Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Краса значення Краса абстрактна властивість речі ідеї місця чи живо

Краса

Краса
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Краса (значення).

Краса́ — абстрактна властивість речі, ідеї, місця чи живої істоти, зокрема, людини, що приносить відчуття приємності, яке відповідає задоволенню. Є неодмінною складовою сприйняття світу людиною. Краса вивчається як категорія естетики, соціології, соціальної психології та культури. Створення красивих речей є одним з прагнень мистецтва.

image
Готичне вікно-розета в Соборі Нотр-Дам, 13-те століття

Коли слово краса стосується людини, воно має синонім урода (врода). Антонімами слова краса є потворність, бридкість, бридота. В естетиці красі відповідають категорії прекрасного та величного.

Ідеал краси — це взірець, яким захоплюються (чи обожнюють) залежно від особливостей сприймання краси в конкретній культурі.

Етимологія та споріднені слова

В «Етимологічному словнику української мови» Інституту мовознавства імені О. О. Потебні зазначено, що етимологія слова «краса» не визначена, хоча існує певна спорідненість зі словом «кресати», яке в древньослов'янському вжитку мало значення «творити». Попри незрозумілість походження слово спільне для багатьох слов'янських мов (іноді дещо змінене)[].

Очевидна спорідненість слова «краса» зі словом «кращий» вищим ступенем порівняння слів «гарний», «добрий»[]. Існує архаїчний прикметник «красний», що загалом вийшов з ужитку за винятком усталених виразів, наприклад, «весна-красна», «Варвара краса, довга коса», тощо[]. Зберігся він також у топонімах[].

Загальні риси поняття краси

image
Стрічка Мебіуса

Краса визначається як характеристика об'єкта, суб'єкта чи ідеї, яка в процесі її споглядання приносить людині задоволення, насолоду[]. Різні люди сприймають світ по різному й отримують задоволення від різних речей, тому поняття краси здавалося б повинно бути дуже індивідуальним, навіть особистим. Один бачить красу в математичних формулах, на іншого вони навівають нудьгу. Проте, щодо деяких речей вподобання принаймні більшості людей збігаються, в такому разі можна говорити, що краса властива самій речі. Саме таку красу вивчають як категорію естетики, соціальної психології, культури.

Наведене означення близьке до означення Фоми Аквінського, який уважав, що краса — це те, що задовольняє людину в процесі чуттєвого споглядання навколишнього світу.

Ідея краси знайома всім культурам людства в усі часи. Про красу говорили філософи, письменники й поети. Філософи намагаються збагнути красу, поети описати й передати іншими засобами, митці — створити, підприємці — використати. Еталони моди змінюються, але, як казав Діонісій Ареопагіт: «У розмаїтті змін краса залишається вічною»[].

Філософські трактування краси

Античність

image
Найкрасивіший грецькою мовою

З часів античності поняття краси є одним з найважливіших у філософії сприйняття буття[]. Старогрецькими філософами краса сприймалася як явище об'єктивне і онтологічне за своєю суттю, пов'язане з досконалістю Універсуму, з розумінням космосу як світового порядку, доцільності, прикраси[]. Піфагорейська школа, наприклад, бачила сильний зв'язок між математикою і красою. Зокрема, вони помітили, що речі з пропорціями золотого перетину виглядають красивіше. Основними засадами грецької архітектури були симетрія та пропорції.

З часів Сократа краса починає розглядатися не тільки в онтологічному сенсі, а й як категорія розуму, свідомості[]. Для самого Сократа краса була однією з найважливіших категорій світобудови[]. Аристотелем поняття краси як уособлення блага, досконалості відносилося до суто моральної, нерозсудкової категорії.

За Платоном людина до народження перебуває у сфері краси і чистої думки. Сприйняття краси і блага (добра) як вищої ідеї є основним мотивом його філософської творчості. Аристотель вважав, що існує зв'язок між чеснотами та красою. Сприйняття краси античними філософами було узагальнено в роботах Плотіна, де, зокрема, краса отримувала функцію зведення до божественного і прекрасного.

Баумгартен

Німецький філософ Александер Готтліб Баумгартен у середині XVIII століття заснував естетику в сучасному розумінні. До нього це грецьке слово означало відчуття, а після нього — смак, відчуття краси. У книзі «Метафізика» § 451 дав визначення смаку в широкому розумінні як здатності виносити судження, спираючись на відчуття, а не на розум. Саме в такому судженні він вбачав джерело приємних чи неприємних почуттів. За Баумгартеном наука естетика повинна вивести правила або принципи художньої чи природної краси, беручи за основу смаки окремих людей. Так він відповів на памфлет П'єра Бонжура, в якому стверджувалося, що німці нездатні цінити мистецтво й красу[].

Кант

Іммануїл Кант прийняв означення естетики Баумгартена. Він далі розглянув те, яким чином складається судження людини про красу в . Він відзначає, що судження про красу ґрунтується на відчутті задоволення, однак це відчуття має особливість — воно не зацікавлене, не пов'язане з тим має чи ні суб'єкт бажання володіти певним предметом, який він оцінює як красивий. Водночас, судження про красу претендує на «універсальність», тобто на те, що будь-яка інша людина, апріорі, теж сприйматиме об'єкт як красивий. Втім, така універсальність не може бути доведена. На відміну від судження про добро, судження про красу за Кантом не ґрунтується на жодній меті (нім. Zweck). Таким чином, за Кантом судження про красу охоплює дихотомію двох здавалося несумісних рис: його підґрунтям є суб'єктивне відчуття, що не може бути доведеним, водночас, воно претендує на згоду будь-якого іншого суб'єкта, тобто на певну об'єктивність. У цьому відношенні Кант заперечує як проти емпіричного, так і проти раціоналістичного підходу до естетики. Можливість примирити на перший погляд несумісне Кант бачить у вільній грі уяви та розуміння.

XX та XXI століття

У XX столітті зросла тенденція до відкидання краси як у мистецтві, так і в філософії, що досягла апогею в постмодернізму. Це сталося всупереч тому, що краса займала центральне місце в думках Фрідріха Ніцше, одного з філософів, що мав великий вплив на становлення постмодернізму, і проголосив, що воля до влади — це воля до краси[].

Інші філософи відкидають постмодернізм і підкреслюють важливість краси. Американський аналітичний філософ Гай Сірселло запропонував «нову теорію краси», намагаючись повернути її статус важливої філософської концепції. Елейн Скеррі ратує за те, що краса пов'язана зі справедливістю.

Красу вивчають психологи й нейробіологи, що працюють у галузях експериментальної естетики й нейроестетики, відповідно. Психологічні теорії розглядають красу як форму задоволення. Аналіз кореляцій підтверджує те, що красиві речі приємніші.

Деякі дослідження асоціюють сприйняття краси з діяльністю медіальної кори головного мозку. Утім, такий підхід до локалізації сприйняття краси з однією областю головного мозку отримав негативні відгуки серед спеціалістів.

Психологічний підхід

Теорія еволюції та ідея привабливості

Біологічна теорія еволюції не може прямо пояснити відчуття краси, але проливає світло на поняття привабливості. Більша частина досліджень зосереджена на вивеченні статевого потягу, тобто області, в якій еволюційні ідеї проявляються найкраще. Психологи намагаються з'ясувати критерії, за якими людина судить про вроду іншої людини, особливо на рисах, що роблять людину привабливішою. Власне, статевий потяг пояснити з еволюційної точки зору легше, ніж відчуття краси в загальному розумінні. З цієї точки зору статева звабливість повинна бути наслідком пристосування до середовища. Статево привабливими повинні бути ті, що мають найкращі шанси до виживання, особливо ті, що можуть забезпечити численне потомство й мають гарне здоров'я..

Симетрія

image
Сніжинки мають природню симетрію

Проводилися психологічні дослідження, що мали за мету визначення тих рис, які вважаються найпривабливішими. Так, на думку Джудіт Ланглуа, найпривабливішими є обличчя, найбільш близькі до середніх, а не ті, що мають якісь дуже виразні риси. Це, можливо, пояснюється тим фактом, що генетичні мутації здебільшого шкідливі, а тому люди прагнуть партнерів з найменшою ймовірністю мутації, а отже — людей середніх. Інше можливе пояснення — вроджена зміна двобічної симетрії людського тіла часто свідчить про хворобу й про послаблення імунної системи. Тьєррі Лоде вважає, що вибираючи в сексуальні партнери особин з симетричними рисами, тварини проводять добір, відбраковуючи ті імунні системи, що могли б передати хвороби потомству. Відхилення від симетрії вказують на стан здоров'я та на можливі генетичні вади партнерів.

Дослідження в Університеті Сент-Ендрюз, утім, показали, що найкрасивіші обличчя не є найсередніші взагалі, а тільки середні між обличчями, які самі вважаються гарними. Соціолог Жан-Франсуа Амадьє робить з цього висновок, що "якщо середнє обличчя привабливе для всіх, не можна з упевненістю стверджувати, що воно найбільш привабливе, і, можливо, ми відчуватимемо менший потяг до середнього, ніж до чогось незвичного".

Перебільшення, надмірність

У 60-х роках XX століття етологи помітили, що штучні стимули можуть переважити природні. Потяг до краси забезпечує біології ефект гіпернормального стимулу. Його відкрили Конрад Лоренц, Ніколас Тінберген та . Суть такого стимулу в тому, що він викликає у тварини надмірну реакцію. Так, гуска віддає перевагу зеленому яйцю великих розмірів над власними яйцями. Тьєррі Лоде вважає, що існування таких стимулів означає тенденцію до перебільшення, фундаментальну в біології. Така тенденція може пояснити поширеність сексуальних рис у тварин, наприклад хвоста пави або клешні краба скрипаля. Статевий добір накладає на антагоністичну еволюцію статей риси, що давали б перевагу в статевому конфлікті. Статевий добір сприяє підсиленню незвичайних рис, використовуючи статевий потяг. Фізична краса стає тільки результатом накладення такої комбінації рис, що викликала б сексуальне бажання. Так, краса як гіпернормальний стимул стала перш за все зброєю сексуальності. Цю тенденцію знаходимо в мистецьких творах, починаючи з мистецтва Стародавньої Греції.

Краса в мистецтві

image
Чорний квадрат К. Малевича

Людина не тільки сприймає світ емоційно, як гарне, бридке, байдуже, а й прагне робити будь-яку справу красиво[]. Дуже красиві речі стають мистецькими творами[]. Мистецтво прагне перш за все привернути увагу, тому його твори не обов'язково зображують красиві речі чи красивих людей, але вони обов'язково зроблені красиво, навіть якщо це чорний квадрат[].

Підвалини західного сприйняття прекрасного в мистецтві заклали творці Стародавньої Греції[]. Саме від них ми знаємо про те, що коло — досконала фігура, що прямокутник виглядає гарно, якщо його сторони мають відношення золотого перетину, що симетричне загалом красиве[]. Тож краса — це досконалість геометричних фігур? Ніяк ні. Стародавні греки ще зауважили естетичну цінність перебільшення[]. Принципи грецького мистецтва були перевідкриті в епоху Відродження й досі зберігають свій вплив на західну культуру[].

Інші, відмінні від західної, культури розвивали свою естетику, уявлення про гарне і бридке[]. В ісламському світі, де було заборонено створювати зображення людей, розвинулося мистецтво абстрактних візерунків та архітектура, що подарували людству такі шедеври як Тадж Махал[].

Краса природи

image
Гепард у віденському зоопарку
Докладніше: Краса в природі

Людина сприймає незайману природу красивою[]. Природні краєвиди, природні звуки, рослини, квіти, тварини (тут є винятки) створюють ілюзію того, що світ такий, як має бути, а тому навівають стан спокою, відчуття гармонії[]. Людина, мабуть, вважає гармонійним те, що природне[]. Одне із завдань ландшафтної архітектури — помістити будівлі в природне середовище так, щоб вони гармоніювали з ним.

Своя краса є навіть у розгулі стихій — грозах із громом і блискавками, торнадо, цунамі. Ці явища описуються естетичною категорією величне. Романтизм як мистецький напрям часто вдавався до опису величних природних лих[]. А от індустріальні будівлі, вирубки лісу, треки гусениць на лісовій підстилці тощо, сприймаються ранами на тілі природи і бридкими[].

Краса людини

Ерос і фізична краса

Привабливість людського тіла збагнути доволі просто — вона пояснюється статевим потягом, властивим кожній людині[]. В неї закладено часто неусвідомлене бажання до продовження роду[]. Тому першою ознакою красивого тіла є враження здоров'я. В здоровому тілі здоровий дух, як говорив Ювенал. Тому середнє здорове людське тіло без видимих вад привабливе, а особлива краса — це вже нюанси. Відштовхують видимі вади й неохайність[].

Історія показує, що зразки, «стандарти» краси сильно змінюються в різних країнах і культурах[], але загалом залишаються спільними для всього людства[]. Крім очевидного, переваги людей без вираженої фізичної асиметрії тіла, а також «середніх» за зовнішнім виглядом (у кожній расі — свої еталони), існують інші, мінливі культурні уподобання[].

У стародавній Греції і Римі еталони чоловічої та жіночої краси практично не відрізняються від еталонів початку XX століття, століття розвитку олімпійського руху[]. У період Середньовіччя можна відзначити моду на блідість і худорлявість, але в епоху бароко, навпаки, з'являється мода на повноту (наприклад, на картинах Рубенса)[], і на потенційну плідність (картини голландських майстрів — наприклад, пані Терборха[]).

До середини XX століття еталоном краси було досить міцне, масивне тіло селянської, загартованої у важкій праці, дівчини[]. Як продукт сучасної культури, краса останнім часом значною мірою є комерціоналізованою (особливо внаслідок поголовної гламуризації культури)[]. Різнобічний розвиток людського тіла досягається великою працею — так само, як і всі інші досягнення[].

У XXI столітті набуває привабливості машинна, механічна краса (див. ).

"Ми живемо у світі, який торгує сексом. Проституція - це використання сексу в якості засобу заробляння грошей, а секс-ляльки - це наступний крок на цьому шляху", - професор Кетлін Річардсон з Університету Де Монфора у Лестері (Північна Англя).

У книзі "Любов та секс із роботом" її автор Девід Леві робить висновок, що машини - це кращі коханці.

"У майбутньому, - пише Леві, - ми зможемо як би практикувати на роботах, заміщаючи ними людину. У кінцевому результаті потреба у реальних людях відпадає: роботи не зраджують, не розбивають серця, не йдуть до інших...".

Послідовники Леві впевнені, що машина - це найкращий вибір у порівнянні із людиною.

Духовна краса

Крім фізичної краси, в людській культурі сформувалося уявлення про моральну, духовну красу[]. Ця категорія застосовна до людей незалежно від їхнього віку і статі і визначає ставлення до мудрості, чесності, врівноваженості, порядності людини[]. Для дітей, підлітків і молодих людей в це поняття також включаються такі характеристики, як «невинність», «незіпсованість» та інші[].

Стародавні греки називали поєднання духовної та тілесної краси калокагатією. Чехов теж зазначав, що в «людині все повинно бути прекрасним — і обличчя, і одяг, і душа і думки».

Еталони жіночої краси

Статус жінки у суспільстві історично значною мірою залежав від її вроди, тому жінкам властиво підкреслювати привабливі сторони зовнішності одягом, косметико, прикрасами. В сучасному світі існує велика , моди та пластичної хірургії, орієнтована переважно на жінок. Інколи жінки прагнуть здаватися вищими й носять взуття на високих підборах («краса вимагає жертв»). Через індустрію краси надзвичайно комерціалізована.

Сучасна «висока мода» продовжує рекламувати стандарт жіночої краси як надзвичайно худу, дуже високу постать, з вузькими стегнами і довгими ногами[]. Жінка повинна мати граціозну фігуру, бути «фотогенічною» і мати досконалі параметри, що тяжіють до 90 — 60 — 90[].

Еталони чоловічої краси

image
Аполлон Бельведерський

Класичним еталоном чоловічої краси, що встановився ще в Стародавній Греції, вважається атлетичний чоловік із будовою тіла, як у Аполлона. Статуя Давида Мікеланджело Буонарроті відображає цей класичний ідеал. Але красивим визнається не тільки молодий, сильний, стрункий і м'язистий юнак[]. Чоловіка можуть прикрашати і сивина, і шрами, і погляд розумних очей, ну й, звісно ж, борода й вуса, яких немає у жінок[].

Статус чоловіка в сучасному суспільстві не настільки залежить від зовнішності, як статус жінки. Тому чоловіки зазвичай практичніші у виборі одягу і не надають йому такого значення, але елегантний костюм із , Rolex і всякі такі дрібнички, звісно, не завадять. Однак, так було не завжди — в історії західного суспільства були періоди, коли чоловіки одягалися так само манірно, як і жінки, наприклад, у епоху бароко[].

У XXI столітті італійці визнані найкрасивішими чоловіками у світі, при цьому рідкіша з роками шевелюра і зморшки, що з часом з'являються, найчастіше тягнуть за собою втрату привабливості[]. Такі результати опитування, проведеного міжнародною маркетинговою компанією Synovate.

Використання терміна в топоніміці

В Київській області є річка Красна. Ця маленька річечка (сьогодні її ширина не перевершує 5–10 м) прорила велику звивисту ущелину з перепадом висот близько 100 м, яка нагадує Гранд Каньйон — щоправда не з каменю, а з глини, вкритої чорноземом і піском та зарослої мішаним лісом.

Красне

Ідеї та речі, природа та людина

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
  2. . Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 21 жовтня 2008.
  3. Seife, Charles (2000). . Penguin. . p. 32
  4. Аристотель. Нікомахова етика
  5. Платон. Федр
  6. В.Татаркевич. История философии. Античная и средневековая философия. Плотин и неоплатоники. [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] Библиотека «Полка букиниста».(рос.)
  7. Alexander Gottlieb Baumgarten Metaphysica (1739)
  8. . Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 13 вересня 2011.
  9. The Anti-Aesthetic: Essays on Postmodern Culture by Hal Foster
  10. A New Theory of Beauty. Princeton Essays on the Arts, 1. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1975.
  11. Love and Beauty. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1989.
  12. On Beauty and Being Just
  13. Reber, Rolf; Schwarz, Norbert; Winkielman, Piotr (2004). Processing fluency and aesthetic pleasure: is beauty in the perceiver's processing experience? (PDF). Personality and Social Psychology Review: An Official Journal of the Society for Personality and Social Psychology, Inc. 8 (4): 364—382. doi:10.1207/s15327957pspr0804_3. :1956/594. ISSN 1088-8683. PMID 15582859.[недоступне посилання]
  14. Armstrong, Thomas; Detweiler-Bedell, Brian (December 2008). Beauty as an emotion: The exhilarating prospect of mastering a challenging world. Review of General Psychology (English) . 12 (4): 305—329. CiteSeerX 10.1.1.406.1825. doi:10.1037/a0012558. ISSN 1939-1552.
  15. Vartanian, Oshin; Navarrete, Gorka; Chatterjee, Anjan; Fich, Lars Brorson; Leder, Helmut; Modroño, Cristián; Nadal, Marcos; Rostrup, Nicolai; Skov, Martin (18 червня 2013). . Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 110 (Supplement 2): 10446—10453. doi:10.1073/pnas.1301227110. ISSN 0027-8424. PMC 3690611. PMID 23754408. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  16. Marin, Manuela M.; Lampatz, Allegra; Wandl, Michaela; Leder, Helmut (4 листопада 2016). Berlyne Revisited: Evidence for the Multifaceted Nature of Hedonic Tone in the Appreciation of Paintings and Music. Frontiers in Human Neuroscience. 10. doi:10.3389/fnhum.2016.00536. ISSN 1662-5161. PMC 5095118. PMID 27867350.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  17. Brielmann, Aenne A.; Pelli, Denis G. (22 травня 2017). Beauty Requires Thought. Current Biology (English) . 27 (10): 1506—1513.e3. doi:10.1016/j.cub.2017.04.018. ISSN 0960-9822. PMID 28502660.
  18. Kawabata, Hideaki; Zeki, Semir (April 2004). Neural correlates of beauty. Journal of Neurophysiology. 91 (4): 1699—1705. doi:10.1152/jn.00696.2003. ISSN 0022-3077. PMID 15010496.
  19. Ishizu, Tomohiro; Zeki, Semir (6 липня 2011). . PLOS ONE. 6 (7): e21852. doi:10.1371/journal.pone.0021852. ISSN 1932-6203. PMC 3130765. PMID 21755004. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 25 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  20. Conway, Bevil R.; Rehding, Alexander (19 березня 2013). . PLOS Biology. 11 (3): e1001504. doi:10.1371/journal.pbio.1001504. ISSN 1545-7885. PMC 3601993. PMID 23526878. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 25 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  21. Donald Symons, « Beauty is in the Eye of the Beholder. The Evolutioanry Psychology of Human Female Attractiveness », у Paul R. Abramson, Steven D. Pinkerton, Sexual Nature, Sexual Culture, University of Chicago Press, 1995, p. 80-120
  22. J.H. Langlois et L. Roggman, « Attractive faces are only average », Psychological Science, no 1,‎ 1990, p. 115-121
  23. D.I. Perrett, K. May et S. Yoshikawa, « Attractiveness characteristics of female faces : preference for non-average shape », Nature, 368, 1994, p. 239-24. Цитата з , Le Poids des apparences, 2002, éd. Odile Jacob, p. 18-19.
  24. Насправді Ювенал говорив, що треба прагнути здорового духу в здоровому тілі, але з часом фраза стала сприйматися як здорове тіло є запорукою здорового духу
  25. СГУ ТВ. Математика и психология. Передача 2.6. Ранговая корреляция.
  26. Левшенко Федор Валерьевич - Психология роботов: Книга о чувствах людей и машин.
  27. Калокагатія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 456.
  28. А.П. Чехов. Дядя Ваня: Сцени з сільського життя на 4 дії. — К. : Мистецтво, 1954. — 72 с.
  29. . Investory News (укр.). 3 березня 2021. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  30. тобто зараз, на початку XXI століття
  31. Кучменко, Елеонора (2012). (PDF). Київ: ІПК ДСЗУ. с. 110. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  32. . Авторська скульптура (укр.). 15 березня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  33. . OBOZREVATEL (рос.). 2 грудня 2008. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Посилання

