 століття. Програмним твором цього періоду стала картина «Присяга Гораціїв». Ніяких маленьких фігур, ніякої метушні, ніяких солоденько-цукеркових фарб. Брати клянуться перед військовим походом і йдуть на смерть. Смерті ще нема (два брати з трьох загинуть), а смерть вже відчувається в суворих фарбах і урочисто-пригніченому настрої твору. Виникає новий образ — художника-борця, що виховує в глядачів високі моральні ідеали та громадянські чесноти. І вже цілком іншим стає живопис революційної епохи. Картина «Смерть Марата», 1793 створює образ справжнього громадянина.
Цікаво, однак, що неокласицизм Давида співіснував з творами відвертого прихильника рококо Жана-Оноре Фраґонара (1732—1806).
Театральні декорації П'єтро Гонзага
- «Фантазійний готичний собор» П'єтро Гонзага
- «Заглиблений мавзолей» П'єтро Гонзага, 1780-ті рр.Художній інститут Чикаго
- «Фантазійна піраміда.» П'єтро Гонзага,
- «Галерея перед двором замку.» П'єтро Гонзага, всі — ескізи театральних декорацій.
Недоліки стилю
До недоліків неокласицизму і його наступника — академізму належать приреченість до постійних повторів вироблених зразків, швидке падіння в стереотипні рішення, консервація рішень. Жорстка заданість переходила в неокласицизмі в надісторичність, в ігнорування сучасності. Адже задовго до цього вже вироблені ідеально прекрасні форми і пропорції. Залишається лише їх наслідувати, бо виникає ілюзія причетності до ідеальної краси і вічності.
В живопису виникає низка Венер, Ганімедів, Аполлонів, йде процес постійного відтворення сюжетів античної міфології чи історії. Стиль виходить із хибної тези абсолютного ідеалу, вже виробленого в античні часи. Доходило до механічного, некритичного переносу вже створених проєктів із однієї кліматичної зони до іншої. Серед таких прикладів — копії італійської вілли Ротонда — в Британії, Палладіїв міст в парку Царського Села тощо. Міст був скопійований з проєкту Андреа Палладіо архітекторм В. Неєловим і вибудований в1772–1774 роках. Реакцією на помірковану, малоемоційну архітектуру неокласицизму стають романтичні течії — псевдоготика, шинуазрі, , єгиптоманія, що охопили практично всі країни Західної Європи. Це і дозволяло досягти різноманітності і відійти від нудного, монотонного використання одноманітних колонад, трикутних фронтонів, портиків, однакових що в Британії, що в Росії, що в Бразилії тощо.
До того ж успішна практика існування європейських стилів готика, відродження і маньєризму, бароко, рококо, сецесії та модернізму довела, що сталого ідеалу (на чому помилково наполягав неокласицизм) — нема, що кожна нова доба (і її талановиті представники) здатні виробити власні ідеали і яскраво втілити їх у власній творчості.
Неокласицизм у малярстві Європи (відомі представники)
Неокласицизм не міг узгодити суперечність між двома началами людської природи — між матеріальним і духовним, між розумом і чуттям. Звідси йде раціоналістичне протиставлення розуму, трактованого як самодостатній. Єдиний і абсолютний засіб пізнання, чуттєвим зв'язкам людини з навколишнім світом. Звідси вкрай одностороннє розуміння натхнення і творчого процесу, яке виключає присутність індивідуального досвіду, емоційних факторів, інтуїції, а головне — постійної зумовленості форми художнього твору конкретним життєвим змістом.
- Жак-Луї Давід (1748—1825), Франція
- (1774—1833), Франція
- Антуан Жан Гро (1771—1835), Франція
- Жан-Батист Реньо (1754—1829), Франція
- (1760—1832), Франція
- Жак Реаттю (Jacques Réattu, 1760—1833), Франція
- П'єр Поль Прюдон (1758—1823), Франція
- Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон (1767—1824), Франція
- Леон Коньє (1794—1880), Франція
- Бенджамін Вест (1738—1820), Велика Британія
- (1723—1798)
- Лосенко Антон Павлович (1737—1773), Російська Імперія
- Помпео Батоні (1708—1787), Італія
- Йоганн Ендер (1793—1854), Австро-Угорщина
- (1786—1854)
- Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон, «Патріот Гіпократ відмовляє посланцям Персії»
- Луї Каффйєрі. «Октавіан Август і Клеопатра», 1787, Національна галерея Шотландії
- Йоганн Ендер. «Пані за письмовим столом», 1820
- Депутат революційного Конвенту Ж.-Б. Мійо, 1794
- Худ.Давід, « Смерть Сократа», 1787, Метрополітен-музей
- Бенджамін Вест, Король Лір, ІІІ акт вистави, Бостонський музей образотворчих мистецтв
- Худ. Давід, портрет мадам Тальєн
- Гевін Гамільтон, «Присяга Брута», 1764
- Худ. А. Лосенко, «Зевс і Тетіс»
- Худ. А.Лосенко, «Прощання Гектора з Андромахою»
- Жак Реаттю, «Тріумф Цивілізації», 1793, Гамбург, Кунстхаллє
- Леон Коньє. «Брісеіда оплакує труп Патрокла в наметі Ахілла» (Троянська війна), 1815, Музей мистецтв, Орлеан.
- Бенджамін Вест. «Лікар Еразістрат видкрив, що Антіох хворіє коханням до Стратоніки», 1772, Художній музей (Бірмінгем), США
- Титульна сторінка з декором класицизму, опера Л. Керубіні «Медея». 1797
- Томас Дежорж. «Смерть Архімеда Сіракузького» або «Не руйнуй моїх креслеників», 1815
Надгробок доби неокласицизму
-
- Мавзолей скульптора Антоніо Канови у соборі Санта-Марія Глоріоза деї Фрарі
Ретроспективний, або ж «другий неокласицизм»
Неокласичнимии іменують також низку художніх течій 2-ї половини XIX–XX ст., які зверталися до традицій античності, відродження та класицизму. У своїх творах їхні представники протиставляли суперечностям життя вічні «естетичні норми минулого». Це був так би мовити «другий неокласицизм»
В архітектурі ретроспективний неокласицизм виявився на початку. XX ст. як реакція проти декоративних надмірностей і конструктивних невизначеностей модерну (П. Андреєв, М. Верьовкін — в Україні, І. Жолтовський, І. Фомін — в Росії, О. Перре — у Франції, Ееро Саарінен — у США).
В образотворчому мистецтві ретроспективний неокласицизм поширювався як реакція на імпресіонізм і орієнтувався на античну архаїку, раннє Відродження та класицизм (скульптори П. Війтович, А Попель — в Україні, С. Меркулов — в Росії, живописці Ф. Годлер — у Швейцарії, М. Дені — у Франції, В. Сєров, К. Петров-Водкін — у Росії).
В музиці ретроспективний неокласицизм протиставляв романтизму, імпресіонізму й експресіонізму ясність конструкції і стриманість, урівноваженість музичної мови. Найповніше представлений у музичній культурі Франції у творчості представників французької шістки, в творчості І.Стравінського у його роботи у Франції, а також італійців І. Піццетті, А. Казеллі.
В літературі неокласичними також називають тенденції у поезії на межі XIX–XX століть, що брали за основу «класичну норму», яка передбачала досконалість форми і ясність поетичної мови, пошук шляхів до гармонії духу, зосередженість на вічних, непроминущих засадах буття, настанову на успадкування культурної та літературної традицій, орієнтацію на найкращі взірці мистецтва, створені у попередні епохи. Поети, що належали до цих літературних напрямків, широко використовували античні сюжети та образи.
Серед літераторів, у яких спостерігаються неокласичні тенденції — Т.С. Еліот, П. Валері, Р.М. Рільке, О. Мандельштам, а з українців — група неокласиків — Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт), Максим Рильський, В. Домонтович (В. Петров), Михайло Могилянський, Андрій Ніковський, Борис Тен, Григорій Кочур.
Примітки
- Єрошкіна О. О. Епоха класицизму. — Х., 2011. — С. 11-12.
- Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог № 1, Л. 1976, с. 251
- ж «Художник», № 3, 1991, В.Турчин, статья «Классика класицизма»
- «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л, 1983, с. 88
Посилання
- Неоклясицизм // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1123-1124. — 1000 екз.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неокласицизм |
- Eriksen, Svend. Early Neoclassicism in France (1974)
- Friedlaender, Walter (1952). David to Delacroix (originally published in German; reprinted 1980)
- Gromort, Georges, with introductory essay by (2001). The Elements of Classical Architecture (Classical America Series in Art and Architecture)
- Harrison, Charles; Paul Wood and Jason Gaiger (eds) (2000; repr. 2003). Art in Theory 1648—1815: An Anthology of Changing Ideas
- Hartop, Christopher, with foreword by (2010). The Classical Ideal: English Silver, 1760—1840, exh. cat. Cambridge:
- Irwin, David (1966). English Neoclassical Art: Studies in Inspiration and Taste
- Rosenblum, Robert (1967). Transformations in Late Eighteenth-Century Art
- Neoclassicism in the «History of Art»
- Neo-classical drawings in the Flemish Art Collection
- 19th Century Sculpture Derived From Greek Hellenistic Influence:
- The Neoclassicising of Pompeii
- Фойк М. Неокласицизм у східно- та центральноєвропейській літературі як складова європейського пізнього модернізму // Питання літературознавства. — 2013. — № 87. — С. 118—128.
Див. також
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neoklasici zm vid grec neos molodij novij i klasicizm novij klasicizm stil u svitovomu mistectvi zhivopisi skulpturi muzici literaturi ta arhitekturi kincya XVIII pochatku XIX st Nazvu neoklasicizm vikoristovuyut dlya togo shob vidriznyati cej stil vid sporidnenogo z nim klasicizmu kincya XVII st Hronologichno neoklasicizm jde pislya rokoko i ye svoyeridnoyu reakciyeyu na nogo Antonio Kanova Kupidon sho ciluye Psiheyu Cerkva La Madeleine u ParizhiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Neoklasicizm znachennya U nimeckij i rosijskij literaturi dlya poznachennya stilyu kincya XVIII stolittya zazvichaj vikoristovuyut termin klasicizm abo novij klasicizm a neoklasicizmom nazivayut retrospektivnij stil pochatku XX stolittya U Shidnij Yevropi neoklasicizm nazivayut klasicizmom Termin neoklasicizm vikoristovuyut u zahidnij literaturi dzherelo Narodzhennya stilyu Jogann VinkelmanJogann Vinkelman portret roboti Svoyeridna vtoma vid panuvannya rokoko prizvela do togo sho she v 1754 r graver Sharl Nikolya Koshen Molodshij opublikuvav pamflet Zaklik yuveliriv sho priznachavsya dlya parizkoyi gildiyi yuveliriv Vin vimagav prostoti form dotrimannya pravil yaki prodiktovani zdorovim gluzdom stvoriv deviz Ne zminyuvati prirodnij stan rechej Ale gliboke teoretichne obgruntuvannya novij stil otrimav lishe v pracyah Joganna Vinkelmana 1717 1768 yakij poyednav ideyi Prosvitnictva z zvernennyam do antichnosti Vinkelman namagavsya sistematizuvati veliku kilkist pam yatnikiv ta sklasti istoriyu antichnogo mistectva vidokremivshi yiyi vid zagalnoyi istoriyi V knizhci Istoriya mistectva davnini 1764 nim Geschichte der Kunst des Altertums vin stverdzhuvav sho Yedinij shlyah zrobitisya velikimi ce nasliduvati drevnih Vidkrittya poslidovnosti stiliv v drevnomu mistectvi bulo tisno pov yazane z neprijnyattyam yake viklikalo u Vinkelmana mistectvo baroko ta rokoko u porivnyanni z Analogiya z ciyeyu zminoyu smaku stoyala v nogo pered ochima vsyudi v tomu chisli i pri doslidzhenni tvoriv antichnogo mistectva i dopomagala jomu rozchlenuvati yih na istorichni shabli Za Vinkelmanom golovnim zavdannyam mistectva maye buti prekrasne yakomu pidporyadkovuyutsya i individualna pravda i diya i efekt sutnist zh prekrasnogo polyagaye v zobrazhenni tipu stvorenogo nashoyi fantaziyeyu i prirodoyu a v yiyi osnovi lezhat virnist proporcij blagorodna prostota spokijna velich i plavna garmonijnist konturiv Isnuye vchiv Vinkelman tilki odna krasa sho maye pozachasove znachennya tomu sho vona zakladena v samij prirodi i realizuyetsya neyu tam de shaslivo zbigayutsya milist nebes Harakterni risi neoklasicizmu Mav demokratichnij internacionalnij prosvitnickij harakter klasicizm stverdzhuvav peremogu absolyutnoyi vladi U XVIII st na formuvannya neoklasicizmu vplinuli arheologichni rozkopki v Italiyi 1748 pochatok rozkopok Pompeyi ta diyalnist filosofiv enciklopedistiv Estetika poyednuyetsya z filosofiyeyu prosvitnictva ta utopichnimi socialnimi ideyami Purizm vimoga ochistiti mistectvo vid vplivu baroko ta rokoko Vid stilyu Lyudovika XVI do revolyucijnogo klasicizmu Zhak Luyi David Klyatva Goraciyiv 1784 U Franciyi neoklasicizm spochatku nazivali stilem Lyudovika XVI na protivagu klasicistichnomu stilyu Lyudovika XIV Privatni zamovniki Franciyi buli perevazhno prihilnikami strimanih variantiv baroko chi francuzkogo rokoko Ale neoklasicizm pidzhivlyuvav zamovlennyami i groshima korolivskij dvir sho vbachav v nomu idealni umovi shvalennya absolyutizmu Same korolivskij dvir stvoriv Shkolu obrazotvorchih mistectv de perevazhav klasicizm yak oficijnij derzhavnij stil Z pochatkom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi stil otrimav novij poshtovh dlya rozvitku cej onovlenij i pereosmislenij neoklasicizm chasto imenuyut revolyucijnim klasicizmom Rozvitok neoklasicizmu v zhivopisi mozhna prostezhiti za robotami viznanogo lidera cogo napryamku Zhaka Luyi Davida uchnya majstra rokoko Zh M Vyena Pershi tvori Davida cilkom v stili rokoko Na polotni Smert filosofa Seneki figurki lyudej malenki vsi metushatsya navkolo pomirayuchogo zhesti zanadto teatralni a kolorit yak na obgortci cukerki Zabuvayesh sho ce rozpovid pro smert Pislya oderzhannya Rimskoyi premiyi i perebuvannya u Rimi vinikaye absolyutno inshij mitec poslidovnik neoklasicizmu jogo najkrashij predstavnik u mistectvi Franciyi 18 stolittya Programnim tvorom cogo periodu stala kartina Prisyaga Goraciyiv Niyakih malenkih figur niyakoyi metushni niyakih solodenko cukerkovih farb Brati klyanutsya pered vijskovim pohodom i jdut na smert Smerti she nema dva brati z troh zaginut a smert vzhe vidchuvayetsya v suvorih farbah i urochisto prignichenomu nastroyi tvoru Vinikaye novij obraz hudozhnika borcya sho vihovuye v glyadachiv visoki moralni ideali ta gromadyanski chesnoti I vzhe cilkom inshim staye zhivopis revolyucijnoyi epohi Kartina Smert Marata 1793 stvoryuye obraz spravzhnogo gromadyanina Cikavo odnak sho neoklasicizm Davida spivisnuvav z tvorami vidvertogo prihilnika rokoko Zhana Onore Fragonara 1732 1806 Teatralni dekoraciyi P yetro Gonzaga Fantazijnij gotichnij sobor P yetro Gonzaga Zagliblenij mavzolej P yetro Gonzaga 1780 ti rr Hudozhnij institut Chikago Fantazijna piramida P yetro Gonzaga Galereya pered dvorom zamku P yetro Gonzaga vsi eskizi teatralnih dekoracij Nedoliki stilyuBertel Torvaldsen Ganimed goduye orla Zevsa Kopengagen Daniya Do nedolikiv neoklasicizmu i jogo nastupnika akademizmu nalezhat prirechenist do postijnih povtoriv viroblenih zrazkiv shvidke padinnya v stereotipni rishennya konservaciya rishen Zhorstka zadanist perehodila v neoklasicizmi v nadistorichnist v ignoruvannya suchasnosti Adzhe zadovgo do cogo vzhe virobleni idealno prekrasni formi i proporciyi Zalishayetsya lishe yih nasliduvati bo vinikaye ilyuziya prichetnosti do idealnoyi krasi i vichnosti V zhivopisu vinikaye nizka Vener Ganimediv Apolloniv jde proces postijnogo vidtvorennya syuzhetiv antichnoyi mifologiyi chi istoriyi Stil vihodit iz hibnoyi tezi absolyutnogo idealu vzhe viroblenogo v antichni chasi Dohodilo do mehanichnogo nekritichnogo perenosu vzhe stvorenih proyektiv iz odniyeyi klimatichnoyi zoni do inshoyi Sered takih prikladiv kopiyi italijskoyi villi Rotonda v Britaniyi Palladiyiv mist v parku Carskogo Sela tosho Mist buv skopijovanij z proyektu Andrea Palladio arhitektorm V Neyelovim i vibudovanij v1772 1774 rokah Reakciyeyu na pomirkovanu maloemocijnu arhitekturu neoklasicizmu stayut romantichni techiyi psevdogotika shinuazri yegiptomaniya sho ohopili praktichno vsi krayini Zahidnoyi Yevropi Ce i dozvolyalo dosyagti riznomanitnosti i vidijti vid nudnogo monotonnogo vikoristannya odnomanitnih kolonad trikutnih frontoniv portikiv odnakovih sho v Britaniyi sho v Rosiyi sho v Braziliyi tosho Do togo zh uspishna praktika isnuvannya yevropejskih stiliv gotika vidrodzhennya i manyerizmu baroko rokoko secesiyi ta modernizmu dovela sho stalogo idealu na chomu pomilkovo napolyagav neoklasicizm nema sho kozhna nova doba i yiyi talanoviti predstavniki zdatni virobiti vlasni ideali i yaskravo vtiliti yih u vlasnij tvorchosti Neoklasicizm u malyarstvi Yevropi vidomi predstavniki Neoklasicizm ne mig uzgoditi superechnist mizh dvoma nachalami lyudskoyi prirodi mizh materialnim i duhovnim mizh rozumom i chuttyam Zvidsi jde racionalistichne protistavlennya rozumu traktovanogo yak samodostatnij Yedinij i absolyutnij zasib piznannya chuttyevim zv yazkam lyudini z navkolishnim svitom Zvidsi vkraj odnostoronnye rozuminnya nathnennya i tvorchogo procesu yake viklyuchaye prisutnist individualnogo dosvidu emocijnih faktoriv intuyiciyi a golovne postijnoyi zumovlenosti formi hudozhnogo tvoru konkretnim zhittyevim zmistom Zhak Luyi David 1748 1825 Franciya 1774 1833 Franciya Antuan Zhan Gro 1771 1835 Franciya Zhan Batist Reno 1754 1829 Franciya 1760 1832 Franciya Zhak Reattyu Jacques Reattu 1760 1833 Franciya P yer Pol Pryudon 1758 1823 Franciya An Luyi Zhirode de Rusi Triozon 1767 1824 Franciya Leon Konye 1794 1880 Franciya Bendzhamin Vest 1738 1820 Velika Britaniya 1723 1798 Losenko Anton Pavlovich 1737 1773 Rosijska Imperiya Pompeo Batoni 1708 1787 Italiya Jogann Ender 1793 1854 Avstro Ugorshina 1786 1854 An Luyi Zhirode de Rusi Triozon Patriot Gipokrat vidmovlyaye poslancyam Persiyi Luyi Kaffjyeri Oktavian Avgust i Kleopatra 1787 Nacionalna galereya Shotlandiyi Jogann Ender Pani za pismovim stolom 1820 Deputat revolyucijnogo Konventu Zh B Mijo 1794 Hud David Smert Sokrata 1787 Metropoliten muzej Bendzhamin Vest Korol Lir III akt vistavi Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Hud David portret madam Talyen Gevin Gamilton Prisyaga Bruta 1764 Hud A Losenko Zevs i Tetis Hud A Losenko Proshannya Gektora z Andromahoyu Zhak Reattyu Triumf Civilizaciyi 1793 Gamburg Kunsthallye Leon Konye Briseida oplakuye trup Patrokla v nameti Ahilla Troyanska vijna 1815 Muzej mistectv Orlean Bendzhamin Vest Likar Erazistrat vidkriv sho Antioh hvoriye kohannyam do Stratoniki 1772 Hudozhnij muzej Birmingem SShA Titulna storinka z dekorom klasicizmu opera L Kerubini Medeya 1797 Tomas Dezhorzh Smert Arhimeda Sirakuzkogo abo Ne rujnuj moyih kreslenikiv 1815Nadgrobok dobi neoklasicizmuNadgrobok Aloiziya fon Krejtmajra dobi klasicizmu z epitafiyeyu 1794 Bavariya Mavzolej skulptora Antonio Kanovi u sobori Santa Mariya Glorioza deyi FrariRetrospektivnij abo zh drugij neoklasicizm Cerkva Sagrado Korason m Guanahuato Meksika neoklasicizm Neoklasichnimii imenuyut takozh nizku hudozhnih techij 2 yi polovini XIX XX st yaki zvertalisya do tradicij antichnosti vidrodzhennya ta klasicizmu U svoyih tvorah yihni predstavniki protistavlyali superechnostyam zhittya vichni estetichni normi minulogo Ce buv tak bi moviti drugij neoklasicizm V arhitekturi retrospektivnij neoklasicizm viyavivsya na pochatku XX st yak reakciya proti dekorativnih nadmirnostej i konstruktivnih neviznachenostej modernu P Andreyev M Verovkin v Ukrayini I Zholtovskij I Fomin v Rosiyi O Perre u Franciyi Eero Saarinen u SShA V obrazotvorchomu mistectvi retrospektivnij neoklasicizm poshiryuvavsya yak reakciya na impresionizm i oriyentuvavsya na antichnu arhayiku rannye Vidrodzhennya ta klasicizm skulptori P Vijtovich A Popel v Ukrayini S Merkulov v Rosiyi zhivopisci F Godler u Shvejcariyi M Deni u Franciyi V Syerov K Petrov Vodkin u Rosiyi V muzici retrospektivnij neoklasicizm protistavlyav romantizmu impresionizmu j ekspresionizmu yasnist konstrukciyi i strimanist urivnovazhenist muzichnoyi movi Najpovnishe predstavlenij u muzichnij kulturi Franciyi u tvorchosti predstavnikiv francuzkoyi shistki v tvorchosti I Stravinskogo u jogo roboti u Franciyi a takozh italijciv I Piccetti A Kazelli V literaturi neoklasichnimi takozh nazivayut tendenciyi u poeziyi na mezhi XIX XX stolit sho brali za osnovu klasichnu normu yaka peredbachala doskonalist formi i yasnist poetichnoyi movi poshuk shlyahiv do garmoniyi duhu zoseredzhenist na vichnih neprominushih zasadah buttya nastanovu na uspadkuvannya kulturnoyi ta literaturnoyi tradicij oriyentaciyu na najkrashi vzirci mistectva stvoreni u poperedni epohi Poeti sho nalezhali do cih literaturnih napryamkiv shiroko vikoristovuvali antichni syuzheti ta obrazi Sered literatoriv u yakih sposterigayutsya neoklasichni tendenciyi T S Eliot P Valeri R M Rilke O Mandelshtam a z ukrayinciv grupa neoklasikiv Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Pavlo Filipovich Yurij Klen O Burgardt Maksim Rilskij V Domontovich V Petrov Mihajlo Mogilyanskij Andrij Nikovskij Boris Ten Grigorij Kochur PrimitkiYeroshkina O O Epoha klasicizmu H 2011 S 11 12 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 1 L 1976 s 251 zh Hudozhnik 3 1991 V Turchin statya Klassika klasicizma Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada L 1983 s 88PosilannyaNeoklyasicizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1123 1124 1000 ekz Portal Klasicizm DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NeoklasicizmEriksen Svend Early Neoclassicism in France 1974 Friedlaender Walter 1952 David to Delacroix originally published in German reprinted 1980 Gromort Georges with introductory essay by 2001 The Elements of Classical Architecture Classical America Series in Art and Architecture Harrison Charles Paul Wood and Jason Gaiger eds 2000 repr 2003 Art in Theory 1648 1815 An Anthology of Changing Ideas Hartop Christopher with foreword by 2010 The Classical Ideal English Silver 1760 1840 exh cat Cambridge ISBN 978 0 9524322 9 6 Irwin David 1966 English Neoclassical Art Studies in Inspiration and Taste Rosenblum Robert 1967 Transformations in Late Eighteenth Century Art Neoclassicism in the History of Art Neo classical drawings in the Flemish Art Collection 19th Century Sculpture Derived From Greek Hellenistic Influence The Neoclassicising of Pompeii Fojk M Neoklasicizm u shidno ta centralnoyevropejskij literaturi yak skladova yevropejskogo piznogo modernizmu Pitannya literaturoznavstva 2013 87 S 118 128 Div takozhKlasicizm Revolyucijnij klasicizm Neoklasiki Neoklasichna ekonomichna teoriya Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi