Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Запорожець за Дунаєм» — опера на 3 дії українського композитора С. С. Гулака-Артемовського, що є першим твором цього жанру на лібрето українською мовою. Прем'єра відбулась у Петербурзі 14 квітня 1863 року.
| Опера «Запорожець за Дунаєм» | ||||
|---|---|---|---|---|
 Афіша опери «Запорожець за Дунаєм» (Національна опера України, 2018) | ||||
| Композитор | Гулак-Артемовський Семен Степанович | |||
| Автор лібрето | Гулак-Артемовський Семен Степанович | |||
| Мова лібрето | українська | |||
| Жанр | комічна опера[d] | |||
| Кількість дій | 3 ± 1 Дія (театр) | |||
| Рік створення | 1861 | |||
| Перша постановка | 14 (26) квітня 1863 | |||
| Місце першої постановки | Санкт-Петербург | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Запорожець за Дунаєм у Вікісховищі | ||||
 Запорожець за Дунаєм у Вікіцитатах | ||||
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Запорожець за Дунаєм |
Дійові особи
|
|
Задум опери
Думка про створення української опери сформувалася у Семена Гулака-Артемовського у зв'язку з новими завданнями для українського мистецтва, що висунув народ у ці роки, і його загальним прагненням до створення національної культури на народній основі. Кристалізації цього задуму сприяли зв'язки композитора з передовими петербурзькими українськими гуртками й особливо довголітні дружні зв'язки з Тарасом Шевченком та відомим істориком Миколою Костомаровим. Варто зазначити, що й сам Гулак-Артемовський на цей час вже деякий час був солістом Маріїнського театру у Петербурзі та був автором водевілів «Українське весілля» та «Ніч напередодні Іванового дня», де він є, як і в «Запорожці за Дунаєм» автором і слів і музики.
Добираючи сюжет, Гулак-Артемовський намагався насамперед вивести на сцену театру рідні йому образи представників українського народу, побут народу і його пісню, привернути до них увагу слухача. Сюжет відсилає до часів, коли після знищення Запорізької Січі російськими військами (1775) частина запорожців втекла до Османської імперії. Тут їхня доля складалася тяжко — османський уряд намагався використати козаків як воєнну силу, спрямовану проти їхньої батьківщини. У 1828 р., під час російсько-турецької війни, частина запорожців, на чолі з отаманом Йосипом Гладким, повернулася в Російську імперію, після чого Задунайська Січ була знищена. Повз увагу української спільноти не могли також пройти звитяги козацьких підрозділів турецького війська, очолених Михайлом Чайковським. Ці події, безсумнівно, послужили джерелом задуму, але автор опери вільно їх переосмислив і переніс у XVIII ст. Лише віддалено, як відгомін, відображені в опері спогади про знищення Потьомкіним козацької вільності. Зміст опери не в цих трагічних спогадах, а в ідеї любові до Батьківщини, жагучому прагненні запорожців повернутися в Україну.
Постановки опери
Прем'єра опери відбулася у Маріїнському театрі в Петербурзі 14 квітня 1863 року, а в 1864-65 ставилася в Москві в Великому театрі і мала значний успіх. У обох виставах роль Карася виконував автор, перший виконавець партії Андрія — Павло Дюжиков. Однак незабаром після прем'єри імператорський уряд, наляканий польським повстанням 1863 р., почав репресії проти проявів національних культур народів, що входили до складу Російської імперії, усюди вбачаючи тенденції «сепаратизму». Цензурна заборона стосувалась і розвитку української драматургії й театру. Якщо не брати до уваги окремих аматорських вистав, «Запорожець за Дунаєм» був поставлений вперше після 1863 року українською трупою 11 липня 1884 р. у Ростові-на-Дону.
Відновлення сценічного життя опери припадає на радянські часи. Опера була поставлена в Київській (з 1934), Харківській (1926, 1938) та Дніпропетровській (1940) операх, а також у театрах, Куйбишева (1939, 1953), Горького (1939), Алма-Ати (1941), Свердловська (нині Єкатеринбург) (1942), Фрунзе (нині Бішкек) (1944), Баку (1944), Кишиніва (1946), Новосибірська (1946, 1954), Мінська (1951), Душанбе (1953), Таллінна (1954), Улан-Уде (1954), Вільнюса (1955) й інших міст. У 1934—1935 роках композитор Володимир Йориш намагався розширити оперу, ввівши нові номери, зокрема діалог султана і Карася, проте ці зміни виявилися далекими від духу опери і сьогодні у сценічній практиці не використовуються.
На сьогодні «Запорожець за Дунаєм» залишається однією з найпопулярніших українських опер, що ставиться в оперних театрах України та за кордоном.
28 лютого 2015 Національна опера України представила нову музично-сценічну версію перлини української класики — оперу Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Нинішня редакція опери створена художнім керівником театру — композитором Мирославом Скориком (музична редакція) та головним режисером театру Анатолієм Солов'яненком (сценічна версія). Спеціально для вистави створено понад 250 костюмів (Марія Левитська), майже 3000 квадратних метрів живопису.
Мирослав Скорик створив нову увертюру, яка з перших акордів задає динаміку подальшої сценічної дії. Нова постановка складається з двох дій, наповнених гумором, народними обрядами, фольклором, яскравими танцями, а головне — любов'ю до рідної України. Сценічне дійство збагачено рядом хореографічних композицій. Хормейстер-постановник — Богдан Пліш. Диригент-постановник — Микола Дядюра.
Сюжет
Дія відбувається в османських володіннях (Задунайська Січ) наприкінці XVIII — на початку XIX сторіччя. Увертюра до опери написана в традиціях української народно-пісенної мелодики: в ній по черзі звучать теми головних персонажів опери — Одарки, Оксани, Андрія та Івана Карася.
Дія перша
Нелегко живеться простим українцям на чужині, під владою османського султана. Біля хати запорожця Карася його названа дочка Оксана сумує за своїм коханим, козаком Андрієм (арія «Місяцю ясний, зорі прекрасні»). Вона мріє перелетіти разом з милим до рідних дніпровських берегів, жити з ним в одному гніздечку, на батьківщині. Хлопці й дівчата, що, як і Оксана, тужать на чужині, утішають дівчину й ідуть разом з нею на роботу в поле (хор «Рідний край ми споминаєм…»). Добряче підхмелений Карась не без підстав побоюється зустрічі зі своєю сварливою дружиною Одаркою (каватина «Ой, щось дуже загулявся»). Але уникнути неприємної розмови йому не вдається. Одарка обсипає чоловіка лайкою (дует «Відкіля це ти узявся…»). Карась пускається на різні вигадки: запевняє, що занедужав у дорозі, сьорбнув горя й мало-мало не помер. Однак під напором наполегливої дружини він проговорюється, що провів дві ночі у небоги. Це остаточно виводить із себе ревниву Одарку, і сварка набуває загрозливого характеру.
Дія друга
Неспокійно на душі в османського султана. Не впевнений він у своїх підданих — запорожцях, у яких є всі підстави не любити султана (арія «Відрадно серцю тут без краю»). Він вирішив ближче познайомитися з життям і настроями запорожців. Це привело його в селище, до хати Карася, де він розраховує бути невпізнаним. Карась добряче здивувався, побачивши в себе надворі незнайомого османа. Запорожець висловлює припущення, що незнайомець прибув на магометанське свято байрам, на якому, як говорять, буде присутній сам султан. Гість не заперечує цього й навіть пропонує Карасеві познайомити його із султаном. Карась улещений. Таку подію не можна залишити невідзначеною, і Карась пропонує незнайомцеві розпити з ним пляшку горілки. Коли Карась іде в хату за частуванням, султан викликає свого царедворця Селіх-Агу, й наказує йому доставити запорожця в палац на свято. Карась очам своїм не вірить, побачивши біля хати замість тільки що залишеного гостя іншого, багато одягненого османа. Коли ж Карась убирається в османський одяг, Селіх-Ага пропонує йому змінити й ім'я — називатися не Іваном, а Урханом. Досхочу намилувавшись собою в новій ролі «турка» (арія «Тепер я турок, не козак»), Карась, у супроводі муринятка Гасана, прямує до палацу османського султана на свято.
Хлопці й дівчата веселяться після трудового дня. З них не зводить очей османська варта. Оксана й Андрій, зустрівшись після довгої розлуки (арія Оксани «Янгол ночі над землею…», дует «Хмарой чорною діброва…»), вирішують негайно здійснити свій план — переплисти через Дунай і втекти на Батьківщину. Обставини здаються їм сприятливими: ніч темна, човник давно приготований. Але як тільки Оксана й Андрій відпливають від берега, їх помічає османська варта, і озброєні стражники кидаються в погоню за втікачами.
Дія третя
Хата Карася. Чекаючи на чоловіка, Одарка співає пісню про свої дівочі літа (пісня «Ой казала мені мати…»). Повернувшись додому з палацу, Карась продовжує вдавати османа. Приголомшеній Одарці він повідомляє, що тепер його ім'я — Урхан, що йому незабаром потрібно йти до мечеті молитися Аллахові й що він збирається женитися з трьома туркенями (дует «На туркенях оженюся…»). Здивована дружина спершу думає, що Карась з перепою говорить нісенітниці, але що ж тоді означає османський одяг? Гіркі скарги Одарки на свою долю перериває прихід османського імама Ібрагіма-Алі на чолі загону, з пійманими Андрієм й Оксаною. Зібравши всіх запорожців селища (хор «Нас сьогодні сповістили…»), імам оголошує наказ про те, що султан дозволяє всім, хто цього хоче, без перешкод покинути його володіння й повернутися в Україну (монолог «Смирно слухать, не збивать…»). Радісні, схвильовані запорожці, серед яких Оксана й Андрій, розпитують Карася про його відвідування палацу. Причина настільки незвичайної «доброти» султана стає зрозумілою — султан побоюється спалаху всенародного повстання і тому вирішив добровільно повернути волю вільнолюбному українському козацтву.
Всенародна радість, патріотична пісня Андрія («Блаженний день, блаженний час»), хвацький народний гопак і, нарешті, урочистий фінальний хор («Там, за тихим за Дунаєм»).
Екранізації
- Фільми, створені за мотивами опери:
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1937) — фільм українського режисера Івана Кавалерідзе. В ролі Івана Карася Степан Шкурат.
- — фільм українсько-американського режисера Василя Авраменка. В ролі Івана Карася Михайло Швець.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1953) — фільм українського режисера Василя Лапокниша. В ролі Івана Карася Іван Паторжинський.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 1986) — фільм українського режисера Юрія Суярка. В ролі Івана Карася Федір Стригун.
- Запорожець за Дунаєм (фільм, 2007) — фільм українського режисера Миколи Засєєва-Руденка. В ролі Івана Карася Богдан Бенюк.
Примітки
- Прем'єра опери «Запорожець за Дунаєм»
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 15 квітня 2009.
Джерела
- Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
- «Запорожець за Дунаєм» Опера у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Словник [ 19 серпня 2007 у Wayback Machine.]
Посилання
- Клавір [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaporozhec za Dunayem opera na 3 diyi ukrayinskogo kompozitora S S Gulaka Artemovskogo sho ye pershim tvorom cogo zhanru na libreto ukrayinskoyu movoyu Prem yera vidbulas u Peterburzi 14 kvitnya 1863 roku Opera Zaporozhec za Dunayem Afisha operi Zaporozhec za Dunayem Nacionalna opera Ukrayini 2018 Kompozitor Gulak Artemovskij Semen StepanovichAvtor libreto Gulak Artemovskij Semen StepanovichMova libreto ukrayinskaZhanr komichna opera d Kilkist dij 3 1 Diya teatr Rik stvorennya 1861Persha postanovka 14 26 kvitnya 1863Misce pershoyi postanovki Sankt PeterburgInformaciya u Vikidanih Zaporozhec za Dunayem u Vikishovishi Zaporozhec za Dunayem u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaporozhec za Dunayem znachennya Ivan Karas Zaporozhec za Dunayem film V Lapoknisha 1953 r Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Zaporozhec za Dunayem Ivan Karas z zhinkoyu Zaporozhec za Dunayem film V Lapoknisha 1953 r Dijovi osobiKaras bariton za scenichnoyu praktikoyu bas Odarka soprano za scenichnoyu praktikoyu meco soprano Oksana mecco soprano za scenichnoyu praktikoyu soprano Andrij tenor Sultan bariton abo bas Imam bas Selih aga tenor bez spivu Gasan hlopchik sluzhnik bez spivu Zadum operiDumka pro stvorennya ukrayinskoyi operi sformuvalasya u Semena Gulaka Artemovskogo u zv yazku z novimi zavdannyami dlya ukrayinskogo mistectva sho visunuv narod u ci roki i jogo zagalnim pragnennyam do stvorennya nacionalnoyi kulturi na narodnij osnovi Kristalizaciyi cogo zadumu spriyali zv yazki kompozitora z peredovimi peterburzkimi ukrayinskimi gurtkami j osoblivo dovgolitni druzhni zv yazki z Tarasom Shevchenkom ta vidomim istorikom Mikoloyu Kostomarovim Varto zaznachiti sho j sam Gulak Artemovskij na cej chas vzhe deyakij chas buv solistom Mariyinskogo teatru u Peterburzi ta buv avtorom vodeviliv Ukrayinske vesillya ta Nich naperedodni Ivanovogo dnya de vin ye yak i v Zaporozhci za Dunayem avtorom i sliv i muziki Dobirayuchi syuzhet Gulak Artemovskij namagavsya nasampered vivesti na scenu teatru ridni jomu obrazi predstavnikiv ukrayinskogo narodu pobut narodu i jogo pisnyu privernuti do nih uvagu sluhacha Syuzhet vidsilaye do chasiv koli pislya znishennya Zaporizkoyi Sichi rosijskimi vijskami 1775 chastina zaporozhciv vtekla do Osmanskoyi imperiyi Tut yihnya dolya skladalasya tyazhko osmanskij uryad namagavsya vikoristati kozakiv yak voyennu silu spryamovanu proti yihnoyi batkivshini U 1828 r pid chas rosijsko tureckoyi vijni chastina zaporozhciv na choli z otamanom Josipom Gladkim povernulasya v Rosijsku imperiyu pislya chogo Zadunajska Sich bula znishena Povz uvagu ukrayinskoyi spilnoti ne mogli takozh projti zvityagi kozackih pidrozdiliv tureckogo vijska ocholenih Mihajlom Chajkovskim Ci podiyi bezsumnivno posluzhili dzherelom zadumu ale avtor operi vilno yih pereosmisliv i perenis u XVIII st Lishe viddaleno yak vidgomin vidobrazheni v operi spogadi pro znishennya Potomkinim kozackoyi vilnosti Zmist operi ne v cih tragichnih spogadah a v ideyi lyubovi do Batkivshini zhaguchomu pragnenni zaporozhciv povernutisya v Ukrayinu Postanovki operiOksana i Andrij Zaporozhec za Dunayem film V Lapoknisha 1953 r Prem yera operi vidbulasya u Mariyinskomu teatri v Peterburzi 14 kvitnya 1863 roku a v 1864 65 stavilasya v Moskvi v Velikomu teatri i mala znachnij uspih U oboh vistavah rol Karasya vikonuvav avtor pershij vikonavec partiyi Andriya Pavlo Dyuzhikov Odnak nezabarom pislya prem yeri imperatorskij uryad nalyakanij polskim povstannyam 1863 r pochav represiyi proti proyaviv nacionalnih kultur narodiv sho vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi usyudi vbachayuchi tendenciyi separatizmu Cenzurna zaborona stosuvalas i rozvitku ukrayinskoyi dramaturgiyi j teatru Yaksho ne brati do uvagi okremih amatorskih vistav Zaporozhec za Dunayem buv postavlenij vpershe pislya 1863 roku ukrayinskoyu trupoyu 11 lipnya 1884 r u Rostovi na Donu Vidnovlennya scenichnogo zhittya operi pripadaye na radyanski chasi Opera bula postavlena v Kiyivskij z 1934 Harkivskij 1926 1938 ta Dnipropetrovskij 1940 operah a takozh u teatrah Kujbisheva 1939 1953 Gorkogo 1939 Alma Ati 1941 Sverdlovska nini Yekaterinburg 1942 Frunze nini Bishkek 1944 Baku 1944 Kishiniva 1946 Novosibirska 1946 1954 Minska 1951 Dushanbe 1953 Tallinna 1954 Ulan Ude 1954 Vilnyusa 1955 j inshih mist U 1934 1935 rokah kompozitor Volodimir Jorish namagavsya rozshiriti operu vvivshi novi nomeri zokrema dialog sultana i Karasya prote ci zmini viyavilisya dalekimi vid duhu operi i sogodni u scenichnij praktici ne vikoristovuyutsya Na sogodni Zaporozhec za Dunayem zalishayetsya odniyeyu z najpopulyarnishih ukrayinskih oper sho stavitsya v opernih teatrah Ukrayini ta za kordonom 28 lyutogo 2015 Nacionalna opera Ukrayini predstavila novu muzichno scenichnu versiyu perlini ukrayinskoyi klasiki operu Semena Gulaka Artemovskogo Zaporozhec za Dunayem Ninishnya redakciya operi stvorena hudozhnim kerivnikom teatru kompozitorom Miroslavom Skorikom muzichna redakciya ta golovnim rezhiserom teatru Anatoliyem Solov yanenkom scenichna versiya Specialno dlya vistavi stvoreno ponad 250 kostyumiv Mariya Levitska majzhe 3000 kvadratnih metriv zhivopisu Miroslav Skorik stvoriv novu uvertyuru yaka z pershih akordiv zadaye dinamiku podalshoyi scenichnoyi diyi Nova postanovka skladayetsya z dvoh dij napovnenih gumorom narodnimi obryadami folklorom yaskravimi tancyami a golovne lyubov yu do ridnoyi Ukrayini Scenichne dijstvo zbagacheno ryadom horeografichnih kompozicij Hormejster postanovnik Bogdan Plish Dirigent postanovnik Mikola Dyadyura SyuzhetZabrazhenya Odarki ta Ivana Karasya na reversi sribnoyi yuvilejnoyi moneti NBU Do 200 richchya S Gulaka Artemovskogo Diya vidbuvayetsya v osmanskih volodinnyah Zadunajska Sich naprikinci XVIII na pochatku XIX storichchya Uvertyura do operi napisana v tradiciyah ukrayinskoyi narodno pisennoyi melodiki v nij po cherzi zvuchat temi golovnih personazhiv operi Odarki Oksani Andriya ta Ivana Karasya Diya persha Nelegko zhivetsya prostim ukrayincyam na chuzhini pid vladoyu osmanskogo sultana Bilya hati zaporozhcya Karasya jogo nazvana dochka Oksana sumuye za svoyim kohanim kozakom Andriyem ariya Misyacyu yasnij zori prekrasni Vona mriye pereletiti razom z milim do ridnih dniprovskih beregiv zhiti z nim v odnomu gnizdechku na batkivshini Hlopci j divchata sho yak i Oksana tuzhat na chuzhini utishayut divchinu j idut razom z neyu na robotu v pole hor Ridnij kraj mi spominayem Dobryache pidhmelenij Karas ne bez pidstav poboyuyetsya zustrichi zi svoyeyu svarlivoyu druzhinoyu Odarkoyu kavatina Oj shos duzhe zagulyavsya Ale uniknuti nepriyemnoyi rozmovi jomu ne vdayetsya Odarka obsipaye cholovika lajkoyu duet Vidkilya ce ti uzyavsya Karas puskayetsya na rizni vigadki zapevnyaye sho zaneduzhav u dorozi sorbnuv gorya j malo malo ne pomer Odnak pid naporom napoleglivoyi druzhini vin progovoryuyetsya sho proviv dvi nochi u nebogi Ce ostatochno vivodit iz sebe revnivu Odarku i svarka nabuvaye zagrozlivogo harakteru Diya druga Nespokijno na dushi v osmanskogo sultana Ne vpevnenij vin u svoyih piddanih zaporozhcyah u yakih ye vsi pidstavi ne lyubiti sultana ariya Vidradno sercyu tut bez krayu Vin virishiv blizhche poznajomitisya z zhittyam i nastroyami zaporozhciv Ce privelo jogo v selishe do hati Karasya de vin rozrahovuye buti nevpiznanim Karas dobryache zdivuvavsya pobachivshi v sebe nadvori neznajomogo osmana Zaporozhec vislovlyuye pripushennya sho neznajomec pribuv na magometanske svyato bajram na yakomu yak govoryat bude prisutnij sam sultan Gist ne zaperechuye cogo j navit proponuye Karasevi poznajomiti jogo iz sultanom Karas uleshenij Taku podiyu ne mozhna zalishiti nevidznachenoyu i Karas proponuye neznajomcevi rozpiti z nim plyashku gorilki Koli Karas ide v hatu za chastuvannyam sultan viklikaye svogo caredvorcya Selih Agu j nakazuye jomu dostaviti zaporozhcya v palac na svyato Karas ocham svoyim ne virit pobachivshi bilya hati zamist tilki sho zalishenogo gostya inshogo bagato odyagnenogo osmana Koli zh Karas ubirayetsya v osmanskij odyag Selih Aga proponuye jomu zminiti j im ya nazivatisya ne Ivanom a Urhanom Doshochu namiluvavshis soboyu v novij roli turka ariya Teper ya turok ne kozak Karas u suprovodi murinyatka Gasana pryamuye do palacu osmanskogo sultana na svyato Hlopci j divchata veselyatsya pislya trudovogo dnya Z nih ne zvodit ochej osmanska varta Oksana j Andrij zustrivshis pislya dovgoyi rozluki ariya Oksani Yangol nochi nad zemleyu duet Hmaroj chornoyu dibrova virishuyut negajno zdijsniti svij plan pereplisti cherez Dunaj i vtekti na Batkivshinu Obstavini zdayutsya yim spriyatlivimi nich temna chovnik davno prigotovanij Ale yak tilki Oksana j Andrij vidplivayut vid berega yih pomichaye osmanska varta i ozbroyeni strazhniki kidayutsya v pogonyu za vtikachami Diya tretya source source source Ariya Odarki z 3 yi diyi solistka Hata Karasya Chekayuchi na cholovika Odarka spivaye pisnyu pro svoyi divochi lita pisnya Oj kazala meni mati Povernuvshis dodomu z palacu Karas prodovzhuye vdavati osmana Prigolomshenij Odarci vin povidomlyaye sho teper jogo im ya Urhan sho jomu nezabarom potribno jti do mecheti molitisya Allahovi j sho vin zbirayetsya zhenitisya z troma turkenyami duet Na turkenyah ozhenyusya Zdivovana druzhina spershu dumaye sho Karas z perepoyu govorit nisenitnici ale sho zh todi oznachaye osmanskij odyag Girki skargi Odarki na svoyu dolyu pererivaye prihid osmanskogo imama Ibragima Ali na choli zagonu z pijmanimi Andriyem j Oksanoyu Zibravshi vsih zaporozhciv selisha hor Nas sogodni spovistili imam ogoloshuye nakaz pro te sho sultan dozvolyaye vsim hto cogo hoche bez pereshkod pokinuti jogo volodinnya j povernutisya v Ukrayinu monolog Smirno sluhat ne zbivat Radisni shvilovani zaporozhci sered yakih Oksana j Andrij rozpituyut Karasya pro jogo vidviduvannya palacu Prichina nastilki nezvichajnoyi dobroti sultana staye zrozumiloyu sultan poboyuyetsya spalahu vsenarodnogo povstannya i tomu virishiv dobrovilno povernuti volyu vilnolyubnomu ukrayinskomu kozactvu Vsenarodna radist patriotichna pisnya Andriya Blazhennij den blazhennij chas hvackij narodnij gopak i nareshti urochistij finalnij hor Tam za tihim za Dunayem EkranizaciyiFilmi stvoreni za motivami operi Zaporozhec za Dunayem film 1937 film ukrayinskogo rezhisera Ivana Kavaleridze V roli Ivana Karasya Stepan Shkurat film ukrayinsko amerikanskogo rezhisera Vasilya Avramenka V roli Ivana Karasya Mihajlo Shvec Zaporozhec za Dunayem film 1953 film ukrayinskogo rezhisera Vasilya Lapoknisha V roli Ivana Karasya Ivan Patorzhinskij Zaporozhec za Dunayem film 1986 film ukrayinskogo rezhisera Yuriya Suyarka V roli Ivana Karasya Fedir Strigun Zaporozhec za Dunayem film 2007 film ukrayinskogo rezhisera Mikoli Zasyeyeva Rudenka V roli Ivana Karasya Bogdan Benyuk PrimitkiPrem yera operi Zaporozhec za Dunayem Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 11 bereznya 2015 Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2009 DzherelaOlhovskij Andrij Naris istoriyi ukrayinskoyi muziki K Muzichna Ukrayina 2003 A Gozenpud Opernyj slovar Muzyka 1965 Zaporozhec za Dunayem Opera u Lvivskomu nacionalnomu akademichnomu teatri operi ta baletu im S Krushelnickoyi 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Slovnik 19 serpnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaKlavir 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine