Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абстра́кція (лат. abstractio — «відвернення, виведення»; введено Боецієм як переклад грецького терміна, використаного Аристотелем) — одна з найважливіших дій мислення, теоретичне узагальнення, а також метод наукового дослідження, який полягає у тому, що суб'єкт виокремлює реальні необхідні загальні універсальні властивості чи ознаки об'єкту котрий вивчається, усувається від інших несуттєвих прикмет об'єкту отже не враховує його (об'єкта) неістотні сторони й особливості. Це дозволяє спрощувати картину явища, яке досліджується, і розглядати його у «чистому вигляді». Відповідно така дія, називається «абстрагування», «виведення» — «рівень узагальнення». Підсумок абстрагування — абстрактні визначення, наприклад: поняття, колір, кривина, агентивність, сфера емоційного, людська природа, добро, правдивість, послідовність, справедливість, краса, честь, гештальти, тощо. Абстракція є основою для дій узагальнення й утворення понять.
Абстракція в її основному сенсі, є концептуальним процесом, в якому загальні правила та поняття, походять від використання і класифікації окремих прикладів, буквальних («реальних» або «конкретних») ознак, основних принципів або інших методів.
Абстракція є підсумком цього процесу — поняття, котре діє як беззастережний іменник для всіх підлеглих концепцій і з'єднує будь-які пов'язані поняття, як групу, поле або категорію.
Концептуальні абстракції, може бути утворено шляхом відсіювання певних даних інформаційного змісту концепції, або спостережуваного явища, виокремленням лише тих чинників, які мають значення для певної суб'єктивної мети. Наприклад, абстрагування шкіряного футбольного м'яча, до більш загального поняття м'яч, вибирає лише дані про загальні ознаки м'яча і його поводження на полі, та вилучає, але не скасовує, інші показові та когнітивні характеристики цієї конкретної кулі. У розрізі способів ознак, наприклад, позначення «це м'яч», є більш абстрактним, ніж його познака — «це шкіряний футбольний м'яч».
Історія
Абстракція передбачає залучення ідей, або приєднання конкретних фактів до однієї загальної теорії про щось. Це протилежне специфікації, яка полягає у досліді або розбитті загальної ідеї чи абстракції на окремі факти. Абстракцію можна пояснити за допомогою нової наукової філософії Френсіса Бекона "Novum Organum" (1620) — книги, написаної у часи пізньої Єлизаветинської епохи Англії, щоби заохотити тодішніх сучасних мислителів, збирати докладні факти, перш ніж робити будь-які узагальнення.
Бекон, використовував і просував індукцію, як знаряддя абстракції, і він суперечив стародавньому методу дедуктивного мислення, який панував в інтелектуальному світі, з часів грецьких філософів, таких як Фалес, Анаксімандр і Арістотель. Фалес (близько 624-546 років до нашої ери) вважав, що все у Всесвіті походить від однієї основної речовини — води. Він вивів або виклав загальну ідею: «все є вода», до конкретних форм води, таких як лід, сніг, туман і річки.
Більш сучасні вчені також, можуть використовувати протилежний, абстракційний підхід, або спиратися на окремі факти, зібрані в одну загальну ідею, таку як, рух планет (Ньютон (1642-1727)). Під час визначення того, що Сонце є центром нашої сонячної системи (Коперник (1473-1543)), вчені повинні були використати тисячі вимірювань; щоб остаточно прийти до висновку, що Марс рухається еліптичною орбітою навколо Сонця (Кеплер (1571-1630)), або зібрати кілька конкретних фактів до закону про вільне падіння тіл (Галілео (1564-1642)).
Сутність
Абстракція — процес мисленого ізолювання, «виривання» окремого предмета, відношення або властивості, з сукупності предметів, відношень, властивостей.
Абстракція означає також, підсумок процесу абстрагування поняття або категорії (наприклад, абстрагування якості, кількості, істини тощо). Абстракція — проникнення мисленням вглиб предмета, від явища до сутності; також є способом перероблення споглядання і уявлень, на поняття. Абстракція розчленовує, розриває, омертвляє, узагальнює, схематизує цілісну, рухому дійсність. В окремо взятій абстракції, суб'єкт відходить від дійсності. Але саме це, забезпечує вивчення окремих боків предметів в чистому вигляді, і в такий спосіб, проникнення до їхньої сутності.
«Усі наукові (правильні, серйозні, не безглузді) абстракції відображають природу глибше, правильніше, повніше» (Ленін В. І. Повне зібрання творів, т. 29, с. 142. )
Види
Логіка розглядає окремі види і способи абстракції: ізолювальну, узагальнювальну, визначення через абстракцію, абстракція ототожнення, абстракція потенційної здійсненності, абстракція (А) актуальної нескінченності та інше.
Підсумком цього процесу, є побудова розумового продукту (поняття, моделі, теорії, опису, закону, класифікації тощо).
Однобічність А, знімається розвитком пізнання у цілому, в якому А, становить лише момент, що зникає в процесі відбиття визначеної дійсності в її загальному зв'язку і розвитку.
Вияви
Це один з моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні і виділенні в самостійні об'єкти, окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання.
Абстракція виступає при безпосередньому почуттєво-образному віддзеркаленні довкілля, коли одні властивості останнього, стають орієнтирами для сприйняття і дії, а інші не враховуються.
Абстракція є потрібною умовою категоризації. За допомогою абстракції, створюються узагальнені образи дійсності, що дозволяють виділити в ній значущі для діяльності зв'язки і відносини об'єктів, та відмежувати їх від інших.
Коли ж відкидаються істотні ознаки, абстракція набуває малозмістовного, поверхневого характеру. В цьому випадку абстрактними називаються порожні, відірвані від реальності міркування і поняття.
Вірна дійсності абстракція полягає у такому спрощенні нерозчленованого різноманіття явищ, яке робить думку більш ємною, завдяки її зосередженості на істотному, для даної пізнавальної ситуації.
Теми
Стиснення
Абстракція може розглядатися як процес стиснення, що відбиває безліч різних частин складових даних, як єдине з'єднання абстрактних даних; ґрунтується на подібності складників інформації, наприклад, багато різних фізичних кицьок, співвідносяться з абстракцією «КІТ». Ця концептуальна схема, підкреслює невід'ємну рівність як складових інформації, так і абстрактних даних, тим самим уникаючи проблем, що виникають внаслідок відмінності між «абстрактним» та «конкретним». У цьому сенсі, процес абстракції тягне за собою визначення подібності між об'єктами, та процесом об'єднання цих предметів з абстракцією (яка сама по собі є об'єктом).
Наприклад, знімок праворуч, показує конкретний взаємозв'язок «Кішка сидить на килимі».
Ланцюжки абстракцій, можна тлумачити переходом від нервових імпульсів, що виникають від чуттєвого сприйняття, до основних абстракцій, таких як колір або форма, до експериментальних абстракцій, таких як конкретна кішка, до семантичних абстракцій, таких як «ідея» КІТ, до класів — таких об'єктів, як «ссавці» і, навіть такі категорії, як «об'єкт» на відміну від «дій».
Наприклад, на графіку 1 нижче, показано абстракцію «агент сидить на місці». Ця концептуальна схема, не передбачає конкретної ієрархічної таксономії (такої, як згадана вище, що стосується котів і ссавців), лише поступове усунення деталей.
Конкретизація
Не наявні речі у будь-якому конкретному місці і часі, часто розглядаються як абстрактні. Навпаки, приклади або складові такої абстрактної речі, можуть існувати в багатьох різних місцях і часі.
Відтак, ці абстрактні речі багаторазово підтверджуються відповідно до зображення 1, знімку, тощо. Однак, недостатньо змалювати абстрактні ідеї як ті, котрі можуть бути створені, і визначити абстракцію як рух у зворотному напрямку до підтвердження. Це зробило б абстрактні ідеї концептів «кішка» і «телефон», попри їх різні прояви: конкретний кіт або конкретний телефон — прикладом концепції «кішка» або концепції «телефон». Хоча поняття «кішка» і «телефон» є абстракціями, вони не є абстрактними, у сенсі об'єктів на графіку 1. Ми могли б подивитися на
інші графіки, та почати від кішки до ссавців і тварин, і побачити, що тварина — більш абстрактно, ніж ссавець; але, з іншого боку, ссавець — це складніша спроба висловлення, наприклад, щодо сумчастого або однопрохідних.
Можливо, є плутаниною, що деякі філософії ставляться до тропів (випадків властивостей) як до абстрактних частин, наприклад, почервоніння конкретного яблука — абстрактна особливість. Це подібно до кваліа і акциденції.
Діалектика абстрактного
Матеріалістична діалектика, розглядає абстракцію у нерозривному зв'язку з аналізом і синтезом, узагальненням та іншими категоріями. Абстракція є передумовою відтворення конкретного в мисленні (див. ). Метафізична абсолютизація абстракцій, перетворення їх на об'єктивно реальні сутності, є одним з гносеологічних коренів ідеалізму.
Обмеженість абстрагування
Абстракція має межу, яка визначається природою самого об'єкта і завданнями пізнання. В разі виходу за ці межі, абстракція стає хибною.
Правомірність тих чи інших абстракцій, істинність їх у кінцевому підсумку перевіряється практикою.
Примітки
- Толчеєва Т.С. АБСТРАКТНІ Й КОНКРЕТНІ ПОНЯТТЯ ЯК КАТЕГОРІЇ МИСЛЕННЯ [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] / НПУ імені М. П. Драгоманова nbuv.gov.ua
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Абстракція |
Джерела
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Посилання
- Абстракція [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abstrakciya znachennya Abstra kciya lat abstractio vidvernennya vivedennya vvedeno Boeciyem yak pereklad greckogo termina vikoristanogo Aristotelem odna z najvazhlivishih dij mislennya teoretichne uzagalnennya a takozh metod naukovogo doslidzhennya yakij polyagaye u tomu sho sub yekt viokremlyuye realni neobhidni zagalni universalni vlastivosti chi oznaki ob yektu kotrij vivchayetsya usuvayetsya vid inshih nesuttyevih prikmet ob yektu otzhe ne vrahovuye jogo ob yekta neistotni storoni j osoblivosti Ce dozvolyaye sproshuvati kartinu yavisha yake doslidzhuyetsya i rozglyadati jogo u chistomu viglyadi Vidpovidno taka diya nazivayetsya abstraguvannya vivedennya riven uzagalnennya Pidsumok abstraguvannya abstraktni viznachennya napriklad ponyattya kolir krivina agentivnist sfera emocijnogo lyudska priroda dobro pravdivist poslidovnist spravedlivist krasa chest geshtalti tosho Abstrakciya ye osnovoyu dlya dij uzagalnennya j utvorennya ponyat Abstrakciya v yiyi osnovnomu sensi ye konceptualnim procesom v yakomu zagalni pravila ta ponyattya pohodyat vid vikoristannya i klasifikaciyi okremih prikladiv bukvalnih realnih abo konkretnih oznak osnovnih principiv abo inshih metodiv Abstrakciya ye pidsumkom cogo procesu ponyattya kotre diye yak bezzasterezhnij imennik dlya vsih pidleglih koncepcij i z yednuye bud yaki pov yazani ponyattya yak grupu pole abo kategoriyu Konceptualni abstrakciyi mozhe buti utvoreno shlyahom vidsiyuvannya pevnih danih informacijnogo zmistu koncepciyi abo sposterezhuvanogo yavisha viokremlennyam lishe tih chinnikiv yaki mayut znachennya dlya pevnoyi sub yektivnoyi meti Napriklad abstraguvannya shkiryanogo futbolnogo m yacha do bilsh zagalnogo ponyattya m yach vibiraye lishe dani pro zagalni oznaki m yacha i jogo povodzhennya na poli ta viluchaye ale ne skasovuye inshi pokazovi ta kognitivni harakteristiki ciyeyi konkretnoyi kuli U rozrizi sposobiv oznak napriklad poznachennya ce m yach ye bilsh abstraktnim nizh jogo poznaka ce shkiryanij futbolnij m yach IstoriyaAbstrakciya peredbachaye zaluchennya idej abo priyednannya konkretnih faktiv do odniyeyi zagalnoyi teoriyi pro shos Ce protilezhne specifikaciyi yaka polyagaye u doslidi abo rozbitti zagalnoyi ideyi chi abstrakciyi na okremi fakti Abstrakciyu mozhna poyasniti za dopomogoyu novoyi naukovoyi filosofiyi Frensisa Bekona Novum Organum 1620 knigi napisanoyi u chasi piznoyi Yelizavetinskoyi epohi Angliyi shobi zaohotiti todishnih suchasnih misliteliv zbirati dokladni fakti persh nizh robiti bud yaki uzagalnennya Bekon vikoristovuvav i prosuvav indukciyu yak znaryaddya abstrakciyi i vin superechiv starodavnomu metodu deduktivnogo mislennya yakij panuvav v intelektualnomu sviti z chasiv greckih filosofiv takih yak Fales Anaksimandr i Aristotel Fales blizko 624 546 rokiv do nashoyi eri vvazhav sho vse u Vsesviti pohodit vid odniyeyi osnovnoyi rechovini vodi Vin viviv abo viklav zagalnu ideyu vse ye voda do konkretnih form vodi takih yak lid snig tuman i richki Bilsh suchasni vcheni takozh mozhut vikoristovuvati protilezhnij abstrakcijnij pidhid abo spiratisya na okremi fakti zibrani v odnu zagalnu ideyu taku yak ruh planet Nyuton 1642 1727 Pid chas viznachennya togo sho Sonce ye centrom nashoyi sonyachnoyi sistemi Kopernik 1473 1543 vcheni povinni buli vikoristati tisyachi vimiryuvan shob ostatochno prijti do visnovku sho Mars ruhayetsya eliptichnoyu orbitoyu navkolo Soncya Kepler 1571 1630 abo zibrati kilka konkretnih faktiv do zakonu pro vilne padinnya til Galileo 1564 1642 SutnistAbstrakciya proces mislenogo izolyuvannya virivannya okremogo predmeta vidnoshennya abo vlastivosti z sukupnosti predmetiv vidnoshen vlastivostej Abstrakciya oznachaye takozh pidsumok procesu abstraguvannya ponyattya abo kategoriyi napriklad abstraguvannya yakosti kilkosti istini tosho Abstrakciya proniknennya mislennyam vglib predmeta vid yavisha do sutnosti takozh ye sposobom pereroblennya spoglyadannya i uyavlen na ponyattya Abstrakciya rozchlenovuye rozrivaye omertvlyaye uzagalnyuye shematizuye cilisnu ruhomu dijsnist V okremo vzyatij abstrakciyi sub yekt vidhodit vid dijsnosti Ale same ce zabezpechuye vivchennya okremih bokiv predmetiv v chistomu viglyadi i v takij sposib proniknennya do yihnoyi sutnosti Usi naukovi pravilni serjozni ne bezgluzdi abstrakciyi vidobrazhayut prirodu glibshe pravilnishe povnishe Lenin V I Povne zibrannya tvoriv t 29 s 142 VidiLogika rozglyadaye okremi vidi i sposobi abstrakciyi izolyuvalnu uzagalnyuvalnu viznachennya cherez abstrakciyu abstrakciya ototozhnennya abstrakciya potencijnoyi zdijsnennosti abstrakciya A aktualnoyi neskinchennosti ta inshe Pidsumkom cogo procesu ye pobudova rozumovogo produktu ponyattya modeli teoriyi opisu zakonu klasifikaciyi tosho Odnobichnist A znimayetsya rozvitkom piznannya u cilomu v yakomu A stanovit lishe moment sho znikaye v procesi vidbittya viznachenoyi dijsnosti v yiyi zagalnomu zv yazku i rozvitku ViyaviCe odin z momentiv piznannya yakij polyagaye u mislenomu vidokremlenni i vidilenni v samostijni ob yekti okremih storin vlastivostej vidnoshen pevnih predmetiv piznannya Abstrakciya vistupaye pri bezposerednomu pochuttyevo obraznomu viddzerkalenni dovkillya koli odni vlastivosti ostannogo stayut oriyentirami dlya sprijnyattya i diyi a inshi ne vrahovuyutsya Abstrakciya ye potribnoyu umovoyu kategorizaciyi Za dopomogoyu abstrakciyi stvoryuyutsya uzagalneni obrazi dijsnosti sho dozvolyayut vidiliti v nij znachushi dlya diyalnosti zv yazki i vidnosini ob yektiv ta vidmezhuvati yih vid inshih Koli zh vidkidayutsya istotni oznaki abstrakciya nabuvaye malozmistovnogo poverhnevogo harakteru V comu vipadku abstraktnimi nazivayutsya porozhni vidirvani vid realnosti mirkuvannya i ponyattya Virna dijsnosti abstrakciya polyagaye u takomu sproshenni nerozchlenovanogo riznomanittya yavish yake robit dumku bilsh yemnoyu zavdyaki yiyi zoseredzhenosti na istotnomu dlya danoyi piznavalnoyi situaciyi TemiStisnennya Abstrakciya mozhe rozglyadatisya yak proces stisnennya sho vidbivaye bezlich riznih chastin skladovih danih yak yedine z yednannya abstraktnih danih gruntuyetsya na podibnosti skladnikiv informaciyi napriklad bagato riznih fizichnih kicok spivvidnosyatsya z abstrakciyeyu KIT Cya konceptualna shema pidkreslyuye nevid yemnu rivnist yak skladovih informaciyi tak i abstraktnih danih tim samim unikayuchi problem sho vinikayut vnaslidok vidminnosti mizh abstraktnim ta konkretnim U comu sensi proces abstrakciyi tyagne za soboyu viznachennya podibnosti mizh ob yektami ta procesom ob yednannya cih predmetiv z abstrakciyeyu yaka sama po sobi ye ob yektom Napriklad znimok pravoruch pokazuye konkretnij vzayemozv yazok Kishka sidit na kilimi Kishka na kilimku Lancyuzhki abstrakcij mozhna tlumachiti perehodom vid nervovih impulsiv sho vinikayut vid chuttyevogo sprijnyattya do osnovnih abstrakcij takih yak kolir abo forma do eksperimentalnih abstrakcij takih yak konkretna kishka do semantichnih abstrakcij takih yak ideya KIT do klasiv takih ob yektiv yak ssavci i navit taki kategoriyi yak ob yekt na vidminu vid dij Napriklad na grafiku 1 nizhche pokazano abstrakciyu agent sidit na misci Cya konceptualna shema ne peredbachaye konkretnoyi iyerarhichnoyi taksonomiyi takoyi yak zgadana vishe sho stosuyetsya kotiv i ssavciv lishe postupove usunennya detalej Konkretizaciya Ne nayavni rechi u bud yakomu konkretnomu misci i chasi chasto rozglyadayutsya yak abstraktni Navpaki prikladi abo skladovi takoyi abstraktnoyi rechi mozhut isnuvati v bagatoh riznih miscyah i chasi Vidtak ci abstraktni rechi bagatorazovo pidtverdzhuyutsya vidpovidno do zobrazhennya 1 znimku tosho Odnak nedostatno zmalyuvati abstraktni ideyi yak ti kotri mozhut buti stvoreni i viznachiti abstrakciyu yak ruh u zvorotnomu napryamku do pidtverdzhennya Ce zrobilo b abstraktni ideyi konceptiv kishka i telefon popri yih rizni proyavi konkretnij kit abo konkretnij telefon prikladom koncepciyi kishka abo koncepciyi telefon Hocha ponyattya kishka i telefon ye abstrakciyami voni ne ye abstraktnimi u sensi ob yektiv na grafiku 1 Mi mogli b podivitisya na Grafik 1 inshi grafiki ta pochati vid kishki do ssavciv i tvarin i pobachiti sho tvarina bilsh abstraktno nizh ssavec ale z inshogo boku ssavec ce skladnisha sproba vislovlennya napriklad shodo sumchastogo abo odnoprohidnih Mozhlivo ye plutaninoyu sho deyaki filosofiyi stavlyatsya do tropiv vipadkiv vlastivostej yak do abstraktnih chastin napriklad pochervoninnya konkretnogo yabluka abstraktna osoblivist Ce podibno do kvalia i akcidenciyi Dialektika abstraktnogoMaterialistichna dialektika rozglyadaye abstrakciyu u nerozrivnomu zv yazku z analizom i sintezom uzagalnennyam ta inshimi kategoriyami Abstrakciya ye peredumovoyu vidtvorennya konkretnogo v mislenni div Metafizichna absolyutizaciya abstrakcij peretvorennya yih na ob yektivno realni sutnosti ye odnim z gnoseologichnih koreniv idealizmu Obmezhenist abstraguvannyaAbstrakciya maye mezhu yaka viznachayetsya prirodoyu samogo ob yekta i zavdannyami piznannya V razi vihodu za ci mezhi abstrakciya staye hibnoyu Pravomirnist tih chi inshih abstrakcij istinnist yih u kincevomu pidsumku pereviryayetsya praktikoyu PrimitkiTolcheyeva T S ABSTRAKTNI J KONKRETNI PONYaTTYa YaK KATEGORIYi MISLENNYa 21 sichnya 2022 u Wayback Machine NPU imeni M P Dragomanova nbuv gov uaDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu AbstrakciyaKonkretne Britva Okkama Abstraktne i konkretne Abstraktne mislennya Transcendentnist Gipotetichno deduktivnij metodDzherelaFilosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 PosilannyaAbstrakciya 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUECya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018