Сенс

Се́нс — сутність чого-небудь; значення; зміст, розумна підстава; рація.

Історичний аспект

В українську мову запозичене із польської мови; походить від латинського sēnsus «почуття, свідомість, розум, значення, зміст, думка», пов'язаного з sentio «почуваю, розумію, думаю».

Різновиди трактування

• Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила
• ; рація
• , корисність чого-небудь
• Мета, основне призначення чого-небудь
• Почуття,
• Сенс життя — визначення мети існування, призначення людства, людини.

• Daewoo Sens/ЗАЗ Сенс — модель українських автомобілів виробництва АвтоЗАЗ.

Примітки

1. Сенс // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Сенс lingvolive.com
3. Рація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .(стор.: 213)

Література

• Доцільність // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Сенс // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .