Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lib Член КПРС Павло Петрович ФилиповичПавло Филипович 1928 рікІм я при народженніПавло Петрович ФилиповичПсевдонімПавел

Филипович Павло Петрович

Филипович Павло Петрович

Павло Петрович Филипович
image
Павло Филипович, 1928 рік
Ім'я при народженніПавло Петрович Филипович
ПсевдонімПавел Зорев
Народився2 вересня 1891(1891-09-02)
Кайтанівка Звенигородський повіт, Київська губернія,
Російська імперія
Помер3 листопада 1937(1937-11-03) (46 років)
ур. Сандармох, , Карельсьска АРСР,
РРФСР
ПохованняСандармох
Країнаimage СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет
Alma materКолегія Павла Ґалаґана і Історико-філологічний факультет Київського університету[d] (1915)
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Мова творівукраїнська, російська
Роки активностіз 1915
Автографimage
image Филипович Павло Петрович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Филипович.

Павло́ Петро́вич Филипо́вич (20 вересня (2 жовтня) 1891(18911002) 1891, Кайтанівка — 3 листопада 1937, ур. Сандармох, Карелія) — український поет та літературознавець доби Розстріляного відродження. Також перекладач з французької, латинської та російської мов, педагог.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

Ранні роки

Народився у с. Кайтанівці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Катеринопільського району Черкаської області) у родині священника.

Освіта

image
Павло Филипович в молоді роки

Середню освіту здобув у Златопільській гімназії та у Колегії Павла Ґалаґана у Києві. У 1910—1915 студіював слов'яно-російську філологію на історично-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира як учень академіка Володимира Перетца. Навчався також на правознавчому факультеті.

Активна діяльність

Після навчання залишився працювати в університеті як стипендіат (його тогочасна праця про життя і творчість російського поета Євгена Баратинського була відзначена золотою медаллю і 1917 року вийшла окремим виданням), приват-доцент і згодом як професор до 1935 р.

image
Зустріч харківських і київських митців. Київ, 1923 р. Зліва направо, перший ряд: Максим Рильський, Юрій Меженко, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Григорій Михайлов, Михайло Вериківський. Другий ряд: Наталя Романович, Михайло Могилянський, Василь Еллан-Блакитний, Сергій Пилипенко, Павло Тичина, Павло Филипович. У третьому ряду стоять: Дмитро Загул, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Григорій Косинка, Володимир Сосюра, Тодось Осьмачка, Володимир Коряк, Михайло Івченко

У цьому університеті, що в 1920 р. був перейменований на ІНО (Інститут народної освіти), разом із професором Миколою Зеровим Филипович вів семінар з історії української літератури, керуючи працею над темами, що стосувалися кінця ХІХ ст. і початку ХХ ст. Свою поетичну діяльність почав російською мовою 1910 року під псевдонімом Павел 3орев, але від 1917 року творив виключно українською мовою.

Як літературний критик виступив уперше в часописі «Книгар» під редакцією Василя Старого і Миколи Зерова. Широку літературознавчу працю розгорнув як співробітник ВУАН, публікуючи низку праць з історії української літератури і редагуючи ряд літературознавчих збірників. У своїх працях дотримувався порівняльно-історичного методу і був одним із найвидатніших представників цієї школи в українському літературознавстві.

Науковець європейської міри, задивлений в щонайкращі зразки класичних і західноєвропейських й українських традицій, поет-неокласик Павло Филипович був чужий і далекий до настанов і директив комуністичного режиму в літературі й тому теж цілком несприйнятний і ворожий для нього.

Загибель

Попри те, що Филипович ніколи не належав до будь-якої політичної партії і не брав надто активної участі в громадському житті, його заарештовано у вересні 1935 року НКВС і суджено разом із Миколою Зеровим з початком 1936 року за приналежність до «шпигунсько-терористичної організації», що нею мав бути нібито семінар української літератури в Київському ІНО. Засуджений до страти. Невдовзі вирок замінили на 10-річний термін ув'язнення.

Відбував покарання спочатку в таборі в Карелії (Білбалтлаг, робітниче селище Медвежа Гора, нині місто Медвеж'єгорськ), згодом на Соловках. Вивезений звідти з великим етапом в'язнів Соловецької тюрми і страчений 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох поблизу Медвеж'єгорська (нині Республіка Карелія, РФ). Реабілітований посмертно — Військовою колегією Верховного суду СРСР 23 січня 1958 року.

Була засуджена і заслана в 1938 р. на 5 років в Караганду також дружина П. Филиповича, скульпторка Марія Андріївна Михайлюк-Филипович, хвора психічно від переживань, пов'язаних з арештом і засланням чоловіка.

Творчість

image
Павло Филипович (крайній праворуч) грає в крокет з учнями Колегії Ґалаґана

Почав друкуватися російською мовою з 1910 року під псевдонімом П. Зорев у журналах «Вестник Европы», «Заветы», «Куранты». Ранні поетичні твори Филиповича позначені впливом символізму. Публікувалися у збірнику «Музагет» (1919), що об'єднував поетів-символістів.

Його невеликий літературний доробок — дві збірки поезій: «Земля і вітер» (1922) і «Простір» (1925), відзначаються високою літературною культурою, глибиною думки й досконалістю форми. Ранні його вірші позначені символізмом, поетику якого Филипович засвоїв, ще пишучи російською мовою. Філософськими підвалинами його поезії є насамперед людина, її місце в природі й історії. З цього походить його виразний універсалізм, тяжіння до безмежних, майже космічних просторів («Дивись, дивись, безмежні перелоги»). Прикметне для його поетичного мислення також уміння конфронтувати сучасність з далеким минулим і майбутнім.

Належав до літературної групи «неокласиків», позиції яких захищав у «літературній дискусії» 1925—1928 років. Вважав, що гармонійному розвитку національної літератури необхідне підґрунтя класичного світового письменства, не сприймав кон'юнктурної офіційної ідеологічної лінії в тогочасній поезії, виступав за підвищення культурного та художнього рівня літературних творів. Поетична творчість Филиповича відзначається культурологічною насиченістю, осмисленням загальнолюдських етичних та естетичних цінностей.

Найповніше видання поетичної спадщини Филиповича: Поезії. — Мюнхен, 1957.

Перекладацтво

Здійснив переклади з французької (Ш. Бодлера, П. Верлена, П. Ж. Беранже), російської (О. Пушкіна, В. Брюсова, Є. Баратинського).

Літературознавство

Перша значна наукова праця — «Жизнь и творчество Е. Баратынского» (1917). З 1917 — приват-доцент Київського університету, в 1920—1933 — професор Інституту народної освіти (тогочасна назва Київського університету). Був членом комісії ВУАН зі складання біографічного словника українських діячів, секретар історично-літературного товариства при ВУАН, що його очолював академік Єфремов, редактор різних наукових збірників та ін.

Літературознавчі праці Филиповича стосувалися питань західноєвропейської літератури, сучасного українського літературного процесу, проблем методології науки про літературу. Филипович — автор статей про І. Франка, О. Олеся, Лесю Українку, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, представників молодої української поезії (П. Тичину, Я. Савченка, М. Рильського, М. Семенка). Один із фундаторів сучасного шевченкознавства, автор спеціальних досліджень «Шевченко і романтизм» (1924), «Шевченко і Гребінка» (1925), «Шевченко і декабристи» (1926), «До студіювання Шевченка та його доби» (1925). Своїми працями Филипович заклав наукові основи українського літературознавства (ст. «Українське літературознавство за 10 років революції», 1928).

За редакцією Павла Филиповича був виданий ряд збірників — «Т. Шевченко» в 1921 р. (ДВУ, разом з Є. Григоруком), «Шевченківський збірник» 1924 (вид. «Сорабкоп»), два томи «Шевченко та його доба». В 1925 і в 1926 (разом з акад. С. Єфремовим і М. Новицьким), «Іван Франко» 1926 (з І. Лакизою та П. Кияницею), «Література» 3б. І., 1928 (спільно з акад. С. Єфремовим і М. Зеровим). Крім того, він брав участь у складанні коментаря до акад. видання Шевченкового «Щоденника» (К., 1927), в 10-томному виданні творів Лесі Українки та в інших виданнях.

Найважливіші літературознавчі і критичні праці Филиповича:

  • «Шевченко і романтизм» (ЗІФВ, IV,1924),
  • «До історії українського романтизму» (Укр., 1924, Кн. 3),
  • «Генеза Франкової легенди „Смертъ Каїна“» (вступна стаття до твору «Смерть Каїна», К., 1924),
  • «О. Олесь» (вст. ст. до вид.: О. Олесь. Вибрані твори, К., 1925),
  • «Шевченко і Гребінка» (Укр., 1925, кн. 1—2),
  • «До студіювання Шевченка та його доби» (у зб. «Шевченко та його доба», І, К., 1925),
  • «Рилеєв і Державін» (у зб. «Декабристи на Україні», К., 1926),
  • «Шляхи Франкової поезії» (у зб. «Іван Франко», К., 1926),
  • «Шевченко і декабристи» (окр. вид., К., 1926),
  • «Спустошена ідилія» (вст. ст. до вид.: О. Кобилянська. Земля, К., 1926),
  • «Європейські письменники в Шевченковій лектурі» (Прол. правда, 1926, № 56),
  • «Переклад Котляревського із Сапфо» (ЗІФВ, XII — XIV, К., 1927),
  • «Історія одного сюжету» (вст. ст. до вид.: О. Кобилянська. «У неділю рано зілля копала», К., 1927),
  • «Ольга Кобилянська в літературному оточенні» (Ж. і Р., 1928, № 2),
  • «Пушкін в українській літературі» (1927),
  • «Нові праці про І. Котляревського» (Ж. і Р., 1928, кн. ХІІ),
  • «Перший переказ з Шевченка російською мовою» (З6. Шевченко, І, К., 1928),
  • «Аналіз образу Прометея в творах Лесі Українки» (Ж. і Р., 1928, кн. IX),
  • «Українське літературознавство за 10 років революції» (у зб. «Література», І, К., 1928 і окр.),

Видання вибраних статей

  • З новітнього українського письменства. – Київ, 1929.
  • Література. – Мельборн, 1971.
  • Літературно-критичні статті. – Київ: Дніпро, 1991.

Вшанування пам'яті

Література

Примітки

  1. curriculum vitae П. П. Филиповича, ЦДАВО України. — Ф. 166. — Оп. 12. — Спр. 8007а. — Арк. 2–8, див.: Рибалко О. Неоклясики і їхнє літературне коло в документах ЦДАВО України // Щасливий у праці. Збірник праць і матеріалів на пошану Федора Погребенника. — К., 2000. — С. 236. Наведену дату народження підтверджують документи особової справи П. Филиповича — студента Київського університету, що зберігаються в Державному архіві м. Києва (Ф. 16. — Оп. 464. — Спр. 10940). В УРЕ та інших джерелах дату народження вказано неправильно;
  2. Як фабрикували справи проти «українських націоналістів» (частина 1)
  3. Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 330—331.
  4. Як фабрикували справи проти «українських націоналістів» (частина 2)
  5. «Шевченко та його доба» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 875-876.
  6. Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 180/3187 «Про найменування нових вулиць у Деснянському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6. [ з першоджерела 28 жовтня 2019.]

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Филипович Павло Петрович
  • Марко Роберт Стех «Очима культури» № 74. Про київських неокласиків.
  • П. Филипович. Земля і вітер. — Київ, 1922.
  • Филипович Павло в Електронній бібліотеці «Культура України»
  • Олександр Горобець Павло Филипович на весіллі у Михайла Драй-Хмари
  • Филипович, П. Забуті рецензії сорокових років на Шевченкові твори / П. Филипович // Україна. — 1930. — Кн. 3-4. — С. 72-80.
  • Филипович, П. Червоний ранок договір ; А коли вставали люде ; Десь хмарки од сонця: поезії / П. Филипович // Музагет. — 1919. — № 1-3. — С. 27-29.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lib Chlen KPRS Pavlo Petrovich FilipovichPavlo Filipovich 1928 rikIm ya pri narodzhenniPavlo Petrovich FilipovichPsevdonimPavel ZorevNarodivsya2 veresnya 1891 1891 09 02 Kajtanivka Zvenigorodskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer3 listopada 1937 1937 11 03 46 rokiv ur Sandarmoh Karelsska ARSR RRFSRPohovannyaSandarmohKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoetAlma materKolegiya Pavla Galagana i Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1915 ZakladKNU imeni Tarasa ShevchenkaMova tvorivukrayinska rosijskaRoki aktivnostiz 1915Avtograf Filipovich Pavlo Petrovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Filipovich Pavlo Petro vich Filipo vich 20 veresnya 2 zhovtnya 1891 18911002 1891 Kajtanivka 3 listopada 1937 ur Sandarmoh Kareliya ukrayinskij poet ta literaturoznavec dobi Rozstrilyanogo vidrodzhennya Takozh perekladach z francuzkoyi latinskoyi ta rosijskoyi mov pedagog Zhertva stalinskogo teroru ZhittyepisRanni roki Narodivsya u s Kajtanivci Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi teper Katerinopilskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti u rodini svyashennika Osvita Pavlo Filipovich v molodi roki Serednyu osvitu zdobuv u Zlatopilskij gimnaziyi ta u Kolegiyi Pavla Galagana u Kiyevi U 1910 1915 studiyuvav slov yano rosijsku filologiyu na istorichno filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira yak uchen akademika Volodimira Peretca Navchavsya takozh na pravoznavchomu fakulteti Aktivna diyalnist Pislya navchannya zalishivsya pracyuvati v universiteti yak stipendiat jogo togochasna pracya pro zhittya i tvorchist rosijskogo poeta Yevgena Baratinskogo bula vidznachena zolotoyu medallyu i 1917 roku vijshla okremim vidannyam privat docent i zgodom yak profesor do 1935 r Zustrich harkivskih i kiyivskih mitciv Kiyiv 1923 r Zliva napravo pershij ryad Maksim Rilskij Yurij Mezhenko Mikola Hvilovij Majk Jogansen Grigorij Mihajlov Mihajlo Verikivskij Drugij ryad Natalya Romanovich Mihajlo Mogilyanskij Vasil Ellan Blakitnij Sergij Pilipenko Pavlo Tichina Pavlo Filipovich U tretomu ryadu stoyat Dmitro Zagul Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Grigorij Kosinka Volodimir Sosyura Todos Osmachka Volodimir Koryak Mihajlo Ivchenko U comu universiteti sho v 1920 r buv perejmenovanij na INO Institut narodnoyi osviti razom iz profesorom Mikoloyu Zerovim Filipovich viv seminar z istoriyi ukrayinskoyi literaturi keruyuchi praceyu nad temami sho stosuvalisya kincya HIH st i pochatku HH st Svoyu poetichnu diyalnist pochav rosijskoyu movoyu 1910 roku pid psevdonimom Pavel 3orev ale vid 1917 roku tvoriv viklyuchno ukrayinskoyu movoyu Yak literaturnij kritik vistupiv upershe v chasopisi Knigar pid redakciyeyu Vasilya Starogo i Mikoli Zerova Shiroku literaturoznavchu pracyu rozgornuv yak spivrobitnik VUAN publikuyuchi nizku prac z istoriyi ukrayinskoyi literaturi i redaguyuchi ryad literaturoznavchih zbirnikiv U svoyih pracyah dotrimuvavsya porivnyalno istorichnogo metodu i buv odnim iz najvidatnishih predstavnikiv ciyeyi shkoli v ukrayinskomu literaturoznavstvi Naukovec yevropejskoyi miri zadivlenij v shonajkrashi zrazki klasichnih i zahidnoyevropejskih j ukrayinskih tradicij poet neoklasik Pavlo Filipovich buv chuzhij i dalekij do nastanov i direktiv komunistichnogo rezhimu v literaturi j tomu tezh cilkom nesprijnyatnij i vorozhij dlya nogo Zagibel Popri te sho Filipovich nikoli ne nalezhav do bud yakoyi politichnoyi partiyi i ne brav nadto aktivnoyi uchasti v gromadskomu zhitti jogo zaareshtovano u veresni 1935 roku NKVS i sudzheno razom iz Mikoloyu Zerovim z pochatkom 1936 roku za prinalezhnist do shpigunsko teroristichnoyi organizaciyi sho neyu mav buti nibito seminar ukrayinskoyi literaturi v Kiyivskomu INO Zasudzhenij do strati Nevdovzi virok zaminili na 10 richnij termin uv yaznennya Vidbuvav pokarannya spochatku v tabori v Kareliyi Bilbaltlag robitniche selishe Medvezha Gora nini misto Medvezh yegorsk zgodom na Solovkah Vivezenij zvidti z velikim etapom v yazniv Soloveckoyi tyurmi i strachenij 3 listopada 1937 r v urochishi Sandarmoh poblizu Medvezh yegorska nini Respublika Kareliya RF Reabilitovanij posmertno Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 23 sichnya 1958 roku Bula zasudzhena i zaslana v 1938 r na 5 rokiv v Karagandu takozh druzhina P Filipovicha skulptorka Mariya Andriyivna Mihajlyuk Filipovich hvora psihichno vid perezhivan pov yazanih z areshtom i zaslannyam cholovika TvorchistPavlo Filipovich krajnij pravoruch graye v kroket z uchnyami Kolegiyi Galagana Pochav drukuvatisya rosijskoyu movoyu z 1910 roku pid psevdonimom P Zorev u zhurnalah Vestnik Evropy Zavety Kuranty Ranni poetichni tvori Filipovicha poznacheni vplivom simvolizmu Publikuvalisya u zbirniku Muzaget 1919 sho ob yednuvav poetiv simvolistiv Jogo nevelikij literaturnij dorobok dvi zbirki poezij Zemlya i viter 1922 i Prostir 1925 vidznachayutsya visokoyu literaturnoyu kulturoyu glibinoyu dumki j doskonalistyu formi Ranni jogo virshi poznacheni simvolizmom poetiku yakogo Filipovich zasvoyiv she pishuchi rosijskoyu movoyu Filosofskimi pidvalinami jogo poeziyi ye nasampered lyudina yiyi misce v prirodi j istoriyi Z cogo pohodit jogo viraznij universalizm tyazhinnya do bezmezhnih majzhe kosmichnih prostoriv Divis divis bezmezhni perelogi Prikmetne dlya jogo poetichnogo mislennya takozh uminnya konfrontuvati suchasnist z dalekim minulim i majbutnim Nalezhav do literaturnoyi grupi neoklasikiv poziciyi yakih zahishav u literaturnij diskusiyi 1925 1928 rokiv Vvazhav sho garmonijnomu rozvitku nacionalnoyi literaturi neobhidne pidgruntya klasichnogo svitovogo pismenstva ne sprijmav kon yunkturnoyi oficijnoyi ideologichnoyi liniyi v togochasnij poeziyi vistupav za pidvishennya kulturnogo ta hudozhnogo rivnya literaturnih tvoriv Poetichna tvorchist Filipovicha vidznachayetsya kulturologichnoyu nasichenistyu osmislennyam zagalnolyudskih etichnih ta estetichnih cinnostej Najpovnishe vidannya poetichnoyi spadshini Filipovicha Poeziyi Myunhen 1957 PerekladactvoZdijsniv perekladi z francuzkoyi Sh Bodlera P Verlena P Zh Beranzhe rosijskoyi O Pushkina V Bryusova Ye Baratinskogo LiteraturoznavstvoPersha znachna naukova pracya Zhizn i tvorchestvo E Baratynskogo 1917 Z 1917 privat docent Kiyivskogo universitetu v 1920 1933 profesor Institutu narodnoyi osviti togochasna nazva Kiyivskogo universitetu Buv chlenom komisiyi VUAN zi skladannya biografichnogo slovnika ukrayinskih diyachiv sekretar istorichno literaturnogo tovaristva pri VUAN sho jogo ocholyuvav akademik Yefremov redaktor riznih naukovih zbirnikiv ta in Literaturoznavchi praci Filipovicha stosuvalisya pitan zahidnoyevropejskoyi literaturi suchasnogo ukrayinskogo literaturnogo procesu problem metodologiyi nauki pro literaturu Filipovich avtor statej pro I Franka O Olesya Lesyu Ukrayinku O Kobilyansku M Kocyubinskogo predstavnikiv molodoyi ukrayinskoyi poeziyi P Tichinu Ya Savchenka M Rilskogo M Semenka Odin iz fundatoriv suchasnogo shevchenkoznavstva avtor specialnih doslidzhen Shevchenko i romantizm 1924 Shevchenko i Grebinka 1925 Shevchenko i dekabristi 1926 Do studiyuvannya Shevchenka ta jogo dobi 1925 Svoyimi pracyami Filipovich zaklav naukovi osnovi ukrayinskogo literaturoznavstva st Ukrayinske literaturoznavstvo za 10 rokiv revolyuciyi 1928 Za redakciyeyu Pavla Filipovicha buv vidanij ryad zbirnikiv T Shevchenko v 1921 r DVU razom z Ye Grigorukom Shevchenkivskij zbirnik 1924 vid Sorabkop dva tomi Shevchenko ta jogo doba V 1925 i v 1926 razom z akad S Yefremovim i M Novickim Ivan Franko 1926 z I Lakizoyu ta P Kiyaniceyu Literatura 3b I 1928 spilno z akad S Yefremovim i M Zerovim Krim togo vin brav uchast u skladanni komentarya do akad vidannya Shevchenkovogo Shodennika K 1927 v 10 tomnomu vidanni tvoriv Lesi Ukrayinki ta v inshih vidannyah Najvazhlivishi literaturoznavchi i kritichni praci Filipovicha Shevchenko i romantizm ZIFV IV 1924 Do istoriyi ukrayinskogo romantizmu Ukr 1924 Kn 3 Geneza Frankovoyi legendi Smert Kayina vstupna stattya do tvoru Smert Kayina K 1924 O Oles vst st do vid O Oles Vibrani tvori K 1925 Shevchenko i Grebinka Ukr 1925 kn 1 2 Do studiyuvannya Shevchenka ta jogo dobi u zb Shevchenko ta jogo doba I K 1925 Rileyev i Derzhavin u zb Dekabristi na Ukrayini K 1926 Shlyahi Frankovoyi poeziyi u zb Ivan Franko K 1926 Shevchenko i dekabristi okr vid K 1926 Spustoshena idiliya vst st do vid O Kobilyanska Zemlya K 1926 Yevropejski pismenniki v Shevchenkovij lekturi Prol pravda 1926 56 Pereklad Kotlyarevskogo iz Sapfo ZIFV XII XIV K 1927 Istoriya odnogo syuzhetu vst st do vid O Kobilyanska U nedilyu rano zillya kopala K 1927 Olga Kobilyanska v literaturnomu otochenni Zh i R 1928 2 Pushkin v ukrayinskij literaturi 1927 Novi praci pro I Kotlyarevskogo Zh i R 1928 kn HII Pershij perekaz z Shevchenka rosijskoyu movoyu Z6 Shevchenko I K 1928 Analiz obrazu Prometeya v tvorah Lesi Ukrayinki Zh i R 1928 kn IX Ukrayinske literaturoznavstvo za 10 rokiv revolyuciyi u zb Literatura I K 1928 i okr Vidannya vibranih statej Z novitnogo ukrayinskogo pismenstva Kiyiv 1929 Literatura Melborn 1971 Literaturno kritichni statti Kiyiv Dnipro 1991 Vshanuvannya pam yatiZ 2017 roku v Kiyevi isnuye vulicya Pavla Filipovicha Z 2022 roku v isnuye provulok Pavla Filipovicha LiteraturaGerasimova G P Filipovich Pavlo Petrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 293 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Lavrinenko Yu Rozstrilyane vidrodzhennya Parizh 1959 Bezsmertni zb za red M Oresta Myunhen 1963 Shereh Yu Ne dlya ditej Nyu Jork 1964 Kazmirchuk G D Latish Yu V Ukrayinske dekabristoznavstvo Kiyiv Cherkasi 2002 S 163 171 Burij V Pavlo Filipovich Valerij Burij Katerinopilskij visnik 2001 25 lip S 4 Postati Ostannya adresa Rozstrili soloveckih v yazniv z Ukrayini u 1937 1938 rokah V 2 t 2 e vid dooprac i dop K Sfera 2003 Yarina Cimbal Lito speka more Krimnash nevidome foto virshi Pavla Filipovicha Shevchenko S V Pavlo Filipovich samota dushi Imperiya teroru K Feniks 2021 368 s S 95 105 ISBN 978 966 136 780 6Primitkicurriculum vitae P P Filipovicha CDAVO Ukrayini F 166 Op 12 Spr 8007a Ark 2 8 div Ribalko O Neoklyasiki i yihnye literaturne kolo v dokumentah CDAVO Ukrayini Shaslivij u praci Zbirnik prac i materialiv na poshanu Fedora Pogrebennika K 2000 S 236 Navedenu datu narodzhennya pidtverdzhuyut dokumenti osobovoyi spravi P Filipovicha studenta Kiyivskogo universitetu sho zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi m Kiyeva F 16 Op 464 Spr 10940 V URE ta inshih dzherelah datu narodzhennya vkazano nepravilno Yak fabrikuvali spravi proti ukrayinskih nacionalistiv chastina 1 Shevchenko S V Imperiya teroru K Feniks 2021 S 330 331 Yak fabrikuvali spravi proti ukrayinskih nacionalistiv chastina 2 Shevchenko ta jogo doba Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 875 876 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 12 zhovtnya 2017 roku 180 3187 Pro najmenuvannya novih vulic u Desnyanskomu rajoni mista Kiyeva Hreshatik 2017 114 5027 3 listopada S 6 z pershodzherela 28 zhovtnya 2019 PosilannyaFilipovich Pavlo Petrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 487 489 Filipovich Pavlo Petrovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Filipovich Pavlo Petrovich Marko Robert Steh Ochima kulturi 74 Pro kiyivskih neoklasikiv P Filipovich Zemlya i viter Kiyiv 1922 Filipovich Pavlo v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini Oleksandr Gorobec Pavlo Filipovich na vesilli u Mihajla Draj Hmari Filipovich P Zabuti recenziyi sorokovih rokiv na Shevchenkovi tvori P Filipovich Ukrayina 1930 Kn 3 4 S 72 80 Filipovich P Chervonij ranok dogovir A koli vstavali lyude Des hmarki od soncya poeziyi P Filipovich Muzaget 1919 1 3 S 27 29

Дата публікації:
Топ