Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вериківський Миха йло Іва нович Верикі вський 8 20 листопада 1896 міст

Михайло Вериківський

Михайло Вериківський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вериківський.

Миха́йло Іва́нович Верикі́вський (8 (20) листопада 1896, місто Кременець, нині Тернопільської області — 14 червня 1962, Київ) — український композитор, педагог, диригент, фольклорист, музично-громадський діяч. Автор першої української ораторії «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку» (1923), першого українського балету «Пан Каньовський» (1930). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1944). Професор (1946). Батько Ірини та Олени Вериківських.

Вериківський Михайло Іванович
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження20 листопада 1896(1896-11-20)
Місце народженняКременець
Дата смерті14 червня 1962(1962-06-14) (65 років)
Місце смертіКиїв
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоРосійська імперія, УНР, Українська Держава і СРСР
Професіїдиригент, композитор, викладач університету, педагог
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Відомі учніМариківський Євмен Іванович
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
image
Преміїimage
ДітиВериківська Олена Михайлівна і Вериківська Ірина Михайлівна
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Змалечку перебував в атмосфері любові й поваги до рідної народної пісні, що вплинуло на його музичну творчість. Закінчивши початкову школу, Михайло вступив до Кременецького двокласного міського училища і був прийнятий до архієрейського хору. Здобуття музичної освіти продовжував у Кременецькому комерційному училищі (1912—1914 рр.), де навчався гри на музичних інструментах. Михайло Вериківський керував хором і оркестром народних інструментів, грав у симфонічному оркестрі училища, навчався грі на віолончелі, фортепіано та робив перші композиторські спроби — створював фортепіанні прелюдії й романси. Одним із ранніх творів композитора був Марш учнів Кременецького комерційного училища для оркестру народних інструментів (1913), який виконувався на одному з училищних концертів.

1914 року Вериківський вступив до Київської консерваторії.

image
Меморіальна дошка Михайлові Вериківському
в приміщенні Київської консерваторії

Від 1922-го викладав у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка та Київській консерваторії (до 1960, з перервою 1941–1944; від 1946 — її професор). Серед учнів, зокрема, Антків Михайло.

1920 — керівник Українського національного хору.

1921–1928 — співзасновник, член правління і голова Товариства ім. Миколи Леонтовича (керівник хору-студії при ньому).

1928–1930 — голова президії та завідувач науково-творчим відділом Всеукраїнського товариства революційних музикантів.

1926–1928 — диригент Київського театру опери та балету.

1928–1935 — диригент Харківського театру опери та балету.

1940 — керівник Державної капели «Думка».

1950–1958 — науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Творчість

image
Зустріч харківських і київських митців. Київ, 1923. Зліва направо, перший ряд: Максим Рильський, Юрій Меженко, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Григорій Михайлов, Михайло Вериківський. Другий ряд: Наталя Романович, Михайло Могилянський, Василь Еллан-Блакитний, Сергій Пилипенко, Павло Тичина, Павло Филипович. У третьому ряду стоять: Дмитро Загул, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Григорій Косинка, Володимир Сосюра, Тодось Осьмачка, Володимир Коряк, Михайло Івченко

Творча спадщина композитора складає понад 400 творів.

Сценічні твори:

Симфонічні твори:

  • ораторія «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку» (1923);
  • симфонічна сюїта «Веснянки» (1924);
  • кантата «Гнів слов'ян» (1941);
  • драматична симфонічна поема «Петро Конашевич-Сагайдачний» (1944).

Інше:

  • понад 60 камерно-вокальних творів;
  • понад 40 масових і близько 100 пісень для дітей;
  • близько 100 обробок українських народних пісень для різних виконавців.

М. І. Вериківський створив музику для театрів «Березіль» та Київського імені І. Франка, , театральних вистав, кінофільмів «Чорна хмара» (1936), «Назар Стодоля» (1936), «Кармелюк» (1938), (1945), (1946).

1957 року зробив оркестровку симфонії невідомого автора кінця XVIII століття, яка згодом виявилася Першою симфонією Ернеста Ванжури.

Шевченкіана М. І. Вериківського

Вперше композитор звернувся до «Кобзаря» Тараса Шевченка 1919 року (фантазія «Гайдамаки» для солістів, хору і фортепіано). Згодом композитор створив ораторії «Іван Гус» (1934, 1943), «Тополя» (1951), «Гайдамаки» (1951).

У 1936 році написав музику до к/ф «Назар Стодоля» (Укрфільм, Одеса).

1938 року створив хор «Світе ясний», 1939 — літературно-музичну композицію «Кавказ», хор «Відповідь на „Заповіт“ Шевченка» на текст А. Лахуті в перекл. М. Рильського. У 1938 році пише оперу у двох картинах «Сотник» за однойменною поемою Шевченка (постановка Одеського оперного театру, 1939; екранізація Одеської студії телебачення, 1964).

У 1939—1943 рр. створює оперу «Наймичка» на власне й К. Герасименка лібрето (2-га ред. 1956—1960). У листопаді 1943 року в евакуації оперу поставив в Іркутську Київський оперний театр (диригент В. Тольба, реж. В. Манзій, художник О. Хвостенко-Хвостов). 1944 року «Наймичкою» відкрили перший сезон театру у визволеному Києві. Провідні партії виконували М. Литвиненко-Вольгемут, З. Гайдай, І. Паторжинський. 1945 року оперу поставили у Харкові та Львові, 1961 року у Донецьку; у 1984 році Київський театр опери та балету здійснив нову її постановку. У 1963 році на Київській кіностудії ім. О. Довженка зняли кінооперу «Наймичка» з Б. Гмирею та Л. Руденко, а у 1986 році на студії «Укртелефільм» — двосерійний телефільм-оперу під назвою «Спокута» з Л. Забілястою в ролі Ганни.

У 1943 році в Уфі під час евакуації М. І. Вериківський написав поему «Чернець» для баса та симфонічного оркестру. Уперше диригував «Ченцем» сам композитор у концерті Шевченківської сесії АН Української РСР у 1943 році. Цей монолог для баса виконували І. Паторжинський, М. Роменський, Й. Гошуляк (Канада). 1996 року у святковому концерті, присвяченому 100-річчю від дня народження композитора, у Національній опері України, його виконав Т. Штонда.

Композитор є автором хору «Ой гоп, таки-так» (1960), обробок хорів «Думи мої» (1939, 1942), «Заповіт» (1951). Оркестрував хори «Іван Гус» М. Лисенка (1924), «Заповіт» К. Стеценка (1943), здійснив редакцію і оркестрував сюїту з опери «Катерина» М. Аркаса (1934), «Вечорниці» П. Ніщинського (вступ до 2-ї дії вистави «Назар Стодоля», 1949), кількох номерів з опери «Пан Сотник» Г. Козаченка (1955).

Пам'ять

image
Меморіальна дошка Михайлові Вериківському
image
Надгробок Михайла Вериківського на Байковому цвинтарі в Києві
  • У Кременці встановлена пам'ятна таблиця на будинку, де народився композитор.
  • Іменем композитора названі музичні школи і вулиці у низці міст. Зокрема, Київська дитяча школа мистецтв № 2 [1].
  • У 1996 році було засновано премію ім. Вериківського, що вручається за видатні досягнення в галузі оперно-балетної творчості.
  • 2012 року понад дві тисячі документів композитора передали до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва дочка і зять М. Вериківського.
  • 24 листопада 2016 року в Кременці відкрили музей Михайла Вериківського з нагоди 120-ї річниці від народження українського композитора,  педагога, диригента, фольклориста, музично-громадського діяча.
  • Вибрані твори. Т. 1–4. — К., 1975—1981 (незавершене).
  • Наймичка. Опера на три дії, п'ять картин (лібретто) — К., 1967
  • «Фортепіанні твори М. Вериківського» (до 120-річчя від дня народження). — Терноавль, «АСТОН», 2016. Видання підготували О. Горбач та І. Гринчук

Примітки

  1. Ігор Дуда. Антків Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
  2. Н. Кузик. Анотація до платівки «Э. Ванжура. Три симфонии на славянские темы» (Мелодия, 1987, С10 26371 005).
  3. ВЕРИКІВСЬКИЙ Михайло Іванович.
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 березня 2010.
  5. Стельмах, Ірина (21.11.2012). Дві тисячі документів автора першого українського балету Вериківського передано до архіву.

Джерела

Посилання

  • Вериківський Михайло Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 327-329.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Verikivskij Miha jlo Iva novich Veriki vskij 8 20 listopada 1896 misto Kremenec nini Ternopilskoyi oblasti 14 chervnya 1962 Kiyiv ukrayinskij kompozitor pedagog dirigent folklorist muzichno gromadskij diyach Avtor pershoyi ukrayinskoyi oratoriyi Duma pro divku branku Marusyu Boguslavku 1923 pershogo ukrayinskogo baletu Pan Kanovskij 1930 Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1944 Profesor 1946 Batko Irini ta Oleni Verikivskih Verikivskij Mihajlo IvanovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya20 listopada 1896 1896 11 20 Misce narodzhennyaKremenecData smerti14 chervnya 1962 1962 06 14 65 rokiv Misce smertiKiyivPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiya UNR Ukrayinska Derzhava i SRSRProfesiyidirigent kompozitor vikladach universitetu pedagogOsvitaNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoVidomi uchniMarikivskij Yevmen IvanovichZakladNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodiPremiyiDitiVerikivska Olena Mihajlivna i Verikivska Irina Mihajlivna Fajli u VikishovishiZhittyepisZmalechku perebuvav v atmosferi lyubovi j povagi do ridnoyi narodnoyi pisni sho vplinulo na jogo muzichnu tvorchist Zakinchivshi pochatkovu shkolu Mihajlo vstupiv do Kremeneckogo dvoklasnogo miskogo uchilisha i buv prijnyatij do arhiyerejskogo horu Zdobuttya muzichnoyi osviti prodovzhuvav u Kremeneckomu komercijnomu uchilishi 1912 1914 rr de navchavsya gri na muzichnih instrumentah Mihajlo Verikivskij keruvav horom i orkestrom narodnih instrumentiv grav u simfonichnomu orkestri uchilisha navchavsya gri na violoncheli fortepiano ta robiv pershi kompozitorski sprobi stvoryuvav fortepianni prelyudiyi j romansi Odnim iz rannih tvoriv kompozitora buv Marsh uchniv Kremeneckogo komercijnogo uchilisha dlya orkestru narodnih instrumentiv 1913 yakij vikonuvavsya na odnomu z uchilishnih koncertiv 1914 roku Verikivskij vstupiv do Kiyivskoyi konservatoriyi Memorialna doshka Mihajlovi Verikivskomu v primishenni Kiyivskoyi konservatoriyi Vid 1922 go vikladav u Muzichno dramatichnomu instituti imeni Mikoli Lisenka ta Kiyivskij konservatoriyi do 1960 z perervoyu 1941 1944 vid 1946 yiyi profesor Sered uchniv zokrema Antkiv Mihajlo 1920 kerivnik Ukrayinskogo nacionalnogo horu 1921 1928 spivzasnovnik chlen pravlinnya i golova Tovaristva im Mikoli Leontovicha kerivnik horu studiyi pri nomu 1928 1930 golova prezidiyi ta zaviduvach naukovo tvorchim viddilom Vseukrayinskogo tovaristva revolyucijnih muzikantiv 1926 1928 dirigent Kiyivskogo teatru operi ta baletu 1928 1935 dirigent Harkivskogo teatru operi ta baletu 1940 kerivnik Derzhavnoyi kapeli Dumka 1950 1958 naukovij spivrobitnik Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi AN URSR TvorchistZustrich harkivskih i kiyivskih mitciv Kiyiv 1923 Zliva napravo pershij ryad Maksim Rilskij Yurij Mezhenko Mikola Hvilovij Majk Jogansen Grigorij Mihajlov Mihajlo Verikivskij Drugij ryad Natalya Romanovich Mihajlo Mogilyanskij Vasil Ellan Blakitnij Sergij Pilipenko Pavlo Tichina Pavlo Filipovich U tretomu ryadu stoyat Dmitro Zagul Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Grigorij Kosinka Volodimir Sosyura Todos Osmachka Volodimir Koryak Mihajlo Ivchenko Tvorcha spadshina kompozitora skladaye ponad 400 tvoriv Scenichni tvori operi Dila nebesni 1931 Sotnik 1939 1943 obidvi na syuzheti poem Tarasa Shevchenka Vtikachi 1948 Slava 1961 muzichna komediya Vij 1936 2 ga redakciya 1945 komichna opera balet Pan Kanovskij 1930 Simfonichni tvori oratoriya Duma pro divku branku Marusyu Boguslavku 1923 simfonichna syuyita Vesnyanki 1924 kantata Gniv slov yan 1941 dramatichna simfonichna poema Petro Konashevich Sagajdachnij 1944 Inshe ponad 60 kamerno vokalnih tvoriv ponad 40 masovih i blizko 100 pisen dlya ditej blizko 100 obrobok ukrayinskih narodnih pisen dlya riznih vikonavciv M I Verikivskij stvoriv muziku dlya teatriv Berezil ta Kiyivskogo imeni I Franka teatralnih vistav kinofilmiv Chorna hmara 1936 Nazar Stodolya 1936 Karmelyuk 1938 1945 1946 1957 roku zrobiv orkestrovku simfoniyi nevidomogo avtora kincya XVIII stolittya yaka zgodom viyavilasya Pershoyu simfoniyeyu Ernesta Vanzhuri Shevchenkiana M I VerikivskogoVpershe kompozitor zvernuvsya do Kobzarya Tarasa Shevchenka 1919 roku fantaziya Gajdamaki dlya solistiv horu i fortepiano Zgodom kompozitor stvoriv oratoriyi Ivan Gus 1934 1943 Topolya 1951 Gajdamaki 1951 U 1936 roci napisav muziku do k f Nazar Stodolya Ukrfilm Odesa 1938 roku stvoriv hor Svite yasnij 1939 literaturno muzichnu kompoziciyu Kavkaz hor Vidpovid na Zapovit Shevchenka na tekst A Lahuti v perekl M Rilskogo U 1938 roci pishe operu u dvoh kartinah Sotnik za odnojmennoyu poemoyu Shevchenka postanovka Odeskogo opernogo teatru 1939 ekranizaciya Odeskoyi studiyi telebachennya 1964 U 1939 1943 rr stvoryuye operu Najmichka na vlasne j K Gerasimenka libreto 2 ga red 1956 1960 U listopadi 1943 roku v evakuaciyi operu postaviv v Irkutsku Kiyivskij opernij teatr dirigent V Tolba rezh V Manzij hudozhnik O Hvostenko Hvostov 1944 roku Najmichkoyu vidkrili pershij sezon teatru u vizvolenomu Kiyevi Providni partiyi vikonuvali M Litvinenko Volgemut Z Gajdaj I Patorzhinskij 1945 roku operu postavili u Harkovi ta Lvovi 1961 roku u Donecku u 1984 roci Kiyivskij teatr operi ta baletu zdijsniv novu yiyi postanovku U 1963 roci na Kiyivskij kinostudiyi im O Dovzhenka znyali kinooperu Najmichka z B Gmireyu ta L Rudenko a u 1986 roci na studiyi Ukrtelefilm dvoserijnij telefilm operu pid nazvoyu Spokuta z L Zabilyastoyu v roli Ganni U 1943 roci v Ufi pid chas evakuaciyi M I Verikivskij napisav poemu Chernec dlya basa ta simfonichnogo orkestru Upershe diriguvav Chencem sam kompozitor u koncerti Shevchenkivskoyi sesiyi AN Ukrayinskoyi RSR u 1943 roci Cej monolog dlya basa vikonuvali I Patorzhinskij M Romenskij J Goshulyak Kanada 1996 roku u svyatkovomu koncerti prisvyachenomu 100 richchyu vid dnya narodzhennya kompozitora u Nacionalnij operi Ukrayini jogo vikonav T Shtonda Kompozitor ye avtorom horu Oj gop taki tak 1960 obrobok horiv Dumi moyi 1939 1942 Zapovit 1951 Orkestruvav hori Ivan Gus M Lisenka 1924 Zapovit K Stecenka 1943 zdijsniv redakciyu i orkestruvav syuyitu z operi Katerina M Arkasa 1934 Vechornici P Nishinskogo vstup do 2 yi diyi vistavi Nazar Stodolya 1949 kilkoh nomeriv z operi Pan Sotnik G Kozachenka 1955 Pam yatMemorialna doshka Mihajlovi Verikivskomu Nadgrobok Mihajla Verikivskogo na Bajkovomu cvintari v Kiyevi U Kremenci vstanovlena pam yatna tablicya na budinku de narodivsya kompozitor Imenem kompozitora nazvani muzichni shkoli i vulici u nizci mist Zokrema Kiyivska dityacha shkola mistectv 2 1 U 1996 roci bulo zasnovano premiyu im Verikivskogo sho vruchayetsya za vidatni dosyagnennya v galuzi operno baletnoyi tvorchosti 2012 roku ponad dvi tisyachi dokumentiv kompozitora peredali do Centralnogo derzhavnogo arhivu muzeyu literaturi i mistectva dochka i zyat M Verikivskogo 24 listopada 2016 roku v Kremenci vidkrili muzej Mihajla Verikivskogo z nagodi 120 yi richnici vid narodzhennya ukrayinskogo kompozitora pedagoga dirigenta folklorista muzichno gromadskogo diyacha Vibrani tvori T 1 4 K 1975 1981 nezavershene Najmichka Opera na tri diyi p yat kartin libretto K 1967 Fortepianni tvori M Verikivskogo do 120 richchya vid dnya narodzhennya Ternoavl ASTON 2016 Vidannya pidgotuvali O Gorbach ta I GrinchukPrimitkiIgor Duda Antkiv Mihajlo Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 N Kuzik Anotaciya do plativki E Vanzhura Tri simfonii na slavyanskie temy Melodiya 1987 S10 26371 005 VERIKIVSKIJ Mihajlo Ivanovich Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2010 Stelmah Irina 21 11 2012 Dvi tisyachi dokumentiv avtora pershogo ukrayinskogo baletu Verikivskogo peredano do arhivu DzherelaMedvedik P Chernihivskij G Verikivskij Mihajlo Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 248 249 ISBN 966 528 197 6 Literatura do zamennih i pam yatnih dat Ternopilshini Bibliografichnij spisok Ternopil 1996 Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Gerasimova Persidska N M I Verikivskij K 1959 Shurova N Mihajlo Verikivskij K 1972 Mihajlo Ivanovich Verikivskij poglyad z 90 h Zb statej K 1997 N O Gerasimenko Verikivskij Mihajlo Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 484 ISBN 966 00 0734 5 PosilannyaVerikivskij Mihajlo Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 327 329

Дата публікації:
Топ