Прекра́сне — категорія естетики, що характеризує явища з точки зору досконалості, наявності вищої естетичної цінності. «Явища можна вважати прекрасними, коли вони в своїй конкретно-плотській цінності виступають як суспільно-людські цінності, що втілюють затвердження людини в світі, свободи суспільства і людини, що свідчать про розширення меж, сприяють гармонійному розвитку особи, виникненню і якнайповнішому прояву людських сил і здібностей».
Зміст
У прекрасному, з одного боку, фіксуються найбільш загальні реальні властивості предметів і явищ дійсності, а з іншого — виражається відношення до них людини. Об'єктивна основа прекрасного (такі властивості дійсності, як міра, гармонія, досконалість, доцільність) стають прекрасними лише по відношенню до людини, коли він не тільки пізнає ці закони, але і робить їх принципами своєї діяльності відповідно до своєї потреби цілісного самоствердження і самореалізації в світі. Розглядаючи різні полягання у взаємозв'язку між об'єктом (предметом) і суб'єктом (людиною), раніше виділявся такий стан, коли в плотський-конкретній формі предмету якнайповніше «просвічується» його вміст, суть в явищі (міра предмету), а на стороні суб'єкта його загальний родові і індивідуальні сутнісні сили (міра людини). У взаємозв'язку між ними встановлюється єдність, взаємопроникнення. Це стан і є прекрасне. Досягається воно первинно через практичну діяльність людей.
Прекрасне існує в природі, в суспільній, матеріальній і духовній діяльності людей. Саме тому воно — одна з найбільш універсальні (за своїм охопленням) категорій естетики. Вона єдина і багатолика, нескінченно багатообразна як нескінченний мир. Тому вищенаведене визначення лише в загальному вигляді виражає її суть, і вона повинна бути конкретизована хоч би до основних сфер життя.
Прекрасне в природі пов'язано із закономірністю і доцільністю природних явищ в їх співвідношенні з потребами розвитку суспільства і людини. Краса вічної природи по-своєму знайшла своє віддзеркалення вже в старогрецькій міфології в образі богів і богинь, що втілюють пори року, сили води, землі і сонця, цвітіння і родючості.
Стародавні греки склали міфологічні перекази про Флору — богиню і покровительку квітів, про Нарцис, Гіацинт, про чарівливу Троянду, розлогі кущі якої, як вважалося тоді, виросли на місці, де впали краплі крові богині Афродити, коли вона, поранена колючками, бігла по лісі у пошуках коханого Адоніса, приголомшена повідомленням про його загибель. При всій наївності античних міфів в них закріпилося поетичне бачення миру і з ними пов'язана була естетична свідомість людей.
Прекрасне в суспільстві — це суспільні відносини, засновані на соціальній рівності і справедливості, гуманізмі, гармонії особистих і суспільних інтересів. Натомість потворне пов'язане з несправедливістю, поневоленням людини, його відчуженням у сфері праці, політичної, етичної і духовної діяльності; потворне тут — все реакційне, регресивне, вороже свободі, щастю людей. Історія розвитку людства — це суперечливий процес руху суспільства через відчуження до свободи, рівності, добра і краси.
Історизм поняття
Антична естетика не лише визначила прекрасне як одну з основних естетичних категорій, а й зіставляла із суміжними поняттями, такими, як користь, доцільність, міра, благо, доброчинність, чуттєвість, намагаючись через них якнайповніше охарактеризувати цю категорію (Платон, Сократ, Аристотель, Геракліт, Фалес). У культурі Середньовіччя прекрасне – втілення абсолютної божественної краси, яка відокремлювалась від краси земної (Аврелій Августин, Фома Аквінський).
Доба Відродження трактує прекрасне як прояви гармонійного, пропорційного, домірного (Альбрехт Дюрер, Леон Батіста Альберті). Раціоналістичний ракурс осягнення прекрасного притаманний гуманітарній думці XVII–XVIII ст.
Див. також
Джерела
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Література
- Прекрасне // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 516. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Прекрасне // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 265-266.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prekra sne kategoriya estetiki sho harakterizuye yavisha z tochki zoru doskonalosti nayavnosti vishoyi estetichnoyi cinnosti Yavisha mozhna vvazhati prekrasnimi koli voni v svoyij konkretno plotskij cinnosti vistupayut yak suspilno lyudski cinnosti sho vtilyuyut zatverdzhennya lyudini v sviti svobodi suspilstva i lyudini sho svidchat pro rozshirennya mezh spriyayut garmonijnomu rozvitku osobi viniknennyu i yaknajpovnishomu proyavu lyudskih sil i zdibnostej ZmistU prekrasnomu z odnogo boku fiksuyutsya najbilsh zagalni realni vlastivosti predmetiv i yavish dijsnosti a z inshogo virazhayetsya vidnoshennya do nih lyudini Ob yektivna osnova prekrasnogo taki vlastivosti dijsnosti yak mira garmoniya doskonalist docilnist stayut prekrasnimi lishe po vidnoshennyu do lyudini koli vin ne tilki piznaye ci zakoni ale i robit yih principami svoyeyi diyalnosti vidpovidno do svoyeyi potrebi cilisnogo samostverdzhennya i samorealizaciyi v sviti Rozglyadayuchi rizni polyagannya u vzayemozv yazku mizh ob yektom predmetom i sub yektom lyudinoyu ranishe vidilyavsya takij stan koli v plotskij konkretnij formi predmetu yaknajpovnishe prosvichuyetsya jogo vmist sut v yavishi mira predmetu a na storoni sub yekta jogo zagalnij rodovi i individualni sutnisni sili mira lyudini U vzayemozv yazku mizh nimi vstanovlyuyetsya yednist vzayemoproniknennya Ce stan i ye prekrasne Dosyagayetsya vono pervinno cherez praktichnu diyalnist lyudej Prekrasne isnuye v prirodi v suspilnij materialnij i duhovnij diyalnosti lyudej Same tomu vono odna z najbilsh universalni za svoyim ohoplennyam kategorij estetiki Vona yedina i bagatolika neskinchenno bagatoobrazna yak neskinchennij mir Tomu vishenavedene viznachennya lishe v zagalnomu viglyadi virazhaye yiyi sut i vona povinna buti konkretizovana hoch bi do osnovnih sfer zhittya Prekrasne v prirodi pov yazano iz zakonomirnistyu i docilnistyu prirodnih yavish v yih spivvidnoshenni z potrebami rozvitku suspilstva i lyudini Krasa vichnoyi prirodi po svoyemu znajshla svoye viddzerkalennya vzhe v starogreckij mifologiyi v obrazi bogiv i bogin sho vtilyuyut pori roku sili vodi zemli i soncya cvitinnya i rodyuchosti Starodavni greki sklali mifologichni perekazi pro Floru boginyu i pokrovitelku kvitiv pro Narcis Giacint pro charivlivu Troyandu rozlogi kushi yakoyi yak vvazhalosya todi virosli na misci de vpali krapli krovi bogini Afroditi koli vona poranena kolyuchkami bigla po lisi u poshukah kohanogo Adonisa prigolomshena povidomlennyam pro jogo zagibel Pri vsij nayivnosti antichnih mifiv v nih zakripilosya poetichne bachennya miru i z nimi pov yazana bula estetichna svidomist lyudej Prekrasne v suspilstvi ce suspilni vidnosini zasnovani na socialnij rivnosti i spravedlivosti gumanizmi garmoniyi osobistih i suspilnih interesiv Natomist potvorne pov yazane z nespravedlivistyu ponevolennyam lyudini jogo vidchuzhennyam u sferi praci politichnoyi etichnoyi i duhovnoyi diyalnosti potvorne tut vse reakcijne regresivne vorozhe svobodi shastyu lyudej Istoriya rozvitku lyudstva ce superechlivij proces ruhu suspilstva cherez vidchuzhennya do svobodi rivnosti dobra i krasi Istorizm ponyattyaAntichna estetika ne lishe viznachila prekrasne yak odnu z osnovnih estetichnih kategorij a j zistavlyala iz sumizhnimi ponyattyami takimi yak korist docilnist mira blago dobrochinnist chuttyevist namagayuchis cherez nih yaknajpovnishe oharakterizuvati cyu kategoriyu Platon Sokrat Aristotel Geraklit Fales U kulturi Serednovichchya prekrasne vtilennya absolyutnoyi bozhestvennoyi krasi yaka vidokremlyuvalas vid krasi zemnoyi Avrelij Avgustin Foma Akvinskij Doba Vidrodzhennya traktuye prekrasne yak proyavi garmonijnogo proporcijnogo domirnogo Albreht Dyurer Leon Batista Alberti Racionalistichnij rakurs osyagnennya prekrasnogo pritamannij gumanitarnij dumci XVII XVIII st Div takozhGarmoniya KompoziciyaDzherelaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007LiteraturaPrekrasne Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 516 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaPrekrasne Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 265 266