Імперія терору

«Імпе́рія теро́ру» — збірка історичних нарисів і статей українського письменника Сергія Шевченка, за яку авторові надано 2023 року Першу премію Літературно-наукового конкурсу Фонду Воляників—Швабінських при Фундації Українського вільного університету (Нью-Йорк, США).

«Імперія терору»

Автор	Сергій Шевченко
Дизайн обкладинки	Сергій Шевченко
Країна	Україна
Мова	українська
Тема	Соловецька трагедія, репресії в СРСР
Жанр	нариси, статті
Місце	Київ
Видавництво	Фенікс
Видано	2021
Сторінок	368, 24 арк. іл.
Тираж	550
ISBN	978-966-136-780-6

Автор книжки — фаховий журналіст, у минулому керував підрозділом історико-правових досліджень наукової установи Служби безпеки України. У жовтні 2014 року Національна спілка журналістів України подала кандидатуру Сергія Шевченка на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 року за збірку історичної публіцистики «Соловецький реквієм». Згодом автор видав у Києві збірку публіцистики «Імперія терору» (2021), яку назвав другою частиною «соловецького двокнижжя» (в анотації «Імперії терору» зазначено: «збірка творів, написаних на основі розсекречених архівних документів, логічно продовжує книжку автора „Соловецький реквієм“»).

Зміст

Зміст літературно-художнього видання становлять популярно написані архівні розвідки, нариси та статті, ілюстровані світлинами. Книжка складається з двох частин.

Перша — «Розсекречена правда» — розповідає про жорстоке нищення в СРСР у 1920—1930-х роках інтелектуальної еліти нації. Національне «розстріляне відродження» уособлюють політв'язні Соловків, митці Павло Филипович, Михайло Яловий, Валер'ян Поліщук, Ґро Вакар, Євген Черняк, Борис Пилипенко та інші. Тут вміщено й статті про страченого 1934 року в Києві поета Олексу Влизька та розстріляних 1937 року українців-політв'язнів Петра Демчука, Володимира Удовенка, Миколу Ерстенюка, Григорія Марченка. А також уперше надруковано листи з Соловків Михайла Хижняка, який до арешту співпрацював з ДПУ. Автор широко використовує цитати зі справ оперативної розробки в'язнів — з розсекречених агентурних повідомлень, меморандумів та інших документів репресивних органів. Тут вміщено також статтю «Проща-2014 — з молитвою за Україну та її героїв» — це розповідь про вшанування пам'яті убієнних на теренах України. Прочани «Соловецького братства», до яких належить і автор книжки, відвідали місця злочинів (розстрілів), вчинених тоталітарним режимом на Київщині, Вінниччині, Івано-Франківщині, Волині… Громадськість ушанувала також полеглих учасників Української революції 1917—1921 років, жертв Голодомору-геноциду та Великого терору.

Друга — «Український „список Сандармоху“» — це вперше виданий друком доповнений список соловецьких в'язнів-українців і осіб, чиї долі пов'язані з Україною, розстріляних в урочищі Сандармох 27.10. — 4.11.1937 року (короткі життєписи 287 жертв масових розстрілів).

У книжці є також вкладка-фотоальбом кольорових авторських світлин — знімки з прощі-2014, що проходила територією України (Київ, Вінниця, Меджибіж, Тернопіль, Дем'янів Лаз та ін.), світлини з Биківні (2015), Сандармоху (2006—2008, 2020). Книжка має іменний покажчик і список скорочень. Призначена для всіх, хто цікавиться історією, її маловідомими сторінками.

Рецензії та відгуки

• Книжка «Імперія терору» написана популярно, живою, образною мовою, видана на високому художньо-поліграфічному рівні, як, власне, й усе тематичне двокнижжя, — зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. — Автор подбав про тяглість важливої теми, актуалізує її в часи гібридної війни… така література, безумовно, на часі, вона поглиблює знання про нашу країну, її народ та історію" (Пресслужба НСЖУ).

Примітки

1. Оголошено імена лауреатів літературного конкурсу Фундації Українського вільного університету. Процитовано 4 жовтня 2023.
2. Офіційний вебсайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Літературно-художнє видання «Соловецький реквієм»
3. . Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.

Джерела

• Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021.
• Марина Тепленко. «Імперія терору» — книжка, яку не назвеш мрією окупанта / Культура і життя, № 9/10, 14—28.05.2021. — С. 6—7.

Посилання

• . Журналіст України № 9(400). Вересень 2015. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
• . vectornews.net. 1 березня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 08 лютого 2022.
• . www.golos.com.ua. 26 березня 2021. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 08 лютого 2022.
• . www.mediafond.com.ua. 24 травня 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
• . Сайт НСЖУ. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 08 лютого 2022.