Краса
у сестринських Вікіпроєктах
image Означення у Вікісловнику?
image Цитати у Вікіцитатах?
image Краса у Вікісховищі?
image Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krasa znachennya Krasa abstraktna vlastivist rechi ideyi miscya chi zhivoyi istoti zokrema lyudini sho prinosit vidchuttya priyemnosti yake vidpovidaye zadovolennyu Ye neodminnoyu skladovoyu sprijnyattya svitu lyudinoyu Krasa vivchayetsya yak kategoriya estetiki sociologiyi socialnoyi psihologiyi ta kulturi Stvorennya krasivih rechej ye odnim z pragnen mistectva Gotichne vikno rozeta v Sobori Notr Dam 13 te stolittya Koli slovo krasa stosuyetsya lyudini vono maye sinonim uroda vroda Antonimami slova krasa ye potvornist bridkist bridota V estetici krasi vidpovidayut kategoriyi prekrasnogo ta velichnogo Ideal krasi ce vzirec yakim zahoplyuyutsya chi obozhnyuyut zalezhno vid osoblivostej sprijmannya krasi v konkretnij kulturi Etimologiya ta sporidneni slovaV Etimologichnomu slovniku ukrayinskoyi movi Institutu movoznavstva imeni O O Potebni zaznacheno sho etimologiya slova krasa ne viznachena hocha isnuye pevna sporidnenist zi slovom kresati yake v drevnoslov yanskomu vzhitku malo znachennya tvoriti Popri nezrozumilist pohodzhennya slovo spilne dlya bagatoh slov yanskih mov inodi desho zminene dzherelo Ochevidna sporidnenist slova krasa zi slovom krashij vishim stupenem porivnyannya sliv garnij dobrij dzherelo Isnuye arhayichnij prikmetnik krasnij sho zagalom vijshov z uzhitku za vinyatkom ustalenih viraziv napriklad vesna krasna Varvara krasa dovga kosa tosho dzherelo Zberigsya vin takozh u toponimah dzherelo Zagalni risi ponyattya krasiStrichka Mebiusa Krasa viznachayetsya yak harakteristika ob yekta sub yekta chi ideyi yaka v procesi yiyi spoglyadannya prinosit lyudini zadovolennya nasolodu dzherelo Rizni lyudi sprijmayut svit po riznomu j otrimuyut zadovolennya vid riznih rechej tomu ponyattya krasi zdavalosya b povinno buti duzhe individualnim navit osobistim Odin bachit krasu v matematichnih formulah na inshogo voni navivayut nudgu Prote shodo deyakih rechej vpodobannya prinajmni bilshosti lyudej zbigayutsya v takomu razi mozhna govoriti sho krasa vlastiva samij rechi Same taku krasu vivchayut yak kategoriyu estetiki socialnoyi psihologiyi kulturi Navedene oznachennya blizke do oznachennya Fomi Akvinskogo yakij uvazhav sho krasa ce te sho zadovolnyaye lyudinu v procesi chuttyevogo spoglyadannya navkolishnogo svitu Ideya krasi znajoma vsim kulturam lyudstva v usi chasi Pro krasu govorili filosofi pismenniki j poeti Filosofi namagayutsya zbagnuti krasu poeti opisati j peredati inshimi zasobami mitci stvoriti pidpriyemci vikoristati Etaloni modi zminyuyutsya ale yak kazav Dionisij Areopagit U rozmayitti zmin krasa zalishayetsya vichnoyu dzherelo Filosofski traktuvannya krasiAntichnist Najkrasivishij greckoyu movoyu Z chasiv antichnosti ponyattya krasi ye odnim z najvazhlivishih u filosofiyi sprijnyattya buttya dzherelo Starogreckimi filosofami krasa sprijmalasya yak yavishe ob yektivne i ontologichne za svoyeyu suttyu pov yazane z doskonalistyu Universumu z rozuminnyam kosmosu yak svitovogo poryadku docilnosti prikrasi dzherelo Pifagorejska shkola napriklad bachila silnij zv yazok mizh matematikoyu i krasoyu Zokrema voni pomitili sho rechi z proporciyami zolotogo peretinu viglyadayut krasivishe Osnovnimi zasadami greckoyi arhitekturi buli simetriya ta proporciyi Z chasiv Sokrata krasa pochinaye rozglyadatisya ne tilki v ontologichnomu sensi a j yak kategoriya rozumu svidomosti dzherelo Dlya samogo Sokrata krasa bula odniyeyu z najvazhlivishih kategorij svitobudovi dzherelo Aristotelem ponyattya krasi yak uosoblennya blaga doskonalosti vidnosilosya do suto moralnoyi nerozsudkovoyi kategoriyi Za Platonom lyudina do narodzhennya perebuvaye u sferi krasi i chistoyi dumki Sprijnyattya krasi i blaga dobra yak vishoyi ideyi ye osnovnim motivom jogo filosofskoyi tvorchosti Aristotel vvazhav sho isnuye zv yazok mizh chesnotami ta krasoyu Sprijnyattya krasi antichnimi filosofami bulo uzagalneno v robotah Plotina de zokrema krasa otrimuvala funkciyu zvedennya do bozhestvennogo i prekrasnogo Baumgarten Nimeckij filosof Aleksander Gottlib Baumgarten u seredini XVIII stolittya zasnuvav estetiku v suchasnomu rozuminni Do nogo ce grecke slovo oznachalo vidchuttya a pislya nogo smak vidchuttya krasi U knizi Metafizika 451 dav viznachennya smaku v shirokomu rozuminni yak zdatnosti vinositi sudzhennya spirayuchis na vidchuttya a ne na rozum Same v takomu sudzhenni vin vbachav dzherelo priyemnih chi nepriyemnih pochuttiv Za Baumgartenom nauka estetika povinna vivesti pravila abo principi hudozhnoyi chi prirodnoyi krasi beruchi za osnovu smaki okremih lyudej Tak vin vidpoviv na pamflet P yera Bonzhura v yakomu stverdzhuvalosya sho nimci nezdatni ciniti mistectvo j krasu dzherelo Kant Immanuyil Kant prijnyav oznachennya estetiki Baumgartena Vin dali rozglyanuv te yakim chinom skladayetsya sudzhennya lyudini pro krasu v Vin vidznachaye sho sudzhennya pro krasu gruntuyetsya na vidchutti zadovolennya odnak ce vidchuttya maye osoblivist vono ne zacikavlene ne pov yazane z tim maye chi ni sub yekt bazhannya voloditi pevnim predmetom yakij vin ocinyuye yak krasivij Vodnochas sudzhennya pro krasu pretenduye na universalnist tobto na te sho bud yaka insha lyudina apriori tezh sprijmatime ob yekt yak krasivij Vtim taka universalnist ne mozhe buti dovedena Na vidminu vid sudzhennya pro dobro sudzhennya pro krasu za Kantom ne gruntuyetsya na zhodnij meti nim Zweck Takim chinom za Kantom sudzhennya pro krasu ohoplyuye dihotomiyu dvoh zdavalosya nesumisnih ris jogo pidgruntyam ye sub yektivne vidchuttya sho ne mozhe buti dovedenim vodnochas vono pretenduye na zgodu bud yakogo inshogo sub yekta tobto na pevnu ob yektivnist U comu vidnoshenni Kant zaperechuye yak proti empirichnogo tak i proti racionalistichnogo pidhodu do estetiki Mozhlivist primiriti na pershij poglyad nesumisne Kant bachit u vilnij gri uyavi ta rozuminnya XX ta XXI stolittya U XX stolitti zrosla tendenciya do vidkidannya krasi yak u mistectvi tak i v filosofiyi sho dosyagla apogeyu v postmodernizmu Ce stalosya vsuperech tomu sho krasa zajmala centralne misce v dumkah Fridriha Nicshe odnogo z filosofiv sho mav velikij vpliv na stanovlennya postmodernizmu i progolosiv sho volya do vladi ce volya do krasi dzherelo Inshi filosofi vidkidayut postmodernizm i pidkreslyuyut vazhlivist krasi Amerikanskij analitichnij filosof Gaj Sirsello zaproponuvav novu teoriyu krasi namagayuchis povernuti yiyi status vazhlivoyi filosofskoyi koncepciyi Elejn Skerri ratuye za te sho krasa pov yazana zi spravedlivistyu Krasu vivchayut psihologi j nejrobiologi sho pracyuyut u galuzyah eksperimentalnoyi estetiki j nejroestetiki vidpovidno Psihologichni teoriyi rozglyadayut krasu yak formu zadovolennya Analiz korelyacij pidtverdzhuye te sho krasivi rechi priyemnishi Deyaki doslidzhennya asociyuyut sprijnyattya krasi z diyalnistyu medialnoyi kori golovnogo mozku Utim takij pidhid do lokalizaciyi sprijnyattya krasi z odniyeyu oblastyu golovnogo mozku otrimav negativni vidguki sered specialistiv Psihologichnij pidhidTeoriya evolyuciyi ta ideya privablivosti Biologichna teoriya evolyuciyi ne mozhe pryamo poyasniti vidchuttya krasi ale prolivaye svitlo na ponyattya privablivosti Bilsha chastina doslidzhen zoseredzhena na vivechenni statevogo potyagu tobto oblasti v yakij evolyucijni ideyi proyavlyayutsya najkrashe Psihologi namagayutsya z yasuvati kriteriyi za yakimi lyudina sudit pro vrodu inshoyi lyudini osoblivo na risah sho roblyat lyudinu privablivishoyu Vlasne statevij potyag poyasniti z evolyucijnoyi tochki zoru legshe nizh vidchuttya krasi v zagalnomu rozuminni Z ciyeyi tochki zoru stateva zvablivist povinna buti naslidkom pristosuvannya do seredovisha Statevo privablivimi povinni buti ti sho mayut najkrashi shansi do vizhivannya osoblivo ti sho mozhut zabezpechiti chislenne potomstvo j mayut garne zdorov ya Simetriya Snizhinki mayut prirodnyu simetriyu Provodilisya psihologichni doslidzhennya sho mali za metu viznachennya tih ris yaki vvazhayutsya najprivablivishimi Tak na dumku Dzhudit Langlua najprivablivishimi ye oblichchya najbilsh blizki do serednih a ne ti sho mayut yakis duzhe virazni risi Ce mozhlivo poyasnyuyetsya tim faktom sho genetichni mutaciyi zdebilshogo shkidlivi a tomu lyudi pragnut partneriv z najmenshoyu jmovirnistyu mutaciyi a otzhe lyudej serednih Inshe mozhlive poyasnennya vrodzhena zmina dvobichnoyi simetriyi lyudskogo tila chasto svidchit pro hvorobu j pro poslablennya imunnoyi sistemi Tyerri Lode vvazhaye sho vibirayuchi v seksualni partneri osobin z simetrichnimi risami tvarini provodyat dobir vidbrakovuyuchi ti imunni sistemi sho mogli b peredati hvorobi potomstvu Vidhilennya vid simetriyi vkazuyut na stan zdorov ya ta na mozhlivi genetichni vadi partneriv Doslidzhennya v Universiteti Sent Endryuz utim pokazali sho najkrasivishi oblichchya ne ye najserednishi vzagali a tilki seredni mizh oblichchyami yaki sami vvazhayutsya garnimi Sociolog Zhan Fransua Amadye robit z cogo visnovok sho yaksho serednye oblichchya privablive dlya vsih ne mozhna z upevnenistyu stverdzhuvati sho vono najbilsh privablive i mozhlivo mi vidchuvatimemo menshij potyag do serednogo nizh do chogos nezvichnogo Perebilshennya nadmirnist U 60 h rokah XX stolittya etologi pomitili sho shtuchni stimuli mozhut perevazhiti prirodni Potyag do krasi zabezpechuye biologiyi efekt gipernormalnogo stimulu Jogo vidkrili Konrad Lorenc Nikolas Tinbergen ta Sut takogo stimulu v tomu sho vin viklikaye u tvarini nadmirnu reakciyu Tak guska viddaye perevagu zelenomu yajcyu velikih rozmiriv nad vlasnimi yajcyami Tyerri Lode vvazhaye sho isnuvannya takih stimuliv oznachaye tendenciyu do perebilshennya fundamentalnu v biologiyi Taka tendenciya mozhe poyasniti poshirenist seksualnih ris u tvarin napriklad hvosta pavi abo kleshni kraba skripalya Statevij dobir nakladaye na antagonistichnu evolyuciyu statej risi sho davali b perevagu v statevomu konflikti Statevij dobir spriyaye pidsilennyu nezvichajnih ris vikoristovuyuchi statevij potyag Fizichna krasa staye tilki rezultatom nakladennya takoyi kombinaciyi ris sho viklikala b seksualne bazhannya Tak krasa yak gipernormalnij stimul stala persh za vse zbroyeyu seksualnosti Cyu tendenciyu znahodimo v misteckih tvorah pochinayuchi z mistectva Starodavnoyi Greciyi Krasa v mistectviChornij kvadrat K Malevicha Lyudina ne tilki sprijmaye svit emocijno yak garne bridke bajduzhe a j pragne robiti bud yaku spravu krasivo dzherelo Duzhe krasivi rechi stayut misteckimi tvorami dzherelo Mistectvo pragne persh za vse privernuti uvagu tomu jogo tvori ne obov yazkovo zobrazhuyut krasivi rechi chi krasivih lyudej ale voni obov yazkovo zrobleni krasivo navit yaksho ce chornij kvadrat dzherelo Pidvalini zahidnogo sprijnyattya prekrasnogo v mistectvi zaklali tvorci Starodavnoyi Greciyi dzherelo Same vid nih mi znayemo pro te sho kolo doskonala figura sho pryamokutnik viglyadaye garno yaksho jogo storoni mayut vidnoshennya zolotogo peretinu sho simetrichne zagalom krasive dzherelo Tozh krasa ce doskonalist geometrichnih figur Niyak ni Starodavni greki she zauvazhili estetichnu cinnist perebilshennya dzherelo Principi greckogo mistectva buli perevidkriti v epohu Vidrodzhennya j dosi zberigayut svij vpliv na zahidnu kulturu dzherelo Inshi vidminni vid zahidnoyi kulturi rozvivali svoyu estetiku uyavlennya pro garne i bridke dzherelo V islamskomu sviti de bulo zaboroneno stvoryuvati zobrazhennya lyudej rozvinulosya mistectvo abstraktnih vizerunkiv ta arhitektura sho podaruvali lyudstvu taki shedevri yak Tadzh Mahal dzherelo Krasa prirodiGepard u videnskomu zooparku Dokladnishe Krasa v prirodi Lyudina sprijmaye nezajmanu prirodu krasivoyu dzherelo Prirodni krayevidi prirodni zvuki roslini kviti tvarini tut ye vinyatki stvoryuyut ilyuziyu togo sho svit takij yak maye buti a tomu navivayut stan spokoyu vidchuttya garmoniyi dzherelo Lyudina mabut vvazhaye garmonijnim te sho prirodne dzherelo Odne iz zavdan landshaftnoyi arhitekturi pomistiti budivli v prirodne seredovishe tak shob voni garmoniyuvali z nim Svoya krasa ye navit u rozguli stihij grozah iz gromom i bliskavkami tornado cunami Ci yavisha opisuyutsya estetichnoyu kategoriyeyu velichne Romantizm yak misteckij napryam chasto vdavavsya do opisu velichnih prirodnih lih dzherelo A ot industrialni budivli virubki lisu treki gusenic na lisovij pidstilci tosho sprijmayutsya ranami na tili prirodi i bridkimi dzherelo Krasa lyudiniEros i fizichna krasa Privablivist lyudskogo tila zbagnuti dovoli prosto vona poyasnyuyetsya statevim potyagom vlastivim kozhnij lyudini dzherelo V neyi zakladeno chasto neusvidomlene bazhannya do prodovzhennya rodu dzherelo Tomu pershoyu oznakoyu krasivogo tila ye vrazhennya zdorov ya V zdorovomu tili zdorovij duh yak govoriv Yuvenal Tomu serednye zdorove lyudske tilo bez vidimih vad privablive a osobliva krasa ce vzhe nyuansi Vidshtovhuyut vidimi vadi j neohajnist dzherelo Istoriya pokazuye sho zrazki standarti krasi silno zminyuyutsya v riznih krayinah i kulturah dzherelo ale zagalom zalishayutsya spilnimi dlya vsogo lyudstva dzherelo Krim ochevidnogo perevagi lyudej bez virazhenoyi fizichnoyi asimetriyi tila a takozh serednih za zovnishnim viglyadom u kozhnij rasi svoyi etaloni isnuyut inshi minlivi kulturni upodobannya dzherelo U starodavnij Greciyi i Rimi etaloni cholovichoyi ta zhinochoyi krasi praktichno ne vidriznyayutsya vid etaloniv pochatku XX stolittya stolittya rozvitku olimpijskogo ruhu dzherelo U period Serednovichchya mozhna vidznachiti modu na blidist i hudorlyavist ale v epohu baroko navpaki z yavlyayetsya moda na povnotu napriklad na kartinah Rubensa dzherelo i na potencijnu plidnist kartini gollandskih majstriv napriklad pani Terborha dzherelo Do seredini XX stolittya etalonom krasi bulo dosit micne masivne tilo selyanskoyi zagartovanoyi u vazhkij praci divchini dzherelo Yak produkt suchasnoyi kulturi krasa ostannim chasom znachnoyu miroyu ye komercionalizovanoyu osoblivo vnaslidok pogolovnoyi glamurizaciyi kulturi dzherelo Riznobichnij rozvitok lyudskogo tila dosyagayetsya velikoyu praceyu tak samo yak i vsi inshi dosyagnennya dzherelo U XXI stolitti nabuvaye privablivosti mashinna mehanichna krasa div Mi zhivemo u sviti yakij torguye seksom Prostituciya ce vikoristannya seksu v yakosti zasobu zaroblyannya groshej a seks lyalki ce nastupnij krok na comu shlyahu profesor Ketlin Richardson z Universitetu De Monfora u Lesteri Pivnichna Anglya U knizi Lyubov ta seks iz robotom yiyi avtor Devid Levi robit visnovok sho mashini ce krashi kohanci U majbutnomu pishe Levi mi zmozhemo yak bi praktikuvati na robotah zamishayuchi nimi lyudinu U kincevomu rezultati potreba u realnih lyudyah vidpadaye roboti ne zradzhuyut ne rozbivayut sercya ne jdut do inshih Poslidovniki Levi vpevneni sho mashina ce najkrashij vibir u porivnyanni iz lyudinoyu Duhovna krasa Krim fizichnoyi krasi v lyudskij kulturi sformuvalosya uyavlennya pro moralnu duhovnu krasu dzherelo Cya kategoriya zastosovna do lyudej nezalezhno vid yihnogo viku i stati i viznachaye stavlennya do mudrosti chesnosti vrivnovazhenosti poryadnosti lyudini dzherelo Dlya ditej pidlitkiv i molodih lyudej v ce ponyattya takozh vklyuchayutsya taki harakteristiki yak nevinnist nezipsovanist ta inshi dzherelo Starodavni greki nazivali poyednannya duhovnoyi ta tilesnoyi krasi kalokagatiyeyu Chehov tezh zaznachav sho v lyudini vse povinno buti prekrasnim i oblichchya i odyag i dusha i dumki Etaloni zhinochoyi krasi Status zhinki u suspilstvi istorichno znachnoyu miroyu zalezhav vid yiyi vrodi tomu zhinkam vlastivo pidkreslyuvati privablivi storoni zovnishnosti odyagom kosmetiko prikrasami V suchasnomu sviti isnuye velika modi ta plastichnoyi hirurgiyi oriyentovana perevazhno na zhinok Inkoli zhinki pragnut zdavatisya vishimi j nosyat vzuttya na visokih pidborah krasa vimagaye zhertv Cherez industriyu krasi nadzvichajno komercializovana Suchasna visoka moda prodovzhuye reklamuvati standart zhinochoyi krasi yak nadzvichajno hudu duzhe visoku postat z vuzkimi stegnami i dovgimi nogami dzherelo Zhinka povinna mati gracioznu figuru buti fotogenichnoyu i mati doskonali parametri sho tyazhiyut do 90 60 90 dzherelo Etaloni cholovichoyi krasi Apollon Belvederskij Klasichnim etalonom cholovichoyi krasi sho vstanovivsya she v Starodavnij Greciyi vvazhayetsya atletichnij cholovik iz budovoyu tila yak u Apollona Statuya Davida Mikelandzhelo Buonarroti vidobrazhaye cej klasichnij ideal Ale krasivim viznayetsya ne tilki molodij silnij strunkij i m yazistij yunak dzherelo Cholovika mozhut prikrashati i sivina i shrami i poglyad rozumnih ochej nu j zvisno zh boroda j vusa yakih nemaye u zhinok dzherelo Status cholovika v suchasnomu suspilstvi ne nastilki zalezhit vid zovnishnosti yak status zhinki Tomu choloviki zazvichaj praktichnishi u vibori odyagu i ne nadayut jomu takogo znachennya ale elegantnij kostyum iz Rolex i vsyaki taki dribnichki zvisno ne zavadyat Odnak tak bulo ne zavzhdi v istoriyi zahidnogo suspilstva buli periodi koli choloviki odyagalisya tak samo manirno yak i zhinki napriklad u epohu baroko dzherelo U XXI stolitti italijci viznani najkrasivishimi cholovikami u sviti pri comu ridkisha z rokami shevelyura i zmorshki sho z chasom z yavlyayutsya najchastishe tyagnut za soboyu vtratu privablivosti dzherelo Taki rezultati opituvannya provedenogo mizhnarodnoyu marketingovoyu kompaniyeyu Synovate Vikoristannya termina v toponimiciV Kiyivskij oblasti ye richka Krasna Cya malenka richechka sogodni yiyi shirina ne perevershuye 5 10 m prorila veliku zvivistu ushelinu z perepadom visot blizko 100 m yaka nagaduye Grand Kanjon shopravda ne z kamenyu a z glini vkritoyi chornozemom i piskom ta zarosloyi mishanim lisom KrasneIdeyi ta rechi priroda ta lyudinaDiv takozhKrasa v prirodi Garmoniya Mira SimetriyaPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Arhiv originalu za 16 bereznya 2008 Procitovano 21 zhovtnya 2008 Seife Charles 2000 Penguin ISBN 0 14 029647 6 p 32 Aristotel Nikomahova etika Platon Fedr V Tatarkevich Istoriya filosofii Antichnaya i srednevekovaya filosofiya Plotin i neoplatoniki 26 sichnya 2018 u Wayback Machine Biblioteka Polka bukinista ros Alexander Gottlieb Baumgarten Metaphysica 1739 Arhiv originalu za 9 lipnya 2010 Procitovano 13 veresnya 2011 The Anti Aesthetic Essays on Postmodern Culture by Hal Foster A New Theory of Beauty Princeton Essays on the Arts 1 Princeton NJ Princeton University Press 1975 Love and Beauty Princeton NJ Princeton University Press 1989 On Beauty and Being Just Reber Rolf Schwarz Norbert Winkielman Piotr 2004 Processing fluency and aesthetic pleasure is beauty in the perceiver s processing experience PDF Personality and Social Psychology Review An Official Journal of the Society for Personality and Social Psychology Inc 8 4 364 382 doi 10 1207 s15327957pspr0804 3 1956 594 ISSN 1088 8683 PMID 15582859 nedostupne posilannya Armstrong Thomas Detweiler Bedell Brian December 2008 Beauty as an emotion The exhilarating prospect of mastering a challenging world Review of General Psychology English 12 4 305 329 CiteSeerX 10 1 1 406 1825 doi 10 1037 a0012558 ISSN 1939 1552 Vartanian Oshin Navarrete Gorka Chatterjee Anjan Fich Lars Brorson Leder Helmut Modrono Cristian Nadal Marcos Rostrup Nicolai Skov Martin 18 chervnya 2013 Proceedings of the National Academy of Sciences angl 110 Supplement 2 10446 10453 doi 10 1073 pnas 1301227110 ISSN 0027 8424 PMC 3690611 PMID 23754408 Arhiv originalu za 28 chervnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2018 Marin Manuela M Lampatz Allegra Wandl Michaela Leder Helmut 4 listopada 2016 Berlyne Revisited Evidence for the Multifaceted Nature of Hedonic Tone in the Appreciation of Paintings and Music Frontiers in Human Neuroscience 10 doi 10 3389 fnhum 2016 00536 ISSN 1662 5161 PMC 5095118 PMID 27867350 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Brielmann Aenne A Pelli Denis G 22 travnya 2017 Beauty Requires Thought Current Biology English 27 10 1506 1513 e3 doi 10 1016 j cub 2017 04 018 ISSN 0960 9822 PMID 28502660 Kawabata Hideaki Zeki Semir April 2004 Neural correlates of beauty Journal of Neurophysiology 91 4 1699 1705 doi 10 1152 jn 00696 2003 ISSN 0022 3077 PMID 15010496 Ishizu Tomohiro Zeki Semir 6 lipnya 2011 PLOS ONE 6 7 e21852 doi 10 1371 journal pone 0021852 ISSN 1932 6203 PMC 3130765 PMID 21755004 Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Conway Bevil R Rehding Alexander 19 bereznya 2013 PLOS Biology 11 3 e1001504 doi 10 1371 journal pbio 1001504 ISSN 1545 7885 PMC 3601993 PMID 23526878 Arhiv originalu za 8 chervnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Donald Symons Beauty is in the Eye of the Beholder The Evolutioanry Psychology of Human Female Attractiveness u Paul R Abramson Steven D Pinkerton Sexual Nature Sexual Culture University of Chicago Press 1995 p 80 120 J H Langlois et L Roggman Attractive faces are only average Psychological Science no 1 1990 p 115 121 D I Perrett K May et S Yoshikawa Attractiveness characteristics of female faces preference for non average shape Nature 368 1994 p 239 24 Citata z Le Poids des apparences 2002 ed Odile Jacob p 18 19 Naspravdi Yuvenal govoriv sho treba pragnuti zdorovogo duhu v zdorovomu tili ale z chasom fraza stala sprijmatisya yak zdorove tilo ye zaporukoyu zdorovogo duhu SGU TV Matematika i psihologiya Peredacha 2 6 Rangovaya korrelyaciya Levshenko Fedor Valerevich Psihologiya robotov Kniga o chuvstvah lyudej i mashin Kalokagatiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 456 A P Chehov Dyadya Vanya Sceni z silskogo zhittya na 4 diyi K Mistectvo 1954 72 s Investory News ukr 3 bereznya 2021 Arhiv originalu za 15 chervnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 tobto zaraz na pochatku XXI stolittya Kuchmenko Eleonora 2012 PDF Kiyiv IPK DSZU s 110 ISBN 978 617 649 015 9 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Avtorska skulptura ukr 15 bereznya 2021 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 OBOZREVATEL ros 2 grudnya 2008 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 PosilannyaKrasa 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 755 1000 ekz Krasa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 529 530 Krasa u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Krasa u Vikishovishi VTS ukrayinskoyi movi nedostupne posilannya z lipnya 2019 S A Krilova Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 BBC Radio 4 s In Our Time programme on Beauty vimagaye 10 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Regensburg University Harakteristiki garnih oblich 13 travnya 2008 u Wayback Machine angl Yaki proporciyi oblichchya roblyat lyudinu garnoyu Krayina 55 21 01 2011 Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti

Дата публікації:
Топ