Мариківський Євмен Іванович

Євмен Іванович Марикі́вський (нар. 23 вересня 1899, Северинівка — пом. 17 січня 1986, Харків) — український радянський хормейстер і педагог.

Мариківський Євмен Іванович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	11 (23) вересня 1899
Місце народження	Северинівка
Дата смерті	17 січня 1986(1986-01-17) (86 років)
Місце смерті	Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	хормейстер, музичний педагог
Освіта	Одеська духовна семінарія (1918) і Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1928)
Вчителі	Стеценко Кирило Григорович і Вериківський Михайло Іванович
Відомі учні	Литвиненко Михайло Семенович
Заклад	Сумський державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка, Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка, ^d, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, ХАТОБ, Харківська державна консерваторія і Харківський державний інститут культури

Біографія

Народився 11 [23] вересня 1899(18990923) року в селі Северинівці (нині Кам'янський район Молдови). 1914 року закінчив духовне училище у містечку Тиврові, де його вчителем співу та керівником хору був Кирило Стеценко; у 1918 році закінчив Одеську духовну семінарію; 1928 року — Київський музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка, де навчався у Михайла Вериківського. У 1928–1929 роках продовжив навчання в тому ж інституті на оперно-симфонічному відділенні.

Упродовж 1929—1935 років жив у Сумах, де викладав музику в Сумському педагогічному інституті та музному технікумі, організував і очолив хорову капелу «Сурма», у репертуарі якої були твори Михайла Вериківського, Пилипа Козицького, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Лева Ревуцького.

Упродовж 1935–1938 років працював головним хормейстером Донецької опери у Ворошиловграді, де брав участь у постановках опер «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Черевички», «Пікова дама» Петра Чайковського, «Князь Ігор» Олександра Бородіна, Антона Рубін­­штейна, «Кармен» Жоржа Бізе, «Фауст» Шарля Ґуно, «Травіата», «Ріґолетто» Джузеппе Верді.

Упродовж 1938–1945 років працював головним хормейстером , де разом з Олександром Єрофєєвим уперше поставив опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського у 1939 році та «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка у 1942 році. Одночасно у ті ж роки викладав у Горьковському музичному училищі.

У 1945–1946 роках — головний диригент Київського, а у 1946–1952 роках — Харківського оперних театрів. Диригував опери «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича, «Аїда», «Бал-маскарад» Джузеппе Верді, «Орлеанська діва» Петра Чайковського. У 1953–1955 роках — художній керівник Харківської хорової капели, у 1953–1979 роках — самодіялної хорової капели Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Одночасно протягом 1946–1960 років — викладач Харківської консерваторії, та протягом 1960—1971 років — Харківського інституту культури. Помер у Харкові 17 січня 1986 року.

Автор мемуарів: «З далекого дитинства» // Кирило Стеценко. Спогади, листи, матеріали. Київ, 1981.

Література

• Гамкало І. Невтомний трудівник (до 80-річчя з дня народження Є. І. Мариківського) // Музика. 1979. № 6;
• Коноплева Е. Страницы из музыкальной жизни Харькова. Київ, 1990 (рос.);
• Мариківський Євмен Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 387—388. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Гамкало І. Д. Мариківський Євмен Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .